Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
19 Серпня 2015
19 Серпня
Блог:
Думки08:47
Економіка
Руслан Сольвар
Слід спрямувати всі зусилля на детінізацію економіки та легалізацію зарплат
До боротьби з бідністю потрібно підходити комплексно. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив народний депутат від фракції БПП Руслан Сольвар.
«Спільно з розробкою соціальних ліфтів потрібно турбуватися про економічне зростання, розвиток підприємств, створення нових робочих місць і розширення ринків збуту вітчизняної продукції та одне з головних завдань - боротьба з тіньовим ринком праці», - заявив Руслан Сольвар.
Політик зазначив, що на сьогоднішній день боротьбу з бідністю ускладнює війна на Донбасі. Саме військові дії стали головним чинником, що вплинув на падіння добробуту українців.
«Справа не тільки в тому, що більша частина бюджетних коштів йде на фінансування армії, підвищення обороноздатності країни і відновлення інфраструктури. Через руйнування стратегічних підприємств у Донецькій і Луганській областях, вже другий рік поспіль державна скарбниця недоотримує мільярди прибутку», - говорить народний депутат.
За його словами, щоб заручитися підтримкою іноземних кредиторів для продовження кредитної програми Міжнародного Валютного Фонду уряд був змушений піти на низку непопулярних кроків. Зокрема, істотно збільшити тарифи на енергоносії для населення. Хоча паралельно і була запропонована програма субсидування для соціально вразливих верств населення, нові платіжки для більшості виявилися непосильними. Люди опинилися на межі бідності.
На думку народного обранця, навіть запущені урядом програми субсидування не вирішують проблеми бідності.
«Вихід - у глобальному піднятті добробуту країни. І навіть незважаючи на війну, я вважаю це можливим. Тільки уявіть, що всі кошти які зараз перебувають у тіні - спрямувати в державний бюджет. Упевнений, їх вистачить, щоб підняти всі види соціальних виплат та рівень прожиткового мінімуму. І в першу чергу, треба подбати про багатодітних, адже наскільки я знаю, саме ці категорії є найбільш уразливими. Тому треба спрямувати всі зусилля на детінізацію економіки та легалізацію зарплат», - резюмував Руслан Сольвар.
Суспільство
Порошенко закликав підняти національні прапори над кожним будинком країни
Президент Петро Порошенко закликав напередодні Дня Незалежності підняти національний прапор над кожним будинком по всій країні. Про це йдеться у Twitter Президента.
«Напередодні Дня Незалежності піднімає наш прапор над кожним будинком по всіх куточках держави», - йдеться в повідомленні.
При цьому Порошенко опублікував фото величезного прапора, який повісили на будинку Адміністрації Президента.
Порошенко закликав підняти національні прапори над кожним будинком країни
Президент Петро Порошенко закликав напередодні Дня Незалежності підняти національний прапор над кожним будинком по всій країні. Про це йдеться у Twitter Президента.
«Напередодні Дня Незалежності піднімає наш прапор над кожним будинком по всіх куточках держави», - йдеться в повідомленні.
При цьому Порошенко опублікував фото величезного прапора, який повісили на будинку Адміністрації Президента.
Суспільство
У Кременчуці знешкодили вибуховий пристрій
У центрі Кременчука правоохоронці знешкодили вибуховий пристрій. Про це повідомляє прес-служба управління міліції в Полтавській області.
Відомо, що близько 1:00 охоронець однієї з організацій виявив підозрілий предмет. Прибулі на місце події правоохоронці встановили, що біля будівлі лежить невідомий предмет: до каністри з невідомою речовиною прикріплений пластиковий контейнер з елементами електричного живлення і проводами. Як повідомляється, пристрій був на «розтяжці» і міг вибухнути за будь-якого випадкового руху.
«Експерти знешкодили вибуховий предмет на місці події. Ніхто з місцевих жителів не постраждав», - зазначили в міліції.
Відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю або вибуховими речовинами). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до п'яти років.
У Кременчуці знешкодили вибуховий пристрій
У центрі Кременчука правоохоронці знешкодили вибуховий пристрій. Про це повідомляє прес-служба управління міліції в Полтавській області.
Відомо, що близько 1:00 охоронець однієї з організацій виявив підозрілий предмет. Прибулі на місце події правоохоронці встановили, що біля будівлі лежить невідомий предмет: до каністри з невідомою речовиною прикріплений пластиковий контейнер з елементами електричного живлення і проводами. Як повідомляється, пристрій був на «розтяжці» і міг вибухнути за будь-якого випадкового руху.
«Експерти знешкодили вибуховий предмет на місці події. Ніхто з місцевих жителів не постраждав», - зазначили в міліції.
Відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю або вибуховими речовинами). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до п'яти років.
Блог:
Думки12:00
Економіка
Марія Яковлева
Демонополізація - найдієвіша складова в боротьбі за добробут
Найдієвіша складова боротьби з бідністю - демонополізація. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловила енергетичний експерт, член колегії Держагентства з енергозбереження та енергоефективності Марія Яковлєва.
«Є народна мудрість: якщо хочеш допомогти бідній людині - дай їй «вудку», щоб вона могла наловити риби і нагодувати свою сім'ю. Не давай людині рибу, бо вона її з'їсть і знову буде голодною, і знову буде чекати чогось. «Вудка» сьогодні - це реформи, зміна застарілої, неефективної системи управління державою, зміна існуючої монополізованої системи в різних галузях економіки України, впровадження енергоефективних технологій», - підкреслила експерт.
За її словами, для енергетики одна з таких «вудок» - це можливість вільно вибирати постачальника. Оскільки сьогодні наше населення позбавлене права вибору постачальника (газу, електроенергії, тепла, комунальних послуг).
«Причина одна - існування монополії. Єдине бажання монополіста - отримати максимум прибутку. Як наслідок, населення отримує тільки платіжки з підвищеними цінами за оплату їхніх послуг. Споживач не має можливості вести з монополістом конструктивний діалог, держава також не може впливати на нього. Як наслідок, маємо замкнуте коло», - зазначила Марія Яковлєва.
Експерт переконана, що в даному випадку за рахунок усунення монополії можна допомогти людям боротися з бідністю.
«Для прикладу візьмемо ситуацію з встановленням лічильників обліку природного газу. Сьогодні монополіст - облгаз вимагає від нас 4000 грн за таку установку. Якщо купити лічильник самостійно, він коштує 1000 грн, установка і проект ще 1000 грн. Якби не було б цієї монополії, населення заощадило б не менше 2000 грн. А це практично половина сукупного середньомісячного доходу середньостатистичної сім'ї», - вказує на один із шляхів економії Яковлєва.
