Сергій Білан: Усім доводимо одну думку — фінансове свавілля закінчилося

Останніми роками тіньових схем, за якими намагалися відшкодовувати ПДВ, стало більше, як і організаторів подібних злочинів. Та й організована злочинність стала професійнішою, але водночас і нахабнішою. Тим паче, що підприємства реального сектору економіки вже якось звикли замовляти подібні послуги на «чорному ринку». Правда, з приходом нового керівництва ДФС ситуація почала змінюватися. Лише за перший місяць роботи податковою міліцією було відкрито 170 кримінальних проваджень. До того ж податківці обіцяють, що посередниками і виконавцями вони не обмежаться, а дійдуть і до замовників. Про те, як ліквідовувалися тіньові схеми, чому використовувати їх стане ризиковано й дорого, в ексклюзивному інтерв'ю «Аналітичній службі новин» (АСН) розповів перший заступник голови Державної фіскальної служби України Сергій Білан.

— Новому керівництву Державної фіскальної служби дали три місяці, щоб показати результати роботи і провести реформи. Потім уряд ухвалюватиме рішення про вашу подальшу долю. Які пріоритетні завдання? Наповнення держбюджету?

— Наповнення держбюджету — це безперервний процес, завдання, яке стоїть завжди. Ми справляємося з поточними планами, навіть йдемо з перевиконанням.

Що стосується реформування, то Міністерство фінансів спільно з МВФ розробляють нову структуру фіскальної служби, яку заплановано впровадити в найближчі півтора місяці. Можливо, навіть швидше. Також Мінфін напрацьовує пакет пропозицій щодо зміни податкового законодавства. Його презентація анонсована на жовтень.

Крім того, розробляються пропозиції, які допоможуть адаптувати законодавчу базу в частині роботи податкової міліції до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів. Щодо підслідності статей. Візьмемо, наприклад, таку статтю Кримінального кодексу, як фіктивне підприємництво. У КПК її віднесено до парафії МВС. Але якщо ми розслідуємо фінансові злочини, наприклад щодо фіктивного кредиту, за фактом несплати податків, то фіктивне підприємництво є невід'ємною частиною цього процесу. І як нам чинити в такій ситуації? Ділити матеріали? Всі відправляти в МВС і створювати якісь зведені групи?

Не менш важливе питання — незаконне переміщення товарів у зоні АТО. Ми там постійно проводимо спецоперації, фактично кожного дня відбувається вилучення. Але в законодавстві немає однозначної відповіді на запитання, що робити з товаром, особливо з тим, що швидко псується. Дотепер не врегульовано порядок, як чинити.

Ще одна проблема, вирішення якої потребує внесення змін до законодавства, — це оплата праці.

— До чого тут зміни до законодавства? Просто Мінфін не хоче давати більше грошей на зарплати держслужбовців. Тому штат з року в рік скорочують, і не тільки в податковій. Скільки нині отримує в середньому співробітник служби?

— Середня зарплата співробітника податкової міліції — 2—4 тисячі гривень. Більше нам ніхто не дасть. Але не тому, що не хочуть. Ви самі знаєте, яка нині ситуація в країні.

— Як тоді допоможе переписування законів?

— Є міжнародні організації, які готові надати цільову підтримку і виділити кошти, якими можна було б мотивувати людей. Але у нас є закон про держслужбу, в якому написано, що держслужбовець може отримувати тільки бюджетні гроші.

Тому нині й готують пропозиція про те, щоб внести зміни в цю законодавчу норму і дати змогу залучати й позабюджетні кошти. Це дасть змогу залучити додаткове законне фінансування, спрямоване на мотивацію співробітників через підвищення заробітної плати.

— Більшість співробітників ДФС і представників бізнесу чекають, що нарешті роз’єднають митницю і податкову, зробивши їх самостійними структурами. Чи виправдаються ці очікування?

