Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
23 Лютого 2016
23 Лютого
Події
Обстановка в районі АТО залишається напруженою
Обстановка в зоні проведення АТО залишається напруженою, але контрольованою.
Як повідомляє прес-центр штабу АТО, по позиціях українських військових біля Водяного на маріупольському напрямку бойовики вели вогонь з 82-мм міномета, гранатометів різних систем та стрілецької зброї.
«Опівночі зафіксовано снайперський обстріл нашого опорного пункту в районі Мар'їнки. Там же бойовики використовували стрілецьку зброю», - йдеться у повідомленні.
Крім того, бандформування російських окупантів здійснили обстріл позицій ЗСУ зі стрілецької зброї неподалік від Авдіївки і Новгородського.
Обстановка в районі АТО залишається напруженою
Обстановка в зоні проведення АТО залишається напруженою, але контрольованою.
Як повідомляє прес-центр штабу АТО, по позиціях українських військових біля Водяного на маріупольському напрямку бойовики вели вогонь з 82-мм міномета, гранатометів різних систем та стрілецької зброї.
«Опівночі зафіксовано снайперський обстріл нашого опорного пункту в районі Мар'їнки. Там же бойовики використовували стрілецьку зброю», - йдеться у повідомленні.
Крім того, бандформування російських окупантів здійснили обстріл позицій ЗСУ зі стрілецької зброї неподалік від Авдіївки і Новгородського.
Адвокат Надії Савченко опублікував її лист до Тимошенко
Ілля Новіков - адвокат незаконно затриманої льотчиці і народного депутата України Надії Савченко - опублікував її листа, в якому вона виступає на підтримку свого закону про зарахування днів до терміну ув'язнення, ухваленого Верховною Радою. Про це Новіков написав на своїй сторінці у Facebook.
«Закон Надії Савченко» про зарахування засудженим одного дня в СІЗО за два дні в колонії було ухвалено Верховною Радою без єдиного голосу проти. Те, що умови утримання в СІЗО набагато гірші і шкідливіші, ніж у зонах, розуміють усі. Але зараз, коли за цим законом вийшли або ось-ось вийдуть на волю раніше очікуваного явні негідники, то пішов зворотний рух. Уже внесено законопроект про обмеження цієї пільги заднім числом лише для злочинів невеликої та середньої тяжкості. Вже деякі люди кажуть мимохідь, що цей закон спонсорувала мафія, а Савченко повелася, не заглибившись, або навіть отримала за це якісь гроші», - пише Новіков.
Він також уточнив, що Савченко радилася з ним як з юристом, перш ніж внести законопроект. Він підтримав її, тому вважає, що на ньому є частина відповідальності за це рішення. Однак Ілля Новіков, як і раніше, вважає його правильним.
У своєму листі Надія Савченко безпосередньо звертається до лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко.
«Цей закон - вихідний рубіж для зміни всієї судової системи і не потрібно його саботувати, щоб заробляти собі плюсики перед виборцями. Тому треба просто не лінуватися працювати багато і швидко, щоб далі рухатися вперед і щоб цей закон дав свій позитивний результат у новій, цілісній і збалансованій судовій системі. Я проти внесення будь-яких змін до цього закону і захищаю його в тій редакції, в якій його було ухвалено, навіть перебуваючи у в'язниці всіх народів - у Росії», - зазначає народний депутат Надія Савченко.
Політика
Нардеп Каплін офіційно залишив фракцію БПП
Народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Сергій Каплін офіційно оголосив про вихід з фракції БПП у Верховній Раді. Про це він заявив на своїй сторінці у Facebook.
Нардеп оприлюднив заяву про вихід з фракції, яка датується 17 лютого. Каплін у ній просить спікера Володимира Гройсмана оголосити про те, що він залишає БПП через «вихід з коаліції».
Втім, керівництво Верховної Ради поки що не оголошувало про вихід Капліна з фракції, тобто юридично він іще залишається депутатом у складі БПП.
Нардеп Каплін офіційно залишив фракцію БПП
Народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Сергій Каплін офіційно оголосив про вихід з фракції БПП у Верховній Раді. Про це він заявив на своїй сторінці у Facebook.
Нардеп оприлюднив заяву про вихід з фракції, яка датується 17 лютого. Каплін у ній просить спікера Володимира Гройсмана оголосити про те, що він залишає БПП через «вихід з коаліції».
Втім, керівництво Верховної Ради поки що не оголошувало про вихід Капліна з фракції, тобто юридично він іще залишається депутатом у складі БПП.
Суспільство
Міноборони України нагородило Яценюка кулеметом
Міністерство оборони України нагородило прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка нагородним іменним кулеметом. Про це йдеться в указі міністра оборони України Степана Полторака від 22 травня 2015 року, повідомляє журналістка Христина Малазонія на своїй сторінці у Facebook.
«Наказую: нагородити відзнакою Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» - 11,43-мм пістолетом-кулеметом Thompson 1928 року з 208 патронами в комплекті - прем'єр-міністра України Яценюка Арсенія Петровича», - йдеться в указі.
Також подібними указами були відзначені, а пізніше отримали іменну зброю скандальний нардеп Ігор Кононенко, помічник Президента Порошенка Олексій Горащенко, секретар РНБО Олександр Турчинов, міністр оборони Степан Полторак, міністр МВС Арсен Аваков та міністр юстиції Павло Петренко.
Міноборони України нагородило Яценюка кулеметом
Міністерство оборони України нагородило прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка нагородним іменним кулеметом. Про це йдеться в указі міністра оборони України Степана Полторака від 22 травня 2015 року, повідомляє журналістка Христина Малазонія на своїй сторінці у Facebook.
«Наказую: нагородити відзнакою Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» - 11,43-мм пістолетом-кулеметом Thompson 1928 року з 208 патронами в комплекті - прем'єр-міністра України Яценюка Арсенія Петровича», - йдеться в указі.
Також подібними указами були відзначені, а пізніше отримали іменну зброю скандальний нардеп Ігор Кононенко, помічник Президента Порошенка Олексій Горащенко, секретар РНБО Олександр Турчинов, міністр оборони Степан Полторак, міністр МВС Арсен Аваков та міністр юстиції Павло Петренко.
Суспільство
В Івано-Франківській області податківці вилучили нелегальну партію спирту вартістю понад мільйон гривень
В Івано-Франківській області співробітники податкової міліції вилучили з незаконного обігу понад 10,5 тисячі літрів спирту.
Як повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби, в рамках операції «Акциз-2016» було встановлено факт транспортування жителем міста Рівне з метою збуту партії незаконно виготовленого спирту.
«Під час огляду автомобіля MAN виявлено та вилучено 48 бочок ємністю близько 220 літрів кожна, повністю заповнених спиртом. Загалом було знайдено понад 10,5 тисячі літрів. Вартість вилученого становить понад мільйон гривень», - ідеться в повідомленні.
Наразі встановлюється походження спирту. Відомості про скоєння кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 (незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів) КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В Івано-Франківській області податківці вилучили нелегальну партію спирту вартістю понад мільйон гривень
В Івано-Франківській області співробітники податкової міліції вилучили з незаконного обігу понад 10,5 тисячі літрів спирту.
Як повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби, в рамках операції «Акциз-2016» було встановлено факт транспортування жителем міста Рівне з метою збуту партії незаконно виготовленого спирту.
«Під час огляду автомобіля MAN виявлено та вилучено 48 бочок ємністю близько 220 літрів кожна, повністю заповнених спиртом. Загалом було знайдено понад 10,5 тисячі літрів. Вартість вилученого становить понад мільйон гривень», - ідеться в повідомленні.
Наразі встановлюється походження спирту. Відомості про скоєння кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 (незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів) КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Суспільство
Опубліковано фото з місця вбивства мера Старобільська
Управління Національної поліції опублікувало фотографії з місця вбивства мера Старобільська Володимира Живаги.
Знімки розміщено на сайті Нацполіції.
Читайте також: Мера Старобільська вбили двома пострілами в голову і шию
Наразі за результатами здійснення розтину встановлено, що смерть Живаги В.М. 1971 р.н. настала внаслідок вогнепального поранення в голову і шию (вилучено дві кулі калібру 9 мм).
Опубліковано фото з місця вбивства мера Старобільська
Управління Національної поліції опублікувало фотографії з місця вбивства мера Старобільська Володимира Живаги.
Знімки розміщено на сайті Нацполіції.
Читайте також: Мера Старобільська вбили двома пострілами в голову і шию
Наразі за результатами здійснення розтину встановлено, що смерть Живаги В.М. 1971 р.н. настала внаслідок вогнепального поранення в голову і шию (вилучено дві кулі калібру 9 мм).
Інтерв'ю18:03
Політика
Тетяна Чорновол
Интервью
Тетяна Чорновол: У разі відставки Яценюка могли б бути президентські вибори Народний депутат від «Народного фронту», колишня журналістка Тетяна Чорновол постійно фігурує в інформаційному полі. То розповідають про її начебто незаконні декларації, то показують, як вона розганяє наметове містечко під Кабміном та тікає на чужому автомобілі. Виступи депутата не менш резонансні: як і раніше, за журналістських часів, вона невпинно викриває нові факти корупції — як з боку представників колишнього режиму, так і з боку нинішніх політиків. В інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН) Тетяна розповіла, кого вважає найгіршим міністром в уряді Яценюка, чим її розчарував Саакашвілі та чому вона залишилася живою після нападу. — Як ви прокоментуєте події 16 лютого? Чи став для вас і вашої команди сюрпризом той факт, що Арсеній Яценюк залишився на посаді? — Відставка прем’єра жодної державницької логіки не мала. Дуже багато було різних розмов, істерик і голосних заяв. Але чого хотіли досягти ті, хто відправляв Яценюка у відставку? По-перше, багатьом потрібні були дострокові вибори. «Самопомочі», «Батьківщині», «Опоблоку», так званій групі Саакашвілі. Але вони не могли сформувати більшість з однієї простої причини. Перевибори не потрібні мажоритарникам. А у таких фракціях, які вважають себе опозиційними, приміром «Воля народу» та «Відродження», самі мажоритарники. А це — найбільші консерватори всіх часів і народів. Звичайно, є такі, які на виборах заробляють, тому вони й голосували за відставку. Але більшість — ні. Тобто реально відставки бути не могло. Звичайно, було страшно. За країну. І це не залежить від персони Яценюка. Просто у разі відставки могли б початися такі процеси, які б дуже негативно позначилися на країні. Я не виключаю, що могли б бути й парламентські вибори, а може, й президентські. Тоді б почалися страшні економічні проблеми, а там недалеко й до танків у Чернігівській області. Зараз не в інтересах країни піднімати великі хвилі і чекати, що воно там вийде. І ті, хто грався у відставку, добре це розуміють. — Ви вважаєте, що Яценюк та урядова команда не заслужили відставки? Адже стільки нарікань на них! — Багато з цих звинувачень просто фейкові. Наприклад, мені дуже сподобався виступ представниці «Самопомочі» Острікової. Її спіч зводився до відповідальності Яценюка за діяльність Державної фіскальної служби. По-перше, Насіров — це квота не «Народного фронту», а Президента. По-друге, ДФС нещодавно реструктуризувала борги газовидобувника Онищенка — на півтора мільярди гривень. Це фактично злочин проти держави. Але головне, що ці гроші, зокрема, пішли на фінансування наметового містечка, яке зараз пікетує Яценюка. І Острікова звинувачує Яценюка, що це його рук справа? Якось по-дебільному (сміється). — Але, з іншого боку, це дуже зручна відмовка — мовляв, у «Народного фронту» в уряді всього три-чотири міністри, за інших ми не несемо відповідальності… — Це правда. Хоча я вважаю, що такий міністр від «Народного фронту», як Петренко, є найгіршим міністром в уряді. Він один з організаторів цілої низки корупційних схем. Пробуксовування в роботі уряду і претензії на адресу Яценюка, в першу чергу, пов’язані саме з роботою Петренка. Ця посада є дуже ключовою і важливою. Коли відбувалося формування коаліції, я, зокрема, наполягала, щоб НФ отримав цю посаду. Адже всі урядові законопроекти, аналіз усього того, що роблять інші міністерства, проходять через Мін'юст. І це інструмент Яценюка впливати на ситуацію, не пропускати корупційні схеми. Це все має виловлювати міністр юстиції. І якщо він цього не робить, я вбачаю у цьому домовленість, що він проводить