До кішок у всі часи завжди ставилися по-різному Для когось вони були божеством, а хтось вважав їх помічниками ....
Архів
Повернутись назад
27 Грудня 2016
27 Грудня
Публікації10:02
Суспільство
Де у Києві на свята цікаво відпочити в компанії і з дітьми
Напередодні новорічних свят «АСН» дізналася, де в Києві можна зустріти Діда Мороза чи Санта Клауса, покататися на ковзанах і посмикати півня за хвіст.
Іглу Санта Клауса в Маріїнському
У Маріїнському парку ось-ось відкриється резиденція Санта Клауса і його родини. Між доріжок і засніжених дерев організатори атракції спорудили цілий комплекс із сучасних іглу, а місце назвали - казковий світ Лапландії.
У ньому є не тільки будинок самого Санти, але і його ресторан, а також майстерня ельфів, новорічна пошта, галявина ангелів, снігові піраміди. У ресторані, наприклад, місіс Клаус готуватиме новорічне печиво, а в будинку іграшок плюшевими ведмедиками і конструкторами будуть закладені полиці від підлоги до стелі. Крім цього, в Маріїнці облаштовано кілька фотозоні, місце для поцілунків під омелою, майданчик для ігор у сніжки.
Вхід на територію парку безкоштовний, платити доведеться тільки за окремі атракціони. Працюватиме резиденція до 15 січня.
Зима на ВДНГ
Ще одне казкове новорічне місце - на ВДНГ. Там зібрані різні зимові атракціони.
Ось, наприклад, льодова арена, площею понад 4 тисячі метрів квадратних. Тут можна купити вхідний квиток і просто покататися або ж записатися в школу фігурного катання, яка буде працювати кілька днів на тиждень. У вихідні масові уроки у професійних фігуристів - безкоштовні.
Далі - тюбінгові гірки. Висота найвищої дорівнює чотириповерховому будинку. Спускатися на них треба на спеціальних кріслах-таблетках. Організатори запевняють, саме такі крісла роблять спуск безпечним. Кататися на гірці можна і за відсутності снігу.
У павільйоні №1 за льодовою ареною можна поспілкуватися з Дідом Морозом. Він виходить до дітей, запитує, чи написали малюки йому листи з проханнями про подарунки, суворо цікавиться, чи добре поводилися протягом року. Потім починається шоу-програма з чудовими пригодами, учасником якої стає кожен.
Крім того, в київському парку зимових розваг на ВДНГ є палац з крижаних скульптур, електронна ялинка, Smart Robots Центр і сферичний кінотеатр.
Розгадувати ребуси і виконувати завдання діти від 4 до 14 років можуть під час ігрового шоу «Гуляндія». Тоді ж маленьким відвідувачам дозволяється в прямому сенсі доторкнутися рукою до казкових героів - наприклад, до кота Базиліо і Лисиці Алісі.
Після всіх цих розваг можна погріється в теплих альтанках, які встановлені поруч з атракціонами.
До 15 січня всі зимові локації будуть працювати щодня - по буднях до 22:00, а у вихідні - до 23:00. Щопонеділка організатори обіцяють знижки - квиток на будь-який атракціон за ціною 50 гривень.
Рік Вогненного Півня в зоопарку
А в київському зоопарку вже відкрився новий дерев'яний будиночок ручної роботи для півника. Як відомо, птах - символ прийдешнього року.
Вольєр розташований недалеко від центрального входу в зоопарк. Крім коричневого або навіть вогняного півня, вже поселилися чотири курочки.
«Цього року півень символізує світанок. Він завжди зустрічає новий день, - говорить завідувач відділу птахів столичного зоопарку Віталій Лясковський. - Це має бути дуже вдалий рік для початку будь-яких справ. Ми готувалися до початку 2017 року наперед - ще навесні купили рожевих курок, вирощували їх».
На відкритті будиночка для півника діти, які прийшли в зоопарк, могли погладити і погодувати птицю.
Під куполом Святої Софії
Святкову програму для дітей - «Чудеса від Святого Миколая» - приготували в Національному заповіднику «Софія Київська».
З 16 грудня і до 19 січня всі відвідувачі заповідника можуть помилуватися унікальною, як стверджують організатори, арт-ялинкою. Іграшки для неї приїхали до Києва з усієї України. Свої надсилали і представники діаспори. Є на ній і іграшки з петриківським розписом і репродукціями картин Марії Примаченко.
Головна ялинка країни
А в центрі Києва на Софійській площі встановлена головна ялинка країни.
Поруч - багато дерев'яних будиночків з їжею і сувенірами. Торгові ряди починаються біля дзвіниці Софійського собору і закінчуються каруселями і колесом огляду на Михайлівській площі.
Де у Києві на свята цікаво відпочити в компанії і з дітьми
Напередодні новорічних свят «АСН» дізналася, де в Києві можна зустріти Діда Мороза чи Санта Клауса, покататися на ковзанах і посмикати півня за хвіст.
Іглу Санта Клауса в Маріїнському
У Маріїнському парку ось-ось відкриється резиденція Санта Клауса і його родини. Між доріжок і засніжених дерев організатори атракції спорудили цілий комплекс із сучасних іглу, а місце назвали - казковий світ Лапландії.
У ньому є не тільки будинок самого Санти, але і його ресторан, а також майстерня ельфів, новорічна пошта, галявина ангелів, снігові піраміди. У ресторані, наприклад, місіс Клаус готуватиме новорічне печиво, а в будинку іграшок плюшевими ведмедиками і конструкторами будуть закладені полиці від підлоги до стелі. Крім цього, в Маріїнці облаштовано кілька фотозоні, місце для поцілунків під омелою, майданчик для ігор у сніжки.
Вхід на територію парку безкоштовний, платити доведеться тільки за окремі атракціони. Працюватиме резиденція до 15 січня.
Зима на ВДНГ
Ще одне казкове новорічне місце - на ВДНГ. Там зібрані різні зимові атракціони.
Ось, наприклад, льодова арена, площею понад 4 тисячі метрів квадратних. Тут можна купити вхідний квиток і просто покататися або ж записатися в школу фігурного катання, яка буде працювати кілька днів на тиждень. У вихідні масові уроки у професійних фігуристів - безкоштовні.
Далі - тюбінгові гірки. Висота найвищої дорівнює чотириповерховому будинку. Спускатися на них треба на спеціальних кріслах-таблетках. Організатори запевняють, саме такі крісла роблять спуск безпечним. Кататися на гірці можна і за відсутності снігу.
У павільйоні №1 за льодовою ареною можна поспілкуватися з Дідом Морозом. Він виходить до дітей, запитує, чи написали малюки йому листи з проханнями про подарунки, суворо цікавиться, чи добре поводилися протягом року. Потім починається шоу-програма з чудовими пригодами, учасником якої стає кожен.
Крім того, в київському парку зимових розваг на ВДНГ є палац з крижаних скульптур, електронна ялинка, Smart Robots Центр і сферичний кінотеатр.
Розгадувати ребуси і виконувати завдання діти від 4 до 14 років можуть під час ігрового шоу «Гуляндія». Тоді ж маленьким відвідувачам дозволяється в прямому сенсі доторкнутися рукою до казкових героів - наприклад, до кота Базиліо і Лисиці Алісі.
Після всіх цих розваг можна погріється в теплих альтанках, які встановлені поруч з атракціонами.
До 15 січня всі зимові локації будуть працювати щодня - по буднях до 22:00, а у вихідні - до 23:00. Щопонеділка організатори обіцяють знижки - квиток на будь-який атракціон за ціною 50 гривень.
Рік Вогненного Півня в зоопарку
А в київському зоопарку вже відкрився новий дерев'яний будиночок ручної роботи для півника. Як відомо, птах - символ прийдешнього року.
Вольєр розташований недалеко від центрального входу в зоопарк. Крім коричневого або навіть вогняного півня, вже поселилися чотири курочки.
«Цього року півень символізує світанок. Він завжди зустрічає новий день, - говорить завідувач відділу птахів столичного зоопарку Віталій Лясковський. - Це має бути дуже вдалий рік для початку будь-яких справ. Ми готувалися до початку 2017 року наперед - ще навесні купили рожевих курок, вирощували їх».
На відкритті будиночка для півника діти, які прийшли в зоопарк, могли погладити і погодувати птицю.
Під куполом Святої Софії
Святкову програму для дітей - «Чудеса від Святого Миколая» - приготували в Національному заповіднику «Софія Київська».
З 16 грудня і до 19 січня всі відвідувачі заповідника можуть помилуватися унікальною, як стверджують організатори, арт-ялинкою. Іграшки для неї приїхали до Києва з усієї України. Свої надсилали і представники діаспори. Є на ній і іграшки з петриківським розписом і репродукціями картин Марії Примаченко.
Головна ялинка країни
А в центрі Києва на Софійській площі встановлена головна ялинка країни.
Поруч - багато дерев'яних будиночків з їжею і сувенірами. Торгові ряди починаються біля дзвіниці Софійського собору і закінчуються каруселями і колесом огляду на Михайлівській площі.
Події
У Києві сталася масштабна ДТП: можливо, причетний працівник прокуратури
На Повітрофлотському проспекті в Києві сталася велика аварія. Про це повідомив керівник dtp.kiev.ua Влад Антонов у Facebook.
За його інформацією, Hyundai Tucson протаранив охоронний Renault, після чого почалася гонитва. В результаті а/м Hyundai протаранив тролейбус і влетів в опору рекламного щита.
Один з учасників ДТП може виявитися співробітником прокуратури.
«Водій заперечує, що перебував за кермом, відмовився проходити тест на наявність алкоголю в крові», - сказано в повідомленні.
У Києві сталася масштабна ДТП: можливо, причетний працівник прокуратури
На Повітрофлотському проспекті в Києві сталася велика аварія. Про це повідомив керівник dtp.kiev.ua Влад Антонов у Facebook.
За його інформацією, Hyundai Tucson протаранив охоронний Renault, після чого почалася гонитва. В результаті а/м Hyundai протаранив тролейбус і влетів в опору рекламного щита.
Один з учасників ДТП може виявитися співробітником прокуратури.
«Водій заперечує, що перебував за кермом, відмовився проходити тест на наявність алкоголю в крові», - сказано в повідомленні.
Публікації12:23
Політика
Експерт назвала 5 причин, через які зможуть забрати безвіз у України
Експерт назвала 5 причин, через які у нас зможуть забрати безвіз. Про це на прес-конференції 27 грудня заявила аналітик ОО «Європа без бар’єрів" Катерина Кульчицька, передає кореспондент АСН.
«Життя після безвізу несе багато можливостей: подорожувати без віз, відвідувати родичів, налагоджувати бізнес-стосунки. Але це несе особисту і колективну відповідальність для українців... Треба пам'ятати, що ЄС розробив 5 показників, які дають можливість призупиняти безвізовий режим. Якщо протягом 2 місяців один із показників збільшиться на 50%, то Європейська комісія чи окремі члени ЄС зможуть ініціювати призупинення безвізового режиму», - заявила вона.
Вона наголосила, що, по-перше, лише ті українці, які мають біометричні паспорти, зможуть перетнути Шенгенську зону. Ні у якому разі не можна буде використовувати безвіз для влаштування на роботу в ЄС без додаткових дозволів. Так само навіть у разі туристичної поїздки чи з іншою метою необхідно надати підтверджуючі документи на кордоні.