— Не хотілося б розкривати будь-яких подробиць, поки повністю не буде розроблено всю структуру. Але, наскільки мені відомо, позиція Мінфіну така, що і митниця, і податкова міліція залишаться у складі єдиного органу — Державної фіскальної служби. Як було вже анонсовано головою Державної фіскальної служби,  змінять структуру департаментів. Але кількість штатних одиниць не збільшиться.

— А проте, яку модель беруть за основу при реформуванні? Європейську, американську?

— Це буде українська модель. Безумовно, враховується досвід інших країн, але без калькування, якщо ви про це.

— Ваші попередники боролися за особливі повноваження для податкової міліції. Одні боролися за перетворення в поліцію, інші наполягали на створенні служби фінансових розслідувань. У вас є якісь амбіції?

— У мене амбіція одна — навести лад у фіскальній сфері. Як називатиметься служба — поліцією чи міліцією, — не принципово. Просто останніми роками податкову міліцію часто використовували як репресивний інструмент для боротьби з неугодними. Ми ж будуємо свою роботу так, щоб бізнес, який працює в правовому полі і платить в повному обсязі податки, взагалі не бачив податкову міліцію.

Якщо ж підприємець бере участь у транзитних схемах, приховує податки, ми, безумовно, реагуватимемо на такі факти. Але в межах закону. Жоден податковий міліціонер не влаштовуватиме маски-шоу, коли йому заманеться. Усім нашим процесуальним діям передує глибока аналітична робота.

Коли ми виходимо на перевірку на підприємство, у нас вже є вся доказова база, яку ми можемо покласти на стіл перед підприємцем і пред'явити йому законні вимоги. А вимога у нас одна — наповнення бюджету! Нині впровадили таке поняття, як податковий компроміс, який полягає в добровільній сплаті 5% недоплати ПДВ і «прощення» інших 95% зі звільненням від будь-яких видів відповідальності. Ми пропонуємо бізнесу ним скористатися і перегорнути сторінку.

— І як реагують? Сплачують?

— По-різному. Все ж ще не до кінця усвідомили, як працює цей інструмент, і тому неохоче користуються. На компроміс в основному йде реальний сектор економіки. Тому що підприємства з великим штатом, де люди оформлені офіційно, де є гарна кредитна і податкова історії, дорожать своєю репутацією. І навіть якщо десь вони скористалися фіктивним кредитом, для них податковий компроміс — це хороша змога виправитися і повернутися в правове поле. Зокрема, одна з великих мереж з продажу телефонів скористалася цим правом, заплативши до бюджету 10 мільйонів гривень. І працює собі далі. У податкової служби до неї немає жодних претензій.

— Лише за перший місяць роботи податкова міліція відкрила 170 кримінальних проваджень. Чому так багато? Це акція залякування?

— Як я вже сказав, ми не хочемо нікого залякати. Кримінальні провадження відкривають лише за реальними фактами. Наприклад, відкрито 126 кримінальних проваджень, в рамках яких розслідуються схеми з оформлення фіктивних кредитів і відшкодування ПДВ. Зокрема, 19 травня працівники податкової міліції заблокували спробу незаконного формування податкового кредиту підприємством реального сектора на суму, яка вдвічі перевищує середньомісячне надходження ПДВ у місті Києві, — 4,2 мільярда гривень.

Зокрема, припинено діяльність транзитно-конвертаційної групи, яка з використанням реквізитів 16 підприємств декількох районів Києва внесла до Єдиного реєстру податкових накладних завідомо неправдиві відомості щодо отримання податкового кредиту від операцій з придбання пально-мастильних матеріалів.

— На прес-конференції ви заявили, що ліквідовано діяльність чотирьох груп, які займалися фіктивними кредитами. Вони були пов'язані між собою?

— Вони координували свою діяльність. Нині ми відстежуємо ланцюжок, щоб зрозуміти, хто замовляв.

— Скільки коштує така послуга на «чорному ринку»?

