Олег Ляшко: Сьогодні вирішується питання, бути чи не бути країні

Олег Ляшко – політик яскравий. І що б хто не говорив – він тільки нарощує оберти. Його вила, манера говорити, радикально неординарні вчинки, на кшталт корови біля парламенту, завжди в центрі уваги. А поведінка членів парламентської фракції  «Радикальної партії»  Олега Ляшка лише підігріває інтерес і популярність: то бійка, то заява про наміри Президента фізично ліквідувати лідера, то «білий бульдог» Іван Петрович йде в Конституційний суд. Про те, чи справді у головного радикала парламенту є перспективи стати урядовцем, хто з олігархів сьогодні має на нього вплив, парламентських перипетіях і перспективах закінчення війни на сході країни та про багато іншого Олег Ляшко розповів в інтерв’ю «Аналітичній  службі новин» (АСН).

–  Ви лишилися координатором коаліції?

–  Так. Усвідомлюючи свою відповідальність перед Україною, і зважаючи на прохання колег, я залишаюсь координатором парламентської коаліції.

–  Поза очі говорили, що Юлія Володимирівна дуже хотіла стати координатором коаліції, що Ви були готові поступитися і, навіть, що готові вступати до нової коаліції?

– Іншої коаліції не буде: тільки ця або нові парламентські вибори.

–  Що є «Ахілесовою п’ятою» діючої коаліції?

–  Як завжди, рейтинги, вибори, амбіції, популізм тощо.

–  Один ваш колега сказав, що головна біда коаліції, що вона була неправильно сформована – не потрібно було брати маленькі фракції, а сколотити більшість на основі «Народного фронту» і Блоку Петра Порошенка. Інша біда – нібито, воду в ступі колотить жінка, що засумувала за владою. Що скажете?

– Я вважаю, що формування коаліції, що має в складі більше 300 голосів – конституційна більшість – абсолютно правильне рішення. І ми це бачимо, навіть, по голосуваннях.

Що стосується, хто там «каламутить» воду, то не тільки ця жінка, там багато  інших жінок і чоловіків «каламутять» воду.

– Свого часу Ви дуже багато зробили, щоб «Батьківщина» мала високі рейтинги. Але потім з вами не дуже гарно повелися. Які у вас зараз стосунки з Юлією Володимирівною, як з людиною і як з політиком?

– Дивне запитання. Які в мене можуть бути стосунки з політичними конкурентами? Безумовно, тільки найкращі.

– А з Президентом?

– Теж непогані.

– Як часто заходите в кабінет до Президента?

– Раз на раз не приходиться. Бували такі часи, що і по п’ять разів на тиждень. А буває, що кілька тижнів не бачимося. Я маю можливість в будь-який час і йому зателефонувати, так само він мені. Інша справа, що у нас з ним (Президентом, - авт.) різночитання з цілої низки питань. Але робочий контакт є.

– Скоро річниця президентських виборів і річниця славнозвісній фразі, що АТО має тривати не тижні, а години. На Ваш погляд, обдурили людей чи як?

– Вважаю, була поспішна, невиважена заява. В Україні не АТО, а – війна. І війна не може зупинитися ні за години, ні за дні. Петро Порошенко 8 травня виступаючи перед парламентом, вперше вжив термін «Велика Вітчизняна війна 2014-2015 років». Але в мене є великий сумнів, що ця війна закінчиться в 2015 році.

Я абсолютно переконаний, що Мінські домовленості, якими всі хваляться, –  міна сповільненої дії проти України. Цей документ фактично легалізував терористів на Донбасі, визнали статус-кво, на якому наполягав Путін. Мінські домовленості дали можливість терористам при допомозі Росії, російських інструкторів, створити потужну і оснащену армію. Ця армія готова до наступу і не тільки на Донбасі, впевнений, що план Путіна використати цю армію для захоплення всієї країни.  