Але це не все. Ризик "номер один": українцям можуть відмовити у в'їзді навіть у разі надання нам безвізу, якщо кількість відмов на кордоні збільшиться.
«Більше 20 тис. українцям було відмовлено у в'їзді у 2015 році. Щодо показників 2016 року, ми сподіваємося, що цифри отримаємо вже у 2017-му... Головне, якщо після надання нам безвізу, кількість відмов українцям у в'їзді (у разі якщо вони не зможуть, наприклад, чітко обґрунтувати мету своєї поїздки) збільшиться на 50% протягом 2 місяців у порівнянні з попередніми, це може призвести до скасування безвізу», - пояснила вона.
Другий ризик призупинення безвізу вже після його надання - це збільшення кількості наших «нелегалів» на території ЄС. Ризик «номер три» - це збільшення шукачів нового притулку.
«У порівнянні з 2013 роком, цей показник шукачів притулку в ЄС збільшився у 13 разів, але в цілому цей показник не перевищує 1,5%... Проте на фоні російської пропаганди в деяких країнах ЄС (наприклад, в Італії, Греції) щодо збільшення біженців через конфлікт на Донбасі, це негатив для нас», - додала експерт.
І це при тому, що, за офіційними даними, більше 70% українцям, які просили притулок в країнах ЄС, було відмовлено за останні роки.
Ризик «номер чотири»: збільшення кількості тих, хто потрапляє в ЄС «транзитом» через Україну. Наприклад, із Афганістану. Таких "нелегалів", відповідно до Угоди з ЄС про реадмісію, Україна має повертати. Якщо їх кількість збільшиться, то ЄС зможе прийняти рішення про призупинення безвізу для нас.
Загроза «номер п’ять» - безпекова ситуація. Тобто, якщо буде терористична загроза з території України чи загострення ситуації, зокрема на Донбасі, ЄС також може ініціювати питання про призупинення безвізу. За її словами, тут з боку України треба забезпечити усі механізми перевірки та безпеки на кордоні за неконтрольованими територіями Донбасу.
Події
На Донбасі поранені двоє українських військовослужбовців
За минулий понеділок, 26 грудня, на Донбасі в результаті бойових дій отримали поранення двоє військовослужбовців Збройних Сил України. Про це на брифінгу 27 грудня повідомив спікер Міністерства оборони України з питань АТО Олександр Мотузяник.
«За минулу добу в результаті бойових дій загиблих у лавах українських військ немає, двоє військовослужбовців отримали поранення. Також двоє наших військових потрапили у ворожий полон, заблукавши поблизу Бахмутської траси», - заявив він.
Нагадаємо, що, за інформацією прес-центру штабу АТО, бійці поверталися з лікарні в частину, близько 16:00 вони збилися з дороги і заїхали на територію, яка не підконтрольна Україні.
На Донбасі поранені двоє українських військовослужбовців
За минулий понеділок, 26 грудня, на Донбасі в результаті бойових дій отримали поранення двоє військовослужбовців Збройних Сил України. Про це на брифінгу 27 грудня повідомив спікер Міністерства оборони України з питань АТО Олександр Мотузяник.
«За минулу добу в результаті бойових дій загиблих у лавах українських військ немає, двоє військовослужбовців отримали поранення. Також двоє наших військових потрапили у ворожий полон, заблукавши поблизу Бахмутської траси», - заявив він.
Нагадаємо, що, за інформацією прес-центру штабу АТО, бійці поверталися з лікарні в частину, близько 16:00 вони збилися з дороги і заїхали на територію, яка не підконтрольна Україні.
Публікації14:37
Економіка
Порошенко підписав закон, який зобов'язує ФОП-«нулівок» платити податки
Президент Петро Порошенко 27 грудня 2016 року повернув парламенту зі своїм підписом закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №5130 от 15.09.2016, в частині "про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" міститься норма про обов'язкову оплату єдиного соціального внеску також і фізособами-підприємцями, які не мають доходу (так звані «нулівки»).
Таким чином з 1 січня малі підприємці, які тимчасово не мають доходу від свого бізнесу, також будуть вносити в держскарбницю по 704 гривні на місяць. Недоліком цієї норми є той факт, що вона забирає у, наприклад, підприємців, що мають нерегулярну або сезонну роботу, можливість економити на соціальних внесках.
Тепер їм доведеться або відкладати на «позасезонні» податки або закритися.
З плюсів - держава таким чином сподівається поповнити скарбницю. Також з'явиться можливість побачити кількість прибуткових ФОПів, а заодно - зменшити адміністративні витрати на обслуговування «нулівок».
Як закритися?
Щоб закритися, ФОП потрібно так само, як і при реєстрації, звернутися до відповідного органу, наприклад в районну адміністрацію, з заявою. Для її складання потрібно мати при собі паспорт та ідентифікаційний код. Перед тим як потрапити в кабінет чиновника, заповніть так звану форму №12.
У деяких адміністраціях потрібний бланк вам запропонують купити за 1,5 гривні окремо, так що, перш ніж стати в чергу, подбайте про це.
Через добу після того, як вашу заяву буде прийнято, ви можете йти в місцеву податкову і там писати таку ж заяву.
Раніше для закриття ФОП «єдиннику» потрібно було спочатку пройти перевірку в податковій, пенсійному фонді, а свої документи здавати в архів. А ось після всього цього - йти в реєстраційну службу, де тебе нарешті знімуть з реєстрації.
Однак зараз процедуру значно спрощено, хоча до цього часу вона не досконала. Після подачі заяви в реєстраційну службу, ви вже не числитесь підприємцем, тобто жодних податків і внесків вже не платите.
Але тим не менше до закінчення строків позовної давності (3 роки) ФОП продовжує відповідати за своїми зобов'язаннями.
У податковій, в залежності від того, до якої групи платників був зарахований ФОП, процедура закриття різна, але для «єдинників» вона спрощена максимально. Єдине, за чим буде затримка, - підсумкова перевірка ФОП.Зараз вона може тривати роками і нічим так і не закінчитися. АСН відомі факти, коли підприємців податкова змушує писати повторно заяви на перевірку (до речі, писати їх підприємець за законом не зобов'язаний) після закінчення трьох років, бо за цей час перевірити роботу ФОП в податковій не встигли.
Шкода, що така чудова ініціатива iGov, як закриття ФОП без походів по держорганах, реалізована під керівництвом колишнього топ-менерджера «ПриватБанку» Дмитра Дубілета, поки доступна тільки в Дніпропетровській області.
До того ж поки вона працює тільки в частині закриття ФОП у держреєстратора, але незабаром буде розповсюджуватися і на частину процедури, пов'язану з податковою, обіцяє Дубілет.
Втім, з огляду на те, що законодавча новація стартує з новорічними святами і далеко не всі ФОП зрозуміли, що їх чекає в 2017 році, а також той факт, що податки в Україні, швидше за все, будуть і далі рости, роблячи мікробізнес взагалі збитковим, на послугу з електронного закриття ФОП буде попит.
Порошенко підписав закон, який зобов'язує ФОП-«нулівок» платити податки
Президент Петро Порошенко 27 грудня 2016 року повернув парламенту зі своїм підписом закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №5130 от 15.09.2016, в частині "про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" міститься норма про обов'язкову оплату єдиного соціального внеску також і фізособами-підприємцями, які не мають доходу (так звані «нулівки»).
Таким чином з 1 січня малі підприємці, які тимчасово не мають доходу від свого бізнесу, також будуть вносити в держскарбницю по 704 гривні на місяць. Недоліком цієї норми є той факт, що вона забирає у, наприклад, підприємців, що мають нерегулярну або сезонну роботу, можливість економити на соціальних внесках.
Тепер їм доведеться або відкладати на «позасезонні» податки або закритися.
З плюсів - держава таким чином сподівається поповнити скарбницю. Також з'явиться можливість побачити кількість прибуткових ФОПів, а заодно - зменшити адміністративні витрати на обслуговування «нулівок».
Як закритися?
Щоб закритися, ФОП потрібно так само, як і при реєстрації, звернутися до відповідного органу, наприклад в районну адміністрацію, з заявою. Для її складання потрібно мати при собі паспорт та ідентифікаційний код. Перед тим як потрапити в кабінет чиновника, заповніть так звану форму №12.
У деяких адміністраціях потрібний бланк вам запропонують купити за 1,5 гривні окремо, так що, перш ніж стати в чергу, подбайте про це.
Через добу після того, як вашу заяву буде прийнято, ви можете йти в місцеву податкову і там писати таку ж заяву.
Раніше для закриття ФОП «єдиннику» потрібно було спочатку пройти перевірку в податковій, пенсійному фонді, а свої документи здавати в архів. А ось після всього цього - йти в реєстраційну службу, де тебе нарешті знімуть з реєстрації.
Однак зараз процедуру значно спрощено, хоча до цього часу вона не досконала. Після подачі заяви в реєстраційну службу, ви вже не числитесь підприємцем, тобто жодних податків і внесків вже не платите.
Але тим не менше до закінчення строків позовної давності (3 роки) ФОП продовжує відповідати за своїми зобов'язаннями.
У податковій, в залежності від того, до якої групи платників був зарахований ФОП, процедура закриття різна, але для «єдинників» вона спрощена максимально. Єдине, за чим буде затримка, - підсумкова перевірка ФОП.Зараз вона може тривати роками і нічим так і не закінчитися. АСН відомі факти, коли підприємців податкова змушує писати повторно заяви на перевірку (до речі, писати їх підприємець за законом не зобов'язаний) після закінчення трьох років, бо за цей час перевірити роботу ФОП в податковій не встигли.
Шкода, що така чудова ініціатива iGov, як закриття ФОП без походів по держорганах, реалізована під керівництвом колишнього топ-менерджера «ПриватБанку» Дмитра Дубілета, поки доступна тільки в Дніпропетровській області.
До того ж поки вона працює тільки в частині закриття ФОП у держреєстратора, але незабаром буде розповсюджуватися і на частину процедури, пов'язану з податковою, обіцяє Дубілет.
Втім, з огляду на те, що законодавча новація стартує з новорічними святами і далеко не всі ФОП зрозуміли, що їх чекає в 2017 році, а також той факт, що податки в Україні, швидше за все, будуть і далі рости, роблячи мікробізнес взагалі збитковим, на послугу з електронного закриття ФОП буде попит.
Суспільство
Адвокат Януковича викликав наряд поліції до суду
Адвокат екс-президента України Віктора Януковича Віталій Сердюк викликав наряд поліції до Печерського районного суду Києва, оскільки, на його думку, порушено права його клієнта на захист, передає кореспондент АСН.
За словами представника захисту, суддя ігнорує право на захист Януковича, який хоче брати участь у судовому засіданні дистанційно. Однак напередодні Печерський суд Києва відмовив у відеодопиті Януковичу.
Також слід додати, що на самому засіданні адвокат заявив відвід судді Печерського суду Києва Ірині Литвиновій, який не був задоволений.
Сердюк також додав, що Янукович готовий, щоб його допитали українські слідчі у Росії.
