Дуже важливо наводити порядок вдома та підтримувати в ньому чистоту Це правило знайоме багатьом, але далеко не....
Архів
Повернутись назад
01 Вересня 2015
1 Вересня
Блог:
Думки11:13
Суспільство
Лілія Гриневич
В Україні необхідно оновити зміст освіти
В Україні є проблема з оновленням змісту освіти з огляду на те, що перед державою стоять нові цілі, такі як євроінтеграція.
Таку думку «Аналітичній службі новин» висловила народний депутат Лілія Гриневич.
За її словами, в системі освіти має бути кілька векторів роботи. «Зокрема, це система виховання в школах. Діти повинні розуміти свою ідентичність. І не через окремі уроки патріотизму, а через весь зміст освіти пізнавати історію своєї країни, розуміти свою національну ідентичність», - сказала Гриневич.
Вона зазначила, що всі діти повинні знати і розуміти, як діяти в екстремальних ситуаціях.
«Ми повинні готувати наших школярів і студентів до того, що ми живемо під час війни. Крім того, підготовка військових кадрів вкрай важлива. Ми повинні відновити військові кафедри у всіх вищих навчальних закладах. А всі медики повинні бути військовозобов'язаними», - зазначила Гриневич.
Суспільство
У Харкові на хабарі попалися двоє податківців, які співпрацювали з «Оплотом»
СБУ спільно з військовою прокуратурою та управлінням внутрішньої безпеки ДФС затримала на хабарі двох керівників податкової інспекції одного з районів Харкова.
Як повідомляє прес-служба СБУ, чиновники вимагали 50 тисяч гривень за приховування порушень податкового законодавства в діяльності одного з підприємств регіону.
В СБУ зазначили, що інформація про корупційну діяльність податківців була отримана в ході розслідування терористичної діяльності угруповання «Оплот».
«Використовуючи службове становище, керівництво районної податкової інспекції прикривало діяльність понад 50 фіктивних підприємств, що контролювалися «Оплотом», - йдеться у повідомленні.
Наразі тривають першочергові слідчі дії.
У Харкові на хабарі попалися двоє податківців, які співпрацювали з «Оплотом»
СБУ спільно з військовою прокуратурою та управлінням внутрішньої безпеки ДФС затримала на хабарі двох керівників податкової інспекції одного з районів Харкова.
Як повідомляє прес-служба СБУ, чиновники вимагали 50 тисяч гривень за приховування порушень податкового законодавства в діяльності одного з підприємств регіону.
В СБУ зазначили, що інформація про корупційну діяльність податківців була отримана в ході розслідування терористичної діяльності угруповання «Оплот».
«Використовуючи службове становище, керівництво районної податкової інспекції прикривало діяльність понад 50 фіктивних підприємств, що контролювалися «Оплотом», - йдеться у повідомленні.
Наразі тривають першочергові слідчі дії.
Суспільство
У Дніпропетровській області СБУ вилучила понад 100 мільйонів капсулів до набоїв
Співробітники Служби безпеки України спільно з міліцією вилучили у Павлограді Дніпропетровської області з незаконного обігу понад 100 мільйонів капсул-запалювачів для патронів до вогнепальної зброї.
Про це інформує прес-служба СБУ.
Як повідомляється, боєприпаси перевозилися двома вантажними автомобілями, які були зупинені у місті.
Співробітники СБУ з'ясували, що капсули-запалювачі для патронів калібру 5,45 мм і 7,62 мм нібито були утилізовані на одному з місцевих підприємств. «Його керівництво підготувало акт виконаних робіт з утилізації боєприпасів, до якого внесло завідомо неправдиві відомості», - йдеться у повідомленні.
Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
У Дніпропетровській області СБУ вилучила понад 100 мільйонів капсулів до набоїв
Співробітники Служби безпеки України спільно з міліцією вилучили у Павлограді Дніпропетровської області з незаконного обігу понад 100 мільйонів капсул-запалювачів для патронів до вогнепальної зброї.
Про це інформує прес-служба СБУ.
Як повідомляється, боєприпаси перевозилися двома вантажними автомобілями, які були зупинені у місті.
Співробітники СБУ з'ясували, що капсули-запалювачі для патронів калібру 5,45 мм і 7,62 мм нібито були утилізовані на одному з місцевих підприємств. «Його керівництво підготувало акт виконаних робіт з утилізації боєприпасів, до якого внесло завідомо неправдиві відомості», - йдеться у повідомленні.
Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Суспільство
Богомолець заявила про третього загиблого внаслідок вибуху гранати біля парламенту
В Олександрівській лікарні помер ще один поранений унаслідок вибуху гранати біля будівлі Верховної Ради.
Про це на своїй сторінці в Facebook написала народний депутат Ольга Богомолець.
За її словами, помер хлопець із Херсона, 1995 року народження, який отримав несумісні з життям осколкові поранення головного мозку.
«В Олександрівській лікарні помер ще один, вже третій поранений вчора під Верховною Радою. Хлопець із Херсона, 1995 року народження, отримав несумісні з життям осколкові поранення головного мозку. Щирі співчуття родині загиблого», - написала Богомолець.
Богомолець заявила про третього загиблого внаслідок вибуху гранати біля парламенту
В Олександрівській лікарні помер ще один поранений унаслідок вибуху гранати біля будівлі Верховної Ради.
Про це на своїй сторінці в Facebook написала народний депутат Ольга Богомолець.
За її словами, помер хлопець із Херсона, 1995 року народження, який отримав несумісні з життям осколкові поранення головного мозку.
«В Олександрівській лікарні помер ще один, вже третій поранений вчора під Верховною Радою. Хлопець із Херсона, 1995 року народження, отримав несумісні з життям осколкові поранення головного мозку. Щирі співчуття родині загиблого», - написала Богомолець.
Блог:
Думки14:25
Політика
Михайло Головко
Тягнибок може звернутися до суду з приводу заяви Авакова
Не виключено, що лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок звернеться до суду з приводу інформації, яку вчора оприлюднив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив народний депутат Михайло Головко.
«Вчора була провокація. Наша політична сила звинувачує в цьому виключно міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, він повинен піти у відставку», - заявив він.
Головко вважає, що провокація була спрямована на дискредитацію ВО «Свобода» і відволікання уваги від голосування за зміни до Конституції.
«Це політична розправа», - додав він.
Головко також зазначив, що інформація, поширена Арсеном Аваковим щодо відповідальності за заворушення «Свободи», не відповідає дійсності і ВО «Свобода» залишає за собою право звернутися з відповідною заявою до суду.
Блог:
Думки14:30
Політика
Олег Ляшко
Події під будівлею Верховної Ради – це провокація спецслужб
Трагічні події, що розгорнулися під стінами Верховної Ради 31 серпня, є провокацією спецслужб. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив народний депутат Олег Ляшко.
«Те, що було вчора – це спланована провокація спецслужб з метою дискредитації противників змін до Конституції», - заявив він.
Ляшко також зазначив, що фракція Радикальної партії вшановує пам'ять загиблих унаслідок вибуху гранати, «цих невинних жертв, брудної і цинічної, кривавої провокації».
Блог:
Думки15:03
Політика
Сергій Куніцин
Україні потрібна програма реабілітації для тих, хто повернувся з війни
Якщо ми не будемо працювати з десятками тисяч пацанів, які повертаються з війни, вони займуться нами. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН)висловив народний депутат Сергій Куніцин.
За його словами, багато політиків, різні сили, будуть використовувати лдюдей, які повернулися із зони АТО, подолали страх вбивати на війні. При цьому він зазначив, що їх кількість наближається до ста тисяч.
«Вони місяцями не влаштовані, немає реабілітаційних центрів, ними ніхто не займається, тому ось таке відбувається. І в Мукачевому, і в Києві. Потрібна серйозна державна програма, щоб ці хлопці були зайняті, на полігонах, інструкторами. Нехай ці хлопці йдуть у депутати або працюють на землі. Їх треба працевлаштувати, інакше буде біда», - сказав Куніцин.
Що стосується впливу на політиків, охочих скористатися настроями людей, які повернулися з війни, то, за словами Куніцина, тут повинні серйозно працювати спецслужби, повинні застосовуватися жорсткі заходи до всіх, і до замовників – жорсткіше, ніж до пацанів, які кидають гранати».
«Варто було б провести кілька показових процесів, адже зрозуміло – країну намагаються підірвати зсередини, використовуючи людей, у яких є лише минуле і чорне», - підсумував він.
Публікації20:53
Суспільство
Країна сіла за парти
Сьогодні, як і щороку 1 вересня – незважаючи на масу проблем, починаючи з війни на сході, економічної кризи і закінчуючи нагнаними до небес тарифами на житлово-комунальні послуги, – вся наша країна від шести до 16-ти років сіла за парти: для 3,8 мільйона українських школярів розпочався новий навчальний рік. Дзвінок, який пролунав вранці в школах, покликав на уроки 414 тисяч першокласників (їх цього року на 4 тисячі більше, ніж торік) та 211 тисяч випускників. «Аналітична служба новин» (АСН) цього дня побувала у двох київських школах – Кловському ліцеї, де, як відомо, гризуть граніт науки діти забезпечених батьків, і загальноосвітній під № 252, де навчаються дітки з розташованих поруч мікрорайонів.
У тренді – патріотизм і прагнення знань
Сьогодні вранці біля школи було море айстр, троянд, сухоцвітів, вишиванок і... розгублених сонних очей. Це має дуже зворушливий і по-справжньому святковий вигляд. Ніякого зайвого лоску, тільки переляканий першокласник йде з трояндами до директора, але не дарувати їх, а... відпроситися у своїх справах (батьки вже встигли пояснити, що в школі, якщо тобі кудись треба, повинен відпроситися у вчителя), та дівчисько зі скуйовдженим бантом, яке постійно позіхає, щире здивування малечі і добрий сміх старших.
В очі відразу впало, що у спеціалізованій київській школі № 252 імені Василя Симоненка все обійшлися без зайвого пафосу, віп-машин, взуття Prada і охорони, на відміну від деяких престижних ліцеїв столиці. Але ця лінійка, зізнаюся чесно, виявилася однією з найбільш душевних, які я бачила.
Напевно, такою має бути лінійка в школі, яка виховує патріотів. Не фейсбучних, з їх заяложеними постами і проявами псевдопатріотизму. А справжніх, з палаючими очима і любов'ю до рідної землі. Саме таких я і побачила на лінійці – дітей, які люблять свою країну, і вчителів, які готові виховувати цих дітей навіть за невеликі зарплати.
