counter
Стрічка новин
Вибрати все
26 Червня
25 Червня
24 Червня
Всі новини...

Рефат Чубаров: Необов’язково відключати Крим раз і назавжди, варто Україні хоча б продемонструвати свої можливості

Рефат Чубаров: Необов’язково відключати Крим раз і назавжди, варто Україні хоча б продемонструвати свої можливості

Щодо інтерв’ю з народним депутатом, головою меджлісу Рефатом Чубаровим ми домовлялись три тижні. І говорили у суботу, напередодні остаточного підриву опор ліній електропередачі. Нашу розмову весь час переривали телефонні дзвінки та зустрічі. Таку зайнятість можна пояснити просто: Рефат-ага усіма способами і на різних майданчиках – від Верховної Ради України до Європарламенту - намагається порушити тему деокупації Криму, утисків та репресій з боку російської влади стосовно корінного народу півострову. Останні правки в інтерв’ю пан Чубаров вносив уже сьогодні, перебуваючи в аеропорту Відня, по дорозі до Бухареста, на сесію Парламентської асамблеї Чорноморської економічної співпраці.

А тим часом поряд із розташуванням активістів громадської блокади Криму та пошкодженими опорами ЛЕП на Херсонщині з’явилися бійці Нацгвардії на чолі з головою департаменту Нацполіції з протидії наркозлочинності Іллею Ківою, а у Києві кримські татари вийшли на акцію протесту під Адміністрацію Президента з вимогою, аби влада не чинила злочинних дій стосовно учасників громадянської блокади Криму. А потім уночі пролунав вибух, унаслідок якого Крим залишився без світла.

Далі була зустріч Рефата Чубарова із Президентом Петром Порошенком. Щоправда, голова меджлісу не розкрив деталей тієї розмови, а лише сказав загально: говорили про багато таких моментів, про які не може говорити, але порозумілися…

- Пане Рефате, про що ви подумали, дізнавшись про пошкодження двох електроопор у Генічеському та Чаплинському районах Херсонської області 20 листопада? Припинення постачання електроенергії з материкової частини України до Криму – одна з ваших вимог…

- Я подумав про те, що урядові України треба поспішати із прийняттям рішення щодо того, буде чи ні постачатися електроенергія в окупований Крим. Хоча б тому, що це єдиний інструмент, за допомогою якого можливо вплинути або спробувати вплинути на окупаційну владу Криму з метою змусити її дотримуватися прав людини у Криму. Але саме це питання є найбільш дискусійним і в уряді, і з керівництвом країни. А інші люди, особливо ті, які нині там, у Криму, не розуміють, чому до цього часу не вжито таких заходів, аби змусити діяти окупантів. Можливі різні варіанти. Не обов’язково відключати Крим раз і назавжди, варто Україні хоча б продемонструвати свої можливості. І чому держава цього не робить, справді незрозуміло. Зокрема і для мене.

- Якщо я правильно розумію, то термін дії договору між Києвом та Кримом щодо постачання електроенергії на півострів закінчується наприкінці цього року. Його можна просто не продовжувати, аби таким чином фактично і не визнавати окупаційну владу?

- Сталося так, що в останні дні завдяки деяким моїм колегам – народним депутатам України, у мене з’явилося, вибачте, скажу так, два юридично однаково оформлених варіанти одного договору. В одному, який зберігається в Москві та Сімферополі, на який спирається російська окупаційна сторона, написано, що Україна постачає електроенергію до Кримського федерального округу Російської Федерації. Після того, як навесні стався скандал і Міністерство енергетики України дало завдання українській компанії, яка постачає до Криму електроенергію, з’явився інший варіант, у якому замість Кримського федерального округу написали «до Кримського півострова». Але у будь-якому варіанті цей договір є затратним для української сторони. У ньому є пункти про штрафні санкції, які не є прийнятними. Скажімо, якщо з вини російської окупаційної сторони не постачається електроенергія, то російська окупаційна влада щоденно сплачує лише 0,1% від вартості електроенергії, яка мала б бути у цей день ними використана. Але якщо українська сторона з якихось причин не постачатиме у цей день електроенергію, то вона має виплачувати штрафні санкції у розмірі 20% від вартості електроенергії, яка мала йти до Криму.