Взагалі, думаю, Путін має два сценарії. Перший – дестабілізація ситуації всередині країни для того, щоб злодійський блок – банда Януковича – могли прийти до влади і тоді Путін захоплює владу в легітимний спосіб через вибори. Другий – прямий наступ їхньої армії.

– Маєте на увазі місцеві вибори в жовтні?

Чому місцеві? Вони провокують дострокові парламентські вибори. Намагаються розвалити коаліцію і дехто з представників більшості активно допомагає в реалізації цього Кремлівського сценарію.

Дай Боже, щоб я помилився, але Мінські угоди нам вилізуть боком.

– Але Мінські угоди є. Україна єдина дотримується їх. Що з ними робити: передомовлятись, ставити на них хрест?

– Ну…Хрест ставити…Що робити? Використовувати той час умовного затишшя для нарощування військової потужності. Будь-який дипломат тоді сильний, коли за його спиною є потужна армія. Якщо у нас немає потужної армії, сильної економіки, будь-які дипломатичні переговори приречені на поразку.

– Наскільки правдива інформація, що з коаліції хочуть попросити Юлію Тимошенко з її політичною силою?

– Є певні підстави для таких позаочних розмов. Справа в тому, що є певні протиріччя між Прем’єром і Тимошенко. І думаю, навіть не політичні, а особистісні протиріччя. І це не зовсім правильно.

Яценюк і Турчинов зробили все, щоб витягнути Тимошенко з тюрми. І я десь там скраєчку допомагав. І коли я дивлюсь, як Юля сьогодні накидається на Турчинова, Яценюка – мене це дивує.

– Дайте портфель Юлії Володимирівні, можливо, проблема в цьому?

– Проблема в тому і полягає, що у нас політики дуже прагнуть влади і портфелів. І заради цієї влади і портфелів не зупиняються ні перед чим, забуваючи про все святе. Має бути якась елементарна вдячність: ти сиділа в тюрмі, тобі допомагали – а по звільненню знищувати того, хто тебе рятував… Якось не зовсім правильно.

Влади вистачить на всіх. Сьогодні брати на себе владу – брати на себе хрест, який ти вимушений тягнути. Але сьогодні ми перебуваємо в такий історичний час, коли вирішується питання: бути чи не бути країні. Щоб не довелось декому отримати владу на згарищі чи десь в «Західно-Українській республіці».  

У разі розвалу коаліції і проведення позачергових парламентських виборів, шанс повернення до влади мають «недобитки» банди Януковича. І це питання до пана Президента Порошенка і Турчинова. Коли після закінчення Революції я переконував їх заборонити Партію регіонів і КПУ – вони на це не пішли, дали можливість цим злодіям обратися до Верховної Ради. І це замість того, щоб притягнути їх до відповідальності. Маємо справу з чистої води змовою.

– Ви колись говорили, що вам цікавий портфель віце-прем’єр-міністра…

– Я ніколи не казав, що це мені цікаво. Але якщо це буде в інтересах країни, то, безумовно, погодився б. Я 9 років в Верховній Раді. Поза очі мене уже називають «директором парламенту».  Насправді, не найкраща характеристика, зважаючи, що попередній директор парламенту був Олександр Волков.

До роботи в виконавчій гілці влади я готовий. Ще коли формувався уряд, наша фракція пропонувала мою кандидатуру на посаду міністра МВС або першого віце-прем’єра. Тоді Арсеній Яценюк сам не захотів мене бачити першим віце-прем’єром, очевидно, боявся. Сьогодні він уже згоден. І у нас з цього приводу була розмова і з Президентом, і з Прем’єр-міністром. І мені Президент на нараді голів фракції підтвердив, що вони готові голосувати за мою кандидатуру як віце-прем’єра.

Тоді Арсеній Яценюк сам не захотів мене першим віце-прем’єром, очевидно, боявся. Сьогодні він уже згоден.

– Коли це може статися?

– Коли буде переформатування уряду. Кабмін має бути радикально посилений. Але тепер я думаю, чи варто мені йти з парламенту? Перед парламентом стоїть питання прийняття нової Конституції. І від того якою вона буде, залежить доля країни. Тому, можливо, я перейду в уряд, коли парламент прийме нову Конституцію.