певні законопроекти, а його за це не клепають за корупцію. І справді, в інформаційному полі він — «білий і пухнастий». А його є за що клепати. — Як ви вважаєте, як зміниться ситуація в ГПУ після відставки Шокіна, якщо вона все-таки відбудеться? — Не варто перебільшувати це питання, адже зараз повноваження Генпрокурора надзвичайно обмежені. Всі корупційні злочини перейшли в НАБУ, слідство забирається у прокуратури, залишається лише функція нагляду. Тобто, по суті, у ГПУ навіть не буде інструментів, аби щось зробити. Такий міністр від «Народного фронту», як Петренко, є найгіршим міністром в уряді. Через Мін'юст проходять усі урядові законопроекти, і корупційну складову в них має виловлювати міністр юстиції. І якщо він цього не робить, я вбачаю у цьому домовленість, що він проводить певні законопроекти, а його за це не клепають за корупцію. А його є за що клепати — Ви досить лояльно ставитеся до Шокіна… — Від початку я ставилася до нього дуже негативно. Навіть не голосувала за його призначення. Бо за ним тягнувся багаж роботи ще за кучмівських часів. А потім я подивилася на ту брудну гру, яка ведеться навколо… Я не можу сказати, що підтримую Шокіна. Я просто бачила, наскільки критика на його адресу має підтекст. У тому числі грошовий. Коли першого разу за його відставку збиралися підписи, я поставила свій. А потім знаходжу в інтернеті фоторепортаж з ложі преси — фотографія мобільного телефону одного з депутатів Коломойського — Дубініна. Це його прямий представник. І в цій переписці йому писав Корбан — мовляв, як відбувається збір підписів? Дубінін відповідає: «Поки що 83». Корбан: «Погано працюєте, працюйте краще». А я вже на той момент підписалася! (Сміється.) Але справжній шок був далі. Коли той питає: «А як там наш кандидат?» І відповідь: «Система младореформаторів працює, наш Віталик буде у Шустера». І я дивлюся ввечері: у Шустера — Касько. Тобто видно було всі ці брудні справи. А для мене, якщо Коломойський когось пропонує, це дуже страшно. Бо саме за його схемами з країни виводяться найбільші гроші. Він сьогодні один має право на такі масштабні схеми. І ще одна діра, з якої йдуть гроші, — через структури Іванющенка. Всі інші звинувачення — це фейки, розраховані на публіку. — У тому числі звинувачення Абромавичуса на адресу Кононенка? — Мене ця ситуація смішить. Фактично підставою його звільнення було те, що з нього зняли державну охорону (сміється). Він це розказав у першому інтерв’ю, пояснюючи відставку. А я питаю: навіщо йому і дружині державна охорона? Він що, є у розстрільних списках Російської Федерації? От Яценюк у нас, наприклад, у Чечні воював! (Сміється.) А другою підставою він назвав ситуацію «Укртрансхімаміаку», підприємства, яке вже 8 років очолює Бондик. Його призначав Янукович, і він весь цей час проводив свої схеми. Його брат був у Партії регіонів, він працював за схемами Іванющенка, махлював зі звітністю у справі цієї труби. У мене є дані, що значний обсяг російського аміаку проходив через нашу територію без сплати за транзит. Тобто було багато всього. Коли Абромавичуса призначили, я подумала — о, молодий реформатор. І одразу з ним прибігла з цією справою, наполягаючи на звільненні Бондика. І за деякий час я перестала з ним спілкуватися, бо зрозуміла, що він нічого цього робити не буде. І тепер він виходить і каже: мені не дали звільнити Бондика! Що означає «не дали»? Він міністр. Отже, це був його вибір. Що стосується Кононенка, у чому його звинувачують? Що він впливав на міністра економіки? Вибачте, народний депутат повинен впливати! Його народ обрав. І коли я ходила до міністра економіки і вимагала звільнити Бондика, це був мій вплив! Який, щоправда, дорівнював нулю. Так от ми звинувачуємо Кононенка у якомусь впливі. А візьмемо Онищенка. Є доказова база, все доведено. Але я не бачу спалаху такої активності та уваги до його персони з боку журналістів. — Ви звинувачуєте ЗМІ у вибірковості? — Я давно помітила, у тому числі по собі: що більше людину у чомусь звинувачують публічно, то більшого вона досягла у боротьбі з корупцією. Майдан дав силу впливу громадянському суспільству. Але як суспільство може впливати на владу? Коли має інформацію про її діяльність. І тут надважливою є роль «посередника» - преси. У нас цей посередник — викривлене дзеркало. Переважна більшість ЗМІ у нас належить колишнім — Фірташу, Ахметову, Пінчуку, Коломойському. Ті, хто називає себе «незалежними», досі перебувають під впливом Портнова, Льовочкіна. Тому за ЗМІ дуже часто стоять найнегативніші персонажі у цій державі. І якщо ти реально борешся з корупцією, тебе за це по голівці ніхто не погладить. Тебе «мочитимуть». І через це дзеркало суспільство отримує інформацію, що ця людина — «гад». Я вже переконалася: якщо людину вже дуже критикують, отже, вона на правильному шляху. Переважна більшість ЗМІ у нас належить колишнім — Фірташу, Ахметову, Пінчуку, Коломойському. Ті, хто називає себе «незалежними», досі перебувають під впливом Портнова, Льовочкіна. І якщо ти реально борешся із корупцією, тебе за це по голівці ніхто не погладить. Тебе «мочитимуть» — Прокоментуйте ситуацію з колишнім заступником генпрокурора Віталієм Каськом. Ви писали звернення та наполягали на розслідуванні справи щодо його квартир. Дані внесли до ЄРДР за вашим наполяганням? — Внесли до НАБУ, зараз триває слідство стосовно квартир, але мене більше хвилює його бездіяльність на посаді заступника генпрокурора з повернення активів. Це повернення було чи не найважливішим, що потрібно було робити! Адже гроші того ж Іванющенка із самого початку фінансували сепаратизм на сході. По-друге, ці гроші досі грають головну роль в українських корупційних схемах. Тому дуже важливо було перекрити цей потік і «задушити» представників колишнього режиму. Адже щойно за ними зникають гроші, вони стають ніким. А зараз вони круті «смотрящі» на багатьох напрямках. Касько мав усі інструменти. Спочатку його було призначено Махницьким як куратора з повернення активів. Потім, моїми зусиллями, було створено міжвідомчу комісію. Адже з деяких речей потрібна була взаємодія з Мін'юстом. Він став головою цієї комісії. В результаті за його діяльності за трьох генпрокурорів не зроблено було нічого. Не створено жодної спільної слідчої групи чи комісії. Бо гроші представників колишнього режиму (переважно йдеться про гроші Іванющенка, який виводив їх на рахунки) лежать на рахунках в інших країнах. І в багатьох країнах справи щодо відмивання коштів українськими можновладцями режиму Януковича вже було розслідувано! Все, що було потрібно, — затребувати їх. Жодну не забрано! У мене тоді запитання: що робив Касько на своїй посаді? Він у нас герой в інформаційному просторі. Але за ним об’єктивно нічого немає. Натомість він починає казати, що йому хтось заважав і скидає відповідальність на керівництво. Хоча, зауважте, на Махницького він не скаржиться. А найбільше можливостей розслідувати ці справи було на початку, по свіжих слідах! І це теж цікавий нюанс. Ми ж знаємо, як Пупс (народний депутат від «Свободи» Ігор Кривецький. — Авт.) входив у бізнес із Фірташем, мав справи з Пшонкою… А Касько — мовчить. Зараз він грає на негативному сприйнятті Шокіна. Але Генпрокуратура за всіх негараздів заарештувала в Україні разом з МВС 2 млрд. доларів активів Януковича. Це хоч якийсь результат! А у Каська — нуль. Я вже не раз казала і повторюю: у мене є підстави стверджувати, що він працював на колишніх. Генпрокуратура за всіх негараздів заарештувала в Україні разом з МВС 2 млрд. доларів активів Януковича. Це хоч якийсь результат! А у Каська — нуль. Я вже не раз казала і повторюю: у мене є підстави стверджувати, що він працював на колишніх — Тим часом міжнародна спільнота наполягала на звільненні Шокіна… — Це знову ж таки політиканство. Цікаво прослідкувати роль міжнародної спільноти. Я зіткнулася з тим, що представники міжнародних організацій часто не хочуть розібратися у суті речей. У них є певні структури, які вони в Україні фінансують, і вони потрапили у цікаву «вилку». Не секрет, що в Україні є монополія на отримання грантів. Звичайно, західні донори не хочуть визнавати, що є монополія. Бо тоді їм доведеться визнати, що вони якось не так витратили кошти платників податків. — Вам не здається, що владі невигідно боротися з корупцією? Бо множиться кількість антикорупційних структур, а схеми не перекриваються. — Перекриваються. Ситуація з обсягами корупції дуже змінилися порівняно з часами до Майдану. Різниця за коштами колосальна. Яка зараз ситуація? Коли у країні диктатор, корупційні схеми зміщуються до верху. Він організовує всю корупцію навколо себе і намагається покласти край корупції в низах. Коли маятник хитається в інший бік, корупція зменшується на найвищому рівні, але збільшується на рівні дрібних чиновників. І ми наразі маємо саме таку ситуацію. Але якщо скласти всі ці корупційні схеми, то вони будуть далеко не такими, якими були за часів Януковича. — Тобто ви вважаєте, що антикорупційні структури справляються? — Роботу антикорупційних структур я не бачу взагалі. Але позиція людей, які мають якісь інструменти і владу, змінилася кардинально. Та все одно корупційні схеми працюють. Часто вони є наслідком політичних домовленостей. Наприклад, Онищенко до мене підходив: мовляв, припини проти мене виступати, і я зніму наметове містечко навпроти Майдану. Це ж ваш Яценюк. Ти що, Яценюка не підтримуєш? Тобто я за це мала йому пробачити півтора мільярди гривень! — Ви давно звинувачуєте Онищенка. Чому ним не зацікавилися правоохоронці? — Комусь же вигідно, що стоїть наметове містечко. Комусь вигідно, що Каплін ходить на мітинги. З політичної точки зору. Причому спектр тих, кому вигідно, досить широкий. 112-й канал підключився. Я вважаю, що ті власники каналу, які називаються публічно, не можуть бути власниками — просто за фінансовими показниками. — Ви вважаєте, власник — Онищенко? — Можливо. Про це принаймні писали. Думаю, він може мати відношення до каналу, а Каплін не може. Бо ким він був ще вчора? — Розкажіть про ваші взаємини з колегами по парламенту. Зокрема з Юлією Тимошенко, яку ви неодноразово «клювали» за корупцію. — Я намагаюся персонально ні з ким не воювати. Я воюю зі схемами. Я не маю нічого персонально до Онищенка. Заплати півтора мільярда — і все. Але якщо його підтримує Тимошенко, просуваючи законопроекти, які легалізують таку несплату, я буду проти неї виступати. Особисто проти неї я не виступаю. Лише проти законопроекту. Бо мене просто цинізм вразив: законопроект називається «в інтересах населення», а захищає олігарха. Я намагаюся персонально ні з ким не воювати. Я воюю зі схемами. Я не маю нічого персонально до Онищенка. Заплати півтора мільярда — і все. Але якщо його підтримує Тимошенко, просуваючи законопроекти, які легалізують таку несплату, я буду проти неї виступати. Бо мене просто цинізм вразив: законопроект називається «в інтересах населення», а захищає олігарха — Не схоже, що ви дружите з колишніми колегами по журналістиці - Лещенком, Наємом, Заліщук… — Це моя особиста трагедія. Я не чекала від них такого. Ми стільки разом пройшли, і я сподівалася, що їхнім вибором будуть державні інтереси, а не власні амбіції. Але вони грають у фейки. Якщо я роблю державну справу, а люди мені допомагають і співпрацюють, це одне. А якщо атакують мене, отже, щось не так. З тим же Онищенком — вони мене жодного разу не підтримали. Я веду багато тем, і ніде вони не є моїми союзниками. А радше опонентами. Якщо ви зауважите, у нас багато журналістів воювали проти Януковича. А вбивали лише мене. Бо у цих людей були тоді запасні аеродроми. Не дарма Лещенко тоді був у США. Недарма він писав про Лазаренка, а не про Щербаня. Я їхню поведінку сприймаю як зраду. І хочу знайти для себе пояснення цієї зради. — На вас узагалі є багато інформаційних атак. Ви якось на це реагуєте? — Я боляче реагую. Дуже часто ці речі є не просто образливими, а б’ють у серце. Наприклад. Зараз багато фейків стосовно моєї декларації, що я чогось не внесла. Але у мене вийшло навпаки — я внесла більше коштів, ніж отримала насправді. Це сталося за рахунок того, що ті 630 тисяч, які я отримала після смерті чоловіка, мені впали на початку січня, а не в грудні, як я думала. Я не могла це знати, і внесла до декларації 2014 року, хоча не мусила. Тобто у мене «злочин» на 630 тисяч. І всі, хто про це пише, знають про походження цих коштів. А ти розумієш, що вони знають, а все одно пишуть, це дуже боляче. — Як просувається справа щодо нападу на вас? — Дуже погано. Все, що було розслідувано у цій справі, стосується тих осіб, яких заарештував ще Янукович. Це