Всеволод Ковальчук: 80% боргів за електрику - Донбас

Тво директора ДП «НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук в розгорнутому інтерв'ю АСН розповідає про нові принципи роботи енергетичного ринку, про те, чи повинні рости ціни за електрику, за скільки були в підсумку куплені багатостраждальні «трансформатори Григоришина» і навіть - про свою зарплату.

Про опалювальний сезон і як ми обійдемося без вугілля з зони АТО

- Зараз найбільше хвилює українців опалювальний сезон. Як іде підготовка до зими, до опалювального сезону, чи є проблеми і які готуються антикризові заходи?

Дійсно, це, мабуть, найнагальніше для українців, усіх, не тільки для енергетиків. Стосовно нас, то це і запаси вугілля, і запаси ядерного палива, і запаси газу. Якщо ми останні кілька років не використовуємо газ для виробництва електричної енергії масово, як це було раніше, але тим не менше на теплових електроцентралях і в Києві, і в деяких інших газ є основним паливом, яке має використовуватися на ТЕЦ не тільки для опалення, а й для виробництва електричної енергії. Тому всі ці компоненти входять до підготовки до зими.

Що стосується «Укренерго», то наші заходи полягають виключно у підготовці мереж. Наші заходи вже всі виконані.  

Проблемні питання, звичайно, є. Якщо, наприклад, з забезпеченням палива для атомних станцій немає жодних проблем, тобто всі необхідні поставки, які за графіком мали відбутися, вони відбулися ще на кінець року.

Ремонтна кампанія «Енергоатому» цього року триває з певними проблемами, але зараз вона вже завершується, навіть на проблемних блоках №1 і №2 Запорізької АЕС. Перший блок вже підключили до мережі, а на початку жовтня має вийти з ремонту другий запорізький блок. Ремонтна ділянка IV кварталу цього року і І кварталу наступного року вже затверджена.  

Що стосується вугільної генерації, другої за обсягом виробництва електроенергії у нас, то проблема традиційна для останніх трьох років – недостатні запаси вугілля на складах відносно нормативних значень. Якщо збережеться така динаміка приросту, яку спостерігаємо останні кілька тижнів, ми вийдемо на 1 листопада з відставанням від затвердженого міністерством графіка накопичення вугілля, тобто нижче 2,7 млн тонн - необхідного на початок зими запасу.

- Наскільки нижче?

-  Я думаю, що ми наблизимось до 2 млн тонн. Коли я кажу ми, маю на увазі не «Укренерго», бо ми не накопичуємо вугілля, а галузь в цілому.   

Основна проблема полягає в перевезеннях залізницею. Ця проблема раніше так гостро не стояла, бо не було таких потреб. Видобутого вугілля на контрольованій території досить великі запаси, але вони не вивозяться зараз через брак вагонів і тяглового складу.

Так само видобуто дуже великі запаси антрацитового вугілля на неконтрольованих територіях. Проблем вивозу його звідти безліч -  організаційні, політичні, військова ситуація, проблеми з залізничними переходами між контрольованою і не контрольованою територіями, брак локомотивів - електричних і дизельних, брак вагонів.

Терміново ремонтувати локомотиви взялися навіть суб’єкти генерацій, це і ДТЕК, і «Донбасенерго». Якщо буде забезпечено такі обсяги постачання, як зараз, навіть якщо ми не досягнемо мети із запасів на 1 листопада, то зимовий період пройде без проблем.

- Тобто перебоїв в електропостачанні українцям не варто очікувати?

- Якщо відбудуться військові загострення в зоні АТО, які в принципі припинять постачання вугілля з тієї території, то однозначно буде дефіцит. На цей випадок розроблені заходи з обмеження споживання. Також у разі потреби ми будемо вмикати газомазутні блоки, це збільшить витрати природного газу, але технічний стан обладнання на Трипільській і Запорізькій електростанціях достатньо задовільний. Газомазутні блоки готові до запуску і, в разі такої потреби, ми перейдемо на більш дороге пальне.

Донбас як не платив за електрику, так і не платить

- Щодо електропостачання непідконтрольних зараз Україні територій Донбасу і Криму – чи постачає Україна туди електроенергію, чи в повному обсязі ідуть розрахунки за електроенергію звідти?