– Які питання має вирішити нова Конституція?

– Найголовніше – прибрати дуалізм у владі, коли йде протистояння між Президентом і Прем’єром. Має бути: або сильний Прем’єр, лідер партії за результатами виборів, оскільки ми живемо в парламентсько-президентській республіці, або сильний президент за прикладом американського голови держави – голова виконавчої влади. Тоді посада Прем’єр-міністра має бути скасована, Президент очолює виконавчу владу, але при цьому сильний контроль з боку сильного парламенту.

Має бути прописано імпічмент Президента. У нас немає законом передбаченої процедури усунення з найвищої посади посадової особи у разі скоєння нею злочину. І тоді щоразу доводиться збирати Майдан для того, щоб найвищого посадовця відсторонити від влади. Скільки можна збирати ті Майдани? Наступного Майдану Україна не переживає, тому має бути закон про імпічмент Президента. Неважливо, це Президент Порошенко, Президент Ляшко… Має бути Дамоклів меч відповідальності над найвищою посадовою особою.

– Президент Ляшко – ваша ціль?

– Це не моя ціль, це – потреба країни.

– Коли можливе переформатування уряду? Є інформація, що місце Прем’єра Яценюка посяде Наталія Яресько.

– Давайте говорити об’єктивно, Яресько Прем’єр-міністром не буде. За її спиною немає жодної політичної сили в парламенті.  Крім того, при всій повазі до пані Наталії, вона ментально більше американка, аніж українка.

До речі, вважаю, що експеримент з іноземцями в уряді провалився. Я з самого початку говорив, реформи в Україні мають робити українці. Якщо ми самі для себе не зробимо, ніхто нам не зробить. Це як мене, закиньте в Буркіна-Фасо, чи зможу я там провести реформи, не знаючи менталітету, народу, звичаїв, законів і т.д. – безумовно, ні.

Що зробили в своїй країні ці «іноземці»? Я цікавився, в Грузії найвища дитяча смертність серед колишніх республік СРСР. А чому оті всі реформатори бігають від Інтерполу? Якщо вони вчора реформували Генеральну прокуратуру Грузії і сьогодні реформують Генпрокуратуру України, чого ж тоді Генпрокуратура Грузії виконує політичні замовлення? Я поставив це питання Сакварелідзе. Він не відповів, каже, ми не встигли довести до логічного завершення реформу.

Що стосується Яценюка, він лідер «Народного фронту» – другої за чисельності фракції в парламенті. Якщо Арсеній буде звільнений з посади голови уряду, то розвалиться коаліція і будуть дострокові вибори в Раду. Порошенко не ризикне створювати коаліцію з недобитками «регіоналів» і з депутатами, які голосували за закони 16 січня. Суспільство цього не сприйме.

– Закидають, що Ви стали ближче до олігарха Коломойського, раніше Вам закидали співпрацю з Льовочкіним. З ким співпрацюєте, хто фінансує?

(лунає телефонний дзвінок. Ляшко каже, що телефонує голова Адміністрації Президента Борис Ложкін. Домовляються про зустріч за півгодини, авт.)

– Все це політтехнологічні розробки наших опонентів. Казати можна що завгодно. Ви дивіться, як голосує наша фракція за антиолігархічні закони в Верховній Раді. Ще в 2011 році Радикальна партія прийняла антиолігархічну доктрину, бо олігархи – це не менше зло в Україні, аніж російська агресія. І коли ми прийшли в парламент, то першим ділом позбавили Коломойського «Укрнафти», на якій він заробляв мільярдні статки.  Друге – примусили Президента, уряд і коаліцію внести закон, яким позбавили олігарха Фірташа газових розподільчих державних мереж, якими він впродовж останніх десяти років безкоштовно користувався. Третє – проголосували за підвищення рентної плати на видобуток газу – це Ахметов, Фірташ, Льовочкін, Коломойський. Ми не співпрацюємо з жодним олігархом.

