Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
15 Червня 2016
15 Червня
Події
У Києві підірвали і спробували спалити пункт обміну валют
В результаті вибуху і пожежі в центрі, на вулиці Саксаганського у Києві, був пошкоджений пункт обміну валют. Про це повідомляє прес-служба Державної служби з надзвичайних ситуацій.
За інформацією рятувальників, пожежа виникла на першому поверсі триповерхового офісного будинку. Через сильне задимлення з верхніх поверхів рятувальники вивели на безпечну відстань сімох людей, трьох із яких евакуювали за допомогою автодрабини.
Вогнем пошкоджено внутрішнє оздоблення пункту обміну валют, меблі і комп'ютер. Передбачуваною причиною називають підпал. Ведеться слідство.
У Києві підірвали і спробували спалити пункт обміну валют
В результаті вибуху і пожежі в центрі, на вулиці Саксаганського у Києві, був пошкоджений пункт обміну валют. Про це повідомляє прес-служба Державної служби з надзвичайних ситуацій.
За інформацією рятувальників, пожежа виникла на першому поверсі триповерхового офісного будинку. Через сильне задимлення з верхніх поверхів рятувальники вивели на безпечну відстань сімох людей, трьох із яких евакуювали за допомогою автодрабини.
Вогнем пошкоджено внутрішнє оздоблення пункту обміну валют, меблі і комп'ютер. Передбачуваною причиною називають підпал. Ведеться слідство.
Події
При обстрілі Красногорівки бойовики вцілили в багатоповерховий житловий будинок
У Красногорівці Донецької області в результаті обстрілу з боку бойовиків постраждала жінка. Про це повідомляє прес-служба обласного управління Національної поліції.
За інформацією правоохоронців, влучення снаряда в п'ятиповерховий будинок на вул. Сонячній сталося близько 5:00. В результаті були зруйновані п'ять квартир, поранено 55-річну жінку. На місці події працює слідчо-оперативна група поліції.
Інформація про потерпілих і руйнування уточнюється. Відомості за цим фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 258 «Терористичний акт» Кримінального кодексу України.
При обстрілі Красногорівки бойовики вцілили в багатоповерховий житловий будинок
У Красногорівці Донецької області в результаті обстрілу з боку бойовиків постраждала жінка. Про це повідомляє прес-служба обласного управління Національної поліції.
За інформацією правоохоронців, влучення снаряда в п'ятиповерховий будинок на вул. Сонячній сталося близько 5:00. В результаті були зруйновані п'ять квартир, поранено 55-річну жінку. На місці події працює слідчо-оперативна група поліції.
Інформація про потерпілих і руйнування уточнюється. Відомості за цим фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 258 «Терористичний акт» Кримінального кодексу України.
Інтерв'ю12:27
Політика
Сергій Власенко
Интервью
Сергій Власенко: Правоохоронні органи працюють за принципом політичної доцільності Центральна виборча комісія фігурує як мінімум у трьох важливих для країни темах. І це не тільки вибори у семи одномандатних округах, а й допити у справі так званих амбарних книг Партії регіонів та можливе голосування запропонованих Президентом Петром Порошенком висуванців у нові члени Комісії без урахування позицій одних фракцій і з заміною прізвищ кандидатів від інших. Про те, чи пов’язані допити членів ЦВК в НАБУ з кадровими ротаціями, яка перспектива цього розслідування, чому Порошенко не вніс у списки кандидатів у ЦВК «бувалих», в інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН) розповів голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, народний депутат від фракції «Батьківщина» Сергій Власенко. — Пане Сергію, 13 червня 2016 року пройшли перші допити керівного складу Центрвиборчкому у Спеціальній антикорупційній прокуратурі. На ваш погляд, що відбувається навколо цих так званих амбарних книг Партії регіонів. Чому свідками проходять, зокрема, заступники голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна та Андрій Магера? Чи є тут політика? — Я не бачив документи в оригіналі. Можу робити висновки лише з заяв тих людей, які висловлювалися з цього приводу. І довіряти або не довіряти цим словам. Висловлювати свою думку щодо них. По-перше, пан Трепак, який оприлюднив факт цих документів, у своєму інтерв’ю зазначив декілька надважливих моментів. Про деякі з них партія «Батьківщина» говорила від самого початку. Зокрема про те, що Віктор Янукович ніколи не був легітимним Президентом України, а результати президентських виборів 2010 року були сфальшовані за допомогою грошей. А також про те, що у цьому брав участь і за гроші працював на Віктора Януковича Віктор Ющенко зі своєю командою. Використовувалися різні технології. Згадайте «противсіхів», тих