Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
22 Квітня 2015
22 Квітня
Блог:
Думки09:00
Події
Олексій Мельник
Немає гарантій, що не відбудеться просто зміна табличок
У разі успішної реалізації ідеї по створенню національної поліції у міністра внутрішніх справ будуть обмежені важелі впливу на роботу міліції. Таку думку «Аналітичної cлужбі Новин» висловив співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки центру імені Разумкова Олексій Мельник.
«У разі успішної реалізації ідеї, національна поліція буде відділена від МВС. Тобто міністр МВС більше не буде міністром міліції, він буде мати дуже обмежені важелі впливу на роботу міліції », - сказав він.
У той же час він пояснив, що ключовим буде начальник національної поліції, який призначатиметься на чотири роки, і який не буде змінюватися при зміні уряду.
«Він не буде політично незалежний як сьогодні керівник МВС, а це має велике значення. До того ж у нього будуть як повноваження, так і відповідальність. Далі все залежить від того, чи зможуть поліцейські по новому працювати як на місцях, так і на керівному рівні. Але ключове, що МВС більше не буде міністерством міліції», - зазначив він.
При цьому експерт акцентував, що немає ніяких гарантій, що просто не відбудеться зміна табличок «міліції» на «поліцію», так як в українських умовах будь-яку ідею можна зіпсувати.
«Але зміна назви - це перший крок, сигнал, який подається суспільству і міліціонерам, що почалися зміни, а далі необхідно нарощувати і показувати реальні успіхи», - резюмував він.
Інтерв'ю09:30
Політика
Василь Вовк
Интервью
Василь Вовк: Я казав Захарченку, що в нас за утримання заручника – 15 років, у Росії – довічне Війна, яку у нас досі називають Антитерористичною операцією, - це не лише втрати, біль і сльози, а ще й неприхований цинізм. Бо ж тоді, коли одні жертвують своїм здоров’ям і навіть життям, щоб відстояти територіальну цілісність рідної землі, інші - піаряться, розважаються і навіть, що особливо боляче, заробляють на людській біді чималі гроші. Про те, як ділки від війни намагаються нині збагатитися на військових діях на Донбасі, як складається доля бранців, захоплених терористами, про можливість звільнення Надії Савченко та багато іншого «Аналітичній службі новин» (АСН) в ексклюзивному інтерв’ю розповів начальник Головного слідчого управління Служби безпеки України генерал-майор Василь Вовк. - Василю Васильовичу, чому досі не спрацювала формула обміну полонених «всіх на всіх». Адже на перемовинах у Мінську неодноразово обговорювався саме такий варіант. Яких заходів вживається, щоб вирішити питання щодо їхнього повернення додому? - Я не визнаю в цій ситуації слова «полонені», адже це відповідний статус, передбачений Женевською конвенцією у разі ведення воєнних дій. Там прописано певні правила щодо поводження з полоненими, умов їхнього утримання. Про які конвенції і статуси може йтися, коли наших хлопців беруть у заручники, викрадають, тримають у нелюдських умовах? Я вже не кажу про злочини міжнародного характеру: знущання, тортури, вигнання на рабські роботи. Ще із середини минулого року почали захоплювати блокпости, з поля бою забирали поранених, тих, хто не міг нікуди піти, перебував в оточенні. Їх утримували в підвалах Донецького управління СБУ, конюшнях, казармах, гаражах. Забирали захоплених заручників додому, де поводилися з ними, як із рабами. Всі ці дії підпадають під кілька статей Кримінального кодексу:146-у, 147-у й 148-у. Тобто незаконне позбавлення волі, викрадання людей, утримування у заручниках. І люди, які це роблять, злочинці. Але представники так званих «ЛНР» і «ДНР» проконсультувалися з російськими правниками й наполягають саме на такому визначенні: полонені з обох сторін. Тим самим вони хочуть підвищити статус своїх і принизити наших. Хоч у нас немає ніяких полонених. Є лише підозрювані у злочинах, які утримуються в СІЗО, або ті, хто вже засуджений. Зазвичай за безпосередню участь у терористичній діяльності або надання терористам допомоги. Я був присутній на всіх мінських зустрічах і завжди казав: «Жодних умов, ви вчинили злочини, віддайте наших людей, ви їх тримаєте незаконно». Так само я не визнаю слова «обмін». Ми не проводимо торговельно-грошових операцій. А робимо все можливе, щоб повернути наших людей, яких незаконно позбавили волі. - Як би ви це не називали, ситуація, на жаль, зводиться до певних торгів. І першу скрипку на цих торгах відіграє протилежна сторона, диктуючи умови та розповідаючи по російському телебаченню, що саме Україна порушує домовленості. Скільки людей уже вдалося визволити і що за них просять терористи? - Зазвичай гроші. Або намагаються заробити іншим способом, не напряму. Наприклад, наполягають, щоб ми відпустили кримінальних злочинців, які взагалі не мають відношення ні до Донецька, ні до Луганська. Так, один із них відбуває покарання в одній з колоній. Це - злодій у законі. Йому дали 15 років за подвійне вбивство. Він навіть ніколи не був у Донецьку, не знає, що таке тероризм чи сепаратизм. Ще один сидить у Львові. Вбив цілу сім’ю. Зараз хочуть на обмін ще одного злочинця, який не просто вбив родину, а відрізав людям голови. Хто нас зрозуміє, якщо ми випускатимемо таких злочинців? Ми спочатку притягували до відповідальності всіх, хто займався сепаратизмом. Передусім ідеться про заклики до порушення територіальної цілісності України. І віддавали їм саме такий контингент. Але, що важливо, ці їм не потрібні. Хочуть тих, хто вбивав людей. А коли ми не погоджуємося на подібний обмін, виходять на російські канали й кажуть, що це українці затримують процес. Коли у вересні за дорученням Президента при СБУ було створено Центр, який надає допомогу із визволення людей, що потрапили у заручники, ми зібрали перші списки, і почалася копітка робота. Я приїхав у Мінськ зі списком, у якому було майже дві тисячі осіб, і кажу: «Давайте всіх на всіх. Повідомте, хто у вас є, кого немає». Відповідають, що є лише тисяча осіб, місце перебування яких достеменно відоме. Решту потрібно шукати. А робити це непросто, адже там хазяйнують понад десяток командирів так званих вільних козаків, вони нікому не підпорядковуються і роблять що хочуть. Там про юриспруденцію навіть не йдеться. Це - територія України, що визнає навіть Російська Федерація. Але дію українських законів на тій території, так би мовити, тимчасово зупинено. Там фактично немає законів – є порядки, встановлені місцевими бандюками. Починаючи від тих, яких нібито вибрали, й закінчуючи тими, які мають свої бандформування і нікому не підпорядковуються. Там є «сепаратисти у сепаратистів». Такий собі Мозговий заявив про створення Горлівської республіки. Вони там ведуть слідство, придумують власні кодекси «ДНР» і «ЛНР»… - І що, з кожним таким місцевим бандитом треба окремо домовлятися? - Проблема в тому, як на них вийти. Намагаємося це робити через волонтерів. - Волонтери в інтерв’ю часто підкреслюють, що немає загальної статистики і СБУ навіть не відстежує, скільки людей нині примусово утримують на територіях, підконтрольних терористам. Це правда? - Ми все відстежуємо і співпрацюємо з волонтерами. Адже серед них справді є люди, які допомагають за покликом серця. Такі люди зазвичай у телевізорах не світяться, однак трапляються й такі, хто прийшов на цьому максимально пропіаритися, щоб із часом отримати змогу кудись балотуватися. У Мінську відчував велику підтримку Леоніда Кучми та представника ОБСЄ Хайді Тальявіні. Про Кучму не дуже популярно говорити позитивно, але він відіграє важливу роль у цих перемовинах, відстоюючи проукраїнську позицію. До нього та сторона прислуховується і не веде себе нахабно. - Заручників обмінюють на бойовиків. Чи були випадки, коли під час звільнення певних осіб доводилося обирати між службовим обов’язком і власним сумлінням? - Службою безпеки України був затриманий один із так званих міністрів «ДНР» Баранов. Потім його відпустили заради двох наших офіцерів. Змінили запобіжний захід. Та через два дні він не з’явився на допит – і ми оголосили його в розшук. Ось чому я кажу, що це операція зі звільнення наших заручників, а не обмін. Ми йдемо на юридичні тонкощі, враховуючи потребу у визволенні наших