Андрій Гундер: 2016-й стане вирішальним для України

Турбулентний 2015 рік завершується. Щиро сподіваємося, що вже з Нового року ми почнемо помічати перші ознаки економічного зростання. Перспективи України чималі (але й ризики залишаються серйозними). Що насправді думають інвестори про Україну? Чи готові вони вкладати кошти? Відповіді на ці та інші запитання в рамках інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН) надає Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати в Україні.

— Пане Гундере, Американська торговельна палата регулярно відстежує та аналізує інформацію щодо ділового середовища в Україні. Які нині тенденції?

— Якщо взяти топ-100 найбільших офіційних платників податків України, то 90% міжнародних компаній – члени Американської торговельної палати. Близько 30% з них – американські компанії. Решта – великі європейські та українські підприємства.

Перший напрямок нашої роботи – це Business-to-government. Ми є голосом бізнесу перед владою: доносимо меседжі, робимо так, щоб влада почула. Серед представників діючої влади багато колишніх бізнесменів. Ми помічаємо, що держслужбовці непогано розуміються на проблемах і потребах підприємців, вони налаштовані на конструктивний діалог.

Нас не лише слухають, але й чують. Комунікація влади і бізнесу важлива для економіки країни.

Другий напрям діяльності – Business-to-business. Ми створюємо ефективний майданчик для спілкування членів Палати. Підприємцям надається можливість поширювати інформацію про свій бізнес, просувати свої товари і послуги. Це позитивно впливає на розвиток компаній, відкриває нові можливості.

Також окремий фокус ми робимо на просуванні бренду України за кордоном (Business-to-Ukraine). Наголошуємо на привабливості місцевого ринку для іноземних інвесторів. Коли інвестори вирішують пильніше придивитися до України, глибше дослідити наявні можливості, вони звертаються до нас за консультаціями.

— Що найбільше цікавить потенційних інвесторів?

— Загальний огляд ринку, податкова система, перспективність секторів (наприклад, АПК, ІТ, фармацевтики).

— Багато цікавляться Україною?

— Чимало. Щотижня є потенційний інвестор, який придивляється до України. Щоправда, поки що не вистачає рішучості і конкретних дій.

Попри складну і непередбачувану ситуацію, деякі інвестори наважуються зайти на український ринок. З конкретних прикладів - нещодавно у нас були представники компанії Uber (компанія з Сан-Франциско, США. – Авт.). Це величезна американська компанія, капіталізація якої декілька мільярдів доларів. Вони розробили сервіс, за допомогою якого можна замовити таксі зі свого телефону. Ідея проста. Але Uber змінив динаміку таксі у цілому світі. І зараз вони заходитимуть в Україну.

Джордж Сорос, один з тридцяти найбагатших людей світу, нещодавно заявив, що інвестуватиме в ІТ-компанію Сіklum. Створюється фонд, який займатиметься інвестиціями в українські проекти. Сорос має великий досвід роботи на цікавих ринках. Сподіваємося, що приклад Сороса спонукатиме інших інвесторів до дій.

— Стверджують, що ІТ-галузь в Україні дуже потужна і швидко розвивається…

— Це армія інтелектуалів, які змінюють світ. Це вища математика. Рівень підготовки українських програмістів дуже хороший. Але потрібні подальші інвестиції в освіту і професійний розвиток.

Офіційно у галузі IT в Україні працює понад 75 тисяч людей. Це багато. І, знаєте, німець, який їде у своєму BMW, не здогадується, що система його авто розроблена тут. Або ми з вами дивимося світові кінопрем’єри і не підозрюємо, що анімація для картин створена українськими фахівцями.

— Агропромисловий комплекс – це гордість і надія України. Чи готовий бізнес у нього вкладатися?

— Так. Це одна з найцікавіших галузей. За рівнем виробництва соняшникової олії Україна посідає перше місце в світі. Чималий експорт пшениці та кукурудзи.

Обсяг експорту можна збільшувати. В Україні вигідно виробляти сільськогосподарську продукцію – вона стає конкурентнішою порівняно з Китаєм, Індією та іншими. До того ж з 1 січня 2016 року починає діяти ЗВТ з ЄС, відкривається новий ринок на сотні мільйонів споживачів.

