Про те, чому рейтинги бізнесу не впливають на бізнес-клімат, про бум молодих стартапів в Україні та чи задоволені в ЄБА співпрацею з урядом, говоримо з Виконавчим директором Європейської Бізнес Асоціації Анною Дерев’янко.
— У серпні-вересні Європейська Бізнес Асоціація спільно з Dragon Capital провела опитування серед компаній з іноземним капіталом. За його результатами, 50% іноземних компаній планують збільшувати інвестиції в бізнес в Україні наступного року. На чому базується цей оптимізм?
— Дослідження виявило, що більшість іноземних інвесторів дійсно доволі оптимістично налаштована щодо динаміки зростання бізнесу та з певною надією дивиться у майбутнє.
На мою думку, така ситуація здебільшого пов’язана з низкою позитивних перетворень, які мають місце останнім часом. Зокрема, йдеться про лібералізацією валютного ринку та порівняну стабільність економічної ситуації в країні впродовж останнього півріччя.
Так, реформи просуваються повільніше, ніж ми б цього хотіли, однак активна та свідома бізнес-спільнота все ж таки відчуває готовність влади взаємодіяти й дослухатися до голосу бізнесу.
— Наскільки сприятливим є інвестиційний клімат в Україні? На якому рівні варто чекати притоку інвестицій у 2017 році?
— Цього року, під час дослідження Індексу інвестиційної привабливості, ми запитали топ-менеджерів наших членських компаній про їхні економічні настрої у першому півріччі 2016 року. Отже, у липні позначка індексу сягнула лише 2,88 (з п’яти можливих балів).
Однак, якщо ми порівняємо з останнім кварталом 2015 року, коли індекс дорівнював 2,57 бала, цьогорічний результат, вочевидь, свідчить про певне покращення ситуації.
Звичайно, інвестори не в захваті від економічної ситуації в країні, та попри це деякі з них все одно планують нарощувати капітал у 2017 році, зокрема і людський. Це, безумовно, є позитивним сигналом для потенційного пожвавлення ділової активності в державі у 2017 році. А відтак і притоку нових інвестицій та розгортання інвестиційних проектів. За нашими даними, 45% опитаних директорів великих компаній планують інвестувати наступного року.
— Уже рік в Україні діє зона вільної торгівлі з ЄС. Який вплив це має на український бізнес?
— Зона вільної торгівлі з ЄС – це шанс для українського бізнесу заявити про себе. Угода має стати стимулом для виходу на нові ринки більш високого рівня, підняття планки, а також покращення якості продуктів та послуг, аби гідно конкурувати з європейськими колегами. Ще більшої актуальності набула ця опція для нових українських стартапів та молодих виробників з огляду на тренд стрімкого розвитку креативного малого бізнесу в Україні. Саме тому в рамках Асоціації діє два цікавих проекти: платформа для розвитку малого та мікробізнесу Unlimit Ukraine та Enter NewMarkets – ініціатива, започаткована спільно з Центром підтримки експортерів, яка спрямована на підтримку членських компаній Асоціації, зацікавлених у розширенні власного бізнесу та виході на європейські ринки.
Ми розуміємо, що процес імплементації та приведення норм законодавства до вимог та стандартів країн ЄС є досить складним та потребує часу, але вже зараз ми можемо робити маленькі кроки назустріч великим горизонтам.
— Із жовтня електроенергія для промислових споживачів в Україні подорожчає на 10%. Чи може таке зростання відбитися на вартості товарів?
— Експерти Асоціації відзначають, що це вже третє підняття тарифів для промисловості (непобутових споживачів) з травня 2016 року.
Безумовно, підвищення тарифу на електроенергію не може не вплинути на вартість продукції, яку виробляють підприємства, які закладають частку споживання електроенергії у собівартість товарів та послуг. Більш того, високий тариф потенційно позначиться і на ціні базових продуктів харчування, адже багато компаній використовують електроенергію безпосередньо в процесі виробництва. Але приведення тарифів до ринкового рівня - хоч і непопулярна, але потрібна дія.
— Як загалом можете охарактеризувати роботу уряду нинішнього складу? Чи є реальні зрушення у реформуванні країни? Яких рішень чекає бізнес від урядовців?
— Ми досить активно взаємодіємо з урядом та можемо відмітити відкритість та готовність колег до співпраці. Все частіше наші пропозиції лягають в основу важливих законопроектів, а питання у різних секторах бізнесу вирішуються набагато швидше.
Наприклад, ціла низка побажань від бізнес-спільноти Асоціації зараз входить до нової редакції проекту податкової реформи, нещодавно було знято цінове регулювання на соціально значущі продукти.
Відкритими до діалогу є колеги з Міністерства фінансів та ДФС, Міністерства аграрної політики та продовольства… Зараз бізнес чекає від державних органів влади більш рішучих дій у напрямі боротьби з корупцією, судової реформи, усунення колізій у законодавстві, а також побудови якісної системи управління державою тощо.
— Днями віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомила, що Україна піднялася з 87-ї на 83-тю сходинку у рейтингу Doing Business. Тоді як згідно з рейтингом конкурентоспроможності, який складає Всесвітній економічний форум, наша країна опустилася з 79-ї на 85-ту сходинку. Чи впливають такі рейтинги на бізнес-клімат в Україні?
— Насправді ці показники є досить умовними, і при цьому позиції у двох вищезгаданих рейтингах майже збігаються, тобто ми коливаємося між 83 - 85 місцями. Якщо ми ставимо завдання бути в першій двадцятці країн, то ми здійснюємо рух досить повільно. Місце в рейтингу певним чином впливає на рішення бізнесменів інвестувати, адже разом з макроекономічною статистикою та оцінкою політичних ризиків свідчить про ситуацію в країні. А от на бізнес-клімат місце в рейтингу не впливає, швидше, навпаки. Тож варто зосередити зусилля на підвищенні якості законодавства та його застосуванні на практиці, плюс приборкати корупцію, щоб думка бізнесменів, які працюють в Україні, змінилася на краще, а це, в свою чергу, вплине і на місця України в міжнародних рейтингах.