Адвокат Януковича викликав наряд поліції до суду
Адвокат екс-президента України Віктора Януковича Віталій Сердюк викликав наряд поліції до Печерського районного суду Києва, оскільки, на його думку, порушено права його клієнта на захист, передає кореспондент АСН.
За словами представника захисту, суддя ігнорує право на захист Януковича, який хоче брати участь у судовому засіданні дистанційно. Однак напередодні Печерський суд Києва відмовив у відеодопиті Януковичу.
Також слід додати, що на самому засіданні адвокат заявив відвід судді Печерського суду Києва Ірині Литвиновій, який не був задоволений.
Сердюк також додав, що Янукович готовий, щоб його допитали українські слідчі у Росії.
За кордоном
Водолази знайшли частину другого двигуна і хвостове оперення Ту-154
На місці катастрофи літака Ту-154 в ході пошуково-рятувальної операції в Чорному морі водолази виявили частину другого двигуна і хвостове оперення лайнера. Про це передає ТАСС, посилаючись на штаб рятувальників.
«На дні моря було виявлено хвостове оперення і частина другого двигуна. Готується їх підйом», - повідомляє джерело.
Нагадаємо, ЗМІ дізналися про останні маневри Ту-154 Міноборони РФ, що розбився.
Водолази знайшли частину другого двигуна і хвостове оперення Ту-154
На місці катастрофи літака Ту-154 в ході пошуково-рятувальної операції в Чорному морі водолази виявили частину другого двигуна і хвостове оперення лайнера. Про це передає ТАСС, посилаючись на штаб рятувальників.
«На дні моря було виявлено хвостове оперення і частина другого двигуна. Готується їх підйом», - повідомляє джерело.
Нагадаємо, ЗМІ дізналися про останні маневри Ту-154 Міноборони РФ, що розбився.
Фото16:45
Суспільство
Як обжилася родина Санта Клаусів у Маріїнському парку
У Маріїнському парку відкрилася резиденція Санта Клауса. У центрі столиці на Печерську встановлений не тільки будинок чарівника, але й ресторан, новорічна пошта, майстерня ельфів, кінотеатр. Всі будиночки - в формі іглу, житла ескімосів. Навколо них всі дерева оповиті сотнями гірлянд. Центральна алея прикрашена 20 зеленими арками.
У деяких павільйонах проводяться майстер-класи для дітей. Наприклад, в одному з них дружина Санти - місіс Клаус показує, як виготовити і прикрасити традиційне різдвяне печиво.
У резиденції Санта Клауса ходить своя валюта - «сантик». Він дорівнює 30 гривням.
«Можна придбати сертифікат на певну кількість «сантиків», а потім за ці гроші розважатися в резиденції, відвідувати майстер-класи», - говорить ельф, який продає сертифікати. Кожна людина, яка купила сертифікат, стає учасником розіграшу головного призу в кінці святкувань 15 січня.
Крім платних розваг, у резиденції Санта Клауса є і безкоштовні. Всіх дітей у київській Лапландії розважають ельфи на вулиці і зустрічає дочка Санти - Санні.
Як обжилася родина Санта Клаусів у Маріїнському парку
У Маріїнському парку відкрилася резиденція Санта Клауса. У центрі столиці на Печерську встановлений не тільки будинок чарівника, але й ресторан, новорічна пошта, майстерня ельфів, кінотеатр. Всі будиночки - в формі іглу, житла ескімосів. Навколо них всі дерева оповиті сотнями гірлянд. Центральна алея прикрашена 20 зеленими арками.
У деяких павільйонах проводяться майстер-класи для дітей. Наприклад, в одному з них дружина Санти - місіс Клаус показує, як виготовити і прикрасити традиційне різдвяне печиво.
У резиденції Санта Клауса ходить своя валюта - «сантик». Він дорівнює 30 гривням.
«Можна придбати сертифікат на певну кількість «сантиків», а потім за ці гроші розважатися в резиденції, відвідувати майстер-класи», - говорить ельф, який продає сертифікати. Кожна людина, яка купила сертифікат, стає учасником розіграшу головного призу в кінці святкувань 15 січня.
Крім платних розваг, у резиденції Санта Клауса є і безкоштовні. Всіх дітей у київській Лапландії розважають ельфи на вулиці і зустрічає дочка Санти - Санні.
Події
У Харкові зловмисник кинув гранату в автосалон Lexus
Минулої ночі, 27 грудня, в Харкові невідомий кинув гранату в автосалон Lexus, розташований на вулиці Шевченка. Про це інформує прес-служба Національної поліції в Харківській області.
Інцидент стався близько другої години ночі, постраждалих немає. Зловмисник втік.
Під час огляду місця події було знайдено металеві уламки від снаряда. Пошкоджено фасад автосалону.
Цей факт був внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 296 ч. 4 (хуліганство) КК України.
Правоохоронці встановлюють обставини події.
У Харкові зловмисник кинув гранату в автосалон Lexus
Минулої ночі, 27 грудня, в Харкові невідомий кинув гранату в автосалон Lexus, розташований на вулиці Шевченка. Про це інформує прес-служба Національної поліції в Харківській області.
Інцидент стався близько другої години ночі, постраждалих немає. Зловмисник втік.
Під час огляду місця події було знайдено металеві уламки від снаряда. Пошкоджено фасад автосалону.
Цей факт був внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 296 ч. 4 (хуліганство) КК України.
Правоохоронці встановлюють обставини події.
Інтерв'ю17:13
Суспільство
Андрій Заїка
Интервью
Глава Держекоінспекції розповів, чому отруйників природи в Україні неможливо покарати Чому в Україні неможливо зупинити вирубку лісу і незаконний видобуток піску і води; про те, як Бортницька станція аерації перетворилася в сповільнену екологічну бомбу, а вся країна - на велетенський смітник, тому що закон просто не зобов'язує переробляти відходи. Про те, що будівництво в охоронних зонах зупинити практично неможливо, тому що за такі порушення "нічого не буде", чому нікому немає діла до ртутного могильника в центрі Києва і про те, як застаріле трудове законодавство грає на руку "вічнохворим" чиновникам говоримо з головою Державної екологічної інспекції України Андрієм Заїкою. АСН: Щодо заяв пана Семерака, міністра екології та природних ресурсів. Він незадоволений вашою роботою. Наскільки це відповідає дійсності? Я би сказав так: ми всі незадоволені роботою екологічної інспекції в тому форматі, в якому вона зараз існує. Є об’єктивні і суб’єктивні чинники. Питання лежить у площині повноважень інспекції. Після Революції Гідності було прийнято ряд декларативних актів по різним галузевим напрямкам. Як вони виконуються чи не виконуються в інших галузях – це не моя компетенція. Я можу сказати, що відбувається у нас в інспекції. Була прийнята коаліційна угода, яка, наскільки я розумію, де-юре ще й досі діє. Там один із пунктів, якщо я не помиляюсь – пункт 1.2.3. у розділі 17 передбачає створення єдиного контролюючого органу у сфері довкілля, якому мають бути передані всі контролюючі функції. Тобто має бути один орган, який буде контролювати все. На сьогодні контролюючі функції у природоохоронній галузі розпорошені. АСН: Що це означає на практиці? До прикладу, є Державне агентство лісових ресурсів. Воно, безумовно, робить важливу для країни річ – вирубує ліс, продає його на експорт, країна отримує валюту, яка на сьогодні дуже потрібна. Але, в той самий час, воно саме себе контролює. Логіки в цьому немає. Не може суб’єкт провадити якусь діяльнсть і сам себе контролювати. Те саме меншою мірою є в Державному агентстві водних ресурсів. Те саме є в Службі геології та надр. Коаліційна угода виходила відповідно з європейського досвіду, на який зараз так модно орієнтуватися, із світового досвіду, і врешті решт із здорового глузду. Тобто один орган контролює, інший – безпосередньо займається якоюсь виробничою діяльністю. Як наслідок цієї коаліційної угоди, був прийнятий ряд законодавчих актів, зокрема була прийнята Постанова уряду № 442, яка передбачає в частині дерегуляції розформування Сільгоспінспекції і передачу її функцій в різні органи. Частину – в новий орган, Держпродспоживслужбу, частину – в Держгеокадастр, частину – в Держекоінспекцію саме в частині контролю за землями. До прикладу, у нас існує дуже серйозна проблема, про яку всі зараз говорять – я маю на увазі сміттєзвалища. Чому ми не можемо в повній мірі ефективно впливати на цю проблему? Саме через те, що ця постанова уряду не виконана і нам ці функції досі не були передані. В цьому я вбачаю певну політичну волю. Спочатку був абсолютно логічний ланцюжок: створюємо єдиний контролюючий орган і, відповідно, він має права і несе відповідальність. Не можна нести відповідальність, не маючи прав. На сьогодні наші функції дуже сильно розпорошені. Крім того рівень покарання за злочини в природоохоронній сфері – неадекватний. Тобто неадекватно низький. Європейське законодавство на порядок більш жорстке, порівняно із українським. Однак щойно ми починаємо про це говорити, відразу ж Регуляторна служба та громадськість говорять про тиск на підприємництво. АСН: Можете навести якісь конкретні приклади? Нещодавно до мене на прийом прийшли представники громадськості селища Тарасівка на Київщині зі скаргою на незаконне сміттєзвалище і з питанням “чому ви нічого не робите?”. Сміттєзвалище незаконно зайняло близько 10-15 гектарів землі. Ми оштрафували власників на 9 тисяч гривень, оскільки в країні існує саме така методика розрахунку штрафів. Ми не можемо зі стелі взяти розмір штрафу. До чого це призводить? Суб’єкт господарювання державної чи то приватної форми власності, перш за все, керується економічною доцільністю. Зрозуміло, що є поодинокі дійсно соціально відповідальні підприємства, але в більшості випадків всі просто підраховують, що вигідніше. Сьогодні значно вигідніше сплатити мізерні штрафи і далі незаконно діяти. Можна цю ситуацію порівняти з тим, як постійно збільшуються штрафи за перевищення швидкості на дорогах та вживання алкоголю за кермом. Уявіть, що штраф за перевищення швидкості буде 201 гривню, а за вжавання алкоголю – 2 гривні. Думаю, велика кількість людей і чарку собі дозволить, і буде ганяти, і при цьому буде виконувати вимоги закону. Штраф сплатив – поїхав далі. Розмір покарання має бути такий, щоб при виборі опцій виконувати вимоги законодавства чи сплачувати штрафні санкції, все ж таки люди обирали виконувати вимоги законів. АСН: А чому за три роки дій цієї нової влади не прийняти нові законодавчі акти, які б збільшили це покарання? Держекоінспекція не є суб’єктом законодавчої ініціативи, хоча ми, зрозуміло, співпрацюємо з профільним комітетом Верховної Ради, і співпрацюємо плідно, маємо підтримку. Причини пов’язані частково з політичною волею, частково з бюрократичними перепонами. Я на державній посаді – вперше, все життя працював в бізнесі, і для мене деякі речі виглядають абсолютно дико. Коли я зайшов на цю посаду і подивився існуюче Положення про екоінспекцію, природоохоронне законодавство, ми зібрали експертів, виписали концепцію, наше бачення того, якою має бути Держекоінспекція. А потім почалися нескінченні поневіряння. АСН: Вашу концепцію не підтримали? Чи були якісь зауваження, обговорення? Ну по-перше, в Міністерстві екології з часів Майдану це вже третій міністр і, крім того, було двоє виконуючих обов’язки міністра. Тобто, фактично п’ять очільників відомства змінилися за неповних три роки. А згідно українського законодавства ми, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується урядом