♈️ Овен (21 березня - 19 квітня)
Сьогодні Овнам варто зосередитися на своїх цілях та амбіціях Будьте наполегл....
Архів
Повернутись назад
23 Травня 2015
23 Травня
Публікації11:33
Події
Нова прокуратура: хитрощі з реформуванням
Вже на початку червня 2015 року країна може мати нову прокуратуру. Це можливо, якщо народні депутати в другому читанні ухвалять зміни до закону «Про прокуратуру». Але чи ухвалять? У першому читанні документ йшов надто туго, згодом 265 голосів «за» набрав. Дуже багато в ньому дискусійних моментів, хоча, на перший погляд, висловлюючись словами заступника Генпрокурора Давида Сакварелідзе, зміни в прокурорський закон — революційні.
Не кількістю, а якістю
Зокрема, планується суттєво скоротити прокурорських службовців — із 20-ти до 10 тисяч чоловік. Співавтор законопроекту, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики і правосуддя, Леонід Ємець розповів АСН, що сподівався провести серйозніше кадрове скорочення, але поки що виходить тільки вдвічі. Він уточнив також, що обмежать кількість заступників керівників регіональної та місцевої прокуратури: «Якщо є об’єктивна необхідність, можуть мати до трьох заступників, не більше. Кількість заступників керівника місцевої прокуратури обмежується двома».
За словами Леоніда Ємця, якщо ці правила набудуть чинності — матимемо змогу набрати в прокуратуру професіоналів, людей, які хочуть і можуть працювати. «Цей документ дасть змогу впровадити прозорі механізми конкурсів працівників прокуратури. Можливо, не такі прозорі, як ми планували, але достатні, щоб говорити про змогу якісно змінити склад прокуратури», — розповів Леонід Ємець.
Він зауважив, що для прокурорів планують запровадити тестування, до місцевих прокуратур набиратимуть лише тих, хто добре склав іспит. Новачки будуть допущені до тестування після року успішного стажування.
Без загального нагляду та слідства
Планується також суттєво перекроїти функції прокуратури, прибрати «функції, не властиві прокуратурі».
«Слідство має перейти до створюваного Державного бюро розслідувань. Нарешті остаточно і безповоротно у прокурорів заберуть загальний нагляд. Вони (прокурори, — авт.) не здійснюватимуть нагляд за дотриманням законів усіма суб'єктами права і не застосовуватимуть заходи щодо попередження правопорушень», — розповів перший заступник Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Ігор Мосійчук.
Парламентарій каже, що таке поняття, як загальний нагляд, взагалі приберуть із лексикону української юриспруденції. «Органи місцевого самоврядування на своїх територіях самостійно вирішуватимуть ці питання, — заявив Ігор Мосійчук і додав. — Прокуратура представлятиме державне обвинувачення в судах, здійснюватиме контроль над заявами, які потрапляють під їх компетенцію, зокрема з питань держбезпеки».
І Ємець, і Мосійчук планують, що до другого читання і ухвалення в цілому законопроект буде готовий вже за кілька тижнів. Але цей оптимізм може виявитися безпідставним. Серед політиків немає єдиної думки, як зробити прокуратуру незалежним і дієвим органом. Навпаки, кажуть, що запропоновані законодавчі зміни можуть накинути нашийник на прокурорів, зокрема представників створюваної спеціальної антикорупційної прокуратури.
Маріонетки і ляльководи
Існує думка, що маріонетками ризикують стати саме антикорупційні прокурори. Причина — механізм добору кадрів.
«У цьому законопроекті нам запропоновано зробити величезний крок назад, крок, який може покласти край всім сподіванням на роботу Національного антикорупційного бюро України. Він передбачає обрання антикорупційного прокурора під диктовку нинішнього Генерального прокурора», — упевнений голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв.
Без зайвих емоцій суть проблеми пояснив глава правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін, чітко вказавши на те, що корінь зла криється в умовах формування конкурсної комісії з обрання голови Антикорупційної прокуратури. Її, виявляється, можуть сформувати з людей, далеких від неупередженості і наближених до Президента.
«Конкурсну комісію хочуть створювати за квотним принципом. П’ять своїх представників делегує туди Генеральний прокурор, якого призначає Президент, ще п’ять — обирає парламент. А яка найбільша фракція в парламенті?» — роз'яснив Шабунін.
Блоки Генпрокурора
Існують й інші побоювання. Наприклад, що майбутню потенційну відданість Генерального прокурора передбачається заохотити ускладненням процедури парламентського контролю над його діяльністю.
