Спадок, який ми не повинні втратити
Україна завжди славились своїми родючими землями. Згадуючи історію нашої держави, ми бачимо, як наші діди й прадіди всю епоху боронили її від ворогів. Що ж притягувало увагу багатьох загарбників до нашої мирної країни? Кожен українець скаже – наші родючі землі. Один з окупантів - Адольф Гітлер - навіть практикував вивіз українського чорнозему до Німеччини під час окупації України.
Не вщухає війна за наші чорноземи й зараз. На сході України війна, півострів Крим окуповано, а в провладних кабінетах точиться бій, за те як правильно нажитися на відкритті ринку землі. Ситуація майже патова. Українські землі знову в небезпеці. Так в нашій державі на даний момент існує мораторій на продаж сільськогосподарських земель введений ще у 2002 році. Але чи потрібен він українцям?
Наприклад багато літніх людей маючи мізерні пенсії, хотіли б просто продати свої паї та й жити на отримані кошти. Або їх внуки, чи діти, які хочуть шукати кращої долі в містах чи закордоном, чи ветерани АТО, які отримали від держави земельні ділянки, також хотіли б продати такий спадок чи нагороду. Але мораторій. Вимагає відкрити ринок землі і МВФ, який ставить позицію нашої держави в рамки, оскільки нам необхідний черговий грошовий транш.
Що дасть ринок землі та які його наслідки ?
Прикриваючись меморандумом МВФ наші слуги народу хочуть дійсно домогтись продажу сільськогосподарських земель. Зробити це популістично і тд. Але чи буде це прозоро? Чи повториться ситуація, яка була в 90-ті роки з приватизацією підприємств?
З усіх ЗМІ ми чуємо, що мораторій на продаж землі буде скасований до кінця року.
Якщо врахувати все вище сказане можна зробити висновок, що питання продажу землі вже назріло. Так запровадження відкритого ринку землі, може дати новий подих українській економіці, можливі великі інвестиції в сільське господарство. Але всі розуміють, що навіть найменші помилки при його запуску можуть привести до руйнівних наслідків. Перше можуть бути створені монополії. По друге українські землі підуть за безцінь і пайщики будуть просто розорені.
Наприклад прийдуть до якоїсь бабусі хлопчики та й викуплять пай на 4 га за 1000 чи 2000 доларів. Або ж держава поставить таку ціну на землю. І що - бабуся переведе в гривні і продасть через своє соціальне становище. Це в той час як, на хвилиночку, в сусідній Польщі 1 гектар землі коштує 10000 євро.
По третє землю можуть купити іноземці, напряму або через своїх ставлеників в Україні. І що ми будемо мати? Знову панщина ? Кріпаччина? Українські продукти заполонять світ і що? А українці перейдуть на ГМО продукти, чи засіють поля рапсом, або соняшником , спустошать землі і "до побачення!". Негативний досвід приватизації промислових підприємств ми вже маємо - прийшов власник, роздерибанив, розвалив, довів до банкрутства, все - підприємства немає. Якщо ж підприємство можно відродити то землі ні.
Захистили від розкрадання народний скарб
Наші землі, це останнє, що зосталося у народу УКРАЇНИ. ВО Батьківщина досить серйозно займалася цим питанням. Лідер Юлія Володимирівна Тимошенко партії виступає з вимогою про запровадження мораторію на продаж земель до 2023 року. За її ініціативою тисячі українців залишили свої підписи в вимозі ввести мораторій на продаж Українських земель. 7 грудня більшістю голосів (236) Верховна Рада продовжила мораторій до 1 січня 2019 року. Сподіваємось це дасть можливість на створення належних умов з прозорого продажу сільськогосподарських земель .