Віктор Пинзеник: Рада зустрічатиме Новий рік в сесійній залі

Про те, чи існує таємний меморандум МВФ, чому зарплату вчителям можуть так і не підняти і про найбільшу бюджетної діру України - Пенсійний фонд говоримо з народним депутатом, екс-міністром фінансів України Віктором Пинзеником.

- Чи дійсно таємний Меморандум МВФ, про який говорить опозиція, лежить в основі Бюджету на 2017 рік?

- Це безпредметна розмова, бо Меморандум не бачив ніхто, крім уряду і МВФ, тих, хто його підписував. Його немає на руках, і я не знаю, щоб він «гуляв» десь, бо є єдина версія - англомовна, я думаю, що вона відповідає дійсності, тому безпредметно сьогодні говорити, є чи немає цього. Але на мою суб’єктивну думку – немає.  

- Щодо поступового підвищення пенсійного віку, за вашою інформацією, в проекті бюджету на 2017 рік справді передбачено збереження 15% оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів?  

- Частина норм зберігається, які чинні сьогодні. Але що стосується оподаткування, то воно було скасовано. Парламент уже уточнив цю норму. Щодо інших рішень, то якраз одна з моїх тривог стосовно бюджету, те що не вирішується одна з фундаментальних проблем - пенсійна. Бо проблема пенсійна полягає не в тому, щоб «нашкребти» і сьогодні виплатити жалюгідні пенсії пенсіонерам. Це проблема назавжди. На жаль, уникають відповідей на ці проблемні запитання. А проблема накопичується. Я дуже сподіваюсь, що в Меморандумі підняте це питання. Бо воно важливе для країни, воно мусить бути розв’язане. Але чи є воно в бюджеті?  

- …Немає?

- Ні. Бюджет передбачає дотації пенсійного фонду на рівні 156 млрд грн, а цьогорічні дотації 145 млрд грн. Тобто, враховуючи деякі норми, які стосуються доходів і видатків, які дещо зменшують потребу, це говорить про те, що жодних  рішень у цій площині нема.

- Дефіцит Пенсійного фонду зростає, дохідна частина також збільшена на наступний рік. Як буде покриватися дефіцит Пенсійного фонду? Наскільки питання наповнення Пенсійного фонду і забезпечення пенсіонерів буде гостро стояти наступного року?

- Коли я говорив про доходи, то оцінював доходи державного бюджету, бо не вважаю їх реальними. Тому що не може економіка, яка росте на 3% з інфляцією 8%, дати приріст майже 18%. І це при тому, що деякі податки зменшуються, наприклад рентна плата за видобуток газу і газового конденсату. Тому тут є проблема.

Але є окрема проблема Пенсійного фонду, бо він відтягає величезну суму коштів бюджету. Пенсійний фонд на 2/3 залежить від бюджету. Такої залежності не було ніколи. І ця залежність не одного року. Знаєте, якби один раз можна було натужитись і закрити проблему, то це одна справа. Але питання в тому, що кожного року такі геройські зусилля потрібні, а пенсія ж мізерна. Баланс бюджету дуже пов'язаний з проблемами пенсійними, на які треба давати відповідь.

- Ваш колега, голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак, заявив, що в бюджеті передбачено 17 млрд грн на ремонт та будівництво доріг. За вашими оцінками, чи достатньо цього?  

- Немає в Міністерстві фінансів сприйняття такого слова «достатньо». В бюджеті є слово «чи є у вас можливості». Я вам скажу, що недостатньо, і що? Звичайно, недостатньо, але чи є можливість це робити ресурсами – ні, немає. Якщо ми хочемо в борг лізти далі, а бюджет, на жаль, продовжує цю політику нарощування боргів, то це ілюзія. Бо ви берете сьогодні гривні, забираєте завтра не гривню – це залізання в кишеню завтрашню, вашу, дітей, онуків тощо.

Якщо говорити про рішення в питанні доріг, то треба говорити про реальні джерела фінансування. Але ми говоримо не про головну проблему, бюджет не може мати стосунки з проблемою тільки однією. Ми не можемо лишити освіту, ми не можемо медицину лишити. Тому бюджет мусите розглядати з точки зору – у вас є ресурс, кому дати більше, а це означає - комусь менше дати, але повинні давати чесно, повинні давати те, що ви маєте, а не говорити те, що ви хочете.

- На 30% обіцяють підвищити заробітну платню освітянам. Чи не «з’їсть» ці 30% реальна інфляція, яка буде наступного року?

