Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
17 Серпня 2015
17 Серпня
Блог:
Думки09:15
Економіка
Олексій Плотніков
Розширення субсидій — це визнання бідності та її консервація
Бідність в Україні консервують. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Олексій Плотніков.«На жаль, у нас боротися з бідністю те саме, що боротися з корупцією. Тобто з нею борються, але вона існує попри цю боротьбу», — заявив він.Експерт наголосив, що для реальної боротьби з бідністю держава повинна робити реальні кроки.«Є найменш захищені верстви населення. Є поняття прожиткового мінімуму, мінімальних зарплат і пенсій, які вже давно не прожиткові. І тут, попри різні зовнішні зобов'язання, потрібно думати, яка питома вага населення, що перебуває за межею бідності. Вивчити, чи не стимулює часом політика держави появу все більшої кількості таких громадян», — закликав Плотніков.«Держава, простіше кажучи, повинна розвернутися до народу, а не дистанціюватися, орієнтуватися винятково на поради МВФ та інших організацій», — додав економіст.Плотніков також зауважив, що всілякі субсидії — це лише посилення проблеми.«Потрібно думати, як зробити, щоб у людей були доходи, які давали б змогу оплатити послуги. А розширення субсидій — це визнання бідності та її консервація», — підсумував економіст.
Блог:
Думки09:46
Суспільство
Олександр Скіпальський
У разі ескалації конфлікту ми змушені будемо провести повну мобілізацію
Заява секретаря РНБО Олександра Турчинова, що в разі наступу військ Росії в зоні АТО на Донбасі, Україна введе військовий стан, — обгрунтована. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив генерал-лейтенант СБУ, віце-президент Центру стратегічних досліджень та аналізу Олександр Скіпальський.«Змушений погодитися з точкою зору Турчинова. Звичайно, в разі ескалації конфлікту ми просто змушені будемо оголосити воєнний стан і провести повну мобілізацію», — заявив він.Скіпальський наголосив, що сьогодні країна і без оголошення воєнного стану перебуває в стані війни.
«Вона завдає нам шкоди, зокрема економічної і навіть політичної», — додав генерал-лейтенант СБУ.Також він зазначив, поки що говорити про введення воєнного стану, як про вже ухвалене рішення, не можна.
Події
У Харкові нейтралізована злочинна група
У Харкові Служба безпеки України спільно з міліцією знешкодила організоване злочинне угруповання, яке за три місяці здійснило понад 20 пограбувань, крадіжок і розбійних нападів. Про це повідомляє прес-служба СБУ.
Відомо, що до складу угруповання входили п'ятеро луганчан, четверо з яких були раніше судимі. Кошти, отримані від реалізації краденого, витрачалися на фінансування тероризму.
У прес-службі зазначили, що четверо учасників групи були затримані під час крадіжки. Ще одна пособниця зловмисників, яка забезпечувала збут і передачу награбованого майна на окуповану територію, була затримана в Луганській області.
Під час обшуків у затриманих були виявлені гранати й обріз мисливської рушниці з патронами, національна та іноземна валюта, ювелірні прикраси, годинники, комп'ютерна та побутова техніку, інструменти для відмикання замків, обладнання для виготовлення відмичок та дублікатів ключів, балаклави, засоби радіозв'язку, фото об'єктів нерухомості для майбутніх грабежів, наркотики, сепаратистська символіка.
Як повідомляється, крім грабежів, зловмисники ставили за мету дестабілізувати громадський порядок напередодні місцевих виборів.
Членам угруповання повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю), 185 (крадіжка), 187 (розбій), 309 (незаконне зберігання наркотичних засобів) Кримінального кодексу України.
У Харкові нейтралізована злочинна група
У Харкові Служба безпеки України спільно з міліцією знешкодила організоване злочинне угруповання, яке за три місяці здійснило понад 20 пограбувань, крадіжок і розбійних нападів. Про це повідомляє прес-служба СБУ.
Відомо, що до складу угруповання входили п'ятеро луганчан, четверо з яких були раніше судимі. Кошти, отримані від реалізації краденого, витрачалися на фінансування тероризму.
У прес-службі зазначили, що четверо учасників групи були затримані під час крадіжки. Ще одна пособниця зловмисників, яка забезпечувала збут і передачу награбованого майна на окуповану територію, була затримана в Луганській області.
Під час обшуків у затриманих були виявлені гранати й обріз мисливської рушниці з патронами, національна та іноземна валюта, ювелірні прикраси, годинники, комп'ютерна та побутова техніку, інструменти для відмикання замків, обладнання для виготовлення відмичок та дублікатів ключів, балаклави, засоби радіозв'язку, фото об'єктів нерухомості для майбутніх грабежів, наркотики, сепаратистська символіка.
Як повідомляється, крім грабежів, зловмисники ставили за мету дестабілізувати громадський порядок напередодні місцевих виборів.
Членам угруповання повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю), 185 (крадіжка), 187 (розбій), 309 (незаконне зберігання наркотичних засобів) Кримінального кодексу України.
Блог:
Думки12:22
Економіка
Володимир Бондаренко
Враховуючи кількість мільярдерів в країні, в Україні немає бідності
Щоб перемогти бідність в Україні необхідно по іншому організовувати суспільство. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив екс-голова Київської міської адміністрації Володимир Бондаренко.
«Існує проблема в організації суспільства: у нас бідність одних громадян проектується на тлі надзвичайного багатства інших. У Європі, ні в тій же Німеччині, ні у Франції, ні у Великобританії, ні в Польщі немає стільки мільярдерів і бідних одночасно, як в Україні, - говорить Володимир Бондаренко. - В Україні дуже багато мільярдерів і мільйонерів. І середньоарифметичний показник доходів громадян нашої країни досить високий. Виходить, що в країні немає бідності».
Політик також зазначає, що бідність можна буде перемогти, якщо керівники держави припинять експлуатувати громадян.
«Якщо у нас найвищі керівники належать до класу мільярдерів, то вони будуть боротися виключно за свої блага, а не думати про бідних. У нас же в країні влада звикла експлуатувати народ», - каже Бондаренко.
На думку екс-глави КМДА, уряду і главі держави, не зважаючи на військові дії на Донбасі, необхідно брати курс на збереження і створення нових робочих місць, продумати таку фіскально-економічну формулу, яка б дозволяла виплачувати гідну зарплату.
«Чому в розвинених країнах менше бідних? По-перше, доступність робочих місць - практично немає безробіття. Всі, хто може і хоче працювати, в ЄС без особливих проблем працевлаштовуються. По-друге, встановлений рівень мінімальної оплати праці забезпечує формальне проживання: можливість за «мінімалку» купити продукти харчування, одяг, оплатити «комуналку». У нашій же країні мінімальна зарплата не відповідає європейським вимогам. Крім того, зараз посилюється податковий тиск на бідних, а не на багатих», - резюмує Бондаренко.
Блог:
Думки12:47
Події
Володимир Фесенко
Заява про можливе введення воєнного стану - це попередження Росії
Заява про можливість введення воєнного стану - це попередження Росії і сепаратистам. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
«Ескалація вже є. Але якщо виникне щось, як Дебальцеве або гірше - можливий варіант введення воєнного стану, але не по всій країні, а в Донецькій та Луганській областях. Заява - це попередження Росії і сепаратистам», - заявив він.
Фесенко пояснив, що введення воєнного стану навіть у двох областях означатиме не лише скасування місцевих виборів, а й - Конституційної реформи.