через міністра, Положення про Держекоінспекцію подаємо через міністерство на інші органи державної влади. І от воно знову і знову поверталося. Тобто ми зі свого боку неодноразово подавали свої пропозиції, і далі продовжуємо подавати це робити. АСН: Тобто всі ваші концепції, всі ваші пропозиції про реформування екологічної інспекції завертаються назад вже на рівні керівництва? Вони завертаються, вони тонуть... І це не лише питання Мінприроди. Це питання навіть більшою мірою інших органів. Положення має заюстувати Мінюст, його мають завізувати ряд суміжних міністерств – Міністерство АПК, інші міністерства і відомства. Тобто нічого не відбувається. АСН: А чому, на Вашу думку, за Вашими оцінками, нічого не відбувається? Відверто кажучи, я думаю, що не вистачає політичної волі і узгодженності. На жаль, якщо взяти відсутність політичного консенсусу нагорі, то це так чи інакше проецюється на всі поверхи вниз. Плюс величезною проблемою є власне правила функціонування державного механізму, що для мене особисто було справжнім відкриттям. АСН: Які саме? От візьмемо такий простий приклад, який для мене був просто шоком. Мова йде про Закон про працю, кадри, призначення і звільнення. Коли я працював у бізнесі, я розумів, що найважливіша людина – це фінансовий директор. Найважливіша людина на державній службі, на мою думку – це кадровик. Звільнити людину просто неможливо. Є випадки, коли люди за посади судяться роками. От нещодавно до нас надійшла постанова Виконавчої служби про поновлення на службі людини, яка судилася з 2009-го чи 2010-го року. Фактично у нас патерналістська держава, і суд стає на бік працівника, а не роботодавця. Враховуючи те, як у нас працюють суди, якщо у нас таких судових процесів десятки, то наш юридичний відділ більшість часу витрачає на суди всередині інспекції за поновлення на посадах. З 1-го травня поточного року вступив у дію новий Закон про державну службу, який дещо покращив ситуацію, але він дуже далекий від досконалості. АСН: ... і з “лікарняними” також виникають проблеми? Це взагалі окрема тематика. Можливо, варто запросити МОЗ зробити якесь дослідження, тому що рівень захворюваності керівного складу в екоінспекції зашкалює. Думаю, що шахтарі або робітники на уранових копальнях менше хворіють, ніж наші працівники. При чому раніше можна було чотири місяці хворіти, потім день на роботі, потім знову хворіти, і так – роками. Зараз, на щастя, закон чітко визначає: або чотири місяці хвороби безперервно, або п’ять місяців сукупно за рік. І тоді керівник має підстави звільнити людину. У нас був випадок, коли людина хворіла 119 днів, а на 120-й день вона раптом одужала, щоб далі знову хворіти. Це питання реформування системи державного управління в широкому сенсі. Ми чітко розуміємо, що відповідальність за “лікарняний”, по великому рахунку, ніхто не несе. Тому для того, щоб держава ефективно працювала, будь-який орган, не лише екоінспекція, потрібно мати керованість, мати можливість призначати і звільняти людей, і мати дієвий законодавчий інструментрій – те, чого ми наразі не маємо. Більшість претензій до екоінспекції, на превеликий жаль, не безпідставні, але ми фактично не можемо працювати так, як би ми хотіли і як ми могли би працювати. АСН: В чому, на Вашу думку, полягає вихід з такої ситуації? Потрібні зміни в законодавстві щодо діяльності екоінспекції як такої, і, напевне, більш широкі зміни. До речі, я знаю, що зараз будуть зміни до Закону про державну службу, тому що зрозуміло, що жоден закон не є на 100% досконалий. Окреме питання – це матеріально-технічне забезпечення. Що таке екоінспекція? От інспектори їдуть на рейди по браконьєрам, по рибі, надзвичайні ситуації сталися. Але автомобілі останній раз закупалися 7-8 років тому, комп’ютери – зразка десятирічної давнини, форми немає. На наступний рік у нас бюджет близько 250 мільйонів гривень. З них 90-95% - це зарплата. У нас не вистачає коштів навіть на обладнання лабораторій, на реактиви. А якщо у нас немає реактивів у лабораторіях, не повірені прилади, ми не можемо виконувати свої безпосередні функції. Навіщо просто витрачати кошти на зарплату, якщо у нас немає коштів на те, щоб виконувати нашу роботу? При цьому, на бюджетному комітеті Верховної Ради я доповідав про наш бюджет, наше бачення, скільки коштів ми просимо на лабораторії. Це відносно невеликі кошти, порівняно із зарплатою, 10-20 мільйонів гривень. А один з народних депутатів каже: “А навіщо? Ми ж вам зарплату підвищили”. Оце є рівень обізнаності і сприйняття. І це при тому, що за результатами перевірки Держекоінспекції у Дніпропетровській області ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», після судових процесів до бюджету було стягнуто понад 72 млн грн. збитків, заподіяних державі, в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Я вже не кажу про те, що йде системний процес урізання повноважень екоінспекції саме як контролюючого органу і деякі речі доходять до абсурду. АСН: Які саме повноваження екоінспекції у вас забрали? Протягом півтора року діяв мораторій на перевірки – ми взагалі нічого не могли перевіряти. З другого півріччя 2015 року цей мораторій був скасований. Але у контролюючого органу у галузі довкілля мають бути певні надзвичайні повноваження. Що я маю на увазі? Наприклад, якесь підприємство починає скидати у річку шкідливі речовини. Ми не можемо чекати місяць-два поки нам дадуть дозвіл. Ми маємо виїхати на цю подію на річці, так само як пожежники виїжджають на пожежу. Що ж у нас відбувається по факту? У нас є два види заходів: планові та позапланові. Плани заздалегідь складаються, позапланові – це коли до нас звертаються громадяни зі скаргами і ми виїжджаємо на перевірку. Зараз плануються зміни до закону, згідно яких ми маємо на сайті давати повідомлення за певний термін, що ми їдемо на позапланову перевірку. Мотивація така, що це – зниження тиску на бізнес. Але як це виглядає на практиці? Громадяни поскаржилися на підприємство, ми розмістили на сайті інформацію про те, що ми на приїдемо із перевіркою через 10 днів. Власник вимикає все обладнання і вже нічого не забруднює. Доказів забруднення у нас немає. Це те саме, якщо Нацполіція буде повідомляти наперед про обшук чи затримання. Другий момент. Є така норма – про недопуск інспекторів. От коли сталася ця трагедія на Грибовецькому сміттєзвалищі, нас питали, чому ми нічого не робимо. Перепрошую, але останні чотири чи п’ять років нас туди взагалі не допускали. АСН: Чому? У суб’єкта господарювання є право нас не допустити на перевірку. Навіщо тоді потрібна така інспекція? Звісно, коли вже сталося лихо, відкрили кримінальне провадження, всі приїхали – прокуратура, поліція – тоді вже і нас допустили. Але що з того, коли трагедія вже сталася? Тобто це питання повноважень інспекції, керованості, кадрової політики, ну і звичайно питання, з якого я починав – це питання відповідності покарання злочину. Тематика, за яку нас весь час критикують – незаконні намиви піску. Ми порушників штрафуємо, штрафи сплачуються. Але порівняно з тим, що отримують ті незаконні копачі і що вони сплачують – їм дуже вигідно ці штрафи сплачувати. Вони порушили закон, штраф сплатили, понесли покарання. АСН: Чи є якийсь бізнес інтерес, чи політична воля, чи певна зацікавленість того ж міністра Семерака та інших, хто Вас критикує в тому, що нічого не зроблено і у Вас немає реальних важелів впливу, ні законодавчих актів, ні фінансового забезпечення? Чому Вас так критикує той же міністр і його прибічники? З одного боку незручно критикувати керівництво, хоча згідно Закону про центральні органи виконавчої влади суб’єктом мого призначення є Кабінет міністрів України. Просто діяльність центральних органів виконавчої влади скеровується міністром через відповідне міністерство. Я не вбачаю якоїсь особистої неприязні. Просто, на превеликий жаль, інспекція в межах тих повноважень, які є сьогодні – неефективна і в принципі не може бути ефективною. Але питання в тому, що просто всіх звільнити і всіх нових набрати в ту матрицю, яка існує – абсолютно нічого не зміниться. Те, що треба значною мірою оновлювати склад – це теж, безумовно, правильно. Люди працюють роками, люди тримаються за посади і дуже непросто їх звільнити. Мені соромно про це говорити, але це факт – приблизно раз на місяць відбувається затримання нашого працівника. При чому інколи це доходить до абсурду. От наприклад – Чернівецька область, рік тому інспектора (прізвище називати не буду) затримали на отриманні хабаря за дозвіл при незаконному видобутку піщано-гравійної суміші. Звільнити його ми не можемо. Кілька тижнів тому той самий працівник, та сама історія, також піщано-гравійна суміш. От як так можна? Ця людина і досі працює. Це не питання, що я його тримаю чи хочу бачити. У нас іде низка судів, в основному це, звичайно, стосується керівного складу територіальних органів екоінспекції, тобто керівники інспекції, їх заступники, ті люди, які працюють там роками, для них це є засобом для існування, звичайно не зовсім легальним і вони тримаються за місця усіма силами. АСН: А вони підпадають під норми закону про очищення влади, якщо вони роками працюють на керівних посадах? Наскільки я розумію, під люстрацію попадали лише керівники територіальних органів і заступники. АСН: А на місцях щось змінилося? Нічого не змінилося. Ті самі люди, які роками в цьому варяться. От така на сьогодні ситуація. Тому, з одного боку критику на адресу інспекції я сприймаю як об’єктивну, а з іншого при такій законодавчій моделі, при такому Положенні про державну екологічну інспекцію можна всіх звільнити, нових людей набрати, але нічого не зміниться. АСН: Просто щоб поставити своїх? Не без цього. Розумієте, керівник центрального орагну виконавчої влади так чи інакше є, звичайно, фігурою неполітичною, але він має маневрувати. Є якесь бачення депутатів, є бачення голів обласних адміністрацій, тому що раніше вони погоджували призначення керівників територіальних органів. Ну і взагалі, має бути якийсь здоровий глузд, консенсус стосовно діяльності екоінспекції. Однак в такому розхитуванні ситуації навколо Держекоінспекції я конструктиву не бачу. Потрібно спочатку змінити модель, а потім міняти людей. АСН: Давайте поговоримо ще раз не про політику, а реальні проблеми. Чи контролює екоінспекція екологічність громадського транспорту? З перевіркою транспорту так само є проблема, оскільки порядок, згідно якого Держекоінспекція може це робити, скасований. Тобто ми і тут маємо проблему недосконалого законодавства в природоохоронній сфері. АСН: Останнім часом у столиці виникає багато скандалів, пов’язаних з роботою автомобільних мийок, які розташовані поблизу житлових будинків, працюють цілодобово і навіть чистять інтер’єрні килими. Чи є це законно і як з цим бореться Держекоінспекція? Справа в тому, що більшість автомийок як суб’єкти господарювання працюють за спрощеною системою оподаткування. На превеликий жаль на сьогодні екоінспекція не має повноважень перевіряти такі суб’єкти. АСН: Таке уточнення. Які наразі найбрудніші місця у столиці? І хто у цьому винен? Скажу коротко. Я досить давно і