Голова Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін звернув увагу на те, що законопроект передбачає замінити норму про щорічний звіт Генпрокурора у парламенті більш «зручним» варіантом. А саме: очільник Генпрокуратури особисто не менше одного разу на рік інформує Верховну Раду про діяльність органів прокуратури, надаючи узагальнені статистичні та аналітичні дані. Зрозуміло, що звіт та інформування — речі зовсім різні. «Така законодавча ініціатива звужує рівень парламентського контролю над діяльністю прокуратури», — стверджує Андрій Кожем’якін.
Претензії до ініціативи з формування прокуратури є і в головних експертів парламенту. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України вказує ще на одну ваду, яка стосується процедури звільнення Генерального прокурора. Депутатам пропонують узаконити таке положення: звільнення Генерального прокурора України Президентом або припинення його повноважень внаслідок висловлення недовіри Верховною Радою України здійснюється після отримання Президентом або Верховною Радою України від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів висновку щодо виконання Генеральним прокурором України професійних обов'язків.
«На наш погляд, це положення безпідставно обмежує конституційні права Президента України та Верховної Ради України, оскільки ставить їхнє право звільняти Генерального прокурора (висловлювати йому недовіру) в залежність від ухвалення чи неухвалення певного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів», — сказано в експертному висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України.
Темні перспективи
Невже безвихідь? Інститут прокуратури залишиться колишнім? У парламентських кулуарах обговорюють два сценарії розвитку подій.
Обізнані депутати попереджають: або внісши до законодавства про прокуратуру зазначені скандальні норми й знаючи, що в такому вигляді ініціатива не отримає підтримки в сесійній залі, влада намагається максимально відтермінувати реформування прокуратури, залишивши все, як є. Або ж — є наміри, нібито проводячи реформу, насправді максимально приручити прокуратуру, зробити її повністю підконтрольною Президенту та наближеним до нього людям. І обидва варіанти далекі від реальної реформи, обіцяної не лише українцям, а й світовій спільноті.
Нова прокуратура: хитрощі з реформуванням
Вже на початку червня 2015 року країна може мати нову прокуратуру. Це можливо, якщо народні депутати в другому читанні ухвалять зміни до закону «Про прокуратуру». Але чи ухвалять? У першому читанні документ йшов надто туго, згодом 265 голосів «за» набрав. Дуже багато в ньому дискусійних моментів, хоча, на перший погляд, висловлюючись словами заступника Генпрокурора Давида Сакварелідзе, зміни в прокурорський закон — революційні.
Не кількістю, а якістю
Зокрема, планується суттєво скоротити прокурорських службовців — із 20-ти до 10 тисяч чоловік. Співавтор законопроекту, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики і правосуддя, Леонід Ємець розповів АСН, що сподівався провести серйозніше кадрове скорочення, але поки що виходить тільки вдвічі. Він уточнив також, що обмежать кількість заступників керівників регіональної та місцевої прокуратури: «Якщо є об’єктивна необхідність, можуть мати до трьох заступників, не більше. Кількість заступників керівника місцевої прокуратури обмежується двома».
За словами Леоніда Ємця, якщо ці правила набудуть чинності — матимемо змогу набрати в прокуратуру професіоналів, людей, які хочуть і можуть працювати. «Цей документ дасть змогу впровадити прозорі механізми конкурсів працівників прокуратури. Можливо, не такі прозорі, як ми планували, але достатні, щоб говорити про змогу якісно змінити склад прокуратури», — розповів Леонід Ємець.
Він зауважив, що для прокурорів планують запровадити тестування, до місцевих прокуратур набиратимуть лише тих, хто добре склав іспит. Новачки будуть допущені до тестування після року успішного стажування.
Без загального нагляду та слідства
Планується також суттєво перекроїти функції прокуратури, прибрати «функції, не властиві прокуратурі».
«Слідство має перейти до створюваного Державного бюро розслідувань. Нарешті остаточно і безповоротно у прокурорів заберуть загальний нагляд. Вони (прокурори, — авт.) не здійснюватимуть нагляд за дотриманням законів усіма суб'єктами права і не застосовуватимуть заходи щодо попередження правопорушень», — розповів перший заступник Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Ігор Мосійчук.