«Фактично, Україна заявить, що на певний час припиняє процес внесення змін до Конституції, одного з пунктів Мінських домовленостей», - акцентував політолог.
«Ця заява не стільки для внутрішнього користування і не анонс введення воєнного стану, а попередження протилежній стороні, що в разі настання та активізації військових дій по відношенню до Маріуполя, Артемівська та в Харківському напрямку - це буде зроблено», - підсумував він.
Суспільство
У Тернополі працівника військкомату піймали на хабарі
У Тернополі працівники СБУ при отриманні хабара затримали керівника одного з відділень Тернопільського об'єднаного міського військового комісаріату. Про це повідомляє прес-служба СБУ.
Відомо, що зловмисник вимагав шість тисяч гривень за допомогу в ухиленні від мобілізації.
Військовою прокуратурою Тернопільського гарнізону оголошено підозру за ч. 3 ст. 368 (одержання неправомірної вигоди) Кримінального кодексу України.
У Тернополі працівника військкомату піймали на хабарі
У Тернополі працівники СБУ при отриманні хабара затримали керівника одного з відділень Тернопільського об'єднаного міського військового комісаріату. Про це повідомляє прес-служба СБУ.
Відомо, що зловмисник вимагав шість тисяч гривень за допомогу в ухиленні від мобілізації.
Військовою прокуратурою Тернопільського гарнізону оголошено підозру за ч. 3 ст. 368 (одержання неправомірної вигоди) Кримінального кодексу України.
Суспільство
На вулицю Дніпропетровська зійшов зсув
Сьогодні вранці у Дніпропетровську на вулиці Будьонного стався зсув. Про це повідомляє прес-служба обласного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Відомо, що загальна площа зсуву становить близько 560 кв. метрів і має глибину 10 метрів. За інформацією ДСНС, внаслідок події зруйновано будівлю контрольно-пропускного пункту автобази розмірами 11х4х6 метрів, а також стався порив магістрального водогону (орієнтовно діаметр 250 мм). Постраждалих немає.
У прес-службі зазначили, що наразі причини зсуву встановлюються. Загрози подальшого розвитку зсуву немає.
На вулицю Дніпропетровська зійшов зсув
Сьогодні вранці у Дніпропетровську на вулиці Будьонного стався зсув. Про це повідомляє прес-служба обласного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Відомо, що загальна площа зсуву становить близько 560 кв. метрів і має глибину 10 метрів. За інформацією ДСНС, внаслідок події зруйновано будівлю контрольно-пропускного пункту автобази розмірами 11х4х6 метрів, а також стався порив магістрального водогону (орієнтовно діаметр 250 мм). Постраждалих немає.
У прес-службі зазначили, що наразі причини зсуву встановлюються. Загрози подальшого розвитку зсуву немає.
Суспільство
У Краматорську швидка допомога збила велосипедиста з дитиною
Сьогодні у Краматорську машина швидкої допомоги збила велосипедиста з п'ятирічною пасажиркою. Про це повідомляє прес-служба ДАІ в Донецькій області.
Відомо, що ДТП сталося близько 8:00. Велосипедист проїжджав перехрестя вул. Хабаровська та вул. Мостова по другорядній дорозі, не надав перевагу машині швидкої допомоги, яка рухалася по головній дорозі.
Внаслідок аварії водій велосипеда отримав відкриту черепно-мозкову травму, переломи, численні забиття тулуба і кінцівок. Діагноз дівчинки встановлюється. Обидва постраждалих госпіталізовані.
У Краматорську швидка допомога збила велосипедиста з дитиною
Сьогодні у Краматорську машина швидкої допомоги збила велосипедиста з п'ятирічною пасажиркою. Про це повідомляє прес-служба ДАІ в Донецькій області.
Відомо, що ДТП сталося близько 8:00. Велосипедист проїжджав перехрестя вул. Хабаровська та вул. Мостова по другорядній дорозі, не надав перевагу машині швидкої допомоги, яка рухалася по головній дорозі.
Внаслідок аварії водій велосипеда отримав відкриту черепно-мозкову травму, переломи, численні забиття тулуба і кінцівок. Діагноз дівчинки встановлюється. Обидва постраждалих госпіталізовані.
Блог:
Думки15:01
Політика
Тарас Чорновіл
Розширення Нормандського формату мирних переговорів навряд чи можливо
Навряд чи до переговорів з врегулювання збройного конфлікту на Донбасі приєднається Польща, як про те заявив новий польський президент Анджей Дуда. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив експерт-міжнародник Тарас Чорновіл.
«Я чув заяву Дуди про необхідність розширювати список переговірників із мирного врегулювання ситуації на Донбасі і його бажанні, щоб розширення відбулося за рахунок Польщі. Але є одне але. Будь-який формат мирних переговорів формується за принципом, чи зможуть переговорники посадити за стіл переговорів «ворога» («агресора»). Невисока вірогідність того, що Росія сяде за стіл переговорів, якщо буде парламентер із Польщі», - говорить Чорновіл.
Експерт підкреслює, що участь у мирному переговорному процесі в Нормандські форматі Польщі для України було б гарною новиною.
«Очевидно, це було б добре для нашої країни. Адже Польща є нашим стратегічним партнером. Крім того, нове керівництво Польщі не зважаючи на те, що воно не буде у всьому комфортним для України (нам запропонують переглянути своє ставлення до окремих історичних подій), воно дуже жорстко налаштоване проти Росії. Тобто за столом переговорів «українська позиція» посилилася б», - вважає політолог.Водночас, Тарас Чорновіл стверджує, що все-таки варто в інформаційному полі «прозондувати» ймовірність приєднання Польщі до мирних переговорів.
«Цікаво дізнатися точку зору на цю пропозицію самих переговорників Нормандського формату і «мінських груп», - сказав Чорновіл.
Суспільство
У Запорізькій області експерт торгово-промислової палати погорів на хабарі
У Запорізькій області Служба безпеки України спільно з міліцією на хабарі затримала експерта Бердянської філії Запорізької торгово-промислової палати. Про це повідомляє прес-служба СБУ.Відомо, що зловмисник вимагав дві з половиною тисяч гривень від приватного підприємця за позитивний висновок експертної оцінки рухомого майна.За інформацією прес-служби, під час затримання працівники СБУ вилучили ще дев'ять тисяч гривень, отримані від місцевого жителя за занижену оцінку нерухомого майна. Наразі відкрито кримінальне провадження за ст. 368-4 (підкуп особи, яка надає публічні послуги).
У Запорізькій області експерт торгово-промислової палати погорів на хабарі
У Запорізькій області Служба безпеки України спільно з міліцією на хабарі затримала експерта Бердянської філії Запорізької торгово-промислової палати. Про це повідомляє прес-служба СБУ.Відомо, що зловмисник вимагав дві з половиною тисяч гривень від приватного підприємця за позитивний висновок експертної оцінки рухомого майна.За інформацією прес-служби, під час затримання працівники СБУ вилучили ще дев'ять тисяч гривень, отримані від місцевого жителя за занижену оцінку нерухомого майна. Наразі відкрито кримінальне провадження за ст. 368-4 (підкуп особи, яка надає публічні послуги).
Публікації19:46
Економіка
Хто зігріє Україну?
