Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
07 Квітня 2016
7 Квітня
Події
На Донеччині біля моста знайшли вибухівку
У Донецькій області в селі Лебединське за 50 метрів від автомобільного моста було виявлено декілька вибухових пристроїв. Про це повідомляє прес-служба обласного управління Національної поліції.
За інформацією правоохоронців, до чергової частини надійшла інформація, що в чорному пакеті виявлено вибухівку.
«У пакеті виявили протипіхотну міну МОН-50, міномет, тротилову шашку з електродетонатором і півтораметровий дріт», - йдеться в повідомленні.
Відкрито кримінальне провадження.
На Донеччині біля моста знайшли вибухівку
У Донецькій області в селі Лебединське за 50 метрів від автомобільного моста було виявлено декілька вибухових пристроїв. Про це повідомляє прес-служба обласного управління Національної поліції.
За інформацією правоохоронців, до чергової частини надійшла інформація, що в чорному пакеті виявлено вибухівку.
«У пакеті виявили протипіхотну міну МОН-50, міномет, тротилову шашку з електродетонатором і півтораметровий дріт», - йдеться в повідомленні.
Відкрито кримінальне провадження.
За кордоном
Грибаускайте звернулася до українців щодо провалу референдуму в Нідерландах
Президент Литви Даля Грибаускайте звернулася до українського народу в зв'язку з провальними результатами референдуму щодо Угоди про асоціацію в Нідерландах. Про це передає Європейська Правда з посиланням на прес-службу МЗС Литви.
«Сьогодні ми почули про результати референдуму в Нідерландах. Ми всі хотіли б, щоб вони були іншими. Однак зараз не час впадати у відчай і ставити під сумнів європейський вибір України», - зазначила Грибаускайте.
На думку Президента Литви, ніхто не може стояти на шляху України до Європи, бо «Україна завжди була в Європі і завжди там буде».
«Положення угоди про вільну торгівлю де-факто вже набрали чинності. Процес інтеграції може зайняти більше часу, ніж ми думали. Однак кінцевий результат зрозумілий, він був визначений на Майдані», - підкреслила литовський президент.
Грибаускайте зазначила, що у неї немає сумнівів, що майбутнє України - в руках кожного українця.
«Сьогодні маєте стати більш об'єднаними і рішучими, готовими до реформ, інтеграції і нової європейської України. Литва і вся Європа будуть на вашому боці. Слава Україні», - підсумувала глава Литовської Республіки.
Грибаускайте звернулася до українців щодо провалу референдуму в Нідерландах
Президент Литви Даля Грибаускайте звернулася до українського народу в зв'язку з провальними результатами референдуму щодо Угоди про асоціацію в Нідерландах. Про це передає Європейська Правда з посиланням на прес-службу МЗС Литви.
«Сьогодні ми почули про результати референдуму в Нідерландах. Ми всі хотіли б, щоб вони були іншими. Однак зараз не час впадати у відчай і ставити під сумнів європейський вибір України», - зазначила Грибаускайте.
На думку Президента Литви, ніхто не може стояти на шляху України до Європи, бо «Україна завжди була в Європі і завжди там буде».
«Положення угоди про вільну торгівлю де-факто вже набрали чинності. Процес інтеграції може зайняти більше часу, ніж ми думали. Однак кінцевий результат зрозумілий, він був визначений на Майдані», - підкреслила литовський президент.
Грибаускайте зазначила, що у неї немає сумнівів, що майбутнє України - в руках кожного українця.
«Сьогодні маєте стати більш об'єднаними і рішучими, готовими до реформ, інтеграції і нової європейської України. Литва і вся Європа будуть на вашому боці. Слава Україні», - підсумувала глава Литовської Республіки.
Суспільство
На Харківщині під варту взяли диверсанта, який планував підірвати залізничні колії
У Харкові Київський суд обрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою диверсанту «ДНР». Про це повідомляє прес-служба прокуратури Харківської області.
48-річного диверсанта взяли під варту без права внесення застави. Він намагався підірвати залізничні колії на станції «Ізюм».
«Чоловік підозрюється у спробі вчинити диверсію (ст. 15, ст. 113 КК України). Встановлено, що чоловік заклав два вибухових пристрої на двох коліях залізничної станції «Ізюм», якими регулярно перевозять військову техніку Збройних сил України. Свій намір чоловік до кінця не довів, його затримала СБУ», - сказано в повідомленні.
Під час огляду місця події було вилучено два вибухових пристрої з мобільними телефонами, які були прикріплені до них. У диверсанта також був телефон, з якого він збирався зателефонувати на мобільні, прикріплені до вибухівки, щоб спрацювали детонатори. Максимальна санкція статті передбачає 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На Харківщині під варту взяли диверсанта, який планував підірвати залізничні колії
У Харкові Київський суд обрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою диверсанту «ДНР». Про це повідомляє прес-служба прокуратури Харківської області.
48-річного диверсанта взяли під варту без права внесення застави. Він намагався підірвати залізничні колії на станції «Ізюм».
«Чоловік підозрюється у спробі вчинити диверсію (ст. 15, ст. 113 КК України). Встановлено, що чоловік заклав два вибухових пристрої на двох коліях залізничної станції «Ізюм», якими регулярно перевозять військову техніку Збройних сил України. Свій намір чоловік до кінця не довів, його затримала СБУ», - сказано в повідомленні.
Під час огляду місця події було вилучено два вибухових пристрої з мобільними телефонами, які були прикріплені до них. У диверсанта також був телефон, з якого він збирався зателефонувати на мобільні, прикріплені до вибухівки, щоб спрацювали детонатори. Максимальна санкція статті передбачає 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Блог:
Думки11:16
Економіка
Володимир Орлов
Про нові можливості для української митниці в рамках Асоціації України з ЄС
З 1 січня 2016 року набрала чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Угода передбачає великий обсяг роботи для України щодо проведення реформ і приведення законодавства у відповідність до європейських стандартів. У тому числі і реформ для української митниці.Коли ми говоримо про торгову частини Угоди, гармонізація митних процедур між Україною і ЄС є одним із ключових пріоритетів. Причому більша частина зобов'язань стосується саме України.
У загальних рисах для нас виконання зобов'язань з митних питань передбачає впровадження уніфікованих спрощених митних процедур, скорочення і стандартизацію документів та інформації, які потрібні митними органами, усунення дискримінаційних вимог, мінімізацію ресурсів для ведення зовнішньоекономічної діяльності.
Слід зазначити, що для української митниці характер цих зобов'язань не є принципово новим, враховуючи, що, починаючи з 90-х років, ведеться постійна робота щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі, адаптації національного законодавства до міжнародних конвенцій та угод у митній сфері. Тому, з одного боку, до Угоди про асоціацію українська митниця підійшла досить підготовленою.
З іншого боку, після ухвалення Митного кодексу в 2012 році і низки нормативно-правових актів реформи митної справи фактично зупинилися. Було створено Міністерство доходів, а у нього були зовсім інші завдання. Таким чином, Угода про асоціацію з ЄС, а її положення, нагадаю, є юридично зобов'язуючими, має стати імпульсом для відновлення розвитку митного спрямування. На чому слід сконцентрувати увагу найближчим часом?
Система транзитних процедур NCTS - відсутній закон
Ключовими серед наших зобов'язань за Угодою з ЄС в частині митниці є впровадження в Україні інституту уповноважених економічних операторів (УЕО) і приєднання до Спільної транзитної системи ЄС (NCTS). При цьому з огляду на те, що на виконання цих зобов'язань встановлені терміни, часу на реформи залишається не так і багато - а саме сім місяців.
Саме стільки залишилося в України на приведення транзитних процедур у відповідність до Конвенції про єдиний режим транзиту і Конвенції про спрощення формальностей в торгівлі товарами.
Приєднання до цих конвенцій дозволить Україні стати частиною Загальної транзитної системи Європейського Союзу (NCTS). Зараз на території ЄС усі митні процедури повністю переведені на систему NCTS, основною метою створення якої стало скасування паперового документообігу при транзитних перевезеннях між країнами.
Система NCTS забезпечує міжнародний обмін інформацією про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митні кордони. Інформація може бути перевірена в будь-який час і в будь-якому місці, для цього потрібен лише доступ в Інтернет.
Виконання зобов'язання з приєднання до Загальної транзитної системи ЄС (NCTS) дозволить зблизити транзитні системи України та ЄС. А подальша співпраця і координація у сфері транзитних переміщень призведе до зміцнення безпеки міжнародних ланцюгів поставок і буде сприяти залученню інвестицій в Україну.
По суті, це одна з реальних можливостей допомогти Україні повернути статус транзитної держави.
Слід зазначити, що 1998 року фахівці митної служби України першими в Європі створили національну електронну систему контролю транзиту. А можливості приєднання України до NCTS відпрацьовувалися задовго до підписання Угоди про Асоціацію.Але, на жаль, навіть маючи такий background, сьогодні Україна не зможе своєчасно виконати свої зобов'язання в цій частині. Причому причина досить банальна - відсутній відповідний Закон. Що не дозволяє почати тестове функціонування системи NCTS на національному рівні.
Інститут уповноважених економічних операторів - друга, а можливо, і перша за важливістю домовленість між Україною і ЄС у митній сфері - це впровадження в Україні інституту уповноважених економічних операторів (УЕО). Статус УЕО - це вищий ступінь довіри митниці до підприємства і, як наслідок, найбільший перелік пільг і спрощень митних процедур для нього.
Отримання статусу УЕО підтверджує, що підприємство відповідає критеріям законності, прозорості, надійності і безпеки.
Переваги такого статусу очевидні. До УЕО застосовується мінімум митних формальностей, що скорочує фінансові та часові витрати на проведення зовнішньоекономічних операцій. А репутація надійного контрагента дозволяє стати повноцінним учасником міжнародних ланцюгів поставок. Більше того, підтверджена довіра держави до підприємства в одній із країн відкриває їй зелене світло в інших країнах, які приєдналися до співпраці УЕО і домовилися про взаємне визнання.