Замість олігархів в країні має бути великий бізнес. Для нас деолігархатизація – це не забрати бізнес в одного і віддати іншому, як це сьогодні хочуть зробити: забрати енергетику в Ахметова і передати російському олігархові Григоришину, чи у Коломойського забрати «Укрнафту» і передати Єремєєву. Потрібно створювати єдині для всіх умови ведення бізнесу, щоб потім платились податки, створювались робочі місця.

– Коли в парламент приходить голова НБУ Валерія Гонтарєва, Ви їй влаштовуєте «гарну зустріч». Це симпатизує людям, але. Виходить, що Ви її рятуєте від гострих запитань, відставки. Можливо, варто дати їй виступити, і в розпалі дискусії продемонструвати її фахові здібності або профнепридатність.

– Коли курс долара «скаче» від 20 до 40 гривень, то це найяскравіший показник профнепридатності голови Нацбанку. Або коли мільярди гривень рефінансування виводяться за кордон через «обналічку» у валюту. Її пусті виступи в Раді нічого не дають.

Я неодноразово ставив і продовжую ставити перед Президентом питання про звільнення Гонтарєвої. Насправді нинішня стабілізація гривні – затишшя перед бурею.

Стабілізація гривні можлива за рахунок зростання економіки. А у нас немає економічного зростання. Вони зробили так звану стабілізацію за рахунок 30% ставки рефінансування. Тобто, фактично, вилучили всі кошти з економіки. Це означає, що сьогодні, борючись з інфляцією, НБУ знищує бізнес. Бо будь-який бізнес позбавлений можливості під 40% річних брати кредити. А якщо бізнес закриється, а він уже закривається, сотні тисяч людей залишаються без роботи, то уже завтра курс гривні знову буде по 40 гривень за долар.

Гонтарєва – непрофесіонал, веде абсолютно деструктивну політику на посаді голови Нацбанку. Більше того, переконаний, вона має відповідати перед судом за махінації, які вона дозволила на посаді голови НБУ із кредитними ресурсами, наданими Нацбанком комерційним банкам.

До речі, торік в липні, коли Президент вніс кандидатуру Гонтарєвої, я як в воду дивився, єдиний проголосував проти. Знаєте чому? Коли людина виходить за трибуну Верховної Ради і каже, що я ніколи не займалася цим, але я спробую розібратись – «на кішках йди потренуйся», а не на мільйонах громадян України. Результати «навчання» Гонтарєвої – знецінені заощадження, знищення бізнесу.

Коли людина виходить за трибуну Верховної Ради і каже, що я ніколи не займалася цим, але я спробую розібратися – «на кішках» йди потренуйся…

І це відповідальність Президента. І тому падіння гривні, питання не лише до Гонтарєвої, але і до глави країни.

– Скоро 100 днів роботи Генерального прокурора Віктора Шокіна. Як оцінюєте?

– Ніяк. Я не бачу його діяльності. Розмов багато – толку мало. Нікого з банди Януковича не посадили.

– Нещодавно Дмитро Шимків сказав, що народним депутатам варто переписати коаліційну угоду. Що потрібно змінити?

– Безумовно, коаліційна угода має бути переглянута, уточнена і не лише по термінах, але і по суті. Бо багато ідеалістичних речей писалося. Крім того, у нас до коаліційної угоди звикли підходити виключно формально. Написали – потрібно робити. Якщо прийняття закону про вибори за пропорційною системою вказано на перше півріччя 2015 року, то давайте приймати. А цей законопроект й досі не розглянутий в профільному комітеті.

Написано зміни виборчої системи місцевих органів влади, давайте робити. Написані зміни до Конституції, децентралізація, надання додаткових повноважень на місця, давайте робити.

Написана реформа прокуратури, то давайте її проводити, а не ухвалювати закони, які відкладають цю реформу під приводом не проведення якогось конкурсу.

– Чому вона гальмується?