Росте майбутнє країни
Ще до початку лінійки знайомлюся з Наталією Кулик. Вона вчителює вже 14 років, у цій школі – 4-й рік. На це перше вересня вона привела учнів 7-А. Сама в темно-синій сукні з червоною вишивкою і радісною усмішкою, і діти – також майже всі у вишиванках. Традиція одягати їх – не данина моді: вже 5 років діти на всіх святах красуються в національних вбраннях. «Ці гарненькі – мої дітки, – усміхається Наталя і запевняє, що останнім часом учні стали більш творчими, щоправда, і більш неуважними на уроках через велику кількість гаджетів. – Ми багато спілкуємося на тему АТО, обговорюємо ситуацію в країні. У мене діти без красномовних слів патріотичні, я точно знаю, що росте хороше майбутнє країни».
Що цікаво, жодних стандартних пісень на кшталт «Учат в школе» я тут не почула – у фоновому режимі звучали пісні українською про школу.
А ось парами виходять першачки, стають на свої розкреслені крейдою клітини, розгублено озираються довкола, дівчатка смикають банти і спідниці, а хлопчаки з вигорілими оселедцями слухняно йдуть у мішкуватих, куплених на виріст, костюмчиках.
«У школі, ніби вдома... ми одна сім'я», – хором співають дівчата на сходинках перед входом. А жартівники-хлопці, яким належить виносити прапор, вмить стають серйозними і вже з діловим виглядом відкарбовують крок. Звучить гімн країни. Старшокласники всі підспівують, як один, а з першокласників тільки одна дівчина старанно повторює слова, навіть поклавши руку на серце, інші просто придивляються до людей й оглядаються довкола.
«Все сподобалося, але натерла п'ятку»
Як зазвичай, звучить директорська перекличка, напутні слова, побажання миру, вальс і завзяті жарти-вірші від першокласників про подорожчання цін на квіти, про нескінченні збори у «перший раз у перший клас» і вмивання по 10 разів за ранок. Торік перший раз переступили поріг цієї школи 90 малюків.
До речі, вони хоч і стояли на лінійці із заспаними обличчями, в класі всі, як один, активно запевняли, що їм сподобалася лінійка. «Мені сподобалося всее, – протяжно каже першокласниця Настя і з дитячою невимушеністю додає. - Тільки не те, що я натерла собі п'яту».
А ось Глорії найбільше в концерті сподобалися пісні. «Я прокинулася сьогодні зовсім легко. Хотіла в школу. От тільки не могла відкрити очі», – це вже говорить маленька Аня. А першокласник Давид навіть розплакався, хоч і дуже хотів у школу.
Без селфі нікуди
Не обійшлося на лінійці і без традиційного селфі: старшокласники весь час фоткались і навіть квіти вчителям ходили дарувати, не розлучаючись з телефонами. Але директор Олена Преподобна усміхається – до такої поведінки своїх старшеньких вона давно ставиться з розумінням: «Це ж яка трагедія станеться, якщо заборонити їм фотографуватися! Нехай. Вони награються – і все пройде».
Щоправда, на контрольних і уроках користуватися телефонами школярам не дозволяють – збирають, щоб не списували. Класний керівник 5-А Надія Тимошенко, яка вчителює вже 15 років, каже, що останнім часом гаджети справді перетворилися на перешкоду: «Діти в цілому такі самі, як і раніше, от тільки на перервах вже не бігають, а всі зі своїми телефонами, планшетами».
У старших класів свої проблеми – їм треба готуватися до іспитів, починаючи з вересня, розповідає керівник 10-Б Чернявська Марина. «Ми починаємо підготовку практично відразу. Але перший урок у школах завжди проходить патріотичний. Ми говоримо про події, акцентуємо увагу на тому, що повинні бути не просто разом, а єдиними», – каже вчителька.
«Школа кльова, але мало чого навчає»
Настя Мельник з 10-Б вже визначилася з планами на майбутнє. Сувора стильна блузочка, вузька спідниця, довге волосся і красиво намальовані зелені очі. Можна запросто йти в актриси, але юна красуня вибрала собі зовсім не жіночу професію. «Всі в очікуванні чогось нового. Буде трохи важко, але, думаю, цікаво. Я хочу піти у військовий інститут Тараса Шевченка. У мене батьки військові, – розповідає АСН Настя. – Тато, дядько в АТО. Бабуся служила на військовому флоті, і я хотіла б продовжити сімейну традицію. Це мужньо, хоч і не дуже для жінки підходить. Але дівчина також мусить бути сильною і вміти справлятися з життєвими труднощами».
А ось Артем Філінський з 11-А досі з вибором майбутньої професії не визначився. Говорить з усмішкою, що «хороший у всьому». Хлопець скептично, з властивим йому юнацьким максималізмом заявляє, що школа мало чого його навчила. «Чекаю, що скоро піду зі школи і спробую себе в реальному житті, – ділиться з АСН Артем. – Мені давно хочеться піти, школа хороша, кльова, але насправді мало чому мене вчить, тому що занадто однобічно розвиває людину. Більше знань отримав, розвиваючись самостійно, працюючи (одинадцятикласник підробляв кур'єром і займався дрібним бізнесом з друзями, – авт.) і читаючи книги».
На думку хлопця, в державі все не так добре, як намагаються подати в школі. Але одразу ж додає, що учні багато допомагають солдатам АТО – на минулий перший дзвінок йшли без квітів, а зекономлені гроші відправили військовим.
Маленькі патріоти
Завуч з виховної роботи Марина Кривицька підтверджує, що патріотичне виховання в школі – основа основ: «На уроках червоною лінією проходить патріотичне виховання. Організовували фестиваль: дівчатка прийшли у віночках. Власноруч виготовляли для воїнів АТО обереги. Збирали теплі речі для військових. Крім того, у нас в холі 4 місяці висіла солдатська маскувальна сітка, і її плели всі діти (підсумок – 30 метрів білої і 60 зеленої, – авт.). Багато наших учнів пишуть листи, малюють для воїнів. Торік навіть відвідували військовий госпіталь».
Той факт, що діти в цій школі – патріоти не на словах, а на ділі, підтверджує і директор Олена Преподобна. «Любов і честь, любов до Батьківщини – це всередині у наших дітей. Скільки б не було знань, якщо немає честі і любові, то це не наш випускник, – розставляє крапки над «і» директор. – Крім того, не розумію, коли кажуть, що діти стали не такими, мовляв, раніше навчалися, а зараз ні. У мене діти, які навчаються, дружать, люблять, беруть участь у конкурсах. Вони розуміють, що ЗНО – це мотивація: або бюджет, або контракт. Всі хочуть гідну освіту».
І знаєте, їй та іншим шкільним вчителям, які люблять свою справу, свою країну і своїх дітей, чомусь так хочеться вірити. Тож давайте повіримо, всі разом. У країни, яка має таке юне покоління, є майбутнє.
Ліцей, де навчаються діти Президента
Учні столичного Кловського ліцею № 77 не їздять у школу на метро, і вже тим більше не ходять пішки. Їх на дорогих автомобілях привозять батьки, а ще частіше – особистий водій. Тому не дивно, що на тротуарах біля ліцею припарковано багато дорогих машин: тут вам і Porsche, і Mercedes, і Lincoln, і Lexus.
І якщо сьогодні половина дітей у Києві прийшли до школи у вишиванках, у цьому ліцеї вишиванки не в тренді – майбутні випускники хизуються одягом від Louis Vuitton, Christian Dior, Dolce&Gabbana, інших популярних брендів.
Перше вересня для VІРів
З самого ранку біля входу в школу чергує патрульна машина. Учнів біля воріт ліцею очікує фотограф. Поки свято не почалося, з колонок лунають шкільні пісні... радянських часів:
Вычитать и умножать,
Малышей не обижать
Учат в школе…
Чого-чого, а цього я не очікувала почути, але чого вже там, віднімання з множенням залишаються актуальними і зараз. З 8.00 діти і батьки гуляють біля школи, фотографуються один з одним і радісно вітають своїх знайомих, яких не бачили протягом усього літа.
Сьогодні в Кловський ліцей привели своїх чад співак Олександр Пономарьов і екс-соратниця Черновецького Ірена Кільчицька. Був помічений тут і екс-міністр молоді та спорту, а нині народний депутат Юрій Павленко, а також його колега по парламенту Іванна Климпуш-Цинцадзе. До речі, саме в цю школу прийшли і діти Президента Петра Порошенка. Їх супроводжувала особиста охорона – як мінімум п'ятеро солідних чоловіків. Самої президентської пари на урочистостях не було.
Незважаючи на святкову атмосферу, настрій далеко не у всіх був радісним. Воно й не дивно – діти завжди залишаються дітьми, і багато школярів мріяли про те, як би продовжити канікули. «Я була б не проти, щоб канікули продовжили ще на місяць, – поділилася з АСН старшокласниця Олена. – Не встигла відпочити. Літо пройшло дуже швидко. Я багато подорожувала, відпочивала і хочу продовжити веселощі ще».
«А хто хоче в школу? Я таких людей не зустрічав, – підтримує дівчину старшокласник Максим. – Влітку цілими днями можна займатися тим, чим хочеш, а зараз почнуться уроки, домашнє завдання. Звичайно, отримувати знання потрібно, але більше канікул – це не погано».
Про що говорять школярі
Учні молодшого віку – на відміну від старшокласників – прийшли в школу із задоволенням. «А я, навпаки, хотіла в школу, – сміється шестикласниця Оля. – Побачити своїх друзів, вчителів. Мені подобається вчитися, хоча я також не проти канікул. Тим більше, попереду нас чекає щось нове і цікаве. Знаєте, я насправді люблю вчитися».
До речі, різниця між учнями старшої та молодшої школи – не тільки в сприйнятті навчання. На відміну від своїх старших товаришів, молодші класи хоч і теж прийшли не в шкільній формі, але все таки дотримуючись певного дрес-коду. Учениці ж старших класів у виборі нарядів ні в чому собі не відмовляли. Багато вирішили туфлі замінити кросівками, строгі чорні сукні – чи не пляжними сарафанами. З дорогих брендів можна було побачити сумки від Louis Vuitton, взуття від Prada і Christian Louboutin.
У шкільних коридорах звучать розмови – але не про те, що відбувається в АТО або вчора сталося біля стін Верховної Ради, а про подорожі під час літніх канікул, про новинки в гардеробі. Деякі ділилися тим, які нові авто їм придбали батьки. Звучать назви міст, в яких влітку побували ці діти: Париж, Барселона, Мілан, Мадрид, Ніцца, Монако, Майямі, Стамбул... І це – далеко не повний список.
Вдалося поспілкуватися і з батьками «золотої» молоді. Незважаючи на те, що їхні діти ходять в дорогу елітну школу, проблеми у них такі ж, як і у всіх пересічних українців. «Цього року зібрати дитину в школу було дуже дорого. Ми вирішили зекономити на одязі. Тому молодшенька буде доношувати те, що можна, після страшненької», – каже Олена Миколаївна, бабуся однієї з учениць. Однак всупереч не особливо дешевій підготовці до школи, на квітах для вчителів батьки не економили. На шкільному подвір'ї сьогодні можна було побачити величезні букети з троянд, польових квітів, соняшників.
