Наталія Севостьянова: Ми знайдемо інструменти, щоб змусити РФ виконати рішення міжнародного суду

На одному із засідань уряду прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що Україна починає юридичну війну проти Російської Федерації. За словами глави Кабінету Міністрів, Україна судитиметься з РФ у всіх комерційних та арбітражних судах за ключовими претензіями, серед яких — і газові питання.

Про те, скільки вже позовів подала Україна проти Росії, які шанси того, що РФ виконає рішення міжнародних судів, а також про закони про спецконфіскацію і арешт майна «Аналітичній службі новин» (АСН) розповіла перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова.

— Чому Європейський суд з прав людини у Страсбурзі анулював один з позовів, поданих Україною проти РФ?

— Позов не анульовано. Просто в рамках процедур було вирішено, що його розглянуть швидше, якщо його буде об'єднано з індивідуальним. Індивідуальний позов подали адвокати. І наші, і адвокатські документи об'єднали разом і подали як позов до РФ від фізичної особи. Тому хвилюватися нічого. Всі матеріали в суді.

— Скільки зараз позовів України проти РФ перебуває в ЄСПЛ?

— Міждержавних три. А від фізичних осіб проти Росії налічується сотні позовів. І вони продовжують постійно надходити.

— Яку суму компенсації Україна вимагає від Росії?

— Суму буде встановлено вже на пізнішіх стадіях. Спочатку суд має встановити, що, наприклад, Російська Федерація порушила певні статті конвенцій. А вже потім буде відкрито окреме провадження, в якому ми за допомогою міжнародних аудиторів визначатимемо остаточну суму.

— Але Росія вже заявила, що не збирається виконувати рішення ЄСПЛ. Що Україна робитиме в такому разі?

— На це є свої інструменти впливу. Наприклад, арешт майна. Але спочатку потрібно дочекатися рішень, а потім уже будемо діяти і обов'язково знайдемо інструменти, як змусити Росію виконати рішення міжнародного суду.

— Чому Україна не вимагає від Європейського союзу, щоб він арештовував майно РФ?

— Арештовувати майно можна лише за допомогою судів. Щоб Європа це зробила, повинні ефективно попрацювати наші правоохоронні органи. Саме вони мають відкривати кримінальні провадження, у рамках яких уже можна вимагати таких арештів.

— В український бюджет повернули всього 8 тисяч корупційних гривень. Чому так мало?

— Це якраз і вказує на ефективність роботи чинних правоохоронних органів. Саме у зв'язку з цим і було створено і Національне антикорупційне бюро, і Національне агентство з повернення активів. У них будуть усі інструменти для того, щоб повертати корупційні кошти.

— Багато хто критикував закони про спецконфіскацію та арешт майна. Як вважаєте, критика була обгрунтованою?

— В Європі правила з повернення активів та спецконфіскації майна є набагато жорсткішими. У нас вони вийшли ліберальнішими. Та й у рамках комітету їх було дуже змінено. Хоча ЄС неодноразово наголошував, що урядові проекти враховували мінімальні стандарти того, якими ці закони мали бути врешті-решт. Зараз вони перебувають на розгляді наших європейських партнерів. Якщо європейські юристи скажуть, що зміни, які було внесено депутатами, матимуть негативний вплив, тоді парламенту доведеться врахувати їх зауваження і переголосувати.

— Але якщо Мін'юст не зовсім влаштовують ці закони, може, варто вже зараз відправити їх на доопрацювання?

— Щоб це зробити, на сьогоднішній день такого інструменту немає. Ми і так намагалися знайти хоча б якийсь мінімальний компроміс, аби їх узагалі ухвалити. Тому поки що чекаємо на оцінку від ЄС. А потім уже, можливо, ініціюватимемо внесення змін.

— Що найбільше не влаштовує Мін'юст? Що заважатиме роботі?

— Насправді невдоволення більше у Генеральної прокуратури. Адже саме вони відповідають за процедуру арешту. І саме в реалізації арешту майна бачать ризики, тобто у неможливості довести наявність корупційного майна у третьої особи.