counter
Стрічка новин
Вибрати все
Всі новини...


Рефат Чубаров: Необов’язково відключати Крим раз і назавжди, варто Україні хоча б продемонструвати свої можливості

Рефат Чубаров: Необов’язково відключати Крим раз і назавжди, варто Україні хоча б продемонструвати свої можливості

Щодо інтерв’ю з народним депутатом, головою меджлісу Рефатом Чубаровим ми домовлялись три тижні. І говорили у суботу, напередодні остаточного підриву опор ліній електропередачі. Нашу розмову весь час переривали телефонні дзвінки та зустрічі. Таку зайнятість можна пояснити просто: Рефат-ага усіма способами і на різних майданчиках – від Верховної Ради України до Європарламенту - намагається порушити тему деокупації Криму, утисків та репресій з боку російської влади стосовно корінного народу півострову. Останні правки в інтерв’ю пан Чубаров вносив уже сьогодні, перебуваючи в аеропорту Відня, по дорозі до Бухареста, на сесію Парламентської асамблеї Чорноморської економічної співпраці.

А тим часом поряд із розташуванням активістів громадської блокади Криму та пошкодженими опорами ЛЕП на Херсонщині з’явилися бійці Нацгвардії на чолі з головою департаменту Нацполіції з протидії наркозлочинності Іллею Ківою, а у Києві кримські татари вийшли на акцію протесту під Адміністрацію Президента з вимогою, аби влада не чинила злочинних дій стосовно учасників громадянської блокади Криму. А потім уночі пролунав вибух, унаслідок якого Крим залишився без світла.

Далі була зустріч Рефата Чубарова із Президентом Петром Порошенком. Щоправда, голова меджлісу не розкрив деталей тієї розмови, а лише сказав загально: говорили про багато таких моментів, про які не може говорити, але порозумілися…

- Пане Рефате, про що ви подумали, дізнавшись про пошкодження двох електроопор у Генічеському та Чаплинському районах Херсонської області 20 листопада? Припинення постачання електроенергії з материкової частини України до Криму – одна з ваших вимог…

- Я подумав про те, що урядові України треба поспішати із прийняттям рішення щодо того, буде чи ні постачатися електроенергія в окупований Крим. Хоча б тому, що це єдиний інструмент, за допомогою якого можливо вплинути або спробувати вплинути на окупаційну владу Криму з метою змусити її дотримуватися прав людини у Криму. Але саме це питання є найбільш дискусійним і в уряді, і з керівництвом країни. А інші люди, особливо ті, які нині там, у Криму, не розуміють, чому до цього часу не вжито таких заходів, аби змусити діяти окупантів. Можливі різні варіанти. Не обов’язково відключати Крим раз і назавжди, варто Україні хоча б продемонструвати свої можливості. І чому держава цього не робить, справді незрозуміло. Зокрема і для мене.

- Якщо я правильно розумію, то термін дії договору між Києвом та Кримом щодо постачання електроенергії на півострів закінчується наприкінці цього року. Його можна просто не продовжувати, аби таким чином фактично і не визнавати окупаційну владу?

- Сталося так, що в останні дні завдяки деяким моїм колегам – народним депутатам України, у мене з’явилося, вибачте, скажу так, два юридично однаково оформлених варіанти одного договору. В одному, який зберігається в Москві та Сімферополі, на який спирається російська окупаційна сторона, написано, що Україна постачає електроенергію до Кримського федерального округу Російської Федерації. Після того, як навесні стався скандал і Міністерство енергетики України дало завдання українській компанії, яка постачає до Криму електроенергію, з’явився інший варіант, у якому замість Кримського федерального округу написали «до Кримського півострова». Але у будь-якому варіанті цей договір є затратним для української сторони. У ньому є пункти про штрафні санкції, які не є прийнятними. Скажімо, якщо з вини російської окупаційної сторони не постачається електроенергія, то російська окупаційна влада щоденно сплачує лише 0,1% від вартості електроенергії, яка мала б бути у цей день ними використана. Але якщо українська сторона з якихось причин не постачатиме у цей день електроенергію, то вона має виплачувати штрафні санкції у розмірі 20% від вартості електроенергії, яка мала йти до Криму.