Експерт відзначає, що якщо порахувати всі можливості отримання економії, вона становитиме: одноразово 2000 грн, щомісяця - майже 205 грн. І це без урахування електрики.
«Так крок за кроком, якби відбувалися реальні реформи, витрати населення зменшувалися б і були більш ефективними і менш енерговитратними. Як результат, це один із варіантів боротьби з бідністю в цій сфері. Але, на жаль, поки вона тільки на словах, а не на ділі», - додала Яковлєва.
Суспільство
Мешканка Луганська намагалася пронести через кордон понад мільйон гривень
У Харківській області прикордонники спільно зі співробітниками СБУ затримали мешканку Луганська, яка намагалася пронести через пункт пропуску понад мільйон гривень. Про це повідомляє прес-служба Держприкордонслужби.
Відомо, що сьогодні близько 5:00 до пункту пропуску з боку Росії прибула жінка. Під час проходження прикордонного контролю вона явно нервувала, тому було прийнято рішення про проведення поглибленого огляду.
У результаті в сумочці жінки було виявлено 140 тисяч гривень. Крім того, під одягом були виявлені пакети з ще 870 тисячами гривень.
Як розповіла жінка, гроші їй дала її бабуся для покупки автомобіля, який вона мала намір купити в Харкові.
Наразі на порушницю складено адмінпротокол.
Мешканка Луганська намагалася пронести через кордон понад мільйон гривень
У Харківській області прикордонники спільно зі співробітниками СБУ затримали мешканку Луганська, яка намагалася пронести через пункт пропуску понад мільйон гривень. Про це повідомляє прес-служба Держприкордонслужби.
Відомо, що сьогодні близько 5:00 до пункту пропуску з боку Росії прибула жінка. Під час проходження прикордонного контролю вона явно нервувала, тому було прийнято рішення про проведення поглибленого огляду.
У результаті в сумочці жінки було виявлено 140 тисяч гривень. Крім того, під одягом були виявлені пакети з ще 870 тисячами гривень.
Як розповіла жінка, гроші їй дала її бабуся для покупки автомобіля, який вона мала намір купити в Харкові.
Наразі на порушницю складено адмінпротокол.
Події
У Донецькій області співробітник СБУ організував канал контрабанди
У Донецькій області Служба безпеки України заблокувала канал незаконного переміщення товарів на тимчасово окуповані території, який організував працівник СБУ. Про це повідомляє прес-служба відомства.
Відомо, що разом зі спільниками він сприяв незаконному переміщенню товарів через пункти пропуску в Волновасі, Кураховому, Дзержинську, а також поза ними. При цьому в прес-службі зазначили, що під час спецоперації було затримано три автомобілі, які перевозили заборонений вантаж.
«Вилучено 10 тонн солодощів, 10 тонн сировини для їхнього виготовлення і 150 тисяч гривень, які були заховані в автомобілі», - йдеться в повідомленні прес-служби.
У рамках кримінального провадження співробітнику СБ України повідомлено про підозру та обрано запобіжний захід - утримання під вартою. Слідство триває.
У Донецькій області співробітник СБУ організував канал контрабанди
У Донецькій області Служба безпеки України заблокувала канал незаконного переміщення товарів на тимчасово окуповані території, який організував працівник СБУ. Про це повідомляє прес-служба відомства.
Відомо, що разом зі спільниками він сприяв незаконному переміщенню товарів через пункти пропуску в Волновасі, Кураховому, Дзержинську, а також поза ними. При цьому в прес-службі зазначили, що під час спецоперації було затримано три автомобілі, які перевозили заборонений вантаж.
«Вилучено 10 тонн солодощів, 10 тонн сировини для їхнього виготовлення і 150 тисяч гривень, які були заховані в автомобілі», - йдеться в повідомленні прес-служби.
У рамках кримінального провадження співробітнику СБ України повідомлено про підозру та обрано запобіжний захід - утримання під вартою. Слідство триває.
Суспільство
Правоохоронці затримали хлопця з метадоном на 2 мільйони гривень
Міліціонери та працівники СБУ перекрили міжрегіональний канал постачання наркотичного засобу в особливо великих розмірах на території Київської області. Про це повідомили в прес-службі обласного ГУМВС.
«Правоохоронці затримали 27-річного жителя міста Славутич Київської області, у якого виявили та вилучили психотропну речовину - 420 грам метадону. За цінами «чорного ринку» вартість товару становить понад 2 мільйонів гривень. Наркотичний засіб вилучено як речовий доказ та направлено на дослідження в експертно-криміналістичний центр», - йдеться в повідомленні.
Зловмисника затримали за ст. 208 КК України.
Правоохоронці затримали хлопця з метадоном на 2 мільйони гривень
Міліціонери та працівники СБУ перекрили міжрегіональний канал постачання наркотичного засобу в особливо великих розмірах на території Київської області. Про це повідомили в прес-службі обласного ГУМВС.
«Правоохоронці затримали 27-річного жителя міста Славутич Київської області, у якого виявили та вилучили психотропну речовину - 420 грам метадону. За цінами «чорного ринку» вартість товару становить понад 2 мільйонів гривень. Наркотичний засіб вилучено як речовий доказ та направлено на дослідження в експертно-криміналістичний центр», - йдеться в повідомленні.
Зловмисника затримали за ст. 208 КК України.
Блог:
Думки15:43
Політика
Олексій Гарань
Путін буде активно спонсорувати своїх агентів впливу, в тому числі і на Донбасі
Під час передвиборної кампанії на звільненій частині Донбасу навряд чи всі політичні сили отримають однакові рівні умови. Проводити агітацію буде дуже важко через конфлікт, що триває. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.
«Небезпека полягає в тому, що на місцях кандидати будуть активно застосовувати роздачу гречки й інші способи впливу на населення. На жаль, це показали вибори в Чернігові. Особливо, я б хотів зупинитися на проблемі виборів на звільненій частині Донбасу. У розмовах в тому ж самому Маріуполі є певний парадокс: з одного боку, збільшилася лояльність до України, але, з іншого боку, люди на місцях, структури залишилися ті ж самі, нелюстровані, що не покарані за сепаратизм. Тому коли триває ескалація напруги і заходять диверсійні групи, розкриваються організації, пов'язані з сепаратистами, за цих умов забезпечити вільні вибори і вільні рівні умови для різних політичних сил буде дуже важко. Путін буде активно спонсорувати своїх агентів впливу, в тому числі і на Донбасі», - розповів Гарань.
