Очікуємо й ілюзорно віримо у зменшення тарифів

Якщо відійти від питань тарифів, їх несправедливості, асоціальності та подивитись на НАК «Нафтогаз України» як на державну холдингову компанію, що має приносити прибуток її власникові й наповнювати державний бюджет, то є певна позитивна динаміка у планах на її розвиток. Слід розуміти, що йдеться саме про плани, а не фактичну їх реалізацію, на етапі якої зазвичай і виникають підводні камені, які вбивають економічну доцільність проекту. Передусім це корупція при визначенні генпідрядника, якість, кількість і обсяг виконаних робіт, що в подальшому впливає на саму можливість функціонування проекту.   

Нафтогаз та його керівництво розглядають можливості диверсифікувати напрями діяльності з метою отримання прибутку в сфері виробництва електро- та теплової енергії. Зважаючи на те, що гарантією беззбитковості діяльності на зазначених напрямах із 2017 року стане закон, ухвалений нашим парламентом улітку цього року, який забороняє затверджувати тариф на будь-яку із зазначених послуг чи товарів, що є меншим за економічно-обґрунтований, вбачається, що цей напрям діяльності справді приноситиме прибуток та має всі шанси бути реалізованим.  

Так, цього тижня було підписано меморандум про наміри щодо будівництва кількох енергетичних комплексів із вугільними котлами ЦКШ сумарною електричною потужністю 820 МВт. Сумарна проектна теплова потужність нових комплексів становить до 1000 Гкал/год. Очікується, що для фінансування запланованих проектів будуть залучені кошти в рамках кредитної угоди, укладеної між Нафтогазом і Державним банком розвитку КНР у 2012 році на загальну суму $ 3,65 млрд. За цією угодою НАК має намір профінансувати будівництво сучасних, екологічно чистих тепло- та електрогенеруючих потужностей на суму не менше, ніж  $ 1,5 млрд протягом наступних декількох років. Обсяг інвестицій, необхідних для реалізації проектів у Києві, оцінюється у $ 1,35 млрд.

Знову ж таки, іноземні інвестиції – це розвиток внутрішніх товаровиробників, вирівняння платіжного балансу, робочі місця, податкові надходження тощо. З точки зору ринку комунальних послуг для киян, то за ринковими правилами наявність конкуренції зазвичай породжує зменшення вартості товару на ринку.  

Тож тепер є всі шанси для того, що монополізм Київенерго на цьому ринку буде переглянутий, особливо враховуючи те, що в 2017 році завершується строк дії договору, за яким ця компанія управляє електро-, теплогенеруючими потужностями й мережами, які належать територіальній громаді Києва.  

За розрахунками НАК «Нафтогаз України», завдяки використанню сучасних ефективних технологій вартість виробленої енергії для споживачів буде нижчою, в порівнянні з собівартістю виробництва на поточних, застарілих потужностях київських ТЕЦ, що дасть змогу скоротити споживання природного газу в Києві більше, ніж на 600 млн куб. м (майже на 20%) на рік.

Це взагалі чудовий розрахунок, оскільки реалізація подібних проектів в інших регіонах дасть змогу зменшити обсяг споживання природного газу в Україні загалом, і з часом ми всі дійдемо до того, що природного газу видобутку державних підприємств вистачатиме і на потреби населення, і на потреби теплової генерації, а відповідно, з риторики МЕВП і НКРЕКП має зникнути теза про те, що тарифи для населення високі через необхідність компенсувати імпортним природним газом нестачу споживання у річному балансі природного газу.  

Тож очікуємо й ілюзорно віримо у зменшення тарифів…