На сьогодні 33 країни світу, серед яких країни ЄС, США, Канада, Китай, Японія, користуються перевагами взаємного визнання УЕО.
Зараз на експертному рівні погоджено законопроекти, які передбачають імплементацію інституту УЕО на підставі принципів, аналогічних існуючим в ЄС, в тому числі з урахуванням положень нового Митного кодексу ЄС, який набуває чинності з 1 червня 2016 року.
Для функціонування в Україні УЕО важливо максимально швидко ухвалити потрібну законодавчу базу, не чекаючи закінчення передбаченого Угодою трирічного терміну, і сконцентруватися на практичній реалізації. Можна передбачити, скільки суб'єктів ЗЕД, в тому числі недоброчесних, намагатимуться отримати статус УЕО з його перевагами. У зв'язку з цим важливо, щоб відбір і надання такого статусу здійснювалися за максимально прозорими процедурами.
Постаудит
Паралельно з впровадженням інституту УЕО важливо «реанімувати» напрям постмитного контролю, який здійснюється після випуску товарів у вільний обіг. Слід сказати, що з ухваленням Митного кодексу в 2012 році постаудит реально запрацював, митним органам вдавалося виявляти сотні операцій, проведених з порушеннями закону, і донараховувати недоотримані платежі в бюджет.
Але, на жаль, з 2013 року, коли було створено Міністерство доходів і зборів, і по сьогоднішній день в рамках Державної фіскальної служби про досягнення результатів по постаудиту та в цілому по митниці говорити не доводиться. Протягом останніх трьох років відбувалося, швидше, розмиття функцій митниці в системі держуправління, деградація організаційно-кадрової складової як на центральному, так і на регіональному рівнях.
Питання навіть не про те, повинна чи не повинна митниця бути окремим державним інститутом, а про те, що на рівні ДФС немає чіткого розуміння, як повинна розвиватися сучасна митниця європейського зразка, які пріоритети мають бути в основі. Тривалий процес реформування ДФС не дає нам відповідей на ці запитання, а позиціонування митниці як виключно фіскального органу - не сприймається європейським митним співтовариством.
Ключових напрямів для роботи як мінімум два. По-перше, визначити як пріоритет у діяльності митного блоку забезпечення митної безпеки, регулювання міжнародної торгівлі, спрощення та гармонізацію митних процедур. По-друге, скоординувати комплекс заходів щодо своєчасного виконання зобов'язань перед ЄС, побудувавши чітку вертикаль відповідальних осіб, в тому числі з питань взаємодії з європейською стороною.
Якщо немає власних ідей щодо реформування української митниці, чому б не взятися за реальне втілення в життя наших зобов'язань у рамках Угоди про Асоціацію з ЄС?
Блог:
Думки11:32
Політика
Ігор Семиволос
Для Росії загострення в Нагірному Карабасі було несподіваним
З огляду на загострення конфлікту між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах слід очікувати пожвавлення переговорного процесу між країнами. Вони вже заявили про режим припинення вогню, але на окремих ділянках можна очікувати періодів ескалації. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
«Вже оголошено про режим припинення вогню. Будуть, можливо, періоди ескалації, але поступово активна фаза конфлікту буде затихати. Знову почнеться переговорний процес, він буде більш інтенсивний, ніж раніше. Принаймні Азербайджан цього й хотів досягти. Обставини, в яких опинилися ці ворогуючі країни, змушують їх більш інтенсивно займатися переговорним процесом», - розповів експерт.
За словами Семиволоса, Росія, безперечно, бере участь у цьому конфлікті. Але для неї це загострення було раптовим і несподіваним.
«Росія бере участь у цьому конфлікті, вона поставляє зброю обом ворогуючим сторонам. До того ж Росія є країною - учасником Мінської групи ОБСЄ, яка займається врегулюванням цього конфлікту. Вірменія є членом ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку. - Ред.), а у Росії з Азербайджаном існують досить тісні відносини на рівні керівництва, крім того, Азербайджан є важливим економічним партнером Росії, в тому числі з купівлі зброї. Звичайно, Росія активно бере участь, правда, конфлікт стався для неї раптово, вона обмежилася формальними закликами припинення вогню і відповідними консультаціями на рівні МЗС і Міноборони», - зазначив фахівець.
Семиволос переконаний, що в цьому конфлікті Україна повинна однозначно підтримувати Азербайджан.
«Україні треба бути на стороні Азербайджану, оскільки він є нашим союзником і на протязі всього існування в рамках незалежних держав Україна і Азербайджан постійно підтримували один одного у важкі часи», - резюмував фахівець.
Події
У Харкові поліція затримала групу телефонних шахраїв
У Харкові працівникам Управління кримінальної поліції вдалося затримати групу телефонних шахраїв, які протягом року завдали збитків на суму в 380 тисяч гривень. Про це повідомляє прес-служба Головного управління Національної поліції в Харківській області.
«Під час отримання оперативної інформації в грудні минулого року працівники Управління кримінальної поліції викрили у злочинній діяльності двох молодиків, які неодноразово притягалися до кримінальної відповідальності за майнові злочини і злочини в сфері наркообігу. 25-річний житель Луганської області та 28-річний харків'янин підозрюються в скоєнні 16 злочинів. Своїми діями зловмисники завдали потерпілим загального матеріального збитку на суму 380 тис. гривень», - ідеться в повідомленні.
За словами оперуповноваженого управління стало відомо, що чоловіки телефонували потерпілим на стаціонарні номери і представлялися працівниками поліції. Повідомлялося, що їхні близькі родичі потрапили в неприємну ситуацію і, щоб уникнути кримінальної відповідальності, їм треба передати гроші особі, яка до них приїде. Довірливі громадяни погоджувалися на умови зловмисників, називали адресу свого проживання і віддавали гроші.
«Під час обшуку приміщень підозрюваних правоохоронці вилучили гроші, значну кількість мобільних телефонів, сім-карти і бази даних телефонних номерів жителів міста Харкова. Підозрювані зізналися у скоєному і розповіли, що діяли з корисливих мотивів. Всі викрадені гроші ділили навпіл і витрачали на власні потреби», - йдеться в повідомленні.
Матеріали кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України, передані на розгляд до суду. Зараз щодо підозрюваних обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до трьох років із конфіскацією майна.
У Харкові поліція затримала групу телефонних шахраїв
У Харкові працівникам Управління кримінальної поліції вдалося затримати групу телефонних шахраїв, які протягом року завдали збитків на суму в 380 тисяч гривень. Про це повідомляє прес-служба Головного управління Національної поліції в Харківській області.
«Під час отримання оперативної інформації в грудні минулого року працівники Управління кримінальної поліції викрили у злочинній діяльності двох молодиків, які неодноразово притягалися до кримінальної відповідальності за майнові злочини і злочини в сфері наркообігу. 25-річний житель Луганської області та 28-річний харків'янин підозрюються в скоєнні 16 злочинів. Своїми діями зловмисники завдали потерпілим загального матеріального збитку на суму 380 тис. гривень», - ідеться в повідомленні.
За словами оперуповноваженого управління стало відомо, що чоловіки телефонували потерпілим на стаціонарні номери і представлялися працівниками поліції. Повідомлялося, що їхні близькі родичі потрапили в неприємну ситуацію і, щоб уникнути кримінальної відповідальності, їм треба передати гроші особі, яка до них приїде. Довірливі громадяни погоджувалися на умови зловмисників, називали адресу свого проживання і віддавали гроші.
«Під час обшуку приміщень підозрюваних правоохоронці вилучили гроші, значну кількість мобільних телефонів, сім-карти і бази даних телефонних номерів жителів міста Харкова. Підозрювані зізналися у скоєному і розповіли, що діяли з корисливих мотивів. Всі викрадені гроші ділили навпіл і витрачали на власні потреби», - йдеться в повідомленні.
Матеріали кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України, передані на розгляд до суду. Зараз щодо підозрюваних обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до трьох років із конфіскацією майна.
Політика
Депутат Ради вимагає у НАБУ перевірити Гонтареву на причетність до банкрутства банку «Хрещатик»
Народний депутат України Михайло Головко звернувся в Національне антикорупційне бюро України щодо перевірки факту причетності голови НБУ до банкрутства банку «Хрещатик». Про це політик написав на своїй сторінці в Facebook.
«Саме з подачі керівництва НБУ останнім часом банк покинуло одразу декілька найважливіших клієнтів, їм було дано наполегливу рекомендацію перейти з «Хрещатика» в банки, наближені до керівництва Нацбанку. Відхід з ринку «Хрещатика» - це не просто зникнення ще одного комерційного банку, адже серед його власників, які володіють істотною часткою фінустанови, є Київрада. Банк брав участь у найважливіших соціальних програмах столиці, обслуговував комунальні підприємства і користувався довірою киян. Знищення банку - це ляпас усім киянам», - переконаний депутат.
На думку Михайла Головка, такі дії є системною зачисткою українського банківського ринку під російський капітал, з яким, як з'ясувалося в ході «офшорного скандалу», Валерія Гонтарева пов'язана бізнес-інтересами. Також підтримка за допомогою рефінансування «Промінвестбанку», яким володіє російський «Зовнішекономбанк», дозвіл російському «Альфа Банку» на придбання «Укрсоцбанку» є ланками одного ланцюга, вважає Головко.
«За час роботи Валерії Гонтаревої російські банки подвоїли свою частку на українському ринку і продовжують будувати амбітні плани. Таким чином, московський режим отримує все нові важелі впливу на українську економіку, які рано чи пізно будуть використані для досягнення політичних цілей», - підкреслив Головко.