тривалий час був причетний до природоохоронної тематики, це була більше громадська діяльність. Мені здавалося, що я уявляв собі ситуацію із довкіллям. Але вона значно гірша, ніж я собі може уявити будь хто, хто не занурюється у цю проблематику. У нас справи дуже кепські. Нещодавно було оприлюднене міжнароде дослідження ВОЗ, згідно якого в Україні – найбільший у світі рівень смертності людей від викидів в атмосферне повітря. Не в абсолютних цифрах, а відносно кількості населення. Звичайно, ці дослідження відносні, це важко довести і зафіксувати, але це дуже тривожний сигнал. Можливо, ми не перші, а треті, але що це, по великому рахунку, змінює? В столиці – жахлива ситуація із Дарницькою ТЕЦ, Бортницька станція аерації, завод “Радикал”. Це я називаю забруднювачів, які всім відомі, на кого постійно скаржаться люди і ці питання потрібно вирішувати, оскількі це питання великих коштів. Крім того, весь час виникають якісь точкові проблеми і, напревеликий жаль, причина полягає у відсутності у нас важелів впливу з точки зору повноважень. От я приведу приклад. Звернулися мої знайомі, які живуть на Лівому березі у Києві в районі Ленінградської площі. Там працює підприємство “Фанпліт”, яке займається обробкою деревини. Так от це підприємство здійснює опалення тирсою і відходами деревообробки, хоча вони повинні опалювати газом. Відповідно, і рівень забруднення повітря принципово різний. Це те саме, коли вам треба скип’ятити чайник на плитці чи ви те саме можете зробити, розклавши у себе на кухні багаття. Результат буде той самий, але дихати там буде нічим. Люди скаржаться постійно. Але ми, фактично, нічого не можемо зробити. Ми прийшли перевіряти вдень, вони котел вимкнули, а вночі знову ввімкнули. Ми пишемо у Нацполіцію, прокуратуру, але нічого не відбувається. АСН: А як має бути? Які, на Вашу думку, в такій ситуації потрібні повноваження екоінспекції, щоб подібні випадки не повторювалися? Екологічна інспекція повинна мати такі повноваження, щоб ми прийшли і просто закрили підприємство. Або виписали такий штраф, щоб підприємству було вигідніше опалювати газом, аніж сплачувати його. Чому я навів цей приклад? Коли до нас надходить скарга, тобто фізична особа звертається до нас, то ми не можемо не вийти на перевірку. Інколи буває так, що подібні ситуації виникають через недобросовісну конкуренцію, хтось на сусіда образився, але бувають ситуації абсолютно об’єктивні, як у випадку, про який я щойно сказав. Спочатку мені подзвонив знайомий, потім пришла до мене делегація мешканців того району міста, тобто люди масово скаржаться, люди хворіють. Але наші можливості - мінімальні. Та сама ситуація із Дарницькою ТЕЦ – це приватне підприємство, за яким стоять кошти, прибутки. Знову ж таки, ми можемо скільки завгодно скаржитися на Бортницьку станцію аерації, але Київ не може залишитись без очисних споруд. Так само, ми не можемо відключити водоканали, які є серйозними забруднювачами. АСН: Який вихід із такої ситуації? Як нам вирішувати ці проблеми? Має бути системність, має бути державна програма, коли подібні підприємства поступово виводяться з експлуатації, вводяться нові потужності. З іншого боку є суб’єкти господарювання, і державної, і недержавної форм власності, коли від того, що ми їх закриємо, ніхто не помре, місто не залишиться без світла чи води, вони дійсно шалено забруднюють довкілля. Наприклад, раніше інспекція, виходячи на перевірку, мала повноваження призупиняти діяльність підприємства, якщо фіксувались серйозні порушення. На сьогодні ми маємо позиватися до суду. А цей процес може тривати роками. По-друге, якщо на одному боці інспекція і юристи із зарплатнею 3 тисячі гривень, а на іншому – потужне підприємство, яке заробляє серйозні кошти і має кваліфікованих юристів, які працюють за великі кошти. А потім нас питають, чому ми нічого не робимо. Ми відповідаємо, що от ми подали до суду, що ми ще можемо зробити? Є повноваження, в межах яких ми робимо максимум, що можливо. АСН: Скільки у Києві та під Києвом незаконних сміттєзвалищ? Як з цим бореться екоінспекція? Точну кількість незаконних сміттєзвалищ важко назвати, оскільки купа сміття у 5 кв.м. – це вже незаконне сміттєзвалище. Крім того, в Україні закони не зобов'язують переробляти сміття. Передбачене лише захоронення. Однією з найбільш злободенних і невирішених проблем для більшості населених пунктів країни є ліквідація незаконних сміттєзвалищ. Згідно нашого законодавства вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів покладено на органи місцевого самоврядування, які зволікають з впровадженням сучасних технологій поводження з побутовими відходами. З цієї ж причини в населених пунктах, як правило у приватному секторі, долинах річок, балках, віддалених лісах щорічно виявляються сотні і тисячі несанкціонованих звалищ. Це одна з найгостріших екологічних проблем. АСН: сміттєзвалища такі небезпечні для здоров’я людини? По-перше, розкладаючись, сміття отруює землю, грунтові води і навіть повітря. Крім того, часті випадки, коли люди самі спалюють відходи, сухе листя. Але при згоранні виділяється ще більше шкідливих речовин, таких як окис азоту, метан, вуглекислий газ та інші. Їх вміст може бути до десятків відсотків від складу повітря. Більше того, сміття самозаймається, оскільки відбуваються хімічні реакції, підвищується температура. Аби подолати цю проблему, Україні потрібні інвестори, розширена відповідальність виробника. Інший важливий момент – сміття як ресурс має великий потенціал. Його можна переробляти, використовувати для опалення метан, який утворюється на полігонах. Лише на львівському сміттєзвалищі утворюється блізько 10 млн кубічних метрів метану щорічно. Шведи – світові лідери у переробці сміття. Сьогодні у них майже половина відходів переробляється, а інша половина використовується для вироблення тепла. І лише близько 1-2% залишається непереробленим. В Україні ж натомість і досі відсутня національна система поводження з відходами, яка має починатись із зменшення кількості відходів, впроваджує роздільний збір сміття, транспортування і власне перетворення сміття у ресурс. АСН: Нещодавно екологи показували журналістам місця на Дніпрі, де річку можна перейти бродом, вона міліє. Кажуть, що це через незаконний видобуток піску. Чому це відбувається і які наслідки? У Держекоінспекції немає повноважень перевіряти суб’єктів господарювання, які здійснюють роботи по добуванню корисних копалин в частині нагляду за додержанням законодавства про охорону та використання надр на землях водного фонду та інших землях. Тобто повноваження, надані Держгеонадра, застосовуються на офіційних родовищах. А самовільне добування корисних копалин за їх межами, у тому числі на землях водного фонду, залишаються безконтрольними. При цьому згідно Ст. 23 Кодексу про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення загальною глибиною до двох метрів. Таким чином, здійснюється добування піску та його привласнення без відповідних дозвільних документів. Більше того, на даний час скасована Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду. АСН: Як, на Вашу думку, можливо вирішити цю проблему? Держекоінспекція повинна мати повноваження, які дозволять нам оперативно реагувати та негайно припиняти порушення вимог природоохоронного законодавства. Для цього потрібно запровадити рейдові перевірки. Необхідно також ввести поняття доцільності та обґрунтованості здійснення розчистки річок, розробити порядок реалізації незаконно добутих природних ресурсів, в тому числі і водних живих ресурсів з правом законного використання коштів на матеріально-технічне забезпечення для здійснення оперативних заходів. АСН: В Києві деякі новобудови будуються із порушенням законодавства, в тому числі і екологічного. Наприклад – новобудова в прибережній зоні Дніпра біля метро “Лівобережна”, або історія із озером “Качине”. Які подібні справи ви оскаржуєте? Держекоінспекція здійснює нагляд за додержанням законодавства про використання та охорону земель, у тому числі водного фонду (прибережно-захисні смуги). Відповідно до частини 2 статті 61 Земельного Кодексу України, статтями 88, 89 водного Кодексу України обмежено режим використання прибережних захисних смуг, але адміністративної відповідальності за порушення режиму не встановлено. Під час розрахування збитків, завданих самовільним зайняттям земельних ділянок ми використовуємо Методику визначення розміру шкоди, відповідно до якої нараховуються суми збитків. Але ці суми не відповідають розмірам навіть нормативно-грошової оцінки земель за 1 кв.м. Тобто маємо проблему досить невеликих штрафів та сум збитків за порушення природоохоронного законодавства. Наприклад, за діючими методиками нарахування збитків за самовільне зайняття 1 кв. земель лісового фонду сума збитків складає – 4,83 грн, природно-заповідного фонду – 21,90, прибережно-захисної смуги – 0,63 грн. Тобто, наприклад, за самовільне зайняття 10-ти соток прибережної смуги на острові Труханів нараховується шкода в сумі 630 грн. Що стосується столиці, то, як я вже сказав, у Державної екологічної інспекції у м. Києві відсутні можливості для оперативного реагування на порушення природоохоронного законодавства. Тому дуже потрібні зміни до Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», потрібно розробити Порядок проведення рейдових перевірок щодо охорони та використання водних живих ресурсів, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів. АСН: Багатостраждальна Бортницька станції аєрації щовесни знаходиться на межі прориву. Яка ситуація там зараз? Бортницька станція аерації ПАТ «АК «Київводоканал» – це єдині очисні споруди стічних вод м. Києва та прилеглих міст і селищ Київської області, досить складний комплекс інженерних споруд для повної біологічної очистки стічних вод. На станції проходять очистку всі побутові стічні води, а також стоки промислових підприємств після попередньої їхньої очистки на самих підприємствах. Проектна потужність станції – 1,8 млн. м3 стічних вод на добу (проектна потужність кожного з 3-х блоків – 600 тис. м3 на добу). Фактична витрата стічних вод, що надходять на очистку на сьогодні становить 800 000 – 1 000 000 м3 на добу. Однак, ця витрата є максимальною при якій можливо забезпечити якісну очистку стічних вод. Станція була спроектована ще у 50-60-х роках минулого століття інститутом "Київпроект" і з того часу жодних суттєвих змін в неї не вносилося. Очевидно, що на сьогодні така схема є морально застарілою і не придатною для застосування, оскільки змінився склад стічних вод, власне якість осадів. Проблема і в тому, що руйнуються залізобетонні та металеві конструкції технологічних споруд, від корозійних процесів руйнуються технологічні трубопроводи. Існуючі мулові поля перевантажені, оскільки відсутні ефективні технології утилізації осадів, які утворюються в процесі очистки стоків. Думаю, що далі ситуація може ще більше погіршуватися і призведе, в остаточному підсумку, до скиду неочищених стоків міста в р. Дніпро і виникнення екологічної катастрофи не тільки українського, а й європейського масштабу. АСН: - Дуже Вам дякую! Дякую за розмову!