були підставні особи. Вони посиділи у в’язниці, і суд їх відпустив. МВС розслідувала, хто насправді був виконавцем. Вони у Москві. Вони мене не цікавлять, бо я не воюю з «шістками». По суті, я їм навіть маю бути вдячною. Попри замовлення вони залишили мене живою. До того ж у моїй справі є інші цікаві особи, щодо яких розслідування навіть не проводиться. Це, наприклад, особистий охоронець Януковича на прізвище Кобзар. Він виконував деякі цікаві доручення для колишнього президента, всі зустрічі проходили через нього. У маєтку Януковича під Маріуполем, який ми захопили, знайшли багато сімейних документів. Записи про те, що за мною ведеться стеження, — по хвилинах: де ввімкнула телефон, куди пішла. І в той день було чітко: у такий-то час включила телефон на Хрещатику, потім — запис: почалася зачистка. І в той час, коли все закінчилася, у щоденнику Кобзаря написано: зачищено. Чисто. Я вважаю, що йдеться про вбивство. — Ви думаєте, вони не знали, що не вбили вас? — Я можу лише здогадуватися. Насправді своїм порятункам я завдячую працівникам Державної патрульної служби, які працювали у роті супроводження посадових осіб аеропорту Бориспіль. По суті, це супровід Януковича. Оскільки це відбулося в зоні їхньої відповідальності, вони патрулювали вулиці. Побачили понівечений автомобіль, розбите скло і могли б поїхати далі, але зауважили, що всередині камінь. Тобто є ознаки нападу. І вони взяли ліхтарик і почали шукати. І знайшли мене. Спочатку зраділи, але, коли зрозуміли, кого вони врятували, дуже злякалися. Вони боялися репресій, і, можливо, вони б і були, але тоді почався Майдан, всі ці події, і стало не до них. Своїм порятункам я завдячую працівникам Державної патрульної служби, які працювали у роті супроводження посадових осіб аеропорту Бориспіль. Коли вони знайшли мене, спочатку зраділи, але, коли зрозуміли, кого вони врятували, дуже злякалися. Вони боялися репресій, і, можливо, вони б і були, але тоді почався Майдан, всі ці події, і стало не до них — Зараз усі люди, які себе вважають прогресивними і борцями з корупцією, - у команді Саакашвілі. Чи не пропонували вам приєднатися? — Я із Саакашвілі познайомилася в літаку кілька років тому. До того я була в Грузії під час війни 2008 року, бачила ті зміни, які відбулися за його президентства. І завжди вважала його прикладом. Зокрема, цитувала його слова, які він мені сказав: «Будь-який політик живе не більше 10 років. Я знав, що за цей час або зроблю щось корисне, або ні». І я всім це повторювала - мовляв, робіть, як він! Не піартеся, а працюйте! І яким же було моє розчарування, коли він приїхав до України і почав робити все навпаки! Суцільний піар! А потім фонд, який забезпечує життєдіяльність Саакашвілі, наповнився одіозними особами, звідки хвости тягнуться до Юрія Іванющенка. За його поданням одним з керівників райрад на Одещині було призначено прямого менеджера Іванющенка. Антикорупційний форум фінансує Руслан Карпан, який ставив пам’ятники Катерині в Одесі. Я особисто розслідувала тему, як він на будівництві глибоководної каналізації в Одесі вкрав 400 мільйонів з 500. Навіть за часів Януковича таких відкатів не було! Також Саакашвілі взяв собі у перші заступники гендиректора «Роснафти!». При всьому, що це — головний партнер схем Курченка. Взяв три квартири у Міноборони для проживання його самого, Сакварелідзе і заступника з «Роснафти». Це правдиві дані, але вони нікуди не пішли. З точки зору журналістської сенсації - незрозуміло. Якщо людина носить корону головного борця з корупцією і при цьому є корупціонером, це сенсація. Якщо інформація ніде не проходить, отже, у нас дуже керовані ЗМІ. — В чому ви бачите своє майбутнє? Залишитесь у політиці чи, може, повернетесь у журналістику? — Журналістика для мене не була самоціллю. Я з дитинства була патріоткою. Я пішла в журналістику, щоб бути корисною державі. Тепер шукаю нові інструменти для цього. Дуже розчарована, бо у мене мало інструментів як у народного депутата. Отже, я слабка. Ще проблема в тому, що дуже важко дається цей досвід. Ти починаєш плавати у політиці, як риба у воді, якщо плетеш інтриги, заробляєш гроші, зраджуєш і робиш підлість. Тоді ти обростаєш масою, ресурсами. Якщо йдеш іншою дорогою, ресурси наростають дуже повільно. І треба шукати шпарину, через яку проб’єшся. Взагалі, я зрозуміла для себе, що я не політик. Бо одне із завдань політика — розважати людей. А мені не хочеться розважати людей. У мене на це немає ані часу, ані бажання.
Тетяна Чорновол: У разі відставки Яценюка могли б бути президентські вибори Народний депутат від «Народного фронту», колишня журналістка Тетяна Чорновол постійно фігурує в інформаційному полі. То розповідають про її начебто незаконні декларації, то показують, як вона розганяє наметове містечко під Кабміном та тікає на чужому автомобілі. Виступи депутата не менш резонансні: як і раніше, за журналістських часів, вона невпинно викриває нові факти корупції — як з боку представників колишнього режиму, так і з боку нинішніх політиків. В інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН) Тетяна розповіла, кого вважає найгіршим міністром в уряді Яценюка, чим її розчарував Саакашвілі та чому вона залишилася живою після нападу. — Як ви прокоментуєте події 16 лютого? Чи став для вас і вашої команди сюрпризом той факт, що Арсеній Яценюк залишився на посаді? — Відставка прем’єра жодної державницької логіки не мала. Дуже багато було різних розмов, істерик і голосних заяв. Але чого хотіли досягти ті, хто відправляв Яценюка у відставку? По-перше, багатьом потрібні були дострокові вибори. «Самопомочі», «Батьківщині», «Опоблоку», так званій групі Саакашвілі. Але вони не могли сформувати більшість з однієї простої причини. Перевибори не потрібні мажоритарникам. А у таких фракціях, які вважають себе опозиційними, приміром «Воля народу» та «Відродження», самі мажоритарники. А це — найбільші консерватори всіх часів і народів. Звичайно, є такі, які на виборах заробляють, тому вони й голосували за відставку. Але більшість — ні. Тобто реально відставки бути не могло. Звичайно, було страшно. За країну. І це не залежить від персони Яценюка. Просто у разі відставки могли б початися такі процеси, які б дуже негативно позначилися на країні. Я не виключаю, що могли б бути й парламентські вибори, а може, й президентські. Тоді б почалися страшні економічні проблеми, а там недалеко й до танків у Чернігівській області. Зараз не в інтересах країни піднімати великі хвилі і чекати, що воно там вийде. І ті, хто грався у відставку, добре це розуміють. — Ви вважаєте, що Яценюк та урядова команда не заслужили відставки? Адже стільки нарікань на них! — Багато з цих звинувачень просто фейкові. Наприклад, мені дуже сподобався виступ представниці «Самопомочі» Острікової. Її спіч зводився до відповідальності Яценюка за діяльність Державної фіскальної служби. По-перше, Насіров — це квота не «Народного фронту», а Президента. По-друге, ДФС нещодавно реструктуризувала борги газовидобувника Онищенка — на півтора мільярди гривень. Це фактично злочин проти держави. Але головне, що ці гроші, зокрема, пішли на фінансування наметового містечка, яке зараз пікетує Яценюка. І Острікова звинувачує Яценюка, що це його рук справа? Якось по-дебільному (сміється). — Але, з іншого боку, це дуже зручна відмовка — мовляв, у «Народного фронту» в уряді всього три-чотири міністри, за інших ми не несемо відповідальності… — Це правда. Хоча я вважаю, що такий міністр від «Народного фронту», як Петренко, є найгіршим міністром в уряді. Він один з організаторів цілої низки корупційних схем. Пробуксовування в роботі уряду і претензії на адресу Яценюка, в першу чергу, пов’язані саме з роботою Петренка. Ця посада є дуже ключовою і важливою. Коли відбувалося формування коаліції, я, зокрема, наполягала, щоб НФ отримав цю посаду. Адже всі урядові законопроекти, аналіз усього того, що роблять інші міністерства, проходять через Мін'юст. І це інструмент Яценюка впливати на ситуацію, не пропускати корупційні схеми. Це все має виловлювати міністр юстиції. І якщо він цього не робить, я вбачаю у цьому домовленість, що він проводить певні законопроекти, а його за це не клепають за корупцію. І справді, в інформаційному полі він — «білий і пухнастий». А його є за що клепати. — Як ви вважаєте, як зміниться ситуація в ГПУ після відставки Шокіна, якщо вона все-таки відбудеться? — Не варто перебільшувати це питання, адже зараз повноваження Генпрокурора надзвичайно обмежені. Всі корупційні злочини перейшли в НАБУ, слідство забирається у прокуратури, залишається лише функція нагляду. Тобто, по суті, у ГПУ навіть не буде інструментів, аби щось зробити. Такий міністр від «Народного фронту», як Петренко, є найгіршим міністром в уряді. Через Мін'юст проходять усі урядові законопроекти, і корупційну складову в них має виловлювати міністр юстиції. І якщо він цього не робить, я вбачаю у цьому домовленість, що він проводить певні законопроекти, а його за це не клепають за корупцію. А його є за що клепати — Ви досить лояльно ставитеся до Шокіна… — Від початку я ставилася до нього дуже негативно. Навіть не голосувала за його призначення. Бо за ним тягнувся багаж роботи ще за кучмівських часів. А потім я подивилася на ту брудну гру, яка ведеться навколо… Я не можу сказати, що підтримую Шокіна. Я просто бачила, наскільки критика на його адресу має підтекст. У тому числі грошовий. Коли першого разу за його відставку збиралися підписи, я поставила свій. А потім знаходжу в інтернеті фоторепортаж з ложі преси — фотографія мобільного телефону одного з депутатів Коломойського — Дубініна. Це його прямий представник. І в цій переписці йому писав Корбан — мовляв, як відбувається збір підписів? Дубінін відповідає: «Поки що 83». Корбан: «Погано працюєте, працюйте краще». А я вже на той момент підписалася! (Сміється.) Але справжній шок був далі. Коли той питає: «А як там наш кандидат?» І відповідь: «Система младореформаторів працює, наш Віталик буде у Шустера». І я дивлюся ввечері: у Шустера — Касько. Тобто видно було всі ці брудні справи. А для мене, якщо Коломойський когось пропонує, це дуже страшно. Бо саме за його схемами з країни виводяться найбільші гроші. Він сьогодні один має право на такі масштабні схеми. І ще одна діра, з якої йдуть гроші, — через структури Іванющенка. Всі інші звинувачення — це фейки, розраховані на публіку. — У тому числі звинувачення Абромавичуса на адресу Кононенка? — Мене ця ситуація смішить. Фактично підставою його звільнення було те, що з нього зняли державну охорону (сміється). Він це розказав у першому інтерв’ю, пояснюючи відставку. А я питаю: навіщо йому і дружині державна охорона? Він що, є у розстрільних списках Російської Федерації? От Яценюк у нас, наприклад, у Чечні воював! (Сміється.) А другою підставою він назвав ситуацію «Укртрансхімаміаку», підприємства, яке вже 8 років очолює Бондик. Його призначав Янукович, і він весь цей час проводив свої схеми. Його брат був у Партії регіонів, він працював за схемами Іванющенка, махлював зі звітністю у справі цієї труби. У мене є дані, що значний обсяг російського аміаку проходив через нашу територію без сплати за транзит. Тобто було багато всього. Коли Абромавичуса призначили, я подумала — о, молодий реформатор. І одразу з ним прибігла з цією справою, наполягаючи на звільненні Бондика. І за деякий час я перестала з ним спілкуватися, бо зрозуміла, що він нічого цього робити не буде. І тепер він виходить і каже: мені не дали звільнити Бондика! Що означає «не дали»? Він міністр. Отже, це був його вибір. Що стосується Кононенка, у чому його звинувачують? Що він впливав на міністра економіки? Вибачте, народний депутат повинен впливати! Його народ обрав. І коли я ходила до міністра економіки і вимагала звільнити Бондика, це був мій вплив! Який, щоправда, дорівнював нулю. Так от ми звинувачуємо Кононенка у якомусь впливі. А візьмемо Онищенка. Є доказова база, все доведено. Але я не бачу спалаху такої активності та уваги до його персони з боку журналістів. — Ви звинувачуєте ЗМІ у вибірковості? — Я давно помітила, у тому числі по собі: що більше людину у чомусь звинувачують публічно, то більшого вона досягла у боротьбі з корупцією. Майдан дав силу впливу громадянському суспільству. Але як суспільство може впливати на владу? Коли має інформацію про її діяльність. І тут надважливою є роль «посередника» - преси. У нас цей посередник — викривлене дзеркало. Переважна більшість ЗМІ у нас належить колишнім — Фірташу, Ахметову, Пінчуку, Коломойському. Ті, хто називає себе «незалежними», досі перебувають під впливом Портнова, Льовочкіна. Тому