Стрічка новин
Вибрати все
Фільтрувати тематики Выбрать
28 Травня
27 Травня
Стрічка новин
Вибрати все
Фільтрувати тематики Выбрать
28 Травня
27 Травня
Андрій Вігірінський

Андрій Вігірінський заступник директора ГО «Публічний аудит» з інформаційної політики, фахівець у галузі права Реформа митниці докорінних змін не передбачає

29.01.2016, 17:18 Печать

Уряд нині значну увагу приділяє давно наболілому й особливо важливому питанню — запровадженню змін на митниці. Вже 3 лютого Мінфін планує подати на розгляд Кабміну документи для залучення міжнародних компаній до управління частиною української митниці на західному кордоні країни. Крім того, вже укладено кредитну угоду з Польщею на 100 млн євро пільгового фінансування, які, зокрема, буде використано й на підвищення якості обслуговування на українсько-польському кордоні. Тривають перемовини з урядами інших держав про надання фінансування на розробку програмного забезпечення, що дасть змогу мінімізувати людський чинник у роботі податкової й митниці. За словами міністра фінансів Наталії Яресько, це все робиться задля докорінного реформування Державної фіскальної служби.

А на початку цього року в парламент було внесено законопроект, який багато оглядачів та фахівців назвали стартом перетворення митної служби з органу, основним завданням якого є виконання фіскальної функції, на якісну сервісну службу. Зважаючи на це, варто проаналізувати, що ж такого докорінно нового запропонували на розгляд ВР, що повинно розвіяти й викорінити тандем понять корупція-митниця, асоційований із цим відомством?

Отже, чим на сьогодні є митниця? Це частина структури Державної фіскальної служби, організація діяльності й функціонування якої передовсім регулюється затвердженим урядовою постановою від 21 травня 2014 р. №236 положенням. Цей документ визначає ДФС як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через міністра фінансів (із літа 2015 року фіскалів передано до відання цього міністра) і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Зважаючи на те, що інституційно це одне відомство, їхні завдання й організація роботи визначаються на рівні законодавства у поєднанні. До них належать реалізація державної політики; боротьба з правопорушеннями; контроль за надходженням податків, зборів, платежів; інші (наприклад, внесення законопроектів на розгляд Мінфіну). Не будемо стомлювати читача детальним переліком функцій, завдань і повноважень ДФС у частині митниці, зазначимо лише, що у чинному законодавстві вони прописані доволі чітко. Слід також врахувати, що вони різноманітні й не концентруються тільки на понятті «виконання виключно фіскальної функції в роботі митниці». Єдине, в чому вбачається докорінна реформа в роботі митниці, це питання визначення її безпосереднього очільника, підпорядкування, а де-факто сфери впливу на нього, тобто того, що називається «призначення своїх».

Що ж пропонує законопроект «Про Національну митну службу в Україні»? Передусім впадає в око, що він містить неймовірно велику кількість «обтічних», декларативних та узагальнюючих понять (схоже на те, що це входить у тренд української законотворчості, оскільки подібною юридичною мовою написаний Закон «Про ринок природного газу»), які даватимуть у подальшому змогу на рівні підзаконних актів дещо викривляти й коригувати реальні відносини і спірні моменти у потрібний бік.

Ключові зміни стосуються саме структури, підзвітності й підпорядкування відомства. Так, проект закону лише в одному випадку використовує назву конкретного міністерства, якому підпорядковуватиметься Національна митниця (в розділі IV, п. 3 зазначається, що до повноважень Національної митної служби належить розроблення проектів наказів Мінфіну з питань, що віднесені до компетенції (ймовірно, недогледіли, коли копіювали текст із чинного положення), у решті випадків використано відсилочну конструкцію на кшталт «Структуру апарату Національної митної служби України затверджує керівник Національної митної служби України за погодженням з керівником центрального органу виконавчої влади, який, відповідно до законодавства, забезпечує формування та реалізує державну митну політику».

За необхідності, припустімо, при зміні формату уряду, взагалі політичної мапи представлення в українському парламенті або ж зменшенні залежності України від заокеанського фінансового лобі та ресурсу, це повноваження, яке нині закріплено за Мінфіном, спокійно перекочує до завдань іншого, більш зручного, міністерства.