Є ще один цікавий момент. У ньому сказано, що всі судові аспекти цього договору розглядаються у Вищому арбітражному суді при торгово-промисловій палаті Росії у Москві. Підписати такий договір – все одно, що зрадити інтереси України. З боку окупантів серед підписантів є люди, яким в Україні оголошено про підозри у скоєнні злочинів, і вони перебувають у розшуку. Так, у документі стоїть підпис такого собі Плакиди. Віктор Плакида – це постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим за часів Віктора Януковича (нині директор компанії «Крименерго». - Авт.). Він зрадив Україну і нині служить окупантам. І його підпис стоїть на міжнародному договорі.

- До якого терміну діють договори, копії яких ви маєте?

- Ви маєте рацію, до останніх чисел грудня. І Україна тепер має або пролонгувати договір, або ні. Але під час останнього дня уряду у парламенті на моє публічне запитання пан Демчишин, міністр енергетики та вугільної промисловості, відповів, що ініціюватиме пролонгацію цього договору на засіданні Кабміну.

- Які наслідки донедавна мали ваші розмови з Президентом Петром Порошенком щодо можливості припинення електропостачання до Криму?

- До останніх подій ми з Президентом не зустрічалися тижнів зо три. Але до того ми з Мустафою Джемілєвим теж акцентували його увагу на цій проблемі. Проте, оскільки щодо цього питання вже висловлювалися політики, близькі до оточення Президента, я так розумію, що немає єдиної думки. Зокрема, йдеться про заяви заступника голови фракції БПП пана Кононенка. Він сумнівається, що відключення або взагалі використання питання припинення електропостачання для розв'язання проблем у Криму буде ефективним.

- Які результати громадянської блокади Криму, яка триває вже понад два місяці?

- Є деякі результати. Можливо, хтось вважає, що вони не достатньо важливі. Для мене найголовніше, що ми повернули кримську тематику як в українське життя, так і на порядок денний міжнародної політики. Останніми тижнями я та Мустафа Джемілєв зустрічалися з пані Астрід Торс, верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин. Вона цікавилася тими завданнями, які стоять перед нами, висловила деякі свої думки. З пані Федерікою Могеріні, верховним представником ЄС із закордонних справ та політики безпеки, ми говорили, що у нас немає іншого інструменту, крім тиску. Ми готові вислухати пропозиції ЄС з, можливо, ефективніших заходів із захисту кримських татар у Криму та деокупації півострову. Але у той час, коли європейська спільнота дуже повільно себе поводить щодо кримської ситуації, ми маємо використовувати всі методи, які ускладнюють окупантам життя. Адже окупанти не несуть безпеку людям. А деякі активісти тут, на материковій частині України, почали говорити про права людини, мовляв, люди будуть без світла…

Варто сказати, що одне із завдань цієї акції – надати духу, моральну підтримку людям, які залишаються вірними своїй землі, залишаються вірними Україні. І це завдання ми теж вирішили, бо, повірте мені, ми з різних джерел, різними шляхами отримуємо дуже багато інформації щодо того, як почуваються люди у Криму, які їхні найболючіші питання, які наші кроки вони підтримують, які дискусійно обговорюють щодо громадської блокади Криму. І певною мірою всі ті люди, які виходять на нас, ми знаємо цих людей, розуміємо, що вони передають громадську думку, говорять, що ми чинимо правильно.

- Днями ви особисто були на Чонгарі, в одному з трьох пунктів, де перебувають учасники громадянської блокади Криму. Яка там нині ситуація?

- На Чонгарі ми нагороджували бійців АТО, деяких патріотів України посмертно, званням Народний герой України. Є такий статус, який встановлено волонтерами. І разом з організаторами та ініціаторами я вручав ці нагороди або самим героям, або родичам загиблих. Серед тих, хто отримав Народного героя, були двоє кримських татар – загиблий у березні 2014 року Решат Аметов і мій заступник, заступник голови меджлісу, Ахтем Чийгозу, який зараз перебуває в катівнях ФСБ у Сімферополі.