- «Укренерго» нікому нічого не постачає, ми в принципі не маємо права постачати електричну енергію згідно з українським законодавством. Ми здійснюємо лише функції передачі. Постачання здійснюють комерційні організації. В нашому випадку єдиною організацією, яка здійснює реалізацію електричної енергії, є ДП «Енергоринок».

Зрозуміло, що на неконтрольованих територіях проблема найбільша. Якщо ви подивитесь звіти «Енергоринку» і ту інформацію, яку вони надають, то практично 80% заборгованості загалом за електроенергію, яка є перед «Енергоринком», сформовано тими підприємствами, які здійснюють діяльність на окупованих територіях.

Це не означає, що це споживання окупованих територій. Навіть старі борги, які сформувались до 2014 року, вони так само здебільшого відносяться до зони впливу цих підприємств.

В принципі, донбаські підприємства за попередній період при попередній владі розраховувалися гірше за всіх. Луганська область має критично низький рівень розрахунків за електроенергію. З Донецькою областю ситуація набагато краща.

Електроенергія на неконтрольовані території постачається. Цей процес регулюється 263-ю постановою Кабінету міністрів, за якою кожен місяць формується так зване сальдо перетоків («перетоки» - баланс між поставленою Україною на неконтрольовану територію електроенергією, і отриманою з тамтешніх електростанцій на контрольовану територію. – Ред.). Цей облік з точки зору технічності веде «Укренерго», але всі комерційні взаємовідносини перебувають у зоні відповідальності ДП «Енергоринок». Від початку року сальдо перетоків складає близько 1 млрд кВ/год, спожито неконтрольованими територіями більше, ніж поставлено на контрольовані.

- Це враховуючи і Крим?

- У Крим взагалі уже майже рік ніяких постачань електроенергії не відбувається. Фізично лінії від Криму відрізані. А одна з ліній  - 220 кВ «Каховська-Титан» переведена на напругу 150 кВ. Там збудована нова підстанція, через яку живиться частина територій двох районів Херсонської області на кордоні з Автономною Республікою Крим.

- Щодо майна «Укренерго», яке залишилось на півострові. Відомо, що ви збираєтесь подавати позов до суду. Коли він може бути поданий, про які суми йдеться?

-  Дуже рано давати відповіді на ваші запитання. Спочатку треба опрацювати сам формат позову. Ми можемо або визнати експропріацію нашого майна і вимагати компенсацію, ми можемо визнавати, що хтось безоплатно користується нашим майном і, відповідно, має платити за використання нашого майна, ми можемо рахувати збитки або рахувати так само неотримані прибутки.

Цей вибір можливостей буде робитись спільно з юридичною компанією, яка має практику, фактичний досвід у представленні інтересів України в судах відповідної юрисдикції. Ми сподіваємось, що у жовтні розпочнемо тендерні процедури, які дозволять обрати юридичну компанію для супроводження цієї роботи, і вже відповіді на ваші запитання, про які конкретні суми йдеться, про яку суть позову можна говорити, будуть відомі після місяця - двох від початку роботи за цим позовом.

- Днями ви все ж озвучували деякі суми…

-  Це я озвучував не суму нашого позову, а скільки коштує майно, яке там залишилось. На це є дві відповіді: стільки, скільки воно коштує відповідно до балансу «НЕК «Укренерго» - це залишкова вартість, яка не була повною мірою переоцінена свого часу, ця цифра трошки більше 1 млрд грн. Якщо говорити про так звану відновлювальну вартість, тобто вартість цих мереж, якби ми їх відбудовували, то вона складає десь від 800-900 млн євро.

І ми не можемо говорити, що наш позов буде присвячено 1 млрд грн, бо це не відображає реальної вартості цих активів, так само не можна говорити про цифру 800 млн євро, бо це є відновлювальна вартість, якби ми ці мережі відбудовували від самого початку.

Є ще знос цих мереж, є реальна завантаженість цих мереж – це так само впливає на вартість. Є ще розуміння недоотриманих прибутків від того, що ми не маємо зараз постачання на АР Крим, від того, що не здійснюємо передачу електроенергії споживачам, розподільчим організаціям Криму. Це так само буде обраховано.