А от батьки на безпеку скаржилися. «Після вчорашніх подій якось страшно було вести сина в школу. Звичайно, ми розуміємо, що тут вжиті всі заходи безпеки, але все таки ліцей у центрі – мало кому що прийде в голову», – нарікає мама одного з семикласників. До речі, на територію ліцею сьогодні і справді міг потрапити хто завгодно. Охорони не було. Однак у середину будівлі школи і класи не пускали навіть батьків.
Свято першокласників
Урочиста лінійка, як і в більшості шкіл по всій Україні, розпочалася о 8.30. Провели її швидко, хвилин за 30, і в кращих традиціях жанру: вишикування, винесення прапора України та школи, виконання національного гімну, вірші старшокласників і тих, хто переступив поріг школи вперше, слово директора, запрошених гостей та проводи першокласників на перший у їхньому житті урок.
Особлива увага була, звичайно, першокласникам. Всі розуміли, що це – в першу чергу їхнє свято. Білі банти у дівчаток, випрасована сорочка, бордова форма та жовто-блакитні кульки в руках – саме такими вони прийшли на лінійку. Всю урочистість діти трималися мужньо – ніхто не плакав, не бавився, а на їхніх обличчях навіть виднілися дитячі, веселі посмішки.
Поки йшла лінійка, більшість учнів просто розмовляли між собою – було видно, що торжество їх жодним чином не приваблює. Можливо, пояснення цьому просте – звук на заході був жахливим. Ті, хто стояв далі десяти метрів від колонок, нічого не чули (таких виявилася на святі більшість). Деякі батьки навіть обурювалися з цього приводу: мовляв, погана в цьому році організація, в минулому був духовий оркестр, а зараз все дуже скромно. Але в будь-якому випадку, час канікул закінчився, і стартував новий навчальний рік, в якому Міносвіти обіцяє і школярам, і їхнім педагогам багато змін. Першим – навчальні програми, які будуть орієнтовані на рівень розвитку дитини в певному віці. На вчителів же чекає атестація по-новому – незалежно та об'єктивно. Головне, щоб ці реформи дали свій позитивний результат. Так що всіх з Днем знань!
фото Віктора Ковальчука, АСН
Країна сіла за парти
Сьогодні, як і щороку 1 вересня – незважаючи на масу проблем, починаючи з війни на сході, економічної кризи і закінчуючи нагнаними до небес тарифами на житлово-комунальні послуги, – вся наша країна від шести до 16-ти років сіла за парти: для 3,8 мільйона українських школярів розпочався новий навчальний рік. Дзвінок, який пролунав вранці в школах, покликав на уроки 414 тисяч першокласників (їх цього року на 4 тисячі більше, ніж торік) та 211 тисяч випускників. «Аналітична служба новин» (АСН) цього дня побувала у двох київських школах – Кловському ліцеї, де, як відомо, гризуть граніт науки діти забезпечених батьків, і загальноосвітній під № 252, де навчаються дітки з розташованих поруч мікрорайонів.
У тренді – патріотизм і прагнення знань
Сьогодні вранці біля школи було море айстр, троянд, сухоцвітів, вишиванок і... розгублених сонних очей. Це має дуже зворушливий і по-справжньому святковий вигляд. Ніякого зайвого лоску, тільки переляканий першокласник йде з трояндами до директора, але не дарувати їх, а... відпроситися у своїх справах (батьки вже встигли пояснити, що в школі, якщо тобі кудись треба, повинен відпроситися у вчителя), та дівчисько зі скуйовдженим бантом, яке постійно позіхає, щире здивування малечі і добрий сміх старших.
В очі відразу впало, що у спеціалізованій київській школі № 252 імені Василя Симоненка все обійшлися без зайвого пафосу, віп-машин, взуття Prada і охорони, на відміну від деяких престижних ліцеїв столиці. Але ця лінійка, зізнаюся чесно, виявилася однією з найбільш душевних, які я бачила.
Напевно, такою має бути лінійка в школі, яка виховує патріотів. Не фейсбучних, з їх заяложеними постами і проявами псевдопатріотизму. А справжніх, з палаючими очима і любов'ю до рідної землі. Саме таких я і побачила на лінійці – дітей, які люблять свою країну, і вчителів, які готові виховувати цих дітей навіть за невеликі зарплати.
Росте майбутнє країни
Ще до початку лінійки знайомлюся з Наталією Кулик. Вона вчителює вже 14 років, у цій школі – 4-й рік. На це перше вересня вона привела учнів 7-А. Сама в темно-синій сукні з червоною вишивкою і радісною усмішкою, і діти – також майже всі у вишиванках. Традиція одягати їх – не данина моді: вже 5 років діти на всіх святах красуються в національних вбраннях. «Ці гарненькі – мої дітки, – усміхається Наталя і запевняє, що останнім часом учні стали більш творчими, щоправда, і більш неуважними на уроках через велику кількість гаджетів. – Ми багато спілкуємося на тему АТО, обговорюємо ситуацію в країні. У мене діти без красномовних слів патріотичні, я точно знаю, що росте хороше майбутнє країни».
Що цікаво, жодних стандартних пісень на кшталт «Учат в школе» я тут не почула – у фоновому режимі звучали пісні українською про школу.
А ось парами виходять першачки, стають на свої розкреслені крейдою клітини, розгублено озираються довкола, дівчатка смикають банти і спідниці, а хлопчаки з вигорілими оселедцями слухняно йдуть у мішкуватих, куплених на виріст, костюмчиках.
«У школі, ніби вдома... ми одна сім'я», – хором співають дівчата на сходинках перед входом. А жартівники-хлопці, яким належить виносити прапор, вмить стають серйозними і вже з діловим виглядом відкарбовують крок. Звучить гімн країни. Старшокласники всі підспівують, як один, а з першокласників тільки одна дівчина старанно повторює слова, навіть поклавши руку на серце, інші просто придивляються до людей й оглядаються довкола.
«Все сподобалося, але натерла п'ятку»
Як зазвичай, звучить директорська перекличка, напутні слова, побажання миру, вальс і завзяті жарти-вірші від першокласників про подорожчання цін на квіти, про нескінченні збори у «перший раз у перший клас» і вмивання по 10 разів за ранок. Торік перший раз переступили поріг цієї школи 90 малюків.
До речі, вони хоч і стояли на лінійці із заспаними обличчями, в класі всі, як один, активно запевняли, що їм сподобалася лінійка. «Мені сподобалося всее, – протяжно каже першокласниця Настя і з дитячою невимушеністю додає. - Тільки не те, що я натерла собі п'яту».
А ось Глорії найбільше в концерті сподобалися пісні. «Я прокинулася сьогодні зовсім легко. Хотіла в школу. От тільки не могла відкрити очі», – це вже говорить маленька Аня. А першокласник Давид навіть розплакався, хоч і дуже хотів у школу.
Без селфі нікуди
Не обійшлося на лінійці і без традиційного селфі: старшокласники весь час фоткались і навіть квіти вчителям ходили дарувати, не розлучаючись з телефонами. Але директор Олена Преподобна усміхається – до такої поведінки своїх старшеньких вона давно ставиться з розумінням: «Це ж яка трагедія станеться, якщо заборонити їм фотографуватися! Нехай. Вони награються – і все пройде».
Щоправда, на контрольних і уроках користуватися телефонами школярам не дозволяють – збирають, щоб не списували. Класний керівник 5-А Надія Тимошенко, яка вчителює вже 15 років, каже, що останнім часом гаджети справді перетворилися на перешкоду: «Діти в цілому такі самі, як і раніше, от тільки на перервах вже не бігають, а всі зі своїми телефонами, планшетами».
У старших класів свої проблеми – їм треба готуватися до іспитів, починаючи з вересня, розповідає керівник 10-Б Чернявська Марина. «Ми починаємо підготовку практично відразу. Але перший урок у школах завжди проходить патріотичний. Ми говоримо про події, акцентуємо увагу на тому, що повинні бути не просто разом, а єдиними», – каже вчителька.
«Школа кльова, але мало чого навчає»
Настя Мельник з 10-Б вже визначилася з планами на майбутнє. Сувора стильна блузочка, вузька спідниця, довге волосся і красиво намальовані зелені очі. Можна запросто йти в актриси, але юна красуня вибрала собі зовсім не жіночу професію. «Всі в очікуванні чогось нового. Буде трохи важко, але, думаю, цікаво. Я хочу піти у військовий інститут Тараса Шевченка. У мене батьки військові, – розповідає АСН Настя. – Тато, дядько в АТО. Бабуся служила на військовому флоті, і я хотіла б продовжити сімейну традицію. Це мужньо, хоч і не дуже для жінки підходить. Але дівчина також мусить бути сильною і вміти справлятися з життєвими труднощами».
А ось Артем Філінський з 11-А досі з вибором майбутньої професії не визначився. Говорить з усмішкою, що «хороший у всьому». Хлопець скептично, з властивим йому юнацьким максималізмом заявляє, що школа мало чого його навчила. «Чекаю, що скоро піду зі школи і спробую себе в реальному житті, – ділиться з АСН Артем. – Мені давно хочеться піти, школа хороша, кльова, але насправді мало чому мене вчить, тому що занадто однобічно розвиває людину. Більше знань отримав, розвиваючись самостійно, працюючи (одинадцятикласник підробляв кур'єром і займався дрібним бізнесом з друзями, – авт.) і читаючи книги».
На думку хлопця, в державі все не так добре, як намагаються подати в школі. Але одразу ж додає, що учні багато допомагають солдатам АТО – на минулий перший дзвінок йшли без квітів, а зекономлені гроші відправили військовим.
Маленькі патріоти
Завуч з виховної роботи Марина Кривицька підтверджує, що патріотичне виховання в школі – основа основ: «На уроках червоною лінією проходить патріотичне виховання. Організовували фестиваль: дівчатка прийшли у віночках. Власноруч виготовляли для воїнів АТО обереги. Збирали теплі речі для військових. Крім того, у нас в холі 4 місяці висіла солдатська маскувальна сітка, і її плели всі діти (підсумок – 30 метрів білої і 60 зеленої, – авт.). Багато наших учнів пишуть листи, малюють для воїнів. Торік навіть відвідували військовий госпіталь».
Той факт, що діти в цій школі – патріоти не на словах, а на ділі, підтверджує і директор Олена Преподобна. «Любов і честь, любов до Батьківщини – це всередині у наших дітей. Скільки б не було знань, якщо немає честі і любові, то це не наш випускник, – розставляє крапки над «і» директор. – Крім того, не розумію, коли кажуть, що діти стали не такими, мовляв, раніше навчалися, а зараз ні. У мене діти, які навчаються, дружать, люблять, беруть участь у конкурсах. Вони розуміють, що ЗНО – це мотивація: або бюджет, або контракт. Всі хочуть гідну освіту».