хто казав, що не піде на вибори. Ось тепер, згідно з висловлюваннями пана Трепака, базуючись на тих документах, очевидно, що ці події мали місце. Другий блок. Коли ми говорили про те, що Партія регіонів здійснює масову корупцію, ваші колеги журналісти нам казали: «Дайте докази. Це політична заява». І ось тепер нарешті вперше з’явилися документи, які за певної юридичної обробки можуть стати доказами. — Стануть? — Як на мене, ці документи (принаймні так, як про них говорять) мають високу перспективу стати доказами. Але для цього потрібно вчинити цілу низку слідчих дій. — Яких? — Зокрема допитати людей, які зазначені у цих документах. Встановити: ці «книги» є оригіналами чи копіями. Як вони виникли. Яким чином опинилися у пана Трепака. Якщо папери прив’язані до якогось приміщення чи місцевості, припустімо, до штабу Партії регіонів, то можна проконтролювати, чи приходили туди у вказані дні ті люди, які там зазначені. Також потрібно проводити так звані очні ставки або допити віч-на-віч. Опитувати не лише тих, чиї прізвища є в «амбарних книгах», а й людей, які з тих чи інших причин можуть мати інформацію. Саме тому можу припустити, що Андрія Магеру і Жанну Усенко-Чорну допитують щодо тих осіб із ЦВК, імена яких зазначені в «амбарних книгах». (І я не допускаю, що Андрій Йосипович чи Жанна Іванівна там можуть фігурувати.) Але, згадайте, була інформація, що у цих «книгах» фігурує підпис Михайла Охендовського. Треба з’ясувати, чи є «автограф» оригіналом. Для цього потрібно відібрати у нього зразки підписів, що, як розумію, вже було зроблено. Треба провести необхідні експертизи. Також опитати людей, які були навколо пана Охендовського. З’ясувати, де він був того дня, що зазначений у «книзі». Їздив у те відрядження чи ні. Чи відвідував штаб Партії регіонів. Думаю, для цього абсолютно правильно і доцільно опитати або допитати всіх, хто працював у ЦВК. Це нормальні слідчі дії. — Чому провадження з’явилося саме зараз? Бачите якісь зв’язки з кадровими ротаціями у ЦВК? — Ми можемо з вами будувати будь-які теорії змов. Але для мене важливо, аби суспільство отримало відповіді на свої запитання, зокрема про справжність «книги» та підписів. Я особисто попри те, що зараз почнуть говорити про таємницю слідства, вважаю, що 841 сторінка матеріалів має стати публічною. Цим знімуться всі спекуляції: хто там є, кого нема тощо. Віктор Янукович ніколи не був легітимним Президентом України Тобто я за те, щоб суспільство отримало максимально широку інформацію. Та маю серйозні сумніви, що так відбудеться. — Чому сумніваєтесь? — Бо, на жаль, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), на яке стільки сподівань покладали ваші колеги і молоді обличчя в парламенті, не виправдало їх. Нагадаю, ми, старі члени парламенту, говорили, що нічого доброго не буде до тих пір, поки вище керівництво держави продовжуватиме розповідати, що керувати країною і мати величезний бізнес — це нормально. Як і розповідати, що офшорні скандали — це нормально і там не ходили великі гроші. Байдуже які. Не секрет, що усі офшорні схеми будуються лише з однією метою — ухилення від сплати податків. Ніхто не заважав створити корпоративну систему управління в Україні. І все це не стосується жодного «сліпого», «напівсліпого» чи «глухого» трасту. А лише сліпих і глухих політтехнологів, які радять такі нісенітниці оголошувати. Усі офшорні схеми будуються лише з однією метою — ухилення від сплати податків. Все це не стосується жодного «сліпого», «напівсліпого» чи «глухого» трасту. А лише сліпих і глухих політтехнологів, які радять такі нісенітниці оголошувати — Скажіть, є перспективи, що справу «амбарних книг», принаймні в частині ЦВК, буде доведено до суду? — На жаль, маємо незмінну тенденцію: правоохоронні органи в Україні — новостворені чи давно існуючі — усі працюють не за професійним принципом, а за принципом політичної доцільності. Яскравим прикладом цього є призначення Юрія Луценка на посаду Генерального прокурора. І питання не лише в тому, що у нього немає юридичної освіти. Хоча це дуже важливо, бо суперечить документам Організації Об’єднаних Націй і Ради Європи. І я не уявляю жодної країни світу, де генеральний прокурор, який є процесуальною фігурою, на відміну від міністра внутрішніх справ, не мав би юридичної освіти. Нині діяльність прокуратури повністю політизується. Якщо раніше прокуратура була майданчиком для обливання брудом опонентів Віктора Януковича, то тепер це піар-майданчик з висвітлення видатної ролі того чи іншого генерального прокурора у боротьбі з корупцією і злочинністю за відсутності будь-яких практичних результатів. Діяльність