Експерт зазначив, що вибори на всьому звільненому Донбасі навряд чи будуть скасовані.
«Але я вважаю, що закон дозволяє скасувати вибори у прифронтовій території. Гадаю, що поняття прифронтової території треба максимально розширити, включивши до нього і досить великі міста - такі як Маріуполь, Красноармійськ і т.д., тому що в умовах ескалації конфлікту очевидно, що здійснювати навіть натяки на агітацію буде вкрай важко», - зазначив політолог.
Гарань розповів, що вже в Маріуполі фактично є передвиборна агітація.
«З формальної точки зору це не передвиборча агітація, це можна розцінювати як приховану агітацію. Людей вітають із Днем металурга, з Днем Незалежності. По всьому місту розвішана реклама «Метінвесту» (компанія Ріната Ахметова, - авт.) - «Час сильних людей». На плакатах там і слюсарі, і сталевари. Але ми ж розуміємо, кого буде підтримувати «Метінвест» на виборах. Але з формальної точки зору не можна сказати, що це передвиборча агітація. Це дуже важко довести», - резюмував Гарань.
Блог:
Думки18:02
Економіка
Сергій Каплін
Мінімальну зарплату реально підвищити у 2-2,5 рази
Піднімати мінімальну зарплату не тільки можна, а й треба. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Сергій Каплін.
«І Арсеній Петрович, і Петро Олексійович чудово усвідомлюють, що не індексація соцвиплат - це порушення закону. До того ж, якщо вірити офіційним заявам, то гроші для такого підвищення є. Кабмін хвалиться профіцитом державного бюджету», - говорить Сергій Каплін.
За словами політика, на сьогоднішній день справедливим було б підвищення мінімальної зарплати у 2-2,5 рази.
«Потрібно переглянути споживчий кошик українців і збільшити мінімальну зарплату хоча б у 2-2,5 рази», - вважає народний депутат.
Каплін стверджує, що в майбутньому Україна має відійти від практики, що частка держави у ВВП становить до 80%, її потрібно зменшувати.
Блог:
Думки19:25
Політика
Олександр Грановський
Працівників НАБ не можна назвати політично цнотливими
З початком роботи Національного антикорупційного бюро ми станемо свідками ще не одного скандалу, пов'язаного з його працівниками. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив народний депутат України Олександр Грановський.
За його словами скандал, що виник із поїздкою до Лондона дружини глави НАБ Артема Ситника, не останній за участю працівників бюро.
«Я переконаний, що з початком роботи Національного антикорупційного бюро ми станемо свідками скандалів, пов'язаних з його працівниками. Це неминуче. Це люди, які в минулому займалися якоюсь діяльністю. Тому стверджувати, що туди набрали політичних чи юридичних незайманих, неправильно, - сказав Грановський. - І не варто очікувати, що вони в майбутньому будуть вести себе бездоганно».
При цьому він зазначив, що перевірка, яку зараз проводить Генпрокуратура, щоб з'ясувати, чи їздила дружина Ситника в Лондон за державний рахунок, цілком обгрунтована і логічна.
«До генерального прокурора звернулися із заявою з вимогою перевірити всі обставини поїздки, і він не має права не реагувати на подібні звернення. Однак на цьому етапі будь-які висновки робити зарано», - сказав народний депутат.
Водночас Грановський підкреслив, що після кожного гучного розслідування або звільнення працівників із заплямованою репутацією буде все менше, внаслідок чого ми отримаємо цілком ефективний орган, який буде боротися з корупцією.
Суспільство
У жителя Авдіївки вилучили арсенал зброї
В Авдіївці правоохоронці вилучили у місцевого жителя арсенал зброї. Про це повідомляє прес-служба обласного управління міліції.
За інформацією прес-служби, в будинку у чоловіка 1976 року народження були виявлені РПГ, граната наступальної дії із запалом, 4 зенітних снаряда і 46 патронів калібром 7,62 мм.
Як повідомляється, наразі порушено кримінальне провадження за ч.1 ст.263 «Незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами» Кримінального кодексу України.
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
У жителя Авдіївки вилучили арсенал зброї
В Авдіївці правоохоронці вилучили у місцевого жителя арсенал зброї. Про це повідомляє прес-служба обласного управління міліції.
За інформацією прес-служби, в будинку у чоловіка 1976 року народження були виявлені РПГ, граната наступальної дії із запалом, 4 зенітних снаряда і 46 патронів калібром 7,62 мм.
Як повідомляється, наразі порушено кримінальне провадження за ч.1 ст.263 «Незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами» Кримінального кодексу України.
