Сильное биополе — это внутренняя сила, высокая самооценка и защита от любого негатива Именно этого нам так час....
Архив
Вернуться назад
22 Апреля 2015
22 Апреля
Блог:
Мнения09:00
Происшествия
Алексей Мельник
Нет гарантий, что не произойдет просто смена табличек
В случае успешной реализации идеи по созданию национальной полиции у министра внутренних дел будут ограниченные рычаги влияния на работу милиции. Такое мнение «Аналитической Cлужбе Новостей» высказал содиректор программ внешней политики и международной безопасности центра имени Разумкова Алексей Мельник.
«В случае успешной реализации идеи, национальная полиция будет отделена от МВД. То есть министр МВД больше не будет министром милиции, он будет иметь очень ограниченные рычаги влияния на работу милиции», - сказал он.
В тоже время он пояснил, что ключевым будет начальник национальной полиции, который будет назначаться на четыре года, и который не будет меняться при смене правительства.
«Он не будет политически независим как сегодня руководитель МВД, а это имеет большое значение. К тому же у него будут как полномочия, так и ответственность. Дальше все зависит от того смогут ли полицейские по новому работать как на местах, так и на руководящем уровне. Но ключевое , что МВД больше не будет министерством милиции», - отметил он.
При этом эксперт акцентировал, что нет никаких гарантий, что просто не произойдет смена табличек «милиции» на «полицию», так как в украинских условиях любую идею можно испортить.
«Но смена названия – это первый шаг, сигнал, который подается обществу и милиционерам, что начались изменения, а дальше необходимо наращивать и показывать реальные успехи», - резюмировал он.
Интервью09:30
Политика
Василь Вовк
Интервью
Василий Вовк: Я говорил Захарченко, что у нас за удержание заложника - 15 лет, в России - пожизненное Війна, яку у нас досі називають Антитерористичною операцією, - це не лише втрати, біль і сльози, а ще й неприхований цинізм. Бо ж тоді, коли одні жертвують своїм здоров’ям і навіть життям, щоб відстояти територіальну цілісність рідної землі, інші - піаряться, розважаються і навіть, що особливо боляче, заробляють на людській біді чималі гроші. Про те, як ділки від війни намагаються нині збагатитися на військових діях на Донбасі, як складається доля бранців, захоплених терористами, про можливість звільнення Надії Савченко та багато іншого «Аналітичній службі новин» (АСН) в ексклюзивному інтерв’ю розповів начальник Головного слідчого управління Служби безпеки України генерал-майор Василь Вовк. - Василю Васильовичу, чому досі не спрацювала формула обміну полонених «всіх на всіх». Адже на перемовинах у Мінську неодноразово обговорювався саме такий варіант. Яких заходів вживається, щоб вирішити питання щодо їхнього повернення додому? - Я не визнаю в цій ситуації слова «полонені», адже це відповідний статус, передбачений Женевською конвенцією у разі ведення воєнних дій. Там прописано певні правила щодо поводження з полоненими, умов їхнього утримання. Про які конвенції і статуси може йтися, коли наших хлопців беруть у заручники, викрадають, тримають у нелюдських умовах? Я вже не кажу про злочини міжнародного характеру: знущання, тортури, вигнання на рабські роботи. Ще із середини минулого року почали захоплювати блокпости, з поля бою забирали поранених, тих, хто не міг нікуди піти, перебував в оточенні. Їх утримували в підвалах Донецького управління СБУ, конюшнях, казармах, гаражах. Забирали захоплених заручників додому, де поводилися з ними, як із рабами. Всі ці дії підпадають під кілька статей Кримінального кодексу:146-у, 147-у й 148-у. Тобто незаконне позбавлення волі, викрадання людей, утримування у заручниках. І люди, які це роблять, злочинці. Але представники так званих «ЛНР» і «ДНР» проконсультувалися з російськими правниками й наполягають саме на такому визначенні: полонені з обох сторін. Тим самим вони хочуть підвищити статус своїх і принизити наших. Хоч у нас немає ніяких полонених. Є лише підозрювані у злочинах, які утримуються в СІЗО, або ті, хто вже засуджений. Зазвичай за безпосередню участь у терористичній діяльності або надання терористам допомоги. Я був присутній на всіх мінських зустрічах і завжди казав: «Жодних умов, ви вчинили злочини, віддайте наших людей, ви їх тримаєте незаконно». Так само я не визнаю слова «обмін». Ми не проводимо торговельно-грошових операцій. А робимо все можливе, щоб повернути наших людей, яких незаконно позбавили волі. - Як би ви це не називали, ситуація, на жаль, зводиться до певних торгів. І першу скрипку на цих торгах відіграє протилежна сторона, диктуючи умови та розповідаючи по російському телебаченню, що саме Україна порушує домовленості. Скільки людей уже вдалося визволити і що за них просять терористи? - Зазвичай гроші. Або намагаються заробити іншим способом, не напряму. Наприклад, наполягають, щоб ми відпустили кримінальних злочинців, які взагалі не мають відношення ні до Донецька, ні до Луганська. Так, один із них відбуває покарання в одній з колоній. Це - злодій у законі. Йому дали 15 років за подвійне вбивство. Він навіть ніколи не був у Донецьку, не знає, що таке тероризм чи сепаратизм. Ще один сидить у Львові. Вбив цілу сім’ю. Зараз хочуть на обмін ще одного злочинця, який не просто вбив родину, а відрізав людям голови. Хто нас зрозуміє, якщо ми випускатимемо таких злочинців? Ми спочатку притягували до відповідальності всіх, хто займався сепаратизмом. Передусім ідеться про заклики до порушення територіальної цілісності України. І віддавали їм саме такий контингент. Але, що важливо, ці їм не потрібні. Хочуть тих, хто вбивав людей. А коли ми не погоджуємося на подібний обмін, виходять на російські канали й кажуть, що це українці затримують процес. Коли у вересні за дорученням Президента при СБУ було створено Центр, який надає допомогу із визволення людей, що потрапили у заручники, ми зібрали перші списки, і почалася копітка робота. Я приїхав у Мінськ зі списком, у якому було майже дві тисячі осіб, і кажу: «Давайте всіх на всіх. Повідомте, хто у вас є, кого немає». Відповідають, що є лише тисяча осіб, місце перебування яких достеменно відоме. Решту потрібно шукати. А робити це непросто, адже там хазяйнують понад десяток командирів так званих вільних козаків, вони нікому не підпорядковуються і роблять що хочуть. Там про юриспруденцію навіть не йдеться. Це - територія України, що визнає навіть Російська Федерація. Але дію українських законів на тій території, так би мовити, тимчасово зупинено. Там фактично немає законів – є порядки, встановлені місцевими бандюками. Починаючи від тих, яких нібито вибрали, й закінчуючи тими, які мають свої бандформування і нікому не підпорядковуються. Там є «сепаратисти у сепаратистів». Такий собі Мозговий заявив про створення Горлівської республіки. Вони там ведуть слідство, придумують власні кодекси «ДНР» і «ЛНР»… - І що, з кожним таким місцевим бандитом треба окремо домовлятися? - Проблема в тому, як на них вийти. Намагаємося це робити через волонтерів. - Волонтери в інтерв’ю часто підкреслюють, що немає загальної статистики і СБУ навіть не відстежує, скільки людей нині примусово утримують на територіях, підконтрольних терористам. Це правда? - Ми все відстежуємо і співпрацюємо з волонтерами. Адже серед них справді є люди, які допомагають за покликом серця. Такі люди зазвичай у телевізорах не світяться, однак трапляються й такі, хто прийшов на цьому максимально пропіаритися, щоб із часом отримати змогу кудись балотуватися. У Мінську відчував велику підтримку Леоніда Кучми та представника ОБСЄ Хайді Тальявіні. Про Кучму не дуже популярно говорити позитивно, але він відіграє важливу роль у цих перемовинах, відстоюючи проукраїнську позицію. До нього та сторона прислуховується і не веде себе нахабно. - Заручників обмінюють на бойовиків. Чи були випадки, коли під час звільнення певних осіб доводилося обирати між службовим обов’язком і власним сумлінням? - Службою безпеки України був затриманий один із так званих міністрів «ДНР» Баранов. Потім його відпустили заради двох наших офіцерів. Змінили запобіжний захід. Та через два дні він не з’явився на допит – і ми оголосили його в розшук. Ось чому я кажу, що це операція зі звільнення наших