Зрозуміло, за той час, коли я там був, подивився, що діється довкола, поспілкувався з учасниками громадської блокади Криму. На Чонгарі люди облаштувалися у наметах. Така сама ситуація і в Каланчаку, і в Чаплинці. Є обладнані чани. Є тепло. Звісно, їм допомагають дуже багато людей з різних областей України. Щодня активісти готують обід на 500-600 людей. До них приходять також військові з підрозділів «Херсон» та «Азов». Загалом на пунктах близько 400-450 учасників.

- Яку допомогу чи пораду пропонували європейські партнери щодо деокупації Криму?

- У європейських країнах ми працюємо з кількома волонтерами. Ми не просимо допомоги у різних країн. Бо, зрештою, те, що ми робимо, – це громадська ініціатива, до неї не треба залучати інші країни. Ми хочемо бути зрозумілими, аби представники іноземних держав знали, чому ми робимо саме це і саме таким чином. Тому наші кроки, суть нашої акції ми пояснюємо послам, представникам іноземних урядів під час зустрічей.

- Ваша активність дратує Кремль. Яку реакцію ви бачите на свої дії з Москви?

- Наше завдання зараз - закріпити кримську тематику на всіх майданчиках, де обговорюються питання нападу на Україну та майбутнього України. Росія обрала для себе тактику демонстративного підкреслення, що для неї не існує кримського питання. І вона повсюди відбиває цю тему як таку, що не можна обговорювати, оскільки, як вона вважає, півострів є частиною її території. Українська сторона не завжди наполягає на кримських проблемах, бо є деякі питання, які, можливо, вважаються більш пріоритетними, і які Росія відмовляється розглядати за умов згадки про Крим. Йдеться про припинення вогню на тих територіях, які контролюються бойовиками у Донецькій та Луганській областях. І тому ми робимо все, аби кримське питання порушувалося, у першу чергу, нашими партнерами разом з Україною, аби наша країна не залишалася на самоті. І це дуже дратує окупантів. Ми отримуємо реакцію Москви. В Україні ми іноді недооцінюємо супротивника. А у нього є комплексно розвинені інформаційні майданчики. Зокрема проект «Супутник». Різними мовами – турецькою, італійською, іспанською, португальською та іншими – росіяни щоденно закидають не лише європейські країни, а й країни, скажімо, Африки, вигідною для них інформацією. Останніми днями там дуже багато інформації про громадську блокаду Криму. Вони намагаються виставити її організаторів фашистами, Україну - хунтою, яка не зупиняє прояви фашизму, а європейських партнерів - тими, хто це підтримує. І таке роздратування ми можемо пояснити тим, що окупантам ми дуже ускладнили можливості утримувати Крим. Це болюче питання для російського бюджету.

- Новина про об’єднання двох, як зазначається, протиборчих кримськотатарських організацій у Криму з метою створення альтернативи меджлісу, – це також, мабуть, реакція на ваші активні дії?

- Російські спецслужби досить різноманітні у своїх діях. Вони намагаються працювати одразу в усіх напрямах. Вони вже спробували так чинити на початку цього року, наприкінці минулого – намагалися сформувати потужний антимеджлісівський рух. Тобто об’єднати кримських татар, котрі б вітали Росію у Криму. Окупаційній владі здавалося, що це буде легко, оскільки їй давали такі обіцянки деякі відомі кримські татари, які перейшли на її бік. Останні казали, мовляв, допоможіть нам грошима, дайте нам повноваження - і за два-три місяці ми приведемо вам усіх кримських татар. Але минуло кілька місяців, півроку, вони не лише не змогли об’єднати кримських татар навколо ідеї приходу влади, з якою треба рахуватися, а ще й пересварилися між собою. За цим процесом російська влада спостерігала з боку. Взагалі у її внутрішньополітичній практиці є такий засіб клонування організацій. А потім створюється ситуація, аби вони між собою конкурували. Офіційна ж влада підтримує лише когось одного з них, але завжди натякає: якщо не будете мене добре слухати, то підтримаю ваших опонентів. Так вона й вчинила з двома прокремлівськими організаціями – «Крим» та «Єдність Криму». Але кілька тижнів тому вона їх чомусь почала об’єднувати. Подивимося. У нас є таке прислів’я: два мули сплять в одній загородці, але дітей у них не буває. Це буде у них таке собі політичне збочення.

