Стрічка новин
Вибрати все
Фільтрувати тематики Выбрать
1 Липня
Стрічка новин
Вибрати все
Фільтрувати тематики Выбрать
1 Липня
Андрій Вігірінський Андрій Вігірінський заступник директора ГО «Публічний аудит» з інформаційної політики, фахівець у галузі права

Реформа митниці докорінних змін не передбачає

29.01.2016, 17:18 Печать

Уряд нині значну увагу приділяє давно наболілому й особливо важливому питанню — запровадженню змін на митниці. Вже 3 лютого Мінфін планує подати на розгляд Кабміну документи для залучення міжнародних компаній до управління частиною української митниці на західному кордоні країни. Крім того, вже укладено кредитну угоду з Польщею на 100 млн євро пільгового фінансування, які, зокрема, буде використано й на підвищення якості обслуговування на українсько-польському кордоні. Тривають перемовини з урядами інших держав про надання фінансування на розробку програмного забезпечення, що дасть змогу мінімізувати людський чинник у роботі податкової й митниці. За словами міністра фінансів Наталії Яресько, це все робиться задля докорінного реформування Державної фіскальної служби.

А на початку цього року в парламент було внесено законопроект, який багато оглядачів та фахівців назвали стартом перетворення митної служби з органу, основним завданням якого є виконання фіскальної функції, на якісну сервісну службу. Зважаючи на це, варто проаналізувати, що ж такого докорінно нового запропонували на розгляд ВР, що повинно розвіяти й викорінити тандем понять корупція-митниця, асоційований із цим відомством?

Отже, чим на сьогодні є митниця? Це частина структури Державної фіскальної служби, організація діяльності й функціонування якої передовсім регулюється затвердженим урядовою постановою від 21 травня 2014 р. №236 положенням. Цей документ визначає ДФС як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через міністра фінансів (із літа 2015 року фіскалів передано до відання цього міністра) і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Зважаючи на те, що інституційно це одне відомство, їхні завдання й організація роботи визначаються на рівні законодавства у поєднанні. До них належать реалізація державної політики; боротьба з правопорушеннями; контроль за надходженням податків, зборів, платежів; інші (наприклад, внесення законопроектів на розгляд Мінфіну). Не будемо стомлювати читача детальним переліком функцій, завдань і повноважень ДФС у частині митниці, зазначимо лише, що у чинному законодавстві вони прописані доволі чітко. Слід також врахувати, що вони різноманітні й не концентруються тільки на понятті «виконання виключно фіскальної функції в роботі митниці». Єдине, в чому вбачається докорінна реформа в роботі митниці, це питання визначення її безпосереднього очільника, підпорядкування, а де-факто сфери впливу на нього, тобто того, що називається «призначення своїх».

Що ж пропонує законопроект «Про Національну митну службу в Україні»? Передусім впадає в око, що він містить неймовірно велику кількість «обтічних», декларативних та узагальнюючих понять (схоже на те, що це входить у тренд української законотворчості, оскільки подібною юридичною мовою написаний Закон «Про ринок природного газу»), які даватимуть у подальшому змогу на рівні підзаконних актів дещо викривляти й коригувати реальні відносини і спірні моменти у потрібний бік.

Ключові зміни стосуються саме структури, підзвітності й підпорядкування відомства. Так, проект закону лише в одному випадку використовує назву конкретного міністерства, якому підпорядковуватиметься Національна митниця (в розділі IV, п. 3 зазначається, що до повноважень Національної митної служби належить розроблення проектів наказів Мінфіну з питань, що віднесені до компетенції (ймовірно, недогледіли, коли копіювали текст із чинного положення), у решті випадків використано відсилочну конструкцію на кшталт «Структуру апарату Національної митної служби України затверджує керівник Національної митної служби України за погодженням з керівником центрального органу виконавчої влади, який, відповідно до законодавства, забезпечує формування та реалізує державну митну політику».

За необхідності, припустімо, при зміні формату уряду, взагалі політичної мапи представлення в українському парламенті або ж зменшенні залежності України від заокеанського фінансового лобі та ресурсу, це повноваження, яке нині закріплено за Мінфіном, спокійно перекочує до завдань іншого, більш зручного, міністерства.