заручників, а не обмін. Ми йдемо на юридичні тонкощі, враховуючи потребу у визволенні наших дітей, батьків, братів, сестер. За великим рахунком – ідемо на компроміс з «юридичною» совістю, але не з людською. - Знайомі звертаються з проханням допомогти? - Моя сусідка зателефонувала, коли я був на зустрічі в Мінську. Це було неочікувано. Я дав трубку Захарченку, щоб вона сама йому розповіла про чоловіка, якого ув’язнили терористи. Захарченко тут же представився як президент «ДНР» і пообіцяв: «Прилечу у Донецьк, почекайте два дні – й він буде вдома». Звільнили його аж через два місяці. Так що бачите, як виходить: якщо Вовк попросив, триматимуть до останнього або вимагатимуть по сто чоловік за одного. Передбачаю, що є багато питань, які вирішуються за гроші. Але це роблять родичі – й заборонити їм ми не можемо. Якщо в мене якийсь батько спитає: «Василю Васильовичу, ти можеш дати слово, що завтра звільниш мого сина?», я можу лише запевнити, що робитиму для цього все можливе, але жодних гарантій не дам. На що почую: «А мені пообіцяли його завтра звільнити за гроші. Не лізь туди і не заважай. Інакше саме ти нестимеш моральну відповідальність за наслідки». - У середньому який викуп вимагають за людину? - Ціни називають різні: від 2 тисяч гривень до 10 тисяч доларів. - Від чого це залежить? - Від так званого статусу. Україна – велика країна, але коли йдеться про життя і смерть, можна дізнатися все. Наприклад, у кого в сім’ї які статки, які родичі. Один козак тримав 5 хлопців. Як вони розповідали, просив 2 тисячі за п’ятьох. Для бізнесмена середньої руки то невеликі гроші. Буває, що просять за відомого бійця 50 тисяч доларів. А деякі хочуть 700 гривень. Але щоб їм ці кошти обов’язково на картку перерахувати. Серед них багато шахраїв. - Можливо, в таких випадках варто попередити батьків, що їх хочуть ошукати? - Ми попереджаємо. Я кажу батькам: «Давайте ми того шахрая спіймаємо на гарячому». А вони мені у відповідь: «А раптом він справді може за 700 гривень це зробити? Не заважай…» Як переступити батькам ту останню надію? Межа між юриспруденцією і стосунками між людьми надзвичайно тонка. - Що перемагає частіше? Для вас особисто? - Я апріорі не знаю, це шахрай чи ні. Що мені сказати матері чи батькові? Не несіть? Кажу: думаю, що гроші пропадуть, але вам вирішувати, що робити. Багато хто підсвідомо розуміє, що дзвонив шахрай, але все одно переказують ці гроші, бо бояться втратити шанс. Однак ми намагаємось виявляти таких шахраїв та виводити їх на чисту воду. - А ви завжди кажете батьками правду чи розбавляєте співчуттям? - Я не приховую номера свого телефону. Тож зазвичай щодня отримую по 10-15 дзвінків від батьків, дружин, родичів заручників. Береш трубку, а там починають говорити про те, що ми заслали на Донбас дітей, не рятуємо їх, тому нехай і нашим сім’ям буде погано. А я не кидаю трубки, слухаю. І після всіх цих прокльонів співрозмовник каже: «Ви ще мене слухаєте? Вибачте, будь ласка. Знаю, що ви займаєтеся визволенням наших хлопців, але треба було комусь виговоритися». Відповідаю: «Я вас розумію. Повірте, ми робимо все, що можемо». Є два варіанти звільнення. Один із них - силовий. Він нині відкидається. Інший - переговорний. А з ким там розмовляти? Та ми намагаємося це робити. Хоч процес справді непростий, однаково повертаємо наших хлопців додому. - Скільки їх ще там залишилося? - За нашими даними, 397 осіб. Звільнено 2586. І робота не припиняється ні на мить. Торік у вересні до мене приїжджав батько з Одеси, військовий офіцер. У нього син, також офіцер, був у заручниках. Ще з одним моїм земляком. Просили першими звільнити саме їхніх дітей. Я пояснюю, що не віддаю нікому жодних переваг, тут немає списку чи алфавітного порядку... - Скільки в середньому тримають хлопців? - По-різному. Якось дзвонили мені дві жінки з Херсона, розповіли про п’ятьох хлопців, яких в одному з містечок Луганської області сім місяців тримав козак. Зараз вони вже звільнені. - Правда, що наших військових вивозять у Росію? - За даними МЗС, в Росії приблизно 30 осіб перебувають під слідством. Правильно чи ні, за фальсифікованими справами чи ні, у цьому вже будемо розбиратися пізніше. - А в чому звинувачують? - Статті різні. Наприклад, військовослужбовця зі Львова звинувачують у контрабанді літаків-безпілотників. - Надю Савченко, яка перебуває в Росії під слідством, також називають полоненою. І говорять про її можливий обмін. Як думаєте, росіяни її віддадуть? - Я не можу коментувати її справу як юрист, не маю перед собою матеріалів. Але скажу єдине: російські адвокати зацікавлені в тому, щоб Надя просиділа там якомога довше. Піар, на жаль, важливіший за її долю. Ви вірите в те, що російські адвокати зацікавлені у захисті нашої громадянки, якій приписують убивство двох російських журналістів? У Росії адвокат не може працювати проти системи й захищати Надю на повну силу. Він може говорити про це, заявляти, що його викликають на допит. І його й справді викличуть, але тільки для того, щоб показати, як він її захищає, що у них там демократія. Жити там і говорити позитивно вголос про Україну неможливо. Але це для них піар. Як і для декого з політиків і громадських діячів, які лише піаряться на закликах про її звільнення. І що ці заклики дадуть? Плювати Путін на них хотів. Вони її засудять. До цього ведуть. - Якщо все так безперспективно, що тоді взагалі можна зробити? - Надя може сказати, що не даватиме показання, нехай її справу відправляють до суду. Сказати, що вона погоджується на спрощену процедуру. Нехай не Надя, ми так скажемо. - Який термін їй загрожує? Надю так не відпустять. Це родзинка – у тій глобальній справі, яка порушена російською стороною проти нас. Надя у них єдина арештована, яку вони можуть пред’явити світу. - Десять-п'ятнадцять років. Надю так не відпустять. Це родзинка – у тій глобальній справі, яка порушена російською стороною проти нас. Надя у них єдина арештована, яку вони можуть пред’явити світу. Вони її засудять. І щойно це станеться, міжнародна спільнота, Президент України звертаються до Путіна, щоб Савченко передали в Україну відбувати покарання. - Так можна? - Звичайно! Є угоди про передачу на відбування покарання, і вони досі діють у відносинах між Росією й Україною. Я думаю, що Путін на це піде, щоб згладити ситуацію. Ця схема дає змогу Росії зберегти обличчя. - Якщо погодяться, що далі? - Ми переводимо її в СІЗО й запускаємо процедуру помилування. - Але ж так ми визнаємо, що вона засуджена законно? - Так вона буде вдома і ми збережемо її життя. Коли першочергове завдання буде виконано, можна доводити, що її справа сфальшована, розбивати її. Нехай тоді адвокати і попрацюють. Якщо ж головне питання – політичний піар, нехай ті, хто цього прагне, чесно скажуть: «Надю, ти посидь для того, щоб ми могли виграти найближчі вибори, а натомість тобі передачі возитимемо». Росія ніколи не визнає її невинною і не закриє цієї справи. Інформаційна пропаганда, яка працює в цій країні, переконала більшість росіян, що Надя – винна. А за такою схемою є шанс її повернути. Бо Росія розуміє, що повноцінних доказів у них немає. Є лише показання нібито свідків, які вони обов’язково використають. - А як бути з Олегом Сенцовим? - Я думаю, щодо Сенцова теж можна було б цю процедуру запустити. - Василю Васильовичу, як, на ваш погляд, чому ми програємо інформаційну війну, коли йдеться про події на Донбасі та резонансні справи? Коли настане час і Росії потрібно буде перед міжнародною спільнотою зіграти певну роль, вона без жалю саджатиме за грати таких, як Захарченко. - На жаль, є фейкові журналісти, які лізуть туди, де не повинні бути, які хочуть зайняти нішу, котра не для них. Так само багато адвокатів, далеких від юриспруденції. Якого злочинця не спіймаєш, у кожного посвідчення адвоката. Немає системності, солідарності журналістів у хорошому сенсі цього слова. Це моя думка. Я з дуже великою повагою ставлюся до всіх журналістів, але є й ті, хто нівелює хорошу роботу більшості. Журналістська робота важлива, її не можна недооцінювати. Я розповів, що терорист на прізвисько Батон проводить над людьми «медичні експерименти з хірургічним втручанням». А експеримент полягав у тому, що він відрізав палець, поклав його в банку і спостерігав, що