- Тобто сума позову буде більшою?

-  Ми сподіваємося, що так.

Наскільки подорожчає електроенергія після переходу на стимулююче тарифоутворення

-  Ви говорили про так зване стимулююче тарифоутворення. В чому його суть?

- Для всіх інфраструктурних підприємств, особливо з застарілими основними фондами, стимулююче тарифоутворення – це є найбільш прогресивна методика, яка стимулює інвестиції в оновлення основних фондів.

У випадку з «Укренерго», враховуючи, що маємо можливість отримувати державні гарантії, ми на 100% залучаємо кошти міжнародних фінансових організацій, так званих донорів, для економіки України.

Це дуже вигідні умови: у нас середня відсоткова ставка біля 1% річних, є кредити під 0,25% річних. Крім того, ще сплати Міністерству фінансів за обслуговування державного боргу, але в принципі ці гроші залишаються в державі, тому макроекономічно можна не рахувати вартість цих кредитів. Відповідно, нам потрібно на стару базу активів мати дуже маленьку ставку, яка б дозволила нам залучати кошти.

Мережі можуть жити 40-50 років. Відповідно, від відновлювальної вартості кожен рік треба вкладати тільки в оновлення основних фондів 2,5% від їхньої вартості. Якщо відновлювальна вартість наших мереж близько 10 млрд євро, то хочеш ти чи ні, а 250 млн євро в мережі треба вкладати.

В Україні тарифи, мабуть, найнижчі в Європі. Більш того, в деяких країнах вони вищі в 5 - 10 разів.

Але економічна ситуація в країні така, що тарифи мають стримуватися, державою регулюватися в будь-якому разі. Наше завдання - розробити показники, критерії і оцінити вартість наших активів таким чином, щоб при переході на стимулююче тарифоутворення споживач не відчув цього у вигляді зростання ціни на електроенергію. Але це дозволить мати чіткі правила гри, ми зможемо завдяки запровадженню стимулюючого тарифоутворення більш ефективно залучати кредитні ресурси і прискорити оновлення основних фондів.  

Про нові принципи роботи енергетичного ринку

- Через 2,5 року після набуття чинності закону «Про ринок електроенергії» країна має перейти на ринок прямих договорів, повністю ринкові відносини у сфері електроенергетики - під контролем Національної комісії.

От тоді ми маємо викуповувати електричну енергію з врахуванням її втрат у наших мереж. Втрати в наших мережах у відсотковому значенні набагато менші, ніж у розподільчих мережах. Десь у п’ять разів. Але в будь-якому разі, оскільки ми передаємо всю електричну енергію, яка виробляється в цій країні, весь цей ринок у 400-500 млрд грн, то економія навіть у 0,1% на втратах - це шалена сума. Все, що ми вкладаємо в модернізацію наших мереж, - це, зокрема, і зниження втрат електричної енергії, від цього є економічний ефект. Плюс це покращує можливості для розвитку бізнесу.    

Сам механізм розроблений уже давно. Це світова практика. Більшість підприємств працюють в інших країнах із застосуванням підходів стимулюючого тарифоутворення. У нас зараз ця робота розпочинається, методика готова, ми замовили у незалежної консалтингової організації методику переоцінки основних фондів, яка зараз погоджується у Фонді держмайна.  

Загалом «Укренерго» зараз у процесі модернізації і скорочення видатків: ми оптимізуємо структуру управління підприємством, значно скорочуємо  адміністративний персонал на підприємстві, оптимізуємо процеси і сподіваємося, що наші видатки будуть наступні п’ять років зменшуватися кожен рік не менше ніж на 7-8%. Це так само закладається в показники ефективності діяльності.

На відміну від методики «Затрати+», на якій сформовано нинішній тариф, стимулююче тарифоутворення і спонукає підприємство зменшувати витрати - чим менше витратиш на операційну діяльність, тим більше зможеш інвестувати в розвиток свого бізнесу.

- Ви говорили про скорочення апарату та адміністративного персоналу. Чи можете озвучити цифри?