- Я не можу знайти того (в бюджеті. – Ред.), що ви сказали... Я порівнював цифри видатків на освіту з тим, що є сьогодні в бюджеті, єдине, що це видатки на функції по освіті, вони зростають на 10%. Я не сказав про зарплати, я сказав про видатки на сектор. Деталізованих цифр немає, тому я вам підтвердити або спростувати цю цифру не можу.

- На вашу думку, яка буде реальна інфляція наступного року?

- Я не можу сказати, що 8% не є реальними. Але треба врахувати одну річ. Інфляція це не тільки показник, який береться як база розрахунку. Це ще й є результатом самого розрахунку бюджету. Тобто все залежить від того, який буде бюджет. Якщо бюджет буде з величезним дефіцитом, для покриття якого буде використаний Національний банк України, тоді варто очікувати інфляції іншої. Так, як це було, наприклад, минулого року, коли інфляція була 43%.

- Опозиція говорить про «драконівські» норми щодо аграріїв, як от скасування будь-яких пільг…

- Про що йдеться?. Хто платить ПДВ? Споживач. Ми платимо як наш внесок за освіту, за медицину, тобто це непряма оплата тих послуг, які називаються безплатними, нібито. Безплатно тільки сир в одному місці буває. Так от, у цьому секторі наша плата, яка призначена бюджету, лишалася компаніям. І це неправильно. От уявіть собі, що прибутковий податок з вас зняли, ви ж не платите його теж, а платить компанія, де ви працюєте, а перерахування грошей не відбулося.

Тому це (скасування пільг. – Ред.) правильне рішення. Більше того, норма, яка використовується зараз, вбиває тих, хто займався інвестиціями. Якщо б хтось із підприємств великий обсяг інвестицій мав, воно б програвало в цьому. Бо це одна з кричущих проблем країни  - коли одні мають кращі умови, ніж інші. Якщо ви пам’ятаєте дуже популярну тему боротьби з офшорами, то це класичний офшор, тільки не на Кіпрі, а в Україні. Офшор, який використовуються, і час від часу тут виникає скандал.  

- За сім місяців цього року на користь держави надійшло лише 78 тис грн конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна корупціонерів. Чому так мало?

- Це свідчить про низьку результативність. Хоча в мене все-таки з’явилася надія за останні місяці, що є зрушення в цій сфері і є багато таких гучних справ, які будуть доведені до кінця. Почалося дуже пізно, останні тільки місяці, а юридичні процедури не такі короткі, щоб завершитись конфіскацією і отриманням результату. Але я все-таки сподіваюсь на те, що те, що за останні місяці ми побачили, дасть результат. А попередні місяці, ну, це не є результатом.

- На наступний рік, до речі, передбачено 10.5 млрд грн надходжень від конфіскації коштів, які отримані корупційним шляхом. Це реальна цифра?

- Якщо будуть працювати ефективно органи і доводитимуть справу до суду, не просто бажанням конфіскувати, а доводити справу до суду звинуваченнями, а я думаю, що це можливо, то можемо отримати. Чи буде це, побачимо.

- За вашими прогнозами, коли буде прийнято бюджет? Чи буде він доопрацьований, ви на цьому наполягаєте?

- Ніколи не приймався бюджет в формі, в якій його подавав уряд. Я б дуже хотів його бачити в іншій формі. Очевидно, тут мої бажання дуже дисонують із тим, що хочуть мої колеги. Бо я не хочу збільшення видатків, я хочу балансу, я хочу того, що тримає опору країни, що перетворює бюджет на бюджет. Чи буде він – важко мені сказати. Але думаю, що в будь-якому випадку бюджет не буде прийнятий швидко, незважаючи на те, що ми його отримали вчасно. Як завжди, будемо готуватись до Нового року тут, у залі Верховної Ради.

- Чого все ж слід очікувати наступного року українцям?

- Воно ж не падає з неба як дощ. Не буває хліба, якщо ви його не посадили. Це тут, в цій залі, можна нічого не робити, а все людям давати. Вже 25 років дають. Завдання країни - створити умови…

- Реформи, а їх немає…

- Якщо немає росту, ви не можете спожити те, чого немає. Тому головне завдання, яке зараз має забезпечити країна, полягає у створенні умов для економічного зростання. Це зростання мене не радує цього року. Бо воно не має природньої причини – інвестиції. Ну, вдарились вниз і відскочило. А бюджет - це фундамент для економічного зростання, від бюджету залежить стабільність. Пригадайте події останніх двох тижнів. Хвилювання людей щодо обмінного курсу. Так само хвилюється інвестор, коли не може стати на землю для того, щоб зрозуміти, що відбувається.