Те, що за воротами пункту пропуску на кордоні стоятимуть загороджувальні загони, відчутного результату не дасть

Основна гарна новина з сьогоднішнього засідання Кабміну, топ-темою якого стала митниця, - це плани з введення інституту уповноважених економічних операторів. Впровадження цієї фінансової інституції - пряме зобов'язання України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, про що я писав раніше.

Україна вже давно могла б впровадити інститут УЕО, але це питання банально лежало мертвим вантажем через відсутність відповідного законодавства. Але у ДФС, вочевидь, були інші завдання. Тому про цей інститут нинішнє керівництво ДФС «згадало» лише через рік, та й то тільки після стусана прем'єр-міністра та Міністерства фінансів.

Як працює інститут уповноважених економічних операторів? Статус УЕО - це найвищий ступінь довіри митниці до підприємства і, як наслідок, найбільший перелік пільг та спрощень митних процедур для нього. До УЕО застосовується мінімум митних формальностей, а репутація надійного контрагента дозволяє стати повноцінним учасником міжнародних ланцюгів поставок.

Сьогодні 33 країни світу, серед яких країни ЄС, США, Канада, Китай, Японія, користуються перевагами взаємного визнання УЕО.

На відміну від «шедевральних» законопроектів ДФС, нормативна база для запровадження в Україні інституту уповноважених економічних операторів, що розробляється знову ж таки Мінфіном, нам дуже потрібна. Як потрібна й реальна боротьба з контрабандою, а не її бурхлива імітація. Сьогодні в пунктах пропуску на кордоні перебувають майже всі силові органи: митниця, податкова міліція, СБУ, прокуратура. Але замість підвищення ефективності протидії контрабанді ефект полягає у збільшенні тиску на легальний бізнес.

Я вважаю, що суто каральною складовою успіху не домогтися. Те, що за воротами пункту пропуску стоятимуть загороджувальні загони, відчутного результату не дасть. Потрібно усвідомлювати, що сучасна контрабанда йде пліч-о-пліч з корупцією. Тому, якщо ділки зуміли корумпувати митницю та прикордонників, що їм завадить зробити це з «летючими групами». Крім того, де гарантія, що ці групи самі не шукатимуть контакту з такими людьми? Мені б дуже не хотілося, щоб під високою метою боротьби з рекетирами фіскальна служба створила ще могутнішіх рекетирів. Тільки вже з абсолютною владою.

Тому логічно виникає низка запитань! Кого набиратимуть до цих груп, за яким принципом? Яка буде у них мотивація? А найголовніше - яка зарплата і правовий захист? Крім того, створення «чорної сотні», або «митної сотні», означає, що ніхто не хоче розбиратися з тим, що відбувається на кордоні. Тобто зловлять когось на корупції і покарають. Але прийдуть інші на їхнє місце і займатимуться тим же самим.

Мені здається, спочатку необхідно зменшити умови для корупції. Провести ревізію нормативної бази, виробити нові технології контролю. Необхідно вирішити питання з матеріальним забезпеченням митниці. Інспектори оформлюють і пропускають вантажів на мільйони гривень, маючи зарплату в 3000 гривень. Для порівняння: у польських митників, наприклад, зарплата становить у середньому 1000 євро. Спеціальні сканери, про встановлення яких сьогодні теж багато говорили, не допоможуть доти, доки рішення про їх застосування прийматиме інспектор.

Повертаючись до технології митного контролю. Найголовніше - результат! Що ми хочемо, щоб було? Щоб муха не пролетіла! Супер! Давайте пропишемо технологію, а потім зрозуміємо, які інструменти нам потрібні для її реалізації. Можливо, і сканер у тому числі.

Що стосується моніторингового центру митних процедур. По-перше, цей центр існував, доки його в 2013 року не угробило Міністерство доходів та зборів. По-друге, просто монітори з картинками оформлення з регіонів нічого не дадуть. Потрібне смислове підґрунтя. Хто моніторитиме цю інформацію? Хто її оброблятиме й узагальнюватиме? Хто буде реагувати на те, що відбувається в регіонах? І найголовніше - хто нестиме відповідальність за управлінські рішення, які будуть прийматися? І це все на тлі 30-процентного скорочення персональної чисельності ДФС. При тому, що це доручення уряду виконується шляхом скорочення вакантних посад або звільнення «неугодних».

Скорочувати теж потрібно з розумом, приділяючи максимальну увагу і дбайливо ставлячись до «мізків» - аналітичних підрозділів. Крім того, потрібно посилити оперативні підрозділи, при цьому, можливо, провівши ревізію служб, які мають забезпечувальне значення. Бездумне ставлення до питання персоналу і кадрові чистки, які продовжує здійснювати нинішнє керівництво ДФС, призвело до «витоку мізків». Про це свідчить хоча б той факт, що ініціатива про запровадження принципу «єдиного вікна» виходила не від ДФС, а від Міністерства фінансів, як, втім, і ініціатива про розробку і ухвалення нормативної бази щодо уповноважених економічних операторів.

Анонсована концепція «єдиного вікна» передбачає, що санітарно-епідеміологічний, фітосанітарний, екологічний та інші види контролю здійснюватимуться за допомогою електронного обміну даними - без паперових документів, печаток і штампів. Ця ідея зовсім не нова і активно розроблялася ще за часів Державної митної служби. Основна причина, з якої цей принцип проходження інших видів контролю не реалізовано, - це неготовність інших служб (радіологів, екологів, СЕС, «карантинників» і т.д.) перейти на здійснення своїх повноважень в електронному вигляді.

Офіційне пояснення - це відсутність фінансування на нові технології, а насправді - елементарне небажання відмовитися від свого шматка хліба. Адже, щоб оформити вантаж, необхідно отримати печатки та штампи цих вищеназваних служб на товарно-транспортних документах. На практиці ці види контролю відбуваються формально, а за заповітними печатками, як правило, стоїть корупційна складова. Нерідко ці печатки просто підробляються, проставляються умільцями в «гаражах».

Тому, з одного боку, ідея відмовитися від печаток цих служб на документах, встановлення тимчасових лімітів на здійснення контролю і зведення їх до електронних позначок і «згоди за замовчуванням» - чудова. З іншого боку, викликає стурбованість практична реалізація «єдиного вікна». Наприклад, складно уявити, як на митний огляд одночасно прибудуть усі представники цих служб і оперативно здійснять свої повноваження. Враховуючи те, що укомплектованість місць митного оформлення фахівцями, які здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, радіологічний, екологічний контролі становить 60% до 80% від необхідного.

Якщо митниці 96% митних декларацій оформлюють в електронній формі із застосуванням електронного цифрового підпису, то електронний цифровий підпис не застосовується в жодному з дозвільних документів, які передаються до ДФС іншими державними органами. Тому хочеться сподіватися, що з 1 серпня, коли запрацює «єдине вікно», не відбудеться колапс у належному виконанні інших, крім митного, видах контролю. Тим більше не хочеться, щоб імпортери вкотре постраждали від таких іскрометних реформ.