Ярослав Грегірчак: Беззаперечним лідером у нашому сумному хіт-параді ключових проблем залишаються податкові питання

Останнім часом в Україні з’явилося чимало нових інституцій, діяльність яких має сприяти боротьбі з корупцією, підвищенню інвестиційної привабливості України та забезпечити прозорість ведення бізнесу. Називаються вони красиво, інформації у ЗМІ вкидають чимало. Натомість підприємці на зустрічах продовжують уперто говорити про те, що проблеми не зникають, прогнозованості як не було, так і немає, а бізнес продовжують «жахати» і «пресувати». Інвестор в економіку не йде. Замкнуте коло не розірвати, чи антикорупціонерів зламала система? Про це та багато іншого в інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН) розповів заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак.

— Ярославе, зараз багато різних нових структур і інституцій. Що таке Рада бізнес-омбудсмена? Чим відрізняється від інших? Який у ній сенс взагалі?

— Це перший випадок, коли в інституційному середовищі, що обслуговує стосунки бізнесу з владою, з’явилася структура, засновниками якої одночасно є Уряд України, Європейський банк реконструкції та розвитку, Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) та п’ять провідних українських бізнес-асоціацій.

Уряду було важливо підтвердити готовність боротися з корупцією, покращувати якість державної служби, забезпечити прозорість роботи всіх органів влади. Відтак, у травні 2014 року було підписано Меморандум про взаєморозуміння для української антикорупційної ініціативи, який, окрім всього, передбачив створення інституції бізнес-омбудсмена. Очолив її екс-міністр фінансів Литви та екс-єврокомісар, який займався питаннями бюджету, фінансового планування, оподаткування, аудиту та боротьбою з шахрайством Альгірдас Шемета. Це висококласний професіонал. Я б навіть сказав — важковаговик своєї справи.

Водночас Рада — не державний орган. І ніколи таким не стане. Так, зараз ми маємо статус консультативно-дорадчого органу при Кабінеті міністрів. Та це проміжний статус. 14 березня 2016 року уряд затвердив законопроект «Про Установу бізнес-омбудсмена». Його ухвалення завершить нашу розбудову. Ми станемо недержавною неприбутковою організацією, яка діятиме на підставі спеціального закону.

— Але Раді рік, а такого закону досі нема, а що не дозволено, те — заборонено. Що маєте право робити?

— Рада не наділена владними повноваженнями. Вона покликана розв’язувати спори між бізнесом і владою. Та не на підставі формальної влади, а завдяки репутації та професіоналізму.

З точки зору міжнародних стандартів ми — класичний орган досудового врегулювання спорів між бізнесом і владою. Наш регламент прямо забороняє приймати до розгляду питання, якщо обставини скарги знаходяться на розгляді в суді або якщо по суті скарги існує вже судове рішення.

По великому рахунку Постанова КМУ правильно прописує наш функціонал. Та коли йдеться про більш переконливі можливості отримувати інформацію від органів державної влади, їхнього обов’язку кооперувати, краще, звичайно, щоб це було прописано у законі. Плюс це гарантії нашої незалежності від зовнішнього впливу.

— То ви — радники, адвокати, слідчі чи лобісти?

— Насправді ми — досудові розслідувачі. Основний мандат — розглядати індивідуальні скарги суб’єктів підприємницької діяльності на будь-які органи державної влади, органи місцевого самоврядування та державні підприємства. Якщо скарга приймається в роботу, то маємо 90 днів на здійснення незалежного розслідування.

Прем’єр нас назвав адвокатами бізнесу. В якомусь сенсі це так. Якщо інформація зі скарги не відповідає дійсності — припиняємо розслідування. Однак, за будь-яких обставин, ми даємо державним органам висловитися.