Депутат Ради вимагає у НАБУ перевірити Гонтареву на причетність до банкрутства банку «Хрещатик»
Народний депутат України Михайло Головко звернувся в Національне антикорупційне бюро України щодо перевірки факту причетності голови НБУ до банкрутства банку «Хрещатик». Про це політик написав на своїй сторінці в Facebook.
«Саме з подачі керівництва НБУ останнім часом банк покинуло одразу декілька найважливіших клієнтів, їм було дано наполегливу рекомендацію перейти з «Хрещатика» в банки, наближені до керівництва Нацбанку. Відхід з ринку «Хрещатика» - це не просто зникнення ще одного комерційного банку, адже серед його власників, які володіють істотною часткою фінустанови, є Київрада. Банк брав участь у найважливіших соціальних програмах столиці, обслуговував комунальні підприємства і користувався довірою киян. Знищення банку - це ляпас усім киянам», - переконаний депутат.
На думку Михайла Головка, такі дії є системною зачисткою українського банківського ринку під російський капітал, з яким, як з'ясувалося в ході «офшорного скандалу», Валерія Гонтарева пов'язана бізнес-інтересами. Також підтримка за допомогою рефінансування «Промінвестбанку», яким володіє російський «Зовнішекономбанк», дозвіл російському «Альфа Банку» на придбання «Укрсоцбанку» є ланками одного ланцюга, вважає Головко.
«За час роботи Валерії Гонтаревої російські банки подвоїли свою частку на українському ринку і продовжують будувати амбітні плани. Таким чином, московський режим отримує все нові важелі впливу на українську економіку, які рано чи пізно будуть використані для досягнення політичних цілей», - підкреслив Головко.
Блог:
Думки14:30
Економіка
Андрій Бузаров
Скандал з офшорами принципово ніяк не вплине на фінансову підтримку України
Україна не втратить підтримки міжнародних партнерів навіть після офшорного скандалу. Головна умова отримання Україною фінансової допомоги - це здійснення реформ, і тут ідеться навіть про їх неповне проведення. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив експерт-міжнародник Андрій Бузаров.
«Фінансова підтримка продовжиться і з боку Міжнародного валютного фонду, і з боку Японії, яка вже неодноразово допомагала Україні. Що стосується офшорних скандалів - це питання відносне, оскільки, судячи з реакції, особливо нікого не здивувало, що у Порошенка були або є якісь офшорні схеми. Він досить багата людина. І в США, і в Європі давним-давно знали про його фінансові можливості, тому скандал принципово ніяк не вплине на фінансову підтримку України з боку західних партнерів», - розповів експерт.
Бузаров підкреслив, що попри беззастережність продовження підтримки є низка умов, без виконання яких гроші ми не отримаємо.«Реформи - та головна умова, яку висунули західні партнери для отримання допомоги. Якщо реформи проводитимуться, хоча б не на 100%, а хоча б так, щоб їхній ККД був середнім, то все одно буде підтримка. Якщо проведення реформ сповільниться, перш за все в боротьбі з корупцією, тоді міжнародні партнери серйозно задумаються, чи варто й надалі допомагати Україні. Поки зі скрипом, але хоч якісь реформи йдуть. Конкретних результатів немає, але принаймні призначається антикорупційний прокурор, створені антикорупційні інстанції і приймаються необхідні законодавчі поправки. Поки що все це робиться, а значить - можна розраховувати і на допомогу», - резюмував політолог.
Інтерв'ю16:45
Економіка
Ярослав Грегірчак
Интервью
Ярослав Грегірчак: Беззаперечним лідером у нашому сумному хіт-параді ключових проблем залишаються податкові питання Останнім часом в Україні з’явилося чимало нових інституцій, діяльність яких має сприяти боротьбі з корупцією, підвищенню інвестиційної привабливості України та забезпечити прозорість ведення бізнесу. Називаються вони красиво, інформації у ЗМІ вкидають чимало. Натомість підприємці на зустрічах продовжують уперто говорити про те, що проблеми не зникають, прогнозованості як не було, так і немає, а бізнес продовжують «жахати» і «пресувати». Інвестор в економіку не йде. Замкнуте коло не розірвати, чи антикорупціонерів зламала система? Про це та багато іншого в інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН) розповів заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак. — Ярославе, зараз багато різних нових структур і інституцій. Що таке Рада бізнес-омбудсмена? Чим відрізняється від інших? Який у ній сенс взагалі? — Це перший випадок, коли в інституційному середовищі, що обслуговує стосунки бізнесу з владою, з’явилася структура, засновниками якої одночасно є Уряд України, Європейський банк реконструкції та розвитку, Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) та п’ять провідних українських бізнес-асоціацій. Уряду було важливо підтвердити готовність боротися з корупцією, покращувати якість державної служби, забезпечити прозорість роботи всіх органів влади. Відтак, у травні 2014 року було підписано Меморандум про взаєморозуміння для української антикорупційної ініціативи, який, окрім всього, передбачив створення інституції бізнес-омбудсмена. Очолив її екс-міністр фінансів Литви та екс-єврокомісар, який займався питаннями бюджету, фінансового планування, оподаткування, аудиту та боротьбою з шахрайством Альгірдас Шемета. Це висококласний професіонал. Я б навіть сказав — важковаговик своєї справи. Водночас Рада — не державний орган. І ніколи таким не стане. Так, зараз ми маємо статус консультативно-дорадчого органу при Кабінеті міністрів. Та це проміжний статус. 14 березня 2016 року уряд затвердив законопроект «Про Установу бізнес-омбудсмена». Його ухвалення завершить нашу розбудову. Ми станемо недержавною неприбутковою організацією, яка діятиме на підставі спеціального закону. — Але Раді рік, а такого закону досі нема, а що не дозволено, те — заборонено. Що маєте право робити? — Рада не наділена владними повноваженнями. Вона покликана розв’язувати спори між бізнесом і владою. Та не на підставі формальної влади, а завдяки репутації та професіоналізму. З точки зору міжнародних стандартів ми — класичний орган досудового врегулювання спорів між бізнесом і владою. Наш регламент прямо забороняє приймати до розгляду питання, якщо обставини скарги знаходяться на розгляді в суді або якщо по суті скарги існує вже судове рішення. По великому рахунку Постанова КМУ правильно прописує наш функціонал. Та коли йдеться про більш переконливі можливості отримувати інформацію від органів державної влади, їхнього обов’язку кооперувати, краще, звичайно, щоб це було прописано у законі. Плюс це гарантії нашої незалежності від зовнішнього впливу. — То ви — радники, адвокати, слідчі чи лобісти? — Насправді ми — досудові розслідувачі. Основний мандат — розглядати індивідуальні скарги суб’єктів підприємницької діяльності на будь-які органи державної влади, органи місцевого самоврядування та державні підприємства. Якщо скарга приймається в роботу, то маємо 90 днів на здійснення незалежного розслідування. Прем’єр нас назвав адвокатами бізнесу. В якомусь сенсі це так. Якщо інформація зі скарги не відповідає дійсності — припиняємо розслідування. Однак, за будь-яких обставин, ми даємо державним органам висловитися. Окрім того, ми готуємо системні звіти українською та англійською мовами (вони є на нашому веб-сайті). Пропонуємо зміни в законодавство, співпрацюємо з парламентськими комітетами. Зокрема, напрацьовано законопроект щодо спрощення підключення бізнесу до електроенергії. Також сподіваємося, що будуть враховані наші пропозиції щодо змін у Кримінальний і кримінально-процесуальний кодекси. Тому, якщо дивитися на Раду через таку призму, тоді ми є в певному сенсі лобістами бізнесу. — Які саме зміни до Кримінального кодексу пропонуєте? Рада — не державний орган. І ніколи таким не стане — Є такі зловживання, як безпідставне відкриття кримінальних проваджень за 212-ю статтею. Існує законопроект № 3448, який, окрім всього іншого, пропонує належним чином врегулювати практику відкриття кримінальних проваджень за умисне ухилення від сплати податків до набрання судовим рішенням законної сили. Потрібно, щоб Кримінальний кодекс був приведений у відповідність до положень правової позиції Верховного суду і Податкового кодексу. Зверніть увагу, за статистикою Генпрокуратури, торік було відкрито 1700 проваджень щодо злочинів у сфері господарської діяльності. І тільки 50 з них закінчилися обвинувальним вироком. Цей дисбаланс свідчить, що факт відкриття кримінального провадження є необґрунтованим. Також ми пропонуємо розв’язати проблему з практичним застосуванням поняття «розумний строк» досудового розслідування до моменту вручення повідомлення про підозру. Застосування такого критерію в наших реаліях є продуктом абсолютної дискреції конкретного працівника органу досудового розслідування та процесуального керівника (можу тільки підтвердити, що часто працівники прокуратури доволі формально ставляться до виконання обов’язку процесуального керівника). Тому досудове розслідування може тривати роками. Є проблема з визначенням статусу особи, щодо якої відкрите таке кримінальне провадження, та з тим, що органи досудового розслідування не відмовляють собі в отриманні доступу до речей і документів, проведенні якихось дій, які, зокрема, створюють значний психологічний пресинг на посадових осіб бізнесу. — І є можливість для корупційних дій… — Так. — Та це ще пропозиції. У чинному законодавстві щось враховано? — Звісно. У податкових змінах, які набули чинності 1 січня. Раніше відсутність платника податків за місцем реєстрації (так званий «стан 9») використовувалася ДФС як підстава для відмови у реєстрації як платника ПДВ. Ми наполягали на скасуванні цієї підстави. І її скасували. Інша справа, що ДФС зараз використовує цей критерій як підставу для розірвання в односторонньому порядку договору про обслуговування електронного цифрового підпису, без якого не можна користуватися системою електронного