Глава Держекоінспекції розповів, чому отруйників природи в Україні неможливо покарати Чому в Україні неможливо зупинити вирубку лісу і незаконний видобуток піску і води; про те, як Бортницька станція аерації перетворилася в сповільнену екологічну бомбу, а вся країна - на велетенський смітник, тому що закон просто не зобов'язує переробляти відходи. Про те, що будівництво в охоронних зонах зупинити практично неможливо, тому що за такі порушення "нічого не буде", чому нікому немає діла до ртутного могильника в центрі Києва і про те, як застаріле трудове законодавство грає на руку "вічнохворим" чиновникам говоримо з головою Державної екологічної інспекції України Андрієм Заїкою. АСН: Щодо заяв пана Семерака, міністра екології та природних ресурсів. Він незадоволений вашою роботою. Наскільки це відповідає дійсності? Я би сказав так: ми всі незадоволені роботою екологічної інспекції в тому форматі, в якому вона зараз існує. Є об’єктивні і суб’єктивні чинники. Питання лежить у площині повноважень інспекції. Після Революції Гідності було прийнято ряд декларативних актів по різним галузевим напрямкам. Як вони виконуються чи не виконуються в інших галузях – це не моя компетенція. Я можу сказати, що відбувається у нас в інспекції. Була прийнята коаліційна угода, яка, наскільки я розумію, де-юре ще й досі діє. Там один із пунктів, якщо я не помиляюсь – пункт 1.2.3. у розділі 17 передбачає створення єдиного контролюючого органу у сфері довкілля, якому мають бути передані всі контролюючі функції. Тобто має бути один орган, який буде контролювати все. На сьогодні контролюючі функції у природоохоронній галузі розпорошені. АСН: Що це означає на практиці? До прикладу, є Державне агентство лісових ресурсів. Воно, безумовно, робить важливу для країни річ – вирубує ліс, продає його на експорт, країна отримує валюту, яка на сьогодні дуже потрібна. Але, в той самий час, воно саме себе контролює. Логіки в цьому немає. Не може суб’єкт провадити якусь діяльнсть і сам себе контролювати. Те саме меншою мірою є в Державному агентстві водних ресурсів. Те саме є в Службі геології та надр. Коаліційна угода виходила відповідно з європейського досвіду, на який зараз так модно орієнтуватися, із світового досвіду, і врешті решт із здорового глузду. Тобто один орган контролює, інший – безпосередньо займається якоюсь виробничою діяльністю. Як наслідок цієї коаліційної угоди, був прийнятий ряд законодавчих актів, зокрема була прийнята Постанова уряду № 442, яка передбачає в частині дерегуляції розформування Сільгоспінспекції і передачу її функцій в різні органи. Частину – в новий орган, Держпродспоживслужбу, частину – в Держгеокадастр, частину – в Держекоінспекцію саме в частині контролю за землями. До прикладу, у нас існує дуже серйозна проблема, про яку всі зараз говорять – я маю на увазі сміттєзвалища. Чому ми не можемо в повній мірі ефективно впливати на цю проблему? Саме через те, що ця постанова уряду не виконана і нам ці функції досі не були передані. В цьому я вбачаю певну політичну волю. Спочатку був абсолютно логічний ланцюжок: створюємо єдиний контролюючий орган і, відповідно, він має права і несе відповідальність. Не можна нести відповідальність, не маючи прав. На сьогодні наші функції дуже сильно розпорошені. Крім того рівень покарання за злочини в природоохоронній сфері – неадекватний. Тобто неадекватно низький. Європейське законодавство на порядок більш жорстке, порівняно із українським. Однак щойно ми починаємо про це говорити, відразу ж Регуляторна служба та громадськість говорять про тиск на підприємництво. АСН: Можете навести якісь конкретні приклади? Нещодавно до мене на прийом прийшли представники громадськості селища Тарасівка на Київщині зі скаргою на незаконне сміттєзвалище і з питанням “чому ви нічого не робите?”. Сміттєзвалище незаконно зайняло близько 10-15 гектарів землі. Ми оштрафували власників на 9 тисяч гривень, оскільки в країні існує саме така методика розрахунку штрафів. Ми не можемо зі стелі взяти розмір штрафу. До чого це призводить? Суб’єкт господарювання державної чи то приватної форми власності, перш за все, керується економічною доцільністю. Зрозуміло, що є поодинокі дійсно соціально відповідальні підприємства, але в більшості випадків всі просто підраховують, що вигідніше. Сьогодні значно вигідніше сплатити мізерні штрафи і далі незаконно діяти. Можна цю ситуацію порівняти з тим, як постійно збільшуються штрафи за перевищення швидкості на дорогах та вживання алкоголю за кермом. Уявіть, що штраф за перевищення швидкості буде 201 гривню, а за вжавання алкоголю – 2 гривні. Думаю, велика кількість людей і чарку собі дозволить, і буде ганяти, і при цьому буде виконувати вимоги закону. Штраф сплатив – поїхав далі. Розмір покарання має бути такий, щоб при виборі опцій виконувати вимоги законодавства чи сплачувати штрафні санкції, все ж таки люди обирали виконувати вимоги законів. АСН: А чому за три роки дій цієї нової влади не прийняти нові законодавчі акти, які б збільшили це покарання? Держекоінспекція не є суб’єктом законодавчої ініціативи, хоча ми, зрозуміло, співпрацюємо з профільним комітетом Верховної Ради, і співпрацюємо плідно, маємо підтримку. Причини пов’язані частково з політичною волею, частково з бюрократичними перепонами. Я на державній посаді – вперше, все життя працював в бізнесі, і для мене деякі речі виглядають абсолютно дико. Коли я зайшов на цю посаду і подивився існуюче Положення про екоінспекцію, природоохоронне законодавство, ми зібрали експертів, виписали концепцію, наше бачення того, якою має бути Держекоінспекція. А потім почалися нескінченні поневіряння. АСН: Вашу концепцію не підтримали? Чи були якісь зауваження, обговорення? Ну по-перше, в Міністерстві екології з часів Майдану це вже третій міністр і, крім того, було двоє виконуючих обов’язки міністра. Тобто, фактично п’ять очільників відомства змінилися за неповних три роки. А згідно українського законодавства ми, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується урядом через міністра, Положення про Держекоінспекцію подаємо через міністерство на інші органи державної влади. І от воно знову і знову поверталося. Тобто ми зі свого боку неодноразово подавали свої пропозиції, і далі продовжуємо подавати це робити. АСН: Тобто всі ваші концепції, всі ваші пропозиції про реформування екологічної інспекції завертаються назад вже на рівні керівництва? Вони завертаються, вони тонуть... І це не лише питання Мінприроди. Це питання навіть більшою мірою інших органів. Положення має заюстувати Мінюст, його мають завізувати ряд суміжних міністерств – Міністерство АПК, інші міністерства і відомства. Тобто нічого не відбувається. АСН: А чому, на Вашу думку, за Вашими оцінками, нічого не відбувається? Відверто кажучи, я думаю, що не вистачає політичної волі і узгодженності. На жаль, якщо взяти відсутність політичного консенсусу нагорі, то це так чи інакше проецюється на всі поверхи вниз. Плюс величезною проблемою є власне правила функціонування державного механізму, що для мене особисто було справжнім відкриттям. АСН: Які саме? От візьмемо такий простий приклад, який для мене був просто шоком. Мова йде про Закон про працю, кадри, призначення і звільнення. Коли я працював у бізнесі, я розумів, що найважливіша людина – це фінансовий директор. Найважливіша людина на державній службі, на мою думку – це кадровик. Звільнити людину просто неможливо. Є випадки, коли люди за посади судяться роками. От нещодавно до нас надійшла постанова Виконавчої служби про поновлення на службі людини, яка судилася з 2009-го чи 2010-го року. Фактично у нас патерналістська держава, і суд стає на бік працівника, а не роботодавця. Враховуючи те, як у нас працюють суди, якщо у нас таких судових процесів десятки, то наш юридичний відділ більшість часу витрачає на суди всередині інспекції за поновлення на посадах. З 1-го травня поточного року вступив у дію новий Закон про державну службу, який дещо покращив ситуацію, але він дуже далекий від досконалості. АСН: ... і з “лікарняними” також виникають проблеми? Це взагалі окрема тематика. Можливо, варто запросити МОЗ зробити якесь дослідження, тому що рівень захворюваності керівного складу в екоінспекції зашкалює. Думаю, що шахтарі або робітники на уранових копальнях менше хворіють, ніж наші працівники. При чому раніше можна було чотири місяці хворіти, потім день на роботі, потім знову хворіти, і так – роками. Зараз, на щастя, закон чітко визначає: або чотири місяці хвороби безперервно, або п’ять місяців сукупно за рік. І тоді керівник має підстави звільнити людину. У нас був випадок, коли людина хворіла 119 днів, а на 120-й день вона раптом одужала, щоб далі знову хворіти. Це питання реформування системи державного управління в широкому сенсі. Ми чітко розуміємо, що відповідальність за “лікарняний”, по великому рахунку, ніхто не несе. Тому для того, щоб держава ефективно працювала, будь-який орган, не лише екоінспекція, потрібно мати керованість, мати можливість призначати і звільняти людей, і мати дієвий законодавчий інструментрій – те, чого ми наразі не маємо. Більшість претензій до екоінспекції, на превеликий жаль, не безпідставні, але ми фактично не можемо працювати так, як би ми хотіли і як ми могли би працювати. АСН: В чому, на Вашу думку, полягає вихід з такої ситуації? Потрібні зміни в законодавстві щодо діяльності екоінспекції як такої, і, напевне, більш широкі зміни. До речі, я знаю, що зараз будуть зміни до Закону про державну службу, тому що зрозуміло, що жоден закон не є на 100% досконалий. Окреме питання – це матеріально-технічне забезпечення. Що таке екоінспекція? От інспектори їдуть на рейди по браконьєрам, по рибі, надзвичайні ситуації сталися. Але автомобілі останній раз закупалися 7-8 років тому, комп’ютери – зразка десятирічної давнини, форми немає. На наступний рік у нас бюджет близько 250 мільйонів гривень. З них 90-95% - це зарплата. У нас не вистачає коштів навіть на обладнання лабораторій, на реактиви. А якщо у нас немає реактивів у лабораторіях, не повірені прилади, ми не можемо виконувати свої безпосередні функції. Навіщо просто витрачати кошти на зарплату, якщо у нас немає коштів на те, щоб виконувати нашу роботу? При цьому, на бюджетному комітеті Верховної Ради я доповідав про наш бюджет, наше бачення, скільки коштів ми просимо на лабораторії. Це відносно невеликі кошти, порівняно із зарплатою, 10-20 мільйонів гривень. А один з народних депутатів каже: “А навіщо? Ми ж вам зарплату підвищили”. Оце є рівень обізнаності і сприйняття. І це при тому, що за результатами перевірки Держекоінспекції у Дніпропетровській області ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», після судових процесів до бюджету було стягнуто понад 72 млн грн. збитків, заподіяних державі, в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Я вже не кажу про те, що йде системний процес урізання повноважень екоінспекції саме як контролюючого органу і деякі речі доходять до абсурду. АСН: Які саме