прокуратури повністю політизується — Обґрунтуйте? — Наведу приклад. Арештували кілька днів тому заступника міністра економіки часів Януковича (Олександра Сухомлина. — Авт). Уже Генеральний прокурор виступив із заявою, мовляв, ця людина була у складі банди Януковича, грабувала український бюджет. Ми можемо з вами будувати будь-які теорії змов. Але для мене важливо, аби суспільство отримало відповіді на свої запитання Так ось, нехай Юрій Віталійович відкриє справу Європейського суду з прав людини «Фатулаєв проти Азербайджану». Там є спеціальний розділ про те, як діяла прокуратура Азербайджану у справі Фатулаєва. Вони також дозволяли собі аналогічні висловлювання до вироку суду. Говорили: людина винна і вела терористичну діяльність тощо. І Європейський суд це кваліфікував як порушення пункту 2 статті шостої Європейської конвенції з прав людини. Отже, можемо зробити висновок, що своїми непрофесійними, популістськими політичними діями Генеральний прокурор Юрій Луценко «подарував» і цій людині рішення Європейського суду, незалежно від того, винна вона чи ні. На жаль, це все продовжується. Сьогодні прокурор Луценко діє так само, як діяв прокурор Махніцький, який виходив та оголошував політичні заяви до вироків суду, без будь-якої доказової бази. А потім такі одіозні фігури, як Андрій Портнов (заступник голови Адміністрації Президента Януковича. — Авт.), які, на мою думку, публічно порушували законодавство України, отримали можливість «схопити його за язик». Прокурор Луценко діє так само, як діяв прокурор Махніцький — Як саме «схопити за язик»? — Мовляв, казав, що я причетний до розстрілів на Майдані, а піди й доведи! А доказів нема. По-перше, не зібрали, бо не змогли. По-друге, частину доказів корупційним шляхом десь продали. По-третє, можливо, є якісь домовленості, де сказали: «Цю справу прикрийте». І це дає змогу таким одіозним людям, як Портнов, почуватися переможцями у боротьбі з «імпотентами» і корупціонерами. — Махніцький, можливо, має якусь «подушку безпеки»?.. — Я лише скажу, що, на жаль, алгоритм поведінки Олега Махніцького зараз повністю використовує Юрій Луценко. І це призведе, повірте, до важких наслідків. Я думаю, що ситуація, яку ми сьогодні маємо з Портновим, Клюєвим, Лукаш, Єфремовим і Лавриновичем, — плювок в обличчя всьому українському народові. І цей плювок зроблений при повному сприянні усіх генеральних прокурорів, включно з Юрієм Луценком, який успішно продовжує справу Махніцького. А ви запитуєте, чи буде політична воля щось розслідувати. — Повернімося до ЦВК. Фракція «Батьківщина» подавала кандидатуру Усенко-Чорної. Та її не внесено у подання Президента, як і кандидатуру Андрія Магери (від «Народного фронту»). На вашу думку, чому вибивають цих двох «бувалих» із ЦВК? — Думаю, тут треба говорити більше про філософсько-ментальні речі. — Тобто? — Ви знаєте, що людина, яка для себе прийняла рішення свого часу піти працювати в уряд Януковича, щоб захистити свій бізнес, напевно, не розуміє логіки тих, хто протистояв режиму Януковича. Людина з логікою колабораціоніста не розуміє мотивів бійців, які готові боротися з режимом Я знаю, який тиск тоді був на Жанну Іванівну. І переконаний, що на Андрія Йосиповича був не менший пресинг. Але вони не зламалися. А публічно заявляли свою позицію щодо дотримання законності, захисту прав виборців та кандидатів. Вони захищали тоді права, які зневажалися щодня. Так ось! Людина з логікою колабораціоніста не розуміє мотивів бійців, які готові боротися з режимом. Окрім того, бачу бажання в ручному режимі керувати прокуратурою, судовою системою, парламентом, Кабінетом міністрів України і мати особистий, тотальний контроль над Центральною виборчою комісією. Нікому там незалежні люди не потрібні. А лише залежні, політично орієнтовані, які прихильно ставляться до чинної влади. Їм потрібна ЦВК в режимі: «Чего изволите?» Їм потрібна ЦВК в режимі: «Чего изволите?». Андрій Магера, який, нагадаю, 2004 року був єдиною людиною, яка спромоглася не просто утриматися, а підняти руку проти визнання переможцем Януковича в другому турі президентських виборів, — не потрапляє у цю концепцію. Ось і все. Він точно не та людина, яка переходитиме «червоні лінії». Роки знайомства з ним дають мені підстави так стверджувати. Я б не хотів розчаруватись, і поки в мене таких підстав немає. — Фракція «Батьківщина» вже заявляла, що не підтримає голосування щодо ЦВК у запропонованому Президентом вигляді. Ви вже вибудовували стратегію дій, якщо парламент все ж проголосує? — Наша позиція чітка. Якщо це станеться — наслідки доведеться розгрібати тій частині парламенту, яка проголосує.
