І не соромно йому з нашими жінками воювати?

Якщо ще декілька років тому наш народ, у якого, як відомо, «хата скраю», насправді здебільшого був дуже аполітичним, то зараз цього вже не скажеш. Крим, Схід, Савченко, агресія Росії, криза уряду, економічне дно, критичне падіння гривні, теракти в Європі - це ще далеко не повний перелік тем, які нині обговорюються навіть на кухні. Днями в громадському транспорті стала свідком розмови, яку, без перебільшень, можна вважати вираженням думки доброї половини наших громадян. Хлопчисько років 10-12 їхав у метро, мабуть, зі своєю бабусею, якій на око більше 45 не даси.

Якраз всіма новинами хвилею прокотилася інформація про те, що в Росію - на оголошення вироку Надії Савченко - з усієї нашої групи не пустили члена ПАРЄ, представника Тристоронньої контактної групи нардепа Ірину Геращенко. «А чому її не пустили?» - цікавиться хлопчисько. «Мабуть, із якихось причин у Росії її бояться», - відповідає йому жінка. Дитина замислилася, а потім видає: «Спочатку це свинство з Савченко, тепер це... Скажи, а Путіну не соромно з нашими жінками воювати?!» Під кінець діалогу на хлопчину дивилися всі, хто сидів або стояв поруч і чув сказане.

Я ж подумки стала аналізувати всі заборони Росії на в'їзд на її територію нашим людям. З Савченко все зрозуміло - їм на той момент потрібен був цап відбувайло (самі викрали Надію з території України, а звинуватили ще й у незаконному перетині російського кордону, про що кричать у своїй «незаангажованій» пресі досі), а в результаті осоромилися на весь світ, але вперто не хочуть цього визнавати, чинять за дитячим принципом «сам дурень». Чому на цю роль Кремль вибрав жінку, це питання до хороших психоаналітиків. Бо там, судячи з усього, стійкий діагноз.

Щодо Геращенко (до речі, наше Міністерство закордонних справ зажадало від РФ негайного скасування рішення про цю дивну заборону, а що на нього ніхто не звернув уваги - це ще одне підтвердження відносини Росії до світових дипломатичних правил і норм), щоб зробити для себе певні висновки, досить прочитати її фейсбучний пост. «Як мені пояснили, - пише Ірина Геращенко на своїй сторінці, - мені заборонено в'їзд на територію РФ, бо я становлю загрозу територіальній цілісності, обороноздатності Росії та здоров'ю її громадян. З цим усе зрозуміло. ...після 20 годин у дорозі ... нас мурижили на прикордонному пункті Чертково (до того тут же мурижили дві години Віру Савченко). Потім колег все-таки пропустили, а мені вручили... повідомлення, що заборонений в'їзд до лютого 2021 року. Ні дипломатичний паспорт, ні документи постійного члена української делегації в ПАРЄ не допомогли. До Мінська мене пускають, хоча насправді у Білорусі та Росії - загальні «нев'їзні» списки. ...Розцінюю цю феесбешную кремлівську провокацію не просто як порушення всіх дипломатичних правил і моїх прав як члена ПАРЄ, а й як перешкоду моїй діяльності в рамках Мінської гуманітарної підгрупи.  Адже я перш за все делегована туди Президентом, щоб розв’язувати питання звільнення заручників і допомагати їм...»

На думку радника голови СБУ Юрія Тандіта, заборона на в'їзд на територію РФ уповноваженому Президента України з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Ірині Геращенко, а також недопуск української делегації і дипломатів на суд над українською льотчицею «свідчать про відсутність у Росії реального прагнення до компромісу з українською стороною». За однією з версій того, що відбувається, Путін наказав її не пускати, щоб подражнити Захід і показати, що їм наплювати на його думку. Мовляв, Москва не збиралася і не збирається ні про що домовлятися. Більш того, не будете до нас прислухатися - нову ескалацію війни на сході України ми вам гарантуємо. Адже смішно навіть допускати, що в Кремлі не знали, що у Геращенко, по суті, статус парламентера.

До речі, не пустили в Росію не тільки Ірину Геращенко. Жінками, яких боїться Путін, виявилися і львівські журналістки Ірина Юзик і Христина Інжуватова - вони теж їхали в російський Донецьк на суд у справі Савченко і їх 20 березня не пустили на територію РФ: на кордоні з дівчатами «мило поговорили» працівники ФСБ, які чомусь цікавилися, що вони думають про Степана Бандеру і бойові дії на Донбасі. Ну, чесне слово, дався їм цей Бандера! Причому, швидше за все, цими іменами список українських жінок, яких офіційний Кремль боїться бачити на території Московії, не вичерпується.

А місяцем раніше - в лютому цього року - заборонили в'їзд у Росію журналістці «Української правди» Анастасії Рінгіс: та взагалі їхала додому в Крим, але ж це тепер «Кримнаш»! Мабуть, не сподобалося росіянам місце роботи Насті. І приблизно в той же час у компанії з українськими жінками, які так налякали Москву, мало не опинився і актор Володимир Зеленський - до нього претензії у російських ліберал-демократів: мовляв, у Зеленського - стійкі антиросійські погляди укупі з бажанням збагатитися за рахунок російських громадян «на прокаті своїх фільмів у Росії». Про те, що російські артисти пачками їздили до нас і теж не благодійністю займатися, краще промовчати - не про те зараз ідеться. А запитання хлопчака з метро, чи не соромно ВВП на повному серйозі воювати з українськими жінками, мабуть, теж краще поставити професійним психоаналітикам.