Кількість сажі, що утворилася в результаті згоряння значного об’єму нафтопродуктів, яка вже осіла на поверхні грунту, на рослинах, потрапила у воду, не може не позначитися на здоров'ї людей. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
Лише в перші дні, за словами Тетяни Тимочко, вигоріло 15 тисяч тонн неякісних нафтопродуктів з різними добавками, що, своєю чергою, призвело до утворення величезної маси мінеральних часток, які — як попел — вітром розносяться на багато кілометрів від місця пожежі.
«І коли чиновники стверджують, що у нас не буде жодних наслідків, оскільки здоров'ю людей та довкіллю не було завдано жоднлї шкоди, то мені б дуже хотілося бачити цих людей на місці пожежі в перший день: вони ці наслідки навіть без лабораторії змогли б розгледіти», — сказала Тимочко.
Міністр: Пожежа на нафтобазі не завдала значної шкоди довкіллю
Серйозним наслідком для довкілля, переконана еколог, буде так зване вторинне забруднення, пролонговане у часі, коли ці речовини, що вже осіли на грунт і воду, будуть взаємодіяти з повітрям і розкладатися далі, утворюючи шкідливі для живих організмів сполуки. Одна з найсерйозніших загроз — коли небезпечні сполуки сірки і сульфатних часток, що утворилися в результаті згорання нафтопродуктів, взаємодіятимуть із повітрям і вологою і випадуть на землю кислотними дощами. До того ж вітром ці хмари з кислотними дощами може віднести на значні відстані від місця пожежі, а потрапивши під кислотний дощ, однозначно постраждають овочі.
Друга загроза — нафтова пляма, яка значно розповзлася. За словами Тетяни Тимочко, обсипати периметр нафтобази абсорбентами, які повинні були зупинити поширення нафтової плями, треба було відпочатку, а нині час вже згаяно — нафтопродукти поширилися великою територією, і тепер треба проводити заходи з рекультивації цих земель, проконсультувавшись попередньо з вченими Національної академії наук, що мають технології такої рекультивації, бо, за словами еколога, все це буде банальним сіянням грошей на вітер.
«Коли почали лити воду і піну, то, змішуючись з водою і піною, нафтопродукти ставали більш розчинними і значніше просочувалися в грунт, — зазначає голова ВЕЛ.
«На третій день наша організація провела декілька замірів. Ми зробили декілька шурфів на відстані 50 і 100 м від території нафтобази — в деяких місцях просякнення грунту нафтопродуктами сягало півметра. А за час, що минув після цього, вони, я переконана, просякнуть ще глибше. А це загрожує забрудненням водоносних горизонтів, зокрема ґрунтових вод, які там знаходяться дуже близько до поверхні. Чи постраждають підземні води, визначити можна, лише після серйозних досліджень», — сказала Тимочко.
На її думку, місцева санепідслужба навряд чи впорається з цим питанням самостійно і потребує допомоги.
«Поки спостерігаємо спробу влади заспокоїти громадян, приховавши реальні наслідки, з тим щоби не відшкодовувати людям збитки. Саме цим пояснюється той факт, що пропозицію вивезти із зони поширення задимленості, насамперед, дітей, вагітних жінок і людей, які страждають на хронічні захворювання, особливо дихальної системи, влада просто не помітила», — сказала еколог.
Авторские блоги и комментарии к ним отображают точку зрения их авторов. Точка зрения редакции информационного агентства ASN может отличаться от точки зрения авторов блогов, колонок на сайте и комментариев к ним. Редакция агентства ASN не несет ответственность за достоверность материалов из раздела «Блоги», «Колонки», сайт агентства только обнародует данную информацию.