Стрічка новин
Вибрати все
Фільтрувати тематики Выбрать
29 Червня
28 Червня
Стрічка новин
Вибрати все
Фільтрувати тематики Выбрать
29 Червня
28 Червня
Роман Ніцович Роман Ніцович

Навіть у майбутньому ми навряд чи повністю відмовимося від російського газу

02.12.2015, 15:36 Печать

Нині перед українським газовим ринком стоїть задача лібералізації й відхід від російського блакитного палива. Проте Україні навряд чи вдасться повністю відмовитись від газу з РФ, хоч цю залежність від російського газового ринку треба зменшувати. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив керівник програм аналітичного центру DiXigroup Роман Ніцович.

«Лібералізація газового ринку – це нова модель взаємодії гравців на ньому. Вона передбачає те, що споживач тепер має вибір між різними постачальниками. Він може обирати собі того постачальника, який запропонує нижчу ціну. Ціни у нас ринкові, тут нікуди не дітися – це об’єктивна потреба, інакше б ринку не було. Зараз це перехідний період, який остаточно закінчиться в 2017 році. Транспортування і розподіл газу – це вже питання операторів, які мають бути незалежними й запускати в трубу всіх, хто захоче. Таким чином в цьому і є сенс лібералізації, що ви як споживач матимете змогу обрати собі постачальника й на цьому зекономити», - розповів експерт.

За словами Ніцовича, питання диверсифікації - теж частина цього перетворення ринку. Якщо ринок буде лібералізовано, відкриється змога імпортувати газ будь-кому і будь-звідки. 

«Тому теоретично якщо якісь трейдери українські домовляться з «Газпромом» імпортувати газ на прийнятних умовах, вони матимуть змогу це зробити. Ми усуваємо цю російську компанію тільки як одну з імпортних монополій. Так само і на європейському ринку: якщо хтось із наших постачальників домовиться, то «Укртрансгаз» зобов’язаний цей газ прийняти, прокачати, поставити. Зараз ми відходимо від російського ринку. Але не думаю, що у майбутньому ми від нього повністю відмовимось. Треба визначити прийнятний рівень. Президент каже, що 50% за підсумком року, Кабмін каже, що 30%. Якщо говорити про прийнятний баланс, то він, мабуть, мвсить коливатися в межах від 30-ти до 50%. Варто зазначити, що досвід країн ЄС досить різний: є країни, які на 100% залежні й поки що нічого не можуть з цим зробити. У нас є змога зменшити цю залежність, тож варто нею скористатись», - дійшов підсумку експерт.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции


На тему
Суспільство День Києва у вишиванках 29 Травня
10:29

День Києва у вишиванках

День Києва у вишиванках Суворий дрес-код до Дня Києва - яскрава вишиванка. Саме їх наділи на свято міста сотні киян і гостей, щоб пройтися маршем від скверу, що біля «Золотих воріт», на Контрактову площу. Уже в сімнадцятий раз.    «Леонід Ященко, керівник хору «Гомін» завжди їздив у метро зі своєю сопілкою і в вишиванці, - згадує громадський діяч Олесь Доній. - Таким чином він зацікавлював людей навколо українською піснею і всім українським. Я думаю, сьогодні нам на марші треба згадувати тих, хто колись виглядав як божевільний, а тепер для нас - герой українського народу. У кожного українця повинна бути хоча б одна вишиванка, яку він міг би носити не тільки раз на рік під час маршу». Після невеликого мітингу присутні заспівали гімн України і гімн Києва - «Як тебе не любити, Києве мій», і попрямували до Софійської площі. Пройшовши пам'ятник Хмельницькому, колона прийшла на Михайлівську площу. Тут учасники руху стали частиною масштабного флешмобу. Фігури людей утворили одне величезне слово. Але прочитати «Київ» можна було тільки з дзвіниці монастиря. І то з трудом. Організатори тішаться, Мегамарш - фестивальний рух української культури, підхопили не лише більшість великих міст України, а й країн світу. Цього року марширували у вишиванках вже в Одесі, Миколаєві та Черкасах. Свої вишиті наряди показали українці Токіо, Лондона, Відня та Варшави.  
Суспільство Арсенал майстрів 22 Травня
09:30