Уже осінь на порозі, й зима – не за горами, проте навіть не сумнівайтеся: холоди, як завше, впадуть на землю раптово, й до чергового опалювального сезону країна вчергове виявиться не готовою. Зрозуміло, у домівках чиновників вищого владного ешелону холодно не буде. Та і з оплатою комунальних послуг, навіть за завищеними в рази тарифами, які наші урядовці вперто називають економічно обґрунтованими, проблем не очікується – вся біда у тім, що ситий з голодним ніколи не порозуміються.
Два боки однієї медалі
Днями ж уся країна отримала платіжки за комунальні послуги – за липень. Поки що «полегшені», бо в них – прочерк у рядку оплати за тепло. Але й зогледітися не встигнемо, як в отому рядку з’явиться чимала сума, котра багатьом українцям буде не по кишені. А обіцяні урядом субсидії, оформлення котрих у багатьох областях пробуксовує всіма колесами, нікого не врятують, бо, як переконують експерти, буде чималий відсоток людей, котрим ця субсидія конче потрібна, та знайдеться тисяча й одна причина, чому її не можна оформити.
Окрім того, за словами директора аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександра Сергієнка, «вся ця катавасія з субсидіями – черговий пил, який пускають людям у вічі, бо в кінцевому підсумку ці гроші все одно підуть у кишені монополістів, які надають послуги. А це, з одного боку, не стимулює людей займатися тим же утепленням своїх домівок, а з іншого – ніяк не підштовхує монополістів до здешевлення своїх послуг, бо їм це невигідно з економічної точки зору: навіщо, якщо держава – так чи інакше – все одно їх дотує?».
Та величезні суми у платіжках – не єдина проблема, яка насувається на українців разом із опалювальним сезоном. Інший бік цієї «медалі» – якість комунальних послуг, за які уряд змушує людей платити астрономічні суми. Тобто чи будемо взимку з гарячою водою? Чи вистачить газу на весь опалювальний сезон, чи будемо у січні-лютому у своїх будинках і квартирах замерзати, кутаючись у найтепліші речі? Що буде зі школами, дитсадками, інтернатами, лікарнями, університетами? Одне слово, щоб бодай якось згладити неприємні сюрпризи, які можуть на нас чатувати за холодної зими, сани вже треба було придбати.
Дамоклів меч боргів і напівпорожніх сховищ
Уряд нібито й почав підготовку до опалювального сезону, ось тільки наскільки вона виявиться ефективною, покажуть морози. Тут усе просто: щоб було тепло, потрібен газ, а щоб був газ, треба гроші. Дамокловим мечем досі висить заборгованість за газ (до речі, саме дефіцит НАК «Нафтогаз» став однією з причин, через яку пішли на карколомне підвищення тарифів, хоч чимало експертів висловлюють сумнів у необхідності існування «Нафтогазу» взагалі). Є неплатежі й за електроенергію. Тож Кабмін створив тимчасовий консультативно-дорадчий орган – міжвідомчу робочу групу з питань погашення заборгованостей за спожитий газ і електрику, яка відповідатиме за узгодження дій між власне урядом і місцевими органами виконавчої влади. Чи принесе бодай якусь користь її діяльність, покаже час, та, особисто в мене, надто якщо зважити на «ефективність» різноманітних комісій і робочих груп, що створювалися раніше, у цьому – великі сумніви.
Поки ж що ситуація виглядає так: тристоронні газові переговори, в яких посередником виступала Єврокомісія, закінчилися тим, що з 1 липня через те, що не дійшли згоди у питанні про ціну на газ на третій і четвертий квартал цього року, призупинено імпорт російського газу, а з Європи скорочено обсяги постачання. Наступний раунд переговорів, за словами міністра енергетики Володимира Демчишина (очільник енергетичного міністерства прогнозує, що імпортний природний газ із Європи у четвертому кварталі цього та першому наступного року коштуватиме Україні по 250 доларів за тисячу кубів), слід очікувати під кінець серпня, та поки невідомо, чи сторони сядуть за стіл переговорів: ні РФ, ні Єврокомісія свою участь не підтвердили.
Тут слід врахувати, що якщо йдеться про російський газ, то в міністерстві енергетики стверджують: у січні-липні цього року Україна скоротила його споживання на 20% загалом, при цьому промисловість – на 26%, населення – на 20%, теплокомуненерго – на 12%. Поки що у підземних сховищах приблизно 13,5 мільярда кубометрів газу. А щоб опалювальний сезон 2015–2016 року пройшов без зайвих ексцесів, треба докупити щонайменше 5–6 мільярдів кубометрів газу, проте потрібного для цього майже мільярда доларів взяти нізвідки. І часу на розв’язання проблеми залишилося катастрофічно мало.
Газовий зашморг таки послабили
У будь-якому разі Україна зменшила газову залежність від Росії – і це дуже добре. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив експерт з питань енергетики Михайло Гончар.
«Ми досить різко знизили свою газову залежність від Росії, – зазначив він. – Наприклад, ще на початку цього десятиліття ми імпортували з РФ практично 40 мільярдів кубів газу на рік. Торік імпорт зменшився вдвічі — до 19 мільярдів. Цього року буде ще менше».
Це якщо дивитися на проблему загалом. Якщо ж дивитися на неї з позиції цьогорічного опалювального сезону, то поки що ми маємо негатив.
«НАК «Нафтогаз» нині грає ва-банк. Не вирішено питання з Росією – пояснив «Аналітичній службі новин» (АСН) президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут. – А насправді, банально бракує коштів для оплати постачань із Європи і навіть за дешевший російський газ. Не кажучи про безпрецедентні дії «Нафтогазу», який не влаштовує тендери на закупівлю газу в підземні сховища, й таким чином не викуповує газ власного видобутку, передусім незалежних виробників, який продається дешевше, ніж будь-який імпортний газ: чи то російський, чи європейський».
Що ж до фактичних запасів, які важливі для забезпечення опалювального сезону, підкреслив Олександр Нарбут, то у нас відставання від торішнього графіка на 2 мільярди кубічних метрів із закачування в сховища (це при тому, що залишки на початок сезону закачування були вищими, ніж у минулому році).
«Всі запевнення керівництва «Нафтогазу», що за два місяці (зазвичай сезон закачування закінчується 15 жовтня) ми зможемо закачати 6 мільярдів кубів газу, – це взагалі для непосвячених, – зазначив експерт. – Тому що тільки зараз «Нафтогаз» виходить на домовленості з ЄБРР щодо кредиту розміром 300 мільйонів. А цих грошей вистачить тільки на закупівлю 1,2 мільярда кубічних метрів. Тож якщо зважити на темпи закачування, можна очікувати в кращому випадку 16 мільярдів кубометрів – замість декларованих 19-ти мільярдів».
Водночас голова правління альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик, відповідаючи на запитання «Аналітичної служби новин» (АСН) про перспективи нового опалювального сезону, зазначив, що в енергетичному секторі нашої країни – цілий комплекс проблем. Найбільш дошкульні – брак вугілля і газу, які, за його словами, «попри конфлікт на сході, доведеться купувати в Росії». Якщо йдеться про вугілля, потрібне для ТЕС, то нині із необхідних на зиму трьох мільйонів є тільки трохи більше мільйона, і поки «не вирішене питання, звідки буде постачатися вугілля групи А (антрацит). Це – проблема «Центренерго», яка може призвести до відключень узимку».