Конвертація із безготівки в готівку коштує в середньому від 7 до 11% від суми

— Конвертація із безготівки в готівку коштує в середньому від 7 до 11% від суми. Знаєте, в чому глобальна проблема? У нас дуже велика законодавча різниця між офіційною сумою податків і сумою, яку підприємець готовий заплатити за переведення в готівку.

Коли ми своїми зусиллями зробимо цю роботу ризиковою, а послуги — важкодоступними, на них відповідно зросте ціна. Упевнений, багато підприємців серйозно замисляться, чи варто їх замовляти. Тим паче, що нині ми йдемо до реального сектору економіки, до кінцевого вигодонабувача. Раніше цього ніхто не робив. Але замовники повинні розуміти, що вони не можуть безкарно обманювати державу.

Тому на зустрічах із галузевими асоціаціями, прес-конференціях, звертаючись до реального сектору економіки, ми постійно говоримо: не користуйтеся такими послугами, тому що ви ризикуєте своїм бізнесом. Ви можете зруйнувати все, що будували роками заради ухилення на якусь суму від сплати податків.

— Правда, що багато підприємств не виводять із зони АТО, щоб мати змогу використовувати такі схеми?

— Підприємства в зоні АТО — це дуже велика проблема. Згідно з вимогами нормативних актів, вони повинні перереєструватися на території, підконтрольній українській владі. До речі, більшість великих працюючих підприємств це й зробило. Але ми бачимо, що в діяльності підприємств, які знаходяться там, проскакують подібні схеми і є суб'єкти фіктивного підприємництва. Ми намагаємося це блокувати.

Всім доводимо одну думку — фінансове свавілля закінчилося. Є політична воля, є війна, є сили і засоби, щоб її припинити. З іншого боку, на окупованій території багато підприємств, які й надалі здають звітність, сплачують податки, зокрема й військовий збір.

— З вашої точки зору, що потрібно зробити, щоб бізнес сам захотів «відбілити» доходи та сплачувати податки в повному обсязі?

— Потрібно оптимізувати податкове законодавство, зробити його зрозумілим. Замість 150 нормативних актів зробити сім. Також потрібно оптимізувати ставки податків з урахуванням європейського досвіду.

З іншого боку, слід підняти ризики для тих, хто надає певні послуги на «чорному ринку». Якщо буде податок 40%, а вартість переведення в готівку і послуг за фіктивними кредитами — 25%, ніхто не стане ризикувати заради 15%. А коли співвідношення 40 до 7, охочих вистачає.

— Людський фактор однаково залишається. І серед податківців знайдуться ті, хто допоможе побудувати схему з найменшими ризиками ...

— Хоч якби це пафосно не звучало, у фіскальній службі багато людей, яким дійсно за державу прикро. У нас багато співробітників, які переїхали з Донецької та Луганської областей. Забрали сім'ї, залишилися без житла. Але вони чесно виконують свою роботу. І на блокпостах стоять, і на пунктах ввезення-вивезення по лінії розмежування. Вони працюють дуже добре. Наприклад, тиждень тому в Донецькій області ліквідували конвертаційний центр з оборотом 400 мільйонів гривень.

— Невже своїх зовсім не ловите на хабарях, особливо в зоні АТО?

— У нас в зоні АТО діє спецпідрозділ «Фантом», він налічує понад 100 осіб. Основний товаропоток йде не через контрольні пункти в'їзду-виїзду, яких там п'ять. Він іде по так званій «зеленці». На жаль, лінія розмежування не заблокована. За сто метрів від блокпостів хоч і риються рови, їх швиденько заривають екскаватором. Машини женуть полями, лісосмугами. Це основний вантажопотік.

На постах занадто багато відеокамер і занадто багато людей залучено в процес, щоб займатися «вирішенням питань». Набагато більшу тривогу викликають деякі добровольчі батальйони і пости, де немає фіскальної служби.

— Що везуть, а що вивозять?

