Що змінилося на митниці за рік керівництва Романа Насірова?

Сьогодні виповнюється рівно рік відтоді, як Державну фіскальну службу очолює Роман Насіров, який отримав свою посаду після найбільш демократичної, але не сказати прозорої, процедури конкурсу. Рік - це якраз той період, коли керівник повністю вникнув у роботу і знає не лише як працює система, а й як вона НЕ працює. Це час, коли глава відомства має надати громадськості результати своєї роботи і в першу чергу бути чесним перед самим собою і відповісти на питання, що вдалося зробити і що зробити не вдалося.

Для цього слід провести аналіз тих планів, які будував тоді ще претендент на посаду голови ДФС і порівняти їх з результатами.

Отже, щодо митниці рік тому Роман Насіров пообіцяв зробити 5 речей.

1. Поліпшення адміністрування податків. А саме - впровадження концепції «єдиного вікна» при митному оформленні товарів у пунктах пропуску через державний кордон та на внутрішніх митницях. Хотілося б багато написати, але красномовніше і чесніше буде поставити тут просто пробіл! Нічого. Тобто взагалі!

2. Забезпечення наповнення бюджету (боротьба з контрабандою). Рекорди бюджету ніяк не пов'язані з «безкомпромісною боротьбою» ДФС із тіньовим сектором економіки. Це всього-на-всього тенденції зовнішньоекономічної діяльності, які мають об'єктивний характер. Так, справді, в 1 кварталі 2016 року митниці зібрали майже 51 мільярд гривень. Це на 10 млрд. (або на 25%) більше, ніж за такий самий період 2015-го. Але чим спричинені додаткові доходи? На жаль, їхня причина - девальвація гривні і курсова різниця. А зовсім не «детінізація», «боротьба з контрабандою», заниженням митної вартості і т.д.

Середній курс долара в 1 кварталі 2015 року був 21,8 грн., у 2016-му - 25,7 грн. за долар. З огляду на те, що зовнішньоекономічні контракти укладаються переважно в доларах, а податки з імпорту розраховуються, виходячи з поточного курсу, - в 2016 році 7,2 млрд. платежів до бюджету було одержано саме таким чином.

Решта «перевиконання» відбулося за рахунок зміни структури імпорту, збільшення обсягів імпорту окремих товарів і появи товарів з більш високим податковим навантаженням. Наприклад, 840 мільйонів гривень було сплачено за імпорт природного газу, який не імпортувався в 1 кварталі 2015-го. Якщо брати транспортні засоби, то додаткових 1,3 млрд. грн. було отримано за рахунок збільшення кількості імпортованих автомобілів. З них близько 200 мільйонів становив імпорт малолітражок (до 1500 куб. см), які взагалі не оформлювалися в 2015 році. Ще 1 мільярд було забезпечено за рахунок збільшення імпорту нафтопродуктів.

Варто також зазначити, що за рахунок боротьби безпосередньо з контрабандою бюджет особливо не наповниш. Для початку потрібно розібратися з термінологією. Так, з 2012 року предметами контрабанди відповідно до Кримінального кодексу України є культурні цінності, отруйні, вибухові речовини, радіоактивні матеріали, зброя, а також наркотики, психотропні речовини, їхні аналоги або прекурсори. Як за рахунок цих заборонених предметів підвищувати платежі до бюджету - залишається загадкою. Втім, швидше за все, Роман Насіров мав на увазі те, що контрабандою називають у народі боротьбу з незаконним (з приховуванням або поза митним контролем) переміщенням товарів через митний кордон.

За весь 2015 рік в Україні було зареєстровано 110 проваджень за фактом контрабанди предметів (ст. 201 КК), обвинувальний вирок отримала 1 особа. Ще 207 проваджень порушено за фактами контрабанди наркотиків (ст. 305 КК), обвинувальний вирок винесено щодо 4 осіб. Все це красномовно свідчить про «якість» матеріалів, переданих органам розслідування, а також про вкрай низький рівень взаємодії фіскальної служби з СБУ. І ще раз підтверджує, що такими темпами бюджет за рахунок боротьби з контрабандою вже точно не наповнити.

3. Боротьба з корупцією. А саме - завершення люстраційних процесів, проведення відкритих конкурсів на заміщення відповідальних посад, впровадження системи мотивації співробітників ДФС.

Рік тому було обіцяно відкриті конкурси на митниці, в реальності сьогодні половина посад начальників митниць (13 з 26) - досі є вакантною. Та що там казати, у нас уже понад півроку вакантна навіть посада заступника глави ДФС, відповідального за митний напрям. По суті керівника митниці. Чому? Питання відкрите.