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
Інтерв'ю21:59
Політика
Павло Жебрівський
Интервью
Павло Жебрівський: Хто платить, той замовляє музику Павло Жебрівський — не нова людина у політиці. За останній рік він пройшов шлях від солдата-добровольця на фронті до голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації. На його адресу лунає чимало критики. Чи не найбільше, через його жорстку позицію щодо неможливості проведення місцевих виборів на підконтрольних територіях Донеччини. Одні стверджують, що це тоталітаризм і згортання демократії, інші — Жебрівський просто боїться програти. Про те, що відбувається у регіоні, які є страхи і небезпеки, Жебрівський розповів у інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН). — Павле Івановичу, нещодавно Михайло Ходорковський — колишній глава ЮКОСа — сказав, що допускає нормальні відносини між Україною і Російською Федерацією, зазначивши, «…якщо не роздмухувати ці конфлікти штучно, то за три роки ніхто й не згадає всю цю непримиренність». Що б ви йому відповіли? — Росіяни мають каятися дуже довго, а в Україні пам’ятатимуть. Пам’ятатимуть ті, чиїх дітей, чоловіків, друзів убито. Ті, хто щохвилини чекає дзвінка звідти, щоб почути бодай слово, знати, що живий. Пам’ятатимуть, що це не просто заворушення місцевих. Що в шизоїдній голові Путіна сформувалося таке бачення світу. Це трагедія, яка не закінчиться разом із війною. Адже у конфлікті зв’язано мільйони людей. Щоб залікувати втрати, психологічний надрив, знадобляться десятиліття. І цього ніколи не забудуть ні Путіну, ні Росії, ні її народові. — Погоджуєтеся, що Захід усе частіше стає на бік РФ в українському питанні й не буде нам реально допомагати? — Захід передусім любить себе. Згадаймо, як колись британський прем'єр Вінстон Черчилль сказав: «Немає вічних ворогів, немає вічних друзів, є одвічний інтерес Англії». Вони хочуть торгувати, заробляти гроші. Хочуть гарного життя для себе. Європа й Захід дбають про власні інтереси. Вони ще й досі не зрозуміли, що як колись Україна врятувала від монголо-татарської навали Європу, так сьогодні наша країна стоїть на передовій, щоб рашистська зараза не поширилася на Захід. Сподіватися, що хтось замість нас встане і почне нас боронити, — безперспективно. — Якою сьогодні є ситуація в Донецькій області, як можна інтегрувати всіх донеччан в Україну, подолати антиукраїнські настрої? — Все, що нині коїться, — «совок» на капіталістичних ногах. Хто платить, той замовляє музику. Патерналістські настрої зашкалюють. Понад 90% людей вважають, що їм або влада, або хазяїн повинні забезпечувати життя. Сутність області формують нині декілька фінансово-промислових груп (Рината Ахметова, Сергія Тарути тощо, — ред.). Вони є творцями економічного, політичного і соціокультурного життя. А доки вбивається ринковість в економіці, прагнення людей до самостійності, доти говорити про демократизацію марно. — Чому так? — За усі часи незалежності на території Донецької області української влади ніколи не було. Це аксіома. Вина і на місцевих олігархах, і на київській владі, зокрема на помаранчевій. — Тобто люди не ототожнюють себе з Україною? — Донеччани всередині, за своєю ментальністю — українці. Їм потрібно повернути усвідомлення цього. Адже дуже багато наносного. Люди просто не розуміють нині, хто вони. — А хто хазяїн? Кажуть, Ринат Ахметов. — Є мономіста з моноекономіками. Наприклад, Маріуполь. Близько 58 тисяч людей працює на підприємствах, які належать Ринату Ахметову. Це також Добропілля, Курахово, Дзержинськ. Ще приклад: уже сьогодні ейчар (директор з персоналу, — авт.) з Азовсталі Вадим Бойченко є задекларованим кандидатом у Маріуполі… Тому нині важко провести прозорі демократичні місцеві вибори. Річ у тім, що позиція Ахметова не проукраїнська. І навіть не проросійська. А — проахметівська. І людина, яка представляє його бізнес, триматиметься лінії Рината Леонідовича, а не країни. У цьому й проблема. Потрібно руйнувати цю вертикаль. Це завдання Києва, Верховної Ради. — Ви мали розмову з Ахметовим? — Ні. Та до зустрічі готовий. І спілкуватимусь, якщо він не буде уникати. — Тобто він уникає? — Скажу так: не виявляє ініціативи. — Ви сказали, що багато має зробити центральна влада. Що саме? Нам треба сформувати тут клас куркулів — Нам треба сформувати тут клас куркулів: 67% ВВП Донецької області мають давати малий і середній бізнес. Тому вкрай необхідно ухвалити антитрастове законодавство й розробити жорсткі антимонопольні правила. Слід зняти й проблему в відносинах між великою Україною і Донецькою областю. Днями зустрічався з головами адміністрацій Маріуполя, які кажуть, що для одних вони сепари, а для інших — бандерівці. — Тобто є міфи? — Готуємо проект, щоб кожна місцева школа мала школу-побратима у центральній і західній Україні. Сприятимемо, щоб тамтешні вчителі приїжджали сюди й декілька місяців працювали в місцевих школах. А педагоги з Донеччини поїхали і попрацювали, наприклад, на Львівщині. — Побояться люди. Ще з радянських часів живі міфи про те, що на західній Україні вбиватимуть східняків. А западенці тут є хунтою і злими бандерівцями. Моя Fata Morgana: щоб якомога більше українців з Донецької і Луганської областей пожили у центрі й на заході України — Знайдуться ті, хто не побоїться. Навіть більше, ми нікого не примушуватимемо. Лише пропонуватимемо подивитися, що і як є насправді. Майже 70% людей за межі області ніколи не виїжджали. Моя Fata Morgana: щоб якомога більше українців з Донецької і Луганської областей пожили у центрі й на заході України. Побачили, що Україна — вона краща, чистіша й демократичніша, ніж Росія. — Коли спілкуєтеся з місцевими, відчуваєте агресію? — Є певне загострення ситуації. Це через місцеві вибори. Але великої агресії чи якоїсь ненависті я не відчував. Нема такого. — А що є? — Люди дуже розгублені. Деморалізовані. — Підтримують сепаратизм? Чому не їдуть геть самі? — Часто чую, що всі, хто живе в зоні проведення АТО чи на тимчасово окупованих територіях, — сепаратисти. Таким скажу: друзі — ті, хто сидить у Києві й п’є пахучу каву, — візьміть до себе додому сім’ю з Донецька чи з Тореза. Чимало фактів, коли люди спробували знайти себе у великій Україні, та не вийшло. І повернулися, бо жити ніде, роботи немає… — …ображені й озлоблені? — Певною мірою так, ображені й