Від приєднання до угоди СОТ про державні закупівлі виграє малий та середній бізнес

Приєднання України до WTO GPA (угоди про державні закупівлі) принесе певні вигоди для українських підприємців. Зокрема, це можливості для подальших дипломатичних переговорів у торговельній дипломатії і те, що українські експортери отримують доступ до величезного ринку держзакупівель інших країн. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив заступник міністра економічного розвитку й торгівлі Максим Нефьодов.

«Три основні вигоди, які одержить Україна, це реально великий дипломатичний успіх, над яким працювали з 2011 року. Робота йшла, м'яко кажучи, сяк-так. Тому що особливого інтересу займатися міжнародною інтеграцією, як я розумію, не було. Те, що ми дотиснули це питання, - успіх торгової дипломатії. По-друге, це ще й додаткові можливості для ведення двосторонніх переговорів з іншими країнами, оскільки GPA - відносно молода угода, до якої входить приблизно чверть усіх членів СОТ. Це понад 45 членів угоди і два на ратифікації (в тому числі й Україна, тоді їх буде 47). Відповідно, величезна кількість країн не є членами угоди, як, приміром, Австралія, Китай, Росія і т.д. Відповідно, те, що ми вступили першими, дає нам додаткові можливості вести з ними переговори. Це зброя, яку ми даємо українським дипломатам», - розповів Нефьодов.

Заступник міністра зазначає, що найочевидніша вигода - це те, що українські експортери отримують доступ до держзакупівель інших країн. За словами Нефьодова, цей величезний ринок ніколи раніше українським експортом не розглядався не те що як пріоритетний, а взагалі, як цікавий.

«Документи від української компанії, якби вона принесла їх на тендер десь у Японії або в Таїланді, просто не взяли б фізично. Відмовили б в участі. І ми домоглися того, що нічого не змінюємо у своєму законодавстві, не надаємо жодних додаткових пільг чи доступу для іноземних гравців, у той час як вони відкривають для нас свій ринок. Це цілком можливий канал просування українського експорту, особливо враховуючи, що всі держави у світі купують переважно прийнятну за ціною продукцію: не «Мерседеси», а щось дешевше. І Україна тут справді є конкурентоспроможною. Якщо ви хочете експортувати офісний папір, меблі або чашки - що завгодно, основний критерій, як і в будь-яких державних органів, - це ціна. Україна, особливо після девальвації та з урахуванням низької оплати праці (за мірками розвинених країн), в такому сегменті є конкурентоспроможною. Можемо говорити, що ми не конкурентоспроможні у виробництві «Мерседесів», але більшість країн світу їх і не купує. Але візьмемо, приміром, той самий, умовно кажучи, туалетний папір: Польща купує - кожна школа, кожне воєводство і муніципалітет. Відповідно, це цікава експортна можливість», - пояснив Нефьодов.

Він наголосив, що поки що не йдеться про те, що це можливість протягом місяця подвоїти чи потроїти український експорт. Але, за його словами, це ще один канал, над яким треба працювати.

«Будемо проводити семінари, навчання в регіонах. У нас уже є домовленість з донорами, які це фінансуватимуть. Намагатимемося вчити український бізнес. Це якраз можливість для малого та середнього бізнесу. Великий бізнес і раніше міг брати участь. Дивіться, яка тут асиметрія: якщо «Кока-кола» почне щось продавати на українському ринку, у цієї компанії є і юристи, і радники, вона може побудувати тут завод, відкрити представництво і взагалі вважатися українською компанією. А українська компанія - середній експортер вже аж ніяк не «Кока-кола»: не може десь у Норвегії або в Новій Зеландії відкрити представництво, найняти людей і фінансувати. Раніше для малого та середнього бізнесу це був бар'єр. Можна сказати, що там відкрити фірму і найняти людей - це витратити лише 50 тисяч доларів, але для маленького виробника з регіону це великі гроші», - резюмував заступник міністра.