з ним буде через дві доби. Журналісти вихватили це і максимально поширили, тому що постійно шукають щось нове. Наскільки нам стало відомо, після того як у ЗМІ з’явилася ця інформація, Батона вивезли з Донецька в невідомому напрямку. Захарченко дав команду його розстріляти. До речі, я казав Захарченку на перемовинах у Мінську, щоб він не забував, що у нас за утримання заручника передбачено 15 років ув’язнення, в Росії – довічне. Коли настане час і Росії потрібно буде перед міжнародною спільнотою зіграти певну роль, вона без жалю саджатиме за грати таких, як Захарченко. - Чи знаєте ви про нову забавку, яка останнім часом популярна у мажорів: їздити на екскурсію до Донецького аеропорту? - Знаю, і не тільки у мажорів така забавка. На жаль. - Хто ще ці люди? - Не буду зараз називати їхніх прізвищ. Натомість наведу невеличкий приклад із власного життя. Я з Вінниці починав працювати, і до нас начальник слідства приїхав із Києва. Він родом був, як і я, із села. Щоб не вживати ненормативної лексики, він казав: «Я фуєю». Я від цих «екскурсій» також фуєю. - Василю Васильовичу, коли все скінчиться і в країні буде справжній мир? - Якщо вам хтось на це запитання відповість, я цю людину не зможу поважати як службову особу. Я сподіваюся, що це буде найближчим часом. Але ми розуміємо неадекватність російської сторони. Тому щось прогнозувати складно. - Чи збирає Служба безпеки докази нелюдського поводження з полоненими та мирним населенням у Луганській і Донецькій областях, щоб у подальшому передати їх до Міжнародного суду в Гаазі? - Так, таке провадження нами розслідується. У цій справі вже допитано 600 потерпілих. Крім того, відкрито провадження зі створення терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР». Є також справа «Російський слід», за якою допитаний Симоненко. Комуністична партія, її лідери, активні члени своєю минулою діяльністю вже довели, що вони не мають права називатися людською партією. Та вони й далі демонструють антиукраїнську позицію. Натомість лідери могли б звернутися до своїх соратників і симпатиків, щоб сказати: «Давайте об’єднаємося навколо ненависної нам влади, яку ми не визнаємо, щоб разом врятувати країну. А після перемоги у війні ми з ними розійдемося і будемо їх критикувати нещадно, боротися проти них». Проте вони починають підігравати агресору, всіляко лаючи чинну владу. - І що плануєте робити? Усіх пересаджати? Як це сприйматиме міжнародна спільнота? Адже у комуністів є симпатики в інших країнах. - Нам часто закидають, що ми нічого не робимо, коли йдеться про комуністів. Приміром чуємо заклики: «Повісити, розстріляти!» Але так не можна - ми живемо у правовій державі. Щоб підвести їхню антиукраїнську діяльність під Кримінальний кодекс, потрібно кожну букву перевірити, провести відповідні експертизи. - А що буде із Симоненком? - Ми ще будемо з ним працювати. Допитувати його, зараз підійдуть експертизи. Але щоб затримати і вручити йому підозру, я, як ви правильно сказали, повинен витримати критику і аналіз усього світу. А щоб іти до Міжнародного суду, нам потрібно нині чітко дотримуватися процесуальних норм.
Василий Вовк: Я говорил Захарченко, что у нас за удержание заложника - 15 лет, в России - пожизненное Війна, яку у нас досі називають Антитерористичною операцією, - це не лише втрати, біль і сльози, а ще й неприхований цинізм. Бо ж тоді, коли одні жертвують своїм здоров’ям і навіть життям, щоб відстояти територіальну цілісність рідної землі, інші - піаряться, розважаються і навіть, що особливо боляче, заробляють на людській біді чималі гроші. Про те, як ділки від війни намагаються нині збагатитися на військових діях на Донбасі, як складається доля бранців, захоплених терористами, про можливість звільнення Надії Савченко та багато іншого «Аналітичній службі новин» (АСН) в ексклюзивному інтерв’ю розповів начальник Головного слідчого управління Служби безпеки України генерал-майор Василь Вовк. - Василю Васильовичу, чому досі не спрацювала формула обміну полонених «всіх на всіх». Адже на перемовинах у Мінську неодноразово обговорювався саме такий варіант. Яких заходів вживається, щоб вирішити питання щодо їхнього повернення додому? - Я не визнаю в цій ситуації слова «полонені», адже це відповідний статус, передбачений Женевською конвенцією у разі ведення воєнних дій. Там прописано певні правила щодо поводження з полоненими, умов їхнього утримання. Про які конвенції і статуси може йтися, коли наших хлопців беруть у заручники, викрадають, тримають у нелюдських умовах? Я вже не кажу про злочини міжнародного характеру: знущання, тортури, вигнання на рабські роботи. Ще із середини минулого року почали захоплювати блокпости, з поля бою забирали поранених, тих, хто не міг нікуди піти, перебував в оточенні. Їх утримували в підвалах Донецького управління СБУ, конюшнях, казармах, гаражах. Забирали захоплених заручників додому, де поводилися з ними, як із рабами. Всі ці дії підпадають під кілька статей Кримінального кодексу:146-у, 147-у й 148-у. Тобто незаконне позбавлення волі, викрадання людей, утримування у заручниках. І люди, які це роблять, злочинці. Але представники так званих «ЛНР» і «ДНР» проконсультувалися з російськими правниками й наполягають саме на такому визначенні: полонені з обох сторін. Тим самим вони хочуть підвищити статус своїх і принизити наших. Хоч у нас немає ніяких полонених. Є лише підозрювані у злочинах, які утримуються в СІЗО, або ті, хто вже засуджений. Зазвичай за безпосередню участь у терористичній діяльності або надання терористам допомоги. Я був присутній на всіх мінських зустрічах і завжди казав: «Жодних умов, ви вчинили злочини, віддайте наших людей, ви їх тримаєте незаконно». Так само я не визнаю слова «обмін». Ми не проводимо торговельно-грошових операцій. А робимо все можливе, щоб повернути наших людей, яких незаконно позбавили волі. - Як би ви це не називали, ситуація, на жаль, зводиться до певних торгів. І першу скрипку на цих торгах відіграє протилежна сторона, диктуючи умови та розповідаючи по російському телебаченню, що саме Україна порушує домовленості. Скільки людей уже вдалося визволити і що за них просять терористи? - Зазвичай гроші. Або намагаються заробити іншим способом, не напряму. Наприклад, наполягають, щоб ми відпустили кримінальних злочинців, які взагалі не мають відношення ні до Донецька, ні до Луганська. Так, один із них відбуває покарання в одній з колоній. Це - злодій у законі. Йому дали 15 років за подвійне вбивство. Він навіть ніколи не був у Донецьку, не знає, що таке тероризм чи сепаратизм. Ще один сидить у Львові. Вбив цілу сім’ю. Зараз хочуть на обмін ще одного злочинця, який не просто вбив родину, а відрізав людям голови. Хто нас зрозуміє, якщо ми випускатимемо таких злочинців? Ми спочатку притягували до відповідальності всіх, хто займався сепаратизмом. Передусім ідеться про заклики до порушення територіальної цілісності України. І віддавали їм саме такий контингент. Але, що важливо, ці їм не потрібні. Хочуть тих, хто вбивав людей. А коли ми не погоджуємося на подібний обмін, виходять на російські канали й кажуть, що це українці затримують процес. Коли у вересні за дорученням Президента при СБУ було створено Центр, який надає допомогу із визволення людей, що потрапили у заручники, ми зібрали перші списки, і почалася копітка робота. Я приїхав у Мінськ зі списком, у якому було майже дві тисячі осіб, і кажу: «Давайте всіх на всіх. Повідомте, хто у вас є, кого немає». Відповідають, що є лише тисяча осіб, місце перебування яких достеменно відоме. Решту потрібно шукати. А робити це непросто, адже там хазяйнують понад десяток командирів так званих вільних козаків, вони нікому не підпорядковуються і роблять що хочуть. Там про юриспруденцію навіть не йдеться. Це - територія України, що визнає навіть Російська Федерація. Але дію українських законів на тій території, так би мовити, тимчасово зупинено. Там фактично немає законів – є порядки, встановлені місцевими бандюками. Починаючи від тих, яких нібито вибрали, й закінчуючи тими, які мають свої бандформування і нікому не підпорядковуються. Там є «сепаратисти у сепаратистів». Такий собі Мозговий заявив про створення Горлівської республіки. Вони там ведуть слідство, придумують власні