Анастасія та Насиб Рагімови: Громадська діяльність не може бути просто хобі - це професіоналізм

Можливість прожити життя із користю для себе та суспільства - гарна альтернатива політичним іграм. Ось що по праву можна назвати громадською діяльністю. І хоча часи змінюються, робота на благо суспільства не завжди гідно оцінюється в нашій країні.

Про ситуацію в суспільстві, про зміни і не тільки в інтерв'ю «Аналітичній службі новин» (АСН) розповіли Анастасія та Насиб Рагімови.

- Громадська діяльність забирає страшенно багато часу, іноді й увесь час. Крім своєї основної зайнятості ви спілкуєтеся з молоддю, виступаєте експертами. Яким є лице громадської діяльності сьогодні?

Анастасія:

- Я себе ніколи не називала громадським діячем. Часто такий «громадський діяч» - це справжнісінький бездіяч. Або людина, яка відробляє ґранти і замовлення. Цим багато хто прикривається, живе у соцмережах, лише там і проявляє свою активність. А в реальному житті такі особи не успішні.

У нашому житті все інакше. Насиб - людина бізнесу. Він займається в тому числі й благодійністю, але абсолютно не афішує цього. У мене теж є своя робота: агентство політичного консалтингу, своє видання. Для нас громадська діяльність - це не статус чи додаток до іміджу. Це, якщо хочете, громадянська позиція - допомогти тим, хто потребує допомоги і захисту. Кожен з нас досягнув певного успіху у своїй діяльності, тому зараз, відчуваючи соціальну відповідальність, працюємо навіть на шкоду своєму бізнесу.

Насиб:

- На жаль, це поняття сьогодні нівельовано і дискредитовано. Громадська діяльність не повинна ставати даниною моді, бажанням кричати голосніше за всіх порожні гасла, які не мають нічого спільного із прагненням змінити щось на краще, допомогти комусь.

- У кожного з вас своя сфера діяльності: бізнес, політика, суспільство. І все-таки що наштовхнуло вас на думку об'єднати сили і разом рухатися вперед в одному напрямку?

Насиб:

- Перш за все, звісно ж, нас об'єднало кохання. До того ж ми обоє переймаємося долею країни, її громадян, віримо в перемогу справедливості.

Анастасія:

- Коли кохаєш людину, любиш і те, чим вона займається. І ніщо так не об'єднує, як спільна справа. Якби мене не було в політиці, може, Насиб, не афішуючи, як і до цього, займався б благодійними проектами і бізнесом. Без публічності, яка часто заважає. Тим паче в країні, погано економічно розвиненій, де стільки соціально незахищених громадян.

Насиб:

- Трохи більше року тому я навіть уявити не міг, що почну колись займатися політикою. Скажу вам більше: політику я просто ненавидів. Сьогодні ж вважаю, що маю бути поруч із Настею, допомагати. Наша мета - велика політика. Найближчим часом ми плануємо створити партію.

- Це буде підтримка якоїсь уже існуючої політичної сили чи абсолютно нова команда, з новою стратегією та новими обличчями?

Насиб:

- У цьому рішенні крапку ми ще не поставили.

Анастасія:

- Поки що думаємо. Якщо не зміниться виборче законодавство, візьмемо участь у наступних парламентських виборах як самовисуванці.

- Тобто будучи самовисуванцями легше просувати власні інтереси?

Насиб:

- Хотілося б вас виправити - не власні інтереси ми прагнемо просувати, а інтереси простих українців. Але вважаємо, що просто вигадувати бренд і ховатися в партійних списках неправильно. Люди повинні голосувати за конкретну людину, щоб знати, з кого можна спитати. Упевнений, більша частина парламентаріїв ніколи б не опинилася у ВР, якби списки були прозорими. Багато хто з сьогоднішніх народних депутатів не на своєму місці.

Анастасія:

- Справді, люди часто віддають свої голоси якомусь бренду, підтримують лідерів партій. І не дивляться, хто ховається за спинами цих лідерів. Це сьогодні величезна проблема. Особливо на виборах до органів місцевої влади.

Люди часто віддають свої голоси якомусь бренду, підтримують лідерів партій. І не дивляться, хто ховається за спинами цих лідерів

- Чи часто стикаєтеся з вадами публічності?

Насиб:

- Особливо ми із цього приводу не переживаємо. За людину завжди говорять її справи. Приховувати нам нічого, як, власне, й боятися.

Анастасія:

- Ви знаєте, людська психологія влаштована таким чином, що негатив викликає більше уваги, ніж щось добре і корисне. Часто люди намагаються дізнатися подробиці з особистого життя, ніж про те, яку допомогу було надано дитячим будинкам, лікарням і таке інше. Власне, на цьому й будують свої рейтинги мас-медіа. Це дещо засмучує. Та хоч би як там було - завжди є «конкретно» особисте, а є те, чим охоче ділишся.