дітей, батьків, братів, сестер. За великим рахунком – ідемо на компроміс з «юридичною» совістю, але не з людською. - Знайомі звертаються з проханням допомогти? - Моя сусідка зателефонувала, коли я був на зустрічі в Мінську. Це було неочікувано. Я дав трубку Захарченку, щоб вона сама йому розповіла про чоловіка, якого ув’язнили терористи. Захарченко тут же представився як президент «ДНР» і пообіцяв: «Прилечу у Донецьк, почекайте два дні – й він буде вдома». Звільнили його аж через два місяці. Так що бачите, як виходить: якщо Вовк попросив, триматимуть до останнього або вимагатимуть по сто чоловік за одного. Передбачаю, що є багато питань, які вирішуються за гроші. Але це роблять родичі – й заборонити їм ми не можемо. Якщо в мене якийсь батько спитає: «Василю Васильовичу, ти можеш дати слово, що завтра звільниш мого сина?», я можу лише запевнити, що робитиму для цього все можливе, але жодних гарантій не дам. На що почую: «А мені пообіцяли його завтра звільнити за гроші. Не лізь туди і не заважай. Інакше саме ти нестимеш моральну відповідальність за наслідки». - У середньому який викуп вимагають за людину? - Ціни називають різні: від 2 тисяч гривень до 10 тисяч доларів. - Від чого це залежить? - Від так званого статусу. Україна – велика країна, але коли йдеться про життя і смерть, можна дізнатися все. Наприклад, у кого в сім’ї які статки, які родичі. Один козак тримав 5 хлопців. Як вони розповідали, просив 2 тисячі за п’ятьох. Для бізнесмена середньої руки то невеликі гроші. Буває, що просять за відомого бійця 50 тисяч доларів. А деякі хочуть 700 гривень. Але щоб їм ці кошти обов’язково на картку перерахувати. Серед них багато шахраїв. - Можливо, в таких випадках варто попередити батьків, що їх хочуть ошукати? - Ми попереджаємо. Я кажу батькам: «Давайте ми того шахрая спіймаємо на гарячому». А вони мені у відповідь: «А раптом він справді може за 700 гривень це зробити? Не заважай…» Як переступити батькам ту останню надію? Межа між юриспруденцією і стосунками між людьми надзвичайно тонка. - Що перемагає частіше? Для вас особисто? - Я апріорі не знаю, це шахрай чи ні. Що мені сказати матері чи батькові? Не несіть? Кажу: думаю, що гроші пропадуть, але вам вирішувати, що робити. Багато хто підсвідомо розуміє, що дзвонив шахрай, але все одно переказують ці гроші, бо бояться втратити шанс. Однак ми намагаємось виявляти таких шахраїв та виводити їх на чисту воду. - А ви завжди кажете батьками правду чи розбавляєте співчуттям? - Я не приховую номера свого телефону. Тож зазвичай щодня отримую по 10-15 дзвінків від батьків, дружин, родичів заручників. Береш трубку, а там починають говорити про те, що ми заслали на Донбас дітей, не рятуємо їх, тому нехай і нашим сім’ям буде погано. А я не кидаю трубки, слухаю. І після всіх цих прокльонів співрозмовник каже: «Ви ще мене слухаєте? Вибачте, будь ласка. Знаю, що ви займаєтеся визволенням наших хлопців, але треба було комусь виговоритися». Відповідаю: «Я вас розумію. Повірте, ми робимо все, що можемо». Є два варіанти звільнення. Один із них - силовий. Він нині відкидається. Інший - переговорний. А з ким там розмовляти? Та ми намагаємося це робити. Хоч процес справді непростий, однаково повертаємо наших хлопців додому. - Скільки їх ще там залишилося? - За нашими даними, 397 осіб. Звільнено 2586. І робота не припиняється ні на мить. Торік у вересні до мене приїжджав батько з Одеси, військовий офіцер. У нього син, також офіцер, був у заручниках. Ще з одним моїм земляком. Просили першими звільнити саме їхніх дітей. Я пояснюю, що не віддаю нікому жодних переваг, тут немає списку чи алфавітного порядку... - Скільки в середньому тримають хлопців? - По-різному. Якось дзвонили мені дві жінки з Херсона, розповіли про п’ятьох хлопців, яких в одному з містечок Луганської області сім місяців тримав козак. Зараз вони вже звільнені. - Правда, що наших військових вивозять у Росію? - За даними МЗС, в Росії приблизно 30 осіб перебувають під слідством. Правильно чи ні, за фальсифікованими справами чи ні, у цьому вже будемо розбиратися пізніше. - А в чому звинувачують? - Статті різні. Наприклад, військовослужбовця зі Львова звинувачують у контрабанді літаків-безпілотників. - Надю Савченко, яка перебуває в Росії під слідством, також називають полоненою. І говорять про її можливий обмін. Як думаєте, росіяни її віддадуть? - Я не можу коментувати її справу як юрист, не маю перед собою матеріалів. Але скажу єдине: російські адвокати зацікавлені в тому, щоб Надя просиділа там якомога довше. Піар, на жаль, важливіший за її долю. Ви вірите в те, що російські адвокати зацікавлені у захисті нашої громадянки, якій приписують убивство двох російських журналістів? У Росії адвокат не може працювати проти системи й захищати Надю на повну силу. Він може говорити про це, заявляти, що його викликають на допит. І його й справді викличуть, але тільки для того, щоб показати, як він її захищає, що у них там демократія. Жити там і говорити позитивно вголос про Україну неможливо. Але це для них піар. Як і для декого з політиків і громадських діячів, які лише піаряться на закликах про її звільнення. І що ці заклики дадуть? Плювати Путін на них хотів. Вони її засудять. До цього ведуть. - Якщо все так безперспективно, що тоді взагалі можна зробити? - Надя може сказати, що не даватиме показання, нехай її справу відправляють до суду. Сказати, що вона погоджується на спрощену процедуру. Нехай не Надя, ми так скажемо. - Який термін їй загрожує? Надю так не відпустять. Це родзинка – у тій глобальній справі, яка порушена російською стороною проти нас. Надя у них єдина арештована, яку вони можуть пред’явити світу. - Десять-п'ятнадцять років. Надю так не відпустять. Це родзинка – у тій глобальній справі, яка порушена російською стороною проти нас. Надя у них єдина арештована, яку вони можуть пред’явити світу. Вони її засудять. І щойно це станеться, міжнародна спільнота, Президент України звертаються до Путіна, щоб Савченко передали в Україну відбувати покарання. - Так можна? - Звичайно! Є угоди про передачу на відбування покарання, і вони досі діють у відносинах між Росією й Україною. Я думаю, що Путін на це піде, щоб згладити ситуацію. Ця схема дає змогу Росії зберегти обличчя. - Якщо погодяться, що далі? - Ми переводимо її в СІЗО й запускаємо процедуру помилування. - Але ж так ми визнаємо, що вона засуджена законно? - Так вона буде вдома і ми збережемо її життя. Коли першочергове завдання буде виконано, можна доводити, що її справа сфальшована, розбивати її. Нехай тоді адвокати і попрацюють. Якщо ж головне питання – політичний піар, нехай ті, хто цього прагне, чесно скажуть: «Надю, ти посидь для того, щоб ми могли виграти найближчі вибори, а натомість тобі передачі возитимемо». Росія ніколи не визнає її невинною і не закриє цієї справи. Інформаційна пропаганда, яка працює в цій країні, переконала більшість росіян, що Надя – винна. А за такою схемою є шанс її повернути. Бо Росія розуміє, що повноцінних доказів у них немає. Є лише показання нібито свідків, які вони обов’язково використають. - А як бути з Олегом Сенцовим? - Я думаю, щодо Сенцова теж можна було б цю процедуру запустити. - Василю Васильовичу, як, на ваш погляд, чому ми програємо інформаційну війну, коли йдеться про події на Донбасі та резонансні справи? Коли настане час і Росії потрібно буде перед міжнародною спільнотою зіграти певну роль, вона без жалю саджатиме за грати таких, як Захарченко. - На жаль, є фейкові журналісти, які лізуть туди, де не повинні бути, які хочуть зайняти нішу, котра не для них. Так само багато адвокатів, далеких від юриспруденції. Якого злочинця не спіймаєш, у кожного посвідчення адвоката. Немає системності, солідарності журналістів у хорошому сенсі цього слова. Це моя думка. Я з дуже великою повагою ставлюся до всіх журналістів, але є й ті, хто нівелює хорошу роботу більшості. Журналістська робота важлива, її не можна недооцінювати. Я розповів, що терорист на прізвисько Батон проводить над людьми «медичні експерименти з хірургічним втручанням». А експеримент полягав у тому, що він відрізав палець, поклав його в банку і спостерігав, що з ним буде через дві доби. Журналісти вихватили це