– Тому що є незацікавлені особи в тому, щоб прокуратура була справді європейською. Більше зацікавлені в тому, щоб застосовувати прокуратуру як кийок для політичних переслідувань, «віджиму» бізнесу.

Так само і виборче законодавство. Коли рейтинги були високі, всі казали, що має бути пропорційна система, рейтинги впали – пропонують залишити стару. А стара система – 50% мажоритарки. За допомогою адмінресурсу, підкупу, можна провести своїх людей і сколотити більшість в парламенті.

Тому точка зору залежить від точки сидіння.

– На Вашу думку, наскільки доцільно в селах проводити вибори за партійними списками?

– Радикальна партія пропонує таку систему виборів, обговорювали з партнерами по коаліції і вони її теж підтримують. Вибори в селі мають бути за мажоритарною системою. Вибори в район, область і міста –  за пропорційною. Вибори мерів великих міст, від 50 чи 100 тисяч жителів, – в два тури, або 50%+1 голос.

– Місцеві вибори можуть відтермінувати?

– Ні, термін визначений у Конституції.

– Чи є загроза, що сепаратисти захочуть і зможуть за результатами виборів взяти владу в свої руки?

– Звісно, є така загроза. Саме тому ми наполягаємо на прийнятті в другому читанні мого законопроекту про десепаратизацію органів влади. Цей документ передбачає заборону на обрання  в органи місцевої влади тих, хто був помічений в сепаратистських рухах.

Я зареєстрував зміни до закону про люстрацію, де пропоную заборонити тим депутатам, які голосували за диктаторські закони 16 січня, обиратися до кінця життя, навіть в забиту сільраду.  

– Якою бачите реформу судової галузі?

– Зробити трирівневу судову систему: районні суди (місцеві), обласний суд – апеляція, Верховний суд – касація. У Верховному суді має бути палата по кримінальних справах, цивільних, адміністративних, господарська, військова і конституційного провадження. Конституційний суд як окрему інстанцію ліквідувати. Це дасть можливість спростити судову систему, наблизити її до людей.

– Віденські судові покази Дмитра Фірташа будуть мати якісь наслідки?

– Звичайно. Якби ми жили в цивілізованій країні, у нас з цього приводу уже б давно була запущена процедура імпічменту Президента. До речі, потрібно перевірити наскільки правдиві покази Фірташа, бо він заради власного порятунку може вигадувати будь-що. Сьогодні він каже, що з Порошенком домовився, завтра скаже, що з Ляшком…

Але з іншого боку, Президент Петро Порошенко мав би вийти і пояснити суспільству свою позицію: були такі домовленості чи ні, які в нього зобов’язання перед олігархами. Мовчанка Президента породжує підстави для розмов.

– На Вашу думку, хто має понести відповідальність за організацію операції по евакуації українців із Непалу? Один Шкіряк?

– Це була не операція, а порнографія. Вийшло щось на кшталт «Операция «Ы» и другие приключения Зоряна». Думаю, відповідальність дуже проста. По-перше, має бути призначений керівник служби з надзвичайних ситуацій. По-друге, ця історія дискредитує нашу армію – послали військовий літак і той не літає. З цього потрібно робити дуже серйозні висновки. І ще один привід, щоб нарешті зрозуміти, що потрібно робити ставку на відновлення власного військово-промислового потенціалу: літаки з «Антонова», харківські танки, запорізькі гелікоптери.

Війна – не лише перешкоди і труднощі, але і нові можливості для відродження ВПК, власної економіки. Не потрібно клянчити по три «Хаммери» за кордоном, ми самі можемо їх зробити.