І знаєте, їй та іншим шкільним вчителям, які люблять свою справу, свою країну і своїх дітей, чомусь так хочеться вірити. Тож давайте повіримо, всі разом. У країни, яка має таке юне покоління, є майбутнє.
Ліцей, де навчаються діти Президента
Учні столичного Кловського ліцею № 77 не їздять у школу на метро, і вже тим більше не ходять пішки. Їх на дорогих автомобілях привозять батьки, а ще частіше – особистий водій. Тому не дивно, що на тротуарах біля ліцею припарковано багато дорогих машин: тут вам і Porsche, і Mercedes, і Lincoln, і Lexus.
І якщо сьогодні половина дітей у Києві прийшли до школи у вишиванках, у цьому ліцеї вишиванки не в тренді – майбутні випускники хизуються одягом від Louis Vuitton, Christian Dior, Dolce&Gabbana, інших популярних брендів.
Перше вересня для VІРів
З самого ранку біля входу в школу чергує патрульна машина. Учнів біля воріт ліцею очікує фотограф. Поки свято не почалося, з колонок лунають шкільні пісні... радянських часів:
Вычитать и умножать,
Малышей не обижать
Учат в школе…
Чого-чого, а цього я не очікувала почути, але чого вже там, віднімання з множенням залишаються актуальними і зараз. З 8.00 діти і батьки гуляють біля школи, фотографуються один з одним і радісно вітають своїх знайомих, яких не бачили протягом усього літа.
Сьогодні в Кловський ліцей привели своїх чад співак Олександр Пономарьов і екс-соратниця Черновецького Ірена Кільчицька. Був помічений тут і екс-міністр молоді та спорту, а нині народний депутат Юрій Павленко, а також його колега по парламенту Іванна Климпуш-Цинцадзе. До речі, саме в цю школу прийшли і діти Президента Петра Порошенка. Їх супроводжувала особиста охорона – як мінімум п'ятеро солідних чоловіків. Самої президентської пари на урочистостях не було.
Незважаючи на святкову атмосферу, настрій далеко не у всіх був радісним. Воно й не дивно – діти завжди залишаються дітьми, і багато школярів мріяли про те, як би продовжити канікули. «Я була б не проти, щоб канікули продовжили ще на місяць, – поділилася з АСН старшокласниця Олена. – Не встигла відпочити. Літо пройшло дуже швидко. Я багато подорожувала, відпочивала і хочу продовжити веселощі ще».
«А хто хоче в школу? Я таких людей не зустрічав, – підтримує дівчину старшокласник Максим. – Влітку цілими днями можна займатися тим, чим хочеш, а зараз почнуться уроки, домашнє завдання. Звичайно, отримувати знання потрібно, але більше канікул – це не погано».
Про що говорять школярі
Учні молодшого віку – на відміну від старшокласників – прийшли в школу із задоволенням. «А я, навпаки, хотіла в школу, – сміється шестикласниця Оля. – Побачити своїх друзів, вчителів. Мені подобається вчитися, хоча я також не проти канікул. Тим більше, попереду нас чекає щось нове і цікаве. Знаєте, я насправді люблю вчитися».
До речі, різниця між учнями старшої та молодшої школи – не тільки в сприйнятті навчання. На відміну від своїх старших товаришів, молодші класи хоч і теж прийшли не в шкільній формі, але все таки дотримуючись певного дрес-коду. Учениці ж старших класів у виборі нарядів ні в чому собі не відмовляли. Багато вирішили туфлі замінити кросівками, строгі чорні сукні – чи не пляжними сарафанами. З дорогих брендів можна було побачити сумки від Louis Vuitton, взуття від Prada і Christian Louboutin.
У шкільних коридорах звучать розмови – але не про те, що відбувається в АТО або вчора сталося біля стін Верховної Ради, а про подорожі під час літніх канікул, про новинки в гардеробі. Деякі ділилися тим, які нові авто їм придбали батьки. Звучать назви міст, в яких влітку побували ці діти: Париж, Барселона, Мілан, Мадрид, Ніцца, Монако, Майямі, Стамбул... І це – далеко не повний список.
Вдалося поспілкуватися і з батьками «золотої» молоді. Незважаючи на те, що їхні діти ходять в дорогу елітну школу, проблеми у них такі ж, як і у всіх пересічних українців. «Цього року зібрати дитину в школу було дуже дорого. Ми вирішили зекономити на одязі. Тому молодшенька буде доношувати те, що можна, після страшненької», – каже Олена Миколаївна, бабуся однієї з учениць. Однак всупереч не особливо дешевій підготовці до школи, на квітах для вчителів батьки не економили. На шкільному подвір'ї сьогодні можна було побачити величезні букети з троянд, польових квітів, соняшників.
А от батьки на безпеку скаржилися. «Після вчорашніх подій якось страшно було вести сина в школу. Звичайно, ми розуміємо, що тут вжиті всі заходи безпеки, але все таки ліцей у центрі – мало кому що прийде в голову», – нарікає мама одного з семикласників. До речі, на територію ліцею сьогодні і справді міг потрапити хто завгодно. Охорони не було. Однак у середину будівлі школи і класи не пускали навіть батьків.
Свято першокласників
Урочиста лінійка, як і в більшості шкіл по всій Україні, розпочалася о 8.30. Провели її швидко, хвилин за 30, і в кращих традиціях жанру: вишикування, винесення прапора України та школи, виконання національного гімну, вірші старшокласників і тих, хто переступив поріг школи вперше, слово директора, запрошених гостей та проводи першокласників на перший у їхньому житті урок.
Особлива увага була, звичайно, першокласникам. Всі розуміли, що це – в першу чергу їхнє свято. Білі банти у дівчаток, випрасована сорочка, бордова форма та жовто-блакитні кульки в руках – саме такими вони прийшли на лінійку. Всю урочистість діти трималися мужньо – ніхто не плакав, не бавився, а на їхніх обличчях навіть виднілися дитячі, веселі посмішки.
Поки йшла лінійка, більшість учнів просто розмовляли між собою – було видно, що торжество їх жодним чином не приваблює. Можливо, пояснення цьому просте – звук на заході був жахливим. Ті, хто стояв далі десяти метрів від колонок, нічого не чули (таких виявилася на святі більшість). Деякі батьки навіть обурювалися з цього приводу: мовляв, погана в цьому році організація, в минулому був духовий оркестр, а зараз все дуже скромно. Але в будь-якому випадку, час канікул закінчився, і стартував новий навчальний рік, в якому Міносвіти обіцяє і школярам, і їхнім педагогам багато змін. Першим – навчальні програми, які будуть орієнтовані на рівень розвитку дитини в певному віці. На вчителів же чекає атестація по-новому – незалежно та об'єктивно. Головне, щоб ці реформи дали свій позитивний результат. Так що всіх з Днем знань!
фото Віктора Ковальчука, АСН
Публікації22:48
Суспільство
Тест на виживання для ЗНО
Попри неприємні події, які нині відбуваються в країні, Україна сьогодні сіла за парти й студентські лави. Останніми роками місток, який тісно пов’язує між собою навчання у школі й університеті, – зовнішнє незалежне оцінювання. Свого часу система ЗНО запроваджувалася як механізм, що стоятиме на сторожі від корупції й забезпечить для всіх без винятку абітурієнтів рівний доступ до вищої освіти. Цього року вперше вдалося поставити реальний бар’єр для тих вступників, які не звикли вчитися, – пороговий бал не дав змоги потрапити до вишів випускникам, які продемонстрували занадто низький рівень знань.
Липневі події довкола УЦОЯО
Та у липні довкола Українського центру оцінювання якості освіти, який є організаційним центром із забезпечення проведення ЗНО, розгорівся скандал: Генеральна прокуратура заявила, що керівники УЦОЯО втручалися у результати ЗНО «на користь третіх осіб», нібито вносячи зміни в «Систему оцінювання якості освіти» і «Реєстр осіб, які пройшли зовнішнє незалежне оцінювання». Тобто, якщо перекласти це нормальною, зрозумілою для всіх мовою, ця заява означає, що хтось в Українському центрі нібито торгував результатами тестів.
Щоправда, заступник генпрокурора Олег Заліско – фактично відразу після проведення в офісі УЦОЯО слідчих дій – зазначив, що «втручання не були масовими» (йдеться нібито про десяток випадків), тож «у жодному разі система ЗНО не буде зірвана». У прокуратурі зазначили: для того щоб встановити справедливість, треба провести відповідну експертизу.
Що у правоохоронних органів немає жодних претензій до директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука, якого Кабмін через ці події відсторонив від роботи, широкому загалу стало відомо зі слів народного депутата від «Народного фронту» Антона Геращенка. Тож нині питання – у часі, який необхідний на проведення цієї експертизи, й бажанні правоохоронних органів не гальмувати процес.
Під загрозою зриву?
Цими ж днями сталося дві важливі події, що стосуються можливості проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2016 році. З одного боку, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк на нараді з директорами шкіл запевнив, що ЗНО не скасовуватиметься за жодних умов, назвавши його «однією із взірцевих реформ у системі нашої освіти». Насправді тут можна додати, що система зовнішнього незалежного оцінювання – чи не єдина дієва реформа в нашій країні загалом. З іншого, директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук, який – на час проведення службового розслідування – був відсторонений від роботи, переконує, якщо конфліктна ситуація довкола УЦОЯО не владнається найближчим часом, ЗНО-2016 буде зірвано.
Позиція Прем’єра, на перший погляд, проста і зрозуміла: за його словами, якщо порушення були, то відповідальність повинні нести конкретні посадові особи, а не система ЗНО загалом, яка, за переконанням Арсенія Яценюка, «працювала, працює і буде працювати». Тож глава уряду звернувся до органів прокуратури з тим, щоб відповідне розслідування було завершено, вилучені сервери і комп’ютери – повернуто УЦОЯО, бо вже час починати підготовку до ЗНО наступного року, – й суспільство дізналось, що ж відбулось насправді, а не керувалося чутками і домислами.
Позиція громадськості
Халепа, в яку потрапив і Український центр оцінювання якості освіти загалом, і його керівник Ігор Лікарчук зокрема – щоправда, поки що широкому загалу невідомо, з чиєї такої легкої руки це відбулося, – жваво обговорюється на сторінках освітян у «Фейсбуці». Думку більшості висловила у своєму пості Людмила Чеховська із Запорізького січового колегіуму: «Проблеми ЗНО має вирішувати громадянське суспільство. Це означає максимально злагоджену роботу журналістів по висвітленню гострого питання й здатність депутатів відчувати запити сьогодення. Вони мають негайно поставити у ВР питання ЗНО на обговорення і ухвалити відповідні рішення (передовсім фінансування).
Якщо Арсеній Яценюк не сприятиме швидкому і продуктивному виправленню ситуації, це означатиме, що він виконує волю певних замовників, і як посадовець високого державного рівня має піти у відставку. Я розумію цю ситуацію як саботаж, певний сепаратизм (?!) на тлі складної обстановки в країні. Триває війна, і її результати залежать як від наших мужніх захисників, так і від якісних реформ у державі».