адміністрування ПДВ. Ми будемо серйозно у цьому питанні з ДФС далі працювати, щоб змінити ситуацію. — Могли б назвати якісь конкретні випадки, коли ви допомогли бізнесу? Чи є якийсь ефект? — Одразу зазначу, скаржників не відкриватиму — це конфіденційна інформація. На кінець 2015 року було 340 розпочатих розслідувань. З них ми успішно закрили 150 справ. І підготували 120 рекомендацій, з яких більше 70 виконано. Ми розділяємо ефект на фінансовий і нефінансовий. Та я б ще й третю категорію додав — превентивна дія. Адже ми маємо меморандуми про співпрацю з НАБУ, ДФС, Міністерством юстиції та Державною регуляторною службою. Більше того, органам влади ми теж потрібні. Адже допомагаємо комунікувати з бізнесом. Державній службі у будь-якій країні важливо відомче обличчя. Враховуючи українські реалії, ми — прийнятний посередницький майданчик. Органам влади ми теж потрібні. Адже допомагаємо комунікувати з бізнесом — Але, погодьтеся, легше зрозуміти ефект, якщо його конвертувати в гроші?.. — Прямий фінансовий ефект — це понад три мільярди гривень. Ми готуємо звіти по системним проблемам, які негативно впливають на можливість вести бізнес. Наприклад, за результатами першого кварталу 2015 року проведено аналіз проблематики, з якою стикається бізнес у зв’язку з проведенням АТО. Зокрема виявилося, що підприємці, працівників яких було мобілізовано, були вимушені продовжувати платити цим людям зарплати. Але з державного бюджету на це грошей не було виділено. Напрацьовані рекомендації були враховані Мінсоцполітики та Мінфіном. І наприкінці грудня 2015 року роботодавцям було відшкодовано близько двох мільярдів 700 мільйонів гривень. Інші системні звіти стосуються підключення до енергопостачання, стосунків з природніми монополістами, ЗЕД, адміністрування податків і зловживань з боку правоохоронних органів. Всі вони наявні у вільному доступі на нашому сайті. Є й інші цифри. Так відшкодування ПДВ склало майже 400 млн грн. Також існує система електронного адміністрування ПДВ, там у платників податків може виникати мінусове сальдо, яке не співпадає з даними у накладних. Тут фінансовий ефект склав понад 100 млн грн. Є окремий пласт роботи з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і ДП «Енергоринок». Тут десь 70 млн грн фігурує. — Ви вже зазначили, що не займаєтеся скаргами, питання яких перебуває на розгляді в суді або по суті скарги є судове рішення. Ще є якісь «фільтри»? — Не приймаємо до розгляду питання, якщо скаржник не надає жодної доказової бази, якщо ми бачимо, що це не скарга, а кляуза, адже нам потрібні факти. Або якщо скаржник не здійснював жодних спроб самостійно розібратися. (Приміром, у ДФС є можливість адміністративної апеляції, платник податків, перш ніж судитися з ДФС, має можливість подати ініціативну скаргу на обласному рівні). Навіть факт відсутності відповіді держаного органу буде свідченням того, що скаржник від власного імені звертався, діяв. Буває, до нас ідуть, а спір має класичний приватноправовий характер, рейдерство. Такі скарги ми не розглядаємо. Ці критерії викладені у нашому Регламенті, який є на нашому веб-сайті. — Який бізнес здебільшого до вас звертається? Чи є великий, який має потужних юристів? — Великий бізнес складає близько 20%. Вони дійсно мають можливість скористатися професійною юридичною допомогою. 80% скаржників — середній і малий бізнес. 80% скаржників — середній і малий бізнес — На що найбільше скарг? Корупція? Законодавство? — Недобросовісна поведінка може проявляти себе у різних речах: комусь не видали ліцензію, комусь не відшкодували ПДВ, проти когось відкрили необґрунтовано кримінальне провадження тощо. Беззаперечним лідером у нашому сумному хіт-параді ключових проблем за 2015 рік були і залишаються зараз податкові питання. Друге місце займають дії державних регуляторів. Звісно, бізнес просить змінити законодавство. Чималий маємо пласт зловживань органів місцевої влади. Беззаперечним лідером у нашому сумному хіт-параді ключових проблем за 2015 рік були і залишаються зараз податкові питання Станом на 1 лютого з загальної кількості скарг — 18% стосувалися правоохоронних органів, зловживань положеннями кримінального права і процесу. Це також можна назвати намаганням робити бізнес на бізнесі. Певна частина скарг стосується Державної виконавчої служби, коли є судове рішення, воно не виконується, саботується на найрізноманітніших рівнях. — Усе потребує фінансів. Де ви їх берете? Є ж спокуса додатково підзаробити, будучи не модераторами, а посередниками, корупційною ланкою? — Ми за свою роботу зі скаржників грошей не беремо. Омбудсмена і двох заступників призначає КМУ відповідним розпорядженням. Але це не робить нас державними службовцями. Наше фінансування забезпечується ЄБРР через спеціальний мультидоноровий рахунок, відкритий у Лондоні. — Зарплати теж? — Так. — Вони високі? — Якщо взяти зарплати на ринку, то розмір є доволі пристойний. Не можу розкрити цифру. Передбачено договором, що це — конфіденційна інформація. Орієнтовно скажу, що вона на рівні старшого юриста чи керівника практики міжнародної юридичної фірми.
Ярослав Грегірчак: Беззаперечним лідером у нашому сумному хіт-параді ключових проблем залишаються податкові питання Останнім часом в Україні з’явилося чимало нових інституцій, діяльність яких має сприяти боротьбі з корупцією, підвищенню інвестиційної привабливості України та забезпечити прозорість ведення бізнесу. Називаються вони красиво, інформації у ЗМІ вкидають чимало. Натомість підприємці на зустрічах продовжують уперто говорити про те, що проблеми не зникають, прогнозованості як не було, так і немає, а бізнес продовжують «жахати» і «пресувати». Інвестор в економіку не йде. Замкнуте коло не розірвати, чи антикорупціонерів зламала система? Про це та багато іншого в інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН) розповів заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак. — Ярославе, зараз багато різних нових структур і інституцій. Що таке Рада бізнес-омбудсмена? Чим відрізняється від інших? Який у ній сенс взагалі? — Це перший випадок, коли в інституційному середовищі, що обслуговує стосунки бізнесу з владою, з’явилася структура, засновниками якої одночасно є Уряд України, Європейський банк реконструкції та розвитку, Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) та п’ять провідних українських бізнес-асоціацій. Уряду було важливо підтвердити готовність боротися з корупцією, покращувати якість державної служби, забезпечити прозорість роботи всіх органів влади. Відтак, у травні 2014 року було підписано Меморандум про взаєморозуміння для української антикорупційної ініціативи, який, окрім всього, передбачив створення інституції бізнес-омбудсмена. Очолив її екс-міністр фінансів Литви та екс-єврокомісар, який займався питаннями бюджету, фінансового планування, оподаткування, аудиту та боротьбою з шахрайством Альгірдас Шемета. Це висококласний професіонал. Я б навіть сказав — важковаговик своєї справи. Водночас Рада — не державний орган. І ніколи таким не стане. Так, зараз ми маємо статус консультативно-дорадчого органу при Кабінеті міністрів. Та це проміжний статус. 14 березня 2016 року уряд затвердив законопроект «Про Установу бізнес-омбудсмена». Його ухвалення завершить нашу розбудову. Ми станемо недержавною неприбутковою організацією, яка діятиме на підставі спеціального закону. — Але Раді рік, а такого закону досі нема, а що не дозволено, те — заборонено. Що маєте право робити? — Рада не наділена владними повноваженнями. Вона покликана розв’язувати спори між бізнесом і владою. Та не на підставі формальної влади, а завдяки репутації та професіоналізму. З точки зору міжнародних стандартів ми — класичний орган досудового врегулювання спорів між бізнесом і владою. Наш регламент прямо забороняє приймати до розгляду питання, якщо обставини скарги знаходяться на розгляді в суді або якщо по суті скарги існує вже судове рішення. По великому рахунку Постанова КМУ правильно прописує наш функціонал. Та коли йдеться про більш переконливі можливості отримувати інформацію від органів державної влади, їхнього обов’язку кооперувати, краще, звичайно, щоб це було прописано у законі. Плюс це гарантії нашої незалежності від зовнішнього впливу. — То ви — радники, адвокати, слідчі чи лобісти? — Насправді ми — досудові розслідувачі. Основний мандат — розглядати індивідуальні скарги суб’єктів підприємницької діяльності на будь-які органи державної влади, органи місцевого самоврядування та державні підприємства. Якщо скарга приймається в роботу, то маємо 90 днів на здійснення незалежного розслідування. Прем’єр нас назвав адвокатами бізнесу. В якомусь сенсі це так. Якщо інформація зі скарги не відповідає дійсності — припиняємо розслідування. Однак, за будь-яких обставин, ми даємо державним органам висловитися. Окрім того, ми готуємо системні звіти українською та англійською мовами (вони є на нашому веб-сайті). Пропонуємо зміни в законодавство, співпрацюємо з парламентськими комітетами. Зокрема, напрацьовано законопроект щодо спрощення підключення бізнесу до електроенергії. Також сподіваємося, що будуть враховані наші пропозиції щодо змін у Кримінальний і кримінально-процесуальний кодекси. Тому, якщо дивитися на Раду через таку призму, тоді ми є в певному сенсі лобістами бізнесу. — Які саме зміни до Кримінального кодексу пропонуєте? Рада — не державний орган. І ніколи таким не стане — Є такі зловживання, як безпідставне відкриття кримінальних проваджень за 212-ю статтею. Існує законопроект № 3448, який, окрім всього іншого, пропонує належним чином врегулювати практику відкриття кримінальних проваджень за умисне ухилення від сплати податків до набрання судовим рішенням законної сили. Потрібно, щоб Кримінальний кодекс був приведений у відповідність до положень правової позиції Верховного суду і Податкового кодексу. Зверніть увагу, за