Від доріг до відкритого простору: чи будуть успішними експерименти грузинських реформаторів в Одесі?

Дуже показово. Команда Саакашвілі відмовляється від своїх же «реформ»? Михайло Саакашвілі був одним із ідеологів будівництва доріг за рахунок перевиконання плану митниць. Як відомо, саме таким чином планують добудовувати трасу Одеса - Рені.

Не так давно я писав про неефективність такого експерименту, оскільки, які плани не малюй, збільшення надходжень митних платежів залежить насамперед від темпів зовнішньоекономічної діяльності.

Є оподатковуваний імпорт - будуть відповідні митні платежі в бюджет. І в цьому ланцюжку ставити залежність «буде перевиконання плану - буде будівництво дороги» як мінімум не раціонально. І якщо так триватиме й надалі, то скоро у відсутності доріг буде винна виключно митниця.

Але, повертаючись до Михайла Саакашвілі, ще до закінчення «дорожньо-митного» експерименту губернатор розкритикував своєї ж ідеї! «Чому митниця повинна перевиконувати план і чому за допомогою цього перевиконання будувати дорогу? А якщо митниця не перевиконає план, дорогу ніколи не побудують? Це безвідповідальне ставлення», - тепер пан Саакашвілі вважає так.

Варто зазначити, поки що команда Саакашвілі блищить переважно медійно - на практиці справи у Одеської митниці не такі хороші, як би красиво про це не говорили. І якщо від ідеї «дороги за рахунок митниці» команда Саакашвілі вже відмовилася, мабуть, увагу сконцентрує на іншому своєму дітищі - проекті «Відкритий митний простір».

Це ще один експеримент, який одеські реформатори вже встигли охрестити «митницею майбутнього». Втім, поки що він існує лише на слайдах презентації. Якщо ж говорити про зміст цього експерименту команди Саакашвілі, його ідеї новими назвати не можна. Аналогічні підходи вже озвучувалися в рамках Customs Blueprints, а також у концепції «Митниця в ХХІ столітті», розробленій Всесвітньою митною організацією. По суті, замість структурної реформи «одесити» знову пропонують гарну вітрину, в прямому і переносному сенсі цього слова.

Ще один момент, про який мовчить Саакашвілі, - для реалізації проекту «Відкритий митний простір» потрібно буде змінити величезну кількість нормативно-правової бази, що вимагає втручання на загальнодержавному рівні. Інакше всі ці ідеї так і залишаться на папері.

Чимало запитань до експерименту в частині «платних сервісів митниці». Для їх реалізації, по-перше, потрібно внести зміни до митного законодавства. По-друге, саму ідею не завадило б обговорити з громадськістю, в тому числі на експертному рівні.

По суті, платні послуги від митниці - це конкуренція численним існуючим брокерським фірмам, ось тільки на відміну від «приватників» надання платних послуг від держслужбовців митниці може викликати низку цікавих ситуацій з точки зору розподілу повноважень і відповідальності.

За фактом може вийти, що один митник за офіційну плату суб'єкта ЗЕД, наприклад, заповнить декларацію. А другий митник, вже абсолютно безкоштовно, буде цю декларацію перевіряти - чи не наробив колега помилок. А що робити, якщо помилку в декларації все-таки знайдуть? Повернути гроші за неякісно надану послугу? Чи доведеться складати протокол на колегу? Ось і вийде, самі декларуємо - самі контролюємо.

Але особливо дивує платний сервіс «прискорення проведення контролю». Це як? Встановимо суб'єкту ЗЕД тариф у залежності від того, за скільки часу він хоче «пройти митницю» - за годину, за 15 хвилин... а може, і добу почекає? Сама філософія такого сервісу якось вже зовсім не в'яжеться із заявленою антикорупційною діяльністю грузинської команди.

По суті, пропонується створити для окремих суб'єктів ЗЕД преференційні умови. А як же боротьба з корупцією? Видача сертифікатів, згідно з презентацією, теж може стати платною послугою. А як же бути з сертифікатом EUR1, який видається зараз безкоштовно митницями України (і це норма Угоди про Асоціацію з ЄС)?

Поки що про ідеї «Відкритого митного простору» відомо тільки те, що є в слайдах презентації. Але без змін у законодавчу базу, а також розробки нової нормативної бази такі проекти реалізувати не можна.

Ось і виходить, що «Відкритий митний простір» реальний тільки з точки зору піару, але абсолютно нереалістичний з точки зору виконання на практиці. Думаю, одеські реформатори це прекрасно розуміють. У той час як Україні все-таки потрібні реальні реформи митниці за європейськими стандартами, а не експерименти «по-грузинськи».