Олексій Кошель: Виборцю нав’язали певний формат політики і виборів

Вже у цю неділю, 25 жовтня 2015 року, українці обиратимуть собі місцеву владу. Передвиборний градус зростає, агітація стає щоразу агресивнішою. Окрім того, досі незрозуміло, чи реально провести вибори в Маріуполі. Лунають заяви про наміри фальсифікувати результати в інших регіонах. Про особливості місцевої кампанії-2015, а також про те, чи пройде волевиявлення чесно, прозоро, без активних конфліктів, яких складнощів і порушень очікувати - в інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АНС) розповів генеральний директор ВГО «Комітет виборців України» (КВУ) Олексій Кошель.

– Олексію, ваш прогноз, що буде у Маріуполі? Конфлікт там лише набирає обертів. Кажуть, провести безпечні і прозорі вибори там не вдасться. Погоджуєтеся?

– Не бачу підстав говорити про серйозність ситуації з Маріуполем. Ситуація розгойдується штучно.

Держава має взяти справу під свій цілковитий контроль, і я не бачу для цього перепон.

– Що саме варто зробити? Чи вистачить часу?

– До виборів ще є кілька днів, і їх достатньо для того, щоб Центральна виборча комісія прийняла кілька принципових рішень, повернула ситуацію у Маріуполі у правове поле. Зокрема, виборчі бюлетені потрібно друкувати у сусідній області. Адже зараз важливо не просто зняти підозри щодо чесності їхнього виготовлення, а й відновити довіру до самого процесу виборів.

Міністерство внутрішніх справ має серйозно працювати, використати досвід роботи у Чернігові на 205-му окрузі.

Також необхідно усім подвоїти пильність у спостереженні за виборчим процесом: і політичним партіям, і громадським організаціям, і міжнародним спостерігачам.

– Кому вигідно розгойдувати ситуацію?

– Справа в тім, що наш виборець любить тих, кого ображають, із ким воюють, а окремі політики традиційно це використовують.

Нині довготривалий серіал «Про боротьбу злочинної влади з однією партією» дуже вигідний політичній партії «Опозиційний блок». Тому нав’язуються думки про використання адмінресурсу, неспроможність центральної влади, про боротьбу проти опозиційної сили тощо.

Зверніть увагу також на ситуацію у Харкові. Загалом ця політична сила лише виграла від того, що «Опозиційний блок» спершу довго не допускали до участі у виборах, а Михайлу Добкіну відмовили в реєстрації: ці питання кілька місяців обговорювали на всеукраїнському рівні, що дало можливість провести надзвичайно потужну рекламну кампанію.

– А як ви оцінюєте дії ЦВК? Зокрема, чому одночасно має місце реєстрація представника «Опозиційного блоку» кандидатом на посаду міського голови Слов'янська Донецької області Вадима Ляха, який обіцяє нам любити місто як Неля Штепа, і відмова його однопартійцю Добкіну?

– Тут мають говорити юристи, а останній місяць ми бачили не роботу юридичних штабів, а бої піар- та інформаційних відділів. Оцінку ж рішенням ЦВК може давати лише суд.

– На Харківщині «Опозиційний блок» зареєстрували фактично за тиждень до дня голосування. Чи встигне харківський виборець визначитися і чи не призведе це до недовіри загалом до місцевих виборів?

– Ні. «Опозиційний блок» вже має свого виборця. На нього і орієнтується. Ця партія, як і інші учасники перегонів, веде кампанію у форматі загальнонаціональних виборів.

Виборець добре знає про суб’єктів виборчого процесу, та не позиції, бачення можливостей вирішення місцевих проблем, розвитку регіонів

Зверніть увагу, за рівнем зовнішньої і телевізійної реклами вже випереджені показники минулорічної парламентської кампанії. Витрачено вже два мільярди гривень. Отож виборець добре знає про суб’єктів виборчого процесу, та не позиції, бачення можливостей вирішення місцевих проблем, розвитку регіонів.

– Ці вибори місцеві, а за електорат б’ються як на загальнодержавних – парламентських чи президентських. Чому?

– Причин кілька. Є п’ять основних політичних партій, які зараз не лише беруть участь у місцевих виборах, а й проводять кампанію на впізнаваність, тобто рекламують нові політичні проекти. Фактично вони зараз діють одразу у двох форматах: місцевих виборів і  загальнонаціональної кампанії.  Це партії «Наш край», «Відродження», «Укроп», Українська галицька партія, а також «Народний контроль». Як наслідок маємо збільшення виборчих активності та витрат.

– Поясніть, чому політична реклама більше схожа на комерційну, де важливо продати товар, а не розповісти про його якості й особливості?

–  Виборцю нав’язали певний формат політики і виборів. Зокрема, що реклама має бути дорогою, оригінальною, цікавою, красивою і її мусить бути багато. Якщо українець поїде до Варшави, де 25 жовтня також вибори, то вважатиме польську рекламу, як когось обрати, нудною і нецікавою, адже показано, як політики їдуть у електричках, розмірковують про зміни в країні.