Арсенал майстрів

Арсенал майстрів Грузинів, литовців, білорусів, поляків і українців у Дні Європи об'єднало фольклорне свято - фестиваль традиційних культур «Етносвіт». До Києва з'їхалося близько 250 учасників. У просторих залах «Мистецького Арсеналу» пахне соломою і мокрою глиною, десь постукує ткацький верстат, а десь - летить березова стружка. Плетуться дідухи, створюються глечики, тчуться килими і вирізаються ложки і навіть бандури. Кожен із 250 майстрів зайнятий своєю роботою. Багато хто ділиться вміннями з відвідувачами. Кожен охочий може взяти участь у різних майстер-класах.  Ось пані Олена показує, як із листя кукурудзи можна сплести кошик для цукерок. Трохи пізніше пані Марія вчить дітей і дорослих соломоплетінню.  Катерина Качур запрошувала до Києва іноземних майстрів. Вона впевнена: фестиваль повинен створити платформу для культурного обміну та інтеграції українців у європейський простір. Окремий проект присвячений гончарству. Називається - «Простір глини». Це такий собі екскурс в історію універсального природного матеріалу, завдяки якому ми маємо інформацію про різні культурні і цивілізаційні пласти минулого. У дворі розгорнулася головна сцена. На ній виступають фольклорні колективи з усієї України. Тут і відомий бандурист Тарас Компаніченко, і група «Хорея козацька», а також хор із села Лука Київської області. Спів останніх незабаром може стати частиною нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.  А з суботи на неділю на цій же сцені всі могли танцювати до ранку, адже в рамках фестивалю організатори запланували «Ніч танців».
Суспільство Ротація у спецпідрозділі «Фантом»: в зону АТО вирушають нові бійці 14 Червня
23:34

Ротація у спецпідрозділі «Фантом»: в зону АТО вирушають нові бійці

Ротація у спецпідрозділі «Фантом»: в зону АТО вирушають нові бійці На полігоні під Києвом від самого ранку тренування. Декілька десятків працівників податкової міліції Державної фіскальної служби проходять фінальний інструктаж перед відправленням в зону антитерористичної операції. Сьогодні в руки взяли автомати і пістолети. «Їх вони не тримають у руках кожен день, - говорить нам інструктор. - Тому тренування потрібні, адже якщо виникне ситуація, коли доведеться застосовувати зброю, то це треба буде робити». «Хто забув, як поводитися зі зброєю, згадає, хто не знав - навчиться, - продовжує його колега. - Зброя нам потрібна для того, щоб виявити ворога і при необхідності знешкодити його швидше, ніж це зробить він». У обох інструкторів головне завдання - підготувати хлопців зі спецпідрозділу до роботи в зоні АТО в стислі терміни. Адже на Схід їдуть і ті, хто вже був там, і новачки. Згадують на полігоні не тільки те, як поводитися зі зброєю, а і як виявити гранату або розтяжку. Важливо, щоб втрати від мінно-вибухових засобів були зведені до нуля. Проходять «фантомівці» і навчання з тактичної медицині, кожен повинен вміти надати першу допомогу і зберегти людське життя. Всі ці люди в формі - добровольці. Але одного їхнього бажання замало. Перед відправленням в зону АТО кожен із хлопців проходив психологічні тести, за допомогою яких виявлялася придатність до проходження служби в екстремальних умовах. Написав рапорт про добровільну поїздку в зону АТО і успішно пройшов тести фіскал Максим. «Нам сьогодні багато розповіли щодо інженерії та поводження зі зброєю. З цим я був знайомий. Для мене була важлива інформація про надання першої медичної допомоги», - говорить він АСН. Максим приїхав з Кіровограда. Розповідає, що його рішення їхати на Схід брат і батько підтримали, а ось дружина і мама - ні. «Особливо мама засмутилася. Я їй сказав напередодні від'їзду. І сам до останнього не знав - у нас же не всіх одразу беруть». Його колега і тезка з Миколаєва про себе розповідає неохоче, а на запитання АСН, навіщо повертається на Схід втретє, відповідає прямо: «Ми їдемо захищати Батьківщину». Основне завдання «фантомівців» у зоні АТО - захист економічної безпеки та боротьба з контрабандою. «Фантомівці» несуть службу на КПВВ і в складі мобільних груп. «П'ять хвилин перекур і по автобусах», - звучить голос командира. Вже завтра вранці «фантомівці» вирушать у зону АТО.
Політика Парламентський переворот 06 Травня
18:17

