Якби Порошенко намагався створити інститут «наглядачів», то вже щось би ініціював

Чого чекати від інституту держсекретарів, у скільки він обійдеться бюджету і коли запрацює, «Аналітична служба новин» (АСН) поцікавилась у Ігоря Коліушка, голови правління Центру політико-правових реформ, співавтора закону «Про держслужбу». Документ набрав чинності з 1 травня 2016 року і вводить посаду держсекретаря.

— Коли запрацює інститут держсекретарів при міністерствах в Україні?

— Не раніше вересня 2016 року. Насамперед Кабміну треба утворити  Комісію з питань вищого корпусу державної служби, яка проводитиме конкурси для держслужбовців категорії «А» (вищого ешелону). На це піде не менше двох місяців. Крім того, уряд має встигнути сформувати свою організацію, вирішити питання із зарплатами вищих держслужбовців, а також внести зміни у закони «Про центральні органи виконавчої влади» та «Про Кабінет міністрів України». Інакше  держсекретарі не зможуть належним чином виконувати свої повноваження. Згідно з законом «Про держслужбу», повноваження держсекретарів до їхнього призначення за конкурсом виконуватимуть заступники міністрів — керівники апаратів, але не пізніше ніж до 1 січня 2017 року.

— Можете пояснити, навіщо нам новий владний інститут? Адже фактично держсекретар наділений тими самими повноваженнями, що й заступники міністрів — керівники апаратів?

— Керівники апаратів були заступниками міністрів, а заступники міністрів —  це політична посада. Їх, як і міністрів, призначають за політичною квотою. Повноваження керівників апарату і держсекретарів справді у більшості випадків співпадають. Але керівник апарату, згідно з чинним законом, у час відсутності міністра виконував його обов’язки. Держсекретар такого робити не може. Бо державний секретар — це державний службовець, який призначається на конкурсних засадах, є аполітичним і не може бути  членом якоїсь партії. Якщо хочемо, щоб у нашій виконавчій владі з’явилась інституційна пам'ять, щоб там десятками років за різних урядів працювали професіонали, треба мати держслужбовців і не втягувати їх у політику.

У міністерствах має бути чітке розмежування на політичні і не політичні посади. Міністр і заступники міністрів виконують політичні функції, ходять у парламент і на засідання уряду, визначають політичний курс розвитку галузі чи сектора. Натомість державний секретар і весь апарат уряду нікуди не ходить, а працює, готує необхідні документи, впроваджує реформи тощо.

— По суті, від зміни обгортки цукерка не стане смачнішою. Що зміниться від зміни назви посади?

— Змінилась не лише назва посади, а суть! Ще раз наголошую, держсекретар – це держслужба, яка має лишатись незмінною при зміні політичних посад – уряду, міністра і заступника міністра. Це відповідний статус.

— Але ж держсекретар, за законом, підзвітний і підконтрольний міністру… І якщо він не влаштовуватиме міністра з якихось причин, то той може подати заяву у Кабмін і держсекретаря звільнять?

— Так, але для цього є Комісія вищого корпусу держслужби, яка перевірятиме факти і даватиме згоду на звільнення держсекретаря. Міністр повинен обґрунтувати, чому державний секретар його не влаштовує. Якщо міністр дає незаконні доручення, а той відмовляється виконувати, то він не буде звільнений, а ще й премію отримає.   

— Але Комісія працює на громадських засадах... Не думаєте, що її членів спробують купити? Та й роботи там стільки, що навряд чи хтось працюватиме на громадських засадах…

— Не думаю. Та це й не буде так просто зробити. Комісія — колегіальний орган. І фактично він буде сформований із різних сфер. Туди увійдуть по представнику від парламенту, Президента, уряду, Державної судової адміністрації; Всеукраїнської профспілки, об’єднання роботодавців, громадського об’єднання, наукової установи, навчального закладу, експертного кола, а також керівники Нацагентства з питань держслужби і НАБУ. Щодо роботи, то її буде дуже багато, особливо спочатку. Бо треба буде одразу призначити всіх державних секретарів, а також інших держслужбовців категорії «А».  Загалом близько 200 осіб, з них 120-130 – на центральному рівні. Потім буде легше працювати: з’являється вакансія  – розглядається кандидатура.

Зарплата держсекретаря має бути не менше 75 тисяч гривень, аби на ці посади прийшли гарні професіонали і не було спокуси «заробити» на стороні

— А якою буде зарплата у держсекретарів? Скільки цей інститут коштуватиме бюджету?

— Поки що незрозуміло. Розмір зарплати має визначити Кабмін. Але я вважаю, що зарплата держсекретаря має бути не менше 75 тисяч гривень, аби на ці посади прийшли гарні професіонали і не було спокуси «заробити» на стороні.

— Чимала сума. А де брати на це гроші?

— З бюджету. Є сподівання, що ЄС допоможе. Коли готувалася реформа держслужби, Єврокомісія заявляла про готовність виділити на її реалізацію 90 мільйонів євро, у тому числі на зарплатний фонд.

— Доводилося чути, що Порошенко створює собі інститут «наглядачів» при міністерствах, як свого часу робив Кучма…

Якби Порошенко намагався створити інститут «наглядачів», то вже щось би ініціював, а поки що від Адміністрації Президента були лише палки в колеса щодо цього закону

— Якби Порошенко намагався створити інститут «наглядачів», то вже щось би ініціював, а поки що від Адміністрації Президента були лише палки в колеса щодо цього закону. Ми найбільше боролись саме з Адміністрацією Президента, яка на двох етапах намагалася не допустити його ухвалення. Якщо вже на те пішло, то на біле завжди можна сказати чорне і використати інструмент по-різному. Взяти, для прикладу, кухонний ніж. Його можна використовувати для приготування їжі і порятунку від голоду, а можна для вбивства. Але чи варто відмовлятись від кухонних ножів і переходити на пилки, якщо ножем можна вбити? Усе залежить від того, в чиїх руках ніж. Сьогодні він — у руках Комісії. Спосіб формування Комісії та спосіб призначення держсекретарів є тими необхідними запобіжниками, які не дозволять зробити зайвого.