Ігор Луценко: Спершу треба посадити низку людей, інакше відставки чи призначення сенсу не мають

Ігор Луценко прийшов у велику політику з вуличної. Нині він народний депутат України від фракції ВО «Батьківщина», член Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції. Але застати його в кабінеті нереально. Він то біля Криму блокаду підтримує, то від незаконних забудов Київ рятує, то у судах соратників підтримує. До того ж частіше Ігоря можна зустріти з радикалами та укропівцями, аніж із тимошенківцями. Про те, чому він увесь час повторює слово «режим», чи може стати наступним у «списку Шокіна» та що на нас чекає найближчим часом, Луценко розповів в інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН).

– Ігорю, топ-темою у ЗМІ є справа Геннадія Корбана. Все шумно і зі спецефектами. Чому?

– Суспільне нерозуміння проблеми відсутності суду і правосуддя, наявності політв’язнів можливо подолати лише завдяки такій яскравій медіафігурі. І на прикладі Корбана ми можемо побачити усі сумнівні чесноти наших правоохоронних органів і судової системи.

– З Корбана роблять Робін Гуда, хоча, почитавши архівні повідомлення у ЗМІ, бачиш різні оцінки його діяльності та чимало негативу. Чи не так?

– Я не копирсався у його біографії. Свого часу вирішив: що було до Майдану - це не так важливо, як після.

Поведінка Корбана після Майдану була взірцем. Познайомився з ним навесні 2014 року, коли ще не було легально створено жодного добровольчого батальйону і якісь умовні «банди» обороняли Україну. Були «чорні чоловічки» з Харкова, автомайданівці, Правий сектор. Був «Дикий Захід» на дикому сході. Цим опікувався Корбан. І не щоб розікрасти, а щоб зберегти країну.

Старі гріхи є в усіх. Але подивіться, що йому інкримінують? Це нонсенс. Корбан – один із сотень політв’язнів. Автоматично це викликає до нього певне співчуття, але не робить з нього Робін Гуда.

– Є переконання, що Корбана захищають наближені Ігоря Коломойського. А нападають на нього – порошенківці. Ви - людина Коломойського?

– Це питання правосвідомості. Є індикатор: багато юристів, які в принципі не цікавляться політикою, хто у ній з ким чубиться, вважали для себе за потрібне висловитися критично щодо справи Корбана. Це й Олександр  Банчук, і Євгенія Закревська (адвокат. - Авт.). Багато хто закликав: «Подивіться, тут неправильно». Хіба всі вони люди Коломойського? Дуже сумніваюся.

А «люди Порошенка» - це вже визначення більше морально-етичне, ніж політичне. Величезний моральний мінус відстоювати позицію, яка транслюється МінСтецем і Ко.

– Чули, Юрій Стець говорив, що піде у відставку з поста міністра інформаційної політики?

– Не треба було й призначатися. Це міністерство - абсолютно зайвий орган. За кеш Порошенка наймаються піар-агенції, які займаються тролінгом в інтернеті, організацією провокацій. Це міністерство «порохоботів».

– Ви стверджуєте, що політв’язнів багато. Скільки?

– Комітет визволення політв’язнів називав цифру 47 осіб. За моїми суб’єктивними підрахунками – сотня-дві людей. Це ті, хто загрожує представникам режиму, особисто Порошенку чи, приміром, місцевому Аброськіну (начальник ГУ МВС у Донецькій області. - Авт.), як у справі «Равликів».

– Чому ці справи не медійні?

Доля однієї людини більшість не цікавить

– Доля однієї людини більшість не цікавить. Про них пишуть час від часу. Справа Бузини привертає увагу. «Равлики» теж. Інше губиться. Як, приміром, людина, котра порвала портрет Порошенка. Сидить. І я не знаю, як до неї увагу привернути. Медіа живуть за своїми правилами. Часто редакторська політика має випадковий характер.

– Ви часто повторюєте слово «режим». Чому?

– Наявність політв’язнів – це достатня умова, щоб визнавати режим Порошенка авторитарним. Ще є згортання свободи слова, погіршення ділового клімату, скарги бізнесу на прокурорський та ментовський рекет. Це типові ознаки нашого класичного українського авторитарного режиму, який відновився дуже швидко.

– Зачекайте, Порошенко став Президентом після Майдану.

Порошенко має великий досвід знищення майданівських досягнень

– Не вперше після Майдану формують авторитарний режим, а Порошенко має великий досвід знищення майданівських досягнень. А зараз у нього всі карти в руках. Порошенко – це лайтовий регіонал.