Сергій Власенко: Правоохоронні органи працюють за принципом політичної доцільності Центральна виборча комісія фігурує як мінімум у трьох важливих для країни темах. І це не тільки вибори у семи одномандатних округах, а й допити у справі так званих амбарних книг Партії регіонів та можливе голосування запропонованих Президентом Петром Порошенком висуванців у нові члени Комісії без урахування позицій одних фракцій і з заміною прізвищ кандидатів від інших. Про те, чи пов’язані допити членів ЦВК в НАБУ з кадровими ротаціями, яка перспектива цього розслідування, чому Порошенко не вніс у списки кандидатів у ЦВК «бувалих», в інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН) розповів голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, народний депутат від фракції «Батьківщина» Сергій Власенко. — Пане Сергію, 13 червня 2016 року пройшли перші допити керівного складу Центрвиборчкому у Спеціальній антикорупційній прокуратурі. На ваш погляд, що відбувається навколо цих так званих амбарних книг Партії регіонів. Чому свідками проходять, зокрема, заступники голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна та Андрій Магера? Чи є тут політика? — Я не бачив документи в оригіналі. Можу робити висновки лише з заяв тих людей, які висловлювалися з цього приводу. І довіряти або не довіряти цим словам. Висловлювати свою думку щодо них. По-перше, пан Трепак, який оприлюднив факт цих документів, у своєму інтерв’ю зазначив декілька надважливих моментів. Про деякі з них партія «Батьківщина» говорила від самого початку. Зокрема про те, що Віктор Янукович ніколи не був легітимним Президентом України, а результати президентських виборів 2010 року були сфальшовані за допомогою грошей. А також про те, що у цьому брав участь і за гроші працював на Віктора Януковича Віктор Ющенко зі своєю командою. Використовувалися різні технології. Згадайте «противсіхів», тих хто казав, що не піде на вибори. Ось тепер, згідно з висловлюваннями пана Трепака, базуючись на тих документах, очевидно, що ці події мали місце. Другий блок. Коли ми говорили про те, що Партія регіонів здійснює масову корупцію, ваші колеги журналісти нам казали: «Дайте докази. Це політична заява». І ось тепер нарешті вперше з’явилися документи, які за певної юридичної обробки можуть стати доказами. — Стануть? — Як на мене, ці документи (принаймні так, як про них говорять) мають високу перспективу стати доказами. Але для цього потрібно вчинити цілу низку слідчих дій. — Яких? — Зокрема допитати людей, які зазначені у цих документах. Встановити: ці «книги» є оригіналами чи копіями. Як вони виникли. Яким чином опинилися у пана Трепака. Якщо папери прив’язані до якогось приміщення чи місцевості, припустімо, до штабу Партії регіонів, то можна проконтролювати, чи приходили туди у вказані дні ті люди, які там зазначені. Також потрібно проводити так звані очні ставки або допити віч-на-віч. Опитувати не лише тих, чиї прізвища є в «амбарних книгах», а й людей, які з тих чи інших причин можуть мати інформацію. Саме тому можу припустити, що Андрія Магеру і Жанну Усенко-Чорну допитують щодо тих осіб із ЦВК, імена яких зазначені в «амбарних книгах». (І я не допускаю, що Андрій Йосипович чи Жанна Іванівна там можуть фігурувати.) Але, згадайте, була інформація, що у цих «книгах» фігурує підпис Михайла Охендовського. Треба з’ясувати, чи є «автограф» оригіналом. Для цього потрібно відібрати у нього зразки підписів, що, як розумію, вже було зроблено. Треба провести необхідні експертизи. Також опитати людей, які були навколо пана Охендовського. З’ясувати, де він був того дня, що зазначений у «книзі». Їздив у те відрядження чи ні. Чи відвідував штаб Партії регіонів. Думаю, для цього абсолютно правильно і доцільно опитати або допитати всіх, хто працював у ЦВК. Це нормальні слідчі дії. — Чому провадження з’явилося саме зараз? Бачите якісь зв’язки з кадровими ротаціями у ЦВК? — Ми можемо з вами будувати будь-які теорії змов. Але для мене важливо, аби суспільство отримало відповіді на свої запитання, зокрема про справжність «книги» та підписів. Я особисто попри те, що зараз почнуть говорити про таємницю слідства, вважаю, що 841 сторінка матеріалів має стати публічною. Цим знімуться всі спекуляції: хто там є, кого нема тощо. Віктор Янукович ніколи не був легітимним Президентом України Тобто я за те, щоб суспільство отримало максимально широку інформацію. Та маю серйозні сумніви, що так відбудеться. — Чому сумніваєтесь? — Бо, на жаль, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), на яке стільки сподівань покладали ваші колеги і молоді обличчя в парламенті, не виправдало їх. Нагадаю, ми, старі члени парламенту, говорили, що нічого доброго не буде до тих пір, поки вище керівництво держави продовжуватиме розповідати, що керувати країною і мати величезний бізнес — це нормально. Як і розповідати, що офшорні скандали — це нормально і там не ходили великі гроші. Байдуже які. Не секрет, що усі офшорні схеми будуються лише з однією метою — ухилення від сплати податків. Ніхто не заважав створити корпоративну систему управління в Україні. І все це не стосується жодного «сліпого», «напівсліпого» чи «глухого» трасту. А лише сліпих і глухих політтехнологів, які радять такі нісенітниці оголошувати. Усі офшорні схеми будуються лише з однією метою — ухилення від сплати податків. Все це не стосується жодного «сліпого», «напівсліпого» чи «глухого» трасту. А лише сліпих і глухих політтехнологів, які радять такі нісенітниці оголошувати — Скажіть, є перспективи, що справу «амбарних книг», принаймні в частині