Є ще один цікавий момент. У ньому сказано, що всі судові аспекти цього договору розглядаються у Вищому арбітражному суді при торгово-промисловій палаті Росії у Москві. Підписати такий договір – все одно, що зрадити інтереси України. З боку окупантів серед підписантів є люди, яким в Україні оголошено про підозри у скоєнні злочинів, і вони перебувають у розшуку. Так, у документі стоїть підпис такого собі Плакиди. Віктор Плакида – це постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим за часів Віктора Януковича (нині директор компанії «Крименерго». - Авт.). Він зрадив Україну і нині служить окупантам. І його підпис стоїть на міжнародному договорі.

- До якого терміну діють договори, копії яких ви маєте?

- Ви маєте рацію, до останніх чисел грудня. І Україна тепер має або пролонгувати договір, або ні. Але під час останнього дня уряду у парламенті на моє публічне запитання пан Демчишин, міністр енергетики та вугільної промисловості, відповів, що ініціюватиме пролонгацію цього договору на засіданні Кабміну.

- Які наслідки донедавна мали ваші розмови з Президентом Петром Порошенком щодо можливості припинення електропостачання до Криму?

- До останніх подій ми з Президентом не зустрічалися тижнів зо три. Але до того ми з Мустафою Джемілєвим теж акцентували його увагу на цій проблемі. Проте, оскільки щодо цього питання вже висловлювалися політики, близькі до оточення Президента, я так розумію, що немає єдиної думки. Зокрема, йдеться про заяви заступника голови фракції БПП пана Кононенка. Він сумнівається, що відключення або взагалі використання питання припинення електропостачання для розв'язання проблем у Криму буде ефективним.

- Які результати громадянської блокади Криму, яка триває вже понад два місяці?

- Є деякі результати. Можливо, хтось вважає, що вони не достатньо важливі. Для мене найголовніше, що ми повернули кримську тематику як в українське життя, так і на порядок денний міжнародної політики. Останніми тижнями я та Мустафа Джемілєв зустрічалися з пані Астрід Торс, верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин. Вона цікавилася тими завданнями, які стоять перед нами, висловила деякі свої думки. З пані Федерікою Могеріні, верховним представником ЄС із закордонних справ та політики безпеки, ми говорили, що у нас немає іншого інструменту, крім тиску. Ми готові вислухати пропозиції ЄС з, можливо, ефективніших заходів із захисту кримських татар у Криму та деокупації півострову. Але у той час, коли європейська спільнота дуже повільно себе поводить щодо кримської ситуації, ми маємо використовувати всі методи, які ускладнюють окупантам життя. Адже окупанти не несуть безпеку людям. А деякі активісти тут, на материковій частині України, почали говорити про права людини, мовляв, люди будуть без світла…

Варто сказати, що одне із завдань цієї акції – надати духу, моральну підтримку людям, які залишаються вірними своїй землі, залишаються вірними Україні. І це завдання ми теж вирішили, бо, повірте мені, ми з різних джерел, різними шляхами отримуємо дуже багато інформації щодо того, як почуваються люди у Криму, які їхні найболючіші питання, які наші кроки вони підтримують, які дискусійно обговорюють щодо громадської блокади Криму. І певною мірою всі ті люди, які виходять на нас, ми знаємо цих людей, розуміємо, що вони передають громадську думку, говорять, що ми чинимо правильно.

- Днями ви особисто були на Чонгарі, в одному з трьох пунктів, де перебувають учасники громадянської блокади Криму. Яка там нині ситуація?

- На Чонгарі ми нагороджували бійців АТО, деяких патріотів України посмертно, званням Народний герой України. Є такий статус, який встановлено волонтерами. І разом з організаторами та ініціаторами я вручав ці нагороди або самим героям, або родичам загиблих. Серед тих, хто отримав Народного героя, були двоє кримських татар – загиблий у березні 2014 року Решат Аметов і мій заступник, заступник голови меджлісу, Ахтем Чийгозу, який зараз перебуває в катівнях ФСБ у Сімферополі.