Проект закону передбачає, що Кабінет Міністрів спрямовує й координує діяльність Національної митної служби. Однак робить це через керівника центрального органу виконавчої влади, який, відповідно до законодавства, забезпечує формування й реалізує державну митну політику (на сьогодні це Міністерство фінансів). У свою чергу керівник центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування й реалізує державну митну політику, має щодо Національної митної служби такі ключові, на наш погляд, повноваження: вносить пропозиції прем'єр-міністрові щодо кандидатури на посаду керівника Національної митної служби і за пропозицією її керівника — щодо кандидатур на посади його заступників.

Ось тут, до речі, має місце колізія норм права, оскільки, відповідно до ст. 24 проекту закону, перший заступник і заступник керівника призначаються на посаду й звільняються з неї керівником центрального органу виконавчої влади, який, відповідно до законодавства, забезпечує формування та реалізує державну митну політику за поданням керівника Національної митної служби України. Знову ж таки невдале копіювання з попереднього, чинного на сьогодні положення. Як бачимо, в одному випадку заступників призначає керівник міністерства. В іншому — керівник міністерства вносить їхні кандидатури на розгляд Кабміну (як це відбувається сьогодні), який наче і призначає. Ймовірно, колізію виправлять, зберігши повноваження з призначення заступників за керівником міністерства.

Проте вбачається, що з підготовкою проекту поспішали, до кінця не було визначено, хто матиме змогу лобіювати й призначати своїх представників заступниками голови НМС. Тому ця колізія ще раз демонструє те, що було ключовим при розробленні документа, але залишилось невирішеним.

Окремий розділ у проекті закону присвячено порядку призначення осіб на службу. За загальним правилом механізм передбачає проведення конкурсу, формування конкурсних комісій тощо. Акцентувати увагу на цьому розділі сенсу немає. Для тих, хто вперше призначається, — конкурс, а для тих, хто просувається по службі, можливий механізм атестації. Важливо, що конкурс проводиться відповідно до порядку проведення конкурсу на службу до Національної митниці та (або) зайняття вакантної посади, що затверджується керівником центрального органу виконавчої влади, який, відповідно до законодавства, забезпечує формування й реалізує державну митну політику.

У питаннях призначення та основних завдань Національної митної служби (ст. 2 проекту) на перше місце поставлене створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України. Приклад чудової декларативної норми, без конкретики. Щодо завдань, то першим вказано «забезпечення виконання митних правил»; далі — виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами; потім — створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу й пасажиропотоку через митний кордон України, здійснення разом із митними органами інших держав заходів щодо удосконалення процедури пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України, їх митного контролю та митного оформлення. І тільки 6-м пунктом визначено забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених законодавством України, організація застосування гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаємодія з банківськими установами та незалежними фінансовими посередниками, що надають такі гарантії.

Пункти 11 та 12 ст. 2 проекту передбачають запобігання та протидію контрабанді, боротьбу з порушеннями митних правил на всій митній території України; здійснення, в межах повноважень, контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами, надання дозволів на здійснення зазначених видів діяльності; видачу сертифікатів уповноваженого економічного оператора; ведення митної статистики та обмін даними митної статистики з митними органами інших країн; управління об’єктами інфраструктури Національної митної служби України, розбудова митного кордону.

Витяг приведено для наочності. Важливо зрозуміти, що докорінних змін у змісті завдань, повноважень чи функцій митниці не передбачається й не відбудеться. Всі ті ж функції, які виконуються нині, залишаться притаманними їй і завтра, і в майбутньому — просто в межах цього закону вони набули більш пафосної форми. Якщо ж підсумувати аналіз цього документа, насамперед можна сказати, що єдине, що намагалися змінити, це: 1) закріплення статусу Національної митниці України як центрального органу виконавчої влади на рівні закону, тобто документа, який має більшу складність до змін, ніж постанови Кабміну, які на сьогодні встановлюють правила функціонування відомства, тобто має кращий якісний стан захищеності; 2) ключова зміна — зміна механізму призначення перших осіб митниці, зміна підпорядкування відомства, зменшення впливу на нього уряду на користь міністерства. Нині — Мінфіну, а як буде далі — покаже час.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции


На тему
Суспільство Кримськотатарський Майдан 19 Травня
07:33

Кримськотатарський Майдан

Кримськотатарський Майдан У центрі Києва - жовто-сині прапори: українські та кримськотатарські. У день 72-ї річниці депортації кримських татар на Майдан Незалежності прийшли сотні людей, аби вшанувати пам'ять загиблих. 18 травня 1944 року на світанку до будинків кримських татар по всьому Криму постукали солдати. На збори дали п'ятнадцять хвилин, а потім посадили у товарні вагони і відправили в Середню Азію. За різними підрахунками, депортовано було близько 200 тисяч осіб, 30 тисяч з них загинули в дорозі або протягом першого року заслання. І лише через 45 років депортацію було засуджено і визнано незаконною, а корінному народові Криму було дозволено повернутися на батьківщину. Сьогодні в Києві ті, чиї родичі змушені були залишити власні будинки понад 70 років тому, і ті, кому довелося виїхати після анексії 2014-го. Вони тримають у руках плакати: «Вічна пам'ять жертвам геноциду кримськотатарського народу!», «Пам'ятаємо! Не дозволимо нікому і ніколи забути!», «Президенте України! Від слів - до справи! Де конкретні дії з деокупації Криму?». На початку мітингу - гімн України і гімн кримських татар. Далі - виступ представників Меджлісу і священнослужителів. Першим до мікрофона підходить муфтій ісламського центру Аджи Сейран Аріф. Читає коротку молитву в пам'ять жертв депортації і «всіх загиблих від двох тиранів». Муфтія змінює православний священик - архієпископ Климент. У нього окупаційна влада забрала Кафедральний собор Володимира і Ольги у Сімферополі, який належить УПЦ Київського патріархату. Рефат Чубаров сьогодні говорив не від свого імені, а від імені свого заступника, який понад рік перебуває в катівнях ФСБ у Криму, Ахтема Чийгоза. «На долю нашого народу випало багато випробувань, і ми з честю їх долали. Нас не зламати в'язницями і таборами, не залякати обшуками і арештом, не обдурити за допомогою маріонеток. Крим більше ніколи не буде без кримських татар», - сказав Чийгоз у своєму листі. «Треба було, щоб почалася війна, щоб Росія, брудна країна, напала на нас, треба було втратити Крим, щоб ми, українське суспільство, зібралися разом. Шкода, що цього не сталося раніше. Але у нас, мусульман, кажуть, що через випробування відбувається очищення», - сказав на Майдані Рефат Чубаров.
Економіка Стабілізацією по банках 08 Червня
17:40