Проект закону передбачає, що Кабінет Міністрів спрямовує й координує діяльність Національної митної служби. Однак робить це через керівника центрального органу виконавчої влади, який, відповідно до законодавства, забезпечує формування й реалізує державну митну політику (на сьогодні це Міністерство фінансів). У свою чергу керівник центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування й реалізує державну митну політику, має щодо Національної митної служби такі ключові, на наш погляд, повноваження: вносить пропозиції прем'єр-міністрові щодо кандидатури на посаду керівника Національної митної служби і за пропозицією її керівника — щодо кандидатур на посади його заступників.

Ось тут, до речі, має місце колізія норм права, оскільки, відповідно до ст. 24 проекту закону, перший заступник і заступник керівника призначаються на посаду й звільняються з неї керівником центрального органу виконавчої влади, який, відповідно до законодавства, забезпечує формування та реалізує державну митну політику за поданням керівника Національної митної служби України. Знову ж таки невдале копіювання з попереднього, чинного на сьогодні положення. Як бачимо, в одному випадку заступників призначає керівник міністерства. В іншому — керівник міністерства вносить їхні кандидатури на розгляд Кабміну (як це відбувається сьогодні), який наче і призначає. Ймовірно, колізію виправлять, зберігши повноваження з призначення заступників за керівником міністерства.

Проте вбачається, що з підготовкою проекту поспішали, до кінця не було визначено, хто матиме змогу лобіювати й призначати своїх представників заступниками голови НМС. Тому ця колізія ще раз демонструє те, що було ключовим при розробленні документа, але залишилось невирішеним.

Окремий розділ у проекті закону присвячено порядку призначення осіб на службу. За загальним правилом механізм передбачає проведення конкурсу, формування конкурсних комісій тощо. Акцентувати увагу на цьому розділі сенсу немає. Для тих, хто вперше призначається, — конкурс, а для тих, хто просувається по службі, можливий механізм атестації. Важливо, що конкурс проводиться відповідно до порядку проведення конкурсу на службу до Національної митниці та (або) зайняття вакантної посади, що затверджується керівником центрального органу виконавчої влади, який, відповідно до законодавства, забезпечує формування й реалізує державну митну політику.

У питаннях призначення та основних завдань Національної митної служби (ст. 2 проекту) на перше місце поставлене створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України. Приклад чудової декларативної норми, без конкретики. Щодо завдань, то першим вказано «забезпечення виконання митних правил»; далі — виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами; потім — створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу й пасажиропотоку через митний кордон України, здійснення разом із митними органами інших держав заходів щодо удосконалення процедури пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України, їх митного контролю та митного оформлення. І тільки 6-м пунктом визначено забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених законодавством України, організація застосування гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаємодія з банківськими установами та незалежними фінансовими посередниками, що надають такі гарантії.

Пункти 11 та 12 ст. 2 проекту передбачають запобігання та протидію контрабанді, боротьбу з порушеннями митних правил на всій митній території України; здійснення, в межах повноважень, контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами, надання дозволів на здійснення зазначених видів діяльності; видачу сертифікатів уповноваженого економічного оператора; ведення митної статистики та обмін даними митної статистики з митними органами інших країн; управління об’єктами інфраструктури Національної митної служби України, розбудова митного кордону.

Витяг приведено для наочності. Важливо зрозуміти, що докорінних змін у змісті завдань, повноважень чи функцій митниці не передбачається й не відбудеться. Всі ті ж функції, які виконуються нині, залишаться притаманними їй і завтра, і в майбутньому — просто в межах цього закону вони набули більш пафосної форми. Якщо ж підсумувати аналіз цього документа, насамперед можна сказати, що єдине, що намагалися змінити, це: 1) закріплення статусу Національної митниці України як центрального органу виконавчої влади на рівні закону, тобто документа, який має більшу складність до змін, ніж постанови Кабміну, які на сьогодні встановлюють правила функціонування відомства, тобто має кращий якісний стан захищеності; 2) ключова зміна — зміна механізму призначення перших осіб митниці, зміна підпорядкування відомства, зменшення впливу на нього уряду на користь міністерства. Нині — Мінфіну, а як буде далі — покаже час.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции


