Борислав Береза: Про Конституцію в Україні пам'ятають, але не так, щоб кожен день дотримуватися її

Зустріч Борислав Береза призначив на 28 червня, день, коли Конституції України виповнилося двадцять років. На неї він запізнився майже на дві години. Затримався в парламенті, де проходило урочисте засідання, звучали знакові обіцянки, оголювалися небезпечні тенденції сучасності та майбутнього.

Про те, що відбувається в Україні, хто і як на це впливає, заступник голови Комітету ВР з питань запобігання та протидії корупції, народний депутат Борислав Береза розповів в інтерв'ю «Аналітичній службі новин» (АСН).

— Бориславе, Конституції України виповнилося 20 років. Святкування було серйозним. Картинка — красивою. Багато що залишилося за кадром, як «Кучму — геть!», «Мороз продав Майдан!» тощо. Ви були на зборах у ВР. Розкажіть, що відбувалося в залі?

— Дуже цікаво було спостерігати за всім цим. Це свого роду історичний зріз. Я бачив людей, які створювали цю Конституцію, патріархів української політики. Я бачив неофітів, подібних мені. Але не відбулося єднання політиків різних часів, спікерів, президентів.

Ті, хто розраховував зробити з цих зборів святкове дійство, дещо не врахували настроїв, які панують у суспільстві, і ситуацію. У підсумку зі статечного, прописаного чиїмось сценарієм процесу все перетворилося на відображення наших проблем.

Виступає Мороз — йому кричать, що він продав Майдан. Виступає Кравчук — йому згадують «хатинку». Але коли він говорить, що країні потрібен закон про імпічмент, — зала аплодує. А Кучма взагалі не захотів виступати, тим більше його зустріли словами «Кучму — геть!». Це ще добре, що Ющенко не виступав. Йому б згадали все. І «Укргазенерго», і «любих друзів». І обов'язково б згадали про «Лікарню майбутнього», про зникнення зібраних людьми грошей. Багато хто тому не захотів виступати.

— Звідки такі настрої?

— Україна роз'єднана. Роз'єднаний політикум. Збори в Раді це просто відобразили.

— У Раді виступав Президент Порошенко...

— ...І заявив, що ніяких виборів на Донбасі бути не може. Тому, якщо в Раду буде внесено законопроект про вибори в Донецькій і Луганській областях — ми розуміємо, що це ідіотизм і зроблено тільки для того, щоб потім запустити процес перевиборів парламенту.

Адже такий законопроект не буде підтриманий парламентом. Заговорять: «Це загроза Мінським угодами!» і «Всі на перевибори!»

— Чи прогнозуєте запуск механізму розпуску ВР цього скликання?

— Це може бути один зі сценаріїв. Але може всього цього й не бути. І ті, хто пише сценарії, повинні розуміти: режисерів у подій буде кілька.

— А з Конституцією що буде далі? Зміни парламент підтримає?

— У нас велика біда: кожен, хто приходить до влади, намагається підлаштувати її під себе. З Конституцією ситуація як із десятьма заповідями. Всі знають: Не вбивай, не кради, не перелюбствуй, не свідчи неправдиво на свого ближнього, не бажай дому, дружини свого ближнього, не створюй собі кумира. Але щодня люди брешуть, крадуть, вбивають, підносять нових кумирів на п'єдестали. Про Конституцію також пам'ятають, але не так, щоб кожен день дотримуватися її. І це стосується всіх громадян України, а не тільки чиновників і політиків.

Що стосується конституційних змін у тому форматі, в якому їх пропонують, — підтримки не буде. Голосів немає. Я особисто голосувати за них не буду за жодних умов.

— Чому?

— Ми починаємо знову закладати той базис, який може вже в короткостроковій перспективі дуже серйозно відгукнутися країні. Політики, промовляючи слова в бажанні достукатися до свого виборця, можуть привести до того, що їм доведеться бути не просто володарями на попелищі, а ніким.

Зі статечного, прописаного чиїмось сценарієм процесу все перетворилося на відображення наших проблем

Хоча там немає слів про особливий статус Донбасу де-юре, але де-факто він буде. Чого не можна допускати. Це прецедентні закладки, які ризикують спрацювати в Україні в майбутньому. Зараз з'явилася особлива культурна автономія Криму. Але вже сьогодні угорці на Закарпатті натякають, що теж хочуть особливу культурну автономію. Румуни також говорять про це.