і максимально поширили, тому що постійно шукають щось нове. Наскільки нам стало відомо, після того як у ЗМІ з’явилася ця інформація, Батона вивезли з Донецька в невідомому напрямку. Захарченко дав команду його розстріляти. До речі, я казав Захарченку на перемовинах у Мінську, щоб він не забував, що у нас за утримання заручника передбачено 15 років ув’язнення, в Росії – довічне. Коли настане час і Росії потрібно буде перед міжнародною спільнотою зіграти певну роль, вона без жалю саджатиме за грати таких, як Захарченко. - Чи знаєте ви про нову забавку, яка останнім часом популярна у мажорів: їздити на екскурсію до Донецького аеропорту? - Знаю, і не тільки у мажорів така забавка. На жаль. - Хто ще ці люди? - Не буду зараз називати їхніх прізвищ. Натомість наведу невеличкий приклад із власного життя. Я з Вінниці починав працювати, і до нас начальник слідства приїхав із Києва. Він родом був, як і я, із села. Щоб не вживати ненормативної лексики, він казав: «Я фуєю». Я від цих «екскурсій» також фуєю. - Василю Васильовичу, коли все скінчиться і в країні буде справжній мир? - Якщо вам хтось на це запитання відповість, я цю людину не зможу поважати як службову особу. Я сподіваюся, що це буде найближчим часом. Але ми розуміємо неадекватність російської сторони. Тому щось прогнозувати складно. - Чи збирає Служба безпеки докази нелюдського поводження з полоненими та мирним населенням у Луганській і Донецькій областях, щоб у подальшому передати їх до Міжнародного суду в Гаазі? - Так, таке провадження нами розслідується. У цій справі вже допитано 600 потерпілих. Крім того, відкрито провадження зі створення терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР». Є також справа «Російський слід», за якою допитаний Симоненко. Комуністична партія, її лідери, активні члени своєю минулою діяльністю вже довели, що вони не мають права називатися людською партією. Та вони й далі демонструють антиукраїнську позицію. Натомість лідери могли б звернутися до своїх соратників і симпатиків, щоб сказати: «Давайте об’єднаємося навколо ненависної нам влади, яку ми не визнаємо, щоб разом врятувати країну. А після перемоги у війні ми з ними розійдемося і будемо їх критикувати нещадно, боротися проти них». Проте вони починають підігравати агресору, всіляко лаючи чинну владу. - І що плануєте робити? Усіх пересаджати? Як це сприйматиме міжнародна спільнота? Адже у комуністів є симпатики в інших країнах. - Нам часто закидають, що ми нічого не робимо, коли йдеться про комуністів. Приміром чуємо заклики: «Повісити, розстріляти!» Але так не можна - ми живемо у правовій державі. Щоб підвести їхню антиукраїнську діяльність під Кримінальний кодекс, потрібно кожну букву перевірити, провести відповідні експертизи. - А що буде із Симоненком? - Ми ще будемо з ним працювати. Допитувати його, зараз підійдуть експертизи. Але щоб затримати і вручити йому підозру, я, як ви правильно сказали, повинен витримати критику і аналіз усього світу. А щоб іти до Міжнародного суду, нам потрібно нині чітко дотримуватися процесуальних норм.
Василь Вовк: Я казав Захарченку, що в нас за утримання заручника – 15 років, у Росії – довічне Війна, яку у нас досі називають Антитерористичною операцією, - це не лише втрати, біль і сльози, а ще й неприхований цинізм. Бо ж тоді, коли одні жертвують своїм здоров’ям і навіть життям, щоб відстояти територіальну цілісність рідної землі, інші - піаряться, розважаються і навіть, що особливо боляче, заробляють на людській біді чималі гроші. Про те, як ділки від війни намагаються нині збагатитися на військових діях на Донбасі, як складається доля бранців, захоплених терористами, про можливість звільнення Надії Савченко та багато іншого «Аналітичній службі новин» (АСН) в ексклюзивному інтерв’ю розповів начальник Головного слідчого управління Служби безпеки України генерал-майор Василь Вовк. - Василю Васильовичу, чому досі не спрацювала формула обміну полонених «всіх на всіх». Адже на перемовинах у Мінську неодноразово обговорювався саме такий варіант. Яких заходів вживається, щоб вирішити питання щодо їхнього повернення додому? - Я не визнаю в цій ситуації слова «полонені», адже це відповідний статус, передбачений Женевською конвенцією у разі ведення воєнних дій. Там прописано певні правила щодо поводження з полоненими, умов їхнього утримання. Про які конвенції і статуси може йтися, коли наших хлопців беруть у заручники, викрадають, тримають у нелюдських умовах? Я вже не кажу про злочини міжнародного характеру: знущання, тортури, вигнання на рабські роботи. Ще із середини минулого року почали захоплювати блокпости, з поля бою забирали поранених, тих, хто не міг нікуди піти, перебував в оточенні. Їх утримували в підвалах Донецького управління СБУ, конюшнях, казармах, гаражах. Забирали захоплених заручників додому, де поводилися з ними, як із рабами. Всі ці дії підпадають під кілька статей Кримінального кодексу:146-у, 147-у й 148-у. Тобто незаконне позбавлення волі, викрадання людей, утримування у заручниках. І люди, які це роблять, злочинці. Але представники так званих «ЛНР» і «ДНР» проконсультувалися з російськими правниками й наполягають саме на такому визначенні: полонені з обох сторін. Тим самим вони хочуть підвищити статус своїх і принизити наших. Хоч у нас немає ніяких полонених. Є лише підозрювані у злочинах, які утримуються в СІЗО, або ті, хто вже засуджений. Зазвичай за безпосередню участь у терористичній діяльності або надання терористам допомоги. Я був присутній на всіх мінських зустрічах і завжди казав: «Жодних умов, ви вчинили злочини, віддайте наших людей, ви їх тримаєте незаконно». Так само я не визнаю слова «обмін». Ми не проводимо торговельно-грошових операцій. А робимо все можливе, щоб повернути наших людей, яких незаконно позбавили волі. - Як би ви це не називали, ситуація, на жаль, зводиться до певних торгів. І першу скрипку на цих торгах відіграє протилежна сторона, диктуючи умови та розповідаючи по російському телебаченню, що саме Україна порушує домовленості. Скільки людей уже вдалося визволити і що за них просять терористи? - Зазвичай гроші. Або намагаються заробити іншим способом, не напряму. Наприклад, наполягають, щоб ми відпустили кримінальних злочинців, які взагалі не мають відношення ні до Донецька, ні до Луганська. Так, один із них відбуває покарання в одній з колоній. Це - злодій у законі. Йому дали 15 років за подвійне вбивство. Він навіть ніколи не був у Донецьку, не знає, що таке тероризм чи сепаратизм. Ще один сидить у Львові. Вбив цілу сім’ю. Зараз хочуть на обмін ще одного злочинця, який не просто вбив родину, а відрізав людям голови. Хто нас зрозуміє, якщо ми випускатимемо таких злочинців? Ми спочатку притягували до відповідальності всіх, хто займався сепаратизмом. Передусім ідеться про заклики до порушення територіальної цілісності України. І віддавали їм саме такий контингент. Але, що важливо, ці їм не потрібні. Хочуть тих, хто вбивав людей. А коли ми не погоджуємося на подібний обмін, виходять на російські канали й кажуть, що це українці затримують процес. Коли у вересні за дорученням Президента при СБУ було створено Центр, який надає допомогу із визволення людей, що потрапили у заручники, ми зібрали перші списки, і почалася копітка робота. Я приїхав у Мінськ зі списком, у якому було майже дві тисячі осіб, і кажу: «Давайте всіх на всіх. Повідомте, хто у вас є, кого немає». Відповідають, що є лише тисяча осіб, місце перебування яких достеменно відоме. Решту потрібно шукати. А робити це непросто, адже там хазяйнують понад десяток командирів так званих вільних козаків, вони нікому не підпорядковуються і роблять що хочуть. Там про юриспруденцію навіть не йдеться. Це - територія України, що визнає навіть Російська Федерація. Але дію українських законів на тій території, так би мовити, тимчасово зупинено. Там фактично немає законів – є порядки, встановлені місцевими бандюками. Починаючи від тих, яких нібито вибрали, й закінчуючи тими, які мають свої бандформування і нікому не підпорядковуються. Там є «сепаратисти у сепаратистів». Такий собі Мозговий заявив про створення Горлівської республіки. Вони там ведуть слідство, придумують власні кодекси «ДНР» і «ЛНР»… - І що, з кожним таким місцевим бандитом треба окремо домовлятися? - Проблема в тому, як на них вийти. Намагаємося це робити через волонтерів. - Волонтери в інтерв’ю часто підкреслюють, що немає загальної статистики і СБУ навіть не відстежує, скільки людей нині примусово утримують на територіях, підконтрольних терористам. Це правда? - Ми все відстежуємо і співпрацюємо з волонтерами. Адже серед них справді є люди, які допомагають за покликом серця. Такі люди зазвичай у телевізорах не світяться, однак трапляються й такі, хто прийшов на цьому максимально пропіаритися, щоб із часом отримати змогу кудись балотуватися. У Мінську відчував велику підтримку Леоніда Кучми та представника ОБСЄ Хайді Тальявіні. Про Кучму не дуже популярно говорити позитивно, але він відіграє важливу роль у цих перемовинах, відстоюючи проукраїнську позицію. До нього та сторона прислуховується і не веде себе нахабно. - Заручників обмінюють на бойовиків. Чи були випадки, коли під час звільнення певних осіб доводилося обирати між службовим обов’язком і власним сумлінням? - Службою безпеки України був затриманий один із так званих міністрів «ДНР» Баранов. Потім його відпустили заради двох наших офіцерів. Змінили запобіжний захід. Та через два дні він не з’явився на допит – і ми оголосили його в розшук. Ось чому я кажу, що це операція зі звільнення наших заручників, а не обмін. Ми йдемо на юридичні тонкощі, враховуючи потребу у визволенні наших дітей, батьків, братів, сестер. За великим рахунком – ідемо на компроміс з «юридичною» совістю, але не з людською. - Знайомі звертаються з проханням допомогти? - Моя сусідка зателефонувала, коли я був на зустрічі в Мінську. Це було неочікувано. Я дав трубку Захарченку, щоб вона сама йому розповіла про чоловіка, якого ув’язнили терористи. Захарченко тут же представився як президент «ДНР» і пообіцяв: «Прилечу у Донецьк, почекайте два дні – й він буде вдома». Звільнили його аж через два місяці. Так що бачите, як виходить: якщо Вовк попросив, триматимуть до останнього або вимагатимуть по сто чоловік за одного. Передбачаю, що є багато питань, які вирішуються за гроші. Але це роблять родичі – й заборонити їм ми не можемо. Якщо в мене якийсь батько спитає: «Василю Васильовичу, ти можеш дати слово, що завтра звільниш мого сина?», я можу лише запевнити, що робитиму для цього все можливе, але жодних гарантій не дам. На що почую: «А мені пообіцяли його завтра звільнити за гроші. Не лізь туди і не заважай. Інакше саме ти нестимеш моральну відповідальність за наслідки». - У середньому який викуп вимагають за людину? - Ціни називають різні: від 2 тисяч гривень до 10 тисяч доларів. - Від чого це залежить? - Від так званого статусу. Україна – велика країна, але коли йдеться про життя і смерть, можна дізнатися все. Наприклад, у кого в сім’ї які статки, які родичі. Один козак тримав 5 хлопців. Як вони розповідали, просив 2 тисячі за п’ятьох. Для бізнесмена середньої руки то невеликі гроші. Буває, що просять за відомого бійця 50 тисяч доларів. А деякі хочуть 700 гривень. Але щоб їм ці кошти обов’язково на картку перерахувати. Серед них багато шахраїв. - Можливо, в таких випадках варто попередити батьків, що їх хочуть ошукати? - Ми попереджаємо. Я кажу батькам: «Давайте ми того шахрая спіймаємо на гарячому». А вони мені у відповідь: «А раптом він справді може за 700 гривень це зробити? Не заважай…» Як переступити батькам ту останню надію? Межа між юриспруденцією і стосунками між людьми надзвичайно тонка. - Що перемагає частіше? Для вас особисто? - Я апріорі не знаю, це шахрай чи ні. Що мені сказати матері чи батькові? Не несіть? Кажу: думаю, що гроші пропадуть, але вам вирішувати, що робити. Багато хто підсвідомо розуміє, що дзвонив шахрай, але все одно переказують ці гроші, бо бояться втратити шанс. Однак ми намагаємось виявляти таких шахраїв та виводити їх на чисту воду. - А ви завжди кажете батьками правду чи розбавляєте співчуттям? - Я не приховую номера свого телефону. Тож зазвичай щодня отримую по 10-15 дзвінків від батьків, дружин, родичів заручників. Береш трубку, а там починають говорити про те, що ми заслали на Донбас дітей, не рятуємо їх, тому нехай і нашим сім’ям буде погано. А я не кидаю трубки, слухаю. І після всіх цих прокльонів співрозмовник каже: «Ви ще мене слухаєте? Вибачте, будь ласка. Знаю, що ви займаєтеся визволенням наших хлопців, але треба було комусь виговоритися». Відповідаю: «Я вас розумію. Повірте, ми робимо все, що можемо». Є два варіанти звільнення. Один із них - силовий. Він нині відкидається. Інший - переговорний. А з ким там розмовляти? Та ми намагаємося це робити. Хоч процес справді непростий, однаково повертаємо наших хлопців додому. - Скільки їх ще там залишилося? - За нашими даними, 397 осіб. Звільнено 2586. І робота не припиняється ні на мить. Торік у вересні до мене приїжджав батько з Одеси, військовий офіцер. У нього син, також офіцер, був у заручниках. Ще з одним моїм земляком. Просили першими звільнити саме їхніх дітей. Я пояснюю, що не віддаю нікому жодних переваг, тут немає списку чи алфавітного порядку... - Скільки в середньому тримають хлопців? - По-різному. Якось дзвонили мені дві жінки з Херсона, розповіли про п’ятьох хлопців, яких в одному з містечок Луганської області сім місяців тримав козак. Зараз вони вже звільнені. - Правда, що наших військових вивозять у Росію? - За даними МЗС, в Росії приблизно 30 осіб перебувають під слідством. Правильно чи ні, за фальсифікованими справами чи ні, у цьому вже будемо розбиратися пізніше. - А в чому звинувачують? - Статті різні. Наприклад, військовослужбовця зі Львова звинувачують у контрабанді літаків-безпілотників. - Надю Савченко, яка перебуває в Росії під слідством, також називають полоненою. І говорять про її можливий обмін. Як думаєте, росіяни її віддадуть? - Я не можу коментувати її справу як юрист, не маю перед собою матеріалів. Але скажу єдине: російські адвокати зацікавлені в тому, щоб Надя просиділа там якомога довше. Піар, на жаль, важливіший за її долю. Ви вірите в те, що російські адвокати зацікавлені у захисті нашої громадянки, якій приписують убивство двох російських журналістів? У Росії адвокат не може працювати проти системи й захищати Надю на повну силу. Він може говорити про це, заявляти, що його викликають на допит. І його й справді викличуть, але тільки для того, щоб показати, як він її захищає, що у них там демократія. Жити там і говорити позитивно вголос про Україну неможливо. Але це для них піар. Як і для декого з політиків і громадських діячів, які лише піаряться на закликах про її звільнення. І що ці заклики дадуть? Плювати Путін на них хотів. Вони її засудять. До цього ведуть. - Якщо все так безперспективно, що тоді взагалі можна зробити? - Надя може сказати, що не даватиме показання, нехай її справу відправляють до суду. Сказати, що вона погоджується на спрощену процедуру. Нехай не Надя, ми так скажемо. - Який термін їй загрожує? Надю так не відпустять. Це родзинка – у тій глобальній справі, яка порушена російською стороною проти нас. Надя у них єдина арештована, яку вони можуть пред’явити світу. - Десять-п'ятнадцять років. Надю так не відпустять. Це родзинка – у тій глобальній справі, яка порушена російською стороною проти нас. Надя у них єдина арештована, яку вони можуть пред’явити світу. Вони її засудять. І щойно це станеться, міжнародна спільнота, Президент України звертаються до Путіна, щоб Савченко передали в Україну відбувати покарання. - Так можна? - Звичайно! Є угоди про передачу на відбування покарання, і вони досі діють у відносинах між Росією й Україною. Я думаю, що Путін на це піде, щоб згладити ситуацію. Ця схема дає змогу Росії зберегти обличчя. - Якщо погодяться, що далі? - Ми переводимо її в СІЗО й запускаємо процедуру помилування. - Але ж так ми визнаємо, що вона засуджена законно? - Так вона буде вдома і ми збережемо її життя. Коли першочергове завдання буде виконано, можна доводити, що її справа сфальшована, розбивати її. Нехай тоді адвокати і попрацюють. Якщо ж головне питання – політичний піар, нехай ті, хто цього прагне, чесно скажуть: «Надю, ти посидь для того, щоб ми могли виграти найближчі вибори, а