Чи справді законопроекти відповідають європейському напрямку України?

Україна протягом останніх років занурилась в економічну депресію, яка характеризується тривалою негативною динамікою ВВП, зайнятості, обвалом курсу гривні та інфляційним ростом цін. В результаті, під удар поставлені не тільки якість життя громадян сьогодні, а взагалі одне з ключових конституційних прав, а саме право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Які дії влади для покращення життя населення?

17 липня 2017 року групою народних депутатів було подано два законопроекти про внесення змін до Митного та Податкового кодексів щодо так званих «заходів з детінізації оподаткування ввезення товарів в окремих випадках». Ці законопроекти, прикриваючись Угодою про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом в частині наближення митного законодавства (хоча по-суті не маючи нічого із нею спільного), запропонували обмежити безмитне ввезення в Україну товарів як в ручній поклажі, так і через міжнародні поштові та міжнародні експрес-відправлення.

Зокрема, пропонується обмежити ввезення товарів без сплати митних платежів на суму не більше 500 Євро перший раз протягом місяця, на суму до 300 Євро – другий раз протягом місяця та оподаткування митом за ставкою 10% та ПДВ за ставкою 20% кожен наступний раз протягом місяця. Також пропонується обмежити пересилання громадянами товарів із-за кордону до 150 Євро протягом місця, а не протягом дня, як це є зараз. Така ініціатива була також підхоплена урядом, хоча і в дещо модифікованому вигляді.

Варто відзначити, що в країнах ЄС не стягується податків і митних зборів з посилок між країнами – учасницями європейського співтовариства. Крім заборони митних зборів і рівнозначних зборів,  між державами-членами, торговельна політика ставить за мету одноманітне регулювання податків, що впливають на внутрішню торгівлю ЄС. Таким чином, внутрішній ринок ЄС уже є мотивованим на транскордонний товарообіг. Поріг існує лише для посилок з-за меж ЄС. Витрати для пересічних споживачів від цього не настільки відчутні, як у разі аналогічної регуляції в Україні.

Розглянемо інші приклади

Серед покупок в Інтернеті домінують електронні пристрої. Митна політика Польщі стимулює процеси купівлі і продажу таких товарів. Так, можна спостерігати відсутність оподаткування на експорт товарів, внутрішньогалузеві поставки товарів, міжнародні транспортні послуги, комп’ютерне обладнання та приладдя для сліпих, пристрої передачі цифрових даних.

Таку ж тенденцію ми  можемо спостерігати і в Італії. Митна політика ЄС побудована на стимулювання міжнародного товарообігу і позбавлення громадян від надмірних податків.

Важливими аспектом торгівельної політики ЄС є акцизний збір. Цей податок встановлюється на високорентабельні або окремо визначені вироби чи на товари, які завозяться з-за кордону. У різних країнах перелік підакцизних виробів і ставки оподатку­вання встановлюються по-різному (це прерогатива держави). У зв’язку з цим в країнах ЄС постала проблема уніфікації акцизного збору, для того щоб не допустити помітної різниці в цінах підакцизних виробів. Для цього передбачається, що в країнах — членах ЄС не вводитимуться нові акцизи, а також не збільшуватимуться ті ставки, які зараз запроваджені (у тому числі й на паливо). Натомість, в Україні держава хоче змінити митну політику, що призведе до непорозуміння з боку представників ЄС.

Реформування Митного кодексу має базуватися на основних соціально-економічних проблемах країни і бути спрямованим на міжнародну співпрацю з ЄС. Доцільний нормативно-правовий документ допоможе   усунути надмірні адміністративні бар’єри у митній сфері , а так стимулює удосконалення нових митних технологій. Набуття Україною статусу члена ЄС вимагає швидкої модернізації. Поки ж діяльність митної служби з формування прибуткової частини державного бюджету виявляє помітний дисбаланс митного регулювання в бік суто фіскальних завдань на шкоду торгово-політичної і торговельно-економічної складових митно-тарифної політики України.

Сьогодні перед митною службою та всією Україною стоять складні завдання: сформувати ясні та чіткі положення митного законодавства України (детінізація економіки);  ухвалити стандартні спрощені митні правила і процедури митного оформлення товарів для всіх категорій осіб (прискорення оформлення товарів та послуг); використовувати єдину інформаційну систему і технології з огляду на вимоги ЄС (чітке відстежування та контроль закордонних товарів); активізувати та зміцнити всебічну співпрацю з іншими державними органами (підвищення товарообігу з кожною країною).