повноваження екоінспекції у вас забрали? Протягом півтора року діяв мораторій на перевірки – ми взагалі нічого не могли перевіряти. З другого півріччя 2015 року цей мораторій був скасований. Але у контролюючого органу у галузі довкілля мають бути певні надзвичайні повноваження. Що я маю на увазі? Наприклад, якесь підприємство починає скидати у річку шкідливі речовини. Ми не можемо чекати місяць-два поки нам дадуть дозвіл. Ми маємо виїхати на цю подію на річці, так само як пожежники виїжджають на пожежу. Що ж у нас відбувається по факту? У нас є два види заходів: планові та позапланові. Плани заздалегідь складаються, позапланові – це коли до нас звертаються громадяни зі скаргами і ми виїжджаємо на перевірку. Зараз плануються зміни до закону, згідно яких ми маємо на сайті давати повідомлення за певний термін, що ми їдемо на позапланову перевірку. Мотивація така, що це – зниження тиску на бізнес. Але як це виглядає на практиці? Громадяни поскаржилися на підприємство, ми розмістили на сайті інформацію про те, що ми на приїдемо із перевіркою через 10 днів. Власник вимикає все обладнання і вже нічого не забруднює. Доказів забруднення у нас немає. Це те саме, якщо Нацполіція буде повідомляти наперед про обшук чи затримання. Другий момент. Є така норма – про недопуск інспекторів. От коли сталася ця трагедія на Грибовецькому сміттєзвалищі, нас питали, чому ми нічого не робимо. Перепрошую, але останні чотири чи п’ять років нас туди взагалі не допускали. АСН: Чому? У суб’єкта господарювання є право нас не допустити на перевірку. Навіщо тоді потрібна така інспекція? Звісно, коли вже сталося лихо, відкрили кримінальне провадження, всі приїхали – прокуратура, поліція – тоді вже і нас допустили. Але що з того, коли трагедія вже сталася? Тобто це питання повноважень інспекції, керованості, кадрової політики, ну і звичайно питання, з якого я починав – це питання відповідності покарання злочину. Тематика, за яку нас весь час критикують – незаконні намиви піску. Ми порушників штрафуємо, штрафи сплачуються. Але порівняно з тим, що отримують ті незаконні копачі і що вони сплачують – їм дуже вигідно ці штрафи сплачувати. Вони порушили закон, штраф сплатили, понесли покарання. АСН: Чи є якийсь бізнес інтерес, чи політична воля, чи певна зацікавленість того ж міністра Семерака та інших, хто Вас критикує в тому, що нічого не зроблено і у Вас немає реальних важелів впливу, ні законодавчих актів, ні фінансового забезпечення? Чому Вас так критикує той же міністр і його прибічники? З одного боку незручно критикувати керівництво, хоча згідно Закону про центральні органи виконавчої влади суб’єктом мого призначення є Кабінет міністрів України. Просто діяльність центральних органів виконавчої влади скеровується міністром через відповідне міністерство. Я не вбачаю якоїсь особистої неприязні. Просто, на превеликий жаль, інспекція в межах тих повноважень, які є сьогодні – неефективна і в принципі не може бути ефективною. Але питання в тому, що просто всіх звільнити і всіх нових набрати в ту матрицю, яка існує – абсолютно нічого не зміниться. Те, що треба значною мірою оновлювати склад – це теж, безумовно, правильно. Люди працюють роками, люди тримаються за посади і дуже непросто їх звільнити. Мені соромно про це говорити, але це факт – приблизно раз на місяць відбувається затримання нашого працівника. При чому інколи це доходить до абсурду. От наприклад – Чернівецька область, рік тому інспектора (прізвище називати не буду) затримали на отриманні хабаря за дозвіл при незаконному видобутку піщано-гравійної суміші. Звільнити його ми не можемо. Кілька тижнів тому той самий працівник, та сама історія, також піщано-гравійна суміш. От як так можна? Ця людина і досі працює. Це не питання, що я його тримаю чи хочу бачити. У нас іде низка судів, в основному це, звичайно, стосується керівного складу територіальних органів екоінспекції, тобто керівники інспекції, їх заступники, ті люди, які працюють там роками, для них це є засобом для існування, звичайно не зовсім легальним і вони тримаються за місця усіма силами. АСН: А вони підпадають під норми закону про очищення влади, якщо вони роками працюють на керівних посадах? Наскільки я розумію, під люстрацію попадали лише керівники територіальних органів і заступники. АСН: А на місцях щось змінилося? Нічого не змінилося. Ті самі люди, які роками в цьому варяться. От така на сьогодні ситуація. Тому, з одного боку критику на адресу інспекції я сприймаю як об’єктивну, а з іншого при такій законодавчій моделі, при такому Положенні про державну екологічну інспекцію можна всіх звільнити, нових людей набрати, але нічого не зміниться. АСН: Просто щоб поставити своїх? Не без цього. Розумієте, керівник центрального орагну виконавчої влади так чи інакше є, звичайно, фігурою неполітичною, але він має маневрувати. Є якесь бачення депутатів, є бачення голів обласних адміністрацій, тому що раніше вони погоджували призначення керівників територіальних органів. Ну і взагалі, має бути якийсь здоровий глузд, консенсус стосовно діяльності екоінспекції. Однак в такому розхитуванні ситуації навколо Держекоінспекції я конструктиву не бачу. Потрібно спочатку змінити модель, а потім міняти людей. АСН: Давайте поговоримо ще раз не про політику, а реальні проблеми. Чи контролює екоінспекція екологічність громадського транспорту? З перевіркою транспорту так само є проблема, оскільки порядок, згідно якого Держекоінспекція може це робити, скасований. Тобто ми і тут маємо проблему недосконалого законодавства в природоохоронній сфері. АСН: Останнім часом у столиці виникає багато скандалів, пов’язаних з роботою автомобільних мийок, які розташовані поблизу житлових будинків, працюють цілодобово і навіть чистять інтер’єрні килими. Чи є це законно і як з цим бореться Держекоінспекція? Справа в тому, що більшість автомийок як суб’єкти господарювання працюють за спрощеною системою оподаткування. На превеликий жаль на сьогодні екоінспекція не має повноважень перевіряти такі суб’єкти. АСН: Таке уточнення. Які наразі найбрудніші місця у столиці? І хто у цьому винен? Скажу коротко. Я досить давно і тривалий час був причетний до природоохоронної тематики, це була більше громадська діяльність. Мені здавалося, що я уявляв собі ситуацію із довкіллям. Але вона значно гірша, ніж я собі може уявити будь хто, хто не занурюється у цю проблематику. У нас справи дуже кепські. Нещодавно було оприлюднене міжнароде дослідження ВОЗ, згідно якого в Україні – найбільший у світі рівень смертності людей від викидів в атмосферне повітря. Не в абсолютних цифрах, а відносно кількості населення. Звичайно, ці дослідження відносні, це важко довести і зафіксувати, але це дуже тривожний сигнал. Можливо, ми не перші, а треті, але що це, по великому рахунку, змінює? В столиці – жахлива ситуація із Дарницькою ТЕЦ, Бортницька станція аерації, завод “Радикал”. Це я називаю забруднювачів, які всім відомі, на кого постійно скаржаться люди і ці питання потрібно вирішувати, оскількі це питання великих коштів. Крім того, весь час виникають якісь точкові проблеми і, напревеликий жаль, причина полягає у відсутності у нас важелів впливу з точки зору повноважень. От я приведу приклад. Звернулися мої знайомі, які живуть на Лівому березі у Києві в районі Ленінградської площі. Там працює підприємство “Фанпліт”, яке займається обробкою деревини. Так от це підприємство здійснює опалення тирсою і відходами деревообробки, хоча вони повинні опалювати газом. Відповідно, і рівень забруднення повітря принципово різний. Це те саме, коли вам треба скип’ятити чайник на плитці чи ви те саме можете зробити, розклавши у себе на кухні багаття. Результат буде той самий, але дихати там буде нічим. Люди скаржаться постійно. Але ми, фактично, нічого не можемо зробити. Ми прийшли перевіряти вдень, вони котел вимкнули, а вночі знову ввімкнули. Ми пишемо у Нацполіцію, прокуратуру, але нічого не відбувається. АСН: А як має бути? Які, на Вашу думку, в такій ситуації потрібні повноваження екоінспекції, щоб подібні випадки не повторювалися? Екологічна інспекція повинна мати такі повноваження, щоб ми прийшли і просто закрили підприємство. Або виписали такий штраф, щоб підприємству було вигідніше опалювати газом, аніж сплачувати його. Чому я навів цей приклад? Коли до нас надходить скарга, тобто фізична особа звертається до нас, то ми не можемо не вийти на перевірку. Інколи буває так, що подібні ситуації виникають через недобросовісну конкуренцію, хтось на сусіда образився, але бувають ситуації абсолютно об’єктивні, як у випадку, про який я щойно сказав. Спочатку мені подзвонив знайомий, потім пришла до мене делегація мешканців того району міста, тобто люди масово скаржаться, люди хворіють. Але наші можливості - мінімальні. Та сама ситуація із Дарницькою ТЕЦ – це приватне підприємство, за яким стоять кошти, прибутки. Знову ж таки, ми можемо скільки завгодно скаржитися на Бортницьку станцію аерації, але Київ не може залишитись без очисних споруд. Так само, ми не можемо відключити водоканали, які є серйозними забруднювачами. АСН: Який вихід із такої ситуації? Як нам вирішувати ці проблеми? Має бути системність, має бути державна програма, коли подібні підприємства поступово виводяться з експлуатації, вводяться нові потужності. З іншого боку є суб’єкти господарювання, і державної, і недержавної форм власності, коли від того, що ми їх закриємо, ніхто не помре, місто не залишиться без світла чи води, вони дійсно шалено забруднюють довкілля. Наприклад, раніше інспекція, виходячи на перевірку, мала повноваження призупиняти діяльність підприємства, якщо фіксувались серйозні порушення. На сьогодні ми маємо позиватися до суду. А цей процес може тривати роками. По-друге, якщо на одному боці інспекція і юристи із зарплатнею 3 тисячі гривень, а на іншому – потужне підприємство, яке заробляє серйозні кошти і має кваліфікованих юристів, які працюють за великі кошти. А потім нас питають, чому ми нічого не робимо. Ми відповідаємо, що от ми подали до суду, що ми ще можемо зробити? Є повноваження, в межах яких ми робимо максимум, що можливо. АСН: Скільки у Києві та під Києвом незаконних сміттєзвалищ? Як з цим бореться екоінспекція? Точну кількість незаконних сміттєзвалищ важко назвати, оскільки купа сміття у 5 кв.