Стабілізацією по банках

Стабілізацією по банках На стабілізації банківської системи та макрофінансової ситуації в державі наголошує Президент Петро Порошенко. Звісно, він не прем’єр-міністр, який мав би такі покращення озвучувати. І не голова Нацбанку. Але оскільки і КМУ, і НБУ очолюють його люди, не дивно, що за них звітує. Усе буде добре Отож нагадаємо, під час прес-конференції 3 червня 2016 року Порошенко не тільки наголосив на тому, що терміни отримання траншу МВФ не змінювались і його буде одержано, а й закликав журналістів бути відповідальними щодо поширення інформації, ретельно її перевіряти та спиратися лише на авторитетні першоджерела у висвітленні питань співпраці України з Міжнародним валютним фондом, оцінки роботи Національного банку України та формування ради НБУ. Також Петро Олексійович прокоментував ситуацію у банківській сфері держави та діяльність керівництва НБУ. «Голова Національного банку є професійною людиною, яка забезпечує стабільність банківської системи», - вже традиційно похвалив він Валерію Гонтареву. І запевнив, що «зараз ми пожинаємо плоди безвідповідальної банківської політики, яка велася ще з 2008 року, плоди кризи і плоди війни, коли позичальники залишилися на окупованих територіях і не здатні обслуговувати депозити вкладників». За словами Порошенка, маємо поліпшення. Так, в Україні відбувається збільшення золотовалютних резервів, стабілізація валютного курсу, проводиться ефективне таргетування інфляції. При цьому він додав, що провідні світові рейтингові агентства визнають ефективність дій НБУ, який проводить успішні переговори з МФВ. А вже у червні Нацбанк буде готовий прийняти рішення про зняття обмежень на виплату дивідендів інвесторам як за 2014-й, так і за 2015 роки. В умовах покращення інвестиційного клімату це буде дуже очікуваним рішенням, яке знімає величезну кількість проблем. Приховані мотиви Ростислав КравецьТа ось керуючий партнер ЮК «Кравець і партнери» Ростислав Кравець переконаний, що ці заяви – не більше ніж політичні, є гарантіями для збереження крісла Гонтаревою та дають лаг для повного розвалу банківської системи. «Президент України в цьому випадку скоює злочин, покриваючи повну непрофесійність голови Нацбанку Валерії Гонтаревої, про яку вже заявляли міжнародні інституції, говорила наглядова рада НБУ. Міжнародних рейтингових агентств, які б давали позитивну оцінку діяльності НБУ, просто немає. Порошенко вигороджує Гонтареву, щоб дати їй час, можливість втриматися на посаді», – висловив свою думку експерт у коментарі АСН. Також він наполягає, що не можна в сучасних реаліях сприймати як позитив анонс про зняття обмежень на виплату дивідендів інвесторам. «Інвестори, які вже більше двох років не можуть забрати свої гроші, насамперед скуплять валюту і вивезуть її за кордон. І в такому випадку варто чекати на різке падіння курсу гривні, яке знову пояснюватимуть війною, слабкою економікою, відсутністю чергових мільярдних кредитів МВФ», - переконує Кравець. Експерт стверджує: заявлена стабілізація у банківській системі – маніпуляція фактами. І звертає увагу, що банки продовжують закриватися. «Фактично більшість банків не виконує нормативи Нацбанку. І, на мій погляд, у понад 90% банків України будь-якої миті може буте введено тимчасову адміністрацію відповідно до вітчизняного законодавства», - пояснює Кравець. Потужний імпульс Тарас КириченкоУ свою чергу співголова комітету Американської торговельної палати в Україні з питань банківських та фінансових послуг Тарас Кириченко пояснив АСН, що означатиме рішення про зняття обмежень на виплату дивідендів