Є спекуляції на темі дітей – ця тема використовується більшістю партій у телероликах. Також – це війна, де, наприклад, «Опозиційний блок» пропонує обирати між пташкою і зруйнованими будинками, гнилим і свіжим яблуком. І якщо хтось нині вийде на вибори в типовому східноєвропейському форматі – виборець його просто не зрозуміє.

Ми маємо викривлену політичну культуру, яка нав’язувалася впродовж останніх десятиліть

Ми маємо викривлену політичну культуру, яка нав’язувалася впродовж останніх десятиліть. Це потрібно змінювати. Заборонити політичну рекламу, зменшити залежність від олігархічних груп.

– Не надто радикально?

– Ні. Це дієво. Адже це значне здешевлення кампанії і зменшення залежності партій від їхніх донорів.

Окрім того, кандидати змушені будуть іти до виборців, пропонувати не рекламні ролики з яскравими картинками, а ідеї, програми. Конкуренти муситимуть дискутувати, доводити, що краще знаються на тих чи інших питаннях. Люди ж слухатимуть і обиратимуть не красиву картинку, а план дій. І ми отримаємо нову якісну місцеву владу.

– Наскільки обґрунтована думка, що місцева кампанія – це боротьба між політичними проектами Петра Порошенка та Ігоря Коломойського?

Є конкуренція кількох груп впливу. Але не варто зводити усі події лише до суперництва між пропрезидентськими політичними силами і політичними силами Коломойського

– Є конкуренція кількох груп впливу. Але не варто зводити усі події лише до суперництва між пропрезидентськими політичними силами і політичними силами Коломойського. На «Опозиційний блок» має вплив Рінат Ахметов. А є й ті, які не пов’язані ні з першим, ні з другим, ні з третім. Наприклад, у Хмельницькій області партія «За конкретні справи» Олександра Гереги працює потужніше за парламентські. В Одесі є «Морська партія» (Ківалова. – Авт.) і партія Труханова «Довіряй справам».

– У різні часи у «день тиші» (останній день перед виборами) до громадян зверталися президенти, прем’єри, які також були лідерами політичних сил – учасниць виборів. Цього року «Народний фронт» Арсенія Яценюка участі в перегонах не бере. Та є «Солідарність» Петра Порошенка. Як думаєте, якщо 24 жовтня 2015 року буде звернення Президента - це порушення тиші, використання адмінресурсу?

– Все залежить від того, з якою промовою він виступить (якщо виступить). Та не думаю, що звернення може істотно покращити чи погіршити показники тієї чи іншої політичної сили.

Та зазначу, в усіх країнах світу влада активізує свою роботу перед виборами. Пік – останні дні кампанії. Є навіть термін «передвиборні затори», оскільки проводяться дорожні роботи. Якщо це називати адмінресурсом, тоді він присутній у більшості регіонів і округів. Але якщо подивитися на США, то побачимо, що американських президентів також звинувачують в активізації роботи саме перед виборами.

– Ваш прогноз - чи очиститься країна від агітації в «день тиші»?

– Дуже важливо, щоб не було спекуляцій. Зокрема, на зразок зовнішньої реклами. Адже були вже такі приклади під час попередніх кампаній, як і використання телевізійної реклами, виконаної хай без назв політичних сил, та у загальній стилістиці, яку виборець чітко асоціює. На жаль, за таке порушення передбачене лише незначне адміністративне стягнення. Тому порушення можуть бути.

– А у день виборів яких проблем чекати?

– Не було просвітницької роботи щодо правил голосування, хоча варто було провести роз’яснення, як саме віддати свій голос, заповнювати бюлетені. Тому в неділю люди розбиратимуться безпосередньо на дільницях. Це займе якийсь час.

– На дільницях утворяться черги?

– Так, але незначні.

– Встановлення результатів виборів у судах будуть?

– Поза сумнівом, судові оскарження будуть. Не виключено, що після 25 жовтня ми побачимо суди, почуємо заяви про «злочинний режим», як Адміністрація Президента вкрала результат у кандидата у сільські голови. Це понад триста п’ятдесят тисяч кандидатів. Це політика.

Та нагадаю, такі механізми, як і спекуляції на тему «вкрали перемогу», «вибори незаконні», «вибори фальсифіковані», традиційно використовуються політичними силами як певний інструмент для привернення до себе уваги. Згадайте парламентські вибори 2014 року, коли «Свобода» заявляла, що має протоколи з мокрими печатками, докази про те, що партія подолала п’ятивідсотковий бар’єр (ВО «Свобода отримала 4,7%. - Авт.). Але ні подання документів, ні вибачень не було. Ще згадаймо, як колись партія Володимира Литвина заявляла, що у неї було вкрадено перемогу.

– Ці вибори перетечуть у парламентські?

– Поки що рано про це говорити.