статистикою Генпрокуратури, торік було відкрито 1700 проваджень щодо злочинів у сфері господарської діяльності. І тільки 50 з них закінчилися обвинувальним вироком. Цей дисбаланс свідчить, що факт відкриття кримінального провадження є необґрунтованим. Також ми пропонуємо розв’язати проблему з практичним застосуванням поняття «розумний строк» досудового розслідування до моменту вручення повідомлення про підозру. Застосування такого критерію в наших реаліях є продуктом абсолютної дискреції конкретного працівника органу досудового розслідування та процесуального керівника (можу тільки підтвердити, що часто працівники прокуратури доволі формально ставляться до виконання обов’язку процесуального керівника). Тому досудове розслідування може тривати роками. Є проблема з визначенням статусу особи, щодо якої відкрите таке кримінальне провадження, та з тим, що органи досудового розслідування не відмовляють собі в отриманні доступу до речей і документів, проведенні якихось дій, які, зокрема, створюють значний психологічний пресинг на посадових осіб бізнесу. — І є можливість для корупційних дій… — Так. — Та це ще пропозиції. У чинному законодавстві щось враховано? — Звісно. У податкових змінах, які набули чинності 1 січня. Раніше відсутність платника податків за місцем реєстрації (так званий «стан 9») використовувалася ДФС як підстава для відмови у реєстрації як платника ПДВ. Ми наполягали на скасуванні цієї підстави. І її скасували. Інша справа, що ДФС зараз використовує цей критерій як підставу для розірвання в односторонньому порядку договору про обслуговування електронного цифрового підпису, без якого не можна користуватися системою електронного адміністрування ПДВ. Ми будемо серйозно у цьому питанні з ДФС далі працювати, щоб змінити ситуацію. — Могли б назвати якісь конкретні випадки, коли ви допомогли бізнесу? Чи є якийсь ефект? — Одразу зазначу, скаржників не відкриватиму — це конфіденційна інформація. На кінець 2015 року було 340 розпочатих розслідувань. З них ми успішно закрили 150 справ. І підготували 120 рекомендацій, з яких більше 70 виконано. Ми розділяємо ефект на фінансовий і нефінансовий. Та я б ще й третю категорію додав — превентивна дія. Адже ми маємо меморандуми про співпрацю з НАБУ, ДФС, Міністерством юстиції та Державною регуляторною службою. Більше того, органам влади ми теж потрібні. Адже допомагаємо комунікувати з бізнесом. Державній службі у будь-якій країні важливо відомче обличчя. Враховуючи українські реалії, ми — прийнятний посередницький майданчик. Органам влади ми теж потрібні. Адже допомагаємо комунікувати з бізнесом — Але, погодьтеся, легше зрозуміти ефект, якщо його конвертувати в гроші?.. — Прямий фінансовий ефект — це понад три мільярди гривень. Ми готуємо звіти по системним проблемам, які негативно впливають на можливість вести бізнес. Наприклад, за результатами першого кварталу 2015 року проведено аналіз проблематики, з якою стикається бізнес у зв’язку з проведенням АТО. Зокрема виявилося, що підприємці, працівників яких було мобілізовано, були вимушені продовжувати платити цим людям зарплати. Але з державного бюджету на це грошей не було виділено. Напрацьовані рекомендації були враховані Мінсоцполітики та Мінфіном. І наприкінці грудня 2015 року роботодавцям було відшкодовано близько двох мільярдів 700 мільйонів гривень. Інші системні звіти стосуються підключення до енергопостачання, стосунків з природніми монополістами, ЗЕД, адміністрування податків і зловживань з боку правоохоронних органів. Всі вони наявні у вільному доступі на нашому сайті. Є й інші цифри. Так відшкодування ПДВ склало майже 400 млн грн. Також існує система електронного адміністрування ПДВ, там у платників податків може виникати мінусове сальдо, яке не співпадає з даними у накладних. Тут фінансовий ефект склав понад 100 млн грн. Є окремий пласт роботи з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і ДП «Енергоринок». Тут десь 70 млн грн фігурує. — Ви вже зазначили, що не займаєтеся скаргами, питання яких перебуває на розгляді в суді або по суті скарги є судове рішення. Ще є якісь «фільтри»? — Не приймаємо до розгляду питання, якщо скаржник не надає жодної доказової бази, якщо ми бачимо, що це не скарга, а кляуза, адже нам потрібні факти. Або якщо скаржник не здійснював жодних спроб самостійно розібратися. (Приміром, у ДФС є можливість адміністративної апеляції, платник податків, перш ніж судитися з ДФС, має можливість подати ініціативну скаргу на обласному рівні). Навіть факт відсутності відповіді держаного органу буде свідченням того, що скаржник від власного імені звертався, діяв. Буває, до нас ідуть, а спір має класичний приватноправовий характер, рейдерство. Такі скарги ми не розглядаємо. Ці критерії викладені у нашому Регламенті, який є на нашому веб-сайті. — Який бізнес здебільшого до вас звертається? Чи є великий, який має потужних юристів? — Великий бізнес складає близько 20%. Вони дійсно мають можливість скористатися професійною юридичною допомогою. 80% скаржників — середній і малий бізнес. 80% скаржників — середній і малий бізнес — На що найбільше скарг? Корупція? Законодавство? — Недобросовісна поведінка може проявляти себе у різних речах: комусь не видали ліцензію, комусь не відшкодували ПДВ, проти когось відкрили необґрунтовано кримінальне провадження тощо. Беззаперечним лідером у нашому сумному хіт-параді ключових проблем за 2015 рік були і залишаються зараз податкові питання. Друге місце займають дії державних регуляторів. Звісно, бізнес просить змінити законодавство. Чималий маємо пласт зловживань органів місцевої влади. Беззаперечним лідером у нашому сумному хіт-параді ключових проблем за 2015 рік були і залишаються зараз податкові питання Станом на 1 лютого з загальної кількості скарг — 18% стосувалися правоохоронних органів, зловживань положеннями кримінального права і процесу. Це також можна назвати намаганням робити бізнес на бізнесі. Певна частина скарг стосується Державної виконавчої служби, коли є судове рішення, воно не виконується, саботується на найрізноманітніших рівнях. — Усе потребує фінансів. Де ви їх берете? Є ж спокуса додатково підзаробити, будучи не модераторами, а посередниками, корупційною ланкою? — Ми за свою роботу зі скаржників грошей не беремо. Омбудсмена і двох заступників призначає КМУ відповідним розпорядженням. Але це не робить нас державними службовцями. Наше фінансування забезпечується ЄБРР через спеціальний мультидоноровий рахунок, відкритий у Лондоні. — Зарплати теж? — Так. — Вони високі? — Якщо взяти зарплати на ринку, то розмір є доволі пристойний. Не можу розкрити цифру. Передбачено договором, що це — конфіденційна інформація. Орієнтовно скажу, що вона на рівні старшого юриста чи керівника практики міжнародної юридичної фірми.
Публікації16:47
Політика
Післясмак голландського референдуму
За попередніми даними, 61,1% жителів Нідерландів, які прийшли на референдум, проголосували проти Асоціації між Україною та ЄС.
Без українських проблем
На середу, 6 квітня, в Нідерландах було заплановано перший в історії країни консультативний референдум. У бюлетенях було вказано лише одне запитання: ви «за» чи «проти» ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС?
«Я особисто думаю, голландці не проголосують «за», можливо, близько 60% будуть проти, - каже АСН напередодні референдуму Анна Ігнатовська. Киянка ось уже кілька місяців живе і працює в Роттердамі. «Мені тут відкрито говорять, мовляв, Аню, нам з тобою приємно спілкуватися, ми нічого проти твоєї країни не маємо, ми підтримуємо Україну, але поки вона трохи зайва в Європі, - продовжує вона. - Я спілкуюся з молодими людьми з вищою освітою, всі вони всебічно розвинені. Але що стосується України, то вони асоціюють нашу країну з якимось великим боргом Європі і купою мігрантів. Тут люди розуміють, що в Україні якісь проблеми і, напевно, трохи переживають, що ці проблеми прийдуть до них. У голландців дві асоціації з Україною - Чорнобиль і Крим. Тут знають, що у нас Росія забрала територію».
А ще в Нідерландах пам'ятають про збитий 17 липня 2014 року Боїнг. В авіакатастрофі біля Тореза загинуло 193 громадянина цієї країни.
«Від своїх знайомих я чула, що Боїнг над територією України було збито росіянами, - розповідає Анна. - Мені ніхто не сказав, що це зробили ми. Я знаю людей, у яких були приятелі в тому літаку. Одна знайома, яка втратила у катастрофі трьох друзів, каже: «Я розумію, це не ви збили, ви ж хочете увійти в Європу, навіщо ви б таке робили...». Дякували за співчуття і підтримку: «Ми втратили 193 людини, а ви втрачаєте людей щодня». Думаю, авіакатастрофа не вплине на рішення голландців під час референдуму».
А про нього, за словами Анни, в Голландії знають багато. «Деякі, щоправда, точно не можуть сказати, яке питання виноситься для голосування, але в курсі, що воно стосується України. За даними соціологічних опитувань, більшість голландців повинні проголосувати проти асоціації з Україною. Але влада тут розуміє, що на референдум підуть швидше ті, хто хоче висловитися негативно. Референдум відбувається в робочий день. Тому багатьом просто ніколи йти на дільниці, хоча проголосували б «за». Серед моїх друзів, з якими ми регулярно спілкуємося, ніхто не збирається нікуди йти. Бо вони несуть відповідальність за свою роботу, сім'ю, навіщо їм відповідати за Україну».
Зусилля України
Слід сказати, що упродовж усіх цих місяців підготовки до референдуму в Нідерландах Україна не була занадто активна у висловлюванні своєї позиції. Відсутність відповідної кампанії посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба пояснює рекомендаціями нідерландських партнерів. Мовляв, в силу специфіки сприйняття цього питання в Нідерландах повноцінна кампанія уряду України, як і повноцінна кампанія уряду Нідерландів, буде сприйнята як політичний тиск на виборця, а результат буде зворотним.