Парламентарій каже, що таке поняття, як загальний нагляд, взагалі приберуть із лексикону української юриспруденції. «Органи місцевого самоврядування на своїх територіях самостійно вирішуватимуть ці питання, — заявив Ігор Мосійчук і додав. — Прокуратура представлятиме державне обвинувачення в судах, здійснюватиме контроль над заявами, які потрапляють під їх компетенцію, зокрема з питань держбезпеки».
І Ємець, і Мосійчук планують, що до другого читання і ухвалення в цілому законопроект буде готовий вже за кілька тижнів. Але цей оптимізм може виявитися безпідставним. Серед політиків немає єдиної думки, як зробити прокуратуру незалежним і дієвим органом. Навпаки, кажуть, що запропоновані законодавчі зміни можуть накинути нашийник на прокурорів, зокрема представників створюваної спеціальної антикорупційної прокуратури.
Маріонетки і ляльководи
Існує думка, що маріонетками ризикують стати саме антикорупційні прокурори. Причина — механізм добору кадрів.
«У цьому законопроекті нам запропоновано зробити величезний крок назад, крок, який може покласти край всім сподіванням на роботу Національного антикорупційного бюро України. Він передбачає обрання антикорупційного прокурора під диктовку нинішнього Генерального прокурора», — упевнений голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв.
Без зайвих емоцій суть проблеми пояснив глава правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін, чітко вказавши на те, що корінь зла криється в умовах формування конкурсної комісії з обрання голови Антикорупційної прокуратури. Її, виявляється, можуть сформувати з людей, далеких від неупередженості і наближених до Президента.
«Конкурсну комісію хочуть створювати за квотним принципом. П’ять своїх представників делегує туди Генеральний прокурор, якого призначає Президент, ще п’ять — обирає парламент. А яка найбільша фракція в парламенті?» — роз'яснив Шабунін.
Блоки Генпрокурора
Існують й інші побоювання. Наприклад, що майбутню потенційну відданість Генерального прокурора передбачається заохотити ускладненням процедури парламентського контролю над його діяльністю.
Голова Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін звернув увагу на те, що законопроект передбачає замінити норму про щорічний звіт Генпрокурора у парламенті більш «зручним» варіантом. А саме: очільник Генпрокуратури особисто не менше одного разу на рік інформує Верховну Раду про діяльність органів прокуратури, надаючи узагальнені статистичні та аналітичні дані. Зрозуміло, що звіт та інформування — речі зовсім різні. «Така законодавча ініціатива звужує рівень парламентського контролю над діяльністю прокуратури», — стверджує Андрій Кожем’якін.
Претензії до ініціативи з формування прокуратури є і в головних експертів парламенту. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України вказує ще на одну ваду, яка стосується процедури звільнення Генерального прокурора. Депутатам пропонують узаконити таке положення: звільнення Генерального прокурора України Президентом або припинення його повноважень внаслідок висловлення недовіри Верховною Радою України здійснюється після отримання Президентом або Верховною Радою України від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів висновку щодо виконання Генеральним прокурором України професійних обов'язків.
«На наш погляд, це положення безпідставно обмежує конституційні права Президента України та Верховної Ради України, оскільки ставить їхнє право звільняти Генерального прокурора (висловлювати йому недовіру) в залежність від ухвалення чи неухвалення певного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів», — сказано в експертному висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України.
Темні перспективи
Невже безвихідь? Інститут прокуратури залишиться колишнім? У парламентських кулуарах обговорюють два сценарії розвитку подій.
Обізнані депутати попереджають: або внісши до законодавства про прокуратуру зазначені скандальні норми й знаючи, що в такому вигляді ініціатива не отримає підтримки в сесійній залі, влада намагається максимально відтермінувати реформування прокуратури, залишивши все, як є. Або ж — є наміри, нібито проводячи реформу, насправді максимально приручити прокуратуру, зробити її повністю підконтрольною Президенту та наближеним до нього людям. І обидва варіанти далекі від реальної реформи, обіцяної не лише українцям, а й світовій спільноті.
Блог:
Думки12:47
Політика
Тарас Березовець
Від відставки уряду виграють «Опозиційний блок» і Кремль
У суспільстві останнім часом активно обговорюють можливість відставки уряду і Президента, але поки перезавантаження Кабміну не буде. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політтехнолог, директор компанії персонального та стратегічного консалтингу «Berta Communications» Тарас Березовець.