Парламентський переворот

Парламентський переворот Парламент і народні депутати не мають нині ні довіри, ні поваги. І приказка, що паршива вівця все стадо псує, тут дуже доречна. Адже на тлі популістів і нероб решта якось губиться. А ще як під час пленарного тижня транслюється картинка з порожньої сесійної зали, то взагалі слів нема. Тому ідея переформувати роботу парламенту, презентована 6 травня 2016 року головою ВР Андрієм Парубієм, дійсно зацікавила. З голови на ноги Що ж пропонується? Зокрема, у напрацьованому законопроекті, який, за словами Парубія, після ґрунтовного обговорення з експертами та досягнення узгодженої позиції з усіма лідерами парламентських фракцій, буде зареєстрований у ВР і винесений в зал, запропоновано схему, яка дозволить покращити якість роботи. Задля цього планується збільшити кількість пленарних тижнів з двох до трьох. І цілковито зламати стару схему. Так, у понеділок запропоновано проводити День уряду з 11:00 до 14:00, щоб народні депутати мали можливість дебатувати з урядовцями. Пленарними днями можуть стати лише вівторок і четвер (і ранкове, і вечірнє засідання). Передбачається, що нардепи більше працюватимуть у комітетах і комісіях: у понеділок з 16:00 до 18:00; у середу з 10:00 до 16:00; у п’ятницю з 10:00 до 15:00. Окрім того, хочуть додати роботи Бюджетному та Антикорупційному комітетам: вони мусітимуть розглядати усі без винятку ініціативи і давати свої висновки, що дозволить відсіяти популістські та лобістські законодавчі ініціативи. Окрім того, щосереди (16:00-18:00) має бути ще й новий вид роботи – засідання Ради комітетів, під час якого голови комітетів підводитимуть підсумки і формуватимуть пропозиції для Погоджувальної ради, яка відбуватиметься щоп’ятниці з 15:00 до 16:45. І, як відзначив голова ВР Андрій Парубій, у відкритому для преси режимі. Не штрафом єдиним Спікер сподівається, що відповідні зміни до статті 19 Регламенту ВР депутати внесуть до кінця цієї сесії. А що стосується дисципліни, депутатів-прогульників, то вже наступного пленарного тижня їх каратимуть гривнею. Парубій розповів, що вже дав відповідне розпорядження. А на запитання АСН, чи будуть нероб карати позбавленням мандату, відповів, що це зробити можуть тільки виборці. «Це неможливо (позбавляти депутатських повноважень за прогули. – Авт.). Для цього потрібні зміни у Конституцію. Але ми інші форми впливу застосовуватимемо. Зокрема, звернуся до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням: депутатів, які не ходять на засідання, не приймати. А то є такі депутати, що на засідання ходити не можуть, а ось до міністрів, особливо профільних, мають дуже багато питань. Є причинно-наслідковий зв'язок», - напівжартома зазначив він. Та підкреслив, що прізвища тих, хто ігнорує свої депутатські обов’язки, публікуватимуться, що обов’язково матиме ефект, особливо стосовно мажоритарників, з яких вже запитають люди, адже немає нічого сильнішого, ніж суспільний тиск. Саботажем за комфорт Олексій КошельУ експертному середовищі давно і вперто говорять, що роботу парламенту треба покращити. Як зазначив у коментарі АСН генеральний директор ВГО «Комітет виборців України» Олексій Кошель, запропоновані зміни у ст. 19 Регламенту ВР дозволять наростити ефективність