«Усі ці місяці активною була українська громада Нідерландів, яка закликала голосувати за асоціацію. Найбільше зробили громадські організації, які жодним чином не пов'язані з владою в Україні, - розповідає АСН студентка університету Гронінгена, представник фундації «Українці в Нідерландах» Аліна Черкас. - Кампанії від українського кризового медіацентру і чиновників почалися буквально в останні три тижні. З одного боку, це начебто правильно, бо голландці часто не були обізнані, що буде такий референдум, тому важливо було їм розповісти, в чому суть. З іншого - могли б і раніше почати. Тоді перекрили б багато антиукраїнських тем. У нас вийшло так, що ми робили багато останнього тижня. Відбулося багато подій у різних містах, не тільки в Амстердамі і Гаазі. Але до того, як приїхала делегація з України, працювала діаспора».
Аліна має на увазі, що за кілька днів до референдуму в столицю Голландії приїхав особисто український міністр закордонних справ Павло Клімкін. Він виступив на агітаційних дебатах і відкрив велопробіг на підтримку України незадовго до референдуму. «Ми тут для того, щоб люди розуміли сучасну Україну, справжню Україну, яка повинна бути єдиною, демократичною, європейською», - сказав Клімкін, стоячи поруч із велосипедом у центрі Амстердама. Але всі, включно з міністром, розуміли, що подібних зусиль недостатньо.
«Я представляю організацію українців у Нідерландах, - каже нам Аліна Черкас. - Ми роздавали на вулиці флаєри, кидали в поштові скриньки, розносили в сільській місцевості по домівках. Якщо взяти Гронінген, де я живу, то явка в сільській місцевості була 29%, а в місті - 27%. Відповідно, ми розуміли, що більше треба працювати з людьми саме в селі. Там живуть люди старшого віку, їх важко переконувати, вони впевнені, що Росія - вигідний торговий партнер. Один із заможних голландців, який побажав залишитися невідомим, погодився профінансувати друк 600 тисяч інформаційних листівок. У них була інформація про Україну: її культурний, освітній та бізнес-потенціал. Флаєри про економічні переваги для Голландії від України під назвою «Україна відкрита для голландського бізнесу» були найбільш популярними».
Поширювали листівки не тільки українці, а й деякі голландці. Діаспора розповідає, що місцеві школярі взялися допомагати українцям після перегляду фільму «Зима у вогні». Показ було організовано у рамках перших в історії Днів українського кіно в Голландії.
Аліна Черкас сама розробляла дизайн флаєрів і теж роздавала їх, спілкуючись із місцевими жителями.
«Напередодні референдуму ми намагалися роздати листівки в місті, і це було важко зробити, - каже вона. - Частина людей, особливо старшого віку, брали і бачили, що в них написано про Україну, намагалися повернути. Частина людей взагалі скептично ставиться до флаєрів, тому від них відмовлялася. Легше їх було поширювати по поштових скриньках - якщо листівка вже опинялася в будинку, то більше шансів, що її прочитають. Легше було спілкуватися з молоддю. Вона намагалася прочитати різноманітну інформацію. Багато говорили на випередження про те, що знають, що в Україні відбуваються реформи, що у нас нова поліція, що від Угоди про асоціацію тільки плюси. А тих, хто цікавиться, що відбувається в Україні, навіть переконувати не доводилося. Але ментальний скепсис, обережність голландців підштовхували їх бути осторонь».
Явка на межі
Слід сказати, що подібне волевиявлення в Голландії стало можливим унаслідок ухваленого минулого року закону про консультативний референдум. Згідно з ним, громадяни можуть вимагати організації такого в разі вже схвалених парламентом законів або угод. Для того щоб референдум відбувся, ініціаторам з народу треба було зібрати 300 тисяч підписів. У цьому випадку рух GeenPeil знайшов майже 430 тисяч. Кошти на проведення референдуму, а це близько 30 мільйонів євро, виділяє держава. Цікаво, що 50 тисяч євро з них, наприклад, були витрачені на виробництво туалетного паперу з закликами голосувати проти асоціації з Україною.
Референдум вважається таким, що відбувся, якщо на виборчі дільниці прийдуть більше 30% громадян країни старше 18 років. Це близько чотирьох мільйонів людей.
Перші бюлетені впали на дно урн для голосування одразу після відкриття дільниць о 7:30 за місцевим часом 6 квітня.
Представники GeenPeil, руху - організаторів референдуму, вже через три години після старту написали в Твіттері: «На виборчих дільницях відвідуваність хороша». В цей же час офіційні цифри відрізнялися. Скажімо, на 13:00 явка в Амстердамі склала всього 6,5%.
«На 13:00 явка в чотирьох найбільших містах на рівні 7%. На виборах до Європарламенту 2014 року було 10%. Зазвичай на цей час голосує одна третина. Це свідчить про те, що явка може бути на 9% нижче, ніж на виборах 2014 року», - написав у Твіттері голландський соціолог Моріс де Хонд.
Тобто до обіду експерти заговорили про те, що референдум може бути визнано недійсним через низьку явку. Українці почали тримати кулаки.
«Напередодні референдуму я спілкувалася з голландцями і чула багато жартів: якщо буде погана погода, то буде низька явка, - каже Аліна Черкас. - Жарти жартами, але насправді так частково і відбулося... Я живу в Гронінгені. Це на півночі країни. І в нас увесь день був дощ. Явка у нас не така вже висока - всього 20%. І в Амстердамі теж був дощ...».
До кінця робочого дня явка збалансувалася, у багатьох регіонах Нідерландів перевищила 20%.
«Увечері декілька моїх знайомих, які не встигли ще проголосувати, вирішили не йти на дільниці, побачивши, що явка низька, щоб не піднімати її відсоток. Хоча і голосували б «за», - уточнює Аліна.
До півночі дані екзит-полу вже говорили про явку в більш ніж 30%. Вранці 7 квітня з'явилися перші уточнені цифри: явка склала 32,2%. Таким чином, вона перевищила поріг у 30%, і референдум, швидше за все, буде визнаний дійсним.
61% незгодних
Якщо вірити попередніми даними, на референдумі 6 квітня 61,1% голландців проголосували проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Її підтримали лише 38,1% громадян Нідерландів. Такими є дані екзит-полу, опублікованого національним телеканалом NOS. Цікаво, що в столиці країни Амстердамі більшість висловилася на користь Угоди - це більше 52%. «Ні» сказали лише 46%.
«Від самого початку було очевидно, що результати референдуму будуть негативними для України, - констатує представниця фундації «Українці в Нідерландах». – Що б ми не робили за останні тижні, треба розуміти, що двадцять років у Голландії не було жодної інформації про Україну. І за місяць складно було щось виправити. Треба враховувати, що референдум було ініційовано євроскептиками, популістами ще в листопаді, кампанія проти тоді й почалася».
І саме євроскептики увесь цей час розкручували міфи про Україну. Наприклад, що асоціація - це надання безвізового статусу Україні або членство в ЄС, а значить - поява неконтрольованого потоку мігрантів. Або ж допускали думки про те, що незабаром Нідерланди буде залучено в конфлікт на Донбасі. Хоча з розмови з нашою героїнею Анною Ігнатовською можна зрозуміти, що подібні міфи вже живуть у головах жителів країни тюльпанів. А тут з'явилися ще й «панамські документи», у яких фігурує прізвище українського президента.
Не будемо скидати з рахунків і інтерес Росії. Це їй вигідний міф, що в трагедії МН17 винна Україна. Пам'ятайте появу ролика, в якому ті, хто називає себе бійцями «Азова», обіцяли «знищувати голландців», якщо ті не ратифікують угоду про асоціацію, і спалили голландський прапор? IT-фахівці вказали на російське походження того фейкового відео.
«80% аргументів, які використовують наші опоненти під час підготовки референдуму в Нідерландах, це простий копіпаст російських аргументів проти угоди про асоціацію, - сказав на брифінгу журналістам посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба. - Це не загальні аргументи, де можливий збіг, це абсолютно чітке відпрацювання російських тез». При цьому він уточнив, що українська сторона не має доказів про фінансування організацій, які негативно представляють Україну напередодні референдуму.
«Разом з тим, що б ми сьогодні не говорили, але наша урядова кампанія за асоціацію стартувала лише два тижні тому, - каже Черкас. - В уряді України як завжди не знайшлося коштів. Ми розуміємо, одних громадських ініціатив було недостатньо. З іншого боку було потужне фінансування. І цього ніхто не приховував. І все це на тлі європейських настроїв проти розширення ЄС. Мені здається, у нас було завдання мінімізувати цю різницю між тими, хто проти, і тими, хто за. Я думала, що «проти» буде 60%, а «за» - 40%. Це не така велика різниця, щоб потім парламент міг, переголосувавши, ухвалити таке ж рішення. Але якщо прихильників асоціації буде тільки 30%, то таке можливо. Всі партії, які підтримували Україну, і лідери вже заявили, що будуть враховувати думку людей на референдумі. Незабаром у Голландії парламентські вибори, і всі хочуть залишитися зі своїми портфелями».
Тому хоча референдум і носить консультативний характер, але його результати влада не може ігнорувати, адже це їй загрожує втратою прихильників.
«Якщо підсумки референдуму залишаться такими, як сьогодні, то ми не можемо продовжити ратифікацію Угоди про асоціацію з Україною. Це моя політичне думка», - вже написав у своєму Фейсбуці прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. А ще вчора він активно агітував голосувати «за» асоціацію.
Національний інтерес
Референдум про асоціацію - скоріше не особисте ставлення голландців або навіть європейців до нашої країни, а спроба розділити національні інтереси й інтереси центральних органів ЄС. Голландці були незадоволені тим, що Брюссель приймає рішення, не питаючи громадян. Мовляв, кожна окрема країна має право впливати на основні рішення Європейського союзу. Тому вони вирішили «протестувати» ухвалений закон про референдуми.