В «Укренерго» дуже складна структура, вона формувалася роками, було дуже багато змін керівництва, які приводили до збільшення персоналу практично кожен раз. Апарат управління компанії зріс у своїй кількості за останні 15 років майже втричі – з моменту формування «Укренерго». Апарати територіальних підрозділів так само зростали. В «Укренерго» на певному етапі була впроваджена трирівнева система управління. Тобто ми маємо три керівні ланки від центрального апарату до конкретного об’єкту. Зрозуміло, що на всіх цих ланках присутній адміністративний персонал. Ми ці всі процеси зараз спрощуємо, ми прибираємо одну ланку управління, тобто це вже зменшує навантаження на компанію по видатках на персонал. Ми намагаємося максимально вибудувати прямі відносини, без посередників. Очікуємо, що загальне скорочення адміністративного персоналу по нашій компанії протягом 2-3 років сягне 50%.

В Україні найгірший показник чисельності серед усіх країн Європи і СНД на одиницю господарства. Що б ми не взяли: умовну одиницю обладнання, протяжність ліній електропередач, кількість електроенергії, що передається, - то серед усіх країн Європи і всіх країн СНД Україна найгірша за співвідношенням кількості персоналу на кількість продукту чи послуг, які генеруються компанією. Тому моя мета - щоб ми з останньої сходинки перейшли хоча б у першу третину. Якщо порівнювати Україну з Німеччиною, то у нас персоналу на умовну певну одиницю продукту більше як у 20 разів.

Про те, коли українці зможуть купувати електрику в Голландії чи Польщі

- В чому полягає суть нової моделі ринку електроенергетики?   

У нас є модель ринку, який створювався в середині 90-х, це називається ринок одного покупця. Всі, хто виробляє електроенергію, продають її одному покупцю, в нашому випадку це ДП «Енергоринок», і всі, хто купує електроенергію, купують її у цього продавця. Але ця модель застаріла, від неї відмовилась більшість країн світу.

Та модель, на яку ми зараз переходимо, називається ринок прямих двосторонніх договорів. Тобто будь-якому покупцю електроенергії надається право купити електроенергію в будь-кого, з ким він домовиться. Ви можете торгуватися, ви можете отримувати якісь преференції. Наприклад, великий споживач, безпосередньо близький до електричної станції, може дати при споживанні рівний графік і його буде легко прогнозувати – це вам дасть найкращі умови, найкращі ціни.

Якщо кінцевий споживач дуже невеликий, як от побутовий споживач, зрозуміло, що прямі договори з великою електростанцією - їх практично неможливо супроводжувати. Для таких споживачів буде надаватись так звана універсальна послуга: хтось виконуватиме цю функцію, як зараз це роблять енергопостачальні компанії, які викуповуватимуть безпосередньо вже не у «Енергоринку», а у електростанції електричну енергію, і надаватиме послугу з передачі цієї електричної енергії, постачання і продаватиме вам під ключ цю універсальну послугу приблизно так, як зараз населення купує в енергопостачальних організацій.

Але всі інші споживачі - більш-менш великі, причому це можуть бути промислові сфери малого, середнього бізнесу, будуть мати змогу вибирати, у кого купувати електричну енергію.

Це відкритий ринок, що дозволить вирівняти і оптимізувати ціни. Найбільш ефективно він буде працювати, коли ми інтегруємося, наприклад, ринком, а не тільки технічно, до континентальної мережі Європи.

В цьому випадку ми можемо, як будь-який європеєць, купувати електроенергію в Іспанії або в Голландії. Всі енергопостачальні організації, маються на увазі передавальні організації як аналог «Укренерго», вони зобов’язані по своєму регульованому тарифу надати послугу будь-кому, тобто вони не можуть вам відмовити, якщо ви домовилися, наприклад, з атомною електростанцією на купівлю електроенергії  в АЕС, то і обленерго зобов’язане надати вам послугу з передачі цієї електричної енергії безпосередньо до вашого лічильника. І ця ціна буде регулюватися державою в особі Національної комісії з електроенергетики. Це принципова різниця між старою і новою моделями. Будуть певні майданчики для довгострокових контрактів, ринок контрактів на добу, це буде ринок внутрішньодобовий, де вже більше будуть трейдери між собою «грати».