натомість тобі передачі возитимемо». Росія ніколи не визнає її невинною і не закриє цієї справи. Інформаційна пропаганда, яка працює в цій країні, переконала більшість росіян, що Надя – винна. А за такою схемою є шанс її повернути. Бо Росія розуміє, що повноцінних доказів у них немає. Є лише показання нібито свідків, які вони обов’язково використають. - А як бути з Олегом Сенцовим? - Я думаю, щодо Сенцова теж можна було б цю процедуру запустити. - Василю Васильовичу, як, на ваш погляд, чому ми програємо інформаційну війну, коли йдеться про події на Донбасі та резонансні справи? Коли настане час і Росії потрібно буде перед міжнародною спільнотою зіграти певну роль, вона без жалю саджатиме за грати таких, як Захарченко. - На жаль, є фейкові журналісти, які лізуть туди, де не повинні бути, які хочуть зайняти нішу, котра не для них. Так само багато адвокатів, далеких від юриспруденції. Якого злочинця не спіймаєш, у кожного посвідчення адвоката. Немає системності, солідарності журналістів у хорошому сенсі цього слова. Це моя думка. Я з дуже великою повагою ставлюся до всіх журналістів, але є й ті, хто нівелює хорошу роботу більшості. Журналістська робота важлива, її не можна недооцінювати. Я розповів, що терорист на прізвисько Батон проводить над людьми «медичні експерименти з хірургічним втручанням». А експеримент полягав у тому, що він відрізав палець, поклав його в банку і спостерігав, що з ним буде через дві доби. Журналісти вихватили це і максимально поширили, тому що постійно шукають щось нове. Наскільки нам стало відомо, після того як у ЗМІ з’явилася ця інформація, Батона вивезли з Донецька в невідомому напрямку. Захарченко дав команду його розстріляти. До речі, я казав Захарченку на перемовинах у Мінську, щоб він не забував, що у нас за утримання заручника передбачено 15 років ув’язнення, в Росії – довічне. Коли настане час і Росії потрібно буде перед міжнародною спільнотою зіграти певну роль, вона без жалю саджатиме за грати таких, як Захарченко. - Чи знаєте ви про нову забавку, яка останнім часом популярна у мажорів: їздити на екскурсію до Донецького аеропорту? - Знаю, і не тільки у мажорів така забавка. На жаль. - Хто ще ці люди? - Не буду зараз називати їхніх прізвищ. Натомість наведу невеличкий приклад із власного життя. Я з Вінниці починав працювати, і до нас начальник слідства приїхав із Києва. Він родом був, як і я, із села. Щоб не вживати ненормативної лексики, він казав: «Я фуєю». Я від цих «екскурсій» також фуєю. - Василю Васильовичу, коли все скінчиться і в країні буде справжній мир? - Якщо вам хтось на це запитання відповість, я цю людину не зможу поважати як службову особу. Я сподіваюся, що це буде найближчим часом. Але ми розуміємо неадекватність російської сторони. Тому щось прогнозувати складно. - Чи збирає Служба безпеки докази нелюдського поводження з полоненими та мирним населенням у Луганській і Донецькій областях, щоб у подальшому передати їх до Міжнародного суду в Гаазі? - Так, таке провадження нами розслідується. У цій справі вже допитано 600 потерпілих. Крім того, відкрито провадження зі створення терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР». Є також справа «Російський слід», за якою допитаний Симоненко. Комуністична партія, її лідери, активні члени своєю минулою діяльністю вже довели, що вони не мають права називатися людською партією. Та вони й далі демонструють антиукраїнську позицію. Натомість лідери могли б звернутися до своїх соратників і симпатиків, щоб сказати: «Давайте об’єднаємося навколо ненависної нам влади, яку ми не визнаємо, щоб разом врятувати країну. А після перемоги у війні ми з ними розійдемося і будемо їх критикувати нещадно, боротися проти них». Проте вони починають підігравати агресору, всіляко лаючи чинну владу. - І що плануєте робити? Усіх пересаджати? Як це сприйматиме міжнародна спільнота? Адже у комуністів є симпатики в інших країнах. - Нам часто закидають, що ми нічого не робимо, коли йдеться про комуністів. Приміром чуємо заклики: «Повісити, розстріляти!» Але так не можна - ми живемо у правовій державі. Щоб підвести їхню антиукраїнську діяльність під Кримінальний кодекс, потрібно кожну букву перевірити, провести відповідні експертизи. - А що буде із Симоненком? - Ми ще будемо з ним працювати. Допитувати його, зараз підійдуть експертизи. Але щоб затримати і вручити йому підозру, я, як ви правильно сказали, повинен витримати критику і аналіз усього світу. А щоб іти до Міжнародного суду, нам потрібно нині чітко дотримуватися процесуальних норм.
Публікації10:28
Політика
Люстрація. Хрещення обшуками
«У мене обшук. Ламають двері. Головне слідче управління, Володимирська», — з цього короткого повідомлення голови департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяни Козаченко у Facebook почав розгоратися черговий гучний скандал, пов'язаний з очищенням влади в Україні.
Громадські діячі та політики заговорили, що процес люстрації в Україні хочуть поставити на паузу.
Справа місячної давності
Офіційна версія обшуку в кабінеті і квартирі Тетяни Козаченко — слідчі дії в рамках відкритого кримінального провадження за фактом підробки документів.
«Обшук високопоставлених осіб Мін'юсту проводиться за фактом підробки документа цього відомства щодо непоширення на одного з чиновників ГУ ДФС в м. Києві Закону України «Про очищення влади», — сказано на офіційному сайті МВС. — На підставі постанови Печерського районного суду м. Києва проводиться низка обшуків в осіб, які можуть бути причетними до підробки цього документа».
Про який документ ідеться? У середині березня міністр юстиції Павло Петренко голосно заявив про те, що його відомство викрило співробітницю фіскальної служби Ганну Ігнатенко в бажанні ухилитися від люстрації.
«Закон "Про очищення влади "розвиває креативне мислення і спонукає до пошуку нових знань. Такий висновок можна зробити із сьогоднішньої історії про фальшиве "роз'яснення", за яким співробітниця фіскальної служби хотіла сховатися від люстраційної перевірки », — заявив 16 березня Павло Петренко.
За словами міністра, історія розвивалася таким чином. У країні почалася друга хвиля люстраційних перевірок, під яку підпадають силовики і співробітники Державної фіскальної служби. 12 лютого на люстраційну перевірку подала свої документи і Ганна Ігнатенко. Через п'ять днів, 17 лютого, її документи були передані в департамент люстрації, який очолює Тетяна Козаченко.
«13 березня 2015 року нами була дана відповідь, яка, очевидно, Ганні Володимирівні не сподобалась. У ній було зазначено, що особи, які займали в період з 2010-го по 2013 рік керівні посади в Міндоходів і зборів, повинні бути автоматично звільнені», — розповідав Петренко. Але ... Як потім виявилося, до Державної фіскальної служби щодо Ігнатенко прийшов зовсім інший висновок Мін'юсту. У цьому документі за підписом заступника міністра юстиції Наталії Севастьянової говорилося, що норми Закону «Про очищення влади» не поширюються на Ігнатенко (Мін'юст отримав копію документа. — Прим. авт.).
«Цікавий навіть сам вигляд фейкового документа. Так, частина його може бути справжньою — це друга сторінка з підписом (хоча це можна буде встановити тільки після експертизи оригіналу документа, якщо такий існує), а ось перша сторінка — суть «роз'яснення» — має невідоме походження. Більше того, друга сторінка з підписом має нейтральний характер — роз'яснює загальні положення Закону «Про очищення влади» — і не має ні найменшої згадки про громадянку Ігнатенко, а, навпаки, в ній зазначено факти, які не збігаються зі зверненням», — розповідав міністр Петренко, який відразу ж звернувся в правоохоронні органи, щоб вони розставили всі крапки над «і».
Але замість однієї крапки вийшло три. Примітно, як каже сама Тетяна Козаченко, що аферу з документами Ігнатенко виявила саме вона. Міністр тільки надав їй гласності. А тепер виходить, що на Козаченко падає тінь протизаконних дій.
Невипадкові випадковості
Обшук у Тетяни Козаченко, співробітників департаменту люстрації та київської ДФС був санкціонований постановою Печерського районного суду м. Києва ще 2 квітня. Закономірно виникло запитання: чому слідчі зволікали з обшуками? Думки розійшлися.