На егоїзм Нідерландів вказує, наприклад, Ребекка Гармс, голова фракції Зелених у Європарламенті: «Я боюся цього референдуму. Рішення Євросоюзу не можуть залежати від однієї нації. Це йде врозріз із демократичною ідеєю ЄС». Про новий виток континентальної кризи говорив і Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.
У Брюсселі розуміють: подібні референдуми можуть стати загрозою для прийняття рішень у ЄС. Експерти вже порахували, що десяти тисяч підписів жителів крихітного Люксембургу буде достатньо, щоб заблокувати рішення інших 27 країн - учасниць ЄС.
Волевиявлення голландців - це ще й спроба прозондувати ґрунт на предмет виходу окремих країн із ЄС. Місцевий портал Follow the Money опублікував матеріал, в якому стверджує, що агітаційна кампанія за проведення референдуму в Нідерландах незаконно фінансувалася з фондів Європарламенту через Інститут прямої демократії в Європі. Журналісти стверджували: до цього причетні євроскептики Британії, партія UKIP, яка таким же чином фінансувала кампанію за вихід Великої Британії з ЄС. Євросоюз розслідування почав, але його результати будуть відомі до кінця літа.
Наслідки референдуму
То які ж наслідки референдуму в Нідерландах?
По-перше, дію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС може бути призупинено - уряд Голландії може запропонувати парламенту розірвати асоціацію, відкликати свій голос. Але це відбудеться не автоматично і не так швидко.
Нагадаємо, Королівство Нідерланди завершило ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом ще на початку липня 2015 року, таким чином підтримавши торговельні угоди з Україною.
Голова МЗС України Павло Клімкін, перебуваючи в Токіо, пояснив журналістам: «З точки зору практичної імплементації зараз нічого не змінюється, угода застосовується як і раніше, поки на тимчасовій основі. Тому ніхто не переймається. І зона вільної торгівлі, секторальне співробітництво спокійно просуваються далі».
По-друге, хоча референдум про асоціацію не має нічого спільного з наданням Україні безвізового статусу, він може вплинути і на прийняття цього рішення - запустити скептицизм у голови інших країн - членів Шенгенської угоди.
По-третє, євроскептики Голландії вже нанесли удар єдності європейського простору. А Україна просто опинилася не в той час не в тому місці. Результати голосування можуть надати сил євроскептикам в інших країнах Європи, де раз у раз спалахують розмови про вихід із Шенгенської зони, відмову від євро як валюти або ж взагалі про те, щоб покинути ЄС.
Тим часом Аліна Черкас розглядає попередні результати голосування і радіє: «Мій Гронінген проголосував «за». Так вважають 53,1% проти 45,3% незгодних. Це показує, що робота нашої громади була немарною! Нам вдалося переконати людей!».
Показник Аліни доводить нам і інше, що попри глобальні процеси в ЄС, зусилля РФ Україна на міжнародному рівні повинна діяти цілеспрямовано, регулярно і методично. Тоді б у тій же Голландії людей, які розуміли, за що вони пішли голосувати на референдумі, було б набагато більше, а відповідно - і результат був би іншим. Важливо було боротися за кожен відсоток і за кожен населений пункт, не посилаючись на можливий «політичний тиск» і «зворотний результат». Українська громада Гронінгена була ж більш ніж переконлива...
Післясмак голландського референдуму
За попередніми даними, 61,1% жителів Нідерландів, які прийшли на референдум, проголосували проти Асоціації між Україною та ЄС.
Без українських проблем
На середу, 6 квітня, в Нідерландах було заплановано перший в історії країни консультативний референдум. У бюлетенях було вказано лише одне запитання: ви «за» чи «проти» ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС?
«Я особисто думаю, голландці не проголосують «за», можливо, близько 60% будуть проти, - каже АСН напередодні референдуму Анна Ігнатовська. Киянка ось уже кілька місяців живе і працює в Роттердамі. «Мені тут відкрито говорять, мовляв, Аню, нам з тобою приємно спілкуватися, ми нічого проти твоєї країни не маємо, ми підтримуємо Україну, але поки вона трохи зайва в Європі, - продовжує вона. - Я спілкуюся з молодими людьми з вищою освітою, всі вони всебічно розвинені. Але що стосується України, то вони асоціюють нашу країну з якимось великим боргом Європі і купою мігрантів. Тут люди розуміють, що в Україні якісь проблеми і, напевно, трохи переживають, що ці проблеми прийдуть до них. У голландців дві асоціації з Україною - Чорнобиль і Крим. Тут знають, що у нас Росія забрала територію».
А ще в Нідерландах пам'ятають про збитий 17 липня 2014 року Боїнг. В авіакатастрофі біля Тореза загинуло 193 громадянина цієї країни.
«Від своїх знайомих я чула, що Боїнг над територією України було збито росіянами, - розповідає Анна. - Мені ніхто не сказав, що це зробили ми. Я знаю людей, у яких були приятелі в тому літаку. Одна знайома, яка втратила у катастрофі трьох друзів, каже: «Я розумію, це не ви збили, ви ж хочете увійти в Європу, навіщо ви б таке робили...». Дякували за співчуття і підтримку: «Ми втратили 193 людини, а ви втрачаєте людей щодня». Думаю, авіакатастрофа не вплине на рішення голландців під час референдуму».
А про нього, за словами Анни, в Голландії знають багато. «Деякі, щоправда, точно не можуть сказати, яке питання виноситься для голосування, але в курсі, що воно стосується України. За даними соціологічних опитувань, більшість голландців повинні проголосувати проти асоціації з Україною. Але влада тут розуміє, що на референдум підуть швидше ті, хто хоче висловитися негативно. Референдум відбувається в робочий день. Тому багатьом просто ніколи йти на дільниці, хоча проголосували б «за». Серед моїх друзів, з якими ми регулярно спілкуємося, ніхто не збирається нікуди йти. Бо вони несуть відповідальність за свою роботу, сім'ю, навіщо їм відповідати за Україну».
Зусилля України
Слід сказати, що упродовж усіх цих місяців підготовки до референдуму в Нідерландах Україна не була занадто активна у висловлюванні своєї позиції. Відсутність відповідної кампанії посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба пояснює рекомендаціями нідерландських партнерів. Мовляв, в силу специфіки сприйняття цього питання в Нідерландах повноцінна кампанія уряду України, як і повноцінна кампанія уряду Нідерландів, буде сприйнята як політичний тиск на виборця, а результат буде зворотним.
«Усі ці місяці активною була українська громада Нідерландів, яка закликала голосувати за асоціацію. Найбільше зробили громадські організації, які жодним чином не пов'язані з владою в Україні, - розповідає АСН студентка університету Гронінгена, представник фундації «Українці в Нідерландах» Аліна Черкас. - Кампанії від українського кризового медіацентру і чиновників почалися буквально в останні три тижні. З одного боку, це начебто правильно, бо голландці часто не були обізнані, що буде такий референдум, тому важливо було їм розповісти, в чому суть. З іншого - могли б і раніше почати. Тоді перекрили б багато антиукраїнських тем. У нас вийшло так, що ми робили багато останнього тижня. Відбулося багато подій у різних містах, не тільки в Амстердамі і Гаазі. Але до того, як приїхала делегація з України, працювала діаспора».
Аліна має на увазі, що за кілька днів до референдуму в столицю Голландії приїхав особисто український міністр закордонних справ Павло Клімкін. Він виступив на агітаційних дебатах і відкрив велопробіг на підтримку України незадовго до референдуму. «Ми тут для того, щоб люди розуміли сучасну Україну, справжню Україну, яка повинна бути єдиною, демократичною, європейською», - сказав Клімкін, стоячи поруч із велосипедом у центрі Амстердама. Але всі, включно з міністром, розуміли, що подібних зусиль недостатньо.
«Я представляю організацію українців у Нідерландах, - каже нам Аліна Черкас. - Ми роздавали на вулиці флаєри, кидали в поштові скриньки, розносили в сільській місцевості по домівках. Якщо взяти Гронінген, де я живу, то явка в сільській місцевості була 29%, а в місті - 27%. Відповідно, ми розуміли, що більше треба працювати з людьми саме в селі. Там живуть люди старшого віку, їх важко переконувати, вони впевнені, що Росія - вигідний торговий партнер. Один із заможних голландців, який побажав залишитися невідомим, погодився профінансувати друк 600 тисяч інформаційних листівок. У них була інформація про Україну: її культурний, освітній та бізнес-потенціал. Флаєри про економічні переваги для Голландії від України під назвою «Україна відкрита для голландського бізнесу» були найбільш популярними».
Поширювали листівки не тільки українці, а й деякі голландці. Діаспора розповідає, що місцеві школярі взялися допомагати українцям після перегляду фільму «Зима у вогні». Показ було організовано у рамках перших в історії Днів українського кіно в Голландії.
Аліна Черкас сама розробляла дизайн флаєрів і теж роздавала їх, спілкуючись із місцевими жителями.
«Напередодні референдуму ми намагалися роздати листівки в місті, і це було важко зробити, - каже вона. - Частина людей, особливо старшого віку, брали і бачили, що в них написано про Україну, намагалися повернути. Частина людей взагалі скептично ставиться до флаєрів, тому від них відмовлялася. Легше їх було поширювати по поштових скриньках - якщо листівка вже опинялася в будинку, то більше шансів, що її прочитають. Легше було спілкуватися з молоддю. Вона намагалася прочитати різноманітну інформацію. Багато говорили на випередження про те, що знають, що в Україні відбуваються реформи, що у нас нова поліція, що від Угоди про асоціацію тільки плюси. А тих, хто цікавиться, що відбувається в Україні, навіть переконувати не доводилося. Але ментальний скепсис, обережність голландців підштовхували їх бути осторонь».