кодекси «ДНР» і «ЛНР»… - І що, з кожним таким місцевим бандитом треба окремо домовлятися? - Проблема в тому, як на них вийти. Намагаємося це робити через волонтерів. - Волонтери в інтерв’ю часто підкреслюють, що немає загальної статистики і СБУ навіть не відстежує, скільки людей нині примусово утримують на територіях, підконтрольних терористам. Це правда? - Ми все відстежуємо і співпрацюємо з волонтерами. Адже серед них справді є люди, які допомагають за покликом серця. Такі люди зазвичай у телевізорах не світяться, однак трапляються й такі, хто прийшов на цьому максимально пропіаритися, щоб із часом отримати змогу кудись балотуватися. У Мінську відчував велику підтримку Леоніда Кучми та представника ОБСЄ Хайді Тальявіні. Про Кучму не дуже популярно говорити позитивно, але він відіграє важливу роль у цих перемовинах, відстоюючи проукраїнську позицію. До нього та сторона прислуховується і не веде себе нахабно. - Заручників обмінюють на бойовиків. Чи були випадки, коли під час звільнення певних осіб доводилося обирати між службовим обов’язком і власним сумлінням? - Службою безпеки України був затриманий один із так званих міністрів «ДНР» Баранов. Потім його відпустили заради двох наших офіцерів. Змінили запобіжний захід. Та через два дні він не з’явився на допит – і ми оголосили його в розшук. Ось чому я кажу, що це операція зі звільнення наших заручників, а не обмін. Ми йдемо на юридичні тонкощі, враховуючи потребу у визволенні наших дітей, батьків, братів, сестер. За великим рахунком – ідемо на компроміс з «юридичною» совістю, але не з людською. - Знайомі звертаються з проханням допомогти? - Моя сусідка зателефонувала, коли я був на зустрічі в Мінську. Це було неочікувано. Я дав трубку Захарченку, щоб вона сама йому розповіла про чоловіка, якого ув’язнили терористи. Захарченко тут же представився як президент «ДНР» і пообіцяв: «Прилечу у Донецьк, почекайте два дні – й він буде вдома». Звільнили його аж через два місяці. Так що бачите, як виходить: якщо Вовк попросив, триматимуть до останнього або вимагатимуть по сто чоловік за одного. Передбачаю, що є багато питань, які вирішуються за гроші. Але це роблять родичі – й заборонити їм ми не можемо. Якщо в мене якийсь батько спитає: «Василю Васильовичу, ти можеш дати слово, що завтра звільниш мого сина?», я можу лише запевнити, що робитиму для цього все можливе, але жодних гарантій не дам. На що почую: «А мені пообіцяли його завтра звільнити за гроші. Не лізь туди і не заважай. Інакше саме ти нестимеш моральну відповідальність за наслідки». - У середньому який викуп вимагають за людину? - Ціни називають різні: від 2 тисяч гривень до 10 тисяч доларів. - Від чого це залежить? - Від так званого статусу. Україна – велика країна, але коли йдеться про життя і смерть, можна дізнатися все. Наприклад, у кого в сім’ї які статки, які родичі. Один козак тримав 5 хлопців. Як вони розповідали, просив 2 тисячі за п’ятьох. Для бізнесмена середньої руки то невеликі гроші. Буває, що просять за відомого бійця 50 тисяч доларів. А деякі хочуть 700 гривень. Але щоб їм ці кошти обов’язково на картку перерахувати. Серед них багато шахраїв. - Можливо, в таких випадках варто попередити батьків, що їх хочуть ошукати? - Ми попереджаємо. Я кажу батькам: «Давайте ми того шахрая спіймаємо на гарячому». А вони мені у відповідь: «А раптом він справді може за 700 гривень це зробити? Не заважай…» Як переступити батькам ту останню надію? Межа між юриспруденцією і стосунками між людьми надзвичайно тонка. - Що перемагає частіше? Для вас особисто? - Я апріорі не знаю, це шахрай чи ні. Що мені сказати матері чи батькові? Не несіть? Кажу: думаю, що гроші пропадуть, але вам вирішувати, що робити. Багато хто підсвідомо розуміє, що дзвонив шахрай, але все одно переказують ці гроші, бо бояться втратити шанс. Однак ми намагаємось виявляти таких шахраїв та виводити їх на чисту воду. - А ви завжди кажете батьками правду чи розбавляєте співчуттям? - Я не приховую номера свого телефону. Тож зазвичай щодня отримую по 10-15 дзвінків від батьків, дружин, родичів заручників. Береш трубку, а там починають говорити про те, що ми заслали на Донбас дітей, не рятуємо їх, тому нехай і нашим сім’ям буде погано. А я не кидаю трубки, слухаю. І після всіх цих прокльонів співрозмовник каже: «Ви ще мене слухаєте? Вибачте, будь ласка. Знаю, що ви займаєтеся визволенням наших хлопців, але треба було комусь виговоритися». Відповідаю: «Я вас розумію. Повірте, ми робимо все, що можемо». Є два варіанти звільнення. Один із них - силовий. Він нині відкидається. Інший - переговорний. А з ким там розмовляти? Та ми намагаємося це робити. Хоч процес справді непростий, однаково повертаємо наших хлопців додому. - Скільки їх ще там залишилося? - За нашими даними, 397 осіб. Звільнено 2586. І робота не припиняється ні на мить. Торік у вересні до мене приїжджав батько з Одеси, військовий офіцер. У нього син, також офіцер, був у заручниках. Ще з одним моїм земляком. Просили першими звільнити саме їхніх дітей. Я пояснюю, що не віддаю нікому жодних переваг, тут немає списку чи алфавітного порядку... - Скільки в середньому тримають хлопців? - По-різному. Якось дзвонили мені дві жінки з Херсона, розповіли про п’ятьох хлопців, яких в одному з містечок Луганської області сім місяців тримав козак. Зараз вони вже звільнені. - Правда, що наших військових вивозять у Росію? - За даними МЗС, в Росії приблизно 30 осіб перебувають під слідством. Правильно чи ні, за фальсифікованими справами чи ні, у цьому вже будемо розбиратися пізніше. - А в чому звинувачують? - Статті різні. Наприклад, військовослужбовця зі Львова звинувачують у контрабанді літаків-безпілотників. - Надю Савченко, яка перебуває в Росії під слідством, також називають полоненою. І говорять про її можливий обмін. Як думаєте, росіяни її віддадуть? - Я не можу коментувати її справу як юрист, не маю перед собою матеріалів. Але скажу єдине: російські адвокати зацікавлені в тому, щоб Надя просиділа там якомога довше. Піар, на жаль, важливіший за її долю. Ви вірите в те, що російські адвокати зацікавлені у захисті нашої громадянки, якій приписують убивство двох російських журналістів? У Росії адвокат не може працювати проти системи й захищати Надю на повну силу. Він може говорити про це, заявляти, що його викликають на допит. І його й справді викличуть, але тільки для того, щоб показати, як він її захищає, що у них там демократія. Жити там і говорити позитивно вголос про Україну неможливо. Але це для них піар. Як і для декого з політиків і громадських діячів, які лише піаряться на закликах про її звільнення. І що ці заклики дадуть? Плювати Путін на них хотів. Вони її засудять. До цього ведуть. - Якщо все так безперспективно, що тоді взагалі можна зробити? - Надя може сказати, що не даватиме показання, нехай її справу відправляють до суду. Сказати, що вона погоджується на спрощену процедуру. Нехай не Надя, ми так скажемо. - Який термін їй загрожує? Надю так не відпустять. Це родзинка – у тій глобальній справі, яка порушена російською стороною проти нас. Надя у них єдина арештована, яку вони можуть пред’явити світу. - Десять-п'ятнадцять років. Надю так не відпустять. Це родзинка – у тій глобальній справі, яка порушена російською стороною проти нас. Надя у них єдина арештована, яку вони можуть пред’явити світу. Вони її засудять. І щойно це станеться, міжнародна спільнота, Президент України звертаються до Путіна, щоб Савченко передали в Україну відбувати покарання. - Так можна? - Звичайно! Є угоди про передачу на відбування покарання, і вони досі діють у відносинах між Росією й Україною. Я думаю, що Путін на це піде, щоб згладити ситуацію. Ця схема дає змогу Росії зберегти обличчя. - Якщо погодяться, що далі? - Ми переводимо її в СІЗО й запускаємо процедуру помилування. - Але ж так ми визнаємо, що вона засуджена законно? - Так вона буде вдома і ми збережемо її життя. Коли першочергове завдання буде виконано, можна доводити, що її справа сфальшована, розбивати її. Нехай тоді адвокати і попрацюють. Якщо ж головне питання – політичний піар, нехай ті, хто цього прагне, чесно скажуть: «Надю, ти посидь для того, щоб ми могли виграти найближчі вибори, а натомість тобі передачі возитимемо». Росія