Спохватилися запізно
«Вугілля не вистачає і буде не вистачати на опалювальний сезон, це було відомо всім, – категорично висловлюється економічний експерт «Фонду суспільної безпеки» Юрій Гаврилечко. – Закуповувати його, починати контрактувати і привозити треба було ще з квітня, тому що максимальна перевалочна здатність українських портів – від 400 до 600 тисяч тонн на місяць. І щоб в Україні була необхідна кількість вугілля, він повинен надходити, як мінімум, із травня по жовтень». Водночас Валерій Боровик відзначив, що ця проблема була створена несвоєчасними діями профільного міністерства. Якщо ж ідеться про брак газу, то тут теж є структура, яка повинна відповідати за несприятливу для країни ситуацію.
«Ця проблема створена НАК «Нафтогаз України», – сказав експерт з енергетичних питань. – Тому що минулого опалювального сезону вони, фактично користуючись своїм монопольним становищем, не допускали незалежних постачальників природного газу до роботи на українському ринку».
При цьому у Державній фіскальній службі зазначили, що упродовж січня–червня поточного року в Україну – передовсім із Росії (на 363 мільйони), США (на 231 мільйон) й Австралії (на 68 мільйонів) – імпортовано вугілля на 662 мільйони доларів. На долю решти країн-експортерів вугілля припадає 192 мільйони доларів. При цьому енергетичні експерти зазначають, що для того, аби опалювальний сезон минув без сюрпризів, треба не три, а навіть чотири мільйони тонн антрациту. Перший заступник міністра енергетики Ігор Мартиненков каже, що нині є вже 1,62 мільйона тонн. Питання, яке дуже на часі: де і за які гроші взяти решту? Всі українські шахти через відомі події на сході – нині на підконтрольній бойовикам, а насправді Росії, території. Щодоби «Центренерго», за словами Володимира Демчишина, купує там по 15–20 тисяч тонн вугілля. Тобто, зрозуміло, що нині основне джерело – це імпорт. А придбання вугілля на донбаських шахтах, хоч воно й обходиться країні дешевше за імпортне, а в розрахунках фігурує гривня, а не долар, викликає у суспільстві досить неоднозначну реакцію.
Чим пахне донбаський антрацит
Так, Олександр Нарбут вважає, що постачання вугілля із зони АТО – це рішення політичного рівня: «У нас немає заборон Верховної Ради або РНБО, чи Президента, немає жодних обмежень на роботу з цією зоною. Промисловість шукає спосіб формувати запаси вугілля за найбільш вигідними цінами. І в цьому є логіка роботи промисловості. Інша справа, що логістика доставки цього вугілля вкрай ускладнена. Арсенію Петровичу я б порекомендував займатися питаннями логістики й відновлення тієї інфраструктури, яка дала б змогу зробити постачання цього вугілля більш швидким».
У той же час експерт зазначає, що «кожен поверх влади в цьому відношенні не допрацьовує. Коли прем'єр-міністр, критикуючи міністра енергетики, говорить про нестачу вугілля на складах, то є питання і до уряду, і до самого прем'єр-міністра щодо того, чому не вирішені ті питання, які стосуються кредитування, фінансування, зокрема по лінії субсидування тих програм, які залежать від уряду».
Що в України немає іншого шляху, окрім як працювати з шахтами, які знаходяться на території так званих «ДНР» і «ЛНР», переконаний і експерт з енергетичних питань Юрій Корольчук. Річ у тім, нагадує Корольчук, що боротьба за енергонезалежність України від Росії призвела до того, що, окрім газу, Київ почав закуповувати у Москви вугілля й електроенергію. Тож нам, за його словами, «потрібно придбавати те вугілля. І хоч дуже великі політичні ризики, це буде економічним методом боротьби за ті території». Підтримує ідею закупівлі вугілля на Донбасі й співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич, який – у відповідь на запитання «Аналітичної служби новин» (АСН) – зазначив, що «нині слід терміново шукати гроші на газ і вугілля, а також вирішувати питання змоги купувати вугілля на тимчасово окупованих територіях».
Натомість Валерій Боровик вважає, що співпрацювати з Росією в обставинах, що склалился, – не найкращий варіант.
«Мені не дуже подобається ситуація, якщо в країни-агресора ми будемо закуповувати вугілля і платити їм гроші, які потім підуть на підтримку терористичних організацій, – сказав він «Аналітичній службі новин». – Купувати вугілля на неконтрольованих територіях України – це на загал теж пряме фінансування тероризму. Це не виправдовується жодними речами, хоч Україна, швидше за все, буде змушена це зробити, зокрема й купуватиме природний газ у Росії».
Отже, як бачимо, на порозі опалювального сезону перед Україною – комплексна проблема. З одного боку, бракує достатньої кількості газу й вугілля, яка б дала змогу українцям пережити зиму безболісно. З іншого, грошей на придбання газу й вугілля теж катма. Ще одне вкрай болюче питання – де саме нам купувати і газ, і вугілля? Росія – агресор, з яким логічно було б припинити усі відносини, і передусім торгові. Та ситуація, в якій ми опинилися, змушує йти на поклон до ворога, а відтак чекатимемо, чи будуть наприкінці серпня переговори, і якщо вони таки відбудуться, чи вдасться досягти позитивного для України результату.
Ще пекучіша грань цієї проблеми – донбаське вугілля. Справді, фінансувати бойовиків і терористів, а на загал – загарбників ой як не хочеться. І, мабуть, було б правильним припинити з окупованими територіями будь-які відносини. Але ж донбаське вугілля видобувають тамтешні шахтарі, які є українськими громадянами. Окрім того, їхні родини, які залишилися на підконтрольній бойовикам території, повинні мати бодай мізерні кошти, щоб елементарно вижити: загарбники цивільне населення мають там ні за що, людям бракує елементарного, передусім харчів і ліків. Тож чекати, що опалювальний сезон 2015–2016 років буде простим, не доводиться: вугільно-газову проблему, як той гордіїв вузол, одним махом не розрубаєш…
Хто зігріє Україну?
Уже осінь на порозі, й зима – не за горами, проте навіть не сумнівайтеся: холоди, як завше, впадуть на землю раптово, й до чергового опалювального сезону країна вчергове виявиться не готовою. Зрозуміло, у домівках чиновників вищого владного ешелону холодно не буде. Та і з оплатою комунальних послуг, навіть за завищеними в рази тарифами, які наші урядовці вперто називають економічно обґрунтованими, проблем не очікується – вся біда у тім, що ситий з голодним ніколи не порозуміються.
Два боки однієї медалі
Днями ж уся країна отримала платіжки за комунальні послуги – за липень. Поки що «полегшені», бо в них – прочерк у рядку оплати за тепло. Але й зогледітися не встигнемо, як в отому рядку з’явиться чимала сума, котра багатьом українцям буде не по кишені. А обіцяні урядом субсидії, оформлення котрих у багатьох областях пробуксовує всіма колесами, нікого не врятують, бо, як переконують експерти, буде чималий відсоток людей, котрим ця субсидія конче потрібна, та знайдеться тисяча й одна причина, чому її не можна оформити.
Окрім того, за словами директора аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександра Сергієнка, «вся ця катавасія з субсидіями – черговий пил, який пускають людям у вічі, бо в кінцевому підсумку ці гроші все одно підуть у кишені монополістів, які надають послуги. А це, з одного боку, не стимулює людей займатися тим же утепленням своїх домівок, а з іншого – ніяк не підштовхує монополістів до здешевлення своїх послуг, бо їм це невигідно з економічної точки зору: навіщо, якщо держава – так чи інакше – все одно їх дотує?».