Він був компромісною фігурою, а не людиною Майдану. Усі хотіли миру. І Порошенко ніби підходив і тим, і тим. А він навіть не регіонал, а есдек (у 1998 році Порошенко став членом об'єднаної Соціал-демократичної партії України, яку очолив Віктор Медведчук. – Авт.).

За своїм психотипом він типовий кучміст. А вже одна з гілок кучмізму – регіонали. Петро Олексійович хитріший і інтелігентніший, ніж класичні регіонали, які живуть «по понятіям». Мови знає. Та нині він відновлює реальність, у якій сформувався, де заробив свої мільярди.

– Тобто ми приречені й далі рушити режими на майданах? Замкнуте коло?

– Ні. Не думаю. Триває громадянська боротьба за правду й уже почався процес російської деколонізації.

– Цієї осені будуть акції протесту?

– Вони вже починаються. Це буде щось нове, щось пов’язане із серйозними спланованими діями. Багато з’явилося рішучих людей, які мають доступ до зброї.

– Зі стріляниною, терактами?

– Теракти вже є. Гранати кидають, стріляють у Шокіна.

– Обстріл вікон кабінету генпрокурора багато хто вважає постановочним. А ви?

– Міг хтось реально постріляти. Без відома Шокіна.

– Лякали?

– Можливо, випустили пару.

– «Укропи»?

– Ні.

– Скажіть, вам депутатський мандат допомагає? Чим?

– Так. Багато. Певний імунітет та медійність зокрема. Менти не можуть затримати. Я можу на поруки людей брати. Раз на місяць є змога дорватися до мікрофона у Раді. Маю можливість регулярно проводити брифінги.

– Ви проти скасування депутатського імунітету?

– Персонально і зараз – звісно, проти. І його не Україна придумала. У Європі він є.

Людей дещо дезорієнтували у цій темі. Не існує повного імунітету. Є особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності.

Ви здивуєтеся, але сьогодні ми маємо незахищений парламент, він контрольований і створює монархію. Монархія – це зло, це розстріли на Інститутській. Основна проблема – в імунітеті Президента.

– Генпрокурор Віктор Шокін просить депутатів відмовитись від імунітету…

– …і Лаврентій Берія його б підтримав.

– Можете бути у «списку Шокіна»?

– Звісно. Хоча б за підсумками суду 4 листопада (конфлікт із прокурором обвинувачення у Печерському суді. - Авт.). Або за незаконну протидію сепаратизму (я торік узяв зброю і поїхав на схід). Ще колись на мене були кримінальні справи щодо БТР, знищеному у травні 2013 року.

У «списку Шокіна» півтора десятка людей, за якими можуть прийти у парламент

Думаю, у «списку Шокіна» півтора десятка людей, за якими можуть прийти у парламент. Та вдруге такий фокус, як з Мосійчуком, уже не пройде. Депутати не проголосують.

– Ви кажете, що є проблема імунітету Президента. Тобто необхідно ухвалювати закон про імпічмент?

– Так. Його мали ухвалити першим після повалення Януковича. Адже ми боролися з царатом і… лише трошечки звузили йому повноваження. А Президент і далі, як цар, впливає на все: на суд, на парламент, на виконавчу владу.

– Верховна Рада цього скликання здатна його ухвалити?

– Хіба за умови, що прийде народ зі зброєю, змусить силою, погрозами та шантажем. Або – треба переобирати парламент.

– Який варіант імовірніший?

– Перевибори.

– На весну 2016-го?

– Або на осінь. Побачимо, як домовляться або не домовляться.

– Ви підете ще раз у Раду?

– Так, якщо запросять. Депутатом можна діяти не революційними методами, а законами, запитами.

– Парламенту вже днями потрібно прийняти низку кадрових рішень, зокрема стосовно Центральної виборчої комісії. Зможе?

– Зможе. Та головне тут інше. Спершу треба посадити низку людей, інакше відставки чи призначення сенсу не мають, оскільки відбудуться ротації в команді фальсифікаторів, махінаторів, матимемо Охендовського номер два. Може, туди запросять ще й Ківалова (очолював ЦВК у 2004 році, його звинувачували у фальсифікаціях під час виборів президента. - Авт.)?!

– А Кабмін? На прем’єра кого тільки не пророчать, навіть Володимира Гройсмана.

– Кого лише не називають. І Наталію Яресько, і Олексія Павленка.

Відбувається зовнішнє управління країною, і «фейсбучний клас» до цього ставиться чомусь позитивно. Та це шлях у нікуди. В економічних питаннях збільшується вплив наших зовнішніх господарів – США та ЄС. Вони ставитимуть своїх хлопчиків говорити, що робити. Реального результату знову не буде, адже не можна ефективно керувати країною, будучи у Вашингтоні.