На тему
Суспільство Вербно-пальмова неділя 24 Квітня
16:28

Вербно-пальмова неділя

Вербно-пальмова неділя За тиждень до Великодня православні і греко-католики відзначають Вербну неділю. У великих монастирях і крихітних церквах на ранкову службу люди приносять вербу і пальмове листя. У Євангелії описано, як Ісус воскресив Лазаря з мертвих, а люди, які це побачили, повірили - він син Божий. І коли Христос в'їжджав наступного дня на віслюку в Єрусалим, народ на честь Царя стелив дорогу своїм одягом і вітав пальмовими гілками. І поки чутка про диво швидко розносилася околицями, первосвященики і фарисеї приймали рішення вбити Ісуса. На згадку про ті події священик і сьогодні освячує гілочки пальми, а у нас - верби. Це дерево обрано не випадково, адже вважається, що верба - живуча і сильна рослина. Перед тим як принести вербу в храм, її треба було зрізати до світанку з молодих дерев, на яких немає засохлих гілочок. Але зараз рідко хто ходить за вербою в ліс, частіше її купують просто біля храмів. Потім з нею йдуть у храм на службу. А потім священик щедро поливає зелені гілки й усміхнені обличчя святою водою. Кажуть, що потім ці гілочки захищають людину від нечистої сили і різних хвороб. Тому і сьогодні після служби можна було побачити, як батьки злегка б'ють своїх дітей освяченою вербою.
Суспільство Арсенал майстрів 22 Травня
09:30

Арсенал майстрів

Арсенал майстрів Грузинів, литовців, білорусів, поляків і українців у Дні Європи об'єднало фольклорне свято - фестиваль традиційних культур «Етносвіт». До Києва з'їхалося близько 250 учасників. У просторих залах «Мистецького Арсеналу» пахне соломою і мокрою глиною, десь постукує ткацький верстат, а десь - летить березова стружка. Плетуться дідухи, створюються глечики, тчуться килими і вирізаються ложки і навіть бандури. Кожен із 250 майстрів зайнятий своєю роботою. Багато хто ділиться вміннями з відвідувачами. Кожен охочий може взяти участь у різних майстер-класах.  Ось пані Олена показує, як із листя кукурудзи можна сплести кошик для цукерок. Трохи пізніше пані Марія вчить дітей і дорослих соломоплетінню.  Катерина Качур запрошувала до Києва іноземних майстрів. Вона впевнена: фестиваль повинен створити платформу для культурного обміну та інтеграції українців у європейський простір. Окремий проект присвячений гончарству. Називається - «Простір глини». Це такий собі екскурс в історію універсального природного матеріалу, завдяки якому ми маємо інформацію про різні культурні і цивілізаційні пласти минулого. У дворі розгорнулася головна сцена. На ній виступають фольклорні колективи з усієї України. Тут і відомий бандурист Тарас Компаніченко, і група «Хорея козацька», а також хор із села Лука Київської області. Спів останніх незабаром може стати частиною нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.  А з суботи на неділю на цій же сцені всі могли танцювати до ранку, адже в рамках фестивалю організатори запланували «Ніч танців».
Суспільство Протест на «зебрі» 19 Квітня
21:16

Протест на «зебрі»