— Адвокати децентралізаційних змін, голоси Банкової кажуть, що потрібна реформа, але виписана так хитро, щоб Путін плакав, а ми — виконали Мінські зобов'язання і добре виглядали в очах світової громадськості. Не згодні?

— У нас часто говорять: реформа, люстрація, корупція, популізм. Ці слова загрузли на зубах, але багато хто їх використовує, не знаючи, що вони означають. Так ось, реформа — це не модернізація ситуації. Це кардинальні зміни. Злам системи і вибудовування нової. Те, що ми зараз бачимо, — не реформа Конституції.

Мінські угоди не працюють. Тривають обстріли. Гинуть люди. Чиниться абсолютне свавілля. Особисті амбіції беруть гору. Приклад: у бойовій частині, в 37-му батальйоні, знімають командира, на якого моляться, бо він батько солдатам, у нього мінімальні втрати. Бойового офіцера знімають «на підвищення» через військові інтриги. «Соболя» я особисто знаю. І знаю, що сепари радіють, що комбата знімають. Вибачте, але якщо комбриг робить те, що доставляє радість сепарам, чи потрібен він нам? Треба розбиратися, що така людина робить на посаді. Я вже говорив із Полтораком про те, що Мельник Андрій Вікторович, комбриг ОМПБР-56, інтригами збив комбата 37-го батальйону. Вони обіцяли розібратися. Але нам потрібно розбиратися і з тим, що відбувається в Генштабі. Чому у нас Іловайський котел вже називається «Іловайська операція»? Так, важливо не потрапляти в котли, щоб потім історію не переписувати.

Законопроект про вибори в Донецькій і Луганській областях — ми розуміємо, що це ідіотизм і зроблено тільки для того, щоб потім запустити процес перевиборів парламенту

І ті, хто зараз розповідає про реформи, Мінські угоди, нехай подивляться, що відбувається на передовій.

— Що, вважаєте, потрібно робити насамперед?

— Підтримувати армію в бойовому стані. Посилювати свої військові м'язи. Культивувати нове ставлення до армії. Адже армія — головна захисниця України.

А Мінські угоди? Вони підписані незрозуміло з ким, не виконуються тією стороною і від них нічого не залежить. І щоб на підставі Мінських угод проводити реформи? Побійтеся Бога! Це від лукавого.

Слова загрузли на зубах, але багато хто їх використовує, не знаючи, що вони означають

— Що думаєте про прямі переговори з ватажками терористів — Плотницьким, Захарченком? Такими заявами Надія Савченко багатьох здивувала, змусила виправдовуватися: мовляв, вона мала на увазі інше — важливість звільнення полонених.

— Надія Савченко — ще більший неофіт у політиці, ніж я. Тут підтримаю Олега Ляшка, який сказав: «Щоб не робити дурниць, їй треба відпочити». Їй варто було місяців два утриматися від гучних заяв. Пройти реабілітацію. У цьому немає нічого поганого. Надія була два роки в ув'язненні. Люди, звільнені з полону, обов'язково проходили психологічну і фізичну реабілітацію. Заяви Наді Савченко — як громадянки України — нікому не цікаві. А Надії Савченко — народного депутата України, делегата ПАРЄ — мають іншу вагу. І заяви використовують вороги нашої країни проти України.

Про Конституцію також пам'ятають, але не так, щоб кожен день дотримуватися її

— Але заяви вже є.

— Так. Гучні і резонансні. Ефект, який справила Надія, абсолютно негативний. Їй треба було проконсультуватися з тими, хто давно в інформаційному просторі, в політичній площині, а тільки потім говорити. Часто видно, що її підводять до відповідей. Питають: «Чи потрібні санкції проти РФ?» Вона відповідає, що потрібні. Тоді виникає запитання про те, чи повинні страждати звичайні громадяни. Надія відповідає, що ні, не повинні. І відразу ж перекручують усе це: «А! Надія Савченко проти санкцій!»

А Мінські угоди? Вони підписані незрозуміло з ким, не виконуються тією стороною і від них нічого не залежить

— Всім це не поясниш. А Надія — кумир.

— Месіанство — це улюблене в Україні. Як і подальше глибоке розчарування. Якщо хтось думає, що така публічність — це дорога на п'єдестал, то насправді вона — на ешафот.