Якщо вони хочуть нам допомогти, спишіть нам кредити. У нас десь 50 млрд. доларів заборгованості по кредитах. Коли Польща в 1991 році розпочинала свої реформи, країні списали 50 млрд. дол., за сьогоднішным курсом, це десь 100 млрд. дол. У нас у бюджеті цього року на виплату взятих кредитів передбачено 145 млрд. грн. А якби ці гроші списали нам? І ми тоді ці кошти спрямували на створення робочих місць, в першу чергу на звільнених містах Донбасу. Щоб показати різницю між «ватниками», які під російською окупацією і українською територією, яка контролюється – Краматорськ, Слов’янськ, Маріуполь і т.д. Звідки там було підґрунтя сепаратизму? Підприємства стояли, люди без зарплат – дайте їм можливість працювати і заробляти, то вони на Україну будуть молитися. І вони тоді самі тих «ватників» викинуть копняком.

Прем’єр хвалиться, що на казначейському рахунку 60 млрд.грн. Так, це величезна сума. А  звідки ця цифра взялась? Це – зараховані кредити МВФ, які йдуть на виконання бюджетних зобов’язань по зарплатах і пенсіях. Сьогодні вони є, а завтра – немає. Водночас, економіка падає – мінус 20% за попередній квартал. Тому ніякі кредити не допоможуть, якщо радикально не змінити грошово-кредитну політику. Дешеві кредитні ресурси – це, як кров в організмі. Висмокчи з оцього чудового тіла кров. Що з вас буде? Мумія єгипетська. А додайте вам переливання крові, буде сто років «баба-ягідка опять». Гонтарєва, як вурдалака, яка випиває кров з української економіки.

– Як Ви виживаєте на депутатську зарплату?

– Ніяк. Кручусь як білка в колесі. От теж, кажуть, боротьба з корупцією. Призначили зарплату директору Антикорупційного бюро в 60 тисяч гривень. Ви краще призначте по 60 тисяч гривень зарплати лікарю, міліціонеру, вчителю, і вони не будуть брати хабарів. Коли всім дають по три копійки, а директору АБ – 60 тисяч гривень – це не боротьба з корупцією,  а продукування корупції.

– У Вас дуже хороший костюм. Скільки коштує? А скільки зарплата?

– Дякую. 5 тисяч зарплата. То що мені без костюма ходити?

– Наскільки виправдано урізання зарплат чиновникам?

– Давайте говорити об’єктивно. Суспільство категорично не сприймає підвищення зарплат чиновникам. З іншого боку, коли у чиновника мала зарплата, то він шукатиме стимули для виживання.

– У вашого соратника є собака Іван Петрович – улюбленець багатьох. Пес, звичайно, прекрасний, але, чи не вважаєте, що популяризація Івана Петровича дійшла до фанатизму: він у комітетах Ради, на телеефірах, на мітингу під Конституційним судом?

– Іван Петрович – це радикальний український бульдог, який радикально загризе любого ватника, сепаратиста. Але якщо серйозно, чим більше пізнаєш людей, тим більше подобаються собаки. По ставленню до людей з  інвалідністю і тварин вимірюється рівень розвитку суспільства.

– Кажуть, що всі ці яскраві ідеї – і вила, і корова під Радою, і Петрович під Конституційним судом, - ваша творчість?

– Ні-ні-ні. Я не настільки розумний і талановитий. Це результат командної роботи.

– Повертаючись, до ситуації на сході, війна – на роки?

– З такою політикою, яка проводиться на виконання Мінських домовленостей, на нас чекає військовий конфлікт багато років. Він фактично перероджується в Придністровський сценарій. Я категорично проти цього. Бо це буде якір, що триматиме Україну на мілині російської політики. Це як нарив, який потрібно вирізати.

Ризики наступу є з усіх боків: ворог не спить. І дестабілізувати ситуацію допомагають зсередини країни. Поцікавтеся, куди щотижня літає народний депутат Юрій Бойко? У Москву. Що йому там робити? Зверніть увагу, звідки пришла застава в 120 млн. євро за Фірташа. З Москви.

– Чому Захід нарощує свою схвильованість, а конкретно не допомагає Україні?

– Західні лідери бояться Путіна. Хочуть з ним заробляти гроші, а не конфліктувати. І Заходу «до лампочки» інтереси України. Крім того, вони не зробили висновків з уроків історії 30-х років минулого століття. По відношенню до Путіна проводять політику умиротворення за рахунок здачі інтересів України.