Та величезні суми у платіжках – не єдина проблема, яка насувається на українців разом із опалювальним сезоном. Інший бік цієї «медалі» – якість комунальних послуг, за які уряд змушує людей платити астрономічні суми. Тобто чи будемо взимку з гарячою водою? Чи вистачить газу на весь опалювальний сезон, чи будемо у січні-лютому у своїх будинках і квартирах замерзати, кутаючись у найтепліші речі? Що буде зі школами, дитсадками, інтернатами, лікарнями, університетами? Одне слово, щоб бодай якось згладити неприємні сюрпризи, які можуть на нас чатувати за холодної зими, сани вже треба було придбати.
Дамоклів меч боргів і напівпорожніх сховищ
Уряд нібито й почав підготовку до опалювального сезону, ось тільки наскільки вона виявиться ефективною, покажуть морози. Тут усе просто: щоб було тепло, потрібен газ, а щоб був газ, треба гроші. Дамокловим мечем досі висить заборгованість за газ (до речі, саме дефіцит НАК «Нафтогаз» став однією з причин, через яку пішли на карколомне підвищення тарифів, хоч чимало експертів висловлюють сумнів у необхідності існування «Нафтогазу» взагалі). Є неплатежі й за електроенергію. Тож Кабмін створив тимчасовий консультативно-дорадчий орган – міжвідомчу робочу групу з питань погашення заборгованостей за спожитий газ і електрику, яка відповідатиме за узгодження дій між власне урядом і місцевими органами виконавчої влади. Чи принесе бодай якусь користь її діяльність, покаже час, та, особисто в мене, надто якщо зважити на «ефективність» різноманітних комісій і робочих груп, що створювалися раніше, у цьому – великі сумніви.
Поки ж що ситуація виглядає так: тристоронні газові переговори, в яких посередником виступала Єврокомісія, закінчилися тим, що з 1 липня через те, що не дійшли згоди у питанні про ціну на газ на третій і четвертий квартал цього року, призупинено імпорт російського газу, а з Європи скорочено обсяги постачання. Наступний раунд переговорів, за словами міністра енергетики Володимира Демчишина (очільник енергетичного міністерства прогнозує, що імпортний природний газ із Європи у четвертому кварталі цього та першому наступного року коштуватиме Україні по 250 доларів за тисячу кубів), слід очікувати під кінець серпня, та поки невідомо, чи сторони сядуть за стіл переговорів: ні РФ, ні Єврокомісія свою участь не підтвердили.
Тут слід врахувати, що якщо йдеться про російський газ, то в міністерстві енергетики стверджують: у січні-липні цього року Україна скоротила його споживання на 20% загалом, при цьому промисловість – на 26%, населення – на 20%, теплокомуненерго – на 12%. Поки що у підземних сховищах приблизно 13,5 мільярда кубометрів газу. А щоб опалювальний сезон 2015–2016 року пройшов без зайвих ексцесів, треба докупити щонайменше 5–6 мільярдів кубометрів газу, проте потрібного для цього майже мільярда доларів взяти нізвідки. І часу на розв’язання проблеми залишилося катастрофічно мало.
Газовий зашморг таки послабили
У будь-якому разі Україна зменшила газову залежність від Росії – і це дуже добре. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив експерт з питань енергетики Михайло Гончар.
«Ми досить різко знизили свою газову залежність від Росії, – зазначив він. – Наприклад, ще на початку цього десятиліття ми імпортували з РФ практично 40 мільярдів кубів газу на рік. Торік імпорт зменшився вдвічі — до 19 мільярдів. Цього року буде ще менше».
Це якщо дивитися на проблему загалом. Якщо ж дивитися на неї з позиції цьогорічного опалювального сезону, то поки що ми маємо негатив.
«НАК «Нафтогаз» нині грає ва-банк. Не вирішено питання з Росією – пояснив «Аналітичній службі новин» (АСН) президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут. – А насправді, банально бракує коштів для оплати постачань із Європи і навіть за дешевший російський газ. Не кажучи про безпрецедентні дії «Нафтогазу», який не влаштовує тендери на закупівлю газу в підземні сховища, й таким чином не викуповує газ власного видобутку, передусім незалежних виробників, який продається дешевше, ніж будь-який імпортний газ: чи то російський, чи європейський».
Що ж до фактичних запасів, які важливі для забезпечення опалювального сезону, підкреслив Олександр Нарбут, то у нас відставання від торішнього графіка на 2 мільярди кубічних метрів із закачування в сховища (це при тому, що залишки на початок сезону закачування були вищими, ніж у минулому році).
«Всі запевнення керівництва «Нафтогазу», що за два місяці (зазвичай сезон закачування закінчується 15 жовтня) ми зможемо закачати 6 мільярдів кубів газу, – це взагалі для непосвячених, – зазначив експерт. – Тому що тільки зараз «Нафтогаз» виходить на домовленості з ЄБРР щодо кредиту розміром 300 мільйонів. А цих грошей вистачить тільки на закупівлю 1,2 мільярда кубічних метрів. Тож якщо зважити на темпи закачування, можна очікувати в кращому випадку 16 мільярдів кубометрів – замість декларованих 19-ти мільярдів».
Водночас голова правління альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик, відповідаючи на запитання «Аналітичної служби новин» (АСН) про перспективи нового опалювального сезону, зазначив, що в енергетичному секторі нашої країни – цілий комплекс проблем. Найбільш дошкульні – брак вугілля і газу, які, за його словами, «попри конфлікт на сході, доведеться купувати в Росії». Якщо йдеться про вугілля, потрібне для ТЕС, то нині із необхідних на зиму трьох мільйонів є тільки трохи більше мільйона, і поки «не вирішене питання, звідки буде постачатися вугілля групи А (антрацит). Це – проблема «Центренерго», яка може призвести до відключень узимку».
Спохватилися запізно
«Вугілля не вистачає і буде не вистачати на опалювальний сезон, це було відомо всім, – категорично висловлюється економічний експерт «Фонду суспільної безпеки» Юрій Гаврилечко. – Закуповувати його, починати контрактувати і привозити треба було ще з квітня, тому що максимальна перевалочна здатність українських портів – від 400 до 600 тисяч тонн на місяць. І щоб в Україні була необхідна кількість вугілля, він повинен надходити, як мінімум, із травня по жовтень». Водночас Валерій Боровик відзначив, що ця проблема була створена несвоєчасними діями профільного міністерства. Якщо ж ідеться про брак газу, то тут теж є структура, яка повинна відповідати за несприятливу для країни ситуацію.
«Ця проблема створена НАК «Нафтогаз України», – сказав експерт з енергетичних питань. – Тому що минулого опалювального сезону вони, фактично користуючись своїм монопольним становищем, не допускали незалежних постачальників природного газу до роботи на українському ринку».
При цьому у Державній фіскальній службі зазначили, що упродовж січня–червня поточного року в Україну – передовсім із Росії (на 363 мільйони), США (на 231 мільйон) й Австралії (на 68 мільйонів) – імпортовано вугілля на 662 мільйони доларів. На долю решти країн-експортерів вугілля припадає 192 мільйони доларів. При цьому енергетичні експерти зазначають, що для того, аби опалювальний сезон минув без сюрпризів, треба не три, а навіть чотири мільйони тонн антрациту. Перший заступник міністра енергетики Ігор Мартиненков каже, що нині є вже 1,62 мільйона тонн. Питання, яке дуже на часі: де і за які гроші взяти решту? Всі українські шахти через відомі події на сході – нині на підконтрольній бойовикам, а насправді Росії, території. Щодоби «Центренерго», за словами Володимира Демчишина, купує там по 15–20 тисяч тонн вугілля. Тобто, зрозуміло, що нині основне джерело – це імпорт. А придбання вугілля на донбаських шахтах, хоч воно й обходиться країні дешевше за імпортне, а в розрахунках фігурує гривня, а не долар, викликає у суспільстві досить неоднозначну реакцію.