ніколи не визнає її невинною і не закриє цієї справи. Інформаційна пропаганда, яка працює в цій країні, переконала більшість росіян, що Надя – винна. А за такою схемою є шанс її повернути. Бо Росія розуміє, що повноцінних доказів у них немає. Є лише показання нібито свідків, які вони обов’язково використають. - А як бути з Олегом Сенцовим? - Я думаю, щодо Сенцова теж можна було б цю процедуру запустити. - Василю Васильовичу, як, на ваш погляд, чому ми програємо інформаційну війну, коли йдеться про події на Донбасі та резонансні справи? Коли настане час і Росії потрібно буде перед міжнародною спільнотою зіграти певну роль, вона без жалю саджатиме за грати таких, як Захарченко. - На жаль, є фейкові журналісти, які лізуть туди, де не повинні бути, які хочуть зайняти нішу, котра не для них. Так само багато адвокатів, далеких від юриспруденції. Якого злочинця не спіймаєш, у кожного посвідчення адвоката. Немає системності, солідарності журналістів у хорошому сенсі цього слова. Це моя думка. Я з дуже великою повагою ставлюся до всіх журналістів, але є й ті, хто нівелює хорошу роботу більшості. Журналістська робота важлива, її не можна недооцінювати. Я розповів, що терорист на прізвисько Батон проводить над людьми «медичні експерименти з хірургічним втручанням». А експеримент полягав у тому, що він відрізав палець, поклав його в банку і спостерігав, що з ним буде через дві доби. Журналісти вихватили це і максимально поширили, тому що постійно шукають щось нове. Наскільки нам стало відомо, після того як у ЗМІ з’явилася ця інформація, Батона вивезли з Донецька в невідомому напрямку. Захарченко дав команду його розстріляти. До речі, я казав Захарченку на перемовинах у Мінську, щоб він не забував, що у нас за утримання заручника передбачено 15 років ув’язнення, в Росії – довічне. Коли настане час і Росії потрібно буде перед міжнародною спільнотою зіграти певну роль, вона без жалю саджатиме за грати таких, як Захарченко. - Чи знаєте ви про нову забавку, яка останнім часом популярна у мажорів: їздити на екскурсію до Донецького аеропорту? - Знаю, і не тільки у мажорів така забавка. На жаль. - Хто ще ці люди? - Не буду зараз називати їхніх прізвищ. Натомість наведу невеличкий приклад із власного життя. Я з Вінниці починав працювати, і до нас начальник слідства приїхав із Києва. Він родом був, як і я, із села. Щоб не вживати ненормативної лексики, він казав: «Я фуєю». Я від цих «екскурсій» також фуєю. - Василю Васильовичу, коли все скінчиться і в країні буде справжній мир? - Якщо вам хтось на це запитання відповість, я цю людину не зможу поважати як службову особу. Я сподіваюся, що це буде найближчим часом. Але ми розуміємо неадекватність російської сторони. Тому щось прогнозувати складно. - Чи збирає Служба безпеки докази нелюдського поводження з полоненими та мирним населенням у Луганській і Донецькій областях, щоб у подальшому передати їх до Міжнародного суду в Гаазі? - Так, таке провадження нами розслідується. У цій справі вже допитано 600 потерпілих. Крім того, відкрито провадження зі створення терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР». Є також справа «Російський слід», за якою допитаний Симоненко. Комуністична партія, її лідери, активні члени своєю минулою діяльністю вже довели, що вони не мають права називатися людською партією. Та вони й далі демонструють антиукраїнську позицію. Натомість лідери могли б звернутися до своїх соратників і симпатиків, щоб сказати: «Давайте об’єднаємося навколо ненависної нам влади, яку ми не визнаємо, щоб разом врятувати країну. А після перемоги у війні ми з ними розійдемося і будемо їх критикувати нещадно, боротися проти них». Проте вони починають підігравати агресору, всіляко лаючи чинну владу. - І що плануєте робити? Усіх пересаджати? Як це сприйматиме міжнародна спільнота? Адже у комуністів є симпатики в інших країнах. - Нам часто закидають, що ми нічого не робимо, коли йдеться про комуністів. Приміром чуємо заклики: «Повісити, розстріляти!» Але так не можна - ми живемо у правовій державі. Щоб підвести їхню антиукраїнську діяльність під Кримінальний кодекс, потрібно кожну букву перевірити, провести відповідні експертизи. - А що буде із Симоненком? - Ми ще будемо з ним працювати. Допитувати його, зараз підійдуть експертизи. Але щоб затримати і вручити йому підозру, я, як ви правильно сказали, повинен витримати критику і аналіз усього світу. А щоб іти до Міжнародного суду, нам потрібно нині чітко дотримуватися процесуальних норм.
Публикации10:28
Политика
Люстрация. Крещение обысками
«У меня обыск. Ломают двери. Главное следственное управление, Владимирская», — с этого короткого сообщения главы департамента по вопросам люстрации Министерства юстиции Татьяны Козаченко в Facebook начал разгораться очередной громкий скандал, связанный с очищением власти в Украине.
Общественники и политики заговорили, что процесс люстрации в Украине хотят поставить на паузу.
Дело месячной давности
Официальная версия обыска в кабинете и квартире Татьяны Козаченко — следственные действия в рамках открытого уголовного производства по факту подделки документов.
«Обыск высокопоставленных лиц Минюста проводится по факту подделки документа этого ведомства относительно нераспространения на одного из чиновников ГУ ГФС в г. Киеве Закона Украины «Об очищении власти», — сказано на официальном сайте МВД. — На основании постановления Печерского районного суда г. Киева проводится ряд обысков в лиц, которые могут быть причастными к подделке этого документа».
О каком документе идет речь? В середине марта министр юстиции Павел Петренко громко заявил о том, что его ведомство уличило сотрудницу фискальной службы Анну Игнатенко в желании уклониться от люстрации.
«Закон "Об очищении власти" развивает креативное мышление и побуждает к поиску новых знаний. Такой вывод можно сделать из сегодняшней истории о фальшивом "разъяснении", по которому сотрудница фискальной службы хотела спрятаться от люстрационной проверки»,— заявил 16 марта Павел Петренко.
По словам министра, история развивалась следующим образом. В стране началась вторая волна люстрационных проверок, под которую подпадают силовики и сотрудники Государственной фискальной службы. 12 февраля на люстрационную проверку подала свои документы и Анна Игнатенко. Через пять дней, 17 февраля, ее документы были переданы в департамент люстрации, который возглавляет Татьяна Козаченко.
«13 марта 2015 года нами был дан ответ, который, очевидно, Анне Владимировне не понравился. В нем было указано, что лица, которые занимали в период с 2010-го по 2013 год руководящие должности в Миндоходов и сборов, должны быть автоматически уволены», — рассказывал Петренко.
Но… Как потом оказалось, в Государственную фискальную службу в отношении Игнатенко пришел совершенно другой вывод Минюста. В этом документе за подписью замминистра юстиции Натальи Севастьяновой говорилось, что нормы Закона «Об очищении власти» не распространяются на Игнатенко (Минюст получил копию документа. — Прим. авт.).
«Интересен даже сам вид фейкового документа. Да, часть его может быть настоящей — это вторая страница с подписью (хотя это можно будет установить только после экспертизы оригинала документа, если такой существует), а вот первая страница — суть «разъяснения» — имеет неизвестное происхождение. Более того, вторая страница с подписью имеет нейтральный характер — разъясняет общие положения Закона «Об очищении власти» — и не имеет ни малейшего упоминания о гражданке Игнатенко, а, наоборот, в ней указаны факты, которые не совпадают с обращением», — рассказывал министр Петренко, который сразу же обратился в правоохранительные органы, чтобы они расставили все точки над «і».
Но вместо точек получилось многоточие. Примечательно, как говорит сама Татьяна Козаченко, что аферу с документами Игнатенко обнаружила именно она. Министр только предал ей гласности. А теперь получается, что на Козаченко падает тень противозаконных действий.
Неслучайные случайности
Обыск у Татьяны Козаченко, сотрудников департамента люстрации и киевской ГФС был санкционирован постановлением Печерского районного суда г. Киева еще 2 апреля. Закономерно возник вопрос: почему следователи медлили с обысками? Мнения разошлись.