Західні лідери бояться Путіна. Хочуть з ним заробляти гроші, а не конфліктувати.

І якщо Путін у 70-річчя Великої Перемоги виправдовує Пакт Молотова-Ріббентропа, що призвів до війни, то він ладен на все.

– Буде Третя світова війна?

Це залежить від українців, наскільки ми будемо боротись. І це залежить від великих демократів, у першу чергу, від США.

Дуже важливо, щоб змінилась Адміністрація в США. Бо ці, так звані «голуби миру» - демократи, не беруть приклад з Рузвельта.

Коли в 40-му році почалася війна Німеччини проти Великої Британії, США була десь-десь далеко. Але Рузвельт вступив у війну. І вони зробили все, щоб допомогти Британії, потім домовились про союзницькі дії з Радянським Союзом. Тобто, завжди американці були прикладом, зразком захистом свободи і демократії в світі.

Сьогодні Путін «топче» демократію, свободу, силою змінює кордон, а американці займають пасивну позицію.

– Можливо, Обама хоче красиво закінчити президенство?

– З такою політикою Обама погано вляпається. Уже вляпався.

– Тобто, до 2016 року, до виборів президента США, нічого не зміниться?

– Сподіваюсь, зміниться. Є консолідація в Конгресі, Сенаті на підтримку України. Цілком зрозуміло, що Путіна зупинить тільки сила. Ті, хто розповідає, що надання американської зброї лише розпалить Путіна, брехня. Навпаки, перед загрозою великої війни, єдина можливість, що він зупиниться. Зупиниться, коли усвідомить, що в Росію підуть тисячі-тисячі трун. А коли Путін не бачить спротиву, то він як ніж у масло заходить.

Згадайте історію, 1969 рік – Китайсько-В’єтнамська війна. Великий мільярдний комуністичний Китай напав на маленький В’єтнам. 600-тисячне військо вторглося в країну. Але в’єтнамці завдали жорсткий спротив. Під час війни, якщо не помиляюсь, втратили 140 тисяч людей, але вони змусили мільярдний Китай капітулювати. Зберегли територію, незалежність, країну.

Так, надзвичайно великою ціною. Коли ворог зі зброєю приходить на рідну землю, немає іншого способу, як воювати. Є інший варіант – підняти руки і здатись. Коли Гітлер прийшов, то наші баби і діди могли теж його хлібом-сіллю зустріти, але вони воювали. Мільйонних жертв зазнав український народ, але ми звільнили землю.

В історію ніхто нічого нового не придумав: не можливо перемогти озброєного ворога без опору.

– Тобто, мирного врегулювання не може бути?

Коли нам розказують про мир на Донбасі, то вводять в оману. Мир на сході України – ілюзія, міраж. Реальність – 50 тисячне військо проти нас. Реальність – завезені вчора (11.05.2015), за даними розвідки, нові бюлетені з Росії, і вони готують референдум про приєднання до Росії. Реальність – нові паспорти, що віддруковані в Росії, рублі. Реальність – з Ростова введений газопровід, лінія електропередач і т.д. Все готується до повторення Кримського сценарію.

– Чи є реальні механізми звільнення Надії Савченко?

– Вони полягають виключно в політичній площині. Якби Надю не використовували для політичного піару, її б уже давно обміняли. Той, хто хотів «потоптатися» на її імені і заробити політичні бали, фактично зробили її заручником великої політики. І Надя на сьогодні просто в заручниках. Потрібні політичні домовленості на найвищому рівні.  

Якби Надю не використовували для політичного піару, її б уже давно обміняли.

Не потрібно було Надію тягнути в народні депутати, «затівати ігри» з імунітетом члена ПАРЄ, а тишком-нишком обміняти. Так, як це робила СБУ, коли поміняли ФСБ-шних агентів на наших «альфівців», що захопили в Горлівці. Без галасу.

Юлія Артамощенко, Олена Галаджій

Фото Дмитро Липавський