Чим пахне донбаський антрацит
Так, Олександр Нарбут вважає, що постачання вугілля із зони АТО – це рішення політичного рівня: «У нас немає заборон Верховної Ради або РНБО, чи Президента, немає жодних обмежень на роботу з цією зоною. Промисловість шукає спосіб формувати запаси вугілля за найбільш вигідними цінами. І в цьому є логіка роботи промисловості. Інша справа, що логістика доставки цього вугілля вкрай ускладнена. Арсенію Петровичу я б порекомендував займатися питаннями логістики й відновлення тієї інфраструктури, яка дала б змогу зробити постачання цього вугілля більш швидким».
У той же час експерт зазначає, що «кожен поверх влади в цьому відношенні не допрацьовує. Коли прем'єр-міністр, критикуючи міністра енергетики, говорить про нестачу вугілля на складах, то є питання і до уряду, і до самого прем'єр-міністра щодо того, чому не вирішені ті питання, які стосуються кредитування, фінансування, зокрема по лінії субсидування тих програм, які залежать від уряду».
Що в України немає іншого шляху, окрім як працювати з шахтами, які знаходяться на території так званих «ДНР» і «ЛНР», переконаний і експерт з енергетичних питань Юрій Корольчук. Річ у тім, нагадує Корольчук, що боротьба за енергонезалежність України від Росії призвела до того, що, окрім газу, Київ почав закуповувати у Москви вугілля й електроенергію. Тож нам, за його словами, «потрібно придбавати те вугілля. І хоч дуже великі політичні ризики, це буде економічним методом боротьби за ті території». Підтримує ідею закупівлі вугілля на Донбасі й співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич, який – у відповідь на запитання «Аналітичної служби новин» (АСН) – зазначив, що «нині слід терміново шукати гроші на газ і вугілля, а також вирішувати питання змоги купувати вугілля на тимчасово окупованих територіях».
Натомість Валерій Боровик вважає, що співпрацювати з Росією в обставинах, що склалился, – не найкращий варіант.
«Мені не дуже подобається ситуація, якщо в країни-агресора ми будемо закуповувати вугілля і платити їм гроші, які потім підуть на підтримку терористичних організацій, – сказав він «Аналітичній службі новин». – Купувати вугілля на неконтрольованих територіях України – це на загал теж пряме фінансування тероризму. Це не виправдовується жодними речами, хоч Україна, швидше за все, буде змушена це зробити, зокрема й купуватиме природний газ у Росії».
Отже, як бачимо, на порозі опалювального сезону перед Україною – комплексна проблема. З одного боку, бракує достатньої кількості газу й вугілля, яка б дала змогу українцям пережити зиму безболісно. З іншого, грошей на придбання газу й вугілля теж катма. Ще одне вкрай болюче питання – де саме нам купувати і газ, і вугілля? Росія – агресор, з яким логічно було б припинити усі відносини, і передусім торгові. Та ситуація, в якій ми опинилися, змушує йти на поклон до ворога, а відтак чекатимемо, чи будуть наприкінці серпня переговори, і якщо вони таки відбудуться, чи вдасться досягти позитивного для України результату.
Ще пекучіша грань цієї проблеми – донбаське вугілля. Справді, фінансувати бойовиків і терористів, а на загал – загарбників ой як не хочеться. І, мабуть, було б правильним припинити з окупованими територіями будь-які відносини. Але ж донбаське вугілля видобувають тамтешні шахтарі, які є українськими громадянами. Окрім того, їхні родини, які залишилися на підконтрольній бойовикам території, повинні мати бодай мізерні кошти, щоб елементарно вижити: загарбники цивільне населення мають там ні за що, людям бракує елементарного, передусім харчів і ліків. Тож чекати, що опалювальний сезон 2015–2016 років буде простим, не доводиться: вугільно-газову проблему, як той гордіїв вузол, одним махом не розрубаєш…
Публікації21:22
Політика
Напівсанкції, напівобман
Слідом за США і низкою європейських країн санкції проти Росії вирішила розширити й Україна. Уряд затвердив другий пакет економічних обмежень стосовно країни-сусідки. У «чорному списку» опинилися 1124 фізичні та 156 юридичних осіб Російської Федерації. Звучить, чи не так? Але на практиці більшість українських санкцій росіяни вміло обходять.
Показова презентація
Вітчизняна епопея із санкціями проти Росії розпочалася рівно рік тому. У серпні 2014 року уряд їх затвердив, а у вересні вони набули чинності. Тоді вводили заборону на в'їзд на територію нашої країни російським персонам нон-грата і виведення капіталу за межі України. Особам, які мають паспорт із «двоголовим орлом», також заборонялося брати участь у приватизації наших підприємств, пропонувалося суворе табу на експорт до РФ товарів військового призначення та подвійного використання, імпорт російських комплектуючих для української оборонки.
12 серпня уряд Арсенія Яценюка запустив другу хвилю санкцій - міністри схвалили розширення обмежень. Документ наразі передано на розгляд у РНБО. Про що вельми пафосно встиг повідомити прем'єр-міністр Яценюк і деякі міністри.
«Пакет санкцій України проти РФ пов'язаний з анексією Криму Росією», - уточнив міністр закордонних справ Павло Клімкін.
Варте уваги те, що на відміну від США і західних країн, Україна не розкриває перелік фізичних і юридичних осіб, проти яких запроваджено санкції. У Розпорядженні Кабміну № 808-р від 12 серпня позначено перелік санкцій, а ось Додатки, в яких містяться перелік імен і назв юросіб, засекречені - «для службового користування».
Росія не стала довго відмовчуватися. Глава уряду РФ Дмитро Медведєв того самого дня (12 серпня) повідомив, що в Білокам'яній прийнято рішення ввести продембарго на українські товари.
«Тепер до держав Європейського Союзу, Австралії, Канади, Норвегії та Сполучених Штатів Америки, з яких у серпні минулого року заборонено постачання деяких видів сільгосппродукції, ще додалася низка країн, а саме Албанія, Чорногорія, Ісландія і Ліхтенштейн, і на особливих умовах Україна», - заявив Медведєв і уточнив: під «особливими умовами» мається на увазі, що ембарго буде поширено на Україну тільки за умови набрання сили економічної частини асоціації з Євросоюзом.
Фільчина грамота
Урядові заяви про введення нових санкцій розкололи депутатський корпус надвоє: оптимістів і песимістів (реалістів).
«Санкції проти Росії потрібно розширювати і поглиблювати. Лунає багато критики, але санкції насправді працюють. Україна мінімізувала торговельне співробітництво з Росією», - заявив АСН народний депутат Остап Семерак. Обмеження експортно-імпортних операцій, зокрема в оборонній галузі, підтвердив і народний депутат Сергій Пашинський.
Водночас парламентарій Віктор Балога розкритикував потуги чинного уряду запровадити дієві санкції проти країни-агресора.
