Логіка «затягування пасків» приречена на провал

Побороти бідність, а до того ж забезпечити європейський рівень добробуту в Україні шляхом «затягування пасків» і імітації поліпшення інвестиційного клімату, неможливо. Потрібне чітке бачення пріоритетів і радикальні кроки щодо їх реалізації.

Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив голова комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва, заступник голови фракції «Радикальна партія» Віктор Галасюк.

«Перше, що насправді потрібно невідкладно зробити — підвищити соціальні стандарти, збільшити доходи і, відповідно, купівельну спроможність громадян. Підвищити мінімальну заробітну плату з 1218 грн до не менше 2500—3000 грн, а також проіндексувати пенсії та стипендії хоча б на частину інфляції. Адже за два роки ціни зросли на 70%, гривня впала майже в три рази, а мінімальна зарплата виросла всього на 6%. Така ситуація, в умовах, коли споживчі витрати домогосподарств формують понад 70% ВВП, просто вбиває українську економіку», — заявляє Віктор Галасюк.

та водночас народний депутат акцентує увагу, що в приватному секторі оплата праці в основному відповідає рівню 3000—4000 грн, але більша її частина виплачується «в конвертах», «треба її звідти діставати».

«А ось в бюджетному секторі підвищення мінімальної зарплати і перегляд єдиної тарифної сітки призведе до відчутного підвищення реальної оплати праці. Але на це потрібні значні кошти, десятки мільярдів гривень. Щоб їх знайти, не треба включати «друкарський верстат», який буде роздмухувати інфляцію», — вважає Галасюк.

На думку парламентарія, головне джерело коштів — масштабна детінізація економіки.

«Необхідно знизити навантаження на фонд оплати праці — ПДФО і ЄСВ потрібно скоротити до 15%. Сьогодні навантаження на фонд оплати праці в Україні сягає 56%, а в країнах Європи в середньому до 35%, в багатьох інших країнах — менше 30%. Коли в тіні перебуває половина зарплати країни — близько 200—300 млрд грн, логіка «затягування пасків» приречена на провал. Ми повинні включити зворотну логіку — низькі податки і просте адміністрування, менший тиск на малий бізнес дадуть збільшення, а не зменшення надходжень до бюджету, — говорить Віктор Галасюк. — До того ж, європейське завтра в Україні не настане без радикального скорочення державного апарату та дозвільних процедур, без реальної боротьби з корупцією і тотальною люстрацією і заміною суддівського корпусу, без встановлення сильних інвестиційних стимулів і диференційованої системи оподаткування, які  сприяли б розвитку виробничого і науково-місткого, а не примітивного сировинного бізнесу. І ми це робимо, але потрібна інша швидкість».