Цікаво, що інвестори цікавляться не лише традиційними напрямами сільського господарства. Нині у світі є величезний попит на органічну продукцію. Днями я зустрічався з міжнародною компанією, яка займається ягодами. Вона розглядає можливість зайти в Україну, вирощувати тут лохину та малину. А ще колишній банкір з Лондона зараз займається березовим соком: у Чернівецькій області працює підприємство, яке збирає сік. Продукція постачається на ринок США. Знаєте, скільки в Америці коштує двохсотмілілітрова пляшечка березового соку? 3 долари 50 центів!

— Україна має газ і нафту. А також сланцевий газ. Чи є інтерес бізнесу до видобутку енергоресурсів в Україні?

— Підприємці цікавляться. Але питання ренти потребують значного вдосконалення, і ми дуже очікуємо на його позитивне вирішення найближчим часом.

— А зелена енергетика?

— Звісно. Адже увесь світ цікавиться альтернативною енергетикою.

— Як загалом оцінюєте 2016 рік? Чого варто чекати?

— 2015 рік був непростий, турбулентний. Ця турбулентність триватиме ще кілька місяців.

Думаю, після Нового року емоції дещо згаснуть. І треба буде сідати й міркувати, на яких напрямках сфокусуватися.

Не можна постійно критикувати країну і владу. Насправді, нам є за що дякувати.

Американська торговельна палата в Україні започаткувала цікаву традицію – святкувати День подяки. В рамках святкового сезону ми розпитали членів Палати (а це 600 компаній), кому і за що вони вдячні.

— Кому і за що дякував бізнес?

Думаю, після Нового року емоції дещо згаснуть. І треба буде сідати й міркувати, на яких напрямках сфокусуватися

— Корупція тривалий час перешкоджала впровадженню технологій мобільного зв'язку третього покоління в Україні. Ми залишалися єдиною країною в Європі, яка не долучилася до 3G-революції. В 2015 році Україна нарешті зрушила з мертвої точки. Три провідні компанії придбали ліцензії і запустили 3G. За це можна подякувати.

Члени Американської торговельної палати висловили подяку Європейському банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), який продовжує забезпечувати приплив інвестицій до України.

Варто відзначити систему допорогових державних закупівель ProZorro‎. Завдяки цій електронній платформі будь-яка зацікавлена компанія має можливість взяти участь у тендері і розраховувати на справедливе рішення. Сподіваємося, що ProZorro допоможе викорінити хабарництво.

Важливий внесок у загальну стабілізацію економіки зробила міністр фінансів України Наталія Яресько. Завдяки її зусиллям була забезпечена податкова та фінансова стабільність, а також успішно проведена реструктуризація зовнішнього боргу України.

— Тобто не все геть погано?

Нині вирішується доля майбутніх поколінь

— Розумієте, 2014-2016 роки ввійдуть у підручники з історії. 

Думаю, що 2016-й стане вирішальним для майбутнього країни. Триває запекла боротьба між двома системами: старою корумпованою, яка базувалася на клептократії і корупції, і новою прогресивною. Зараз вирішується доля майбутніх поколінь. Тому надзвичайно важливо прийняти правильні рішення, зробити реальні кроки.

—  …і багато хто не хоче змін?

Нас не лише слухають, але й чують

— Звісно. Особливо ті хто заробляв мільйони на корупції й кумівстві. Відмовлятися від старих звичок складно. Але в умовах ринкової економіки виживатимуть лише ефективні, справжні професіонали.

— Скажіть, а реальна боротьба з корупцією ведеться? Чи помічаєте Ви її?

Щотижня є потенційний інвестор, який придивляється до України

— Корупцію дуже важко викорінювати. Тому перше, на чому варто сконцентрувати зусилля, – це на запобіганні їй. Професійно організовані превентивні заходи мають відбити в людей бажання красти.

Рецепт доволі простий. У першу чергу це достойна зарплата. Не можна платити смішні гроші людям, в руках яких – мільйонні контракти і серйозні важелі впливу. Занадто велика спокуса.

Важлива також деперсоналізація сервісів – щоб не було кому давати хабаря. Наприклад, у багатьох країнах люди не мають прямого контакту з представниками податкової служби і всі послуги надаються онлайн.

Публічність – теж серйозна зброя. Представники громадянського суспільства і незалежні журналісти мусять розповідати про корупцію, чітко називати імена корупціонерів. Суспільство має зрозуміти, що опускатися до корупції соромно!