Зрозуміло, за той час, коли я там був, подивився, що діється довкола, поспілкувався з учасниками громадської блокади Криму. На Чонгарі люди облаштувалися у наметах. Така сама ситуація і в Каланчаку, і в Чаплинці. Є обладнані чани. Є тепло. Звісно, їм допомагають дуже багато людей з різних областей України. Щодня активісти готують обід на 500-600 людей. До них приходять також військові з підрозділів «Херсон» та «Азов». Загалом на пунктах близько 400-450 учасників.

- Яку допомогу чи пораду пропонували європейські партнери щодо деокупації Криму?

- У європейських країнах ми працюємо з кількома волонтерами. Ми не просимо допомоги у різних країн. Бо, зрештою, те, що ми робимо, – це громадська ініціатива, до неї не треба залучати інші країни. Ми хочемо бути зрозумілими, аби представники іноземних держав знали, чому ми робимо саме це і саме таким чином. Тому наші кроки, суть нашої акції ми пояснюємо послам, представникам іноземних урядів під час зустрічей.

- Ваша активність дратує Кремль. Яку реакцію ви бачите на свої дії з Москви?

- Наше завдання зараз - закріпити кримську тематику на всіх майданчиках, де обговорюються питання нападу на Україну та майбутнього України. Росія обрала для себе тактику демонстративного підкреслення, що для неї не існує кримського питання. І вона повсюди відбиває цю тему як таку, що не можна обговорювати, оскільки, як вона вважає, півострів є частиною її території. Українська сторона не завжди наполягає на кримських проблемах, бо є деякі питання, які, можливо, вважаються більш пріоритетними, і які Росія відмовляється розглядати за умов згадки про Крим. Йдеться про припинення вогню на тих територіях, які контролюються бойовиками у Донецькій та Луганській областях. І тому ми робимо все, аби кримське питання порушувалося, у першу чергу, нашими партнерами разом з Україною, аби наша країна не залишалася на самоті. І це дуже дратує окупантів. Ми отримуємо реакцію Москви. В Україні ми іноді недооцінюємо супротивника. А у нього є комплексно розвинені інформаційні майданчики. Зокрема проект «Супутник». Різними мовами – турецькою, італійською, іспанською, португальською та іншими – росіяни щоденно закидають не лише європейські країни, а й країни, скажімо, Африки, вигідною для них інформацією. Останніми днями там дуже багато інформації про громадську блокаду Криму. Вони намагаються виставити її організаторів фашистами, Україну - хунтою, яка не зупиняє прояви фашизму, а європейських партнерів - тими, хто це підтримує. І таке роздратування ми можемо пояснити тим, що окупантам ми дуже ускладнили можливості утримувати Крим. Це болюче питання для російського бюджету.

- Новина про об’єднання двох, як зазначається, протиборчих кримськотатарських організацій у Криму з метою створення альтернативи меджлісу, – це також, мабуть, реакція на ваші активні дії?

- Російські спецслужби досить різноманітні у своїх діях. Вони намагаються працювати одразу в усіх напрямах. Вони вже спробували так чинити на початку цього року, наприкінці минулого – намагалися сформувати потужний антимеджлісівський рух. Тобто об’єднати кримських татар, котрі б вітали Росію у Криму. Окупаційній владі здавалося, що це буде легко, оскільки їй давали такі обіцянки деякі відомі кримські татари, які перейшли на її бік. Останні казали, мовляв, допоможіть нам грошима, дайте нам повноваження - і за два-три місяці ми приведемо вам усіх кримських татар. Але минуло кілька місяців, півроку, вони не лише не змогли об’єднати кримських татар навколо ідеї приходу влади, з якою треба рахуватися, а ще й пересварилися між собою. За цим процесом російська влада спостерігала з боку. Взагалі у її внутрішньополітичній практиці є такий засіб клонування організацій. А потім створюється ситуація, аби вони між собою конкурували. Офіційна ж влада підтримує лише когось одного з них, але завжди натякає: якщо не будете мене добре слухати, то підтримаю ваших опонентів. Так вона й вчинила з двома прокремлівськими організаціями – «Крим» та «Єдність Криму». Але кілька тижнів тому вона їх чомусь почала об’єднувати. Подивимося. У нас є таке прислів’я: два мули сплять в одній загородці, але дітей у них не буває. Це буде у них таке собі політичне збочення.