«Можливо, це причина сьогоднішніх подій?» — припустив заступник департаменту люстрації Дмитро Дімов і оприлюднив копію постанови Окружного адмінсуду Києва, яким суд приймає до розгляду позов департаменту люстрації з проханням звільнити начальника Головного слідчого управління МВС Віталія Сакала (працював із міністром Віталієм Захарченком. — Прим. авт.). Передбачалося, що 23 квітня суд вивчить правові підстави для звільнення заступника Авакова. Такої ж думки дотримується і голова Комітету Верховної Ради з питань протидії корупції Єгор Соболєв.
«Слідчими МВС керує Віталій Сакал. Це — людина, яка підпадає під Закон «Про очищення влади» і за звільнення якого Тетяна і я безуспішно боремося з Арсеном Аваковим уже три місяці», — заявив Єгор Соболєв, тим самим натякнувши, що обшуки у Козаченко — помста Сакала в чистому вигляді. Друга версія — хтось зацікавлений у призупиненні люстраційних процесів у країні.
«Після провальних спроб скасувати люстрацію через Венеціанську комісію і Конституційний Суд Льовочкін і Ко роблять відчайдушні спроби дискредитувати весь процес люстрації і тих, хто її забезпечує», — йдеться в заяві Громадського люстраційного комітету. Є й ще одна версія гучного обшуку. За дивним збігом обставин очікувалося, що 21 квітня Мін'юст внесе до Верховної Ради зміни до Закону «Про очищення влади». Цим повинна була займатися Козаченко.
«Одна зі змін до люстраційного закону стосується того, що чиновники, які саботують люстраційні перевірки, повинні нести відповідальність», — повідав народний депутат Леонід Ємець. Крім того, ухвалення народними депутатами змін до Закону «Про очищення влади» ставить хрест на сценарії окремих політиків скасувати проведену люстрацію через Конституційний Суд.
«Якщо набирає чинності нова редакція закону, то тоді провадження в Конституційному Суді автоматично закривається — потрібно буде подавати нові звернення», — вказав на юридичні тонкощі народний депутат Володимир Ар'єв.
Без політики
У МВС просять не політизувати обшуки у співробітників департаменту люстрації. «Необхідність повного набору слідчих дій передбачена процедурою адекватного розслідування, і кожен досвідчений адвокат це розуміє і приймає. Ні колишні заслуги, ні займана державна посада не звільняє громадянина від відповідальності у разі потреби у слідчих діях, санкціонованих судом», — сказано в повідомленні прес-служби МВС. Правоохоронці кажуть, що в найближчі дні слідчі дії триватимуть. Зокрема, 22 квітня на допит в МВС запрошена Тетяна Козаченко, 29 квітня — свідчення дасть Дмитро Дімов.
Паралельно експерти проведуть експертизу оригіналу підробленого листа № І-2687 від 13.02.2015 р., який вилучили під час обшуку у Ганни Ігнатенко. Також буде вивчено жорсткий диск і документи, які слідчі вилучили під час обшуку в кабінеті Козаченко.
«Тетяні Козаченко і всім, хто не має відношення до спроби підробки документа з метою приховати факт потрапляння під люстрацію, нема чого боятися. Адже їх совість чиста», — чи то з іронією, чи то дуже серйозно резюмував історію з обшуками і початок активних слідчих дій радник міністра МВС, народний депутат Антон Геращенко.
Блог:
Думки12:01
Події
Віктор Мусіяка
Змінити назву - не означає змінити сутність
Для ефективної роботи національної поліції необхідно змінити існуючі повноваження і функції міліції. Таку думку «Аналітичної Службі Новин» висловив професор права, один із співавторів Конституції Віктор Мусіяка.
«Змінити назву, це не означає змінити сутність цього органу. Це мають і функції бути й інші повноваження. Обов'язково необхідна децентралізація. На місцях також необхідно створювати свою поліцію», - сказав він.
При цьому він зазначив, що виникає питання щодо реалізації реформування міліції в національну поліцію.
«Чи потрібно це прописувати в Конституції? Чи потрібен взагалі єдиний закон про реформування чи це можна зробити без його прийняття, а просто роблячи якісь реформаторські кроки? Питання залишається відкритим. Але головне, що до реформування підключилося громадянське суспільство, тепер необхідно позначити стратегічні методи», - вважає він.
Блог:
Думки12:21
Дмитро Добродомов
Кримінальна відповідальність за проплачені мітинги - політичне рішення
Вводити кримінальну відповідальність за участь у проплачених мітингах є більше політичним, ніж правовим рішенням. Таку думку «Аналітичної Службі Новин» (АСН) висловив народний депутат Дмитро Добродомов.
«Це більше політичне рішення, ніж правове. Однак гроші, отримані за мітинг очевидно, що приховані. Ніхто не буде вказувати джерело. А незаконне отримання грошей вже передбачає кримінальну відповідальність. Якщо ми отримуємо кошти, ми повинні їх декларувати і платити податки. Це стосується всіх громадян України», - сказав він.
За його словами, останнім часом багато акцій протесту або мітинги мають ознаки маніпулятивних і використовуються для рішень якихось питань.
«Цікаво, що рішень не політичних, а економічних», - додав нардеп. В той же час, парламентарій акцентував, що при існуючій правоохоронній системі легко буде маніпулювати і виявити підозри на оплату.
«Тим більше, що кожен громадянин має Конституційне право на мирні зібрання. Тому це дуже неоднозначний законопроект (законопроект депутата Антона Геращенко про кримінальну відповідальність підкупу учасника масових мітингів, - ред.)», - Вважає він.
Блог:
Думки15:00
Політика
Олег Березюк
Зняття депутатської недоторканності не повинно бути наслідком політичної боротьби
Зняття депутатської недоторканності повинно ґрунтуватися на реальних злочинах з боку народних депутатів, а не на політичній боротьбі. Таку думку «Аналітичної Службі Новин» (АСН) висловив народний депутат Олег Березюк.
За його словами, внесення до Верховної Ради Генеральним прокурором Віктором Шокіним запитів на зняття депутатської недоторканності буде серйозним знаком.
«Якщо Шокін прийде у Верховну Раду - це буде позитивним моментом використання прокуратурою інструменту по боротьбі зі злочинністю. Але якщо цей інструмент буде знецінений політичним компонентом боротьби, а не реальною загрозою, то буде соромно», - сказав він.
При цьому, парламентарій зазначив, що офіційно ще ніхто не надавав список депутатів, з яких необхідно зняти недоторканність.
Блог:
Думки17:18
Політика
Сергій Пашинський
У новій Стратегії нацбезпеки буде вказаний потенційний противник
Армію необхідно створювати, враховуючи сучасні виклики. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив глава комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський.
«Стратегія національної оборони вже готова. Вона буде презентована і схвалена РНБО в найближчі дні. Потім Верховна Рада, враховуючи нововведення документа, підкоригує оборонне законодавство», - сказав Сергій Пашинський.
За його словами, Стратегія передбачатиме кілька новацій. Головне - в документі буде чітко позначений потенційний противник.
«У чому була трагедія незалежної держави Україна? 24 роки ми всім і самі собі розповідали, що у нас все добре, що у нас немає ворогів. Під цей шумок високопоставлені особи розікрали і знищували армію. Тепер у Стратегії чітко буде позначений потенційний противник і знаючи його, ми плануємо реформувати свої збройні сили, будувати нашу геополітику, - заявив Пашинський і уточнив. - Армію необхідно створювати, враховуючи сучасні виклики. Якщо проаналізувати, як і де рік тому у нас базувалися військові частини, то складалося таке враження, що ми готувалися воювати з Румунією і Польщею».
Блог:
Думки17:50
Економіка
Людмила Денисова
Велика частина заробітних плат і далі перебуватиме в тіні
Побоювання громадян, що дані, надані для отримання субсидій, будуть передані в податкові органи викликані зарплатами в конвертах. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила народний депутат України, колишній міністр праці і соціальної політики Людмила Денисова.
«Людина боїться. Оскільки у нього є інший дохід. Якщо є додаткові доходи, тоді просто не потрібно ходити за субсидією », - заявила вона.
Колишній міністр зазначила, що побоювання ревізій майна значать, що більша частина заробітних плат і далі перебуватиме в тіні.
«Близько 150 мільярдів в тіні фонду оплати праці. Тобто 50 мільярдів додатково єдиного соціального внеску не отримують фонди соціального страхування. У цьому і є секрет. Це зарплата в конвертах. Потрібно з цим боротися», - підсумувала Денисова.