«Возможно, это причина сегодняшних событий?» — предположил заместитель департамента люстрации Дмитрий Димов и обнародовал копию постановления Окружного админсуда Киева, которым суд принимает к рассмотрению иск департамента люстрации с просьбой уволить начальника Главного следственного управления МВД Виталия Сакала (работал с министром Виталием Захарченко. — Прим. авт.).
Предполагалось, что 23 апреля суд изучит правовые основания для увольнения заместителя Авакова. Такого же мнения придерживается и глава Комитета Верховной Рады по вопросам противодействия коррупции Егор Соболев.
«Следователями МВД руководит Виталий Сакал. Это — человек, который подпадает под Закон «Об очищении власти» и за увольнение которого Татьяна и я безуспешно боремся с Арсеном Аваковым уже три месяца», — заявил Егор Соболев, тем самым намекнув, что обыски у Козаченко — месть Сакала в чистом виде. Вторая версия — кто-то заинтересован в приостановлении люстрационных процессов в стране.
«После провальных попыток отменить люстрацию через Венецианскую комиссию и Конституционный Суд Левочкин и Ко предпринимают отчаянные попытки дискредитировать весь процесс люстрации и тех, кто ее обеспечивает»,— говорится в заявлении Общественного люстрационного комитета.
Есть и еще одна версия громкого обыска. По странному стечению обстоятельств ожидалось, что 21 апреля Минюст внесет в Верховную Раду изменения в Закон «Об очищении власти». Этим должна была заниматься Козаченко.
«Одно из изменений в люстрационный закон касается того, что чиновники, которые саботируют люстрационные проверки, должны нести ответственность», — поведал народный депутат Леонид Емец.
Кроме того, принятие народными депутатами изменений в Закон «Об очищении власти» ставит крест на сценарии отдельных политиков отменить проводимую люстрацию через Конституционный Суд.
«Если вступает в силу новая редакция закона, то тогда производство в Конституционном Суде автоматически закрывается — нужно будет подавать новые обращения», — указал на юридические тонкости народный депутат Владимир Арьев.
Без политики
В МВД просят не политизировать обыски у сотрудников департамента люстрации.
«Необходимость полного набора следственных действий предусмотрена процедурой адекватного расследования, и каждый стоящий адвокат это понимает и принимает. Ни бывшие заслуги, ни занимаемая государственная должность не освобождает гражданина от ответственности в случае необходимости в следственных действиях, санкционированных судом», — сказано в сообщении пресс-службы МВД.
Правоохранители говорят, что в ближайшие дни следственные действия продолжатся. В частности, 22 апреля на допрос в МВД приглашена Татьяна Козаченко, 29 апреля — показания даст Дмитрий Димов. Параллельно эксперты проведут экспертизу оригинала поддельного письма № І-2687 от 13.02.2015 г., который изъяли во время обыска у Анны Игнатенко. Также будет изучен жесткий диск и документы, которые следователи изъяли во время обыска в кабинете Козаченко.
«Татьяне Козаченко и всем, кто не имеет отношения к попытке подделки документа с целью скрыть факт попадания под люстрацию, нечего бояться. Ведь их совесть чиста», — то ли с иронией, то ли на полном серьезе резюмировал историю с обысками и начало активных следственных действий советник министра МВД, народный депутат Антон Геращенко.
Блог:
Мнения12:01
Происшествия
Виктор Мусияка
Поменять название - не значит поменять сущность
Для эффективной работы национальной полиции необходимо изменить существующие полномочия и функции милиции. Такое мнение «Аналитической Службе Новостей» высказал профессор права, один из соавторов Конституции Виктор Мусияка.
«Поменять название, это не значит поменять сущность этого органа. Это должны и функции быть и другие полномочия. Обязательно необходима децентрализация. На местах также необходимо создавать свою полицию», - сказал он.
При этом он отметил, что возникает вопрос по реализации реформирования милиции в национальную полицию.
«Нужно ли это прописывать в Конституции? Нужен ли вообще единый закон о реформировании или это можно сделать без его принятия, а просто предпринимая какие-то реформаторские шаги? Вопрос остается открытым. Но главное, что к реформированию подключилось гражданское общество, теперь необходимо обозначить стратегические методы», - считает он.
Блог:
Мнения12:21
Дмитрий Добродомов
Уголовная ответственность за проплаченные митинги – политическое решение
Вводить уголовную ответственность за участие в проплаченных митингах является больше политическим, чем правовым решением. Такое мнение «Аналитической Службе Новостей» (АСН) высказал народный депутат Дмитрий Добродомов.
«Это более политическое решение, чем правовое. Однако деньги, полученные за митинг очевидно, что скрытые. Никто не будет указывать источник. А незаконное получение денег уже предусматривает уголовную ответственность. Если мы получаем средства, мы должны их декларировать и платить налоги. Это касается всех граждан Украины», - сказал он.
По его словам, в последнее время многие акции протеста или митинги имеют признаки манипулятивных и используются для решений каких-то вопросов.
«Интересно, что решений не политических, а экономических», - добавил нардеп.
В то же время, парламентарий акцентировал, что при существующей правоохранительной системе легко будет манипулировать и обнаружить подозрения на оплату.
«Тем более, что каждый гражданин имеет Конституционное право на мирные собрания. Поэтому это очень неоднозначный законопроект (законопроект депутата Антона Геращенко об уголовной ответственности подкупа участника массовых митингов, - ред.)», - считает он.
Блог:
Мнения15:00
Политика
Олег Березюк
Снятие депутатской неприкосновенности не должно быть следствием политической борьбы
Снятие депутатское неприкосновенности должно основываться на реальных преступлениях со стороны народных депутатов, а не на политической борьбе. Такое мнение «Аналитической Службе Новостей» (АСН) высказал народный депутат Олег Березюк.
По его словам, внесение в Верховную Раду Генеральным прокурором Виктором Шокиным запросов на снятие депутатской неприкосновенности будет серьезным знаком.
«Если Шокин придет в Верховную Раду – это будет положительным моментом использования прокуратурой инструмента по борьбе с преступностью. Но если этот инструмент будет обесценен политическим компонентом борьбы, а не реальной угрозой, реальных преступлений со стороны депутатов, то будет стыдно», – сказал он.
При этом, парламентарий отметил, что официально еще никто не предоставлял список депутатов, с которых необходимо снять неприкосновенность.
Блог:
Мнения17:18
Политика
Сергей Пашинский
В новой Стратегии нацбезопасности будет указан потенциальный противник
Армию необходимо создавать, учитывая современные вызовы. Такое мнение «Аналитической службе новостей» (АСН) высказал глава комитета Верховной Рады по вопросам национальной безопасности и обороны Сергей Пашинский.
«Стратегия национальной обороны уже готова. Она будет презентована и одобрена СНБО в ближайшие дни. Затем Верховная Рада, учитывая новшества документа, несколько подкорректирует оборонное законодательство», - сказал Сергей Пашинский.
По его словам, Стратегия будет предусматривать несколько новаций. Главное – в документе будет четко обозначен потенциальный противник.
«В чем была трагедия независимого государства Украина? 24 года мы всем и сами себе рассказывали, что у нас все хорошо, что у нас нет врагов. Под этот шумок высокопоставленные лица разворовали и уничтожали армию. Теперь в Стратегии четко будет обозначен потенциальный противник и зная его, мы планируем реформировать свои вооруженные силы, строить нашу геополитику, - заявил Пашинский и уточнил. – Армию необходимо создавать, учитывая современные вызовы. Если проанализировать, как и где год назад у нас базировались воинские части, то складывалось такое впечатление, что мы готовились воевать с Румынией и Польшей».
Блог:
Мнения17:50
Экономика
Людмила Денисова
Большая часть заработных плат и дальше будет находиться в тени
Опасения граждан, что данные, предоставленные для получения субсидий, будут переданы в налоговые органы вызваны зарплатами в конвертах. Такое мнение «Аналитической службе новостей» (АСН) высказала народный депутат Украины, бывший министр труда и социальной политики Людмила Денисова.
«Человек боится. Поскольку у него есть другой доход. Если есть дополнительные доходы, тогда просто не нужно ходить за субсидией», – заявила она.
Бывший министр отметила, что опасения ревизий имущества значат, что большая часть заработных плат и дальше будет находиться в тени.
«Около 150 миллиардов в тени фонда оплаты труда. То есть 50 миллиардов дополнительно единого социального взноса не получают фонды социального страхования. В этом и есть секрет. Это зарплата в конвертах. Нужно с этим бороться», - подытожила Денисова.
Публикации18:02
Политика
«Список Шокина» — все пропало!