за ЗМІ дуже часто стоять найнегативніші персонажі у цій державі. І якщо ти реально борешся з корупцією, тебе за це по голівці ніхто не погладить. Тебе «мочитимуть». І через це дзеркало суспільство отримує інформацію, що ця людина — «гад». Я вже переконалася: якщо людину вже дуже критикують, отже, вона на правильному шляху. Переважна більшість ЗМІ у нас належить колишнім — Фірташу, Ахметову, Пінчуку, Коломойському. Ті, хто називає себе «незалежними», досі перебувають під впливом Портнова, Льовочкіна. І якщо ти реально борешся із корупцією, тебе за це по голівці ніхто не погладить. Тебе «мочитимуть» — Прокоментуйте ситуацію з колишнім заступником генпрокурора Віталієм Каськом. Ви писали звернення та наполягали на розслідуванні справи щодо його квартир. Дані внесли до ЄРДР за вашим наполяганням? — Внесли до НАБУ, зараз триває слідство стосовно квартир, але мене більше хвилює його бездіяльність на посаді заступника генпрокурора з повернення активів. Це повернення було чи не найважливішим, що потрібно було робити! Адже гроші того ж Іванющенка із самого початку фінансували сепаратизм на сході. По-друге, ці гроші досі грають головну роль в українських корупційних схемах. Тому дуже важливо було перекрити цей потік і «задушити» представників колишнього режиму. Адже щойно за ними зникають гроші, вони стають ніким. А зараз вони круті «смотрящі» на багатьох напрямках. Касько мав усі інструменти. Спочатку його було призначено Махницьким як куратора з повернення активів. Потім, моїми зусиллями, було створено міжвідомчу комісію. Адже з деяких речей потрібна була взаємодія з Мін'юстом. Він став головою цієї комісії. В результаті за його діяльності за трьох генпрокурорів не зроблено було нічого. Не створено жодної спільної слідчої групи чи комісії. Бо гроші представників колишнього режиму (переважно йдеться про гроші Іванющенка, який виводив їх на рахунки) лежать на рахунках в інших країнах. І в багатьох країнах справи щодо відмивання коштів українськими можновладцями режиму Януковича вже було розслідувано! Все, що було потрібно, — затребувати їх. Жодну не забрано! У мене тоді запитання: що робив Касько на своїй посаді? Він у нас герой в інформаційному просторі. Але за ним об’єктивно нічого немає. Натомість він починає казати, що йому хтось заважав і скидає відповідальність на керівництво. Хоча, зауважте, на Махницького він не скаржиться. А найбільше можливостей розслідувати ці справи було на початку, по свіжих слідах! І це теж цікавий нюанс. Ми ж знаємо, як Пупс (народний депутат від «Свободи» Ігор Кривецький. — Авт.) входив у бізнес із Фірташем, мав справи з Пшонкою… А Касько — мовчить. Зараз він грає на негативному сприйнятті Шокіна. Але Генпрокуратура за всіх негараздів заарештувала в Україні разом з МВС 2 млрд. доларів активів Януковича. Це хоч якийсь результат! А у Каська — нуль. Я вже не раз казала і повторюю: у мене є підстави стверджувати, що він працював на колишніх. Генпрокуратура за всіх негараздів заарештувала в Україні разом з МВС 2 млрд. доларів активів Януковича. Це хоч якийсь результат! А у Каська — нуль. Я вже не раз казала і повторюю: у мене є підстави стверджувати, що він працював на колишніх — Тим часом міжнародна спільнота наполягала на звільненні Шокіна… — Це знову ж таки політиканство. Цікаво прослідкувати роль міжнародної спільноти. Я зіткнулася з тим, що представники міжнародних організацій часто не хочуть розібратися у суті речей. У них є певні структури, які вони в Україні фінансують, і вони потрапили у цікаву «вилку». Не секрет, що в Україні є монополія на отримання грантів. Звичайно, західні донори не хочуть визнавати, що є монополія. Бо тоді їм доведеться визнати, що вони якось не так витратили кошти платників податків. — Вам не здається, що владі невигідно боротися з корупцією? Бо множиться кількість антикорупційних структур, а схеми не перекриваються. — Перекриваються. Ситуація з обсягами корупції дуже змінилися порівняно з часами до Майдану. Різниця за коштами колосальна. Яка зараз ситуація? Коли у країні диктатор, корупційні схеми зміщуються до верху. Він організовує всю корупцію навколо себе і намагається покласти край корупції в низах. Коли маятник хитається в інший бік, корупція зменшується на найвищому рівні, але збільшується на рівні дрібних чиновників. І ми наразі маємо саме таку ситуацію. Але якщо скласти всі ці корупційні схеми, то вони будуть далеко не такими, якими були за часів Януковича. — Тобто ви вважаєте, що антикорупційні структури справляються? — Роботу антикорупційних структур я не бачу взагалі. Але позиція людей, які мають якісь інструменти і владу, змінилася кардинально. Та все одно корупційні схеми працюють. Часто вони є наслідком політичних домовленостей. Наприклад, Онищенко до мене підходив: мовляв, припини проти мене виступати, і я зніму наметове містечко навпроти Майдану. Це ж ваш Яценюк. Ти що, Яценюка не підтримуєш? Тобто я за це мала йому пробачити півтора мільярди гривень! — Ви давно звинувачуєте Онищенка. Чому ним не зацікавилися правоохоронці? — Комусь же вигідно, що стоїть наметове містечко. Комусь вигідно, що Каплін ходить на мітинги. З політичної точки зору. Причому спектр тих, кому вигідно, досить широкий. 112-й канал підключився. Я вважаю, що ті власники каналу, які називаються публічно, не можуть бути власниками — просто за фінансовими показниками. — Ви вважаєте, власник — Онищенко? — Можливо. Про це принаймні писали. Думаю, він може мати відношення до каналу, а Каплін не може. Бо ким він був ще вчора? — Розкажіть про ваші взаємини з колегами по парламенту. Зокрема з Юлією Тимошенко, яку ви неодноразово «клювали» за корупцію. — Я намагаюся персонально ні з ким не воювати. Я воюю зі схемами. Я не маю нічого персонально до Онищенка. Заплати півтора мільярда — і все. Але якщо його підтримує Тимошенко, просуваючи законопроекти, які легалізують таку несплату, я буду проти неї виступати. Особисто проти неї я не виступаю. Лише проти законопроекту. Бо мене просто цинізм вразив: законопроект називається «в інтересах населення», а захищає олігарха. Я намагаюся персонально ні з ким не воювати. Я воюю зі схемами. Я не маю нічого персонально до Онищенка. Заплати півтора мільярда — і все. Але якщо його підтримує Тимошенко, просуваючи законопроекти, які легалізують таку несплату, я буду проти неї виступати. Бо мене просто цинізм вразив: законопроект називається «в інтересах населення», а захищає олігарха — Не схоже, що ви дружите з колишніми колегами по журналістиці - Лещенком, Наємом, Заліщук… — Це моя особиста трагедія. Я не чекала від них такого. Ми стільки разом пройшли, і я сподівалася, що їхнім вибором будуть державні інтереси, а не власні амбіції. Але вони грають у фейки. Якщо я роблю державну справу, а люди мені допомагають і співпрацюють, це одне. А якщо атакують мене, отже, щось не так. З тим же Онищенком — вони мене жодного разу не підтримали. Я веду багато тем, і ніде вони не є моїми союзниками. А радше опонентами. Якщо ви зауважите, у нас багато журналістів воювали проти Януковича. А вбивали лише мене. Бо у цих людей були тоді запасні аеродроми. Не дарма Лещенко тоді був у США. Недарма він писав про Лазаренка, а не про Щербаня. Я їхню поведінку сприймаю як зраду. І хочу знайти для себе пояснення цієї зради. — На вас узагалі є багато інформаційних атак. Ви якось на це реагуєте? — Я боляче реагую. Дуже часто ці речі є не просто образливими, а б’ють у серце. Наприклад. Зараз багато фейків стосовно моєї декларації, що я чогось не внесла. Але у мене вийшло навпаки — я внесла більше коштів, ніж отримала насправді. Це сталося за рахунок того, що ті 630 тисяч, які я отримала після смерті чоловіка, мені впали на початку січня, а не в грудні, як я думала. Я не могла це знати, і внесла до декларації 2014 року, хоча не мусила. Тобто у мене «злочин» на 630 тисяч. І всі, хто про це пише, знають про походження цих коштів. А ти розумієш, що вони знають, а все одно пишуть, це дуже боляче. — Як просувається справа щодо нападу на вас? — Дуже погано. Все, що було розслідувано у цій справі, стосується тих осіб, яких заарештував ще Янукович. Це були підставні особи. Вони посиділи у в’язниці, і суд їх відпустив. МВС розслідувала, хто насправді був виконавцем. Вони у Москві. Вони мене не цікавлять, бо я не воюю з «шістками». По суті, я їм навіть маю бути вдячною. Попри замовлення вони залишили мене живою. До того ж у моїй справі є інші цікаві особи, щодо яких розслідування навіть не проводиться. Це, наприклад, особистий охоронець Януковича на прізвище Кобзар. Він виконував деякі цікаві доручення для колишнього президента, всі зустрічі проходили через нього. У маєтку Януковича під Маріуполем, який ми захопили, знайшли багато сімейних документів. Записи про те, що за мною ведеться стеження, — по хвилинах: де ввімкнула телефон, куди пішла. І в той день було чітко: у такий-то час включила телефон на Хрещатику, потім — запис: почалася зачистка. І в той час, коли все закінчилася, у щоденнику Кобзаря написано: зачищено. Чисто. Я вважаю, що йдеться про вбивство. — Ви думаєте, вони не знали, що не вбили вас? — Я можу лише здогадуватися. Насправді своїм порятункам я завдячую працівникам Державної патрульної служби, які працювали у роті супроводження посадових осіб аеропорту Бориспіль. По суті, це супровід Януковича. Оскільки це відбулося в зоні їхньої відповідальності, вони патрулювали вулиці. Побачили понівечений автомобіль, розбите скло і могли б поїхати далі, але зауважили, що всередині камінь. Тобто є ознаки нападу. І вони взяли ліхтарик і почали шукати. І знайшли мене. Спочатку зраділи, але, коли зрозуміли, кого вони врятували, дуже злякалися. Вони боялися репресій, і, можливо, вони б і були, але тоді почався Майдан, всі ці події, і стало не до них. Своїм порятункам я завдячую працівникам Державної патрульної служби, які працювали у роті супроводження посадових осіб аеропорту Бориспіль. Коли вони знайшли мене, спочатку зраділи, але, коли зрозуміли, кого вони врятували, дуже злякалися. Вони боялися репресій, і, можливо, вони б і були, але тоді почався Майдан, всі ці події, і стало не до них — Зараз усі люди, які себе вважають прогресивними і борцями з корупцією, - у команді Саакашвілі. Чи не пропонували вам приєднатися? — Я із Саакашвілі познайомилася в літаку кілька років тому. До того я була в Грузії під час війни 2008 року, бачила ті зміни, які відбулися за його президентства. І завжди вважала його прикладом. Зокрема, цитувала його слова, які він мені сказав: «Будь-який політик живе не більше 10 років. Я знав, що за цей час або зроблю щось корисне, або ні». І я всім це повторювала - мовляв, робіть, як він! Не піартеся, а працюйте! І яким же було моє розчарування, коли він приїхав до України і почав робити все навпаки! Суцільний піар! А потім фонд, який забезпечує життєдіяльність Саакашвілі, наповнився одіозними особами, звідки хвости тягнуться до Юрія Іванющенка. За його поданням одним з керівників райрад на Одещині було призначено прямого менеджера Іванющенка. Антикорупційний форум фінансує Руслан Карпан, який ставив пам’ятники Катерині в Одесі. Я особисто розслідувала тему, як він на будівництві глибоководної каналізації в Одесі вкрав 400 мільйонів з 500. Навіть за часів Януковича таких відкатів не було! Також Саакашвілі взяв собі у перші заступники гендиректора «Роснафти!». При всьому, що це — головний партнер схем Курченка. Взяв три квартири у Міноборони для проживання його самого, Сакварелідзе і заступника з «Роснафти». Це правдиві дані, але вони нікуди не пішли. З точки зору журналістської сенсації - незрозуміло. Якщо людина носить корону головного борця з корупцією і при цьому є корупціонером, це сенсація. Якщо інформація ніде не проходить, отже, у нас дуже керовані ЗМІ. — В чому ви бачите своє майбутнє? Залишитесь у політиці чи, може, повернетесь у журналістику? — Журналістика для мене не була самоціллю. Я з дитинства була патріоткою. Я пішла в журналістику, щоб бути корисною державі. Тепер шукаю нові інструменти для цього. Дуже розчарована, бо у мене мало інструментів як у народного депутата. Отже, я слабка. Ще проблема в тому, що дуже важко дається цей досвід. Ти починаєш плавати у політиці, як риба у воді, якщо плетеш інтриги, заробляєш гроші, зраджуєш і робиш підлість. Тоді ти обростаєш масою, ресурсами. Якщо йдеш іншою дорогою, ресурси наростають дуже повільно. І треба шукати шпарину, через яку проб’єшся. Взагалі, я зрозуміла для себе, що я не політик. Бо одне із завдань політика — розважати людей. А мені не хочеться розважати людей. У мене на це немає ані часу, ані бажання.