- Є певні зрушення у питанні перегляду закону про створення у Криму вільної економічної зони?

- Ні. Не знаю, як покаже цей парламентський тиждень, але на сьогодні, здається, ми зайшли у глухий кут. Щодо продуктів харчування нібито є де-факто припинення постачання з 20 вересня у зв’язку з блокадою. Але є деякі моменти, на які мають реагувати спецслужби. Приміром, ідеться про постачання ільменіту - сировини для заводу «Кримський титан» в Армянську (частина акцій цього підприємства належить українському олігарху Дмитру Фірташу. - Авт.). Вона видобувається на материковій частині України та постачалася до Криму залізницею. Ми перекрили цей канал. Але нині експерти кажуть, що ця сировина йде баржами через одеський порт. І це треба перевіряти. В іншому я стверджую: постачання всіх товарів з материка на кримський півострів припинено, окрім електроенергії. І ця дискусія навколо питання відключення Криму не дає нам вийти на остаточний результат щодо вдосконалення або скасування цього закону про вільну економічну зону.

- Скільки триватиме блокада Криму?

- Я думаю, ще достатньо довго, оскільки ті активісти, які перебувають на кордоні з Кримом, виходять з того, що навіть при вирішенні низки питань там завжди має бути присутній громадський контроль.

- Яким чином ви слідкуєте за судовими процесами над представниками меджлісу та активістами і як реагуєте на них?

- Ми підтримуємо тісні зв’язки з родичами та знайомими. Шукаємо для них захист. Нікого не залишаємо наодинці з цією репресивною системою.

- Але ж нині Крим фактично закритий для моніторингу прав людини…

- Так, це одна з проблем. Ми намагаємося зробити так, аби на півострів було допущено спостережну міжнародну місію ООН з прав людини. Ми вважаємо, що ув’язнені нині кримськотатарські активісти є заручниками Російської Федерації.

- Тим часом окупаційна влада створює умови для розвитку, якщо так можна говорити, культури кримських татар – організовує виставки виробів, знімає фільми про історію народу…

- У Криму порушується право на мирні зібрання, політичну діяльність, свободу слова… І оскільки все це там неможливе, ми говоримо нашим активістам, аби вони максимально займалися акціями у сфері культури, влаштовували просвітницькі, мовні заходи.

Тетяна Катриченко, для АСН



Переглядів: 51


Новини партнерів




Інші важливі новини і публікації
27 щасливих днів і заряджена склянка: 7 перевірених способів здійснення мрій
27 щасливих днів і заряджена склянка: 7 перевірених способів здійснення мрій
Навряд чи на землі існує така людина, яка абсолютно ні про що не мріє У кожного з нас є, щонайменше, одна запо....
Підводні камені: що найбільше дратує різні знаки Зодіаку
Підводні камені: що найбільше дратує різні знаки Зодіаку
Як прекрасно, коли все у нас в житті добре! Але ніщо людське нам не чуже, і іноді нас хтось або щось злить і в....
У полях Рязані Іл-76 здійснив негативний підйом і розбився
У полях Рязані Іл-76 здійснив негативний підйом і розбився
Засоби масової інформації повідомляють, що літак військово-космічних сил армії вбивць, ґвалтівників і мародері....
24 червня: День Варнави. Чого не можна робити, щоб не накликати нечисту силу
24 червня: День Варнави. Чого не можна робити, щоб не накликати нечисту силу
Як раніше вже писала АСН, сьогодні 24 червня в народі відзначають так званий День Варнави, ще відомий в народі....
Прокидатися кілька разів - це нормально: Що потрібно знати про якісний сон
Прокидатися кілька разів - це нормально: Що потрібно знати про якісний сон
У вас, напевно, є загальна інформація про те, що можна вважати хорошим і якісним сном, але, можливо, ви не зна....
більше матеріалів


/-0,20970702171326-/ /-pc-/
Top