Українці хотіли б не платити жодних податків

Якби українці мали таку змогу, то вони б зовсім не платили податків. Але проблема вітчизняної податкової системи полягає не в ставці, а в тому, як відбувається її нарахування. Тому необхідно формувати ефективну податкову систему. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив економічний експерт Борис Кушнірук.

«Насправді ніде у світі не люблять сплачувати податки. Якщо всерйоз поцікавитись, які податки хотіли б платити українці, то дуже швидко з'ясовується, що жодних. Ніякої персональної ставки. Тут без ілюзій, наявність податкової системи певною мірою - завжди непопулярний крок. Хоч є країни, в яких ставки податків визначені конституцією, наприклад, Швейцарія. У нас проблема не стільки в самій ставці податків, скільки в тому, як вона розраховується. Якщо некоректно, решта вже не має значення. Питання радше полягає в тому, яка податкова система буде ефективною. Йдеться про те, що вона мусить стимулювати розвиток економіки або принаймні не стримувати його, і при цьому давати змогу наповнити бюджет. Це питання захисту населення, заробітних плат вчителям, медикам тощо. Тобто, податки потрібно збирати. На жаль, те, що у нас пропонується, я називаю компромісним схрещенням вужа з їжаком, яке, на жаль, жодних завдань, що стоять перед податковою системою, не вирішує. Передусім не спрощує систему. Навпаки, планується зменшити кількість суб’єктів підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі. Їх переводять нелегально, тим самим на сотні тисяч суб’єктів господарювання збільшується кількість тих, хто працюватиме в абсолютно неефективній загальній системі оподаткування», - пояснив експерт.

За словами Кушнірука, урядові видається, що саме таким чином розв'язується проблема ухиляння від сплати податків для населення, але насправді лише створюється проблема з ПДВ.

«ПДВ – це найбільший податок з точки зору надходжень, половина податкових надходжень формується саме з податку на додану вартість, причому так є не тільки в Україні. У нас, з одного боку, чимало відомих лазівок, які дають змогу не сплачувати цього податку та при цьому ще й гроші з бюджету красти. А з іншого, є впроваджена система ручного керування відшкодуванням ПДВ, причому виникає величезне поле для корупції. Якщо ви створили систему автоматичного відшкодування і не прибрали лазівки, через які є змога ухилятися, це означає, що тільки збільшуються для цього можливості. Як бачимо, нині це названо компромісом, але це не зовсім так. Компромісом було б закрити всі наявні лазівки й створити автоматичне відшкодування. Це правильний шлях. Є третя складова – так званий єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Знову ж таки, питання полягає в тому, що він зав’язаний на системі соціального страхування, і ви не можете взяти та зменшити ставки, якщо система соціального страхування (до речі, корупційна у своїй основі) залишається незмінною. При цьому головне завдання полягало саме у скороченні ставки. Найбільше цього потребує малий бізнес, у них тільки витрати на зарплату - це 80-90%, а у великих підприємств витрати на оплату праці людей становлять від 8 до 12%. У результаті ми маємо не компроміс, а абсурд», - розповів економіст.

Кушнірук зазначає, що ми не реформуємо систему соціального страхування, бо якщо її реформувати повністю, доведеться відмовитись від усіх фондів, залишивши тільки Пенсійний. Це при тому, що мета реформування - поступово прийти до такої системи, щоб зарахування до Пенсійного фонду були обов’язковими. Тобто, йдеться про солідарну систему.

«Але при цьому всі мають знати, що потім завдяки цій системі можна буде отримати для всіх однакову мінімальну пенсію, яка насправді є чимось на кшталт своєрідної "подушки безпеки" у ситуації, коли людина більше нічого не накопичила. Так от, що маємо ми: у результаті спрощуємо ставку ЄСВ до 20%, але при цьому виникає проблема. З одного боку, ми суттєво скорочуємо надходження, але з іншого - не реформуємо систему, і вона залишається так само неефективною. Якщо хочете реформувати систему, треба відповісти на запитання, яка система є найбільш зручною для України, щоб вона не тільки стимулювала діяльність, а й у певний час формувала достатні доходи бюджету», - дійшов висновку Кушнірук.