Блог:
Думки19:12
Політика
Лариса Вишинська
Росіянці, яка образила наших героїв, треба пакувати валізи
І знову в нашому домі не все слава Богу. Черговий скандал спалахнув, коли шеф-редактор програми «Подробиці» телеканалу «Інтер», громадянка Російської Федерації Марія Столярова в прямому ефірі не знайшла інших слів, крім як ненормативну частину «великого і могутнього» щодо сюжету про Небесну Сотню. Мовляв, «давайте закінчуйте цю х**ню!»
Якщо кому цікаво, то це саме та Марія Столярова, яка робила репортажі про ситуацію на сході нашої країни для телеканалу REN-TV і фотографувалася з терористами з батальйону «Восток». Тими самими, яких вона вважає своїми «улюбленими хлопцями в Донецьку». Того самого телеканалу, який - на 10-й позиції з 38-ми - увійшов до списку, поданого Нацрадою з телебачення і радіомовлення до Ради національної безпеки і оборони з проханням застосувати до цих юросіб Російської Федерації санкції.
Особисто мені незрозуміло, чому «Інтер», який є роботодавцем цієї панянки, не опинився в тому ж списку? Тільки тому, що його юридично не можна стовідсотково вважати російським? А яка різниця, якщо 51% акцій цього телеканалу належить холдингу UA Inter Media Group, який рік тому був куплений компанією GDF Media Ltd Дмитра Фірташа? Ще 20% акцій у екс-голови адміністрації Януковича Сергія Льовочкіна, а інші 29% вже суто російські, тому як ними володіє російський «Первый канал».
Весь інтернет справедливо вибухнув обуреними постами, які зводяться приблизно до того, що написав на своїй сторінці в «Фейсбуці» Зорян Шкіряк, який дивується, що ми до цього часу терпимо нахабне ставлення до себе росіян. «Відкритий ворог формує медійну політику одного з найрейтинговіших телеканалів, - підкреслює Шкіряк, - промиваючи мізки українським громадянам. Це маячня...» Сама пані Столярова поспішила пояснити своє висловлювання технічною помилкою і нервовою обстановкою під час запису ефірів. В цей же час в «ФБ» з'являється її пост: «Набридло. Весь день роздавала інтерв'ю. Про звичайну технічну лажу в ефірі. За лайку вибачалася разів 5, перед учасниками програми зокрема. І так, раз на два місяці я і моя програма комусь стабільно заважають.
Хто прослуховує, зламує пошту, продукує фейки? Міністр МВС? Його однопартієць, народний депутат Княжицький? Він же автор рейдерського захоплення телеканалу TBI і підручний КГБшника-втікача Сівковича? Чим же це краще за "криваву гебню"? »
Особисто мені як журналісту незрозуміло, як така «лажа» в прямому ефірі вписується в професійну журналістську етику. Але справа навіть не в цьому. Пам'ять послужливо підкидає факт, що мав місце в біографії Андрія Дещиці. Пам'ятаєте, як обурилися кремлівські ляльководи, коли виконуючий обов'язки міністра закордонних справ України Андрій Дещиця заспівав образливу пісеньку про Путіна? Представник Росії в ООН тоді відразу заявив, що для Росії більше Дещиця не існує, а депутати Держдуми в грубій формі рекомендували Порошенкові звільнити міністра.
Так Путін заслужив таке ставлення українців, тому як саме через його примхи, спритно заховані під обгорткою уявної турботи про росіян на території України, у нас забрали Крим, за який, до речі, свого часу Україна віддала Росії частину своєї території, лише про це ніхто з росіян згадувати чомусь не хоче. Чому, якщо ви такі правдоборців? Саме через нього залишаються інвалідами і гинуть наші хлопці на Сході, сиротіють їхні сім'ї, діти і батьки. Нічим не кращий і штатний російський блазень Жириновський, який вперто називає схід нашої країни «споконвічно російськими землями». І багато інших поплічників кремлівського «царька», який вважає себе ледь не Богом... А за що пані Столярова образила тих, хто пролив свою кров під час Революції гідності? Тільки лише за те, що це дозволило українцям підняти голови і усвідомити, нарешті, що все не так, як бачиться з-під кремлівських зірок?!
Тим часом керівництво телеканалу «Інтер», який «обурений інцидентом, що стався в прямому ефірі програми «Подробиці тижня» від 21 лютого 2016 року» та «вважає категорично неприпустимим те, що в ефірі прозвучала нецензурна лексика», поспішило прилюдно відхреститися і від програми, яка є дітищем Марії Столярової, і від самої пані Столярової. Прес-служба телеканалу заявила, що «випусковий редактор програми «Подробиці тижня» Марія Столярова є працівником компані ї«Національні інформаційні системи» («НІС») і ніколи не працювала» на цьому телеканалі. Тому «Інтер» «заявляє, що не має ніякого відношення до виробництва цієї програми. Ця програма, як і весь інформаційний продукт, що виходить в ефірі телеканалу «Інтер», виробляється компанією «Національні інформаційні системи». До того ж «угода між телеканалом «Інтер» і компанією «НІС» передбачає, що телеканал не має відношення до виробництва, визначення і планування тем і не відповідає за зміст програм «Чорне дзеркало», «Новини», «Подробиці», «Подробиці тижня». Крім цього, згідно з угодою, компанія «НІС» самостійна і в здійсненні кадрової політики. Компанія «НІС» на власний розсуд і без узгодження з телеканалом «Інтер» здійснює підбір ведучих, редакторів, кореспондентів, іншого творчого і технічного персоналу для всіх програм, які вона виробляє». Ось тобі й маєш! Мовляв, я - не я і хата не моя!!!
Не знаю, як кому, а мені чомусь знову хочеться провести аналогію. Яку, запитаєте. А вам це нічого не нагадує? Наприклад, чоловічків. Зелененьких таких. Які, як таргани, вмить заполонили Крим. І від яких московські бонзи відразу відхрестилися: мовляв, знати не знаємо, відати - не відаємо, все, що вони роблять - виключно за власною ініціативою і бажанням. Як то кажуть, живі перекази, та віриться важко. Хто з них - «Інтер» або «НІС» - і за що відповідає, хто і кому диктує свою волю, а заодно і який продукт в результаті отримує український телеглядач, давно пора розібратися Нацраді з телебачення і радіомовлення. Та й Мінінформполітики, мабуть, пора довести українцям, що всі вони там, разом узяті, не дарма штани протирають і їдять свій хліб. А то поки що така інформполітика виходить, що закачаєшся від результатів.
Що ж стосується цього конкретного випадку, то, як на мене, найбільш логічним у цій ситуації було б депортувати Марію Столярову в Росію - нехай сходить жовчю в бік українців там, а не ходить київською землею, дихає повітрям столиці Київської Русі (прошу не баламутити і не плутати, Русь була Київська, а не московитська - Московія, як відомо, з'явилася набагато пізніше), їсть українське сало і при цьому не поважає людей, які є господарями цієї землі. Що їй потрібно наполегливо запропонувати терміново пакувати валізи і купувати квиток на Москву, вважає сьогодні багато хто. Приміром, письменник Андрій Кокотюха, відомий своєю любов'ю до рідної країни. А також політтехнолог Тарас Березовець, який стверджує, що «громадянка Росії і шеф-редактор телеканалу «Інтер» Марія Столярова повинна стати персоною нон ґрата».
До речі, Березовець підкреслює, що «сам факт того, що громадянка РФ Марія Столярова, яка навесні-влітку 2014 року люто закликала Путіна захопити Україну, є шеф-редактором одного з найрейтинговіших каналів України, є найяскравішим показником того, як Льовочкін, Фірташ і їхні кремлівські покровителі ставляться до українського народу. «Для мене не важливі ніякі вибачення і пояснення Столярової щодо нібито технічної помилки. Технічна помилка - це те, що «Інтер» з його інформаційною політикою під час Євромайдану і його політикою щодо висвітлення українсько-російського конфлікту все ще веде мовлення в моїй країні, - написав Березовець. - Ганьба не «Інтеру» і його господарям, на яких мітку ставити ніде, ганьба Нацраді з питань телебачення і радіомовлення та Україні, що терплять факт перебування на чолі центрального каналу людини, яка закликала вбивати українських солдатів».
Як думаєте, влада України відреагує належним чином чи спустить чергове знущання знахабнілих кремлівських посіпак над власним народом на гальмах?! До речі, на тлі всього цього зовсім розчулює скарга росіян на українців у Криму, які «ображають» їх тим, що занадто сильно люблять свою країну і під час відпочинку часто кричать «Слава Україні!» і співають відому пісню про Путіна. Тобто вони обурені тим, що наші люди поводяться як патріоти: мовляв, якщо п'ють, то за Україну, якщо лають, то Путіна! Це вже діагноз...
Публікації19:43
Економіка
Бути чи не бути реструктуризації валютних кредитів
Питання реструктуризації валютних кредитів знову на порядку денному. У Верховній Раді зареєстровано законопроект №4004 «Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отриманими на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)». Його підготувало Міністерство фінансів спільно з Національним банком та Незалежною асоціацією банків України.
За повідомленням КМУ, кількість родин, які матимуть право на реструктуризацію валютних іпотечних кредитів, становить приблизно 37 тисяч на загальну суму понад 20 мільярдів гривень. При цьому законопроект не становить загрози для банківської системи: його узгоджено з 19 найбільшими банками України, які володіють 75% активів у банківській системі. Та чи спрацює ця ініціатива? І на чию користь?
Пряник за батогом
Одразу зазначимо, що скористатися пільгою власники дорожезних маєтків не зможуть. Принаймні це обіцяють автори, які прописують: загальна сума заборгованості за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, включаючи заборгованість за основною сумою кредиту, відсотками, фіксованими виплатами, комісіями чи будь-якими іншими оплатами станом на 1 січня 2015 року не перевищує 2,5 мільйона гривень згідно з офіційним курсом Нацбанку та строк повернення якої станом на 1 січня 2014 року не настав.
Понад те, як ідеться у пояснювальній записці за підписом міністра фінансів Наталії Яресько, метою проекту є зменшення фінансового навантаження на фізосіб-позичальників, котрі мають кредити в іноземній валюті на придбання єдиного житла й мусять обслуговувати їх, сплачуючи втричі більші суми, ніж станом на 1.01.2014, або перетворитися на осіб без постійного місця проживання. Окрім того, його реалізація не потребує додаткових витрат із державного бюджету.
Стверджується: оскільки необхідно дуже зважено підходити до питання, позаяк банківська система України нині в складному становищі, у проекті прописано оптимальний шлях врегулювання питання, що не допустить значного погіршення платоспроможності банківських установ. «Тому, закликаючи до потреби розв’язання цієї соціальної проблеми на державному рівні, – адже Україна зацікавлена у збереженні середнього класу населення й недопущенні подальшого зубожіння громадян, – пропонуємо сконцентрувати увагу на підтримці позичальників - фізичних осіб, які отримували кредити в іноземній валюті на придбання єдиного житла для власної родини. Кількість таких кредитів становить приблизно 37 тисяч на загальну суму близько одного мільярда доларів США», – акцентується авторами законопроекту.
Зокрема, законопроект передбачає диференційований підхід для визначення частини боргу, що підлягає прощенню з урахуванням категорії позичальників та майна, яке придбавалося за рахунок кредиту. Для тих категорій громадян, яким держава гарантує додаткову підтримку, а також позичальників, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, беручи участь в антитерористичній операції, законопроект передбачає особливі умови реструктуризації кредитних зобов’язань. А для недопущення зловживання законопроект містить низку обмежень.