парламенту – коефіцієнт корисної дії може вирости на 10-20%. «Та не варто надто оптимістично говорити про можливість ухвалення змін до Регламенту. Усі ці нововведення роблять професію народного депутата України не зовсім комфортною. Чим більше ми забезпечуємо прозорість, підвищуємо ефективність, скорочуємо канікули, тим більшим буде супротив. Це втручання в зону приватного комфорту. Тому отримати 226 голосів у залі буде важко. Можливо, буде саботаж. Можливо, буде прийнято компромісний сценарій часткової реалізації змін», - сказав він. Водночас Кошель переконаний, що зміни потрібні. З часом також варто вводити й інші, зокрема пряму телетрансляцію з засідань усіх парламентських комітетів на веб-сайті ВР, та передбачити, що один-два народних депутати не можуть бути суб’єктами законодавчої діяльності, а лише група парламентарів, і то не менша, аніж найменша фракція парламенту (зараз це 19 нардепів), що дозволить уникнути популізму і «законодавчого спаму». Логікою єдиною Євген МагдаУ тому, що ініціатива стосовно зміни формату роботи ВР виглядає логічною, впевнений політичний експерт Євген Магда. «Потрібно змінити усталений графік роботи хоча б з огляду на те, що жити та працювати у напіврозслабленому стані в умовах конфлікту з Росією, що триває, парламентарії не мають права. Морального, навіть якщо ми говоримо про вітчизняну політику», - наголосив він у коментарі АСН. Магда відзначив, що роботу народних депутатів варто інтенсифікувати: «Треба прив'язати парламентаріїв до їхніх робочих місць та функціональних обов'язків». Але політолог попереджає, що депутати можуть задіяти щодо спроби навести лад у роботі ВР старі і перевірені методи. «У мене є небезпідставні сумніви, що депутатський корпус підтримає подібні зміни, є ризик, що їх елементарно забалакають», - прогнозує він. Працювати, працювати! Юрій КлючковськийВ тому, що такі зміни у календар ВР можна тільки вітати, завірив АСН і депутат декількох скликань, президент Інституту виборчого права Юрій Ключковський. «Два робочі тижні на місяць – завелика розкіш для настільки високопоставлених державних діячів, ще й високооплачуваних. Не секрет, що за тиждень так званої «роботи в комітетах» у кращому випадку Комітет працює один день, а решту часу депутати відпочивають. Над законопроектами не працюють, навіть не соромляться сказати, що їх не бачили», - зазначив він. Ключковський також додав, що важко прогнозувати, як проголосують нардепи за такі зміни до Регламенту. «Але кожен депутат тепер має думати, як він виглядає в очах людей. Закінчилися часи закритих, недоторканих депутатів, до яких ніхто не може дістатися, яким байдуже, що про них думають. Якщо хтось із депутатів не хоче працювати в парламенті, то нехай чесно скаже. А тим, хто проголосує проти таких змін до Регламенту, я б пропонував добровільно скласти мандати. Не хочуть, то нехай не працюють, але не заважають іншим», - резюмував експерт. Батіг чи пряник Отож, як бачимо, старт реформі роботи ВР дано. Та чи вдасться дійти фінішу з перемогою, чи дорогою противники змін все розпорошать і вихолостять? У нас можливе все. Але дійсно немає нічого сильнішого, ніж суспільний тиск, а просто критикувати і не любити владу – позиція страуса.
marketgid
Новости партнеров
Loading...