Якщо не провести реформ, Україна не переживе війни

Потрібно проводити реформування економіки, а не озиратися на сінгапурське диво чи «План Бальцеровича». Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив глава Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.

За його словами, реформування економіки — це неминучий і єдино можливий шлях до виживання країни, у тому числі в умовах війни. На думку експерта, реформування — це модернізація системи.

«Відновлення економічного зростання, забезпечення відповідної динаміки доходів і бюджету, і населення, фундаменту для інноваційної структури економіки можна досягти при ефективному використанні наявного в країні потенціалу. Це вимагає реформування в галузі підприємницької діяльності, дерегуляції, створення сприятливих умов для розвитку підприємницької діяльності», — пояснив економіст.

Жаліло зазначив, що необхідні регуляторна і податкова реформи, а також реформа банківського сектора. Крім того, економіст упевнений, що Україні потрібно перейти від жорстко оборонної монетарної політики, яка, по суті, зорієнтована на єдиній меті контролю над динамікою інфляції і валютним курсом, до використання реальних інструментів економічного розвитку і структурних зрушень — це кредитна політика, кредитні стимули і інше.

«У нас у воєнний період дуже складна ситуація з наповненням державного бюджету при високому рівні навантаження на його витрати. Необхідне реформування бюджетного сектора, структуризація витрат, досягнення максимальної ефективності механізму держзакупівель. Нам потрібно ефективне використання державних податків розвитку, реформування соціальної сфери шляхом оптимізації ефективності використання кожної гривні. Це включає в себе реформу медицини та освіти», — додав економіст. Також він наголосив на необхідності підтримувати зовнішньоекономічний сектор, правові інструменти промоції експорту.

«Якщо не провести цих реформ, Україна не зможе пережити цю війну. У кінцевому підсумку справа буде вже не у війні, а в економіці», — акцентував він.

Крім того, за словами Жаліло, не варто постійно озиратися на сінгапурське диво чи «План Бальцеровича».

«При чому тут Бальцерович і диво? Ми, суспільство і влада, повинні все зробити самі, а не якісь заїжджі експерти або консультанти. Вони можуть тільки поради давати. Якщо поради будуть адекватними, то вони ляжуть у документи і будуть реалізовані. Якщо виключно такі, мовляв, подивіться на сінгапурське диво — так ми і будемо дивитися, а реформи не зрушать із місця», — обурився він.

«Чи є в Україні свій потенціал? Він завжди є. Є високий суспільний запит на реформи, можливості реалізувати який у принципі є, хоча здатності нинішнього уряду охарактеризувати однозначно не можна. Уряд показав поки не дуже високу ефективність при рішенні «пожежних» завдань. Усе буває часто повільно і суперечливо. Тут є певний скептицизм. Але головне, що є такий суспільний запит», — підсумував він.