озлоблені. — Але ж жити, а надто працювати ніде не лише тимчасовим переселенцям. Це — загальнодержавна проблема. — Зрозумійте, патерналізм — дуже глибока й серйозна проблема. Люди дивляться на все саме через призму «нам держава не дає». І тут не треба просторікувати, що той такий-сякий і неправильний. Це треба зрозуміти, прийняти і вирішувати. Навіть більше, я не переконуватиму вас, що за лінією розмежування настрої для України хороші. Бо це не так. Вони погані. І це правда. Звичайно, є там і люди, які душею й тілом за державу. Хоч багато хто налаштований до України агресивно. Але навіть якщо ура-патріотів посадити на один інформаційний канал, на рашистську пропаганду, то повірте: за два місяці реакція була б невтішною. — Було б «Путін, прийди»? — Так. Тому оцінювати тих, хто живе там, треба як людей, до яких прийшла біда, хвороба. — Але ж, погодьтеся, є чимало фактів, коли переселенців приймали, а потім не знали, як позбутися таких гостей, адже ті вимагали їх годувати, служити їм, звинувачували у розв’язанні війни тощо. Зрозуміло, що зло завжди яскравіше і хороших людей не помічають. Але ж це справді проблема… — Є така проблема. Це зав’язано, знову ж таки, на патерналізм, на думку, що всі їм зобов’язані. Таку позицію людям нав’язували роками: спершу совєти, потім бандити, а згодом — фінансово-промислові групи. І досі в головах людей багато совка, та нині він на капіталістичних ногах. Миттєво змінити тип мислення неможливо. Немає перемикача, от раз — і все вирішено. Дива не станеться. Стимулювати потрібно середній клас, який не чекатиме подачок, а домагатиметься, щоб влада створила гідні умови для розвитку і роботи. — Ви особисто почуваєтеся нині у безпеці? Як гарантується вам захист? Чи були спроби вас нейтралізувати через підкуп, шантаж, замах? — Спроб підкупу не було. А ось розрив свідомості є. Як кажу, що не можна брати хабарі, відкати і державні гроші, кришувати бізнес, то дивляться і думають: або ідіот, або собі все хоче. Є ті, хто вичікують, що я сам зламаюся. Мовляв, рано чи пізно здавалися усі. — А погрози є? — Я за своє життя пройшов стільки, що знаю: лякають того, хто боїться. — Ваш луганський колега Георгій Тука сказав у інтерв’ю АСН, що ненавидить бюрократію, а папери з’їв би. Як у вас справи з паперовою роботою? — Йде потихеньку. Справді, документообіг треба суттєво скоротити. Бюрократії забагато, хоч і повністю від неї не відмовишся. Інакше втрачається контроль над ситуацією. — У вас посада не лише цивільна. Є військова складова. Вистачає важелів для її застосування? — Повноважень достатньо. Ми вводимо військово-цивільні адміністрації у районах, у містах. Наприклад, це зроблено у Мар’їнці. Спілкуємося з військовими, координуємо дії. Одразу скажу, що нікого не покриватиму: ні військових, ні цивільних. Є й проблеми. Бо зокрема в армії не янголи служать. Та позиція жорстка: захищаєш Батьківщину — герой, скоїв злочин — злочинець, незалежно від того, яку форму ти носиш, — міліцейську, прокурорську чи військову. — Маєте змогу ухвалювати рішення самостійно чи їх спускають зверху? — Не чекай порятунку ні від кого: ні від богів, ні від царів. Бо якщо чекати, що хтось ухвалить рішення, розкаже, як жити, нема чого йти на цю роботу. Як і розповідати, що у всьому винен Президент, прем’єр чи ще хтось. Ось візьмімо приміром логістичні центри. Це не моя ідея. Але напрямок мені сподобався, і я його розвинув. Сьогодні вже зрозуміло сутність. Президент дав доручення — і 22 серпня ми відкриємо перший такий логістичний центр. — Одразу запитання: як гарантуватимете безпеку тим, хто прийде у центр? Адже ділянка відкрита, прострілюється з боку «ДНР». — Інстинкт самозбереження російських терористів є запорукою безпеки людей, які купуватимуть там продукти і медикаменти. — Але ж вони, м’яко кажучи, падлюки… — Звісно. Та у центри приходитимуть люди, які живуть на непідконтрольних Україні територіях. Тож якщо щось — їх просто зметуть. Вони це усвідомлюють. — Ви в це вірите? — Такі висновки — з інформації, отриманої з радіоперехоплень розмов терористів. Хоч питання забезпечення безпеки надскладне. Адже вони гатять з артилерії по мирних людях. — То, можливо, не варто відкривати ті центри? — Так можна ще далі піти: все згорнути, покинути там людей і відступити? Це неправильно. — А як іде підготовка шкіл до 1 вересня, регіону до зими? — На війні за мирними лекалами працювати не можна. Та на 75% уже готові. До 1 вересня це буде 99%. Хоча є проблеми. Не у грошах, а в тендерах, які затягують процес. Будемо з урядом щось думати. — А сенс відбудовувати, як знову руйнують? — Звісно, що є. Щойно ми почнемо активно відбудовувати, розвивати морський порт в Маріуполі, люди відчують упевненість, зрозуміють, що Україна ніколи нікого не здасть і не покине. — Нині чимало українців уже готові відмовитися на користь РФ від Донбасу і Криму, аби лиш агресор відчепився. Це підтверджують соціологи… — Нині найлегше вдатися до ампутації Донбасу і Криму. Та зараження піде далі. Жодного шматка землі нікому віддавати не можна. Інакше так дійдемо до кордону з Польщею. Крапка. А людям треба пояснювати, що втома втомою, а країну треба рятувати. Ось як рука болить чи голова, хіба їх відрізають?.. — А чи маєте контакти з ватажками так званих «ДНР» і «ЛНР»? — Ні. З бандитами має контактувати прокуратура. Я вже там не працюю. — До призначення ви воювали в АТО. Цей довід використовуєте на посаді? — Звісно. Це дає свободу дій. І з військовими спілкуватися легше. Коли ми їздимо регіоном, і якщо десь бухкає, на це вже не зважаєш. Якби не був в АТО головним сержантом розвідбату, мене б давно обізвали сепаратистом. — Чому сепаратистом? — Суспільство хоче отримувати прості відповіді на складні запитання. Натомість нині потрібно зважувати, домовлятися, йти на поступки. І немає білого й чорного, є дуже багато відтінків. Звісно, з патріотами працювати легше. Їм не треба пояснювати, що ми однієї крові. Те ж саме і з військовими. — Чи маєте статус учасника бойових дій? — Оформлюю саме. — Є випадки, коли статус собі «малюють». Або ж показово від нього відмовляються. — Блюзнірство і показовість — це бридко. Як хтось сфальшував, то має бути покараний. Бажано публічно. Адже це злочин. Є стаття Кримінального кодексу — підробка документів. Якщо справді брав участь у бойових діях, був учасником АТО, ти