Що маємо на цей час? Триває слідство – і зрозуміло, що інформацію поки що не розголошують. Відмовчуються, посилаючись саме на таємницю слідства, і адвокати двох фігурантів цієї справи – директора УЦОЯО Ігоря Лікарчука, який проходить у ній як свідок, і його першого заступника Володимира Винника, якому повідомлено про підозру у втручанні в систему ЗНО. Хіба що адвокат Кирило Антонов (захисник І. Лікарчука, – авт.) роз’яснює, що відсторонення Кабміном Ігоря Лікарчука від роботи, м’яко кажучи, не вписується в жодні законодавчі норми. Він наголосив, що УЦОЯО – це не орган державної влади, а Лікарчук, так само, як і решта співробітників центру, не державний службовець. «Йдеться про те, – роз’яснив Кирило Антонов АСН, – що ці люди не є особами, які уповноважені на виконання функцій держави. А порядок проведення службового розслідування, затверджений відповідною урядовою постановою, стосується перевірки діяльності саме осіб, уповноважених на виконання функцій держави, перелік яких міститься у відповідному законі про боротьбу з корупцією». Сам Ігор Лікарчук вважає діяльність цієї комісії замовною, оскільки за час її роботи (а вона вже завершила розслідування) ніхто з членів цієї комісії з очільником УЦОЯО навіть не поспілкувався. Хіба що було зазначено, що на 7,5 тисячі апеляційних заяв… немає резолюції керівника про те, що їх треба взяти до розгляду. У наш час, коли в самому уряді запроваджують електронний документообіг, такий аргумент здається, м’яко кажучи, притягнутим за вуха.
Три версії розвитку подій
Тож оскільки поки що ніхто не поспішає проливати світло на суть цієї справи, основних версій скандалу довкола УЦОЯО і тепер уже змоги провести ЗНО наступного року у громади дві. Перша – помста особисто Ігорю Лікарчуку, якого знають як людину принципову й безкомпромісну, – за те, що «недодав» бал чи два (після закінчення цьогорічного тестування в кабінет очільника УЦОЯО було справжнє паломництво – «Аналітичній службі новин» це відомо достеменно, оскільки саме тоді Ігор Леонідович дав нашому виданню інтерв’ю: найбільше було тих, чиї діти не здолали пороговий бал, а значить, втратили змогу цього року потрапити в університет, до того ж серед них, повідомив тоді АСН господар кабінету, чимало чиновників досить високих рангів).
Друга – чергова спроба знищити зовнішнє незалежне оцінювання саме як систему (ні для кого не таємниця, що за часів Табачника, який посадив у крісло керівника УЦОЯО «свою» людину, центр знищували тихою сапою), яка протистоїть корупції при вступі до вищих навчальних закладів. Можна припустити й третій варіант: що втручання у комп’ютерну систему ЗНО зсередини таки було (ззовні, і це визнають не тільки фахівці УЦОЯО, а й самі силовики, втручань просто бути не могло – бо так створена система), і хтось таки «чаклував» над результатами. Якраз що робити за такої ситуації, ясно як білий день: не зволікаючи, знайти винуватця, оприлюднити його ім’я – і дати змогу далі працювати і УЦОЯО, і його директорові.
Бо не має права якихось десять втручань (якщо вони були!) перекреслити здобуток системи, яка цього року забезпечила понад 800 тисяч тестувань. Звісно, можна було б сказати, що така кількість втручань – це навіть не статистична похибка, але суспільство, яке повірило у цю реформу, прагне, щоб система працювала бездоганно. Саме на цьому, нагадаю, наполягає і прем’єр-міністр, тож було б дуже добре, якби слово не розходилося з ділом, і Арсеній Петрович не тільки гарно виступив перед вчителями, а ще й особисто проконтролював подальшу долю тестування.
Сніговий ком проблем
А тепер – до нагальних проблем сьогодення. На прес-конференції, проведеній напередодні Дня знань, очільник УЦОЯО говорив про серйозні речі. Йдеться передусім про загрози, які нині стоять перед Українським центром: фактично система ЗНО проходить тест на виживання. Річ у тім, що виникли вони не сьогодні, а накопичувалися упродовж усього часу існування цієї системи. «Як людина, яка занадто добре знає систему тестування, починаючи з 2006 року, – сказав Ігор Лікарчук «Аналітичній службі новин» (АСН), – за тих умов, у яких нині перебуває Український центр оцінювання якості освіти, проведення зовнішнього оцінювання у наступному році майже неможливе». І – навів низку причин такої ситуації.
Перша, яка поки що блокує запуск підготовки до тестування-2016, – те, що «під час слідчих дій, які проводилися у Київському офісі УЦОЯО й Івано-Франківському регіональному центрі, де стояли сервери, бо в Києві для них не знайшлося місця, ці сервери було вилучено, а разом з ними – й усю базу банку тестових завдань». Коли і в якому стані буде повернуто комп’ютерну техніку, за словами Ігоря Лікарчука, невідомо. А «для відновлення апаратного, тобто технічного і програмного забезпечення, технологічного процесу проведення ЗНО потрібно не менше 10–11-ти місяців напруженої роботи сильної команди програмістів, потрібні кошти, потрібне проведення численних тендерних процедур. Всього цього на сьогодні в центрі немає».
Ще одна серйозна причина – брак потрібної кількості коштів: Український центр оцінювання якості освіти працює з морально і фізично застарілою технікою – востаннє її купували 2008 року й нового сезону не витримає. Чи не найбільший біль – стан унікального друкарського комплексу (на ньому друкують зошити з тестовими завданнями), який теж придбали і встановили у 2008-му: свій максимально допустимий ресурс він не те що вичерпав – перевищив утричі. Сканери, з допомогою яких обробляються бланки відповідей (про це говорять ледь не всі директори регіональних центрів), давно зняті з виробництва – й запасних частин до них немає.
Тож, за оцінками фахівців, на тільки елементарне оновлення технічної бази УЦОЯО і регіональних центрів потрібно щонайменше 70 мільйонів гривень. Щоправда, у проекті Держбюджету на наступний рік на забезпечення проведення ЗНО передбачено 109 мільйонів гривень – приблизно на 10 мільйонів більше, ніж було на тестування-2015. Проте ніхто не враховує, що – через запроваджувані новації – кількість тестувань буде ледь не втричі більшою. А про оновлення технічної бази, без чого далі рухатися просто неможливо, в уряді, схоже на те, ніхто й не згадує.
Політичної волі замало?
Окрім цього, за словами керівника УЦОЯО, дошкуляє й кадрова проблема – досі люди, які працювали в системі, робили це на ентузіазмі. Автор цього матеріалу не раз про це розповідала читачам. Нині ж, коли – через скандал, як вважають фахівці, – запущено процес дискредитації самої системи ЗНО, люди почали звільнятися з роботи. «Річ не в мені, я ніколи не чіплявся за жодні крісла, – зазначає АСН Ігор Лікарчук, – а щоб захистити реформу (запровадження в Україні ЗНО, – авт.), потрібна політична воля очільників держави. Як це повинно відбуватися? Прем’єр-міністр наш правильні речі сказав на зустрічі з освітянами, проте механізм державної підтримки має дещо інший вигляд: повинно бути належним державне фінансування, статус працівників системи і відповідні нормативні документи, які забезпечують діяльність системи. Згадайте, як свого часу це продемонстрував Міхеїл Саакашвілі в Грузії, а також президенти Туркменістану, Киргизії й інших країн. Там організатори тестування у жодні чиновницькі двері не стукають – ні мінфінів, ні ще кудись. Там очільники держави збирають нараду і кажуть, що потрібно зробити, в які терміни і в яких обсягах».
Отож до питання про політичну волю. Це такий звір, якого всі знають, проте – переконана – в очі ніхто не бачив. Зважаючи на ситуацію, складається враження, що нібито політична воля зберегти в Україні систему ЗНО є. Підтвердження цьому – позиція прем’єра Арсенія Яценюка, який висловив її чітко й неоднозначно, а також міністра освіти й науки Сергія Квіта, який, розуміючи проблему й існуючі ризики, зазначає, що її треба розв’язати уже найближчим часом, й керівника парламентського комітету з питань освіти Лілії Гриневич, яка теж чітко і неоднозначно висловлюється на підтримку ЗНО. Отож залишається чекати, коли будуть розставлені усі крапки над «і» – і на повну силу запрацює підготовка до ЗНО-2016, а ми – в свою чергу – теж слідкуватимемо за ситуацією й повідомимо про вектор її розвитку в наступних матеріалах.
Тест на виживання для ЗНО
Попри неприємні події, які нині відбуваються в країні, Україна сьогодні сіла за парти й студентські лави. Останніми роками місток, який тісно пов’язує між собою навчання у школі й університеті, – зовнішнє незалежне оцінювання. Свого часу система ЗНО запроваджувалася як механізм, що стоятиме на сторожі від корупції й забезпечить для всіх без винятку абітурієнтів рівний доступ до вищої освіти. Цього року вперше вдалося поставити реальний бар’єр для тих вступників, які не звикли вчитися, – пороговий бал не дав змоги потрапити до вишів випускникам, які продемонстрували занадто низький рівень знань.
Липневі події довкола УЦОЯО
Та у липні довкола Українського центру оцінювання якості освіти, який є організаційним центром із забезпечення проведення ЗНО, розгорівся скандал: Генеральна прокуратура заявила, що керівники УЦОЯО втручалися у результати ЗНО «на користь третіх осіб», нібито вносячи зміни в «Систему оцінювання якості освіти» і «Реєстр осіб, які пройшли зовнішнє незалежне оцінювання». Тобто, якщо перекласти це нормальною, зрозумілою для всіх мовою, ця заява означає, що хтось в Українському центрі нібито торгував результатами тестів.
Щоправда, заступник генпрокурора Олег Заліско – фактично відразу після проведення в офісі УЦОЯО слідчих дій – зазначив, що «втручання не були масовими» (йдеться нібито про десяток випадків), тож «у жодному разі система ЗНО не буде зірвана». У прокуратурі зазначили: для того щоб встановити справедливість, треба провести відповідну експертизу.
Що у правоохоронних органів немає жодних претензій до директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука, якого Кабмін через ці події відсторонив від роботи, широкому загалу стало відомо зі слів народного депутата від «Народного фронту» Антона Геращенка. Тож нині питання – у часі, який необхідний на проведення цієї експертизи, й бажанні правоохоронних органів не гальмувати процес.
Під загрозою зриву?