Не реалізовано й дані Романом Насіровим рік тому обіцянки про «впровадження системи мотивації співробітників ДФС». Мотивація у більшої частини співробітників ДФС відсутня, а професійні кадри продовжують залишати службу. Я вже неодноразово звертав увагу на той простий факт, що зарплата митного інспектора залишається незмінною з 2005 року: приблизно 2,5-3 тисячі гривень. Тільки 10 років тому це було 500 доларів, а тепер - близько ста. На своє утримання Митна служба витрачає близько 1% від суми зібраних платежів до бюджету. Не розумію, чому керівник відомства не може публічно порушити питання про підвищення заробітних плат своїм співробітникам?

Крім того, можна сказати, що вже стало доброю традицією скасування різного роду надбавок і доплат та підвищення окладів інспектора, щоб забезпечити прозорість процедури «зарплатоутворення». Але з кожним таким підвищенням на руки інспектори отримують менше. Це правило діє безвідмовно. Завжди!

Можна й далі вдавати, що держава бореться з корупцією, але доки не буде забезпечено мотивацію для митника, включаючи гідну матеріальну винагороду, перспективи розвитку кар'єри, правовий захист, це буде чергова демагогія.

Майстерність же формалізму в центральному апараті ДФС досягла своєї найвищої межі, особливо щодо «скорочень». Торік у керівництві ДФС заявили про те, що здійснили скорочення штату на 30%. Але безпосередньо перед початком таких «скорочень» у керівництві ДФС спочатку подбали про те, щоб штат максимально «роздути». Що було зроблено? До штату центрального апарату перед скороченнями включили всіх співробітників регіональних підрозділів внутрішньої безпеки, довівши чисельність цього Головного управління до 466 осіб. Таким чином при 30-відсотковому скороченні апарату «в жертву» переважно й було принесено цих людей. Пізніше співробітники внутрішньої безпеки без особливих труднощів знайшли собі місця в структурі регіональних органів ДФС. А скорочення на папері - проведено.

Примітно, що фіскальна служба має одночасно 3 штатні структури. І це абсолютне ноу-хау! Тепер позбуватися неугодних стало ще простіше. Людині з 1-ї штатки пропонують підвищення в 2-й, а в 3-й такої посади вже не існує.

Люстрацію теж проведено «на відмінно». Людей, які з початку 90-х створювали українську митницю як невід'ємний атрибут української державності, було звільнено.

4. Оптимізація структури ДФС та її територіальних органів. Вона «вилилася» у «шедевральні» законопроекти авторства ДФС, одним з яких пропонувалося забрати у митниць статус юридичних осіб, а іншим - збільшити кількість заступників глави ДФС.

Причому необхідність ухвалення обох законопроектів подається голосно і пафосно: «на виконання зобов'язань перед МФВ» щодо вдосконалення роботи органів ДФС». Але! Жодних вимог щодо ліквідації митних органів як самостійної структури місія МВФ не висувала. Понад те, перетворення митниць на структурні підрозділи податкових інспекцій вкрай негативно впливатиме на ефективність здійснення митної справи, що, отже, не відповідає економічним інтересам, ані України, ані... МВФ.

А в контексті масштабності поставлених завдань щодо реформування митниці прем'єром Володимиром Гройсманом та, як наслідок, отримання додаткових надходжень до бюджету ці законопроекти викликають, м'яко кажучи, подив.

Тут я реформ не бачу зовсім - радше просто знищення митниці, поглинання її податковою службою.

5. Забезпечення виконання положень програмних документів у частині податкового і митного адміністрування. Це такі документи, як «Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», Угода про асоціацію між Україною та ЄС, Програма діяльності Кабінету Міністрів України, Меморандум про економічну і фінансову політику з МВФ.

Про цю проблематики я також писав не так давно. Угода про асоціацію з ЄС набула чинності з 1 січня 2016 року і в рамках документа в України є не лише преференції, а й зобов'язання. Можна виділити два основних зобов'язання для України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Серед них - впровадження інституту уповноважених економічних операторів (УЕО) та приєднання до Спільної транзитної системи ЄС (NCTS). Для виконання цих зобов'язань встановлено терміни і часу на реформи залишається не так і багато - 7 місяців. Причина неможливості виконати ці зобов'язання проста - відсутня законодавча база. Однак, швидше за все, у керівництва ДФС зовсім інші пріоритети.

Після всього описаного зміцнюєшся на думці, що навіть якщо ти інвестбанкір чи просто «чесна и поважна людина», без професіоналізму, досвіду, перевіреної команди, а найголовніше - внутрішнього стрижня побороти і змінити систему навряд чи вийде.

Загалом, аналізуючи роботи ДФС у напрямку за рік, можна побачити, що розвитком служби цілий рік просто ніхто не займався. Таке відчуття, що керівництву ДФС було просто не до митниці.