Надії варто зупинитися. Адже вона не просто втрачає рейтинг. Вона зараз своїми заявами підриває результати роботи, проведеної народними депутатами України в ПАРЄ, для посилення впливу України. Її заяви дисонують з нашими. Так не можна.

Месіанство — це улюблене в Україні. Як і подальше глибоке розчарування

— Ви спілкуєтеся. Бачите готовність вчитися? Є час? Надія виглядає втомленою. Нещодавно в мережі гуляло відео, як вона заснула на засіданні комітету.

— Вона — людина. З плоті і крові. Їй ідеально було б взяти тайм-аут, озирнутися, переосмислити все життя і зрозуміти чітко, ким вона хоче бути. Хоче займатися політикою чи гучними заявами. Бо гучні заяви стрясають повітря. Тільки гучні справи стрясають історію.

Тут згадалася розмова з британцями про те, як будуть голосувати на Brexit. Вони акцентували на важливості прагматизму, розуміння вигоди від того, щоб залишитися в ЄС. І небезпеці вибору, заснованого на емоціях, рекламі та агітації. Виявилося, друге перемогло. І з цим уже нічого не поробиш. Те ж саме з Надею Савченко. Треба прибрати емоції. Кожне її слово сприймається як слово пророка. Хоч вона не пророк. А звичайна людина, яка пройшла багато випробувань, потрапила в складне оточення.

— До речі, про референдум. Але не про британський. Заступник міського голови — секретар Київради Володимир Прокопів заявив, що з питанням виборів до райрад повинні визначитися самі кияни. Доцільно?

— Знаєте, в чому різниця між британським референдумом і українським? Британському — вірю. Подивіться, хоч керівництво Великої Британії розчароване в результатах, не було спроб нівелювати їх. Навіть ідею повторного волевиявлення не підтримали, зазначивши, що закон понад усе.

А як у нас? Фальсифікують постійно вибори, соцопитування, екзитполи! Так про що ми говоримо? До того ж довіри до цієї Київраді — нуль. Її вибрали кияни. Якби вибирали розумом — все було б інакше.

— Поки це тільки ідея. Адже закону про місцевий референдум немає. Як немає і Виборчого кодексу. Чому обіцянку прийняти якісне виборче законодавство, дану на Майдані і під час передвиборчих перегонів, не виконано і зараз це питання відкладено в довгий ящик?

— Відсутність Виборчого кодексу дозволяє маніпулювати законодавством.

Відсутність Виборчого кодексу дозволяє маніпулювати законодавством

Давайте згадаємо минулорічні вибори в Чернігові — Березенко проти Корбана. Яка була увага ЗМІ! Програми про них були більш рейтинговими, ніж футбол. Народ із цікавістю спостерігав, хто переможе — гречка чи гроші. Порушення на 205-му описувались. Але жодних кримінальних справ, жодних наслідків для тих, хто впливав на виборчий процес.

Зараз у Чернігові знову вибори, але по 206-му округу. І людина, яка була раніше членом Київради від партії «Удар», прославилася незаконними будівництвами, зокрема в Микільській Слобідці, в захисній зоні Дніпра, балотується в народні депутати. Невже ви думаєте, що людина, яка стабільно порушувала закони, йде в ВР, щоб закони відстежувати? Я думаю, мета — захистити свій бізнес. Так ось, він зараз скуповує голоси, розробив цілу мережу — хтось за це відповідатиме?

Влада, яка допускає, щоб лояльні їй депутати отримували мандати, йде шляхом навіть не Януковича. Ситуація ще гірша. Невже вона думає, що уникне долі Януковича? Виглядає так, що схильність до саморуйнування сильніша, ніж інстинкт самозбереження. Мабуть, багато хто не розуміє, що відбувається.

Влада, яка допускає, щоб лояльні їй депутати отримували мандати, йде шляхом навіть не Януковича. Ситуація ще гірша

— Вибори повинні пройти не тільки в Чернігові, а ще в шести округах. Двічі ЦВК просила КМУ і ВР виділити додаткові гроші. Але, на жаль, поки тихо. Ризик зриву голосування є?

