Фабрика марнославства Дмитра Кулеби
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба з радістю і гордістю заявив, що 23 серпня МЗС запускає промо-кампанію про Україну на британському мовника ВВС.
Новина, звичайно, хороша. З розряду "надважлива". З кінця серпня і до листопада багатомільйонна аудиторія ВВС дізнається про нашу країну, її досягнення, інноваторів, інженерах, винахідників і т.д.
Це чудово. Нам є чим пишатися. Дійсно, наша країна пройшла великий і складний шлях. Ми багато втратили, багато придбали. Так, безумовно, було б дуже добре, якби весь світ знав досягнення українців. Але, як то кажуть, "повернемося до наших баранів" або просто до реальності.
А в реальності ми маємо наступне. Даний проект буде фінансуватися за рахунок федерального бюджету України. На секунду, давайте уявимо, скільки коштує запустити подібний проект навіть на один день на каналі ВВС? Навряд чи сума буде ісчесляется тисячею або п'ятьма тисячами гривень. Платити за цю "розкрутку" своєї країни будемо ми, громадяни України. Наші податки, які ми щомісяця "відстібає" до держбюджету, підуть на цей захід.
Навіть найщиріші і віддані патріоти країни замисляться: "А нам що, більше нема на що витратити гроші?" Честь своєї країни - це важливо. Ми пишаємося нашими нинішніми чемпіонами, які представляють Україну зараз в Токіо, пишаємося своїми вченими, які, на жаль, за свою працю отримують копійки. Зняти фільм про Україну і показувати його всьому світу - це круто, якщо ти можеш собі це дозволити.
У нас гідні зарплати лікарям, вчителям, держслужбовцям, інженерам організувати не можуть. Наші пенсіонери за межею бідності живуть. Наші студенти їдуть в найближчі країни, щоб хоч кудись влаштуватися після ВНЗ. Тому що там, навіть працюючи в полі, вони будуть отримувати більше, ніж тут, працюючи в державному учрежденіі.Наші військовослужбовці, що ризикують кожен день своїм життям, не знають, як гідно забезпечити свої сім'ї. Все це - реальність!
Ми вже помітили, що наш уряд злегка "чарівне". Все у них легко, просто і невимушено. Вони, як маленькі діти, бачать іграшку і: "Хочу, хочу, купи". І купують. Правда не на гроші батьків, а на гроші народу.
Так і живемо. Одні хочуть дивитися красиву рекламу, а інші намагаються звести кінці з кінцями.
Рівність? Тільки не у нас ...
.
.