інвесторам як за 2014-й, так і за 2015 роки для інвесторів і як вплине на національну валюту. Він зауважив, що, враховуючи міжнародний досвід, використання адміністративних обмежень на виплату дивідендів інвесторам розглядається як тимчасовий антикризовий захід. Зважаючи на те, що передумови валютної лібералізації, визначені меморандумом з МВФ, наразі фактично виконано, скасування валютних обмежень необхідне для ефективного функціонування ринку. «Американська торговельна палата в Україні вже давно наголошує на необхідності та важливості валютної лібералізації та підтримує ініціативу зняття зазначених обмежень. Крім того, дозвіл на репатріацію дивідендів міжнародними інвесторами та лібералізація заходів валютного контролю є одним з п’яти кроків, озвучених під час нещодавньої зустрічі з Президентом України Петром Порошенком та прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом і необхідних для фінансового оздоровлення України», – наголосив Кириченко. За його словами, наразі, у випадку зняття обмежень, значного тиску на гривню не буде, але це, поза сумнівом, стане потужним імпульсом для залучення нових інвестицій в економіку України. Мова грошей Роман ШпекОзнаки стабілізації фінансової системи очевидні, сказав голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек і зауважив, що політику не коментує – лише цифри. «Передусім наявна макроекономічна стабілізація. Україна хоч і не змогла відновити справжнє економічне зростання, проте вийшла з рецесії. Кроки уряду забезпечують фінансову стабілізацію в контексті державних фінансів: вже немає того шаленого дефіциту «Нафтогазу», який буквально руйнував монетарну систему України. Є розуміння нової монетарної політики центрального банку, спрямованої на підтримку стабільності та поступове зниження процентних ставок», - пояснив банкір. За словами Шпека, на ринку припинилися відтоки депозитів, є певна тенденція до повернення вкладів до банків: «Банки досі фіксують збитки, але не такі шалені, як торік. Неплатоспроможні банки ще йдуть з ринку, але це вже не є такі великі історії, як раніше. Відбувається консолідація банківського бізнесу після падіння». Та водночас він зазначив, що відтерміновані виплати дивідендів посилять тиск на гривню, проте наразі Україна має солідний профіцит зовнішньої торгівлі і тому ситуація дуже вдала для надання інвесторам такої можливості. «Подивіться, практично щодня НБУ викупає на ринку доволі солідні суми іноземної валюти. Тому надання можливості виводити доходи від інвестицій за певним рівномірним графіком не має призвести до істотної девальвації. До того ж 2014-2015 роки були не найбільш «врожайними» з погляду прибутків в Україні. Водночас Україні дуже потрібні інвестиції, а ми не можемо їх залучати, якщо й надалі так поводитимемося із правом інвесторів отримувати зароблені доходи», – підсумував Шпек. Відповідальність і відповідальні Отож, як бачимо, є і ризики, і шанси. Нині важливо робити виважені кроки і не розхитувати ситуацію політичними моментами. Діяти, не щоб сподобатися чи зберегли власні позиції (електоральні чи владні). А на реальне покращення бізнес-клімату в країні. Якщо ж Президент наголошує на стабілізації банківської системи та макрофінансової ситуації в державі, то так би й мало бути, адже відповідальними за це є члени його команди: прем’єр-міністр Володимир Гройсман, голова НБУ Валерія Гонтарева, а також найбільша за чисельністю фракція у парламенті – «Блок Петра Порошенка». А перекласти відповідальність за провал тепер нема на кого.
Економіка Амбіціями по кредитах: дешевше буде? 16 Травня
18:32