Целый детектив разыгрался в Верховной Раде Украины 22 апреля 2015 года. Сюжетную линию задал глава фракции «Блок Петра Порошенко» Юрий Луценко, заявив накануне, что генеральный прокурор Украины Виктор Шокин придет в парламент не с пустыми руками — есть представление на семерых парламентариев о снятии с них депутатской неприкосновенности. Фамилий он не назвал. Начались догадки, кому так «повезло».
Первая информация о фигурантах появилась от радикалов. Так, народный депутат Андрей Лозовой сообщил: в списке есть лично он и его коллега по фракции Игорь Мосийчук, а также внефракционные Сергей Мельниченко и Андрей Денисенко. Там оказался и представитель «Народного фронта» Вячеслав Константиновский. От оппозиции обнародовано две фамилии — Михаил Папиев (фракция «Оппозиционный блок») и Сергей Клюев (группа «Воля народа»).
Кого и за что должны привлечь к ответственности — точно никто не знал. Но версии строились. Например, неофициально, на уровне слухов, Константиновскому вменяли то, как он начинал бизнес в лихие девяностые. Лозовому — избиение главы сельсовета Коцюбинского в Киевской области. Мосийчуку — противозаконные действия в Мариуполе в разрезе АТО. Денисенко — контрабанду в зоне боевых действий в Луганской и Донецкой областях. Папиеву, что он, будучи главой Черновицкой областной администрации, якобы использовал административный ресурс во время парламентских выборов-2014. А Клюеву — все что можно и нельзя, от сепаратизма до бизнес-деятельности. Сами представители «списка Шокина» почти всем составом пришли в парламент, кроме Папиева и Клюева.
Они активно раздавали комментарии, доказывая: мы — хорошие, чисты перед законом и людьми. И обвиняли партнеров по коалиции в политическом давлении.
«Это — попытка загнать депутатов в стойло, сделать рабами. Из-за того что мы требуем национализировать имущество государства-агрессора, потому что это абсурдно, когда во время войны российский бизнес спокойно чувствует себя в Украине. Так происходит, потому что некоторым Липецкая фабрика дороже Донбасса», — открещивался Лозовой.
«Единственное известное мне уголовное производство против меня открыто Следственным комитетом Российской Федерации. А любимец Путина Рамзан Кадыров отдал приказ, чтобы похитить меня и отправить к ним в страну», — выстраивал версии Мосийчук.
«Я не удивлюсь появлению своей фамилии в этом списке — принципиально выступаю оппонентом абсолютно пагубной линии для государства, осуществляемой президентом. По этим причинам вышел из фракции «Блок Петра Порошенко», — рассказывал в парламентских кулуарах Денисенко.
«Слухи, что против меня открыто уголовное дело, — это не новость. Они регулярно ходили с июня прошлого года. Но дел так и не было. Знаете, почему? За мной нет криминала», — уверял АСН Мельничук.
«Ничего против меня у них нет. Эту информацию воспринимаю исключительно с юмором», — оправдывался перед АСН Константиновский.
В это время в кулуарах решали, почему это «список Шокина» столь короток. Так, советник главы Министерства внутренних дел Украины, нардеп от «Народного фронта» Антон Геращенко предложил расширить его, внеся кандидатуру представителя пропрезидентской фракции «Блок Петра Порошенко» Сергея Каплина.
«Пока в этом списке не будет фамилии Каплина, я буду расценивать информацию о снятии депутатской неприкосновенности с этой семерки исключительно как политическое давление. Каплин, который топором рубил дверь в кабинете мэра Полтавы, должен ответить за свои хулиганские действия», — сказал он, отметив, что иначе каждый, получается, вправе действовать по примеру Каплина.
Отреагировал и Каплин. Он заявил, что не боится отвечать, но и быть в списке не должен. Версии версиями, а важна официальная позиция. Все ждали Шокина в парламенте. Как оказалось — зря. Информация Юрия Луценко не подтвердилась, притом не впервые. Пока депутаты спорили, первый заместитель генерального прокурора Украины Владимир Гузырь сообщил, что Виктор Николаевич не планировал вносить в парламент представление на семерку депутатов и вообще впервые слышит о «списке Шокина», соответственно, не может назвать фамилии «фигурантов».
«Ни я, ни генпрокурор не озвучивали ни количества народных депутатов, ни намерений следствия», - сказал первый замгенпрокурора.
А вот представитель президента в Верховной Раде, народный депутат от «Блока Петра Порошенко» Степан Кубив и вовсе отметил, что так называемый вброс появился в информационном пространстве неспроста.
«Сейчас запускаются всевозможные фейки, направленные на дестабилизацию работы коалиции», — сказал Кубив.
А ведь действительно, трения по снятию неприкосновенности внесли дополнительный деструктив в работу парламента, разволновали и без того неспокойную коалицию. В этот день в сессионном зале было и блокирование трибуны, и кулачные бои, и взаимные обвинения. Преимущественно по уже сложившейся традиции самые активные действия предпринимали радикалы, хотя их лидера Олега Ляшко «большевики» принудительно оставили курировать коалицию. Напомним, накануне, 21 апреля 2015 года, Ляшко театрально с трибуны ВРУ заявил о сложении полномочий координатора совета коалиции.
«Посмотрите, как голосуют законы о прокуратуре две здоровые партии коалиции (БПП и «Народный фронт». — Ред.). Я не буду принимать участия в этом фарсе», — возмущался он провалом голосования законопроекта, находящегося в разрезе реформы прокуратуры.
Но из достоверных источников АСН стало известно, что Ляшко и его радикалы хотят красиво покинуть коалицию «Европейская Украина», чтобы принять участие в формировании новой, и делают для этого все. Притом даже вероятные даты переформатирования большинства озвучиваются офрекордс. Это — июнь 2015 года. Костяком нового объединения должны якобы стать «Самопомощь», радикалы, большая часть парламентариев от «Народного фронта», преданные президенту депутаты от ББП, а также часть внефракционных, так называемая «Днепропетровская группа», которую формирует и курирует близкий к влиятельному Игорю Коломойскому народный депутат Борис Филатов.
Примечательно, что ни один из собеседников не сказал АСН, что в новой коалиции хотят видеть Юлию Тимошенко и ее соратников. Более того, ее и сегодня на, казалось бы, формальной должности не захотели утверждать. Предполагалось, что сегодня куратором парламентского большинства станет Юлия Владимировна. Даже брифинг для прессы планировался и некое громкое заявление обещалось. Но этому не было суждено сбыться. Сведущие люди утверждают — депутаты категорически воспротивились перспективе предоставить ей даже номинальные полномочия, подшучивая, что иначе уже завтра рискуем услышать ее коронное: «Все пропало!»
Юлия Артамощенко, Елена Галаджий, АСН
«Список Шокина» — все пропало!
Целый детектив разыгрался в Верховной Раде Украины 22 апреля 2015 года. Сюжетную линию задал глава фракции «Блок Петра Порошенко» Юрий Луценко, заявив накануне, что генеральный прокурор Украины Виктор Шокин придет в парламент не с пустыми руками — есть представление на семерых парламентариев о снятии с них депутатской неприкосновенности. Фамилий он не назвал. Начались догадки, кому так «повезло».
Первая информация о фигурантах появилась от радикалов. Так, народный депутат Андрей Лозовой сообщил: в списке есть лично он и его коллега по фракции Игорь Мосийчук, а также внефракционные Сергей Мельниченко и Андрей Денисенко. Там оказался и представитель «Народного фронта» Вячеслав Константиновский. От оппозиции обнародовано две фамилии — Михаил Папиев (фракция «Оппозиционный блок») и Сергей Клюев (группа «Воля народа»).
Кого и за что должны привлечь к ответственности — точно никто не знал. Но версии строились. Например, неофициально, на уровне слухов, Константиновскому вменяли то, как он начинал бизнес в лихие девяностые. Лозовому — избиение главы сельсовета Коцюбинского в Киевской области. Мосийчуку — противозаконные действия в Мариуполе в разрезе АТО. Денисенко — контрабанду в зоне боевых действий в Луганской и Донецкой областях. Папиеву, что он, будучи главой Черновицкой областной администрации, якобы использовал административный ресурс во время парламентских выборов-2014. А Клюеву — все что можно и нельзя, от сепаратизма до бизнес-деятельности. Сами представители «списка Шокина» почти всем составом пришли в парламент, кроме Папиева и Клюева.
Они активно раздавали комментарии, доказывая: мы — хорошие, чисты перед законом и людьми. И обвиняли партнеров по коалиции в политическом давлении.