– Як оціните роботу Комітету з питань запобігання та протидії корупції? До нього багато уваги ЗМІ.

– Це головний медійний комітет ВР, а результатів – нуль.

Для боротьби з корупцією треба залучати загальносуспільні ресурси та енергію, а не окремих успішних отримувачів грантів. Концепція боротьби з корупцією шляхом реалізації певних ідей окремих громадських організацій є програшною. Їхні рецепти занадто теоретичні.

Сповідується: «А давайте створимо маленький острівець чесності і справедливості». Тобто, не ліквідовуючи велику нечесну прокуратуру, окремо створюємо маленьку чесну прокуратурочку. Антикорупційне агентство повинне мати свою антикорупційну прокуратуру, і логічно ще створити антикорупційні суди. Це така невеличка держава у державі. Неправильно це. Потрібно всю систему змінювати. Маємо проблему в розділенні гілок влади.

– Подейкують, голова комітету Єгор Соболєв може стати генпрокурором. Чутки? Правда?

– Не думаю, що це реально.

– Відставка Шокіна реальна?

–  Це лише питання часу.

– Скажіть, із фракцією «Батьківщина» як у вас складається? Бо нині так виглядає, що ви окремо від неї, більше з «укропами».

– Непогано складається, конструктивно. Я все-таки прийшов з вуличної політики, і це визначає мою зовнішню відмінність. Природно, що візуально до вуличної політики ближче «Свобода», радикали і зараз УКРОП. Ось і все. Жодної сенсації.

– Претензій за суб’єктивну відмінність Юлія Тимошенко не висловлювала? Вона, стверджують, авторитарний політик.

– Ні. Мені видається, що якщо вона колись і була авторитарною, то щось її змінило. Внутрішня політика всередині фракції у нас найкраща за цю каденцію ВР. «Самопоміч» розколювалась, БПП розсипається, у «Народного фронту» і радикалів були внутрішні проблеми. А у нас усе нормально. Фракція монолітна.

– Ви у коаліції чи в опозиції? Часто це важко зрозуміти.

– Я особисто не є суб’єктом коаліції. Моя фракція прийняла рішення бути в більшості. Я його поважаю. Персональну заяву про вступ до коаліції я не писав. Якби вона була, то я б уже давно написав ще одну – про вихід. На жаль, у мене формально такої можливості наразі нема.

– Фракція планує залишити коаліцію?

– Якщо більшість готова до співпраці – будемо працювати. А як ні, то чому ми там маємо сидіти? Треба буде координуватися з «Самопоміччю» і виходити. І тоді 95% будуть перевибори. У більшості не вистачатиме голосів, парламент не зможе працювати. А синхронне голосування з «Опоблоком» - це ризик уже для життя. Краще так не робити. І тоді не «Опоблок» приєднається до них, а вони до «Опоблоку».

– І ще питання. Яка нині ситуація з Кримом, його поверненням? Блокада дала результати?

Україна як держава повністю здає Крим

– Україна як держава повністю здає Крим. Увесь час говориться про те, що готуються якісь позови, але жодних юридичних дій.

Блокадою ми нагадали, що українці не змиряться. Громадський тиск буде двигуном процесу. І вже ми зупинили кримінальні доходи тих, хто наживався на трафіку української продукції. В середньому щодня 50 фур виходило з Криму на Росію!

– Повернемо? Ще ми чи вже наші діти?

– Повернемо. І – ми.

Росія швидко розвивається в потрібному напрямку, і смута там буде. Мусимо цим скористатися і повернути наші землі.

– А Донбас?

Нас хочуть отруїти Донбасом

– Нам треба бути дуже сильними, щоб туди заходити. Нас хочуть отруїти Донбасом, примусити проковтнути всі ті території, не маючи жодного імунітету: ні суду, ні слідства, ні інших елементів держави. Можемо отримати свою Чечню. Треба спершу тут відновити правопорядок, а тоді вже – там.

– Отже, ви й проти виборів на непідконтрольних територіях?

– Про які вибори зараз може йти мова?! Ахметов зараз днює і ночує у американського посла, переконує, що потрібні там «вибори». Звісно, Америка погоджується. Не треба чекати, що хтось нам зробить краще. У нас Голодомор був. Дуже захистили? Більше вам скажу, нині активних людей, радикалів зачищають з мовчазної згоди саме Заходу, а не Путіна.

– Ви дуже песимістично налаштовані. Кінець світу? Держави?

– Чому «кінець»? Просто цей Президент не має наміру змінювати країну. Та думаю, так довго не буде. Організм – суспільство – бореться. Температура підвищується. Ми відторгатимемо іншорідне тіло.