«У Президента жодних підстав йти у відставку немає тому, що він обраний на демократичних виборах. У чому може бути причина його відставки? У частині уряду, уряд – не вічний. І уряд може, безумовно, піти у відставку, якщо буде прийнято рішення, що він виконав свою функцію. Поки, незважаючи на цю кризу, ми бачимо, що ключове питання в тому, хто буде бенефіціаром. Точно від цього виграють опозиція – «Опозиційний блок» – і Кремль», – сказав Березовець.
Політтехнолог також зазначив, що поки «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт» знаходяться в альянсі, ніякого перезавантаження Кабміну не буде.
Блог:
Думки13:46
Політика
Володимир Огризко
Ми не використали потенціал міжнародної солідарності
Однозначно оцінити рік президентства Петра Порошенка не можна, оскільки є як поразки, так і перемоги. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив дипломат, екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко.
«Якщо взяти Росію, то, можна говорити про деякі зміни в гіршому напрямку. Мені здається, той потенціал міжнародної солідарності, який у нас був і який ми могли використовувати для того, щоб Росія була ізольована, ми використовували не повністю. На мою думку, ключове завдання зараз – ізолювати Росію і довести всьому світові, що така Росія не може бути партнером адекватних країн. На превеликий жаль, ми дали втягнути себе в російський сценарій розвитку подій. Вона досить активно позиціонує себе як сила, яка стоїть осторонь від конфлікту, хоча всім зрозуміло, що відбувається. Але тим не менше, на жаль, ми в цьому плані не ведемо серйозної самостійної гри», – сказав Огризко.
Що стосується відносин України із Заходом (зокрема з США та Європою), то дипломат позитивно оцінює ратифікацію Угоди про асоціацію.
«Хоча той час, який нам подарувала Європа для безмитної торгівлі, ми не використали повною мірою. А з 2016 року вона працюватиме на повну котушку, що вимагатиме від української сторони дуже серйозних зусиль, щоб утриматися тепер уже на своєму ринку. Відкриття кордонів означатиме початок жорсткої конкуренції вже і в самій Україні», – сказав дипломат.
Огризко зазначив, що позитив перебування на посту Президента Порошенка в тому, що на рівні керівництва держави ведеться постійний діалог з керівництвом провідних європейських країн і США. За словами екс-міністра, це дає можливість для координації зусиль і щоб наші інтереси, як мінімум, були враховані.
«Але, на мою думку, можна було б бути більш ініціативними, реагувати не тільки на те, що нам нав'язують ззовні, а й бути активним учасником і отримувати ті речі, які нам потрібні, а не чекати що хтось буде щось робити для нас. Не можна говорити про якісь однозначні перемоги або поразки. Як завжди, все балансується. Проте мені здається, що все-таки в галузі зовнішньої політики, включаючи і ключове питання – російське, ми могли зробити значно більше», – резюмував Огризко.
Публікації17:05
За кордоном
Ризький саміт: від України відкупилися грошима
У Ризі завершився Саміт Східного партнерства. Це четвертий за рахунком захід ініціативи, основна мета якого – створення умов для прискорення політичної асоціації та економічної інтеграції східних партнерів й ЄС. Його навряд чи можна назвати дуже результативним, хоча справедливості заради треба відзначити, що якогось величезного прориву в східному партнерстві від нього ніхто не чекав.
У ході заходу було багато дискусій і форумів. У результаті прийнято документ – підсумкову декларацію саміту «Східного партнерства». Вона складається нехай і не з гучних, але все ж дуже важливих 30-ти пунктів. Зупинимося на найголовніших.
Цілісність України
Анексія Криму і агресія на Донбасі розглядалися на всіх дискусіях в ході форуму. Про це заявив Президент України Петро Порошенко. Він підкреслив, що скептичні прогнози про результати саміту не виправдалися. «Для нас важливо, що незаконна анексія Криму і агресія на Донбасі, ці нові геополітичні реалії, розглядалися на всіх дискусіях протягом саміту. Всі дебати посилили солідарність з Україною. Це вкрай важливо для нас», – сказав Порошенко.
Відзначимо, про труднощі в узгодженні підсумкової декларації, яку повинні були прийняти Європейський Союз, Україна, Грузія, Молдова, Азербайджан, Білорусь і Вірменія було відомо спочатку, як і те, що Мінськ та Єреван відмовлялися визнавати незаконною анексію Криму Російською Федерацією. Тому були побоювання, що документа взагалі не буде.
Проте все ж таки анексію Криму Росією у підсумковій заяві Саміту було засуджено, хоча документ підписали не всі учасники – крім Мінська і Єревану. «ЄС вкотре «пробуркав» свою неадекватну позицію щодо Криму», а окупація й анексія півострова – результат «вільного вибору і волі народу», - вибухнули критикою в російському МЗС.