- Є певні зрушення у питанні перегляду закону про створення у Криму вільної економічної зони?

- Ні. Не знаю, як покаже цей парламентський тиждень, але на сьогодні, здається, ми зайшли у глухий кут. Щодо продуктів харчування нібито є де-факто припинення постачання з 20 вересня у зв’язку з блокадою. Але є деякі моменти, на які мають реагувати спецслужби. Приміром, ідеться про постачання ільменіту - сировини для заводу «Кримський титан» в Армянську (частина акцій цього підприємства належить українському олігарху Дмитру Фірташу. - Авт.). Вона видобувається на материковій частині України та постачалася до Криму залізницею. Ми перекрили цей канал. Але нині експерти кажуть, що ця сировина йде баржами через одеський порт. І це треба перевіряти. В іншому я стверджую: постачання всіх товарів з материка на кримський півострів припинено, окрім електроенергії. І ця дискусія навколо питання відключення Криму не дає нам вийти на остаточний результат щодо вдосконалення або скасування цього закону про вільну економічну зону.

- Скільки триватиме блокада Криму?

- Я думаю, ще достатньо довго, оскільки ті активісти, які перебувають на кордоні з Кримом, виходять з того, що навіть при вирішенні низки питань там завжди має бути присутній громадський контроль.

- Яким чином ви слідкуєте за судовими процесами над представниками меджлісу та активістами і як реагуєте на них?

- Ми підтримуємо тісні зв’язки з родичами та знайомими. Шукаємо для них захист. Нікого не залишаємо наодинці з цією репресивною системою.

- Але ж нині Крим фактично закритий для моніторингу прав людини…

- Так, це одна з проблем. Ми намагаємося зробити так, аби на півострів було допущено спостережну міжнародну місію ООН з прав людини. Ми вважаємо, що ув’язнені нині кримськотатарські активісти є заручниками Російської Федерації.

- Тим часом окупаційна влада створює умови для розвитку, якщо так можна говорити, культури кримських татар – організовує виставки виробів, знімає фільми про історію народу…

- У Криму порушується право на мирні зібрання, політичну діяльність, свободу слова… І оскільки все це там неможливе, ми говоримо нашим активістам, аби вони максимально займалися акціями у сфері культури, влаштовували просвітницькі, мовні заходи.

Тетяна Катриченко, для АСН



Переглядів: 51



Інші важливі новини і публікації
Названо несподівані плюси сексу. Але попередили - все добре в міру.
Названо несподівані плюси сексу. Але попередили - все добре в міру.
Сексолог, співробітниця Сілезького медичного університету Беата Врубель, в коментарі польському виданню Newswe....
Михайлове Чудо — празник мстітєльний
Михайлове Чудо — празник мстітєльний
"На Михайлове Чудо то нічого не робили, Боже сохрані! — розповідає 70-річна Ганна Лебединська із села Петропав....
І це мода? Як вам такі Гуччі?
І це мода? Як вам такі Гуччі?
Те, що в сучасному світі епатажні речі викликають непідробний інтерес як у модників, так і у які прагнуть бути....
Гороскоп Павла Глоби на вересень 2020 року: Життя триває
Гороскоп Павла Глоби на вересень 2020 року: "Життя триває"
Настає перший місяць осені Звичайно, літо прийшло до кінця, але це не означає, що все повинно зупинитися
Лідер Національного корпусу дав свій коментар про ситуацію під Харковом
Лідер "Національного корпусу" дав свій коментар про ситуацію під Харковом
В ніч з четверга на п'ятницю, на ютуб каналі лідера Нацкорпуса Андрія Білецького з'явилося трихвилинне відео з....
більше матеріалів


/-0,21429800987244-/ /-pc-/
x
Вітаємо!

Ми помітили, що ви використовуєте блокувальник реклами.

Дуже просимо відключити його для ASN.IN.UA!

Реклама - основне джерело прибутку для нас. Без неї ми не зможемо оплатити роботу журналістів і їхні відрядження.

Не позбавляйте себе хороших матеріалів!

Top