ЦВК, буде доведено до суду? — На жаль, маємо незмінну тенденцію: правоохоронні органи в Україні — новостворені чи давно існуючі — усі працюють не за професійним принципом, а за принципом політичної доцільності. Яскравим прикладом цього є призначення Юрія Луценка на посаду Генерального прокурора. І питання не лише в тому, що у нього немає юридичної освіти. Хоча це дуже важливо, бо суперечить документам Організації Об’єднаних Націй і Ради Європи. І я не уявляю жодної країни світу, де генеральний прокурор, який є процесуальною фігурою, на відміну від міністра внутрішніх справ, не мав би юридичної освіти. Нині діяльність прокуратури повністю політизується. Якщо раніше прокуратура була майданчиком для обливання брудом опонентів Віктора Януковича, то тепер це піар-майданчик з висвітлення видатної ролі того чи іншого генерального прокурора у боротьбі з корупцією і злочинністю за відсутності будь-яких практичних результатів. Діяльність прокуратури повністю політизується — Обґрунтуйте? — Наведу приклад. Арештували кілька днів тому заступника міністра економіки часів Януковича (Олександра Сухомлина. — Авт). Уже Генеральний прокурор виступив із заявою, мовляв, ця людина була у складі банди Януковича, грабувала український бюджет. Ми можемо з вами будувати будь-які теорії змов. Але для мене важливо, аби суспільство отримало відповіді на свої запитання Так ось, нехай Юрій Віталійович відкриє справу Європейського суду з прав людини «Фатулаєв проти Азербайджану». Там є спеціальний розділ про те, як діяла прокуратура Азербайджану у справі Фатулаєва. Вони також дозволяли собі аналогічні висловлювання до вироку суду. Говорили: людина винна і вела терористичну діяльність тощо. І Європейський суд це кваліфікував як порушення пункту 2 статті шостої Європейської конвенції з прав людини. Отже, можемо зробити висновок, що своїми непрофесійними, популістськими політичними діями Генеральний прокурор Юрій Луценко «подарував» і цій людині рішення Європейського суду, незалежно від того, винна вона чи ні. На жаль, це все продовжується. Сьогодні прокурор Луценко діє так само, як діяв прокурор Махніцький, який виходив та оголошував політичні заяви до вироків суду, без будь-якої доказової бази. А потім такі одіозні фігури, як Андрій Портнов (заступник голови Адміністрації Президента Януковича. — Авт.), які, на мою думку, публічно порушували законодавство України, отримали можливість «схопити його за язик». Прокурор Луценко діє так само, як діяв прокурор Махніцький — Як саме «схопити за язик»? — Мовляв, казав, що я причетний до розстрілів на Майдані, а піди й доведи! А доказів нема. По-перше, не зібрали, бо не змогли. По-друге, частину доказів корупційним шляхом десь продали. По-третє, можливо, є якісь домовленості, де сказали: «Цю справу прикрийте». І це дає змогу таким одіозним людям, як Портнов, почуватися переможцями у боротьбі з «імпотентами» і корупціонерами. — Махніцький, можливо, має якусь «подушку безпеки»?.. — Я лише скажу, що, на жаль, алгоритм поведінки Олега Махніцького зараз повністю використовує Юрій Луценко. І це призведе, повірте, до важких наслідків. Я думаю, що ситуація, яку ми сьогодні маємо з Портновим, Клюєвим, Лукаш, Єфремовим і Лавриновичем, — плювок в обличчя всьому українському народові. І цей плювок зроблений при повному сприянні усіх генеральних прокурорів, включно з Юрієм Луценком, який успішно продовжує справу Махніцького. А ви запитуєте, чи буде політична воля щось розслідувати. — Повернімося до ЦВК. Фракція «Батьківщина» подавала кандидатуру Усенко-Чорної. Та її не внесено у подання Президента, як і кандидатуру Андрія Магери (від «Народного фронту»). На вашу думку, чому вибивають цих двох «бувалих» із ЦВК? — Думаю, тут треба говорити більше про філософсько-ментальні речі. — Тобто? — Ви знаєте, що людина, яка для себе прийняла рішення свого часу піти працювати в уряд Януковича, щоб захистити свій бізнес, напевно, не розуміє логіки тих, хто протистояв режиму Януковича. Людина з логікою колабораціоніста не розуміє мотивів бійців, які готові боротися з режимом Я знаю, який тиск тоді був на Жанну Іванівну. І переконаний, що на Андрія Йосиповича був не менший пресинг. Але вони не зламалися. А публічно заявляли свою позицію щодо дотримання законності, захисту прав виборців та кандидатів. Вони захищали тоді права, які зневажалися щодня. Так ось! Людина з логікою колабораціоніста не розуміє мотивів бійців, які готові боротися з режимом. Окрім того, бачу бажання в ручному режимі керувати прокуратурою, судовою системою, парламентом, Кабінетом міністрів України і мати особистий, тотальний контроль над Центральною виборчою комісією. Нікому там незалежні люди не потрібні. А лише залежні, політично орієнтовані, які прихильно ставляться до чинної влади. Їм потрібна ЦВК в режимі: «Чего изволите?» Їм потрібна ЦВК в режимі: «Чего изволите?». Андрій Магера, який, нагадаю, 2004 року був єдиною людиною, яка спромоглася не просто утриматися, а підняти руку проти визнання переможцем Януковича в другому турі президентських виборів, — не потрапляє у цю концепцію. Ось і все. Він точно не та людина, яка переходитиме «червоні лінії». Роки знайомства з ним дають мені підстави так стверджувати. Я б не хотів розчаруватись, і поки в мене таких підстав немає. — Фракція «Батьківщина» вже заявляла, що не підтримає голосування щодо ЦВК у запропонованому Президентом вигляді. Ви вже вибудовували стратегію дій, якщо парламент все ж проголосує? — Наша позиція чітка. Якщо це станеться — наслідки доведеться розгрібати тій частині парламенту, яка проголосує.