Крім того, в підсумковому документі йдеться, що учасники саміту підтримують всі зусилля, спрямовані на деескалацію і політичне рішення на основі дотримання незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Вони закликають всі сторони швидко і повною мірою виконати Мінські угоди, прийняті у вересні 2014 року, і пакет заходів з їх реалізації, прийнятий у лютому 2015 року та підтриманий декларацією чотирьох глав держав і урядів. Європейські лідери будуть і надалі підтримувати всі дипломатичні зусилля в нормандському форматі. Що стосується врегулювання конфлікту на Донбасі, то учасники зустрічі відзначають необхідність якнайшвидшого мирного врегулювання конфліктів в регіоні на основі принципів і норм міжнародного права.
Європерспективи і грошове питання
Важливо також, що в Ризі був підписаний заклик до країн Європейського Союзу про завершення ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС, а підсумкова заява саміту містить слова про прихильність його учасників щодо вступу зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Євросоюзом з 1 січня 2016 року.
Також важливо, що від Києва знову зажадали проведення реформ, пообіцявши майже два мільярди євро допомоги від європейських партнерів. Перший транш в 600 млн Київ отримає протягом найближчих двох місяців. Кредитну угоду про це вже підписали міністр фінансів Наталія Яресько та голова НБУ Валерія Гонтарєва.
Міністр фінансів України повідомила, що частина з цих 1,8 млрд євро макрофінансової допомоги ЄС піде на бюджетні фіскальні потреби, решта –поповнить резерви Національного банку України. Міністр також відзначила, що в 2015 році Україна отримала 3,1 млрд доларів кредитів, з яких 2,4 млрд доларів пішло на виплату зовнішніх боргів. Сьогодні ж буде покращено платіжний баланс на тлі того, що одночасно йдеться про реструктуризацію боргів.
«Немає нічого провального в тому, що ЄС не готовий до політичних заяв про перспективи нашого членства в ЄС. Цю перспективу у нас ніхто не відбирає. Якщо ЄС не готовий до «політичного освічення в коханні», необхідно брати грошима. 1,8 мільярда євро для наших перспектив зараз набагато важливіше, ніж політичні заяви», – вважає експерт-міжнародник Богдан Яременко.
Крім того, учасники саміту очікують допомоги від ЄС у модернізації української ГТС, яка залишається ключовою для енергетичної системи Євросоюзу. У декларації схвалюються зусилля щодо створення Енергетичного Союзу в Європі.
«Безвіза» залишилася перспективою
Безвізового режиму таки не буде. Принаймні, найближчим часом. Від Києва чекають завершення реалізації другого етапу плану лібералізації візового режиму, а також звіту Єврокомісії про виконану роботу. І тільки після цього комісія запропонує Європарламенту і Раді скасувати візовий режим для громадян України.
«Залишаються тільки технічні завдання – захист внутрішніх документів, вирішення проблем мігрантів, боротьба з корупцією, які покладаються в першу чергу на уряд. Але чимало роботи і для Верховної Ради», – уточнила деякі деталі голова Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції Ірина Геращенко. Примітно, що в підсумковому документі йдеться про можливість скасування віз для України в 2016 році. Не виключено, що «технічні завдання» буде реалізовувати новий склад Міграційної служби.
Напередодні саміту Президент Петро Порошенко поставив під сумнів якість їх роботи і натякнув на кадрові перестановки.
Крім того, побутує думка, що Євросоюз зацікавлений у безвізовому режимі з Україною не менше за нас самих. Екс-глава Секретаріату Президента, народний депутат Віктор Балога зазначив, що приклад Молдови показує Україні – пострадянська країна, яка не є членом ЄС, і яка має проблеми з територіальною цілісністю, може отримати безвізовий режим.
«Але для цього потрібно не тільки апелювати до совісті європейців, а виконувати абсолютно прості і прагматичні умови. Адже насправді Євросоюз зацікавлений в безвізовому режимі з Україною не менше за нас самих. Для них це додаткові кілька мільйонів людей, які привезуть свої гроші в європейську економіку, або самі стануть її частиною», – сказав Балога. Він переконаний, що Україна роками робить з безвізового режиму велику політику і одночасно імітує процес виконання висунутих Європою умов.