— Туди везуть продукти, алкоголь і сигарети. Найбільш затребуваним товаром, хоч як дивно, є пиво. Добре йдуть там слабоалкогольні напої. Так, в районі міста Золоте Луганської області у взаємодії зі співробітниками СБУ, МВС, Прикордонної служби та ВСУ затримано колону зі 170 автомобілів, які планували перетнути лінію розмежування й потрапити на непідконтрольну територію поза пунктами ввезення-вивезення з продуктами і товарами підакцизної групи.

Щоб ви зрозуміли, про який прибуток йдеться, наведу приклад. У середньому купити на оптовому ринку і завантажити мікроавтобус, наприклад алкоголем або пивом, коштує близько 30 тисяч гривень. Ціна вмісту такого бусика на окупованій території сягає 100 тисяч гривень. От і порахуйте різницю.

Звідти везуть те, що награбували, — це в основному побутові речі

Звідти везуть те, що награбували, — це в основному побутові речі. Також намагаються вивозити контрафактні горілку і сигарети, які там виробляють у підпільних цехах. Наприклад, в одному з рейсових автобусів вилучено спиртовмісна речовина невідомого походження в пластикових ємностях різного об'єму. А в одному з автомобілів везли 1,3 тисячі пляшок пива і 1,4 тисячі пляшок шампанського.

Або ще один приклад. Працівники податкової міліції спільно з Прикордонною службою в селі Іллінка Донецької області в рамках операції «Акциз-2015» затримали вантажівку, яка рухалася поза визначеним коридором. Як з'ясувалося, водій вантажівки перевозив лікеро-горілчані вироби з ознаками фальсифікату з міста Сіверська в Маріуполь. За результатами огляду транспортного засобу виявлено та вилучено 20 тисяч пляшок горілки українських торгових марок на суму один мільйон гривень.

Є випадки, коли за межами визначеного коридору переміщують партії лікарських засобів. Так, одну зі спроб транспортування медпрепаратів в Донецькій області співробітниками податкової міліції спільно з Державною прикордонною службою було викрито поблизу контрольного пункту «Курахове». Вилучили 14 тонн лікарських препаратів різноманітного призначення на суму майже три мільйони гривень. За даним фактом слідчим управлінням фінансових розслідувань розпочато кримінальне провадження за ознаками умисного ухилення від сплати податків.

— Ви заявляли, що необхідно удосконалити порядок товарообігу в зоні АТО. Що це означає?

— У нас є дві діаметрально протилежні позиції глав обласних військово-цивільних адміністрацій. Зокрема, Геннадій Москаль каже: все закрити, заблокувати вантажопотік. Кіхтенко ж заявляє, що це наші громадяни, потрібно налагоджувати співпрацю, і навпаки виступає за посилення товаропотоку. Ми як податкова міліція просимо у законодавця лише одного — розробити чіткий порядок переміщення вантажів, щоб ми розуміли, що нам потрібно робити. Ми пропускаємо чи навпаки. Ми справляємо податки чи не справляємо.

— Може, таки закрити, як радить Москаль?

— А як бути з вугіллям? При Радянському Союзі ніхто не міг навіть помислити, що можливі військові дії на Донбасі, тому електростанції будували з прив'язкою до місцевої сировини. У підсумку електростанція знаходиться на нашій території, вугілля — на території, яка контролюється бойовиками. Просто повністю закрити кордон ми не можемо. Тому просимо законодавця: визначтеся — дайте нам чіткі інструкції. Якщо скажуть нікого не пропускати, так тому і бути.

— Класичну контрабанду теж виявляєте? Наркотики, валюту, зброю ...

— До слова,  днями затримали 50 кілограмів трамадоловмісних лікарських препаратів. Їх везли в автобусі. Загальна вартість приблизно 10 мільйонів гривень. Часто вилучаємо валюту. І до нас везуть і звідти.

— Великі суми?

— Різні. Наприклад, останній випадок — 100 тисяч доларів.

— Що скажете про операції «Акциз-2015» і «Нафтопродукт-2015»? Їхня мета і що вже вдалося виявити?