Останній, не менш важливий інструмент, - це покарання. Злочинці мають сидіти у тюрмах, відповідати за скоєні злочини. Цього року в Україні було створено Національне антикорупційне бюро, обрані детективи та Антикорупційний прокурор.

— Скажіть, чи піддаються члени Американської торговельної палати спокусі «швидко вирішити питання»?

— Є закон США про боротьбу з корупцією (Foreign Corrupt Practices Act, FCPA). Він передбачає кримінальну відповідальність за хабарництво і поширюється на компанії, які мають будь-які зв’язки зі США. Штраф за порушення цього закону може вимірюватися сотнями мільйонів доларів. Великобританія прийняла аналогічний антикорупційний закон United Kingdom Bribery Act.

Сподіваюся, що в 2016 році в Україні будуть відкриті реальні кримінальні справи проти корупціонерів. Суди, вироки і сувора відповідальність – все це запобігатиме новим порушенням антикорупційного законодавства.

— Свого часу був великий відтік інвестицій. Чи є підприємці, які саме зараз хочуть піти з України?

Україна – одна з найбільших держав Європи. У неї неабиякий потенціал. Інвестори це розуміють. В Україні залишилися компанії, які мають досвід ведення бізнесу у різних країнах. Вони усвідомлюють, що десь ризик буде більший, а десь – менший. Це нормально.

Мене більше непокоїть поганий імідж України. Якщо дивитися СNN чи BBC, то складається враження, що тут вулицями їздять танки. Іноземці думають, ніби Україна від Сходу до Заходу охоплена війною.

Протягом 2016 року Кабінет Міністрів планує відкрити нові торгові представництва України за кордоном. Важливо, щоб у представництвах працювали не лише дипломати, але й продавці, які будуть стукати у двері, шукати реальні можливості. Україна не може сидіти і чекати, доки на неї хтось зверне увагу. Треба діяти.

— За вашими оцінками, які перспективи економіки України?

— Економіка України вже досягла дна. Сподіваємося на поступове покращення. Ріст ВВП на 2% вже наступного року – це цілком реально. Розумні інвестори прекрасно розуміють усі переваги входження на український ринок. Зараз, коли економіка знаходиться на самому дні, можна придбати активи за привабливими цінами, а потім отримати вагомі дивіденди.

В 2016 році мають бути приватизовані ключові державні підприємства. Україні невигідно утримувати величезні компанії за рахунок державного бюджету. Насправді підприємства, про які йде мова, не безнадійні. Стратегічний підхід до управління, вищий рівень професійності найманих працівників перетворять колишні збиткові підприємства на ринкових гігантів, спроможних заробляти мільйони доларів.

Ідея приватизації була позитивно сприйнята міжнародним співтовариством. Але тепер важливо її належним чином провести. Процес приватизації має бути публічним. Жодних тіньових схем, у всіх рівні можливості. Від приватизації виграють усі: як інвестори, так і держава.

— Якими державними активами цікавляться?

— Однозначно енергетикою, великими українськими заводами. Багато уваги привертає до себе Одеський припортовий завод. Знаєте, мова йде навіть не про сотні, а про тисячі потенційно цікавих активів! Особливе місце належить інфраструктурним об’єктам, зокрема залізниці. Міністерство інфраструктури України розглядає можливість залучення іноземних перевізників. Це вкрай важливо. Адже і локомотиви, і вагони зношені десь на 90%. А інвестицій немає. Знову ж таки, Україна – житниця Європи. Експортує соняшник, пшеницю, кукурудзу та ін. Але ж з поля до корабля продукцію треба довезти!

— У випадку поглиблення політичної кризи і проголошення дочасних парламентських виборів чи нівелюються позитивні очікування?

— Знаєте, чого бізнес хоче насправді? Щоб влада не заважала. Тоді він розвивається. Бізнес хоче прогнозованості, передбачуваності. Якщо будуть вибори, звісно, виникнуть питання: як вони вплинуть на економіку, чи втримається гривня, якою буде інфляція?

Знаєте, чого бізнес хоче насправді? Щоб влада не заважала

Сподіваюся, що 2016-й стане роком економічного зростання і підйому. Україна виростила патріотів, які покладають величезні надії на свою Батьківщину. Вони не хочуть емігрувати, шукати кращої долі у розвинених країнах. Єдина їх мета – побудувати нову, насправді сильну і незалежну Україну. Допоки такі люди є – є і надія!