«Это — попытка загнать депутатов в стойло, сделать рабами. Из-за того что мы требуем национализировать имущество государства-агрессора, потому что это абсурдно, когда во время войны российский бизнес спокойно чувствует себя в Украине. Так происходит, потому что некоторым Липецкая фабрика дороже Донбасса», — открещивался Лозовой.
«Единственное известное мне уголовное производство против меня открыто Следственным комитетом Российской Федерации. А любимец Путина Рамзан Кадыров отдал приказ, чтобы похитить меня и отправить к ним в страну», — выстраивал версии Мосийчук.
«Я не удивлюсь появлению своей фамилии в этом списке — принципиально выступаю оппонентом абсолютно пагубной линии для государства, осуществляемой президентом. По этим причинам вышел из фракции «Блок Петра Порошенко», — рассказывал в парламентских кулуарах Денисенко.
«Слухи, что против меня открыто уголовное дело, — это не новость. Они регулярно ходили с июня прошлого года. Но дел так и не было. Знаете, почему? За мной нет криминала», — уверял АСН Мельничук.
«Ничего против меня у них нет. Эту информацию воспринимаю исключительно с юмором», — оправдывался перед АСН Константиновский.
В это время в кулуарах решали, почему это «список Шокина» столь короток. Так, советник главы Министерства внутренних дел Украины, нардеп от «Народного фронта» Антон Геращенко предложил расширить его, внеся кандидатуру представителя пропрезидентской фракции «Блок Петра Порошенко» Сергея Каплина.
«Пока в этом списке не будет фамилии Каплина, я буду расценивать информацию о снятии депутатской неприкосновенности с этой семерки исключительно как политическое давление. Каплин, который топором рубил дверь в кабинете мэра Полтавы, должен ответить за свои хулиганские действия», — сказал он, отметив, что иначе каждый, получается, вправе действовать по примеру Каплина.
Отреагировал и Каплин. Он заявил, что не боится отвечать, но и быть в списке не должен. Версии версиями, а важна официальная позиция. Все ждали Шокина в парламенте. Как оказалось — зря. Информация Юрия Луценко не подтвердилась, притом не впервые. Пока депутаты спорили, первый заместитель генерального прокурора Украины Владимир Гузырь сообщил, что Виктор Николаевич не планировал вносить в парламент представление на семерку депутатов и вообще впервые слышит о «списке Шокина», соответственно, не может назвать фамилии «фигурантов».
«Ни я, ни генпрокурор не озвучивали ни количества народных депутатов, ни намерений следствия», - сказал первый замгенпрокурора.
А вот представитель президента в Верховной Раде, народный депутат от «Блока Петра Порошенко» Степан Кубив и вовсе отметил, что так называемый вброс появился в информационном пространстве неспроста.
«Сейчас запускаются всевозможные фейки, направленные на дестабилизацию работы коалиции», — сказал Кубив.
А ведь действительно, трения по снятию неприкосновенности внесли дополнительный деструктив в работу парламента, разволновали и без того неспокойную коалицию. В этот день в сессионном зале было и блокирование трибуны, и кулачные бои, и взаимные обвинения. Преимущественно по уже сложившейся традиции самые активные действия предпринимали радикалы, хотя их лидера Олега Ляшко «большевики» принудительно оставили курировать коалицию. Напомним, накануне, 21 апреля 2015 года, Ляшко театрально с трибуны ВРУ заявил о сложении полномочий координатора совета коалиции.
«Посмотрите, как голосуют законы о прокуратуре две здоровые партии коалиции (БПП и «Народный фронт». — Ред.). Я не буду принимать участия в этом фарсе», — возмущался он провалом голосования законопроекта, находящегося в разрезе реформы прокуратуры.
Но из достоверных источников АСН стало известно, что Ляшко и его радикалы хотят красиво покинуть коалицию «Европейская Украина», чтобы принять участие в формировании новой, и делают для этого все. Притом даже вероятные даты переформатирования большинства озвучиваются офрекордс. Это — июнь 2015 года. Костяком нового объединения должны якобы стать «Самопомощь», радикалы, большая часть парламентариев от «Народного фронта», преданные президенту депутаты от ББП, а также часть внефракционных, так называемая «Днепропетровская группа», которую формирует и курирует близкий к влиятельному Игорю Коломойскому народный депутат Борис Филатов.
Примечательно, что ни один из собеседников не сказал АСН, что в новой коалиции хотят видеть Юлию Тимошенко и ее соратников. Более того, ее и сегодня на, казалось бы, формальной должности не захотели утверждать. Предполагалось, что сегодня куратором парламентского большинства станет Юлия Владимировна. Даже брифинг для прессы планировался и некое громкое заявление обещалось. Но этому не было суждено сбыться. Сведущие люди утверждают — депутаты категорически воспротивились перспективе предоставить ей даже номинальные полномочия, подшучивая, что иначе уже завтра рискуем услышать ее коронное: «Все пропало!»
Юлия Артамощенко, Елена Галаджий, АСН
Фото22:33
Общество
На пути в «Азов»
После двухнедельных интенсивных курсов физической подготовки новобранцы полка «Азов» сдают экзамен «Спартан». Он проходит в Киеве на территории бывшего завода по производству экскаваторов.
Будущим бойцам пришлось пролить немало пота, преодолевая полосы препятствий, бегая с 70-ти килограммовыми рюкзаками на спине и сражаясь друг с другом в рукопашном бою, чтобы вступить в ряды полка «Азов».
После сдачи экзамена бойцам предстоит продолжить обучение военному делу, однако уже сейчас они могут с гордостью считать себя бойцами знаменитого полка.
На пути в «Азов»
После двухнедельных интенсивных курсов физической подготовки новобранцы полка «Азов» сдают экзамен «Спартан». Он проходит в Киеве на территории бывшего завода по производству экскаваторов.
Будущим бойцам пришлось пролить немало пота, преодолевая полосы препятствий, бегая с 70-ти килограммовыми рюкзаками на спине и сражаясь друг с другом в рукопашном бою, чтобы вступить в ряды полка «Азов».
После сдачи экзамена бойцам предстоит продолжить обучение военному делу, однако уже сейчас они могут с гордостью считать себя бойцами знаменитого полка.
Фото23:16
Общество
В Киеве снова стучат каски
Сегодня более тысячи шахтеров собрались в центре столицы с требованием «спасти» угольную отрасль страны, погасить задолженность по зарплате, вернуть шахтам государственные дотации, а заодно и уволить министра энергетики и угольной промышленности Владимира Демчишина.
Сначала горняки отправились к Администрации Президента с требованием встретиться с главой государства, однако около ворот их встретил кордон правоохранителей и непосредственно к самому зданию АП митингующих не пропустили.
После этого горняки направились к зданию Верховной Рады, где в это время проходило пленарное заседание. Сотрудники правоохранительных органов усилили охрану здания, однако все обошлось, никто прорываться в здание парламента не стал.
К моменту, когда шахтеры пошли митинговать под здание Кабинета министров, их количество, по сообщением очевидцев, значительно возросло по сравнению с первоначальным.
Акция прошла достаточно спокойно, однако в связи с тем, что по пути следования горняков перекрывались движение, в центре Киева возникли некоторые транспортные затруднения. Завтра горняки планируют продолжить митинг.
В Киеве снова стучат каски
Сегодня более тысячи шахтеров собрались в центре столицы с требованием «спасти» угольную отрасль страны, погасить задолженность по зарплате, вернуть шахтам государственные дотации, а заодно и уволить министра энергетики и угольной промышленности Владимира Демчишина.
Сначала горняки отправились к Администрации Президента с требованием встретиться с главой государства, однако около ворот их встретил кордон правоохранителей и непосредственно к самому зданию АП митингующих не пропустили.
После этого горняки направились к зданию Верховной Рады, где в это время проходило пленарное заседание. Сотрудники правоохранительных органов усилили охрану здания, однако все обошлось, никто прорываться в здание парламента не стал.
К моменту, когда шахтеры пошли митинговать под здание Кабинета министров, их количество, по сообщением очевидцев, значительно возросло по сравнению с первоначальным.
Акция прошла достаточно спокойно, однако в связи с тем, что по пути следования горняков перекрывались движение, в центре Киева возникли некоторые транспортные затруднения. Завтра горняки планируют продолжить митинг.
Напитки — это не только способ утоления жажды, но и источник сил Укрепить иммунитет и биополе представителям З....
Существует множество символов успеха и денег Если правильно ими воспользоваться, можно привлечь счастье, благо....
С помощью уборки можно не только превратить свой дом в уютное пространство, но и избежать проблем с деньгами С....
Лунный календарь станет отличным подспорьем для каждого из нас Современные подсказки астрологов помогут начать....
/-1,0655930042267-/
/-pc-/
Top