Публікації18:02
Політика
«Список Шокіна» — все пропало!
Цілий детектив розігрався у Верховній Раді України 22 квітня 2015 року. Сюжетну лінію задав голова фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко, заявивши напередодні, що генеральний прокурор України Віктор Шокін прийде до парламенту не з порожніми руками — є подання на сімох парламентарів про зняття з них депутатської недоторканності. Прізвищ він не назвав. Почалися здогади, кому так «пощастило».
Перша інформація про фігурантів з'явилася від радикалів. Так, народний депутат Андрій Лозовий повідомив: у списку є особисто він і його колега по фракції Ігор Мосійчук, а також позафракційні Сергій Мельниченко та Андрій Денисенко. Там опинився і представник «Народного фронту» В'ячеслав Константиновський. Від опозиції оприлюднено два прізвища — Михайло Папієв (фракція «Опозиційний блок») і Сергій Клюєв (група «Воля народу»).
Кого і за що повинні притягнути до відповідальності — точно ніхто не знав. Але версії будувалися. Наприклад, неофіційно, на рівні чуток, Константиновському закидали те, як він починав бізнес у лихі дев'яності. Лозовому — побиття голови сільради Коцюбинського у Київській області. Мосійчуку — протизаконні дії в Маріуполі в розрізі АТО. Денисенку — контрабанду в зоні бойових дій у Луганській та Донецькій областях. Папієву, що він, будучи головою Чернівецької обласної адміністрації, нібито використовував адміністративний ресурс під час парламентських виборів-2014. А Клюєву — все що можна і не можна, від сепаратизму до бізнес-діяльності.
Самі представники «списку Шокіна» майже всім складом прийшли до парламенту, крім Папієва і Клюєва. Вони активно роздавали коментарі, доводячи: ми — хороші, чисті перед законом і людьми. І звинувачували партнерів по коаліції в політичному тиску.
«Це — спроба загнати депутатів у стійло, зробити рабами. Через те що ми вимагаємо націоналізувати майно держави-агресора, тому що це абсурдно, коли під час війни російський бізнес спокійно почувається в Україні. Так відбувається, тому що декому Липецька фабрика дорожче Донбасу», — відхрещувався Лозовий.
«Єдине відоме мені кримінальне провадження проти мене відкрито Слідчим комітетом Російської Федерації. А улюбленець Путіна Рамзан Кадиров віддав наказ, щоб викрасти мене і відправити до них у країну», — вибудовував версії Мосійчук.
«Я не здивуюся появі свого прізвища в цьому списку — принципово виступаю опонентом абсолютно згубної лінії для держави, здійснюваної президентом. З цих причин вийшов із фракції «Блок Петра Порошенка», — розповідав у парламентських кулуарах Денисенко.
«Чутки, що проти мене відкрито кримінальну справу, — це не новина. Вони регулярно ходили з червня минулого року. Але справ так і не було. Знаєте, чому? За мною немає криміналу», — запевняв АСН Мельничук. «Нічого проти мене у них немає. Цю інформацію сприймаю виключно з гумором», — виправдовувався перед АСН Константиновський.
У цей час у кулуарах вирішували, чому це «список Шокіна» настільки короткий. Так, радник глави Міністерства внутрішніх справ України, нардеп від «Народного фронту» Антон Геращенко запропонував розширити його, внісши кандидатуру представника пропрезидентської фракції «Блок Петра Порошенка» Сергія Капліна.
«Поки в цьому списку не буде прізвища Капліна, я буду розцінювати інформацію про зняття депутатської недоторканності з цієї сімки суто як політичний тиск. Каплін, який сокирою рубав двері в кабінеті мера Полтави, повинен відповісти за свої хуліганські дії», — сказав він, зазначивши, що інакше кожен, виходить, вправі діяти за прикладом Капліна.
Відреагував і Каплін. Він заявив, що не боїться відповідати, але і бути в списку не повинен. Версії версіями, а важлива офіційна позиція. Всі чекали Шокіна в парламенті. Як виявилося — даремно. Інформація Юрія Луценка не підтвердилася, притому не вперше. Поки депутати сперечалися, перший заступник генерального прокурора України Володимир Гузир повідомив, що Віктор Миколайович не планував вносити до парламенту подання на сімку депутатів і взагалі вперше чує про «список Шокіна», відповідно, не може назвати прізвища «фігурантів».
«Ні я, ні генпрокурор не озвучували ні кількості народних депутатів, ні намірів слідства», - сказав перший заступник генпрокурора.
А от представник президента у Верховній Раді, народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Степан Кубів і взагалі зазначив, що так зване вкидання з'явилося в інформаційному просторі неспроста.
«Зараз запускаються всілякі фейки, спрямовані на дестабілізацію роботи коаліції», — сказав Кубів.
А й справді, тертя щодо зняття недоторканності внесли додатковий деструктив у роботу парламенту, розхвилювали і без того неспокійну коаліцію. У цей день у сесійній залі було і блокування трибуни, і кулачні бої, і взаємні звинувачення. Переважно за вже сформованою традицією найактивніші дії робили радикали, хоча їх лідера Олега Ляшка «більшовики» примусово залишили курирувати коаліцію. Нагадаємо, напередодні, 21 квітня 2015 року, Ляшко театрально з трибуни ВРУ заявив про складання повноважень координатора ради коаліції.
«Подивіться, як голосують закони про прокуратуру дві здорові партії коаліції (БПП і «Народний фронт». — Ред.). Я не буду брати участі в цьому фарсі», — обурювався він провалом голосування законопроекту, що перебуває в розрізі реформи прокуратури.
Але з достовірних джерел АСН стало відомо, що Ляшко і його радикали хочуть красиво покинути коаліцію «Європейська Україна», щоб взяти участь у формуванні нової, і роблять для цього все. Притому навіть імовірні дати переформатування більшості озвучуються офрекордс. Це — червень 2015 року. Кістяком нового об'єднання повинні нібито стати «Самопоміч», радикали, велика частина парламентарів від «Народного фронту», віддані президенту депутати від ББП, а також частина позафракційних, так звана «Дніпропетровська група», яку формує і курирує близький до впливового Ігоря Коломойського народний депутат Борис Філатов.
Примітно, що жоден зі співрозмовників не сказав АСН, що в новій коаліції хочуть бачити Юлію Тимошенко та її соратників. Більше того, її й сьогодні на, здавалося б, формальній посаді не захотіли затверджувати. Передбачалося, що сьогодні куратором парламентської більшості стане Юлія Володимирівна. Навіть брифінг для преси планувався і якусь гучну заяву обіцяли. Але цьому не судилося збутися. Обізнані люди стверджують — депутати категорично противилися перспективі надати їй навіть номінальні повноваження, жартуючи, що інакше вже завтра ризикуємо почути її коронне: «Все пропало!»
Юлія Артамощенко, Олена Галаджій, АСН
«Список Шокіна» — все пропало!
Цілий детектив розігрався у Верховній Раді України 22 квітня 2015 року. Сюжетну лінію задав голова фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко, заявивши напередодні, що генеральний прокурор України Віктор Шокін прийде до парламенту не з порожніми руками — є подання на сімох парламентарів про зняття з них депутатської недоторканності. Прізвищ він не назвав. Почалися здогади, кому так «пощастило».
Перша інформація про фігурантів з'явилася від радикалів. Так, народний депутат Андрій Лозовий повідомив: у списку є особисто він і його колега по фракції Ігор Мосійчук, а також позафракційні Сергій Мельниченко та Андрій Денисенко. Там опинився і представник «Народного фронту» В'ячеслав Константиновський. Від опозиції оприлюднено два прізвища — Михайло Папієв (фракція «Опозиційний блок») і Сергій Клюєв (група «Воля народу»).
Кого і за що повинні притягнути до відповідальності — точно ніхто не знав. Але версії будувалися. Наприклад, неофіційно, на рівні чуток, Константиновському закидали те, як він починав бізнес у лихі дев'яності. Лозовому — побиття голови сільради Коцюбинського у Київській області. Мосійчуку — протизаконні дії в Маріуполі в розрізі АТО. Денисенку — контрабанду в зоні бойових дій у Луганській та Донецькій областях. Папієву, що він, будучи головою Чернівецької обласної адміністрації, нібито використовував адміністративний ресурс під час парламентських виборів-2014. А Клюєву — все що можна і не можна, від сепаратизму до бізнес-діяльності.
Самі представники «списку Шокіна» майже всім складом прийшли до парламенту, крім Папієва і Клюєва. Вони активно роздавали коментарі, доводячи: ми — хороші, чисті перед законом і людьми. І звинувачували партнерів по коаліції в політичному тиску.