Амбіціями по кредитах: дешевше буде?

Амбіціями по кредитах: дешевше буде? Стимулювання кредитування в Україні – стара пісня про головне. Щоразу говориться про необхідність скеровувати дешеві гроші в економіку, розвивати бізнес та інші стимули, поглиблення, розширення. Ось і зараз у парламенті зареєстрований законопроект № 4529, у назві якого йдеться про стимулювання кредитування в Україні, з ухваленням якого просить не затягувати Нацбанк. Регуляторні заклики Так, Національний банк (НБУ) закликає Верховну Раду прийняти законопроект про посилення прав кредиторів. «Національний банк продовжує знайомити з законопроектами, ухвалення яких необхідне для подальшої реалізації завдань Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Ці законопроекти вже зареєстровані та перебувають на розгляді Верховної Ради України», - сказано у повідомленні регулятора на його сторінці у Facebook 16 травня 2016 року. У Нацбанку відзначають, що законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання кредитування в Україні» № 4529, який нещодавно зареєстрований у парламенті після відхиленого Верховною Радою законопроекту щодо захисту прав кредиторів № 2286-а, спрямований на зменшення ризиків для банківських установ під час кредитування. «Його ухвалення, безумовно, сприятиме відновленню кредитування, зниженню вартості кредитних ресурсів та, відповідно, полегшенню доступу до користування банківськими продуктами. Ухвалення законопроекту дозволить Україні виконати свої зобов’язання за Меморандумом про економічну та фінансову політику з МВФ, до яких як структурний маяк входить питання захисту прав кредиторів», – акцентують в НБУ. Компромісні обіцянки Відзначимо, що законопроект, автором якого є група народних депутатів, перебуває на розгляді у профільному комітеті. Стверджується, що його мета – це зменшення ризиків для банківських установ під час здійснення кредитних операцій, що, у свою чергу, безумовно, сприятиме забезпеченню активного застосування кредитування як фінансового інструмента, зниженню вартості кредитних ресурсів, та, відповідно, полегшенню доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до користування банківськими продуктами. У Пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що його ухвалення сприятиме створенню сприятливого інвестиційного клімату в Україні, що є одним із найважливіших умов залучення інвестицій і подальшого економічного зростання країни: інвестиційну привабливість визначають як взаємозв'язок інвестиційного потенціалу та інвестиційного ризику, а одним із основних чинників, під впливом яких формується інвестиційний клімат держави, є стан фінансово-кредитної системи та результати діяльності банківського сектора. «Станом на 17 березня 2016 року показник гривневої ліквідності банківської системи склав 97,6 млрд грн, обсяг гривневих коштів на кореспондентських рахунках – 37,5 млрд гривень, а на депозитних сертифікатах НБУ – 60,1 млрд грн. Оскільки в середньому близько 42 млрд гривень має лежати на кореспондентських рахунках у банківській системі для виконання норми обов’язкового резервування залучених коштів, то обсяг так званої «вільної» ліквідності станом на 17 березня 2016 року склав близько 56 млрд грн. Ці ресурси доступні для кредитування реального сектора економіки! Керівництво держави неодноразово наголошувало, що одним із першочергових завдань є активізація банківського кредитування, що стане основою для розвитку всіх секторів економіки. Однак без усунення існуючих ризиків неможливе відновлення і забезпечення зростання обсягів кредитування реального сектора економіки та здешевлення кредитних ресурсів», – акцентують ініціатори змін до законодавства та додають, що високі ризики банків при здійсненні кредитування б’ють не тільки по банківських установах, від цього страждають і вкладники та інші кредитори банків, а також добросовісні позичальники, які змушені сплачувати високу вартість кредитних ресурсів. Правки у правила Законопроектом, зокрема, пропонується внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність», зумовлене тим, що у банківських установах знаходиться, крім грошових коштів померлих власників, ще й інше рухоме майно, що перебуває на збереженні у банківських установ за договорами про надання в оренду індивідуального сейфа для зберігання цінностей та/або у заставі за договорами закладу тощо. Законопроектом пропонується виправити неврегульованість, що обмежує права спадкоємців на отримання спадщини у повному обсязі, доповнивши Закон України «Про банки і банківську діяльність» нормою про надання банком державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам по справах спадщини відповідної інформації. Автори акцентують також на необхідності внесення змін до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Стверджують, що багато осіб, які перебувають за кордоном, а також пенсіонери та інші особи, що не мають фізичної можливості з’явитися до банку для отримання картки, не мають змоги користуватися своїми грошовими коштами. Чинні норми ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» не дозволяють довіреним особам, які мають належним чином посвідчені довіреності, отримати платіжні картки. Окрім того, чинні норми ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порушують норми Цивільного кодексу України в частині представництва за довіреністю, а також в частині вільного розпорядження своїми коштами. Ще запропоновані зміни до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України,   Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зменшать ризики порушення прав кредиторів при припиненні суб’єкта господарювання. Внесення змін до Закону України «Про заставу» щодо форми договору застави транспортного засобу та опису основного зобов’язання в договорі застави рухомого майна обумовлено наступним. Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про заставу» (в чинній редакції), договір застави транспортного засобу підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Така редакція відповідної норми цього Закону була внесена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.07.2010 р. №2435-VI, який набрав чинності 27 липня 2010 року. Пропонується виключити вимогу щодо обов’язковості нотаріального посвідчення договору застави транспортного засобу. Передбачається навіть внесення змін у Закон «Про дорожній рух» та «Про нотаріат» задля уникнення випадків незаконного відчуження майна (транспортних засобів) переданого в заставу банку як забезпечення за кредитом без згоди самого банку-кредитора. Звернули увагу законотворці також на захист права іпотекодержателів, можливість спадкоємцям уникнути відповідальності за непогашений кредит тощо. Завищені очікування Натомість експерти вважають, що запропоновані зміни не матимуть такого результату, як заявлено. Василь ГорбальЯк пояснив АСН банкір-фінансист Василь Горбаль, у пропозиціях порушено етику питань. Приміром, це спроба урегулювання іпотеки, пов’язаної з самобудовами, питання поручительства, дозвіл отримувати інформацію щодо сімейного стану напряму з Реєстру громадянських актів тощо. «Це зняття певних колізій, список яких не вичерпаний. Але назва законопроекту занадто амбітна. Я б сказав, що це не стимулювання кредитування, а упорядкування відносин між кредиторами і позичальниками у деяких питаннях. Адже під стимулюванням кредитування ми розуміємо дещо інше. Нагадаю, Бальцерович говорив про те, що малий та середній бізнес – це наша золота жилка. Були заяви першого віце-прем'єр-міністра Степана Кубіва. Це мають бути вертикально інтегровані програми і бюджетної підтримки попри те, що команда грузинів категорично проти, оскільки нібито це місце для корупції. Я так не вважаю. Знаю, що це є в інших цивілізованих країнах. Навіть у США є програми підтримки малого та середнього бізнесу на муніципальному рівні», – акцентував Горбаль. Без фундаментальності Не мати надмірних очікувань від цього законопроекту закликає також і експерт Економічного дискусійного клубу Євген Олейніков. Він відзначив, що законопроект № 4529 пропонує внести зміни в нормативні акти, що стосуються питань ліквідації юридичних осіб, та спростити реєстрацію договорів застави, зокрема скасувати нотаріальне посвідчення договорів застави транспортних засобів.Євген Олейніков «Однак цей законопроект жодним чином не впливає на фундаментальні причини зниження кредитування, а саме, занадто високу вартість позикових коштів. Тому присутність у його назві слів, що вказують на відновлення кредитування, - це перебільшення», - сказав він АСН. Кому вигідно А президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко традиційно різкіший у коментарях. Він теж стверджує, що цей законопроект не допоможе вирішити стимулювання кредитування, нівелювати проблему проблемних кредитів, з якою банки вже два роки борються самостійно. Олександр Охріменко«Але сума, яку потрібно списати за проблемними кредитами, виявилася величезною. Це  близько 200 млрд грн. Це поховає банківську систему. Можна списати 2 млрд або хоча б 5 млрд грн, 200 - нереально. Головна мета цього законопроекту – це бажання НБУ та інших представників влади списати рефінансування, видане проблемним банкам, які були закриті НБУ. Це дуже схоже на корупцію. Не дивно, що Валерія Гонтарева так лобіює цей законопроект і дуже обурюється тим, що депутати направили його на доопрацювання. Просто депутати ВР розуміють, що не можна цього допускати, і хочуть внести суттєві правки, щоб запобігти корупції в майбутньому», – підозрює він. Причина і наслідок Іншої думки економіст Віктор Лисицький, який переконує – інтерес Гонтаревої тут шукати не варто. В коментарі АСН експерт наголосив, що законопроект напрацьовувався з представниками банківського середовища, а покликаний захистити не тільки банки, а всіх, хто має намір кредитувати в економіку України, від низки прогалин в законодавстві, якими активно користуються недобросовісні боржники.Віктор Лисицький Лисицький згоден із Василем Горбалем, але вважає що треба перш за все створити систему регулювання малого бізнесу на зразок вже років 60 працюючої в США Small Business Administration: «Ми говоримо про це ще з часів  Перебудови, майже 30 років. Але влада ігнорує такий ефективний підхід». «Цей закон складний, зрозумілий лише тим, хто мав справу зі складнощами кредитування. Для прикладу візьмемо визначення вартості предмету іпотеки при прийняття на баланс кредитора цього майна в рахунок погашення боргу у випадку оголошення торгів такими, що не відбулися. Там різні фокуси бувають: майно може коштувати 100 тисяч гривень, а прописують лише п’ять тисяч. А буває й навпаки. І такого чимало. Але, якщо ми хочемо, щоб до нас приходив інвестор, з цим треба щось робити. Не варто шукати тут те, чого немає», – наполягає Лисицький. І додає, що зменшення ризиків для банківських установ під час кредитування матиме прямим наслідком пожвавлення кредитування в країні.
Суспільство Віра з любов'ю для Надії 12 Травня
09:03

Віра з любов'ю для Надії

Віра з любов'ю для Надії Сто паперових ліхтариків запустили в небо над Києвом на честь дня народження української льотчиці Надії Савченко. Вчора їй виповнилося 35 років. Над Поштовою площею в Києві збираються дощові хмари. Але тих, хто прийшов підписати листівку льотчиці, яка перебуває нині в російському СІЗО, вони не лякають. Люди підходять до столу і пишуть теплі слова. Хтось просить триматися, хтось - боротися. Але більшість говорять, що бажають Надії сил і швидкого повернення додому. Поруч сестра Наді Віра. Вона каже, що ці ліхтарики - покажчик нашим ув'язненим додому. «І вони також нагадування політикам, що справа не завершена, - уточнює Віра Савченко. - Ми своїх не кидаємо. Ось, наприклад, люди, що ви тут робите? Ви зараз звільняєте Надю, Олега, Стаса... Своєю небайдужістю, увагою, тиском на політиків, бо це політичні справи - наших людей викрадають, ви допомагаєте їм вийти на свободу». Віра, як і інші, запускає свій ліхтарик у сіре київське небо з надіями на швидке побачення з сестрою в Україні.
marketgid
Новости партнеров
Loading...