Протест на «зебрі» Родичі полонених, військових і цивільних, перекрили рух на Повітрофлотському проспекті в Києві, таким чином вимагаючи якнайшвидшого звільнення своїх близьких з ув'язнення у так званих ДНР і ЛНР. До полудня до посольства РФ підходять декілька жінок. З сумок і пакетів вони дістають фотографії молодих чоловіків. Це сини, чоловіки і батьки, які кілька місяців, а то й років перебувають у полоні у терористів у Донецьку і Луганську. Місцезнаходження деяких відомо, деякі вважаються зниклими безвісти. «На сьогоднішній зустрічі з Іриною Геращенко та представниками СБУ нам сказали, що до червня будуть намагатися звільнити всіх. Але домовленості з тією стороною раз у раз зриваються - вона весь час змінює вимоги. Зараз готується обмін у форматі 25 наших людей на 50 їхніх. Поки Україна ще не готова віддавати всіх, але процес узгодження триває», - каже Вікторія Пантюшенко, дружина танкіста Богдана Пантюшенка, який потрапив у полон у січні 2015 року біля Донецького аеропорту.   Тим часом матері і дружини полонених пропонують Вікторії підписати звернення до президента РФ. Щоб передати його, вони і прийшли до дипломатів. У ньому прохання про сприяння у звільненні чоловіків і синів. Мовляв, є прямі докази, що серед проросійськи налаштованих бойовиків є і громадяни Росії, які утримують і українських військових, і цивільних. Ранкову зустріч із Геращенко і представниками СБУ організував нещодавно створений рух матерів і рідних учасників АТО. «Ми створили цю організацію, щоб допомагати мамам хлопців, які перебувають у полоні, вважаються зниклими безвісти», - каже її голова Алла Макух. Її син Олександр рік провів у руках терористів і був звільнений 20 лютого. Сьогодні мама солдата говорить, що готова навіть налагодити зв'язки з родичами людей, які воювали на тому боці і зараз перебувають у полоні в Україні, щоб здійснювати контроль за умовами утримання полонених. За акцією спостерігають декілька десятків поліцейських. І коли жінки з портретами починають рухатися в бік найближчого пішохідного переходу, йдуть за ними.   Протестувальники намагаються перекрити дорогу. Ступають на неї на зелене світло, а коли спалахує червоне, не поспішають залишати проїжджу частину. Їм допомагає це зробити поліція, нагадуючи про адміністративні порушення. Щоб не порушувати правил дорожнього руху, а дорогу перекрити, йдуть до «зебри» неподалік. Починають ходити по ній із боку в бік. Водії не витримують. Вони сигналять і сваряться через відкриті вікна. Жінки пропускають тільки «швидкі». Виникають перепалки. Поліція не втручається. Правоохоронці лише намагаються регулювати рух і раз у раз повторюють, що досвід показує, що можуть бути і бійки, і наїзди. Матері полонених звинувачують людей у ​​формі, що ті не діють.   Поліція тим часом чекала підкріплення. Але воно не знадобилося. Матері і дружини полонених українців залишили проїжджу частину. В СБУ ж родичам пообіцяли, що вже незабаром може відбутися обмін у форматі 25 на 50.
Політика Панамські офшори (римейк) 11 Травня
20:37

Панамські офшори (римейк)