Цими ж днями сталося дві важливі події, що стосуються можливості проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2016 році. З одного боку, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк на нараді з директорами шкіл запевнив, що ЗНО не скасовуватиметься за жодних умов, назвавши його «однією із взірцевих реформ у системі нашої освіти». Насправді тут можна додати, що система зовнішнього незалежного оцінювання – чи не єдина дієва реформа в нашій країні загалом. З іншого, директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук, який – на час проведення службового розслідування – був відсторонений від роботи, переконує, якщо конфліктна ситуація довкола УЦОЯО не владнається найближчим часом, ЗНО-2016 буде зірвано.
Позиція Прем’єра, на перший погляд, проста і зрозуміла: за його словами, якщо порушення були, то відповідальність повинні нести конкретні посадові особи, а не система ЗНО загалом, яка, за переконанням Арсенія Яценюка, «працювала, працює і буде працювати». Тож глава уряду звернувся до органів прокуратури з тим, щоб відповідне розслідування було завершено, вилучені сервери і комп’ютери – повернуто УЦОЯО, бо вже час починати підготовку до ЗНО наступного року, – й суспільство дізналось, що ж відбулось насправді, а не керувалося чутками і домислами.
Позиція громадськості
Халепа, в яку потрапив і Український центр оцінювання якості освіти загалом, і його керівник Ігор Лікарчук зокрема – щоправда, поки що широкому загалу невідомо, з чиєї такої легкої руки це відбулося, – жваво обговорюється на сторінках освітян у «Фейсбуці». Думку більшості висловила у своєму пості Людмила Чеховська із Запорізького січового колегіуму: «Проблеми ЗНО має вирішувати громадянське суспільство. Це означає максимально злагоджену роботу журналістів по висвітленню гострого питання й здатність депутатів відчувати запити сьогодення. Вони мають негайно поставити у ВР питання ЗНО на обговорення і ухвалити відповідні рішення (передовсім фінансування).
Якщо Арсеній Яценюк не сприятиме швидкому і продуктивному виправленню ситуації, це означатиме, що він виконує волю певних замовників, і як посадовець високого державного рівня має піти у відставку. Я розумію цю ситуацію як саботаж, певний сепаратизм (?!) на тлі складної обстановки в країні. Триває війна, і її результати залежать як від наших мужніх захисників, так і від якісних реформ у державі».
Що маємо на цей час? Триває слідство – і зрозуміло, що інформацію поки що не розголошують. Відмовчуються, посилаючись саме на таємницю слідства, і адвокати двох фігурантів цієї справи – директора УЦОЯО Ігоря Лікарчука, який проходить у ній як свідок, і його першого заступника Володимира Винника, якому повідомлено про підозру у втручанні в систему ЗНО. Хіба що адвокат Кирило Антонов (захисник І. Лікарчука, – авт.) роз’яснює, що відсторонення Кабміном Ігоря Лікарчука від роботи, м’яко кажучи, не вписується в жодні законодавчі норми. Він наголосив, що УЦОЯО – це не орган державної влади, а Лікарчук, так само, як і решта співробітників центру, не державний службовець. «Йдеться про те, – роз’яснив Кирило Антонов АСН, – що ці люди не є особами, які уповноважені на виконання функцій держави. А порядок проведення службового розслідування, затверджений відповідною урядовою постановою, стосується перевірки діяльності саме осіб, уповноважених на виконання функцій держави, перелік яких міститься у відповідному законі про боротьбу з корупцією». Сам Ігор Лікарчук вважає діяльність цієї комісії замовною, оскільки за час її роботи (а вона вже завершила розслідування) ніхто з членів цієї комісії з очільником УЦОЯО навіть не поспілкувався. Хіба що було зазначено, що на 7,5 тисячі апеляційних заяв… немає резолюції керівника про те, що їх треба взяти до розгляду. У наш час, коли в самому уряді запроваджують електронний документообіг, такий аргумент здається, м’яко кажучи, притягнутим за вуха.
Три версії розвитку подій
Тож оскільки поки що ніхто не поспішає проливати світло на суть цієї справи, основних версій скандалу довкола УЦОЯО і тепер уже змоги провести ЗНО наступного року у громади дві. Перша – помста особисто Ігорю Лікарчуку, якого знають як людину принципову й безкомпромісну, – за те, що «недодав» бал чи два (після закінчення цьогорічного тестування в кабінет очільника УЦОЯО було справжнє паломництво – «Аналітичній службі новин» це відомо достеменно, оскільки саме тоді Ігор Леонідович дав нашому виданню інтерв’ю: найбільше було тих, чиї діти не здолали пороговий бал, а значить, втратили змогу цього року потрапити в університет, до того ж серед них, повідомив тоді АСН господар кабінету, чимало чиновників досить високих рангів).
Друга – чергова спроба знищити зовнішнє незалежне оцінювання саме як систему (ні для кого не таємниця, що за часів Табачника, який посадив у крісло керівника УЦОЯО «свою» людину, центр знищували тихою сапою), яка протистоїть корупції при вступі до вищих навчальних закладів. Можна припустити й третій варіант: що втручання у комп’ютерну систему ЗНО зсередини таки було (ззовні, і це визнають не тільки фахівці УЦОЯО, а й самі силовики, втручань просто бути не могло – бо так створена система), і хтось таки «чаклував» над результатами. Якраз що робити за такої ситуації, ясно як білий день: не зволікаючи, знайти винуватця, оприлюднити його ім’я – і дати змогу далі працювати і УЦОЯО, і його директорові.
Бо не має права якихось десять втручань (якщо вони були!) перекреслити здобуток системи, яка цього року забезпечила понад 800 тисяч тестувань. Звісно, можна було б сказати, що така кількість втручань – це навіть не статистична похибка, але суспільство, яке повірило у цю реформу, прагне, щоб система працювала бездоганно. Саме на цьому, нагадаю, наполягає і прем’єр-міністр, тож було б дуже добре, якби слово не розходилося з ділом, і Арсеній Петрович не тільки гарно виступив перед вчителями, а ще й особисто проконтролював подальшу долю тестування.
Сніговий ком проблем
А тепер – до нагальних проблем сьогодення. На прес-конференції, проведеній напередодні Дня знань, очільник УЦОЯО говорив про серйозні речі. Йдеться передусім про загрози, які нині стоять перед Українським центром: фактично система ЗНО проходить тест на виживання. Річ у тім, що виникли вони не сьогодні, а накопичувалися упродовж усього часу існування цієї системи. «Як людина, яка занадто добре знає систему тестування, починаючи з 2006 року, – сказав Ігор Лікарчук «Аналітичній службі новин» (АСН), – за тих умов, у яких нині перебуває Український центр оцінювання якості освіти, проведення зовнішнього оцінювання у наступному році майже неможливе». І – навів низку причин такої ситуації.
Перша, яка поки що блокує запуск підготовки до тестування-2016, – те, що «під час слідчих дій, які проводилися у Київському офісі УЦОЯО й Івано-Франківському регіональному центрі, де стояли сервери, бо в Києві для них не знайшлося місця, ці сервери було вилучено, а разом з ними – й усю базу банку тестових завдань». Коли і в якому стані буде повернуто комп’ютерну техніку, за словами Ігоря Лікарчука, невідомо. А «для відновлення апаратного, тобто технічного і програмного забезпечення, технологічного процесу проведення ЗНО потрібно не менше 10–11-ти місяців напруженої роботи сильної команди програмістів, потрібні кошти, потрібне проведення численних тендерних процедур. Всього цього на сьогодні в центрі немає».
Ще одна серйозна причина – брак потрібної кількості коштів: Український центр оцінювання якості освіти працює з морально і фізично застарілою технікою – востаннє її купували 2008 року й нового сезону не витримає. Чи не найбільший біль – стан унікального друкарського комплексу (на ньому друкують зошити з тестовими завданнями), який теж придбали і встановили у 2008-му: свій максимально допустимий ресурс він не те що вичерпав – перевищив утричі. Сканери, з допомогою яких обробляються бланки відповідей (про це говорять ледь не всі директори регіональних центрів), давно зняті з виробництва – й запасних частин до них немає.
Тож, за оцінками фахівців, на тільки елементарне оновлення технічної бази УЦОЯО і регіональних центрів потрібно щонайменше 70 мільйонів гривень. Щоправда, у проекті Держбюджету на наступний рік на забезпечення проведення ЗНО передбачено 109 мільйонів гривень – приблизно на 10 мільйонів більше, ніж було на тестування-2015. Проте ніхто не враховує, що – через запроваджувані новації – кількість тестувань буде ледь не втричі більшою. А про оновлення технічної бази, без чого далі рухатися просто неможливо, в уряді, схоже на те, ніхто й не згадує.
Політичної волі замало?
Окрім цього, за словами керівника УЦОЯО, дошкуляє й кадрова проблема – досі люди, які працювали в системі, робили це на ентузіазмі. Автор цього матеріалу не раз про це розповідала читачам. Нині ж, коли – через скандал, як вважають фахівці, – запущено процес дискредитації самої системи ЗНО, люди почали звільнятися з роботи. «Річ не в мені, я ніколи не чіплявся за жодні крісла, – зазначає АСН Ігор Лікарчук, – а щоб захистити реформу (запровадження в Україні ЗНО, – авт.), потрібна політична воля очільників держави. Як це повинно відбуватися? Прем’єр-міністр наш правильні речі сказав на зустрічі з освітянами, проте механізм державної підтримки має дещо інший вигляд: повинно бути належним державне фінансування, статус працівників системи і відповідні нормативні документи, які забезпечують діяльність системи. Згадайте, як свого часу це продемонстрував Міхеїл Саакашвілі в Грузії, а також президенти Туркменістану, Киргизії й інших країн. Там організатори тестування у жодні чиновницькі двері не стукають – ні мінфінів, ні ще кудись. Там очільники держави збирають нараду і кажуть, що потрібно зробити, в які терміни і в яких обсягах».
Отож до питання про політичну волю. Це такий звір, якого всі знають, проте – переконана – в очі ніхто не бачив. Зважаючи на ситуацію, складається враження, що нібито політична воля зберегти в Україні систему ЗНО є. Підтвердження цьому – позиція прем’єра Арсенія Яценюка, який висловив її чітко й неоднозначно, а також міністра освіти й науки Сергія Квіта, який, розуміючи проблему й існуючі ризики, зазначає, що її треба розв’язати уже найближчим часом, й керівника парламентського комітету з питань освіти Лілії Гриневич, яка теж чітко і неоднозначно висловлюється на підтримку ЗНО. Отож залишається чекати, коли будуть розставлені усі крапки над «і» – і на повну силу запрацює підготовка до ЗНО-2016, а ми – в свою чергу – теж слідкуватимемо за ситуацією й повідомимо про вектор її розвитку в наступних матеріалах.
Публікації23:25
Економіка
Чи по дорозі українцям із новими податками
Реформування системи оподаткування в Україні на часі вже давно. Високі ставки податків, перевірки бізнесу, корупція, суперечливість законодавства, неякісний сервіс і адміністрування податків призвело до критичних відносин між платниками та фіскалами.