маєш цим пишатись. Це як орден. Відмовлятися від такої відзнаки неправильно. Ніби сказати: це для мене нічого не варте. А для мене це багато значить. Так, я не прискорюю оформлення. Але відмовлятися не буду. — У Луганській області, як АСН розповів Тука, контрабандні потоки курують високопосадовці з Міністерства оборони і Міністерства внутрішніх справ України, і це вже відомо відповідним органам. Яка ситуація на Донеччині? — Поки немає вироку суду, я не можу звинувачувати нікого персонально. Та неподобств багато. Гроші і влада — ключові спокуси. Приміром, стоїть солдат на блокпосту. А повз нього їдуть гроші. День, другий. Хтось витримує тиждень, хтось — місяць. А тоді ламається, починає ці гроші піднімати. Це стосується і високопосадовців, і рядових. — Кримінальні справи будуть? — Невідворотність покарання — одна з засадничих речей. Справи мають бути, і не тихі, а публічні. — Можна почути, що представники української влади зацікавлені у продовженні конфлікту на Донбасі, оскільки війною можна прикритися в усіх політичних та економічних незгодах. Що скажете? — Хто так думає і говорить, хай іде у владу. Місця є. Ось у нас у команді зокрема. Знаєте, я пропоную людям іти в нашу команду. Прийшло було близько сотні анкет. Та коли виявилося, що ні житла, ні розкошів, лише робота і зарплата 3—4 тисячі гривень, інтерес вщух. — У вас менші зарплати, ніж у київських поліцейських, у яких ставка — приблизно 8 тисяч гривень? — Це більше, ніж у мене. — Якось несправедливо. — Зарплати держслужбовців мають дати змогу людині бодай вижити. А що стосується поліції, то вона мала розпочати свою службу тут, на Донбасі. Щоб люди побачили реальні реформи. Адже це може завершити війну. — Ще поясніть, чому ви проти проведення місцевих виборів 25 жовтня 2015 року в області? Можна почути думку, що це згортання демократії, тоталітаризм і страх перед перемогою опозиції. — Смакуючи у гарній київській кав’ярні запашну каву, легко розмірковувати, критикувати і звинувачувати. А тут стріляють. Люди дезорієнтовані. Родини розірвані. Є воєнний синдром. А який психологічний надрив?! І сьогодні ті, хто вчора криком кричав за введення воєнного стану в Мар’янці, у Сартані, у Пісках, наполягають на проведенні виборів. Я ж не кажу, що вибори не потрібні. Та чи сьогодні? Потрібен перехідний етап. Тим, хто каже, що я боюсь програти, відповім: це не так. Навіть більше, у цьому плані я нікому нічого не обіцяв. Знаю, що одні мене ненавидять, інші підтримують. А більшості до мене взагалі байдуже. Та важливо, щоб тут вдалося налагодити життя. За Донбасом підніметься вся Україна. А критиків давно запрошую сюди. З’їздити в Піски, Мар’їнку, Авдіївку, Сартану. Можна туристами, можна і працювати. Шкода, але черги не вишикувалося. — Були розмови, що через місцеві вибори буде спроба легалізувати в Україні Віктора Януковича. Вийде? — Ні, ви що. Кому він потрібен? Хіба Путіну як якийсь інструмент чи лякалка. Тут він навіть так званим опозиціонерам не потрібен. — Якщо вибори не скасують, що робитимете? — Ми їх проведемо. За змогою максимально забезпечимо прозорі, чесні й демократичні вибори. Виконаємо вимоги закону. Фото Дмитра Ліпавського
Павло Жебрівський: Хто платить, той замовляє музику Павло Жебрівський — не нова людина у політиці. За останній рік він пройшов шлях від солдата-добровольця на фронті до голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації. На його адресу лунає чимало критики. Чи не найбільше, через його жорстку позицію щодо неможливості проведення місцевих виборів на підконтрольних територіях Донеччини. Одні стверджують, що це тоталітаризм і згортання демократії, інші — Жебрівський просто боїться програти. Про те, що відбувається у регіоні, які є страхи і небезпеки, Жебрівський розповів у інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН). — Павле Івановичу, нещодавно Михайло Ходорковський — колишній глава ЮКОСа — сказав, що допускає нормальні відносини між Україною і Російською Федерацією, зазначивши, «…якщо не роздмухувати ці конфлікти штучно, то за три роки ніхто й не згадає всю цю непримиренність». Що б ви йому відповіли? — Росіяни мають каятися дуже довго, а в Україні пам’ятатимуть. Пам’ятатимуть ті, чиїх дітей, чоловіків, друзів убито. Ті, хто щохвилини чекає дзвінка звідти, щоб почути бодай слово, знати, що живий. Пам’ятатимуть, що це не просто заворушення місцевих. Що в шизоїдній голові Путіна сформувалося таке бачення світу. Це трагедія, яка не закінчиться разом із війною. Адже у конфлікті зв’язано мільйони людей. Щоб залікувати втрати, психологічний надрив, знадобляться десятиліття. І цього ніколи не забудуть ні Путіну, ні Росії, ні її народові. — Погоджуєтеся, що Захід усе частіше стає на бік РФ в українському питанні й не буде нам реально допомагати? — Захід передусім любить себе. Згадаймо, як колись британський прем'єр Вінстон Черчилль сказав: «Немає вічних ворогів, немає вічних друзів, є одвічний інтерес Англії». Вони хочуть торгувати, заробляти гроші. Хочуть гарного життя для себе. Європа й Захід дбають про власні інтереси. Вони ще й досі не зрозуміли, що як колись Україна врятувала від монголо-татарської навали Європу, так сьогодні наша країна стоїть на передовій, щоб рашистська зараза не поширилася на Захід. Сподіватися, що хтось замість нас встане і почне нас боронити, — безперспективно. — Якою сьогодні є ситуація в Донецькій області, як можна інтегрувати всіх донеччан в Україну, подолати антиукраїнські настрої? — Все, що нині коїться, — «совок» на капіталістичних ногах. Хто платить, той замовляє музику. Патерналістські настрої зашкалюють. Понад 90% людей вважають, що їм або влада, або хазяїн повинні забезпечувати життя. Сутність області формують нині декілька фінансово-промислових груп (Рината Ахметова, Сергія Тарути тощо, — ред.). Вони є творцями економічного, політичного і соціокультурного життя. А доки вбивається ринковість в економіці, прагнення людей до самостійності, доти говорити про демократизацію марно. — Чому так? — За усі часи незалежності на території Донецької області української влади ніколи не було. Це аксіома. Вина і на місцевих олігархах, і на київській владі, зокрема на помаранчевій. — Тобто люди не ототожнюють себе з Україною? — Донеччани всередині, за своєю ментальністю — українці. Їм потрібно повернути усвідомлення