Явка на межі
Слід сказати, що подібне волевиявлення в Голландії стало можливим унаслідок ухваленого минулого року закону про консультативний референдум. Згідно з ним, громадяни можуть вимагати організації такого в разі вже схвалених парламентом законів або угод. Для того щоб референдум відбувся, ініціаторам з народу треба було зібрати 300 тисяч підписів. У цьому випадку рух GeenPeil знайшов майже 430 тисяч. Кошти на проведення референдуму, а це близько 30 мільйонів євро, виділяє держава. Цікаво, що 50 тисяч євро з них, наприклад, були витрачені на виробництво туалетного паперу з закликами голосувати проти асоціації з Україною.
Референдум вважається таким, що відбувся, якщо на виборчі дільниці прийдуть більше 30% громадян країни старше 18 років. Це близько чотирьох мільйонів людей.
Перші бюлетені впали на дно урн для голосування одразу після відкриття дільниць о 7:30 за місцевим часом 6 квітня.
Представники GeenPeil, руху - організаторів референдуму, вже через три години після старту написали в Твіттері: «На виборчих дільницях відвідуваність хороша». В цей же час офіційні цифри відрізнялися. Скажімо, на 13:00 явка в Амстердамі склала всього 6,5%.
«На 13:00 явка в чотирьох найбільших містах на рівні 7%. На виборах до Європарламенту 2014 року було 10%. Зазвичай на цей час голосує одна третина. Це свідчить про те, що явка може бути на 9% нижче, ніж на виборах 2014 року», - написав у Твіттері голландський соціолог Моріс де Хонд.
Тобто до обіду експерти заговорили про те, що референдум може бути визнано недійсним через низьку явку. Українці почали тримати кулаки.
«Напередодні референдуму я спілкувалася з голландцями і чула багато жартів: якщо буде погана погода, то буде низька явка, - каже Аліна Черкас. - Жарти жартами, але насправді так частково і відбулося... Я живу в Гронінгені. Це на півночі країни. І в нас увесь день був дощ. Явка у нас не така вже висока - всього 20%. І в Амстердамі теж був дощ...».
До кінця робочого дня явка збалансувалася, у багатьох регіонах Нідерландів перевищила 20%.
«Увечері декілька моїх знайомих, які не встигли ще проголосувати, вирішили не йти на дільниці, побачивши, що явка низька, щоб не піднімати її відсоток. Хоча і голосували б «за», - уточнює Аліна.
До півночі дані екзит-полу вже говорили про явку в більш ніж 30%. Вранці 7 квітня з'явилися перші уточнені цифри: явка склала 32,2%. Таким чином, вона перевищила поріг у 30%, і референдум, швидше за все, буде визнаний дійсним.
61% незгодних
Якщо вірити попередніми даними, на референдумі 6 квітня 61,1% голландців проголосували проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Її підтримали лише 38,1% громадян Нідерландів. Такими є дані екзит-полу, опублікованого національним телеканалом NOS. Цікаво, що в столиці країни Амстердамі більшість висловилася на користь Угоди - це більше 52%. «Ні» сказали лише 46%.
«Від самого початку було очевидно, що результати референдуму будуть негативними для України, - констатує представниця фундації «Українці в Нідерландах». – Що б ми не робили за останні тижні, треба розуміти, що двадцять років у Голландії не було жодної інформації про Україну. І за місяць складно було щось виправити. Треба враховувати, що референдум було ініційовано євроскептиками, популістами ще в листопаді, кампанія проти тоді й почалася».
І саме євроскептики увесь цей час розкручували міфи про Україну. Наприклад, що асоціація - це надання безвізового статусу Україні або членство в ЄС, а значить - поява неконтрольованого потоку мігрантів. Або ж допускали думки про те, що незабаром Нідерланди буде залучено в конфлікт на Донбасі. Хоча з розмови з нашою героїнею Анною Ігнатовською можна зрозуміти, що подібні міфи вже живуть у головах жителів країни тюльпанів. А тут з'явилися ще й «панамські документи», у яких фігурує прізвище українського президента.
Не будемо скидати з рахунків і інтерес Росії. Це їй вигідний міф, що в трагедії МН17 винна Україна. Пам'ятайте появу ролика, в якому ті, хто називає себе бійцями «Азова», обіцяли «знищувати голландців», якщо ті не ратифікують угоду про асоціацію, і спалили голландський прапор? IT-фахівці вказали на російське походження того фейкового відео.
«80% аргументів, які використовують наші опоненти під час підготовки референдуму в Нідерландах, це простий копіпаст російських аргументів проти угоди про асоціацію, - сказав на брифінгу журналістам посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба. - Це не загальні аргументи, де можливий збіг, це абсолютно чітке відпрацювання російських тез». При цьому він уточнив, що українська сторона не має доказів про фінансування організацій, які негативно представляють Україну напередодні референдуму.
«Разом з тим, що б ми сьогодні не говорили, але наша урядова кампанія за асоціацію стартувала лише два тижні тому, - каже Черкас. - В уряді України як завжди не знайшлося коштів. Ми розуміємо, одних громадських ініціатив було недостатньо. З іншого боку було потужне фінансування. І цього ніхто не приховував. І все це на тлі європейських настроїв проти розширення ЄС. Мені здається, у нас було завдання мінімізувати цю різницю між тими, хто проти, і тими, хто за. Я думала, що «проти» буде 60%, а «за» - 40%. Це не така велика різниця, щоб потім парламент міг, переголосувавши, ухвалити таке ж рішення. Але якщо прихильників асоціації буде тільки 30%, то таке можливо. Всі партії, які підтримували Україну, і лідери вже заявили, що будуть враховувати думку людей на референдумі. Незабаром у Голландії парламентські вибори, і всі хочуть залишитися зі своїми портфелями».
Тому хоча референдум і носить консультативний характер, але його результати влада не може ігнорувати, адже це їй загрожує втратою прихильників.
«Якщо підсумки референдуму залишаться такими, як сьогодні, то ми не можемо продовжити ратифікацію Угоди про асоціацію з Україною. Це моя політичне думка», - вже написав у своєму Фейсбуці прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. А ще вчора він активно агітував голосувати «за» асоціацію.
Національний інтерес
Референдум про асоціацію - скоріше не особисте ставлення голландців або навіть європейців до нашої країни, а спроба розділити національні інтереси й інтереси центральних органів ЄС. Голландці були незадоволені тим, що Брюссель приймає рішення, не питаючи громадян. Мовляв, кожна окрема країна має право впливати на основні рішення Європейського союзу. Тому вони вирішили «протестувати» ухвалений закон про референдуми.
На егоїзм Нідерландів вказує, наприклад, Ребекка Гармс, голова фракції Зелених у Європарламенті: «Я боюся цього референдуму. Рішення Євросоюзу не можуть залежати від однієї нації. Це йде врозріз із демократичною ідеєю ЄС». Про новий виток континентальної кризи говорив і Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.
У Брюсселі розуміють: подібні референдуми можуть стати загрозою для прийняття рішень у ЄС. Експерти вже порахували, що десяти тисяч підписів жителів крихітного Люксембургу буде достатньо, щоб заблокувати рішення інших 27 країн - учасниць ЄС.
Волевиявлення голландців - це ще й спроба прозондувати ґрунт на предмет виходу окремих країн із ЄС. Місцевий портал Follow the Money опублікував матеріал, в якому стверджує, що агітаційна кампанія за проведення референдуму в Нідерландах незаконно фінансувалася з фондів Європарламенту через Інститут прямої демократії в Європі. Журналісти стверджували: до цього причетні євроскептики Британії, партія UKIP, яка таким же чином фінансувала кампанію за вихід Великої Британії з ЄС. Євросоюз розслідування почав, але його результати будуть відомі до кінця літа.
Наслідки референдуму
То які ж наслідки референдуму в Нідерландах?
По-перше, дію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС може бути призупинено - уряд Голландії може запропонувати парламенту розірвати асоціацію, відкликати свій голос. Але це відбудеться не автоматично і не так швидко.
Нагадаємо, Королівство Нідерланди завершило ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом ще на початку липня 2015 року, таким чином підтримавши торговельні угоди з Україною.
Голова МЗС України Павло Клімкін, перебуваючи в Токіо, пояснив журналістам: «З точки зору практичної імплементації зараз нічого не змінюється, угода застосовується як і раніше, поки на тимчасовій основі. Тому ніхто не переймається. І зона вільної торгівлі, секторальне співробітництво спокійно просуваються далі».
По-друге, хоча референдум про асоціацію не має нічого спільного з наданням Україні безвізового статусу, він може вплинути і на прийняття цього рішення - запустити скептицизм у голови інших країн - членів Шенгенської угоди.
По-третє, євроскептики Голландії вже нанесли удар єдності європейського простору. А Україна просто опинилася не в той час не в тому місці. Результати голосування можуть надати сил євроскептикам в інших країнах Європи, де раз у раз спалахують розмови про вихід із Шенгенської зони, відмову від євро як валюти або ж взагалі про те, щоб покинути ЄС.
Тим часом Аліна Черкас розглядає попередні результати голосування і радіє: «Мій Гронінген проголосував «за». Так вважають 53,1% проти 45,3% незгодних. Це показує, що робота нашої громади була немарною! Нам вдалося переконати людей!».
Показник Аліни доводить нам і інше, що попри глобальні процеси в ЄС, зусилля РФ Україна на міжнародному рівні повинна діяти цілеспрямовано, регулярно і методично. Тоді б у тій же Голландії людей, які розуміли, за що вони пішли голосувати на референдумі, було б набагато більше, а відповідно - і результат був би іншим. Важливо було боротися за кожен відсоток і за кожен населений пункт, не посилаючись на можливий «політичний тиск» і «зворотний результат». Українська громада Гронінгена була ж більш ніж переконлива...
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-1,2351560592651-/
/-pc-/
Top