Події
Вчора в районі АТО загинули двоє українських військових
За минулу добу в районі проведення антитерористичної операції загинуло двоє українських військових. Про це під час брифінгу заявив спікер Адміністрації Президента з питань АТО Андрій Лисенко.
За його словами, в результаті бою біля Павлополя загинуло двоє бійців АТО.
Крім того, біля Зайцевого, Мар'їнки і Павлополя поранення отримали семеро військових.
Вчора в районі АТО загинули двоє українських військових
За минулу добу в районі проведення антитерористичної операції загинуло двоє українських військових. Про це під час брифінгу заявив спікер Адміністрації Президента з питань АТО Андрій Лисенко.
За його словами, в результаті бою біля Павлополя загинуло двоє бійців АТО.
Крім того, біля Зайцевого, Мар'їнки і Павлополя поранення отримали семеро військових.
Економіка
Україна і Польща побудують новий газопровід (інфографіка)
Україна і Польща затвердили маршрут нового газового інтерконектора. Про це на своїй сторінці в Facebook написав прес-секретар ПАТ «Урктрансгаз» Максим Білявський.
За його словами, сторони готові розпочати проектні роботи.
«Новому газопроводу між Україною і Польщею бути: комерційна експлуатація запланована з 2020 року! На сьогодні фахівці газотранспортних операторів обох країн готові почати проектні роботи, яким передувало ТЕО», - написав Білявський.
Україна і Польща побудують новий газопровід (інфографіка)
Україна і Польща затвердили маршрут нового газового інтерконектора. Про це на своїй сторінці в Facebook написав прес-секретар ПАТ «Урктрансгаз» Максим Білявський.
За його словами, сторони готові розпочати проектні роботи.
«Новому газопроводу між Україною і Польщею бути: комерційна експлуатація запланована з 2020 року! На сьогодні фахівці газотранспортних операторів обох країн готові почати проектні роботи, яким передувало ТЕО», - написав Білявський.
Інтерв'ю17:32
Політика
Довідас Віткаускас
Интервью
Довідас Віткаускас: Судові тяжби в Європі сприймаються швидше як «соціальне зло» або крайній захід Про недоступність правосуддя говорять усі. Роками. І громадяни, які, не домігшись правди в українських судах, подають позови до Європейського, і можновладці, які публічно заявляють, що система корумпована і треба терміново щось міняти. Парламент зробив перший крок на шляху до реформи, підтримавши запропоновані главою держави зміни до Конституції. Але чи достатнього цього, щоб громадяни дійсно отримали задеклароване право на справедливий суд? Чи вдасться очистити суддівський корпус від охочих торгувати рішеннями? І як захистити самих служителів Феміди, які тепер стануть більш вразливими? На ці та інші запитання в інтерв'ю «Аналітичній службі новин» (АСН) відповів Коордиантор Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довідас Віткаускас. — Довідасе, ухвалені зміни критикують і політики, і юристи, стверджуючи, що закон далекий від європейських цінностей і практик. Чи згодні ви з такою думкою? — Загальна спрямованість конституційних змін і нового законодавства на підвищення незалежності судової системи як окремої гілки влади заслуговує на похвалу. Водночас виникає низка запитань щодо того, чи є ця реформа повноцінно «європейською», чи швидше «унікально українською». Давайте, наприклад, подивимося на апеляційну систему. Відповідно до європейських стандартів і статті 2 Протоколу №7 Європейської конвенції з прав людини, повинні існувати принаймні дві судові інстанції для розгляду кримінальних справ, за винятком незначних правопорушень. До того ж для цивільних і адміністративних справ право на оскарження як таке відсутнє. Попри існування таких мінімальних стандартів у деяких європейських країнах було створено трирівневу судову систему. Проте це не означає, що будь-яка справа може бути розглянута на всіх трьох рівнях. Для того, щоб уникнути апеляцій з незначних справ, у Європі було впроваджено низку заходів, зокрема різні процедурні обмеження (апеляційні та касаційні фільтри), судові збори, вимоги найняти адвоката і загальні інформаційні зусилля, спрямовані на те, щоб знизити кількість оскаржень та тривалих судових тяжб. І навіть у випадках, коли оскарження в другій і третій інстанціях все ж дозволяється, статистика показує, що лише незначна кількість позивачів домагається перегляду справ судом вищої інстанції. Таким чином, у кримінальному провадженні в середньому лише 9% рішень першої інстанції переглядається апеляційною інстанцією в Австрії, в Англії і Уельсі, 8% - у Франції, 7% - в Норвегії. У цивільному провадженні лише близько 15% рішень переглядається апеляційними судами Німеччини та Італії, 9% - у Нідерландах, 