Певний перехідний період: у нас ціни ще не до кінця вирівняні між населенням і промисловими споживачами. На цей перехідний період поки є дотаційна складова  - різниця в тарифах між побутовим споживачем і реальною ринковою ціною. Компенсуватися ця різниця в ціні буде за рахунок того, що два великих суб’єкти генерації  - «Енергоатом» і «Гідроенерго», частку свого виробітку, в разі потреби, будуть зобов’язані продавати за фіксованою ціною.  

- Так на якому етапі зараз перебуває реформування електроенергетичного ринку?

Оскільки закон про ринок електроенергії глобально змінює правила гри на ринку (а на ньому грають переважно все-таки олігархічні групи – ДТЕК Ріната Ахметова, обленерго, які  належать пану Коломойському, пану Григоришину і братам Суркісам), то дуже багато зацікавлених осіб, які намагаються або зберегти поточний статус-кво, або отримати собі якісь додаткові преференції. Загалом від запланованого графіка ми відстаємо на рік тільки тому, що досі немає закону, який імплементує правила третього енергопакета, до якого приєдналась Україна.  

«Укренерго» свою частину роботи вже практично готове виконувати. Гірша ситуація в ДП «Енергоринок», що має припинити своє існування за нової моделі ринку, розділитися на дві організації. У них, на жаль, ще не розпочата процедура, не отримано фінансування, навіть не обрано концепцію. Тобто затримка буде за ДП «Енергоринок».   

Про те, наскільки подорожчає електроенергія і чи відбиратимуть майно за борги

- Відомо, що на українців чекає ще не одне підвищення тарифів на електроенергію. На вашу думку, наскільки це зростання необхідне?

- На це треба дивитися з двох боків: є реальна складова цього процесу і макроекономічна. Для держави Україна вкрай важливо, щоб не було ніяких спеціальних неринкових цін. Вони мають стати ринковими, цим ліквідується величезна частина корупційних можливостей і неефективностей, які присутні в економіці України вже 20 років.

Якщо подивитись на модель навіть радянського часу, то побутовий споживач платив за електроенергію вдвічі більше, ніж промисловість. І це абсолютно економічно обґрунтований ефект масштабу. Тобто, чим більше ти споживаєш продукту, тим більшу знижку можеш отримати. Той споживач, який споживає менше, він не може платити менше. Він може платити як мінімум стільки ж, як і великий споживач.

Бо ж витрати  на те, щоб доставити електроенергію до окремого господарства значно більші, ніж доставити електроенергію до дуже великого заводу. І втрати в мережах, і кількість цих мереж, і інвестиції в ці мережі - вони принципово різні. Тому якщо ми говоримо про макроекономіку, то однозначно тарифи мають бути ринковими, тобто нерегульованими, зокрема і для побутових споживачів.

Якщо ми говоримо про соціальну складову, то дотаційний механізм має працювати певний час. Джерелом цього дотаційного механізму, зрозуміло, має бути державний бюджет України або відрахування частини прибутку державних електроенергетичних підприємств, таких як «Енергоатом», «Укренерго», «Гідроенерго».  

- Чи варто очікувати хвилі значних неплатежів за електроенергію через зростання тарифів?

- Тут є ризик. Зараз платять за низькими тарифами, але платять. А потім людині вже все одно – заплатити половину чи не заплатити взагалі. Тому ефективні інструменти стягування цієї заборгованості мають бути. Зараз відбуваються зміни законодавства, які дозволяють при перевищенні заборгованості за комунальні послуги за енергоносії більше певного значення здійснювати претензійно-позовну роботу, аж до забезпечення цього позову майном боржника.

Всі ці роки основними споживачами, які не платили за електроенергію, були багаті люди з величезними будинками по 2-3 тис. квадратних метрів, з величезними ділянками, басейнами тощо, вони споживали електроенергію за такі самі смішні копійки, як і люди, які не можуть собі цього дозволити. І насправді серед боржників людей цих верств населення було набагато більше, ніж серед пересічних громадян.

Про остаточну вартість «трансформаторів Григоришина» і зарплату директора «Укренерго»

- Як відомо, попереднього керівника компанії було усунуто за непрозорі закупівлі.