- Анастасіє, разом із командою однодумців ви займаєтеся корупційними розслідуваннями. Як усе відбувається?

- Одразу зазначу, я не займаюся цим на замовлення. Завдяки роботі і колу знайомств отримую інсайдерську інформацію. Якщо бачу, що є предмет для розслідування, то разом із друзями (у нас є творча група) починаємо діяти.

- Похвалитися результатами можете?

- Мета - не пропіаритися чи лобіювати чиїсь інтереси, а надати інформацію правоохоронцям, зокрема Антикорупційному бюро, Антикорупційній прокуратурі. І простежити, аби справи не було спущено на гальмах. Ланцюжок зла має перерватися. Якщо я побачу, що відповідні органи не працюють, тоді все оприлюдню. Зараз же тривають слідства. Нехай люди працюють. Не треба їм заважати. Проблема не повинна тонути у скандалах. Поки що людей годують видовищами: аби відвернути їх від думки, де дістати шматок хліба.

Мета - не пропіаритися чи лобіювати чиїсь інтереси, а надати інформацію правоохоронцям, зокрема Антикорупційному бюро, Антикорупційній прокуратурі. І простежити, аби справи не було спущено на гальмах

- Насибе, як ви до цього ставитеся?

- Я всіляко підтримую такі ініціативи. Це правильна і корисна справа, і я, звичайно, допомагатиму. Адже підсумкова мета цих розслідувань - не лише відновити справедливість, а й стимулювати реформування, з одного боку, правоохоронних органів і судів, а з іншого - і суспільної свідомості. Люди не повинні думати, що чиновнику можна все, йому все зійде з рук. Кругової поруки бути не повинно. Інакше це замкнуте коло.

- А що скажете про вітчизняні медіа?

Насиб:

- Якщо медіа розглядаються виключно як джерело доходу - це вже не ЗМІ, а агітаційний майданчик. На жаль, в Україні ЗМІ - це бізнес-проекти або важелі для маніпуляційного впливу на громадську думку.

Анастасія:

- В Україні, на жаль, немає якісних і по-справжньому впливових медіа. Подивіться, як працюють політичні оглядачі TheNewYorkTimes або DerSpiegel. По-перше, у них немає політичних амбіцій. Понад те, вони можуть впливати своїми зауваженнями на долю того чи іншого політика. У нас же політичні журналісти самі намагаються зробити політичну кар'єру.

У мене є глянцеве видання. Тому часто чую запитання: «Ви чиї?», «Під кого будете робитися?» Якби я розглядала журнал як основний бізнес, довелося б наповнювати його контентом «правильно».

Вітчизняний медіа-ринок поглинули фінансово-промислові групи. Навіть якщо з'являється невелике видання, воно або не виживає, або ж його поглинає інформаційний концерн. Самостійних гравців часто не помічають, на жаль.

Знаєте, ця проблема не лише у ЗМІ. Поінформовані люди багато чим незручні. Адже керувати ними складно.

Насиб:

- Тут варто згадати ще одну проблему - відсутність спадкоємності. Відома істина: молоді потрібно передавати свій досвід. Але цього і не хочуть, і не вміють робити.

- Перспективна молодь їде з України. Чи є імовірність, що вона повернеться до рідної країни?

Анастасія:

- У мене сумніви щодо цього. Людина, котра зуміла закріпитися, вже не повертається назад.

Щоб поверталися, потрібно всередині країни створити хороші умови життя. Як мінімум забезпечити першим робочим місцем і наявністю перспективи кар'єрного зростання.

Насиб:

- Людей не просто можна, а необхідно повернути. І при цьому дати їм можливість відкривати свій бізнес, забезпечити відсутність бюрократичної тяганини, провести реформу правоохоронної системи. Аби повернути віру і припинити жити очікуванням самого негативу. Тоді, можливо, і в уряді працюватимуть наші співгромадяни, а не іноземці.

- Яке побажання ви хотіли б передати українцям?

Насиб:

- Перш за все пам'ятати, що джерелом влади в нашій країні є народ. Тому потрібно не залишатися байдужими одне до одного, до ситуації в країні, бути соціально активними і соціально відповідальними. Тільки проявивши волю і рішучість, об'єднавшись, ми зможемо змінити стан справ.

Анастасія:

- Напевно, багатьом уже набридло жити як у болоті - коли ситуація лише погіршується і здається, що просвіту немає. Але якщо залишатися осторонь і жити тільки заради себе - нічого не зміниться. Потрібно шукати однодумців, шляхи розв'язання і втілювати зміни в реальність. Ну і хотілося б, щоб влада нарешті усвідомила свою відповідальність і почала дійсно працювати на благо.