— Ці операції спрямовані на боротьбу з нелегальним виробництвом та розповсюдженням підакцизних товарів. Виробництво, ввезення та вивезення алкогольної продукції, тютюнових виробів та нафтопродуктів набули загрозливого характеру для держави. Коли ми бачимо, що на заправках велика кількість пального взагалі незрозуміло звідки виникає і куди дівається, що намагаються подавати надуті цифри з відшкодування ПДВ, і йдеться про мільярди гривень, розуміємо, що такі схеми потрібно однозначно ламати.

В рамках зазначених спецоперацій, наприклад, наприкінці травня в Чернігівській області припинено діяльність підпільного заводу з виробництва ПММ (пально-мастильних матеріалів), з незаконного обігу вилучено близько 1200 тонн компонентів дизельного і бензинового пального на суму близько 15 мільйонів гривень. На початку червня в Полтавській області податковою міліцією вилучено з незаконного обігу близько тисячі тонн ПММ на суму 16 мільйонів гривень і 1,6 мільйонів літрів газового конденсату на суму 11,3 мільйонів гривень.

І таких прикладів достатньо. Ми приділяємо особливу увагу підакцизній групі товарів, оскільки йдеться не лише про податки, які недоотримує бюджет держави, зокрема не в останню чергу — й про здоров'я людей, які купують алкоголь і сигарети, виготовлені кустарним способом, в підпільних цехах, сараях, гаражах, адже така продукція здебільшого смертельно небезпечна.

Крім того, ліквідуючи «чорний ринок», ми діємо в інтересах підприємців, які працюють у правовому полі. Незалежно від того, про який товар йде мова. Наприклад, при ДФС створено вісім галузевих асоціацій. І вони самі намагаються «підсвітити» тих, хто на ринку працює в чорну. Ми спільно намагаємося боротися з «сірим імпортом». Якщо взяти, скажімо, статистику по мобільних телефонах iPhone 5 або 6 моделей, то різниця між тим, що продається на ринку і офіційно завозиться в країну, — в сотні разів.

— Окрім мобільних телефонів, що ще можна віднести до проблемних сегментів ринку і тіньових схем?

— Спиртова тема, де повз бюджет йдуть багатомільярдні прибутки. Сфера енергетики та схеми обленерго. Схема нетипового експорту в сільському господарстві, яким ніхто не займався. Відшкодування ПДВ при експорті. Обробка земель сільськогосподарського призначення та сплата податків.

Ще одна тема — користування надрами. Вкрай актуальна тема, особливо нині. Тому є чим зайнятися і є розуміння того, як навести лад і ліквідувати схеми з мінімізації та ухилення від сплати податків.

— Не боїтеся, що ваше перебування на цій посаді закінчиться набагато раніше, ніж за три місяці, якщо всерйоз візьметеся за всі теми, які перерахували?

Постараюся зробити максимум для того, щоб зламати систему

— Звичайно, не мені вирішувати, скільки я тут пропрацюю. Але точно можу сказати, що постараюся зробити максимум для того, щоб зламати систему. Хоча чітко розумію, що прийти і одразу зрушити з місця величезний камінь складно. Але якщо його почати штовхати, настане той критичний момент, коли він стрімко покотиться вниз.

— Будете залучати до штату нових людей з цивільного сектору?

— Ми розглядаємо можливість залучення юристів, аудиторів. Загалом же прагнемо сформувати таку управлінську вертикаль, яка не дасть системі працювати по-старому.

— Але навіщо це цивільним юристам й аудиторам, які звикли отримувати набагато більше, ніж їм може запропонувати держава?

— Сьогодні дуже важливу роль відіграє патріотична складова. Повірте, є професіонали, які справді хочуть, щоб реформи відбулися, і готові поділитися своїм досвідом і знаннями, працювати на ці невеликі зарплати. І ми це дуже цінуємо.

Фото Віктора Ковальчука