— Гроші виділять. Вибори відбудуться. Питання в іншому — чи будуть вони легітимними? Подивіться, знову йде підкуп виборців. Ті, хто продає голоси, продають майбутнє своє і своїх дітей. Надалі залишається тільки отримувати задоволення від високих тарифів, малих зарплат, податку на пенсії, поборів, корупції. Навіщо тоді всі ці складнощі? Можна аукціони влаштовувати. Політики повинні змагатися не товщиною гаманця, а програмами, пропозиціями, своїм бекграундом.

— Бориславе, але, крім виборців, у нас є Генпрокуратура, Національне антикорупційне бюро, Спеціальна антикорупційна прокуратура. Що ж вони корупцію не борють? Де гучні суди?

— У Румунії перших результатів було досягнуто років за чотири після зміни керівництва, що посадило і представників вищого керівництва країни, і їхніх родичів. Представник Перу розповідав, що головне, щоб збіглося дві речі: політична воля і бажання суспільства. У нас суспільство хоче. Але ніхто не сидить, що означає, що політичної волі немає. Хоча Юрій Луценко певні рухи почав робити. Подивимося.

— Поки здається, що вони нерідко потрапляють у халепу, дають привід для насмішок або зловтіхи. Олександр Онищенко ходив «під камери» НАБУ звітувати, доводити, що не втік із країни. Триває жорсткий тролінг заступника голови Адміністрації Януковича Андрія Портнова.

— Те, що кваліфікація чиновників часто на низькому рівні, — це правда.

Кваліфікація чиновників часто на низькому рівні — це правда

Але Портнов — прекрасний маніпулятор. Він бере дрібку брехні і півсклянки правди і свої версії перемішує. Виходить начебто майже правда, але є нюанси.

У Онищенка поки є імунітет народного депутата, він ходить по ефірах, розповідає, що його американське лобі замовило. Але ніхто (ні нардеп, ні чиновник) не має права підміняти собою прокуратуру, суди, правоохоронні органи. Тільки на підставі суду можна говорити про вину. Думаю, зі зняттям недоторканності проблем не буде — ВР проголосує. Але чи зможе прокуратура довести його участь у схемах? Подивимося, гарна кваліфікація прокуратури чи ні.

— Антикорупційний прокурор Назар Холодницький вважає, що Олександр Онищенко зараз поводиться самовпевнено, оскільки не засідає Верховна Рада...

— Верховна Рада повинна приймати рішення, суворо витримавши всі процедури. Згадайте ситуацію з Ігорем Мосійчуком.

Це має бути уроком. Але, на жаль, регламент у нас порушується постійно, чим заздалегідь закладається можливість скасування рішень парламенту.

— Верховній Раді залишилося два тижні попрацювати в пленарному режимі. Будуть канікули до осені? Чи доведеться працювати і влітку?

— Швидше за все, буде тихо. Зібрати Раду можуть у двох випадках. Якщо буде загострення військових дій. Або якщо дві великі фракції — ББП і «Народний фронт» — про щось домовляться з групами великого бізнесу — «Відродженням» и «Волею народу» (і Онищенко, до речі, з такої групи, і не виключено, що переговорний процес ведеться в межах тиску через нього).

— Предмет розгляду в Раді який може бути? Конституція і ЦВК?

— Будь-який. У нас, не забувайте, мораторій на землю закінчується.

— Ви де відпустку провести збираєтеся? Тільки не кажіть, що в Затоці, це вже не смішно. Вона маленька. Всі депутати, які стверджують, що їдуть саме туди, там не помістяться.

— Затоку не дуже люблю. Будемо увесь час в Україні. Нікуди цього року їхати не плануємо. Причин багато. І сімейного характеру, і по роботі. І давайте чесно говорити, що вибори близько. Відпочивати ніколи.

Давайте чесно говорити, що вибори близько. Відпочивати ніколи

— Коли вибори?

— Є три сценарії. Перший — листопад 2016 року. Але влада програє їх із тріском, адже скоро прийдуть платіжки. Тому старатимуться, щоб їх не було.

Також є варіанти весни або осені 2017-го. Але те, що процес позачергових виборів уже запущено, — це безперечно.

— І механізм народних хвилювань?

— Що триває так звана підготовка до передМайдану — це видно. Людей накачують негативом.

Але у влади немає досягнень. Відбувається дерибан. Нічого не змінюється. Якщо народ розлютиться — виводити не треба буде, сам піде. Але це вже буде не Майдан, а Коліївщина.