Але 3 вересня епопея з розробкою нового Податкового кодексу повинна завершитися: Мінфін обіцяє презентувати свій варіант документа і альтернативний, який мають розглянути і ухвалити вже до кінця цього року. Що пропонує Міністерство фінансів на чолі з Наталією Яресько, достеменно невідомо. Зрозуміло лише одне: розроблена відомством реформа передбачає детінізацію українського бізнесу.
Нагальна проблема
Якщо вірити чиновникам, близько половини всіх підприємців в країні працюють «по-сірому». За інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі, рівень тіньової економіки в Україні в першому кварталі 2015 року зріс до 47% від обсягу офіційного ВВП. Цей показник зростає останніх декілька років і 2015 року досяг свого максимуму. Така негативна тенденція показує, що бізнес остаточно зневірився у поліпшенні економічної та політичної ситуації у країні на тлі інших проблем: девальвації національної валюти, військового конфлікту на Донбасі і серйозного погіршення економічних відносин з Російською Федерацією.
Але існують й інші причини тінізації економіки. Передусім, це надмірне податкове навантаження, яке доводиться тягнути вітчизняним бізнесменам. Наголошують на необхідності скорочення кількості податків і в ДФС. На думку першого заступника голови Державної фіскальної служби Сергія Білана, саме зменшення кількості податків призвело б до часткової детінізації економіки. «Необхідно передбачити таку систему оподаткування, за якої підприємці були б мотивованими на сплату податків, а не на спроби ухилення від неї», — зазначає в коментарі «АСН» чиновник.
Складна задача
Розв’язати цю проблему в Мінфіні сподіваються за допомогою податкової реформи, яка має базуватися на спрощенні, прозорості та справедливості. Перші два пункти загалом стосуються усунення неточностей і суперечливих положень у чинному законодавстві, поліпшення податкових правил і термінології. Останній пункт передбачає єдині правила для всіх, вилучення неправомірних пільг і пошук балансу інтересів бізнесу і держави.
Загалом, у відомстві пропонують зменшити єдиний соціальний внесок, ввести прогресивніший податок на доходи фізичних осіб, скасувати спеціальний режим із ПДВ для агрокомплексу. А також забезпечити оперативне повернення ПДВ для нових інвесторів, урізати податки на видобуток газу і підвищити акцизи впродовж п’яти років до європейського рівня.
У чому суть реформи?
Про конкретні і обґрунтовані пропозиції Міністерства фінансів українці дізнаються лише 3 вересня. Наразі можна лише спробувати зібрати докупи висловлення всіх міністрів, заступників і джерел, і систематизувати це воєдино.
ПДФО + ЄСВ. Податок на доходи фізичних осіб, мабуть, найвідоміший. Кожен українець знає, що з його зарплати щомісячно відраховується 15% (20%) ПДФО. Але далі знання щодо нарахувань-відрахувань з отриманих коштів закінчуються. Скільки реально доводиться віддавати зі своєї зарплати податків, знають зовсім не всі українці, а це насправді чимало — понад 50%! До того ж висока ставка єдиного соціального внеску — 42% — змушує багатьох роботодавців платити співробітникам зарплату в конверті. А в подальшому такі дії призводять до недоотримання коштів Держбюджетом і до дефіциту Пенсійного фонду. Для усунення цієї проблеми в Мінфіні вирішили об'єднати ПДФО з ЄСВ у єдиний податок і знизити ставку. Такий крок дасть змогу спростити адміністрування цих податків, і, припускаємо, вивести зарплати українців із тіні. Подейкують, що ПДФО + ЄСВ становитимуть не понад 20—30%. Але за поточного рівня витрат подібне зниження оподаткування зарплат українців призведе до колапсу, а значить, це неможливо.
Коротко: ЄСВ уріжуть з 42% до 28%. Запровадять прогресивніший ПДФО з максимальною ставкою 25%. Заплановано також ліквідувати подвійне оподаткування доходів, отриманих за кордоном, і об'єднати ЄСВ із ПДФО.
Спрощена система оподаткування + податок на прибуток. Саме «спрощенка» — камінь спотикання в податковій реформі. «Кажуть, що її залишать тільки для фізосіб, а от юридичних осіб виведуть зі спрощеної системи. Інформації, як реалізовуватимуть ці підходи, немає. Можу сказати, що питання щодо спрощеної системи — буде найспекотнішим і дискусійнішим, не унеможливлюю й того, що воно спричинить хвилю протестів серед підприємців малого та середнього бізнесу. Спрощена система фактично дає і давала змогу останні 15 років малому і середньому бізнесу здебільшого розвиватися і виживати. Ця система давала змогу стати на ноги. Є загальна система оподаткування, є спрощена. Сутність спрощеної — мінімізувати адміністрування, податкову звітність для представників малого та середнього бізнесу. Те, що відбувалося останнім часом, ситуація з касовими апаратами, зміна підходів у спрощеній системі, спричинило великі дискусії та обговорення. Це наступний етап і сподіваюся, що ми врахуємо всі больові точки проведення податкової реформи», — розповів «АСН» експерт ради підприємців при КМУ Андрій Забловський. На його думку, малий і середній бізнес через кризу перебувають у вкрай важкому стані, тому для них дуже важливо зберегти спрощену систему оподаткування, до того ж у максимально зручному, доступному і простому варіанті.
Що стосується податку на прибуток, передбачається перехід на «естонську модель» — податок справлятимуть із перерозподілу прибутку. Крім того, уніфікують правила податкового та бухгалтерського обліку.
Коротко: Для агропромислового комплексу спрощений режим ліквідують. Для третьої групи ставку єдиного податку можуть підвищити з 4% до 20% і переглянуть ставку для другої групи. Останнім також знизять оборот до двох мільйонів гривень на рік. Перша група «єдинників» залишиться з обмеженням у 300 тисяч гривень доходу. Податок на прибуток зберігає поточну ставку — 18%.
ПДВ + акциз. Українців чекає і поступове підвищення ставок акцизу на тютюн і алкоголь до рівня Європейського Союзу впродовж п'яти років. Варто зауважити, що перенесення податкового тягаря на такі податки, як ПДВ і акцизи, — загальносвітова тенденція. До того ж, з ініціативи бізнесу, акцизна марка стане електронною. Такий інструмент — не тільки гарний метод боротьби з контрафактною продукцією, він дає змогу нівелювати людський чинник і корупційну складову. Імпортний збір скасують вже з нового року.
Крім того, можливо в Україні підвищать ставку ПДВ. Принаймні, таку ініціативу підтримують експерти. «Мало хто розуміє, що ПДВ захищає внутрішній ринок від зовнішніх постачальників, імпорту. При цьому необхідно знижувати податковий тиск на національних товаровиробників, одночасно залишаючи 20% ПДВ», — зазначив у коментарі «АСН» економічний експерт Борис Кушнірук.
Коротко: В Україні запровадять електронні акцизні марки, а саму ставку акцизу підвищуватимуть впродовж п’яти років. Можливе підвищення ПДВ до 21—22% замість чинного 20%. Спростять режим відшкодування ПДВ, а спецрежим для аграріїв анулюють.
Податок на транспорт і нерухомість. Багато сперечалися і з приводу податку на транспорт. Річ у тім, що спочатку пропонували брати податок із розкішних автомобілів з об'ємом двигуна понад три літри. Але під такі параметри підпадали бюджетні марки авто, а машини преміум-класу залишалися за бортом. У підсумку вирішили оподатковувати автомобілі вартістю понад мільйон гривень і не старше п’яти років. «Європейська практика показує, що у них також є податки на авто, які мають прогресивну шкалу — залежно від об'єму двигуна або вартості авто. Тому європейці охоче продають автомобілі віком понад п’ять років, чим користуються наші співгромадяни і люди на просторах СНД. Оскільки платити податки і обслуговувати старі авто просто невигідно.
Це, власне, правильно, оскільки тут, крім аспекту економічного, є ще й екологічний. Тому прогресивна шкала для авто залежно від їх вартості та віку — це нормально. Інша річ, якою має бути ця шкала. На сьогодні, враховуючи, які авто загалом нині на наших шляхах, не можна робити соціально-незручну шкалу і оподатковувати автомобілі віком від п’яти років і понад. Варто цю межу значно підняти, адже у нас багато автомобілів, яким до 15 років. Тому на першому етапі оподатковувати авто, яким до 15 років, не треба, оскільки це занадто велике навантаження на багатьох українців», — висловив думку «АСН» економіст і глава Комітету економістів України Андрій Новак.
Що стосується податку на нерухомість, платитимуть його власники квартир понад 350 квадратних метрів і будинків — понад 500 квадратів.
Коротко: За авто не старше п’яти років потрібно буде сплатити податок 800—1000 грн на рік, а за авто вартістю понад мільйон гривень доведеться платити підвищену ставку. Податок на нерухомість сплачується лише за великі квартири і будинки: понад 350 кв. м і 500 кв. м відповідно. Кількість пільг по сплаті податку на нерухомість скоротиться.
Експерти кажуть
Ось, власне, всі відомі на сьогодні зміни. Але можна бути впевненими, що Мінфін готує на четвер ще чимало сюрпризів. А поки на те, що є, експерти відреагували неоднозначно. Громадськість скаржиться, що Міністерство фінансів усунуло учасників цільової команди реформ від розробки податкової реформи і фактично розробляє податкову концепцію в односторонньому порядку, повідомив економічний експерт Ілля Несходовський. Підтверджує ігнорування пропозицій експертів Мінфіном і нардеп Оксана Продан.
«Те, що представили на сайті Міністерства фінансів, зазнало критики з боку бізнесу, експертних кіл, громадськості, оскільки там жодних позитивних змін для економіки немає... Основою податкової реформи має бути зупинення кризи і зростання економіки. Необхідно змінити економічну модель перерозподілу валової доданої вартості, зменшити оподаткування заробітної плати, стимулюючи її зростання, і перекласти його на інші об'єкти — це найважливіше, що потрібно зробити», — розповів у коментарі «АСН» Ілля Несходовський.
Підтримує таку мету реформи й інший експерт, член ради підприємців при КМУ Андрій Забловський. Він наголошує, що головне завдання податкової реформи — змінити податкову модель країни так, щоб вона стимулювала економічне зростання. «Треба не просто збирати податки заради податків, заради наповнення бюджету, а збирати податки таким чином, щоб бізнес був мотивований їх сплачувати і була змога розвиватися», — поділився своєю думкою з «АСН» пан Забловський.
Чи по дорозі українцям із новими податками
Реформування системи оподаткування в Україні на часі вже давно. Високі ставки податків, перевірки бізнесу, корупція, суперечливість законодавства, неякісний сервіс і адміністрування податків призвело до критичних відносин між платниками та фіскалами.