8% - у Литві. Переглядаються судом третьої інстанції (Верховним судом) менше 1% справ у всіх країнах Європи. В Україні ці показники значно вищі. Логіка переважаючого в Європі підходу дуже проста: правосуддя має здебільшого відправлятися в судах першої інстанції. Роль апеляційної інстанції полягає не в тому, щоб дати стороні можливість виграти раніше програну справу, а в пошуку можливих фактичних чи правових помилок. Що ще більш важливо: суди вищої інстанції передовсім відповідальні за єдність правозастосування та судової практики. Ще один важливий аргумент, який враховується при обмеженні доступу до перегляду справ: який сигнал судова влада дає суспільству щодо ясності, прогнозованості і стабільності правової системи, якщо сторони можуть отримати три або чотири різних рішення від різних судів з однієї і тієї ж справи? Аналізуючи питання «відповідності європейським підходам і практикам», треба також враховувати новий Верховний Суд України (ВСУ), у складі якого буде 200 суддів. Водночас у Верховному суді Великої Британії їх усього 12. Якщо основною роллю ВСУ є забезпечення єдності правозастосування та судової практики по всій країні, то цього важко буде досягти при потенційно двохстах різних думках і кількох касаційних судах у складі ВСУ. Питання доступу до перегляду справ особливо актуальне при розгляді ролі Верховного Суду. Вищі судові інстанції не в змозі належним чином виконувати свою функцію розвитку усталеної судової практики, якщо їх перезавантажувати рутинними завданнями. Для того, щоб справу було переглянуто вищою судовою інстанцією, вона має становити високий рівень правової складності, значення для судової практики або ж стосуватися питань суспільної важливості. Від сторін також можна вимагати звернення за юридичною допомогою перед клопотанням про перегляд справи третьою інстанцією; наявність адвоката може стати обов'язковою умовою на всіх етапах процедури. Відповідальне суспільство, яке віддає звіт у своїх діях, не повинно намагатися зловживати судами і необґрунтовано звертатися до їхніх послуг — Прийнято вважати, що в європейських країнах громадяни звертаються в суди з будь-якого приводу, вважаючи за краще таким чином вирішувати більшість проблем. В Україні їх намагаються обходити поки стороною... — В цілому судові тяжби в Європі сприймаються швидше як «соціальне зло» або крайній захід, а не як звичайний спосіб вирішення повсякденних соціально-економічних питань. Відповідальне суспільство, яке віддає звіт у своїх діях, не повинно намагатися зловживати судами і необґрунтовано звертатися до їхніх послуг. Суспільство має розуміти, скільки зусиль, часу і ресурсів потрібно для підготовки юристів, створення добре функціонуючої судової і правової системи. До того ж ті, хто хоче отримати якісні послуги (включно з судовими), повинні за це заплатити. Спираючись на ці принципи, більшість європейських країн шукає способи звільнення судів від надмірної завантаженості, закликаючи потенційні сторони використовувати інструменти альтернативного врегулювання спорів, наприклад медіацію і арбітраж. У кримінальних справах заохочується укладення угод з правосуддям. Майбутнє покаже, наскільки ухвалені конституційні зміни і нове законодавство сприяють розвитку судової системи відповідно до зазначених вище принципів. Ще один важливий аспект і напрям реформ, який зараз декларується як у ЄС, так і в Україні, - це так звана «дерегуляція». Але цей термін означає не тільки те, що держава повинна знизити регулювання: чинне регулювання також має бути покращено. Конституція і закони, судова практика, урядові рішення, регламенти і етичні норми для державних службовців повинні функціонувати як система правил, які доповнюють один одного з урахуванням різної деталізації і глибини регулювання на кожному з рівнів і для кожної гілки влади. Небажано перетворювати Конституцію або закон на набір детальних інструкцій. Законодавство повинно встановлювати базові принципи щодо того, що повинно бути досягнуто суб'єктами, залишаючи відповідь на запитання, як цього досягти, за підзаконними актами і судовою практикою. Надмірне регулювання не тільки не залишає місця для більш гнучкого підходу до правозастосування, воно також створює ґрунт для конфлікту юрисдикцій і відмінностей підходів до трактування одних і тих самих норм права. Це негативно впливає на ясність і прогнозованість рішень, що є однією з ключових умов верховенства права. Небажано перетворювати Конституцію або закон на набір детальних інструкцій — Новий закон дещо обмежив недоторканність суддів. Чи не посилить це тиск на них? — Розвинені демократії поступово відходять