«Це — спроба загнати депутатів у стійло, зробити рабами. Через те що ми вимагаємо націоналізувати майно держави-агресора, тому що це абсурдно, коли під час війни російський бізнес спокійно почувається в Україні. Так відбувається, тому що декому Липецька фабрика дорожче Донбасу», — відхрещувався Лозовий.
«Єдине відоме мені кримінальне провадження проти мене відкрито Слідчим комітетом Російської Федерації. А улюбленець Путіна Рамзан Кадиров віддав наказ, щоб викрасти мене і відправити до них у країну», — вибудовував версії Мосійчук.
«Я не здивуюся появі свого прізвища в цьому списку — принципово виступаю опонентом абсолютно згубної лінії для держави, здійснюваної президентом. З цих причин вийшов із фракції «Блок Петра Порошенка», — розповідав у парламентських кулуарах Денисенко.
«Чутки, що проти мене відкрито кримінальну справу, — це не новина. Вони регулярно ходили з червня минулого року. Але справ так і не було. Знаєте, чому? За мною немає криміналу», — запевняв АСН Мельничук. «Нічого проти мене у них немає. Цю інформацію сприймаю виключно з гумором», — виправдовувався перед АСН Константиновський.
У цей час у кулуарах вирішували, чому це «список Шокіна» настільки короткий. Так, радник глави Міністерства внутрішніх справ України, нардеп від «Народного фронту» Антон Геращенко запропонував розширити його, внісши кандидатуру представника пропрезидентської фракції «Блок Петра Порошенка» Сергія Капліна.
«Поки в цьому списку не буде прізвища Капліна, я буду розцінювати інформацію про зняття депутатської недоторканності з цієї сімки суто як політичний тиск. Каплін, який сокирою рубав двері в кабінеті мера Полтави, повинен відповісти за свої хуліганські дії», — сказав він, зазначивши, що інакше кожен, виходить, вправі діяти за прикладом Капліна.
Відреагував і Каплін. Він заявив, що не боїться відповідати, але і бути в списку не повинен. Версії версіями, а важлива офіційна позиція. Всі чекали Шокіна в парламенті. Як виявилося — даремно. Інформація Юрія Луценка не підтвердилася, притому не вперше. Поки депутати сперечалися, перший заступник генерального прокурора України Володимир Гузир повідомив, що Віктор Миколайович не планував вносити до парламенту подання на сімку депутатів і взагалі вперше чує про «список Шокіна», відповідно, не може назвати прізвища «фігурантів».
«Ні я, ні генпрокурор не озвучували ні кількості народних депутатів, ні намірів слідства», - сказав перший заступник генпрокурора.
А от представник президента у Верховній Раді, народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Степан Кубів і взагалі зазначив, що так зване вкидання з'явилося в інформаційному просторі неспроста.
«Зараз запускаються всілякі фейки, спрямовані на дестабілізацію роботи коаліції», — сказав Кубів.
А й справді, тертя щодо зняття недоторканності внесли додатковий деструктив у роботу парламенту, розхвилювали і без того неспокійну коаліцію. У цей день у сесійній залі було і блокування трибуни, і кулачні бої, і взаємні звинувачення. Переважно за вже сформованою традицією найактивніші дії робили радикали, хоча їх лідера Олега Ляшка «більшовики» примусово залишили курирувати коаліцію. Нагадаємо, напередодні, 21 квітня 2015 року, Ляшко театрально з трибуни ВРУ заявив про складання повноважень координатора ради коаліції.
«Подивіться, як голосують закони про прокуратуру дві здорові партії коаліції (БПП і «Народний фронт». — Ред.). Я не буду брати участі в цьому фарсі», — обурювався він провалом голосування законопроекту, що перебуває в розрізі реформи прокуратури.
Але з достовірних джерел АСН стало відомо, що Ляшко і його радикали хочуть красиво покинути коаліцію «Європейська Україна», щоб взяти участь у формуванні нової, і роблять для цього все. Притому навіть імовірні дати переформатування більшості озвучуються офрекордс. Це — червень 2015 року. Кістяком нового об'єднання повинні нібито стати «Самопоміч», радикали, велика частина парламентарів від «Народного фронту», віддані президенту депутати від ББП, а також частина позафракційних, так звана «Дніпропетровська група», яку формує і курирує близький до впливового Ігоря Коломойського народний депутат Борис Філатов.
Примітно, що жоден зі співрозмовників не сказав АСН, що в новій коаліції хочуть бачити Юлію Тимошенко та її соратників. Більше того, її й сьогодні на, здавалося б, формальній посаді не захотіли затверджувати. Передбачалося, що сьогодні куратором парламентської більшості стане Юлія Володимирівна. Навіть брифінг для преси планувався і якусь гучну заяву обіцяли. Але цьому не судилося збутися. Обізнані люди стверджують — депутати категорично противилися перспективі надати їй навіть номінальні повноваження, жартуючи, що інакше вже завтра ризикуємо почути її коронне: «Все пропало!»
Юлія Артамощенко, Олена Галаджій, АСН
Фото22:33
Суспільство
На шляху в «Азов»
Після двотижневих інтенсивних курсів фізичної підготовки новобранці полку «Азов» складають іспит «Спартан». Він проходить у Києві на території колишнього заводу з виробництва екскаваторів.
Майбутнім бійцям довелося пролити чимало поту, долаючи смуги перешкод, бігаючи з 70-ти кілограмовими рюкзаками на спині і борючись один з одним в рукопашному бою, щоб вступити до лав полку «Азов».
Після здачі іспиту бійцям належить продовжити навчання військовій справі, проте вже зараз вони можуть з гордістю вважати себе бійцями знаменитого полку.
На шляху в «Азов»
Після двотижневих інтенсивних курсів фізичної підготовки новобранці полку «Азов» складають іспит «Спартан». Він проходить у Києві на території колишнього заводу з виробництва екскаваторів.
Майбутнім бійцям довелося пролити чимало поту, долаючи смуги перешкод, бігаючи з 70-ти кілограмовими рюкзаками на спині і борючись один з одним в рукопашному бою, щоб вступити до лав полку «Азов».
Після здачі іспиту бійцям належить продовжити навчання військовій справі, проте вже зараз вони можуть з гордістю вважати себе бійцями знаменитого полку.
Фото23:16
Суспільство
У Києві знову стукають каски
Сьогодні більше тисячі шахтарів зібралися в центрі столиці з вимогою «врятувати» вугільну галузь країни, погасити заборгованість по зарплаті, повернути шахтам державні дотації, а заодно і звільнити міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина.
Спочатку гірники вирушили до Адміністрації Президента з вимогою зустрітися з главою держави, однак близько воріт їх зустрів кордон правоохоронців і безпосередньо до самої будівлі АП мітингувальників не пропустили.
Після цього гірники попрямували до будівлі Верховної Ради, де в цей час проходило пленарне засідання. Співробітники правоохоронних органів посилили охорону будівлі, проте все обійшлося, ніхто прориватися в будівлю парламенту не став.
До моменту, коли шахтарі пішли мітингувати під будівлю Кабінету міністрів, їх кількість, за повідомленням очевидців, значно зросла у порівнянні з початковою.
Акція пройшла досить спокійно, проте у зв'язку з тим, що по шляху проходження гірників перекривалися рух, в центрі Києва виникли деякі транспортні труднощі. Завтра гірники планують продовжити мітинг.
У Києві знову стукають каски
Сьогодні більше тисячі шахтарів зібралися в центрі столиці з вимогою «врятувати» вугільну галузь країни, погасити заборгованість по зарплаті, повернути шахтам державні дотації, а заодно і звільнити міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина.
Спочатку гірники вирушили до Адміністрації Президента з вимогою зустрітися з главою держави, однак близько воріт їх зустрів кордон правоохоронців і безпосередньо до самої будівлі АП мітингувальників не пропустили.
Після цього гірники попрямували до будівлі Верховної Ради, де в цей час проходило пленарне засідання. Співробітники правоохоронних органів посилили охорону будівлі, проте все обійшлося, ніхто прориватися в будівлю парламенту не став.
До моменту, коли шахтарі пішли мітингувати під будівлю Кабінету міністрів, їх кількість, за повідомленням очевидців, значно зросла у порівнянні з початковою.
Акція пройшла досить спокійно, проте у зв'язку з тим, що по шляху проходження гірників перекривалися рух, в центрі Києва виникли деякі транспортні труднощі. Завтра гірники планують продовжити мітинг.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-1,1276760101318-/
/-pc-/
Top