Але 3 вересня епопея з розробкою нового Податкового кодексу повинна завершитися: Мінфін обіцяє презентувати свій варіант документа і альтернативний, який мають розглянути і ухвалити вже до кінця цього року. Що пропонує Міністерство фінансів на чолі з Наталією Яресько, достеменно невідомо. Зрозуміло лише одне: розроблена відомством реформа передбачає детінізацію українського бізнесу.
Нагальна проблема
Якщо вірити чиновникам, близько половини всіх підприємців в країні працюють «по-сірому». За інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі, рівень тіньової економіки в Україні в першому кварталі 2015 року зріс до 47% від обсягу офіційного ВВП. Цей показник зростає останніх декілька років і 2015 року досяг свого максимуму. Така негативна тенденція показує, що бізнес остаточно зневірився у поліпшенні економічної та політичної ситуації у країні на тлі інших проблем: девальвації національної валюти, військового конфлікту на Донбасі і серйозного погіршення економічних відносин з Російською Федерацією.
Але існують й інші причини тінізації економіки. Передусім, це надмірне податкове навантаження, яке доводиться тягнути вітчизняним бізнесменам. Наголошують на необхідності скорочення кількості податків і в ДФС. На думку першого заступника голови Державної фіскальної служби Сергія Білана, саме зменшення кількості податків призвело б до часткової детінізації економіки. «Необхідно передбачити таку систему оподаткування, за якої підприємці були б мотивованими на сплату податків, а не на спроби ухилення від неї», — зазначає в коментарі «АСН» чиновник.
Складна задача
Розв’язати цю проблему в Мінфіні сподіваються за допомогою податкової реформи, яка має базуватися на спрощенні, прозорості та справедливості. Перші два пункти загалом стосуються усунення неточностей і суперечливих положень у чинному законодавстві, поліпшення податкових правил і термінології. Останній пункт передбачає єдині правила для всіх, вилучення неправомірних пільг і пошук балансу інтересів бізнесу і держави.
Загалом, у відомстві пропонують зменшити єдиний соціальний внесок, ввести прогресивніший податок на доходи фізичних осіб, скасувати спеціальний режим із ПДВ для агрокомплексу. А також забезпечити оперативне повернення ПДВ для нових інвесторів, урізати податки на видобуток газу і підвищити акцизи впродовж п’яти років до європейського рівня.
У чому суть реформи?
Про конкретні і обґрунтовані пропозиції Міністерства фінансів українці дізнаються лише 3 вересня. Наразі можна лише спробувати зібрати докупи висловлення всіх міністрів, заступників і джерел, і систематизувати це воєдино.
ПДФО + ЄСВ. Податок на доходи фізичних осіб, мабуть, найвідоміший. Кожен українець знає, що з його зарплати щомісячно відраховується 15% (20%) ПДФО. Але далі знання щодо нарахувань-відрахувань з отриманих коштів закінчуються. Скільки реально доводиться віддавати зі своєї зарплати податків, знають зовсім не всі українці, а це насправді чимало — понад 50%! До того ж висока ставка єдиного соціального внеску — 42% — змушує багатьох роботодавців платити співробітникам зарплату в конверті. А в подальшому такі дії призводять до недоотримання коштів Держбюджетом і до дефіциту Пенсійного фонду. Для усунення цієї проблеми в Мінфіні вирішили об'єднати ПДФО з ЄСВ у єдиний податок і знизити ставку. Такий крок дасть змогу спростити адміністрування цих податків, і, припускаємо, вивести зарплати українців із тіні. Подейкують, що ПДФО + ЄСВ становитимуть не понад 20—30%. Але за поточного рівня витрат подібне зниження оподаткування зарплат українців призведе до колапсу, а значить, це неможливо.
Коротко: ЄСВ уріжуть з 42% до 28%. Запровадять прогресивніший ПДФО з максимальною ставкою 25%. Заплановано також ліквідувати подвійне оподаткування доходів, отриманих за кордоном, і об'єднати ЄСВ із ПДФО.
Спрощена система оподаткування + податок на прибуток. Саме «спрощенка» — камінь спотикання в податковій реформі. «Кажуть, що її залишать тільки для фізосіб, а от юридичних осіб виведуть зі спрощеної системи. Інформації, як реалізовуватимуть ці підходи, немає. Можу сказати, що питання щодо спрощеної системи — буде найспекотнішим і дискусійнішим, не унеможливлюю й того, що воно спричинить хвилю протестів серед підприємців малого та середнього бізнесу. Спрощена система фактично дає і давала змогу останні 15 років малому і середньому бізнесу здебільшого розвиватися і виживати. Ця система давала змогу стати на ноги. Є загальна система оподаткування, є спрощена. Сутність спрощеної — мінімізувати адміністрування, податкову звітність для представників малого та середнього бізнесу. Те, що відбувалося останнім часом, ситуація з касовими апаратами, зміна підходів у спрощеній системі, спричинило великі дискусії та обговорення. Це наступний етап і сподіваюся, що ми врахуємо всі больові точки проведення податкової реформи», — розповів «АСН» експерт ради підприємців при КМУ Андрій Забловський. На його думку, малий і середній бізнес через кризу перебувають у вкрай важкому стані, тому для них дуже важливо зберегти спрощену систему оподаткування, до того ж у максимально зручному, доступному і простому варіанті.
Що стосується податку на прибуток, передбачається перехід на «естонську модель» — податок справлятимуть із перерозподілу прибутку. Крім того, уніфікують правила податкового та бухгалтерського обліку.
Коротко: Для агропромислового комплексу спрощений режим ліквідують. Для третьої групи ставку єдиного податку можуть підвищити з 4% до 20% і переглянуть ставку для другої групи. Останнім також знизять оборот до двох мільйонів гривень на рік. Перша група «єдинників» залишиться з обмеженням у 300 тисяч гривень доходу. Податок на прибуток зберігає поточну ставку — 18%.
ПДВ + акциз. Українців чекає і поступове підвищення ставок акцизу на тютюн і алкоголь до рівня Європейського Союзу впродовж п'яти років. Варто зауважити, що перенесення податкового тягаря на такі податки, як ПДВ і акцизи, — загальносвітова тенденція. До того ж, з ініціативи бізнесу, акцизна марка стане електронною. Такий інструмент — не тільки гарний метод боротьби з контрафактною продукцією, він дає змогу нівелювати людський чинник і корупційну складову. Імпортний збір скасують вже з нового року.
Крім того, можливо в Україні підвищать ставку ПДВ. Принаймні, таку ініціативу підтримують експерти. «Мало хто розуміє, що ПДВ захищає внутрішній ринок від зовнішніх постачальників, імпорту. При цьому необхідно знижувати податковий тиск на національних товаровиробників, одночасно залишаючи 20% ПДВ», — зазначив у коментарі «АСН» економічний експерт Борис Кушнірук.
Коротко: В Україні запровадять електронні акцизні марки, а саму ставку акцизу підвищуватимуть впродовж п’яти років. Можливе підвищення ПДВ до 21—22% замість чинного 20%. Спростять режим відшкодування ПДВ, а спецрежим для аграріїв анулюють.
Податок на транспорт і нерухомість. Багато сперечалися і з приводу податку на транспорт. Річ у тім, що спочатку пропонували брати податок із розкішних автомобілів з об'ємом двигуна понад три літри. Але під такі параметри підпадали бюджетні марки авто, а машини преміум-класу залишалися за бортом. У підсумку вирішили оподатковувати автомобілі вартістю понад мільйон гривень і не старше п’яти років. «Європейська практика показує, що у них також є податки на авто, які мають прогресивну шкалу — залежно від об'єму двигуна або вартості авто. Тому європейці охоче продають автомобілі віком понад п’ять років, чим користуються наші співгромадяни і люди на просторах СНД. Оскільки платити податки і обслуговувати старі авто просто невигідно.
Це, власне, правильно, оскільки тут, крім аспекту економічного, є ще й екологічний. Тому прогресивна шкала для авто залежно від їх вартості та віку — це нормально. Інша річ, якою має бути ця шкала. На сьогодні, враховуючи, які авто загалом нині на наших шляхах, не можна робити соціально-незручну шкалу і оподатковувати автомобілі віком від п’яти років і понад. Варто цю межу значно підняти, адже у нас багато автомобілів, яким до 15 років. Тому на першому етапі оподатковувати авто, яким до 15 років, не треба, оскільки це занадто велике навантаження на багатьох українців», — висловив думку «АСН» економіст і глава Комітету економістів України Андрій Новак.
Що стосується податку на нерухомість, платитимуть його власники квартир понад 350 квадратних метрів і будинків — понад 500 квадратів.
Коротко: За авто не старше п’яти років потрібно буде сплатити податок 800—1000 грн на рік, а за авто вартістю понад мільйон гривень доведеться платити підвищену ставку. Податок на нерухомість сплачується лише за великі квартири і будинки: понад 350 кв. м і 500 кв. м відповідно. Кількість пільг по сплаті податку на нерухомість скоротиться.
Експерти кажуть
Ось, власне, всі відомі на сьогодні зміни. Але можна бути впевненими, що Мінфін готує на четвер ще чимало сюрпризів. А поки на те, що є, експерти відреагували неоднозначно. Громадськість скаржиться, що Міністерство фінансів усунуло учасників цільової команди реформ від розробки податкової реформи і фактично розробляє податкову концепцію в односторонньому порядку, повідомив економічний експерт Ілля Несходовський. Підтверджує ігнорування пропозицій експертів Мінфіном і нардеп Оксана Продан.
«Те, що представили на сайті Міністерства фінансів, зазнало критики з боку бізнесу, експертних кіл, громадськості, оскільки там жодних позитивних змін для економіки немає... Основою податкової реформи має бути зупинення кризи і зростання економіки. Необхідно змінити економічну модель перерозподілу валової доданої вартості, зменшити оподаткування заробітної плати, стимулюючи її зростання, і перекласти його на інші об'єкти — це найважливіше, що потрібно зробити», — розповів у коментарі «АСН» Ілля Несходовський.
Підтримує таку мету реформи й інший експерт, член ради підприємців при КМУ Андрій Забловський. Він наголошує, що головне завдання податкової реформи — змінити податкову модель країни так, щоб вона стимулювала економічне зростання. «Треба не просто збирати податки заради податків, заради наповнення бюджету, а збирати податки таким чином, щоб бізнес був мотивований їх сплачувати і була змога розвиватися», — поділився своєю думкою з «АСН» пан Забловський.
♈️ Овен (21 березня - 19 квітня)
Сьогодні Овнам варто звернути увагу на свої комунікаційні навички Будьте ясн....
♈️ Овен (21 березня - 19 квітня)
Сьогодні ваша пристрасть та рішучість можуть досягти нових висот Ви можете в....
У стресовій ситуації буває непросто взяти себе в руки та мислити об'єктивно Впоратися з таким станом вийде, як....
Впоратися з матеріальними труднощами і вигнати бідність зі свого життя під силу кожному Ефективні та прості об....
/-1,148118019104-/
/-pc-/
Top