Олігархи будуть захищати свою власність за допомогою зброї

В Україні неможливо провести масову націоналізацію. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила політолог, аналітик Міжнародного інформаційно-аналітичного Центру «Росія-Україна» Олександра Решмеділова.

За її словами, в Україні кількість власників різних об'єктів досить значна, і прийняття закону, що полегшує націоналізацію, може бути сприйнято як загроза їм усім, при цьому лише найбільш люмпенізована частина населення вважатиме, що процес націоналізації обмежиться власністю олігархів. «У певний момент чиновники або депутати нижчого рівня (область, місто) спробують скористатися можливостями у власних інтересах, і це насторожить багатьох», - зазначила Решмеділова.

Вона наголосила, що значна частина олігархів в умовах збройного конфлікту на південному сході країни неминуче спробує захистити свою власність за допомогою озброєних людей.

«Враховуючи фактично безконтрольний обіг зброї в Україні, можна припустити, що жертв у результаті замовних убивств або збройних зіткнень при спробах захоплення чи захисту власності буде багато», - зазначила експерт. На її думку, націоналізація навіть декількох великих об'єктів серйозно вплине на інвестиційний клімат в Україні, і зарубіжні інвестори сприймуть її вкрай негативно.

«Реприватизація «Криворіжсталі» не може в цьому випадку розглядатися як прецедент, оскільки мала явно оказіональний характер і, до того ж, була анонсована урядом заздалегідь», - сказала Решмеділова.

Вона також зазначила, що націоналізація зачіпає інтереси всього великого бізнесу, включно з Президентом України, який досі «не зумів» продати свій бізнес, хоча цього вимагає Конституція. У разі ж, якщо націоналізація буде мати точковий характер і торкнеться виключно об'єктів, що знаходяться у власності Росії і громадян Росії, є підстави вважати, що колишні власники звернуться в міжнародні судові інстанції і виграють процеси.

Водночас, Решмеділова впевнена, що провести націоналізацію власності осіб, які перебувають після Майдану в добровільній еміграції, неможливо до моменту набуття чинності вироків суду, які доводять, що ця власність була придбана незаконно. При цьому власникам має бути гарантовано повноцінне право на захист своїх інтересів, що зробить процес тривалим і не цілком ефективним.

Експерт зазначила, що і прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк та Президент Петро Порошенко активно тиражують міф про те, що держава – неефективний власник.

«Але це швидше ширма, прикриття для того, щоб розпродати державні активи. У європейських країнах розміри державної капіталістичної власності досить високі: у Франції, наприклад, у руках держави знаходиться більше 1/3 акціонерного капіталу промислових і транспортних компаній, в Англії - близько 1/4. Значна частина держвласності – це об'єкти інфраструктури та державні підприємства в сировинних і енергетичних галузях, де потрібні великі інвестиції, а оборотність капіталу повільна», - сказала Решмеділова.

Вона наголосила, що ще восени 2014 року прем'єр Арсеній Яценюк склав список із 1250 держоб'єктів, які варто продати в приватні руки, у тому числі «Нафтогаз України» і «Укрспирт», а також лісові господарства, проте весь перелік оприлюднений так і не був, і Верховна Рада його поки не розглядала. За словами аналітика, з найбільших і найцінніших підприємств у списку знаходяться Одеський припортовий завод, обленерго, Вінницький ювелірний завод «Кристал», «Київпассервіс», Вільногірський гірничо-металургійний комбінат, Іршавський гірничо-збагачувальний комбінат, Івано-Франківський локомотиворемонтний завод, «Донбасшахтбуд».

«Прогнозувати, чи будуть приватизовані інші гіганти-монополісти, складно, оскільки тут в основі стоїть політика, а не економічна доцільність. Це при тому, що в січні Яценюк особисто обіцяв, що приватизація не торкнеться стратегічно важливих об'єктів», - сказала експерт.

Вона також зазначила, що нафтову галузь в Україні вже давно приватизували, але вона так і залишилася «на рівні совка». У той час як у Білорусі ця галузь знаходиться в держвласності і там відбувається постійна модернізація.

«Для Білорусі бензин – основа експорту без власного нафтовидобутку. Але маючи такі вихідні можливості, Україна купує нафтопродукти у Білорусі. Де ж цей ефективний міфічний власник?» - наголосила Решмеділова.