«Не розумію, для кого ці байки про санкції. На мою думку, якщо на нашій території їх хтось й увів проти Росії, то це прості українці, бойкотуючи товари країни-агресора. А люди в кабінетах й досі заробляють на торгівлі з РФ цілком реальні і чималі гроші, - стверджує Балога. - Уряд ніби розширює їх (санкції) проти Росії, а за фактом - нарощує імпорт російської електроенергії. Вугілля ми купуємо з окупованих Росією територій, замість «санкційних» ковбас і сирів виробництва країн ЄС, намагаємося втюхати Москві побільше своєї продукції».
За словами екс-міністра економіки Володимира Ланового, попри падіння міждержавної торгівлі з Україною, Росія й надалі отримує прибуток від експортно-імпортного обміну з нашою країною в розмірі понад трьох мільярдів доларів на рік. Це, звичайно, в рази менше «мирних» часів, а проте.
Дотриматись чи обійти закон
Стверджувати, на чиєму боці правда - оптимістів або песимістів - не беремося. Але факти вперто говорять про те, що кожен із них може сміливо відстоювати свою правоту. Причина - у напівзаходах, які запроваджує Україна. Прикладів тому - безліч, але зупинимося на найяскравіших. Наприкінці липня Нацкомісія з цінних паперів заборонила п'ятьом російським банкам (Сбербанк, Проминвестбанк, ВТБ Банк, VS Банк і БМ Банк) діяльність на фондовому ринку.
«Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку анулювала ліцензії на ведення окремих видів діяльності на фондовому ринку п'ятьом банкам у зв'язку з російською структурою власності», - йдеться в повідомленні відомства.
Активно в ЗМІ тиражували інформацію, що підприємство «АвтоКрАЗ» переорієнтувалося на постачальників з європейських країн і з 2015 року повністю відмовилося від комплектуючих російського виробництва. Відтепер двигуни вітчизняному підприємству поставлятиме не Ярославський моторний завод, а Мінський моторний завод, компанії Deutz, Cummins, Daimler, Fiat, WEICHAI, Ford, Toyota. А поставки з Новолипецького меткомбінату «перекрила» «Запоріжсталь».
Схожими досягненнями похвалилися і у вітчизняному авіапромі.
«Зусилля з імпортозаміщення у нас йдуть реально дуже високими темпами. Той самий літак Ан-178 майже повністю складається або з українських, або з імпортних вузлів і агрегатів неросійського виробництва», - повідомив в межах 51-го Міжнародного авіаційного салону в Ле Бурже заступник міністра з економічного розвитку і торгівлі Руслан Корж (раніше імпорт комплектуючих з Росії становив до 70%).
Виходить, начебто Україна скрупульозно йде шляхом втілення санкцій проти Росії. На жаль. Цю ілюзію (або перші досягнення) руйнують самі ж чиновники. Буквально протягом тижня українці від високопосадовців почули, що без російського вугілля та електроенергії нам не перебути.
«Основний обсяг вугілля, ми очікуємо, завозитимуть морським шляхом із ПАР, Сполучених Штатів та інших країн. Крім того, очікую також, що завозитимуть вугілля з Росії. Це теж певний фактор ризику, але в межах підготовки до опалювального сезону я не бачу іншої змоги, окрім купувати вугілля у всіх постачальників, у яких ми можемо це зробити», - заявив глава Міненерго України Володимир Демчишин.
А ось електроенергію Україна готова купувати в агресора навіть з переплатою (за контрактом з «Інтер РАО»).
«Для покриття дефіциту потужності в енергосистемі України в серпні з Росії буде імпортовано 500 млн кВтг. При цьому електроенергію придбавають за ціною 1,7 грн/кВтг, тимчасом як тариф вітчизняної генерації становить 91 копійку», - розповідає голова «Незалежної профспілки гірників України» Михайло Волинець.
Обхідні шляхи
У режимі «оф-рекордс» парламентарії розповідають, щоб не осоромитися перед світовою громадськістю, Україна і Росія вдаються до хитрощів у реалізації «санкційних» розпоряджень.
«Є безліч юридичних механізмів, як обійти закон про санкції та розпорядження Кабміну. Найчастіше, російські підприємства активно ведуть свою діяльність, перефарбувавшись у європейські компанії, а Україна через партнерів у ЄС веде торгівлю з Росією», - був відвертим один із парламентаріїв.
Підтверджуємо ці слова сухими фактами. Днями з'явилося повідомлення, що російський «Альфа Банк» за допомогою італійського «UniCredit» поглинає «Укрсоцбанк». Якщо НБУ освятить цю угоду, то сумарна частка активів українських банків під контролем російського капіталу, сягне майже 30%.
Очевидно, в пам'яті багатьох ще свіжі спогади, як активісти пікетували російські заправні станції «Лукойл». З квітня 2015 року ці заправки «покинули» український ринок. Вірніше, як покинули. Замість них з'явилися заправки «Amic». Офіційно «Лукойл» продав мережу своїх заправок австрійській компанії. Але у ЗМІ з'явилася інформація, що угода нібито фіктивна. Звідки такі підозри? По-перше, з'ясувалося, що статутний капітал фірми, що придбала український «Лукойл», становить 35 тисяч євро. А от сума угоди була 300 мільйонів доларів. По-друге, штат такої серйозної компанії, як стверджують колеги з журналістського цеху, аж одна людина. По-третє, всі три акціонери-австрійця мають «російський слід». Якщо не заглиблюватися в юридичні деталі, то виходить, що «Лукойл» викупив мережу заправок сам у себе.
Підсумовуючи ініціативи уряду ввести санкції проти Росії, мимоволі пригадується анекдот, як цар звірів Лев хотів розділити своїх підданих на два табори: розумних і красивих. «Що ж мені розірватися», - прорекла горезвісну фразу мавпа. Так само й Україна намагається бути одночасно «і розумною, і красивою». Так не можна. Щоб «не розірватися», потрібно визначатися: ми розумні чи красиві, воюємо чи торгуємо з Росією.
Напівсанкції, напівобман
Слідом за США і низкою європейських країн санкції проти Росії вирішила розширити й Україна. Уряд затвердив другий пакет економічних обмежень стосовно країни-сусідки. У «чорному списку» опинилися 1124 фізичні та 156 юридичних осіб Російської Федерації. Звучить, чи не так? Але на практиці більшість українських санкцій росіяни вміло обходять.
Показова презентація
Вітчизняна епопея із санкціями проти Росії розпочалася рівно рік тому. У серпні 2014 року уряд їх затвердив, а у вересні вони набули чинності. Тоді вводили заборону на в'їзд на територію нашої країни російським персонам нон-грата і виведення капіталу за межі України. Особам, які мають паспорт із «двоголовим орлом», також заборонялося брати участь у приватизації наших підприємств, пропонувалося суворе табу на експорт до РФ товарів військового призначення та подвійного використання, імпорт російських комплектуючих для української оборонки.
12 серпня уряд Арсенія Яценюка запустив другу хвилю санкцій - міністри схвалили розширення обмежень. Документ наразі передано на розгляд у РНБО. Про що вельми пафосно встиг повідомити прем'єр-міністр Яценюк і деякі міністри.
«Пакет санкцій України проти РФ пов'язаний з анексією Криму Росією», - уточнив міністр закордонних справ Павло Клімкін.
Варте уваги те, що на відміну від США і західних країн, Україна не розкриває перелік фізичних і юридичних осіб, проти яких запроваджено санкції. У Розпорядженні Кабміну № 808-р від 12 серпня позначено перелік санкцій, а ось Додатки, в яких містяться перелік імен і назв юросіб, засекречені - «для службового користування».
