Верховна Рада України 20 вересня прийняла Постанову "Про Заяву з приводу невизнання Україною легітимності виборів до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання, їх результатів та правових наслідків, та, відповідно, складу, повноважень, актів та рішень Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання".
Тепер усі парламенти світу будуть зобов'язані розглянути це звернення головного законодавчого органу України. Це дає додаткові юридичні плюси "на перспективу" міжнародного трибуналу та притягнення російського керівництва до відповідальності за незаконну анексію Криму. Після переобрання "новою" Держдумою прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв буде таким самим нелегітимним - про це в інтерв'ю АСН розповів народний депутат від "Народного фронту", заступник голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, заступник голови Постійної делегації України у Парламентській асамблеї Ради Європи Георгій Логвинський.
- Верховна Рада України під аплодисменти депутатів прийняла Постанову "Про Заяву з приводу невизнання Україною легітимності виборів до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання". Виглядає гарно, звучить гордо. Але якими будуть реальні юридичні наслідки? Чи не буде це черговою декларацією української сторони?
- Давайте чітко розглянемо, що нам це може дати. Перше. Цю заяву можна порівняти з поправкою Джексона - Вейніка (англ. - Jackson–Vanik amendment - стаття законодавства США, яка обмежує фінансові та торговельні стосунки США із країнами, які забороняють або протиправно обмежують вільну еміграцію своїх громадян. – Ред.). Цю поправку США використали проти Радянського Союзу за порушення прав людини.
Так само на порушені права людини в АРК ми маємо реагувати. Які наслідки? Якщо сама Україна визнала б ці вибори до Державної Думи РФ, то опосередковано тим самим ми б визнали анексію Криму. Тобто де-факто визнали б контроль Росії і відсутність злочину. Проте ми визнаємо лише злочинну діяльність Росії. На цій базі жодних правових наслідків, включно з виборами, не може бути, вони не можуть бути визнані. Тому Україна таким чином має більш чітку та суттєву позицію в міжнародних судах. І щодо Росії ці аргументи вже повинні застосовуватись. Коли РФ назвала Крим «Південним федеральним округом», вона діяла саме з цією метою. Начебто Крим - це не Крим, а один із округів РФ. Ми бачили цю мету, її аналізували та реагували відповідним чином. Я впевнений, що буде міжнародний трибунал, де ми цю позицію можемо використати. По-друге, зараз після нашої заяви про невизнання цих виборів усі парламенти зобов'язані розглянути її.
- Це юридична підстава, щоб спонукати інші країни офіційно не визнати результати виборів до Держдуми РФ?
- Так. Раніше не було таких юридичних підстав для розгляду питання. Тепер є наша заява. Вони її отримали та повинні, зобов'язані розглядати. Далі - це вже завдання нашого МЗС, щоб доопрацювати це питання з усіма установами та організаціями. Які можуть бути позитивні результати? Росія може не бути ні в ПАРЄ, ні в ОБСЄ, ні в НАТО. Ніде! Бо у них не буде юридичного мандата. Тому вони будуть змушені політично викручуватися, робити щось інше. А Україна отримає саме такі юридичні наслідки. Тому я впевнений, що таким чином ми зможемо зламати систему, яка там існує. Про це говорив шановний Мустафа Джемілєв, який відсидів 15 років у тюрмі, якого я поважаю, як батька. Так само і ми сьогодні зробили великий крок на шляху, щоб разом зламати цю російську систему.
- Уточнення. Ми не визнаємо результати виборів лише в Криму? Не усієї Державної Думи? Бо ж голосування, наприклад, було в Києві, у Посольстві РФ?
- Ні! Ми не визнаємо усю Державну Думу! Ми не визнаємо будь-які рішення, закони, які вони прийматимуть. Ми не визнаємо жодний запит. Ми можемо не визнавати де-факто і декларативно. Тобто зараз ще існує прем'єр-міністр (Росії. – Ред.). Але з юридичної точки зору для нас вже немає там прем'єр-міністра РФ. Бо прем'єр обирається Державною Думою.
- Це значить, що Медведєв вже не прем'єр?
- Зараз він, очевидно, буде переобраний. Так от, саме той, хто буде переобраний цим "новим" складом Державної Думи, яку ми не визнаємо, він теж для нас не існуватиме. Але ми розуміємо, що є рішення де-факто, які працюють відповідно до права. А є ті, що надають нам можливості.
Наприклад, нещодавно я брав участь у дискусії. Там до мене звернувся один із правозахисників, який повідомив, що двох людей заарештували за запитом РФ. Через те, що вони порушили закони РФ. Знаєте за що? За те, що вони захищали Україну на Донбасі. За запитом Росії вони були заарештовані та їх мали відправити туди. Фактично в день екстрадиції я це зупинив через заяву до Державної міграційної служби про статус біженців. Але в чому питання? У нас є угода з Росією про екстрадицію. Ми отримали заяву, яка була передана СБУ до суду. І все, це вже не наше питання, бо з документами формально все гаразд. Прийнято рішення про арешт. На практиці це б означало, що цих людей ми мали відправити до Росії. За захист України?! Це фактичний злочин з нашого боку. А тепер, відповідно до заяви, наша держава зобов'язана буде передовсім себе перебудувати.
- Що це значить?
- Навести лад. Визначитись: ми торгуємо чи воюємо з Росією. Якщо воюємо, то повинні визнавати ці юридичні факти. Зараз є така можливість.
- Тобто можливі економічні наслідки такої заяви Верховної Ради?
- На економічному рівні теж буде багато запитань. Але насамперед це стосується геополітичного рівня. Або ми будемо передавати наших громадян росіянам як злочинців, або їх захищаємо. І це стосується не лише екстрадиції. Таких питань багато. Це і запити російської сторони, питання щодо співпраці у певних проектах, пропозиції тощо. Є легітимний Президент України, нехай він надає повноваження Мінським угодам, нехай їх і представляє. Проте Державна Дума сама скоїла злочин, сама попалася у цю пастку. Ми це використали. Наскільки міцно? Це вже залежить від МЗС України.
- В Парламентській асамблеї Ради Європи, як повідомляють наші дипломати, відбуваються дуже непрості процеси, пов'язані з бажанням російської делегації повернутися до зали ПАРЄ. Як відомо, без виконання Росією умов резолюцій, які сама ж асамблея й ухвалювала. Так, наш представник в Раді Європи Дмитро Кулєба в останньому інтерв'ю зазначив, що в Парламентській асамблеї є група людей, які хочуть повернути Росію до зали ПАРЄ за будь-яку ціну. За вашими оцінками, чи зможе Росія повернути своє право голосу в ПАРЄ і якими будуть наслідки для нас у такому випадку?
- Дивіться. Це зрозумілі речі. Росія страждає від санкцій. Україна вводить ці санкції якось поступово, а Європа - серйозно. Тому Росія робить усе, йде на підкуп політиків. Це відбувається постійно. Це лобізм. Ми це бачили вже тричі. Та змогли тричі зупинити ці процеси. Все це відбувалося під значним міжнародним тиском. На жаль, зараз ми спостерігаємо те саме. Десятки або навіть сотні мільйонів доларів сплачуються політичним партіям у ЄС, щоб вони їх підтримували. Здійснюються теракти, за якими стоїть РФ. Безумовно, наша позиція дуже непроста, але ми зараз виграли. Тому переможемо ще раз.