цього. Адже дуже багато наносного. Люди просто не розуміють нині, хто вони. — А хто хазяїн? Кажуть, Ринат Ахметов. — Є мономіста з моноекономіками. Наприклад, Маріуполь. Близько 58 тисяч людей працює на підприємствах, які належать Ринату Ахметову. Це також Добропілля, Курахово, Дзержинськ. Ще приклад: уже сьогодні ейчар (директор з персоналу, — авт.) з Азовсталі Вадим Бойченко є задекларованим кандидатом у Маріуполі… Тому нині важко провести прозорі демократичні місцеві вибори. Річ у тім, що позиція Ахметова не проукраїнська. І навіть не проросійська. А — проахметівська. І людина, яка представляє його бізнес, триматиметься лінії Рината Леонідовича, а не країни. У цьому й проблема. Потрібно руйнувати цю вертикаль. Це завдання Києва, Верховної Ради. — Ви мали розмову з Ахметовим? — Ні. Та до зустрічі готовий. І спілкуватимусь, якщо він не буде уникати. — Тобто він уникає? — Скажу так: не виявляє ініціативи. — Ви сказали, що багато має зробити центральна влада. Що саме? Нам треба сформувати тут клас куркулів — Нам треба сформувати тут клас куркулів: 67% ВВП Донецької області мають давати малий і середній бізнес. Тому вкрай необхідно ухвалити антитрастове законодавство й розробити жорсткі антимонопольні правила. Слід зняти й проблему в відносинах між великою Україною і Донецькою областю. Днями зустрічався з головами адміністрацій Маріуполя, які кажуть, що для одних вони сепари, а для інших — бандерівці. — Тобто є міфи? — Готуємо проект, щоб кожна місцева школа мала школу-побратима у центральній і західній Україні. Сприятимемо, щоб тамтешні вчителі приїжджали сюди й декілька місяців працювали в місцевих школах. А педагоги з Донеччини поїхали і попрацювали, наприклад, на Львівщині. — Побояться люди. Ще з радянських часів живі міфи про те, що на західній Україні вбиватимуть східняків. А западенці тут є хунтою і злими бандерівцями. Моя Fata Morgana: щоб якомога більше українців з Донецької і Луганської областей пожили у центрі й на заході України — Знайдуться ті, хто не побоїться. Навіть більше, ми нікого не примушуватимемо. Лише пропонуватимемо подивитися, що і як є насправді. Майже 70% людей за межі області ніколи не виїжджали. Моя Fata Morgana: щоб якомога більше українців з Донецької і Луганської областей пожили у центрі й на заході України. Побачили, що Україна — вона краща, чистіша й демократичніша, ніж Росія. — Коли спілкуєтеся з місцевими, відчуваєте агресію? — Є певне загострення ситуації. Це через місцеві вибори. Але великої агресії чи якоїсь ненависті я не відчував. Нема такого. — А що є? — Люди дуже розгублені. Деморалізовані. — Підтримують сепаратизм? Чому не їдуть геть самі? — Часто чую, що всі, хто живе в зоні проведення АТО чи на тимчасово окупованих територіях, — сепаратисти. Таким скажу: друзі — ті, хто сидить у Києві й п’є пахучу каву, — візьміть до себе додому сім’ю з Донецька чи з Тореза. Чимало фактів, коли люди спробували знайти себе у великій Україні, та не вийшло. І повернулися, бо жити ніде, роботи немає… — …ображені й озлоблені? — Певною мірою так, ображені й озлоблені. — Але ж жити, а надто працювати ніде не лише тимчасовим переселенцям. Це — загальнодержавна проблема. — Зрозумійте, патерналізм — дуже глибока й серйозна проблема. Люди дивляться на все саме через призму «нам держава не дає». І тут не треба просторікувати, що той такий-сякий і неправильний. Це треба зрозуміти, прийняти і вирішувати. Навіть більше, я не переконуватиму вас, що за лінією розмежування настрої для України хороші. Бо це не так. Вони погані. І це правда. Звичайно, є там і люди, які душею й тілом за державу. Хоч багато хто налаштований до України агресивно. Але навіть якщо ура-патріотів посадити на один інформаційний канал, на рашистську пропаганду, то повірте: за два місяці реакція була б невтішною. — Було б «Путін, прийди»? — Так. Тому оцінювати тих, хто живе там, треба як людей, до яких прийшла біда, хвороба. — Але ж, погодьтеся, є чимало фактів, коли переселенців приймали, а потім не знали, як позбутися таких гостей, адже ті вимагали їх годувати, служити їм, звинувачували у розв’язанні війни тощо. Зрозуміло, що зло завжди яскравіше і хороших людей не помічають. Але ж це справді проблема… — Є така проблема. Це зав’язано, знову ж таки, на патерналізм, на думку, що всі їм зобов’язані. Таку позицію людям нав’язували роками: спершу совєти, потім бандити, а згодом — фінансово-промислові групи. І досі в головах людей багато совка, та нині він на капіталістичних ногах. Миттєво змінити тип мислення неможливо. Немає перемикача, от раз — і все вирішено. Дива не станеться. Стимулювати потрібно середній клас, який не чекатиме подачок, а домагатиметься, щоб влада створила гідні умови для розвитку і роботи. — Ви особисто почуваєтеся нині у безпеці? Як гарантується вам захист? Чи були спроби вас нейтралізувати через підкуп, шантаж, замах? — Спроб підкупу не було. А ось розрив свідомості є. Як кажу, що не можна брати хабарі, відкати і державні гроші, кришувати бізнес, то дивляться і думають: або ідіот, або собі все хоче. Є ті, хто вичікують, що я сам зламаюся. Мовляв, рано чи пізно здавалися усі. — А погрози є? — Я за своє життя пройшов стільки, що знаю: лякають того, хто боїться. — Ваш луганський колега Георгій Тука сказав у інтерв’ю АСН, що ненавидить бюрократію, а папери з’їв би. Як у вас справи з паперовою роботою? — Йде потихеньку. Справді, документообіг треба суттєво скоротити. Бюрократії забагато, хоч і повністю від неї не відмовишся. Інакше втрачається контроль над ситуацією. — У вас посада не лише цивільна. Є військова складова. Вистачає важелів для її застосування? — Повноважень достатньо. Ми вводимо військово-цивільні адміністрації у районах, у містах. Наприклад, це зроблено у Мар’їнці. Спілкуємося з військовими, координуємо дії. Одразу скажу, що нікого не покриватиму: ні військових, ні цивільних. Є й проблеми. Бо зокрема в армії не янголи служать. Та позиція жорстка: захищаєш Батьківщину — герой, скоїв злочин — злочинець, незалежно від того, яку форму ти носиш, — міліцейську, прокурорську чи військову. — Маєте змогу ухвалювати рішення самостійно чи їх спускають зверху? — Не чекай порятунку ні від кого: ні від богів, ні від царів. Бо якщо чекати, що хтось ухвалить рішення, розкаже, як жити, нема чого йти на цю роботу. Як і розповідати, що у всьому