Росія не стала довго відмовчуватися. Глава уряду РФ Дмитро Медведєв того самого дня (12 серпня) повідомив, що в Білокам'яній прийнято рішення ввести продембарго на українські товари.
«Тепер до держав Європейського Союзу, Австралії, Канади, Норвегії та Сполучених Штатів Америки, з яких у серпні минулого року заборонено постачання деяких видів сільгосппродукції, ще додалася низка країн, а саме Албанія, Чорногорія, Ісландія і Ліхтенштейн, і на особливих умовах Україна», - заявив Медведєв і уточнив: під «особливими умовами» мається на увазі, що ембарго буде поширено на Україну тільки за умови набрання сили економічної частини асоціації з Євросоюзом.
Фільчина грамота
Урядові заяви про введення нових санкцій розкололи депутатський корпус надвоє: оптимістів і песимістів (реалістів).
«Санкції проти Росії потрібно розширювати і поглиблювати. Лунає багато критики, але санкції насправді працюють. Україна мінімізувала торговельне співробітництво з Росією», - заявив АСН народний депутат Остап Семерак. Обмеження експортно-імпортних операцій, зокрема в оборонній галузі, підтвердив і народний депутат Сергій Пашинський.
Водночас парламентарій Віктор Балога розкритикував потуги чинного уряду запровадити дієві санкції проти країни-агресора.
«Не розумію, для кого ці байки про санкції. На мою думку, якщо на нашій території їх хтось й увів проти Росії, то це прості українці, бойкотуючи товари країни-агресора. А люди в кабінетах й досі заробляють на торгівлі з РФ цілком реальні і чималі гроші, - стверджує Балога. - Уряд ніби розширює їх (санкції) проти Росії, а за фактом - нарощує імпорт російської електроенергії. Вугілля ми купуємо з окупованих Росією територій, замість «санкційних» ковбас і сирів виробництва країн ЄС, намагаємося втюхати Москві побільше своєї продукції».
За словами екс-міністра економіки Володимира Ланового, попри падіння міждержавної торгівлі з Україною, Росія й надалі отримує прибуток від експортно-імпортного обміну з нашою країною в розмірі понад трьох мільярдів доларів на рік. Це, звичайно, в рази менше «мирних» часів, а проте.
Дотриматись чи обійти закон
Стверджувати, на чиєму боці правда - оптимістів або песимістів - не беремося. Але факти вперто говорять про те, що кожен із них може сміливо відстоювати свою правоту. Причина - у напівзаходах, які запроваджує Україна. Прикладів тому - безліч, але зупинимося на найяскравіших. Наприкінці липня Нацкомісія з цінних паперів заборонила п'ятьом російським банкам (Сбербанк, Проминвестбанк, ВТБ Банк, VS Банк і БМ Банк) діяльність на фондовому ринку.
«Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку анулювала ліцензії на ведення окремих видів діяльності на фондовому ринку п'ятьом банкам у зв'язку з російською структурою власності», - йдеться в повідомленні відомства.
Активно в ЗМІ тиражували інформацію, що підприємство «АвтоКрАЗ» переорієнтувалося на постачальників з європейських країн і з 2015 року повністю відмовилося від комплектуючих російського виробництва. Відтепер двигуни вітчизняному підприємству поставлятиме не Ярославський моторний завод, а Мінський моторний завод, компанії Deutz, Cummins, Daimler, Fiat, WEICHAI, Ford, Toyota. А поставки з Новолипецького меткомбінату «перекрила» «Запоріжсталь».
Схожими досягненнями похвалилися і у вітчизняному авіапромі.
«Зусилля з імпортозаміщення у нас йдуть реально дуже високими темпами. Той самий літак Ан-178 майже повністю складається або з українських, або з імпортних вузлів і агрегатів неросійського виробництва», - повідомив в межах 51-го Міжнародного авіаційного салону в Ле Бурже заступник міністра з економічного розвитку і торгівлі Руслан Корж (раніше імпорт комплектуючих з Росії становив до 70%).
Виходить, начебто Україна скрупульозно йде шляхом втілення санкцій проти Росії. На жаль. Цю ілюзію (або перші досягнення) руйнують самі ж чиновники. Буквально протягом тижня українці від високопосадовців почули, що без російського вугілля та електроенергії нам не перебути.
«Основний обсяг вугілля, ми очікуємо, завозитимуть морським шляхом із ПАР, Сполучених Штатів та інших країн. Крім того, очікую також, що завозитимуть вугілля з Росії. Це теж певний фактор ризику, але в межах підготовки до опалювального сезону я не бачу іншої змоги, окрім купувати вугілля у всіх постачальників, у яких ми можемо це зробити», - заявив глава Міненерго України Володимир Демчишин.
А ось електроенергію Україна готова купувати в агресора навіть з переплатою (за контрактом з «Інтер РАО»).
«Для покриття дефіциту потужності в енергосистемі України в серпні з Росії буде імпортовано 500 млн кВтг. При цьому електроенергію придбавають за ціною 1,7 грн/кВтг, тимчасом як тариф вітчизняної генерації становить 91 копійку», - розповідає голова «Незалежної профспілки гірників України» Михайло Волинець.
Обхідні шляхи
У режимі «оф-рекордс» парламентарії розповідають, щоб не осоромитися перед світовою громадськістю, Україна і Росія вдаються до хитрощів у реалізації «санкційних» розпоряджень.
«Є безліч юридичних механізмів, як обійти закон про санкції та розпорядження Кабміну. Найчастіше, російські підприємства активно ведуть свою діяльність, перефарбувавшись у європейські компанії, а Україна через партнерів у ЄС веде торгівлю з Росією», - був відвертим один із парламентаріїв.
Підтверджуємо ці слова сухими фактами. Днями з'явилося повідомлення, що російський «Альфа Банк» за допомогою італійського «UniCredit» поглинає «Укрсоцбанк». Якщо НБУ освятить цю угоду, то сумарна частка активів українських банків під контролем російського капіталу, сягне майже 30%.
Очевидно, в пам'яті багатьох ще свіжі спогади, як активісти пікетували російські заправні станції «Лукойл». З квітня 2015 року ці заправки «покинули» український ринок. Вірніше, як покинули. Замість них з'явилися заправки «Amic». Офіційно «Лукойл» продав мережу своїх заправок австрійській компанії. Але у ЗМІ з'явилася інформація, що угода нібито фіктивна. Звідки такі підозри? По-перше, з'ясувалося, що статутний капітал фірми, що придбала український «Лукойл», становить 35 тисяч євро. А от сума угоди була 300 мільйонів доларів. По-друге, штат такої серйозної компанії, як стверджують колеги з журналістського цеху, аж одна людина. По-третє, всі три акціонери-австрійця мають «російський слід». Якщо не заглиблюватися в юридичні деталі, то виходить, що «Лукойл» викупив мережу заправок сам у себе.
Підсумовуючи ініціативи уряду ввести санкції проти Росії, мимоволі пригадується анекдот, як цар звірів Лев хотів розділити своїх підданих на два табори: розумних і красивих. «Що ж мені розірватися», - прорекла горезвісну фразу мавпа. Так само й Україна намагається бути одночасно «і розумною, і красивою». Так не можна. Щоб «не розірватися», потрібно визначатися: ми розумні чи красиві, воюємо чи торгуємо з Росією.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-1,1765518188477-/
/-pc-/
Top