- Це велика проблема всіх державних компаній – непрозорість, корупція, використання державних компаній як інструмента. Я не думаю, що ви зможете знайти в Україні будь-яку компанію, щодо якої б не було б таких питань. Одним із факторів, чому було усунуто тоді пана Касіча і на мене поклали тимчасове виконання обов’язків, була і позиція міжнародних фінансових організацій, які ще з початку 2015 року піднімали регулярно питання про те, що в «Укренерго» одна олігархічна група контролює практично всі процеси в компанії, весь менеджмент прийшов з однієї організації або пов’язаних між собою.

Останньою краплею був сумнозвісний тендер щодо трансформаторів. Закупівлі проходили в наших територіальних підрозділах. Мовляв, якщо це відбувається не в Києві, а десь у Вінниці чи Запоріжжі, то не так привертає увагу. Але ж затвердження інвестиційної програми було публічним, воно здійснювалося в Національній комісії, яка її теж розкритикувала, і справа набула розголосу. Але не це послужило причиною відміни тендерів. Навіть попри суспільний розголос чи цікавість Служби безпеки України єдиною причиною, чому та закупівля трансформаторів не відбулася - це тому, що Запорізький трансформаторний завод потрапив під заборону Антимонопольного комітету України на участь в тендерах на певний період. Тому незаконно було б з ним укладати договори за вже проведеними тендерами. Тому ці процедури були відмінені.

- Як зараз працює компанія в плані закупівель? Чи були зекономлені за рахунок цього кошти для держави?

- «Укренерго» свого часу призупинило роботу за будь-якими більш-менш значущими контрактами і домоглося зменшення їхньої вартості практично на 160 млн грн.  Новий «трансформаторний» тендер повторно вже проходив за мого керівництва - ми домоглися зменшення ціни на трансформатори на 55% - 1,1 млрд грн зекономлено в межах одної закупівлі.

З 1 січня поточного року ми всі нові закупівлі стовідсотково перевели на ProZoro, у нас окремий торговельний майданчик на сайті. Загальна економія за цей рік уже перевищила 1,8 млрд грн, це приблизно 45% всього бюджету компанії на закупівлях.

- Ви держслужбовець?

- Ні. Я декларую свої доходи, але не відповідно до закону про е-декларування. У мене паперова декларація, як у людини, яка працює на державу. Декларація за 2015 рік здана, відповідно до закону, в першому кварталі поточного року.

- Яка заробітна плата у т.в.о директора «Укренерго»?

-  Середньомісячна заробітна плата зараз близько 45 тис. грн.

- …Достатньо?

- Недостатньо. 889-та постанова, яка визначає порядок оплати, дає можливість отримувати набагато більшу заробітну плату. Я вже кілька разів звертався до міністерства з цього приводу.

- А заробітна плата залежить від показників компанії?

-  В тому то й справа, що не залежить. Я тимчасово виконую обов’язки, в мене немає контракту з міністерством, в якому б могли бути визначені ті показники, які могли б впливати на рівень мого особистого доходу.

- Чи відомо, коли буде проводитись конкурс на посаду директора «Укренерго»?

- З цим конкурсом історія дуже неприємна. Конкурс на посаду директора «Укренерго» оголошувався тричі відтоді, як мене призначили. Третій завершився ще в травні. Переможцем було обрано іншу людину. Але далі жодних рухів не відбувається. Людина не була призначена, конкурс при цьому не був відмінений. А новий конкурс не оголосять, якщо не буде відмінено старий. Це рішення має прийматися на рівні Кабінету міністрів.

- Тобто Кабінет міністрів з травня жодних дій не вчиняв щодо цього конкурсу?

- Передовсім Міністерство економіки. Так. Зараз, на жаль, затягнувся період виконання обов’язків, досить важко працювати в цих умовах, і це не тільки питання відсутності контракту і заробітної плати. Головна проблема полягає в тому, що має бути постійний керівник, має бути певний мандат на здійснення реформування.   

- Хто переміг у конкурсі у травні?

- Зуєв Сергій Олександрович - колишній працівник «АЄС Груп Казахстан», перед цим він працював в Україні кілька років, в «Рівнеобленерго» і «Київобленерго».   

- Ви подавали свою кандидатуру?

- Так, я подавав, я був у фіналі, нас було п’ятеро.