винен Президент, прем’єр чи ще хтось. Ось візьмімо приміром логістичні центри. Це не моя ідея. Але напрямок мені сподобався, і я його розвинув. Сьогодні вже зрозуміло сутність. Президент дав доручення — і 22 серпня ми відкриємо перший такий логістичний центр. — Одразу запитання: як гарантуватимете безпеку тим, хто прийде у центр? Адже ділянка відкрита, прострілюється з боку «ДНР». — Інстинкт самозбереження російських терористів є запорукою безпеки людей, які купуватимуть там продукти і медикаменти. — Але ж вони, м’яко кажучи, падлюки… — Звісно. Та у центри приходитимуть люди, які живуть на непідконтрольних Україні територіях. Тож якщо щось — їх просто зметуть. Вони це усвідомлюють. — Ви в це вірите? — Такі висновки — з інформації, отриманої з радіоперехоплень розмов терористів. Хоч питання забезпечення безпеки надскладне. Адже вони гатять з артилерії по мирних людях. — То, можливо, не варто відкривати ті центри? — Так можна ще далі піти: все згорнути, покинути там людей і відступити? Це неправильно. — А як іде підготовка шкіл до 1 вересня, регіону до зими? — На війні за мирними лекалами працювати не можна. Та на 75% уже готові. До 1 вересня це буде 99%. Хоча є проблеми. Не у грошах, а в тендерах, які затягують процес. Будемо з урядом щось думати. — А сенс відбудовувати, як знову руйнують? — Звісно, що є. Щойно ми почнемо активно відбудовувати, розвивати морський порт в Маріуполі, люди відчують упевненість, зрозуміють, що Україна ніколи нікого не здасть і не покине. — Нині чимало українців уже готові відмовитися на користь РФ від Донбасу і Криму, аби лиш агресор відчепився. Це підтверджують соціологи… — Нині найлегше вдатися до ампутації Донбасу і Криму. Та зараження піде далі. Жодного шматка землі нікому віддавати не можна. Інакше так дійдемо до кордону з Польщею. Крапка. А людям треба пояснювати, що втома втомою, а країну треба рятувати. Ось як рука болить чи голова, хіба їх відрізають?.. — А чи маєте контакти з ватажками так званих «ДНР» і «ЛНР»? — Ні. З бандитами має контактувати прокуратура. Я вже там не працюю. — До призначення ви воювали в АТО. Цей довід використовуєте на посаді? — Звісно. Це дає свободу дій. І з військовими спілкуватися легше. Коли ми їздимо регіоном, і якщо десь бухкає, на це вже не зважаєш. Якби не був в АТО головним сержантом розвідбату, мене б давно обізвали сепаратистом. — Чому сепаратистом? — Суспільство хоче отримувати прості відповіді на складні запитання. Натомість нині потрібно зважувати, домовлятися, йти на поступки. І немає білого й чорного, є дуже багато відтінків. Звісно, з патріотами працювати легше. Їм не треба пояснювати, що ми однієї крові. Те ж саме і з військовими. — Чи маєте статус учасника бойових дій? — Оформлюю саме. — Є випадки, коли статус собі «малюють». Або ж показово від нього відмовляються. — Блюзнірство і показовість — це бридко. Як хтось сфальшував, то має бути покараний. Бажано публічно. Адже це злочин. Є стаття Кримінального кодексу — підробка документів. Якщо справді брав участь у бойових діях, був учасником АТО, ти маєш цим пишатись. Це як орден. Відмовлятися від такої відзнаки неправильно. Ніби сказати: це для мене нічого не варте. А для мене це багато значить. Так, я не прискорюю оформлення. Але відмовлятися не буду. — У Луганській області, як АСН розповів Тука, контрабандні потоки курують високопосадовці з Міністерства оборони і Міністерства внутрішніх справ України, і це вже відомо відповідним органам. Яка ситуація на Донеччині? — Поки немає вироку суду, я не можу звинувачувати нікого персонально. Та неподобств багато. Гроші і влада — ключові спокуси. Приміром, стоїть солдат на блокпосту. А повз нього їдуть гроші. День, другий. Хтось витримує тиждень, хтось — місяць. А тоді ламається, починає ці гроші піднімати. Це стосується і високопосадовців, і рядових. — Кримінальні справи будуть? — Невідворотність покарання — одна з засадничих речей. Справи мають бути, і не тихі, а публічні. — Можна почути, що представники української влади зацікавлені у продовженні конфлікту на Донбасі, оскільки війною можна прикритися в усіх політичних та економічних незгодах. Що скажете? — Хто так думає і говорить, хай іде у владу. Місця є. Ось у нас у команді зокрема. Знаєте, я пропоную людям іти в нашу команду. Прийшло було близько сотні анкет. Та коли виявилося, що ні житла, ні розкошів, лише робота і зарплата 3—4 тисячі гривень, інтерес вщух. — У вас менші зарплати, ніж у київських поліцейських, у яких ставка — приблизно 8 тисяч гривень? — Це більше, ніж у мене. — Якось несправедливо. — Зарплати держслужбовців мають дати змогу людині бодай вижити. А що стосується поліції, то вона мала розпочати свою службу тут, на Донбасі. Щоб люди побачили реальні реформи. Адже це може завершити війну. — Ще поясніть, чому ви проти проведення місцевих виборів 25 жовтня 2015 року в області? Можна почути думку, що це згортання демократії, тоталітаризм і страх перед перемогою опозиції. — Смакуючи у гарній київській кав’ярні запашну каву, легко розмірковувати, критикувати і звинувачувати. А тут стріляють. Люди дезорієнтовані. Родини розірвані. Є воєнний синдром. А який психологічний надрив?! І сьогодні ті, хто вчора криком кричав за введення воєнного стану в Мар’янці, у Сартані, у Пісках, наполягають на проведенні виборів. Я ж не кажу, що вибори не потрібні. Та чи сьогодні? Потрібен перехідний етап. Тим, хто каже, що я боюсь програти, відповім: це не так. Навіть більше, у цьому плані я нікому нічого не обіцяв. Знаю, що одні мене ненавидять, інші підтримують. А більшості до мене взагалі байдуже. Та важливо, щоб тут вдалося налагодити життя. За Донбасом підніметься вся Україна. А критиків давно запрошую сюди. З’їздити в Піски, Мар’їнку, Авдіївку, Сартану. Можна туристами, можна і працювати. Шкода, але черги не вишикувалося. — Були розмови, що через місцеві вибори буде спроба легалізувати в Україні Віктора Януковича. Вийде? — Ні, ви що. Кому він потрібен? Хіба Путіну як якийсь інструмент чи лякалка. Тут він навіть так званим опозиціонерам не потрібен. — Якщо вибори не скасують, що робитимете? — Ми їх проведемо. За змогою максимально забезпечимо прозорі, чесні й демократичні вибори. Виконаємо вимоги закону. Фото Дмитра Ліпавського
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-0,79972410202026-/
/-pc-/
Top