Так, запропоновано, щоб реструктуризації підлягали кредити:
що отримувались позичальниками для придбання єдиного житла за умови відсутності іншої житлової нерухомості у власності;
залишок заборгованості за якими не перевищує 2,5 мільйона гривень станом на 1.01.2015 р. (близько 150 тисяч доларів США);
станом на 1.01.2014 р. за якими відсутня неповернена прострочена заборгованість за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті або її погашено до моменту реструктуризації.
Окрім того, передбачена заміна валюти зобов’язань за курсом НБУ на дату реструктуризації з умовою прощення частини боргу:
позичальникам, які мають єдине житло, – не менше 25%;
позичальникам, які мають єдине соціальне житло (квартири – 60 квадратних метрів, будинки – 120 квадратних метрів), – не менше 50%;
інвалідам 1-ї групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним та сім’ям з дитиною-інвалідом 1-ї групи, які мають єдине житло, – не менше 50%;
інвалідам 1-ї групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним; сім’ям з дитиною-інвалідом 1-ї групи, які мають єдине соціальне житло, – не менше 70%;
учасникам АТО, які під час АТО отримали інвалідність 1-ї групи, які мають єдине житло, – не менше 80%, які мають єдине соціальне житло, – 100%;
спадкоємцям учасників АТО, які загинули в АТО, – 100%.
Прописано й фіксацію на три роки процентної ставки за реструктуризованим кредитом на рівні тієї, за якою було надано кредит в іноземній валюті, та пропонується ринковий механізм визначення відсоткової ставки, за якою (після того, як мине 3-річний термін) буде обслуговуватись кредит, – на рівні українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців) + 3%. Та прощення позичальникам штрафних санкцій, які виникли через неналежне виконання ними своїх зобов’язань з 1.01.2014 року. І визначаються особливості звернення стягнення на предмет іпотеки й відступлення права вимоги за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті на придбання житла.
Крім того, законопроект вирішує питання припинення дії мораторію щодо стягнення на майно, яке виступає забезпеченням за кредитами фізичних осіб, встановленого Законом «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» №1304-VII від 3 червня 2014 року. Законопроект передбачає припинення дії зазначеного мораторію через 6 місяців, що забезпечить достатній час позичальникам для подання заяв банкам про реструктуризацію своїх зобов’язань та банкам – для здійснення відповідних операцій.
Причини мають наслідки
Економіст Віктор Лисицький переконаний, що згаданий законопроект має всі шанси на те, щоб бути прийнятим і реалізованим без потрясінь. Він наголосив, що банки вкрай зацікавлені у збереженні добрих відносин з клієнтом. «Для банку клієнт – це все. У нас немає жодного примусу, а лише ринкова система. І банки серйозно зацікавлені у збереженні своєї репутації кваліфікованого, але чуйного бізнесмена. Цей закон створить зрозумілі і реалізовані умови збалансування інтересів банків, держави і позичальників. Банківська система намагається бути гуманною, розуміє ситуацію, в якій перебуває вся країна. І тут маємо дуже чітку соціальну спрямованість. До тих, хто, попри складнощі, тягнувся, платив і не мав неповерненої простроченої заборгованості станом на 1.01.2014, прописано одне ставлення. А хто ж плюнув на все, не повинен розраховувати на гроші інших вкладників», – пояснив він у коментарі АСН, додавши, що заплановане зняття мораторію на вилучення заставного майна – це вимушений захід, оскільки, на жаль, безкарність породжує бажання крутіїв скористатися ситуацією.
Окрім того, Віктор Лисицький нагадав, що, аналізуючи сьогодення, варто пам’ятати, як виникла проблема: «Тут потрібно згадати передісторію. Свого часу, після 2005 року, коли у нас зростав дефіцит зовнішньоекономічного балансу, банки змогли залучити неймовірні кошти на кредитування економіки. Зокрема, в період з середини 2005-го по приблизно четвертий квартал 2008-го – це було приблизно 35-36 мільярдів доларів, притому на приватній, комерційній основі, без якихось гарантій уряду. Однак влада не звертала уваги на зростання дефіциту зовнішньої торгівлі, хоч було цілком зрозуміло, що ми можемо зіткнутися з необхідністю девальвації національної валюти. Адже позичені гроші, які затикали дірку в платіжному балансі й перекривали мінус зовнішнього торгового балансу, і керівництво країни, підозрюю, що й особисто Віктор Андрійович Ющенко, пішли на зміцнення валюти – замість того, щоб девальвувати гривню й обмежити апетити з імпорту. Але в час, коли в країні грошей було достатньо багато, люди набрали валютних кредитів. І ніхто не припускав, що в 2008 році «манхеттенські мудреці» всю світову економіку на коліна поставлять».
Відповідальність за фінансово-економічні проблеми 2008-го, переконаний експерт, несуть, зокрема, прем'єр-міністр Юлія Тимошенко й президент Віктор Ющенко. «Вони перебували в такому дитячому милостивому стані, мовляв, валюта зміцнюється, грошей багато. А виявилося: «Ку-ку, Марусю!» Потік грошей з-за кордону припинився. І банки перестали їх давати. Кредити потрібно було повертати. Дірка в зовнішньому торговому балансі почала розростатися. Адже спочатку валюту довелося опустити з 5 гривень за долар до 8 гривень. А потім крутий «геолог» Микола Азаров або не відчував, що відбувається в економіці, або проводив політику, коли з'являлися шалені борги за зовнішніми запозиченнями у незрозумілих структур (не у МВФ), а курс гривні потихеньку повз. У підсумку ми отримали величезну армію людей, які постраждали від такої політики. Банки пропонували шукати компромісний варіант, а виконавча влада сховалася, самоусунулася від розглядів із позичальниками».
Досвід і практика
Водночас експерти пояснили АСН, що законопроект хоч і покликаний полегшити життя пересічним громадянам, які мають іпотечні кредити в іноземній валюті, містить неточності і певні ризики. Так, експерт Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) з питань фінансової політики Антоніна Дешко розповіла АСН, що у світовій практиці неодноразово виникали подібні ситуації, коли держава змушена була втручатися для забезпечення підтримки окремих верств населення, які отримували іпотечні кредити в іноземній валюті. «Найбільше подібних випадків виникало в періоди світових фінансових криз, та й навіть у 2015 році в країнах, громадяни яких «полюбляли» отримувати кредити у швейцарських франках (Угорщина, Хорватія, Польща), а останній різко ревальвував. І механізми в таких випадках використовувалися різні. Наприклад, в Угорщині закріпили обмінний курс на погашення боргу, ввели мораторій на реалізацію заставленого майна, але з поступовим його скасуванням дали змогу застосувати схему «продати, щоб орендувати». У Хорватії спробували на законодавчому рівні зафіксувати валютний курс куна відносно швейцарського франка з подальшою конвертацією в національну валюту. У Польщі впровадили механізм, згідно з яким були конвертовані кредити, які надавалися на придбання житла, і це житло є єдиним житлом позичальника. Механізм, що впроваджується законопроектом в Україні, за своєю суттю нагадує саме польський варіант… Він не матиме істотних ризиків для банківської системи – його розроблено за участю самих банків, і певним чином ним пропонується «узаконити» окремі ідеї, викладені в торішньому Меморандумі щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. До того ж прикінцевими положеннями законопроекту пропонується Національному банку розробити постанову щодо порядку обліку банками операцій з реструктуризації», – розповіла вона.
Також експерт звернула увагу, що, відповідно до Закону «Про іпотеку», іпотека – це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, яке залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом: «Тобто на практиці кредит міг бути взятим позичальником не лише для придбання житла, коли як забезпечення це саме житло і виступало. Але і для інших цілей – і, можливо, соціального характеру (наприклад, лікування), де у вигляді забезпечення також надавалося житло. І такі кредити також вважаються іпотечними, але не є предметом регулювання цього законопроекту».
Є питання, за словами Антоніни Дешко, до визначення терміну «позичальник, що належить до окремої категорії громадян України, яким держава забезпечує надання додаткової підтримки». «Це позичальник, який станом на 1 січня 2015 року належить до однієї або кількох категорій громадян України… Тлумачення в подальшому може бути досить неоднозначним. По-перше, особи, які брали участь в АТО. На превеликий жаль, воєнні дії на сході країни тривають. І статус учасника бойових дій окремі особи-позичальники могли отримати і після 1 січня 2015 року. По-друге, люди, які стали інвалідами І групи після вказаної дати. Ціна питання – списання боргу – не менше 50 чи не менше 70%, а позичальнику-учаснику АТО, інваліду І групи, – 100%. Не врегульоване в цьому законопроекті й питання, якщо позичальник або член сім’ї позичальника загинув (зник безвісти) в АТО», – акцентувала вона.
Підводні камені
У свою чергу Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу, додав, що в разі ухвалення закону безумовну перевагу отримують спадкоємці або подружжя позичальника, загиблого під час виконання військової служби, яким, відповідно до проекту, списується 100% кредиту. Решта позичальників підпадають під цілий комплекс певних «але», які відображені в умовах та критеріях проведення реструктуризації. Зокрема, для реструктуризації станом на 1.01.2015 р. залишок заборгованості не має бути вищим за 2,5 мільйона гривень (близько 90 тис. дол. США), позичальник та/або члени його сім’ї не можуть мати у власності іншого житла, станом на 1 січня 2014 року має бути відсутня прострочена заборгованість за кредитом.
«Цікаво, що членами сім’ї для цілей цього документу вважатимуться дружина, чоловік, партнери у цивільному шлюбі, їхні малолітні й неповнолітні діти та інші особи у складі сім’ї позичальника. Тобто вже на першому етапі для відмови позичальнику можна пошукати в нього «інших членів сім’ї», які мають житло, наприклад, обсягом 20 квадратних метрів, або заможного партнера по цивільному шлюбу. І навіть якщо у позичальника справді зовсім нічого немає, крім кредитного соціального житла (квартира до 60 квадратних метрів або житловий будинок до 120 квадратів), не все так солодко. Так, іпотечні кредити, отримані у валюті, переведуть у гривню за поточним курсом і визначать частку, яка підлягатиме списанню. Банк укладе з позичальником новий договір, після чого погашення заборгованості здійснюватиметься у гривні згідно з новими умовами та новим графіком платежів за кредитом», – акцентував він у коментарі АСН.
Однією з небезпек, за словами Олега Пендзина, є те, що в законопроекті відсутні норми, які б забороняли банкам укладати такі договори про реструктуризацію з терміном погашення кредиту, що не менший за попередній. А також що списання задекларованої частки кредиту відбувається лише після того, як сплачено все за договором реструктуризації. І якщо позичальник не виконає вчасно своїх зобов’язань за таким договором, банк має право відмовити у здійсненні прощення (анулювання) частини боргу і нарахувати все по повній.
«Норми законопроекту мають певні «хитрощі», які призведуть до того, що привілеями, які ним запроваджуються, скористається дуже незначна частина позичальників (із задекларованих розробником 37 тисяч таких кредитів)», – зазначив економіст.
А ось економічний експерт Ігор Манцуров закликає пам’ятати, що диявол ховається завжди в деталях. «Левова частка позичальників брали кредити ще до кризи 2008-2009 років, коли долар коштував близько 8 гривень, тобто принаймні втричі дешевше, ніж нині. У пояснювальній записці до законопроекту вказується, що він «не становить загроз для банківської системи: його узгоджено з 19 найбільшими банками України, що володіють 75% активів у банківській системі».
Він акцентує, що найголовніша мета, яку переслідує законопроект №4004, визначена ч. 4 ст. 7 «Прикінцевих положень», де закріплено: визнати таким, що втратив чинність, Закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», тобто скасування мораторію на стягнення іпотечного майна, що дасть змогу банківським та усім іншим фінансовим установам розпочати процедуру відбирання житла у позичальників.
Істинна суперечка
Звісно, питання, порушене у законопроекті №4004, є вкрай чутливим. Як і ймовірність зняття мораторію на стягнення майна. Адже завжди ті, хто дійсно застряг у проблемах, як і ділки, що хитрують, махлюють і, користуючись тимчасовою безкарністю, не обслуговують кредитні зобов’язання не тому, що не можуть, а просто – не хочуть. Тому розгляд і ухвалення згаданого законопроекту простими бути не можуть апріорі. До того ж парламент дедалі більше заглиблюється в кризу, і не факт, що зможе ефективно працювати, результативно голосувати. Нині можемо лише сподіватися, що влада й бізнес знайдуть правильне рішення і все не скотиться до вирішення корпоративних інтересів чи формування передвиборної агітки.
Бути чи не бути реструктуризації валютних кредитів
Питання реструктуризації валютних кредитів знову на порядку денному. У Верховній Раді зареєстровано законопроект №4004 «Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отриманими на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)». Його підготувало Міністерство фінансів спільно з Національним банком та Незалежною асоціацією банків України.
