Міністри поділять вплив і відповідальність із держсекретарями

Незабаром при кожному міністерстві, відповідно до Закону «Про державну службу», з'явиться держсекретар. «Це еволюційне рішення. Інститут держсекретарів дає спадкоємність і інституційну пам'ять у разі зміни уряду чи міністрів у результаті виборів або переформатування коаліції», - таку думку висловив у коментарі «Аналітичній службі новин» (АСН) політолог, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. При цьому міністри будуть фактично політичними фігурами, що визначають курс, стратегію або концепцію тієї чи іншої галузі, а держсекретарі - адміністраторами.

«Якщо раніше держапарат формувався на основі політичного патронажу, коли політсили, які перемогли на виборах, формували не тільки коаліцію в парламенті, але і розбирали за партійними квоти посади в міністерствах, починаючи з перших осіб і закінчуючи директорами держпідприємств, що входять у сферу відповідальності міністерств, то з набранням чинності новим законом «Про держслужбу» такого не буде, - переконаний політолог. - Міністри задаватимуть політичний курс, тобто формуватимуть концепцію і стратегію ввіреної їм галузі та секторів. А адміністративні, технічні та технологічні рішення, які б призводили до ефективного функціонування цих галузей, будуть прийматися міністерським апаратом, колегією держслужбовців, роботу яких координуватиме держсекретар, який призначатиметься на п'ять років», - уточнив він.

Це означає, що з приходом нового міністра не буде відбуватися кадрових потрясінь і чехарди в тому чи іншому відомстві. Кадровий апарат, сформований з числа професійних кар'єрних держслужбовців на конкурсній основі, буде відносно автономний і незалежний від політичної кон'юнктури. Остання може змінюватися від різного роду обставин, в тому числі від ситуації в парламенті, електоральних настроїв тощо, але це ніяк не впливатиме на стабільну роботу держапарату і монополію держави на прийняття політичних адміністративних рішень, як це було раніше, переконаний Вадим Карасьов.

«Держсекретарю, а не міністру швидше за все будуть також підпорядковуватися керівники держпідприємств, які перебувають під міністерством. При цьому очікується збільшення політичного впливу міністрів і зменшення впливу адміністративного, апаратного, кадрового, фінансового (формування і розподіл бюджету). Це сфера відповідальності держсекретарів. При цьому відповідальність за проведення реформ ділитимуть порівну міністр і секретар. Перший відповідатиме за обраний курс, інший - за техніку його реалізації», - припустив Вадим Карасьов.

Позитивним, на думку директора Інституту глобальних стратегій, буде також зменшення політичної корупції в зв'язку із введенням інституту держслужбовців. За словами Вадима Карасьова, раніше політики, які призначаються відповідно до квот на міністерські пости, повинні були фінансово і ресурсно забезпечувати партійну касу з галузі. За цим дуже уважно стежили так звані партійні «спостерігачі». Але в зв'язку з обрізанням впливу і повноважень можливості міністрів будуть обмежені. Вони більше не зможуть втручатися в оперативну і операційну діяльність міністерства. Фактично міністр - це політик, який не обов'язково повинен бути професіоналом у галузі, але повинен вміти поставити політичну лінію міністерству. Як позитивний приклад політика-міністра Вадим Карасьов привів Маргарет Тетчер, яка обіймала різні посади в тіньовому уряді (займаючись питаннями транспорту, енергетики, житлового будівництва, пенсій і державного страхування, освіти), була міністром освіти і науки, а потім стала прем'єр-міністром.