Окрім того, ми готуємо системні звіти українською та англійською мовами (вони є на нашому веб-сайті). Пропонуємо зміни в законодавство, співпрацюємо з парламентськими комітетами. Зокрема, напрацьовано законопроект щодо спрощення підключення бізнесу до електроенергії. Також сподіваємося, що будуть враховані наші пропозиції щодо змін у Кримінальний і кримінально-процесуальний кодекси. Тому, якщо дивитися на Раду через таку призму, тоді ми є в певному сенсі лобістами бізнесу.

— Які саме зміни до Кримінального кодексу пропонуєте?

Рада — не державний орган. І ніколи таким не стане

— Є такі зловживання, як безпідставне відкриття кримінальних проваджень за 212-ю статтею. Існує законопроект № 3448, який, окрім всього іншого, пропонує належним чином врегулювати практику відкриття кримінальних проваджень за умисне ухилення від сплати податків до набрання судовим рішенням законної сили. Потрібно, щоб Кримінальний кодекс був приведений у відповідність до положень правової позиції Верховного суду і Податкового кодексу.

Зверніть увагу, за статистикою Генпрокуратури, торік було відкрито 1700 проваджень щодо злочинів у сфері господарської діяльності. І тільки 50 з них закінчилися обвинувальним вироком. Цей дисбаланс свідчить, що факт відкриття кримінального провадження є необґрунтованим.

Також ми пропонуємо розв’язати проблему з практичним застосуванням поняття «розумний строк» досудового розслідування до моменту вручення повідомлення про підозру. Застосування такого критерію в наших реаліях є продуктом абсолютної дискреції конкретного працівника органу досудового розслідування та процесуального керівника (можу тільки підтвердити, що часто працівники прокуратури доволі формально ставляться до виконання обов’язку процесуального керівника). Тому досудове розслідування може тривати роками. Є проблема з визначенням статусу особи, щодо якої відкрите таке кримінальне провадження, та з тим, що органи досудового розслідування не відмовляють собі в отриманні доступу до речей і документів, проведенні якихось дій, які, зокрема, створюють значний психологічний пресинг на посадових осіб бізнесу.

— І є можливість для корупційних дій…

— Так.

— Та це ще пропозиції. У чинному законодавстві щось враховано?

— Звісно. У податкових змінах, які набули чинності 1 січня. Раніше відсутність платника податків за місцем реєстрації (так званий «стан 9») використовувалася ДФС як підстава для відмови у реєстрації як платника ПДВ. Ми наполягали на скасуванні цієї підстави. І її скасували.

Інша справа, що ДФС зараз використовує цей критерій як підставу для розірвання в односторонньому порядку договору про обслуговування електронного цифрового підпису, без якого не можна користуватися системою електронного адміністрування ПДВ. Ми будемо серйозно у цьому питанні з ДФС далі працювати, щоб змінити ситуацію.

— Могли б назвати якісь конкретні випадки, коли ви допомогли бізнесу? Чи є якийсь ефект?

— Одразу зазначу, скаржників не відкриватиму — це конфіденційна інформація.

На кінець 2015 року було 340 розпочатих розслідувань. З них ми успішно закрили 150 справ. І підготували 120 рекомендацій, з яких більше 70 виконано.

Ми розділяємо ефект на фінансовий і нефінансовий. Та я б ще й третю категорію додав — превентивна дія. Адже ми маємо меморандуми про співпрацю з НАБУ, ДФС, Міністерством юстиції та Державною регуляторною службою.

Більше того, органам влади ми теж потрібні. Адже допомагаємо комунікувати з бізнесом. Державній службі у будь-якій країні важливо відомче обличчя. Враховуючи українські реалії, ми — прийнятний посередницький майданчик.

Органам влади ми теж потрібні. Адже допомагаємо комунікувати з бізнесом

— Але, погодьтеся, легше зрозуміти ефект, якщо його конвертувати в гроші?..

— Прямий фінансовий ефект — це понад три мільярди гривень.