За повідомленням КМУ, кількість родин, які матимуть право на реструктуризацію валютних іпотечних кредитів, становить приблизно 37 тисяч на загальну суму понад 20 мільярдів гривень. При цьому законопроект не становить загрози для банківської системи: його узгоджено з 19 найбільшими банками України, які володіють 75% активів у банківській системі. Та чи спрацює ця ініціатива? І на чию користь?
Пряник за батогом
Одразу зазначимо, що скористатися пільгою власники дорожезних маєтків не зможуть. Принаймні це обіцяють автори, які прописують: загальна сума заборгованості за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, включаючи заборгованість за основною сумою кредиту, відсотками, фіксованими виплатами, комісіями чи будь-якими іншими оплатами станом на 1 січня 2015 року не перевищує 2,5 мільйона гривень згідно з офіційним курсом Нацбанку та строк повернення якої станом на 1 січня 2014 року не настав.
Понад те, як ідеться у пояснювальній записці за підписом міністра фінансів Наталії Яресько, метою проекту є зменшення фінансового навантаження на фізосіб-позичальників, котрі мають кредити в іноземній валюті на придбання єдиного житла й мусять обслуговувати їх, сплачуючи втричі більші суми, ніж станом на 1.01.2014, або перетворитися на осіб без постійного місця проживання. Окрім того, його реалізація не потребує додаткових витрат із державного бюджету.
Стверджується: оскільки необхідно дуже зважено підходити до питання, позаяк банківська система України нині в складному становищі, у проекті прописано оптимальний шлях врегулювання питання, що не допустить значного погіршення платоспроможності банківських установ. «Тому, закликаючи до потреби розв’язання цієї соціальної проблеми на державному рівні, – адже Україна зацікавлена у збереженні середнього класу населення й недопущенні подальшого зубожіння громадян, – пропонуємо сконцентрувати увагу на підтримці позичальників - фізичних осіб, які отримували кредити в іноземній валюті на придбання єдиного житла для власної родини. Кількість таких кредитів становить приблизно 37 тисяч на загальну суму близько одного мільярда доларів США», – акцентується авторами законопроекту.
Зокрема, законопроект передбачає диференційований підхід для визначення частини боргу, що підлягає прощенню з урахуванням категорії позичальників та майна, яке придбавалося за рахунок кредиту. Для тих категорій громадян, яким держава гарантує додаткову підтримку, а також позичальників, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, беручи участь в антитерористичній операції, законопроект передбачає особливі умови реструктуризації кредитних зобов’язань. А для недопущення зловживання законопроект містить низку обмежень.
Так, запропоновано, щоб реструктуризації підлягали кредити:
що отримувались позичальниками для придбання єдиного житла за умови відсутності іншої житлової нерухомості у власності;
залишок заборгованості за якими не перевищує 2,5 мільйона гривень станом на 1.01.2015 р. (близько 150 тисяч доларів США);
станом на 1.01.2014 р. за якими відсутня неповернена прострочена заборгованість за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті або її погашено до моменту реструктуризації.
Окрім того, передбачена заміна валюти зобов’язань за курсом НБУ на дату реструктуризації з умовою прощення частини боргу:
позичальникам, які мають єдине житло, – не менше 25%;
позичальникам, які мають єдине соціальне житло (квартири – 60 квадратних метрів, будинки – 120 квадратних метрів), – не менше 50%;
інвалідам 1-ї групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним та сім’ям з дитиною-інвалідом 1-ї групи, які мають єдине житло, – не менше 50%;
інвалідам 1-ї групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним; сім’ям з дитиною-інвалідом 1-ї групи, які мають єдине соціальне житло, – не менше 70%;
учасникам АТО, які під час АТО отримали інвалідність 1-ї групи, які мають єдине житло, – не менше 80%, які мають єдине соціальне житло, – 100%;
спадкоємцям учасників АТО, які загинули в АТО, – 100%.
Прописано й фіксацію на три роки процентної ставки за реструктуризованим кредитом на рівні тієї, за якою було надано кредит в іноземній валюті, та пропонується ринковий механізм визначення відсоткової ставки, за якою (після того, як мине 3-річний термін) буде обслуговуватись кредит, – на рівні українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців) + 3%. Та прощення позичальникам штрафних санкцій, які виникли через неналежне виконання ними своїх зобов’язань з 1.01.2014 року. І визначаються особливості звернення стягнення на предмет іпотеки й відступлення права вимоги за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті на придбання житла.
Крім того, законопроект вирішує питання припинення дії мораторію щодо стягнення на майно, яке виступає забезпеченням за кредитами фізичних осіб, встановленого Законом «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» №1304-VII від 3 червня 2014 року. Законопроект передбачає припинення дії зазначеного мораторію через 6 місяців, що забезпечить достатній час позичальникам для подання заяв банкам про реструктуризацію своїх зобов’язань та банкам – для здійснення відповідних операцій.
Причини мають наслідки
Економіст Віктор Лисицький переконаний, що згаданий законопроект має всі шанси на те, щоб бути прийнятим і реалізованим без потрясінь. Він наголосив, що банки вкрай зацікавлені у збереженні добрих відносин з клієнтом. «Для банку клієнт – це все. У нас немає жодного примусу, а лише ринкова система. І банки серйозно зацікавлені у збереженні своєї репутації кваліфікованого, але чуйного бізнесмена. Цей закон створить зрозумілі і реалізовані умови збалансування інтересів банків, держави і позичальників. Банківська система намагається бути гуманною, розуміє ситуацію, в якій перебуває вся країна. І тут маємо дуже чітку соціальну спрямованість. До тих, хто, попри складнощі, тягнувся, платив і не мав неповерненої простроченої заборгованості станом на 1.01.2014, прописано одне ставлення. А хто ж плюнув на все, не повинен розраховувати на гроші інших вкладників», – пояснив він у коментарі АСН, додавши, що заплановане зняття мораторію на вилучення заставного майна – це вимушений захід, оскільки, на жаль, безкарність породжує бажання крутіїв скористатися ситуацією.
Окрім того, Віктор Лисицький нагадав, що, аналізуючи сьогодення, варто пам’ятати, як виникла проблема: «Тут потрібно згадати передісторію. Свого часу, після 2005 року, коли у нас зростав дефіцит зовнішньоекономічного балансу, банки змогли залучити неймовірні кошти на кредитування економіки. Зокрема, в період з середини 2005-го по приблизно четвертий квартал 2008-го – це було приблизно 35-36 мільярдів доларів, притому на приватній, комерційній основі, без якихось гарантій уряду. Однак влада не звертала уваги на зростання дефіциту зовнішньої торгівлі, хоч було цілком зрозуміло, що ми можемо зіткнутися з необхідністю девальвації національної валюти. Адже позичені гроші, які затикали дірку в платіжному балансі й перекривали мінус зовнішнього торгового балансу, і керівництво країни, підозрюю, що й особисто Віктор Андрійович Ющенко, пішли на зміцнення валюти – замість того, щоб девальвувати гривню й обмежити апетити з імпорту. Але в час, коли в країні грошей було достатньо багато, люди набрали валютних кредитів. І ніхто не припускав, що в 2008 році «манхеттенські мудреці» всю світову економіку на коліна поставлять».
Відповідальність за фінансово-економічні проблеми 2008-го, переконаний експерт, несуть, зокрема, прем'єр-міністр Юлія Тимошенко й президент Віктор Ющенко. «Вони перебували в такому дитячому милостивому стані, мовляв, валюта зміцнюється, грошей багато. А виявилося: «Ку-ку, Марусю!» Потік грошей з-за кордону припинився. І банки перестали їх давати. Кредити потрібно було повертати. Дірка в зовнішньому торговому балансі почала розростатися. Адже спочатку валюту довелося опустити з 5 гривень за долар до 8 гривень. А потім крутий «геолог» Микола Азаров або не відчував, що відбувається в економіці, або проводив політику, коли з'являлися шалені борги за зовнішніми запозиченнями у незрозумілих структур (не у МВФ), а курс гривні потихеньку повз. У підсумку ми отримали величезну армію людей, які постраждали від такої політики. Банки пропонували шукати компромісний варіант, а виконавча влада сховалася, самоусунулася від розглядів із позичальниками».
Досвід і практика
Водночас експерти пояснили АСН, що законопроект хоч і покликаний полегшити життя пересічним громадянам, які мають іпотечні кредити в іноземній валюті, містить неточності і певні ризики. Так, експерт Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) з питань фінансової політики Антоніна Дешко розповіла АСН, що у світовій практиці неодноразово виникали подібні ситуації, коли держава змушена була втручатися для забезпечення підтримки окремих верств населення, які отримували іпотечні кредити в іноземній валюті. «Найбільше подібних випадків виникало в періоди світових фінансових криз, та й навіть у 2015 році в країнах, громадяни яких «полюбляли» отримувати кредити у швейцарських франках (Угорщина, Хорватія, Польща), а останній різко ревальвував. І механізми в таких випадках використовувалися різні. Наприклад, в Угорщині закріпили обмінний курс на погашення боргу, ввели мораторій на реалізацію заставленого майна, але з поступовим його скасуванням дали змогу застосувати схему «продати, щоб орендувати». У Хорватії спробували на законодавчому рівні зафіксувати валютний курс куна відносно швейцарського франка з подальшою конвертацією в національну валюту. У Польщі впровадили механізм, згідно з яким були конвертовані кредити, які надавалися на придбання житла, і це житло є єдиним житлом позичальника. Механізм, що впроваджується законопроектом в Україні, за своєю суттю нагадує саме польський варіант… Він не матиме істотних ризиків для банківської системи – його розроблено за участю самих банків, і певним чином ним пропонується «узаконити» окремі ідеї, викладені в торішньому Меморандумі щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. До того ж прикінцевими положеннями законопроекту пропонується Національному банку розробити постанову щодо порядку обліку банками операцій з реструктуризації», – розповіла вона.
Також експерт звернула увагу, що, відповідно до Закону «Про іпотеку», іпотека – це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, яке залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом: «Тобто на практиці кредит міг бути взятим позичальником не лише для придбання житла, коли як забезпечення це саме житло і виступало. Але і для інших цілей – і, можливо, соціального характеру (наприклад, лікування), де у вигляді забезпечення також надавалося житло. І такі кредити також вважаються іпотечними, але не є предметом регулювання цього законопроекту».
Є питання, за словами Антоніни Дешко, до визначення терміну «позичальник, що належить до окремої категорії громадян України, яким держава забезпечує надання додаткової підтримки». «Це позичальник, який станом на 1 січня 2015 року належить до однієї або кількох категорій громадян України… Тлумачення в подальшому може бути досить неоднозначним. По-перше, особи, які брали участь в АТО. На превеликий жаль, воєнні дії на сході країни тривають. І статус учасника бойових дій окремі особи-позичальники могли отримати і після 1 січня 2015 року. По-друге, люди, які стали інвалідами І групи після вказаної дати. Ціна питання – списання боргу – не менше 50 чи не менше 70%, а позичальнику-учаснику АТО, інваліду І групи, – 100%. Не врегульоване в цьому законопроекті й питання, якщо позичальник або член сім’ї позичальника загинув (зник безвісти) в АТО», – акцентувала вона.
Підводні камені
У свою чергу Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу, додав, що в разі ухвалення закону безумовну перевагу отримують спадкоємці або подружжя позичальника, загиблого під час виконання військової служби, яким, відповідно до проекту, списується 100% кредиту. Решта позичальників підпадають під цілий комплекс певних «але», які відображені в умовах та критеріях проведення реструктуризації. Зокрема, для реструктуризації станом на 1.01.2015 р. залишок заборгованості не має бути вищим за 2,5 мільйона гривень (близько 90 тис. дол. США), позичальник та/або члени його сім’ї не можуть мати у власності іншого житла, станом на 1 січня 2014 року має бути відсутня прострочена заборгованість за кредитом.
«Цікаво, що членами сім’ї для цілей цього документу вважатимуться дружина, чоловік, партнери у цивільному шлюбі, їхні малолітні й неповнолітні діти та інші особи у складі сім’ї позичальника. Тобто вже на першому етапі для відмови позичальнику можна пошукати в нього «інших членів сім’ї», які мають житло, наприклад, обсягом 20 квадратних метрів, або заможного партнера по цивільному шлюбу. І навіть якщо у позичальника справді зовсім нічого немає, крім кредитного соціального житла (квартира до 60 квадратних метрів або житловий будинок до 120 квадратів), не все так солодко. Так, іпотечні кредити, отримані у валюті, переведуть у гривню за поточним курсом і визначать частку, яка підлягатиме списанню. Банк укладе з позичальником новий договір, після чого погашення заборгованості здійснюватиметься у гривні згідно з новими умовами та новим графіком платежів за кредитом», – акцентував він у коментарі АСН.