м. – це вже незаконне сміттєзвалище. Крім того, в Україні закони не зобов'язують переробляти сміття. Передбачене лише захоронення. Однією з найбільш злободенних і невирішених проблем для більшості населених пунктів країни є ліквідація незаконних сміттєзвалищ. Згідно нашого законодавства вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів покладено на органи місцевого самоврядування, які зволікають з впровадженням сучасних технологій поводження з побутовими відходами. З цієї ж причини в населених пунктах, як правило у приватному секторі, долинах річок, балках, віддалених лісах щорічно виявляються сотні і тисячі несанкціонованих звалищ. Це одна з найгостріших екологічних проблем. АСН: сміттєзвалища такі небезпечні для здоров’я людини? По-перше, розкладаючись, сміття отруює землю, грунтові води і навіть повітря. Крім того, часті випадки, коли люди самі спалюють відходи, сухе листя. Але при згоранні виділяється ще більше шкідливих речовин, таких як окис азоту, метан, вуглекислий газ та інші. Їх вміст може бути до десятків відсотків від складу повітря. Більше того, сміття самозаймається, оскільки відбуваються хімічні реакції, підвищується температура. Аби подолати цю проблему, Україні потрібні інвестори, розширена відповідальність виробника. Інший важливий момент – сміття як ресурс має великий потенціал. Його можна переробляти, використовувати для опалення метан, який утворюється на полігонах. Лише на львівському сміттєзвалищі утворюється блізько 10 млн кубічних метрів метану щорічно. Шведи – світові лідери у переробці сміття. Сьогодні у них майже половина відходів переробляється, а інша половина використовується для вироблення тепла. І лише близько 1-2% залишається непереробленим. В Україні ж натомість і досі відсутня національна система поводження з відходами, яка має починатись із зменшення кількості відходів, впроваджує роздільний збір сміття, транспортування і власне перетворення сміття у ресурс. АСН: Нещодавно екологи показували журналістам місця на Дніпрі, де річку можна перейти бродом, вона міліє. Кажуть, що це через незаконний видобуток піску. Чому це відбувається і які наслідки? У Держекоінспекції немає повноважень перевіряти суб’єктів господарювання, які здійснюють роботи по добуванню корисних копалин в частині нагляду за додержанням законодавства про охорону та використання надр на землях водного фонду та інших землях. Тобто повноваження, надані Держгеонадра, застосовуються на офіційних родовищах. А самовільне добування корисних копалин за їх межами, у тому числі на землях водного фонду, залишаються безконтрольними. При цьому згідно Ст. 23 Кодексу про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення загальною глибиною до двох метрів. Таким чином, здійснюється добування піску та його привласнення без відповідних дозвільних документів. Більше того, на даний час скасована Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду. АСН: Як, на Вашу думку, можливо вирішити цю проблему? Держекоінспекція повинна мати повноваження, які дозволять нам оперативно реагувати та негайно припиняти порушення вимог природоохоронного законодавства. Для цього потрібно запровадити рейдові перевірки. Необхідно також ввести поняття доцільності та обґрунтованості здійснення розчистки річок, розробити порядок реалізації незаконно добутих природних ресурсів, в тому числі і водних живих ресурсів з правом законного використання коштів на матеріально-технічне забезпечення для здійснення оперативних заходів. АСН: В Києві деякі новобудови будуються із порушенням законодавства, в тому числі і екологічного. Наприклад – новобудова в прибережній зоні Дніпра біля метро “Лівобережна”, або історія із озером “Качине”. Які подібні справи ви оскаржуєте? Держекоінспекція здійснює нагляд за додержанням законодавства про використання та охорону земель, у тому числі водного фонду (прибережно-захисні смуги). Відповідно до частини 2 статті 61 Земельного Кодексу України, статтями 88, 89 водного Кодексу України обмежено режим використання прибережних захисних смуг, але адміністративної відповідальності за порушення режиму не встановлено. Під час розрахування збитків, завданих самовільним зайняттям земельних ділянок ми використовуємо Методику визначення розміру шкоди, відповідно до якої нараховуються суми збитків. Але ці суми не відповідають розмірам навіть нормативно-грошової оцінки земель за 1 кв.м. Тобто маємо проблему досить невеликих штрафів та сум збитків за порушення природоохоронного законодавства. Наприклад, за діючими методиками нарахування збитків за самовільне зайняття 1 кв. земель лісового фонду сума збитків складає – 4,83 грн, природно-заповідного фонду – 21,90, прибережно-захисної смуги – 0,63 грн. Тобто, наприклад, за самовільне зайняття 10-ти соток прибережної смуги на острові Труханів нараховується шкода в сумі 630 грн. Що стосується столиці, то, як я вже сказав, у Державної екологічної інспекції у м. Києві відсутні можливості для оперативного реагування на порушення природоохоронного законодавства. Тому дуже потрібні зміни до Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», потрібно розробити Порядок проведення рейдових перевірок щодо охорони та використання водних живих ресурсів, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів. АСН: Багатостраждальна Бортницька станції аєрації щовесни знаходиться на межі прориву. Яка ситуація там зараз? Бортницька станція аерації ПАТ «АК «Київводоканал» – це єдині очисні споруди стічних вод м. Києва та прилеглих міст і селищ Київської області, досить складний комплекс інженерних споруд для повної біологічної очистки стічних вод. На станції проходять очистку всі побутові стічні води, а також стоки промислових підприємств після попередньої їхньої очистки на самих підприємствах. Проектна потужність станції – 1,8 млн. м3 стічних вод на добу (проектна потужність кожного з 3-х блоків – 600 тис. м3 на добу). Фактична витрата стічних вод, що надходять на очистку на сьогодні становить 800 000 – 1 000 000 м3 на добу. Однак, ця витрата є максимальною при якій можливо забезпечити якісну очистку стічних вод. Станція була спроектована ще у 50-60-х роках минулого століття інститутом "Київпроект" і з того часу жодних суттєвих змін в неї не вносилося. Очевидно, що на сьогодні така схема є морально застарілою і не придатною для застосування, оскільки змінився склад стічних вод, власне якість осадів. Проблема і в тому, що руйнуються залізобетонні та металеві конструкції технологічних споруд, від корозійних процесів руйнуються технологічні трубопроводи. Існуючі мулові поля перевантажені, оскільки відсутні ефективні технології утилізації осадів, які утворюються в процесі очистки стоків. Думаю, що далі ситуація може ще більше погіршуватися і призведе, в остаточному підсумку, до скиду неочищених стоків міста в р. Дніпро і виникнення екологічної катастрофи не тільки українського, а й європейського масштабу. АСН: - Дуже Вам дякую! Дякую за розмову!
Політика
СБУ заборонила російському реперу в'їзд в Україну на три роки
Російському реп-виконавцю, який виступає під псевдонімом L'One, заборонили в'їзд в Україну на три роки, повідомив народний депутат Володимир Парасюк з посиланням на рішення Служби безпеки України.
«Громадянину Російської Федерації Горозії Левану Емзаровчу (L'One) винесено постанову про заборону в'їзду в Україну терміном на три роки. Ніхто не має права незаконно відвідувати український Крим, а тим більше якщо йдеться про адептів «русского мира», - заявив він на своїй сторінці в Facebook.
СБУ заборонила російському реперу в'їзд в Україну на три роки
Російському реп-виконавцю, який виступає під псевдонімом L'One, заборонили в'їзд в Україну на три роки, повідомив народний депутат Володимир Парасюк з посиланням на рішення Служби безпеки України.
«Громадянину Російської Федерації Горозії Левану Емзаровчу (L'One) винесено постанову про заборону в'їзду в Україну терміном на три роки. Ніхто не має права незаконно відвідувати український Крим, а тим більше якщо йдеться про адептів «русского мира», - заявив він на своїй сторінці в Facebook.
Політика
У Київській облраді замість депутата від Опоблоку голосувала невідома дівчина
В ході сесії в Київській облраді замість депутата від «Опозиційного блоку» Миколи Фурдичка голосувала невідома дівчина. Про це заявили в Громадському русі «Чесно».
У повідомленні сказано, що Фурдичко часто прогулював засідання обласної ради, а 26 грудня замість нього прийшла і голосувала невідома дівчина. Було зафіксовано голосування мінімум за п'ять рішень. Перед голосуванням за бюджет вона запідозрила, що її знімають і покинула сесійну залу. Замість Фурдичка, озираючись, кнопкодавила Береза Світлана.
У соцмережах вдалося знайти екс-працівницю прес-служи облради Оксану Ковальчук - схожу на цю дівчину. У профілі Ковальчук фотографії в подібній сукні.
У Київській облраді замість депутата від Опоблоку голосувала невідома дівчина
В ході сесії в Київській облраді замість депутата від «Опозиційного блоку» Миколи Фурдичка голосувала невідома дівчина. Про це заявили в Громадському русі «Чесно».
У повідомленні сказано, що Фурдичко часто прогулював засідання обласної ради, а 26 грудня замість нього прийшла і голосувала невідома дівчина. Було зафіксовано голосування мінімум за п'ять рішень. Перед голосуванням за бюджет вона запідозрила, що її знімають і покинула сесійну залу. Замість Фурдичка, озираючись, кнопкодавила Береза Світлана.
У соцмережах вдалося знайти екс-працівницю прес-служи облради Оксану Ковальчук - схожу на цю дівчину. У профілі Ковальчук фотографії в подібній сукні.
Суспільство
У Сіверську відновили підірваний бойовиками міст
У вівторок, 27 грудня, здали в експлуатацію міст на околиці Сіверська Донецької області через річку Суха Плотва, який був знищений в 2014 році бойовиками, повідомив голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський.
«Ми почали відновлювати міст 13 вересня 2016 року. Будівельники повністю демонтували попередню конструкцію і побудували на її місці нову. Новий міст на чотири метри довший і його вантажопідйомність збільшилася з 80 до 100 тонн», - заявив він на своїй сторінці в Facebook.
За його словами, на відновлення моста було виділено 12,4 млн грн з Державного фонду регіонального розвитку та 1,3 млн грн з обласного бюджету.
Міст через річку Суха Плотва підірвали проросійські бойовики перед відступом в Горлівку в 2014 році. Вибухівкою були знищені опори і прогін.
У Сіверську відновили підірваний бойовиками міст
У вівторок, 27 грудня, здали в експлуатацію міст на околиці Сіверська Донецької області через річку Суха Плотва, який був знищений в 2014 році бойовиками, повідомив голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський.
«Ми почали відновлювати міст 13 вересня 2016 року. Будівельники повністю демонтували попередню конструкцію і побудували на її місці нову. Новий міст на чотири метри довший і його вантажопідйомність збільшилася з 80 до 100 тонн», - заявив він на своїй сторінці в Facebook.
За його словами, на відновлення моста було виділено 12,4 млн грн з Державного фонду регіонального розвитку та 1,3 млн грн з обласного бюджету.
Міст через річку Суха Плотва підірвали проросійські бойовики перед відступом в Горлівку в 2014 році. Вибухівкою були знищені опори і прогін.
Гороскоп Тамари Глоби на травень обіцяє чимало можливостей для всіх без винятку знаків зодіаку
Але є серед ни....
♈️ Овен (21 березня - 19 квітня)
Сьогодні може бути день, коли ваше прагнення до самовираження та дії буде ос....
1 травня о 3:08 розпочнеться 23-й місячний день Фаза Місяця – спадна
♈️ Овен (21 березня - 19 квітня)
Сьогодні ви можете відчувати особливу енергію у вашій романтиці Це чудовий ч....
/-2,1898031234741-/
/-pc-/
Top