Ми готуємо звіти по системним проблемам, які негативно впливають на можливість вести бізнес. Наприклад, за результатами першого кварталу 2015 року проведено аналіз проблематики, з якою стикається бізнес у зв’язку з проведенням АТО. Зокрема виявилося, що підприємці, працівників яких було мобілізовано, були вимушені продовжувати платити цим людям зарплати. Але з державного бюджету на це грошей не було виділено. Напрацьовані рекомендації були враховані Мінсоцполітики та Мінфіном. І наприкінці грудня 2015 року роботодавцям було відшкодовано близько двох мільярдів 700 мільйонів гривень.

Інші системні звіти стосуються підключення до енергопостачання, стосунків з природніми монополістами, ЗЕД, адміністрування податків і зловживань з боку правоохоронних органів. Всі вони наявні у вільному доступі на нашому сайті.

Є й інші цифри. Так відшкодування ПДВ склало майже 400 млн грн. Також існує система електронного адміністрування ПДВ, там у платників податків може виникати мінусове сальдо, яке не співпадає з даними у накладних. Тут фінансовий ефект склав понад 100 млн грн.

Є окремий пласт роботи з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і ДП «Енергоринок». Тут десь 70 млн грн фігурує.

— Ви вже зазначили, що не займаєтеся скаргами, питання яких перебуває на розгляді в суді або по суті скарги є судове рішення. Ще є якісь «фільтри»?

— Не приймаємо до розгляду питання, якщо скаржник не надає жодної доказової бази, якщо ми бачимо, що це не скарга, а кляуза, адже нам потрібні факти.

Або якщо скаржник не здійснював жодних спроб самостійно розібратися. (Приміром, у ДФС є можливість адміністративної апеляції, платник податків, перш ніж судитися з ДФС, має можливість подати ініціативну скаргу на обласному рівні). Навіть факт відсутності відповіді держаного органу буде свідченням того, що скаржник від власного імені звертався, діяв.

Буває, до нас ідуть, а спір має класичний приватноправовий характер, рейдерство. Такі скарги ми не розглядаємо.

Ці критерії викладені у нашому Регламенті, який  є на нашому веб-сайті.

— Який бізнес здебільшого до вас звертається? Чи є великий, який має потужних юристів?

— Великий бізнес складає близько 20%. Вони дійсно мають можливість скористатися професійною юридичною допомогою.

80% скаржників — середній і малий бізнес.

80% скаржників — середній і малий бізнес

— На що найбільше скарг? Корупція? Законодавство?

— Недобросовісна поведінка може проявляти себе у різних речах: комусь не видали ліцензію, комусь не відшкодували ПДВ, проти когось відкрили необґрунтовано кримінальне провадження тощо.

Беззаперечним лідером у нашому сумному хіт-параді ключових проблем за 2015 рік були і залишаються зараз податкові питання. Друге місце займають дії  державних регуляторів. Звісно, бізнес просить змінити законодавство. Чималий маємо пласт зловживань органів місцевої влади.

Беззаперечним лідером у нашому сумному хіт-параді ключових проблем за 2015 рік були і залишаються зараз податкові питання

Станом на 1 лютого з загальної кількості скарг — 18% стосувалися правоохоронних органів, зловживань положеннями кримінального права і процесу. Це також можна назвати намаганням робити бізнес на бізнесі. Певна частина скарг стосується Державної виконавчої служби, коли є судове рішення, воно не виконується, саботується на найрізноманітніших рівнях.

— Усе потребує фінансів. Де ви їх берете? Є ж спокуса додатково підзаробити, будучи не модераторами, а посередниками, корупційною ланкою?

— Ми за свою роботу зі скаржників грошей не беремо. Омбудсмена і двох заступників призначає КМУ відповідним розпорядженням. Але це не робить нас державними службовцями. Наше фінансування забезпечується ЄБРР через спеціальний мультидоноровий рахунок, відкритий у Лондоні.

— Зарплати теж?

— Так.

— Вони високі?

— Якщо взяти зарплати на ринку, то розмір є доволі пристойний. Не можу розкрити цифру. Передбачено договором, що це — конфіденційна інформація. Орієнтовно скажу, що вона на рівні старшого юриста чи керівника практики міжнародної юридичної фірми.