Однією з небезпек, за словами Олега Пендзина, є те, що в законопроекті відсутні норми, які б забороняли банкам укладати такі договори про реструктуризацію з терміном погашення кредиту, що не менший за попередній. А також що списання задекларованої частки кредиту відбувається лише після того, як сплачено все за договором реструктуризації. І якщо позичальник не виконає вчасно своїх зобов’язань за таким договором, банк має право відмовити у здійсненні прощення (анулювання) частини боргу і нарахувати все по повній.
«Норми законопроекту мають певні «хитрощі», які призведуть до того, що привілеями, які ним запроваджуються, скористається дуже незначна частина позичальників (із задекларованих розробником 37 тисяч таких кредитів)», – зазначив економіст.
А ось економічний експерт Ігор Манцуров закликає пам’ятати, що диявол ховається завжди в деталях. «Левова частка позичальників брали кредити ще до кризи 2008-2009 років, коли долар коштував близько 8 гривень, тобто принаймні втричі дешевше, ніж нині. У пояснювальній записці до законопроекту вказується, що він «не становить загроз для банківської системи: його узгоджено з 19 найбільшими банками України, що володіють 75% активів у банківській системі».
Він акцентує, що найголовніша мета, яку переслідує законопроект №4004, визначена ч. 4 ст. 7 «Прикінцевих положень», де закріплено: визнати таким, що втратив чинність, Закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», тобто скасування мораторію на стягнення іпотечного майна, що дасть змогу банківським та усім іншим фінансовим установам розпочати процедуру відбирання житла у позичальників.
Істинна суперечка
Звісно, питання, порушене у законопроекті №4004, є вкрай чутливим. Як і ймовірність зняття мораторію на стягнення майна. Адже завжди ті, хто дійсно застряг у проблемах, як і ділки, що хитрують, махлюють і, користуючись тимчасовою безкарністю, не обслуговують кредитні зобов’язання не тому, що не можуть, а просто – не хочуть. Тому розгляд і ухвалення згаданого законопроекту простими бути не можуть апріорі. До того ж парламент дедалі більше заглиблюється в кризу, і не факт, що зможе ефективно працювати, результативно голосувати. Нині можемо лише сподіватися, що влада й бізнес знайдуть правильне рішення і все не скотиться до вирішення корпоративних інтересів чи формування передвиборної агітки.
Публікації20:34
Економіка
Закріплене в законах право на вимирання
Як ми, українці, все-таки відрізняємося від європейців! Читаю в інтернеті: депутат і керівник спеціальної комісії з боротьби з корупцією Артур Тальвік звинуватив у «придбанні чобіт (!) і навушників державним коштом» главу департаменту поліції й прикордонної охорони Естонії Ельмара Вахера. Той, бачите, купив в аеропорту міста Таллінн похідні чоботи за 139,41 євро і навушники за 299 євро, розрахувавшись за обновки банківською карткою департаменту поліції. А в Естонії подібні покупки навіть глава департаменту поліції має здійснювати лише через тендер.
Як гадаєте, чим скінчився цей скандал? Ельмара Вахера не лише покарали, а й змусили написати заяву, щоб із його найближчої зарплатні вирахували витрачені на чоботи й навушники 438,41 євро. Я більш ніж переконаний, що відтепер чиновник ліпше босим ходитиме з інспекторською перевіркою по кордону, аніж спробує ще щось купити собі за державні гроші.
Через те немає ні в Естонії, ні в інших країнах Балтії корупційних скандалів. І мій однокурсник, який повернувся нещодавно з Фінляндії (а це практично та ж Естонія), пояснив чому: «На фінському телебаченні зовсім немає кримінальних програм. Місцеві журналісти пояснюють це такими причинами. По-перше, фіни вважають потяг до розкошів пережитком середньовіччя: ходити на золотий унітаз може лише дегенерат. По-друге, збагачуватися за рахунок інших співвітчизників означає ненавидіти свій народ (а так чинять виродки). По-третє, найтяжчим злочином у Фінляндії вважається розтринькування бюджетних – народних! – грошей. Бо власним дітям і онукам доведеться їздити місцевими дорогами й учитися в місцевих школах. Жителі Суомі переконані, що крадій – це завжди боягуз, бо живе у постійному страху. І, нарешті, фіни ніколи не прагнуть влаштувати на «тепле місце» своє чадо. Так роблять лише дурні батьки, бо до успіху дитина повинна дійти самотужки через освіту, наполегливість, працелюбність!»
Своя рука владика
Обома руками «за»! Але до такого благополуччя держави і високої свідомості українських громадян я, мабуть, не доживу. Бо розумних фінів немає в нашому керівництві. Через те корупція заїдає країну, як ота саранча. І про неї вголос не говорить хіба що глухонімий. Але за скоєні злочини, ще й на найвищих щаблях влади, нікого не притягують до кримінальної відповідальності. Більше того, спритні ділки після лобових аргументованих звинувачень у корупції продовжують обіймати високі посади.
Приклади? Подивіться в інтернеті! За публікаціями журналістів, громадських активістів слідчі органи давно вже могли порушити десятки кримінальних справ. Навіть Національне антикорупційне бюро України не може вже не реагувати на сигнали від народу. НАБУ, наприклад, розслідує нині справу глави Національного банку Валерії Гонтаревої. Очільниця НБУ, як зазначають правоохоронці, завжди опікувалася більше не фінансовим достатком країни, а добробутом власної сім'ї. Через те, зловживаючи службовим становищем, вона інформувала рідних про стан справ у ПАТ «Дельта Банк». Коли в тому почалися проблеми, Гонтареви «встигли своєчасно» зняти грошові кошти обсягом близько 12,5 мільйона гривень з депозитних рахунків банку, тоді коли вкладники цієї фінансової установи годинами вистоювали в чергах біля кас, щоб отримати бодай по 100 гривень на день.
Понад те, Валерія Гонтарева, за словами детективів НАБУ, мала спільний бізнес із власником ПАТ «Дельта Банк» Миколою Лагуном: за участю цих двох «банкірів» було здійснено левову частку операцій з торгівлі облігаціями внутрішнього державного займу. І купували їх Гонтарева–Лагун за однією ціною, а продавали за іншою: зрозуміло ж, дорожче.
У Фінляндії чи Естонії на пані Гонтареву за такі шахери-махери вже давно б наділи кайданки, а в нас вона продовжує керувати головною фінансовою установою країни, посміхається, ще й повчає, як потрібно жити. Чи не тому в пресі сьогодні висловлюються побоювання, що ця справа «дорогою може розсипатися», не дійшовши до суду?
Компенсація за знесений готель
Бо хіба не такі самі спритні ділки працюють у наших правоохоронних органах, судах? Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, наприклад, за час перебування на посаді очільника МВС зміг повернути собі та своїй сім'ї майже всі бізнес-активи, які відібрала в нього команда Віктора Януковича. До 2010 року, як можна прочитати у відкритих джерелах, пан Аваков володів енергетичними компаніями, нерухомістю, банком, мережею супермаркетів, Салтовським хлібозаводом та деякими іншими активами, які 2011 року оцінили в 283 мільйони доларів. Коли владу захопили донецькі, Арсену Авакову довелося тікати до Італії. Але й там він не бідував, маючи власний бізнес.
Хвилі всенародного обурення Революції гідності винесли спритного бізнесмена на вулицю Академіка Богомольця, 10. Тут, у Міністерстві внутрішніх справ України, він використав свій шанс сповна: доки українські патріоти проливали й проливають кров на донбаських фронтах, пан Аваков спромігся отримати грошову компенсацію навіть за знесений уже у Харкові свій колишній готель «Київський».
Як вам?! Керуй собі правоохоронцями з «Фейсбука» і капітали нарощуй! І найприкріше в цій ситуації те, що покласти край збагаченню подібних ділків, розкраданню держави загалом, по суті, нікому: влада ніяк не реагує на викривальні статті в пресі, публічні виступи й заяви борців за справедливість. Про це, до речі, відкрито говорять і на Заході: представник німецького Фонду імені Еберта Штефан Мойзер, пояснив DW, як у Німеччині сприймають діяльність українського уряду й чому не бачать прогресу України у боротьбі з корупцією. «Економічні показники, рівень мінімальної заробітної плати та безробіття, – сказав пан Мойзер, – свідчать, що ситуація в Україні не поліпшується. Для Заходу це чіткий сигнал, що ані президент, ані уряд не надто зацікавлені у боротьбі з корупцією, та й генеральний прокурор такої зацікавленості не виявив. Гадаю, нині мало хто вірить, що боротьба з корупцією в Україні рухається у правильному напрямку».
Декларуй – не декларуй…
Невдоволення в Європи викликають також популістські промови партійних ватажків з депутатськими мандатами, що не варті й ламаної гривні. Бо за ними стоять здебільшого інтереси тієї чи іншої партії. Зовсім свіжий, як кажуть, приклад: наприкінці минулого року Верховна Рада в рамках «безвізової лібералізації» з ЄС ухвалила черговий антикорупційний закон, який передбачав з 2016 року «електронне декларування доходів чиновників». Але вже через тиждень з легкої руки заступника глави депутатської групи «Воля народу» Андрія Деркача в бюджеті-2016 з'явилася маленька правка, яка давала змогу декларантам відтермінувати як мінімум до 2017 року свої «майнові звіти».
Виник скандал, бо навіть школяру стало зрозуміло, що депутати не хочуть, аби звичайні українці знали передусім про їхні статки, а також про доходи членів їхніх сімей. Тому, щоб погасити вогонь, парламент змушений був виправляти «електронну ситуацію». Тим паче що глава представництва ЄС в Україні Ян Томбінський пригрозив, що Євросоюз відмовить Україні у безвізовому режимі, якщо скандальну правку Андрія Деркача (за цим прізвищем, переконаний, ховається півпарламенту) Верховна Рада не скасує.
І от 16 лютого депутати ухвалили новий «електронний» закон №3755 з деякими правками. Цього разу ініціативу на себе взяв нардеп Вадим Денисенко з Блоку Петра Порошенка: з голосу (чого робити не можна) він вніс низку правок, серед яких однією з головних була та, що покарання за надання завідомо неправдивих свідчень у декларації відстрочувалося до... 1 січня 2017 року. Але й це не все: депутати постановили, що не обов'язково заносити до декларації дані про цінне майно, подарунки, витрати, які не перевищують 150 мінімальних зарплат (у попередньому законі – 50 мінімалок). Тобто про покупку до 200 тисяч гривень комусь знати не слід.
«Забути» декларанту можна було й про членів сім'ї, взаємовідносини з якими не мають сімейного характеру (тобто вони не проживають із ним, не пов'язані з ним спільним побутом): це батьки, одружені діти, які мають своїх уже дітей, навіть повнолітніх. На стареньких або молоденьких у такий спосіб можна тепер переписати все: від квартири на Печерську до яхти на узбережжі теплого моря.
А ви борги гасіть…
Одне слово, «своїх» депутати вигородять завжди, а от простий люд своїми законами можна дотиснути до ручки. Нещодавно, наприклад, міністр соціальної політики Павло Розенко заявив, що третина (а це майже 200 тисяч осіб!!!) усіх матерів-одиначок, які отримують допомогу на дітей, незабаром залишаться без цих виплат. А Міністерство фінансів «потішило» співвітчизників новою глобальною перевіркою всіх пенсіонерів та отримувачів субсидій. Їх чиновники «проаудитять», щоб, як пояснила міністр фінансів Наталія Яресько, знайти «мертвих душ» і тих українців, які приховують свої доходи.
Неважко тепер уявити, через яке приниження доведеться пройти сотням тисяч мало захищених наших громадян, наданням субсидій яким так вихвалялася влада перед країною й світом. Невже цей аудит не можна було провести «до», а не «після» призначення субсидії? Окрім того, остання видається на рік, але її розмір перераховується щопівроку. І якщо за «субсидований період» ви здійснили, наприклад, покупку або оплатили послугу вартістю від 50 тисяч гривень, у допомозі вам можуть відмовити. При цьому чиновникам буде байдуже, чи ці гроші пішли, скажімо, на онкологічну операцію близького родича субсиданта чи на поїздку за кордон.
Боляче стає від такого безправ'я й несправедливості в нашій країні. Одним тут належить усе (і вони захищатимуть його під себе писаними законами), а інші мають право лише на бідність і вимирання. Хоча ні, у простих українців сьогодні є ще й обов'язок «гасити» державні борги, яких нахапалися наші високі мужі. Аналітики організації Case Ukraine підрахували, що кожен українець за зовнішнім боргом винен міжнародним кредиторам уже 94,2 тисячі гривень. Порівняно з минулим роком цей борг зріс на 33 тисячі гривень. Тим часом у країні скорочуються соціальні виплати, пільги, дорожчають товари, послуги, підвищуються ціни на комунальні послуги, зростає безробіття.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-0,66933989524841-/
/-pc-/
Top