Розкритикував «старанність» України й експерт Сергій Биков. «У чому проблема з Україною? Проблема полягає в реалізації реформ і всеосяжній корупції. Європейські політики чітко заявили, що сьогодні ЄС дає Україні гроші авансом для проведення реформ востаннє», – заявив політолог Сергій Биков.
Ще один ляпас РФ
На Ризькому саміті було підтримано будівництво газопроводу в обхід Росії. Інформація про створення «Південного газового коридору», який з'єднає Євросоюз з каспійським регіоном в обхід Росії, міститься в підсумковій декларації саміту, як і те, що всі учасники «схвалили прогрес по будівництву енергетичних інфраструктурних проектів, включаючи «Південний газовий коридор», особлива роль у створенні якого належить Азербайджану». Також вони закликали розширити Південно-Кавказький, Трансанатолійський і Трансадріатичний газопроводи. Крім того, на саміті було підтримано реверсні поставки газу на Україну через Польщу, Угорщину і Словаччину.
Водночас у МЗС РФ назвали саміт Східного партнерства «старою піснею», заявивши, що Росія збирається «ґрунтовно проаналізувати» його підсумки.
«Підсумки будуть ґрунтовно проаналізовані під кутом зору дотримання запевнянь, які давали представники керівництва Єврокомісії щодо того, що це партнерство не спрямоване проти інтересів Росії», – сказано в заяві.
А саме «Східне партнерство» названо «заідеологізованим геополітичним проектом, на реалізацію якого чинять негативний вплив окремі країни-члени ЄС з їх історичними антиросійськими комплексами».
«Наголошуємо, що ЄС вкотре «пробуркав» свою неадекватну позицію щодо Криму ... Звернули на себе увагу і спроби шукати всі біди «Східного партнерства » і причини розбіжностей у підходах до цього проекту між різними країнами, в тому числі членами ЄС, в «підступах» Москви. Саміт новий, а пісня стара», – йдеться в заяві МЗС РФ.
Реакція в Україні
Президент України Петро Порошенко залишився задоволеним результатами Ризького саміту. «Я насправді дуже радий, що всі дебати продемонстрували єдність ЄС і сильну солідарність з Україною. Це життєво важливо для нас в ці надзвичайно складні часи», – підкреслив Порошенко. За його словами, така тісна співпраця з ЄС дає дуже чіткі позиції на майбутнє.
Проте не всі такі райдужні у своїх оцінках. Так, політичний експерт Віктор Небоженко написав у своїй сторінці в соцмережах, що за підсумками Саміту йому соромно за країну.
«Порошенко, відчуваючи себе щасливим продавцем «повітря Майдану» і якимсь східноєвропейським Тайлераном, який успішно вальсує між Європою, США та Росією, явно не зрозумів, що з ним зробили в Ризі. Учасники Ризького саміту – політики вищої проби і легко розкусили слова і пози спритного провінційного бізнес-парламентера, «який торгує» перспективами і проблемами України. Порошенко так і не зрозумів, що це була не зустріч рівних, а іспит європейської політичної еліти, з яким він не впорався. Всі спроби Порошенка видати невиконання своїх зобов'язань перед ЄС за складний «сексуальний акт», що вимагає «стратегічного терпіння» від ЄС, зазнали поразки. Європа – не Україна. Вона не любить, коли політики публічно брешуть або не виконують своїх обіцянок перед іншими політиками або виборцями. Порошенко цього не зрозумів. Те, що легко сходить з рук в Україні, не проходить в Європі», – обурився політичний експерт.
Екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк ще спочатку говорив, що українські дипломати щодо саміту повели себе не дуже чесно: «Ще до початку саміту почали говорити, що він буде провалений. Це прорахунки чиновників, у тому числі й дипломатів».
«У мене не було і немає жодних очікувань від цього саміту. Деякі представники урядових структур сіяли в суспільстві надмірні очікування, що не втілилися в життя. Про що це говорить? Про те, що не можна обіцяти того, чого не можеш гарантувати», – сказав Борис Тарасюк.
16 травня о 12:11 розпочнеться дев'ятий місячний день Фаза Місяця – зростаюча
♈️ Овен (21 березня - 19 квітня)
Сьогодні ви можете відчути себе особливо владними та енергійними у стосунках....
Гороскоп від Павла Глоби на 16 травня 2024 року прокладе шлях до продуктивного вівторка, наповненого змістом т....
6 травня 2024 року варто уважно підходити до справ та не відкладати їх на потім Тамара Глоба зазначає, що ранк....
/-0,40111398696899-/
/-pc-/
Top