Панамські офшори (римейк) У Верховній Раді вимагають створити Тимчасову слідчу комісію щодо офшорів. Ця тема вибухнула після оприлюднення інформації, що чимало вітчизняних можновладців не гребують такими схемами приховування статків та уникнення виплати податків в Україну. Тема ТСК відстоюється гучно і яскраво. Але яка мета? Адже таких комісій у Раді створювалося чимало. Та робота жодної з них не завершилася звільненнями, судами чи вироками. Навпаки, в парламенті є старі жарти: «Хочеш заговорити та поховати питання - створи щодо нього ТСК» або «Все піар, окрім некролога». Гроші на касу Олег ЛяшкоТа лідер Радикальної партії Олег Ляшко стверджує, що цього разу все інакше. Офшорний скандал за участі українських можновладців заговорити не вийде.  Радикали ж блокуватимуть роботу парламенту, допоки не з’явиться Тимчасова слідча комісія з офшорів Президента Петра Порошенка, голови НБУ Валерії Гонтаревої, міністра фінансів Олександра Данилюка (проект постанови про звільнення якого вже зареєстровано у ВР). «Ключове, щоб «бабки» повернули - ті, які вкрали. І заплатили податки. За оцінками експертів, понад 100 млрд доларів вивели з України. Податки мають становити 15% від цієї суми. Не виключаю, що влада намагатиметься дискредитувати роботу комісії. Скерувати її в інше русло. Ми вже чуємо заяви, що, мовляв, треба розслідувати діяльність усіх (у БПП заявили, що така ТСК має розслідувати всі випадки використання офшорів за всю історію нашої країни з 1991 року. - Авт.). Так вони натякають на депутатів від опозиції. Ми не заперечуємо. Але опозиція корупцією не займається. Корупцією займається влада», - переконує Ляшко. Головний радикал запевняє, що тема офшорів не є ширмою, яка має на меті прикрити інші питання. Наприклад, кадрові: призначення генпрокурора та проведення ротацій у ЦВК. «Ми не дали кнопкодавити, провести закон під Юрія Луценка. Прийняття закону під одну людину можливе хіба в азійських деспотіях, а не в Європі. Відомо, що вони й далі протягуватимуть його - не стільки, щоб дати людині без юридичної освіти можливість стати генпрокурором, скільки Президенту Порошенку дозволити керувати прокуратурою», – сказав він. Світлий шлях Ігор ЛуценкоНа створенні ТСК наполягає також «Батьківщина». Юлія Тимошенко у вівторок, 10 травня, під час засідання погоджувальної ради ВР заявила, що комісія мала б вивчити факти можливої причетності оточення Президента України Петра Порошенка до офшору, який купував пальне у російського «Газпрому». Член Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції, народний депутат України від фракції ВО «Батьківщина» Ігор Луценко пояснив АСН, що така ТСК може бути дієвою, хоча справді механізму притягнення до відповідальності немає. «Але комісія – це шлях, щоб засвітити всі документи, вибудувати логічні конструкції, які доводять провину чи невинуватість людей, а тоді це оприлюднити. Проблема беззубості комісії полягає, зокрема, у блокуванні роботи ТСК, а також у перешкодах в отриманні інформації: хтось відмовляється приходити на засідання комісії, документи не надаються тощо. На цьому робота зупиняється», - пояснив він. Водночас Луценко визнав, що дійсно, громадяни у нашій країні не надто переймаються корупційними скандалами і не вимагають покарання винуватих, часто мирячись із цим, мовляв, «що поробиш, усі такі». І це ще й культивується. «У нас є дефіцит реалізації інформації про корупцію. Справді, що з того, що всі знатимуть, що у Насірова (голови ДФС. - Авт.) є будинок у Лондоні, у Порошенка - офшори. А що далі? Нічого. Цинізація суспільства продовжується. Люди зневірюються», - сказав він. Додавши, що важливо сформулювати дуже чіткі і кримінально перспективні звинувачення з доказами. Сила дії Михайло ГоловкоПідтримує ідею створення ТСК також представник ВО «Свобода» в парламенті, член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, нардеп Михайло Головко. «Звісно, якби у нас був закон про ТСК, яким слідчим комісіям розширили б повноваження, дали право витребувати всі документи, рішення було б сильнішим, дозволило б звернутися ТСК до прокуратури, Антикорупційного бюро. Поки що ТСК з офшорів виглядає дещо бутафорно. Але навіть якщо її рішення матиме рекомендаційний характер, це буде аргумент для того, щоб вимагати дієвості від силових структур», - зазначив нардеп. Головко вважає, що у будь-якому випадку результати роботи ТСК щодо офшорів можновладців у той час, коли країна у глибокій соціальній, економічній кризі, примусить винуватих відповісти. «Є рахунки. Є кошти. Це все можна порахувати. І тепер питання в тому, чи здатні ми подолати корупцію? Чи вітчизняна система працює так, що корупцію можна тільки очолити? Якщо друге – не варто чекати на якісні зміни. А вже зараз 60% економіки в тіні. 118 млрд доларів виведено в офшори за десять років, а за останній рік - близько 13 млрд доларів», – акцентував він. Ілюзорний страх Отож на перший погляд видається, що створення ТСК, якщо не допоможе, то й не зашкодить. Хоча в ідеалі всі винуваті мали б покаятися та повернути гроші в Україну. А глава держави згадати, що є стаття 111 Конституції, яка прописує: Президента України може бути усунуто з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту «у разі скоєння ним державної зради або іншого злочину» - і почати хвилюватися, а чи не готують йому імпічмент. На жаль, це лише ілюзія. Адже жоден з попередніх скандалів нічим не завершився. Варто, приміром, згадати, як пісочили на Комітеті з протидії корупції праву руку Порошенка Ігоря Кононенка, або ж справу «діамантових прокурорів», що розкручувалася в прямому ефірі. А про такого чоловіка, як Микола Гордієнко, взагалі забули, хоч колишній голова Державної фінансової інспекції ще торік звинуватив уряд Арсенія Яценюка у 3,5 млрд гривень корупційного збитку. Отже, щоб забули про цей офшорний скандал, треба лише почекати нового: цікавішого, яскравішого, а то ще й приперченого, приміром інтимом. Тому створення ТСК (що ще під величезним питанням) у парламенті ніхто з тих, у кого пір’ячко на писку, насправді не боїться. Чому про неї говорять? Причин кілька. Тема дійсно благодатна і проста, оскільки виводити гроші в офшор як мінімум нечесно по відношенню до держави. До того ж це привід нагадати парламентській коаліції з БПП і НФ, що вона – не справжня стійка більшість. І у прийнятті рішень їй потрібно враховувати інтереси й інших. Інакше криза влади буде лише поглиблюватися, а там уже й вибори не за горами. Тож далі буде.
marketgid
Новости партнеров
Loading...