від абсолютного імунітету для державних службовців, так званого «карт-бланш». Імунітет повинен бути пов'язаний тільки з виконанням прямих службових обов'язків. Суддя може бути захищений від позову, поданого за сказане ним у суді, але він має бути притягнутий до цивіотної відповідальності, якщо накричить на когось у барі. Існує також думка, що підвищення заробітної плати суддям може стати хорошим стимулом для протистояння зовнішньому тиску або корупції. Робота судді дійсно повинна добре оплачуватись, але в розумних межах. Середня зарплата судді нижчої інстанції в усіх країнах Європи приблизно в 2,3 разу вище, ніж середня зарплата по країні. Тоді як зарплата суддів вищої інстанції (Верховного суду) вище середньої десь у 4,2 разу. В Україні середня річна зарплата без вирахування податків складає приблизно 3 500 євро. Якщо з набранням чинності новим Законом український суддя нижчої інстанції буде отримувати близько 25 тисяч євро на рік без вирахування податків (ця сума - результат приблизних підрахунків), то така зарплата всемеро перевищить середню річну зарплату без вирахування податків. У випадку з суддею Верховного Суду України середня річна зарплата без вирахування податків за новим законодавством може скласти понад 80 тисяч євро, тобто майже в 23 рази вище, ніж середня зарплата в Україні. Ці цифри здадуться ще більш вражаючими, якщо згадати, що кількість суддів на одиницю населення в Україні набагато вища, ніж у більшості країн ЄС. Безперечно, необхідність заохочення суддів і боротьби з корупцією повинна бути врахована, але досягнення цієї мети не може відбуватися за рахунок довіри суспільства до судової влади, довіри, яка, згідно з низкою опитувань, зараз має досить низький рівень. Як будуть виправдані ці відмінності між рівнем довіри і зарплатами? Було б набагато розумніше прив'язати зарплату суддів до показників роботи судів. Середня зарплата судді нижчої інстанції в усіх країнах Європи приблизно в 2,3 разу вище, ніж середня зарплата по країні. Тоді як зарплата суддів вищої інстанції (Верховного суду) вище середньої десь у 4,2 разу. В Україні середня річна зарплата без вирахування податків складає приблизно 3 500 євро — Призначати суддів буде як і раніше Президент за поданням нового органу - Вищої ради правосуддя. Конституційними змінами зберігається вплив глави держави на судову систему чи, навпаки, цей процес стане менш залежним? — Створення по-справжньому незалежною інституції, що складається з людей із незалежним мисленням, вимагає тривалого часу, адже цьому може перешкоджати низка культурних обставин. Водночас «незалежність» судової влади не є кінцевою метою - це ще один крок на шляху до більшої підзвітності судів і суддів перед суспільством, а також до ефективного і справедливого правосуддя. В Європі це розуміють і досягають за рахунок сильного керівництва з боку верхівки органів управління судовою владою, без втручання з їхнього боку в оперативні аспекти розгляду окремих справ. Досить поширеним у Європі є підхід, за якого виконавча влада (Міністерство юстиції, Міністерство фінансів) або глава держави мають низку завдань, церемоніального або більш істотного характеру, при призначенні, звільненні суддів і ухваленні рішень щодо фінансування судів. Проте один підхід у країнах ЄС зараз стає все більш очевидним: дієва система управління судовою владою найчастіше впроваджується на чолі з єдиним органом. Створення по-справжньому незалежною інституції, що складається з людей із незалежним мисленням, вимагає тривалого часу, адже цьому може перешкоджати низка культурних обставин Водночас чинна в Україні система залишається фрагментованою. Кілька органів відповідають за суміжні, а іноді й ідентичні функції: відбір, оцінювання, дисциплінарні провадження, відставка суддів. Але немає єдиного органа, який би встановлював спільні цілі для всієї системи, відповів би на низку базових запитань: які довгострокові або короткострокові цілі стоять перед судами і судовою владою? Як сприяти верховенству права, захищати права людини, покращувати інвестиційну довіру до держави, покращувати гендерний баланс? Відповівши на ці базові запитання, буде легше розбити їх на окремі стандарти і показники для кожного суду або судді. Немає сенсу оцінювати окремих суддів, якщо ніхто не оцінює систему в цілому. Не окремі особистості в суддівському корпусі, а саме відсутність такого узагальнюючого, системного, стратегічного підходу до управління судовою владою найбільше ускладнює плавний перехід України до по-справжньому незалежної і підзвітної судової системи. Немає сенсу оцінювати окремих суддів, якщо ніхто не оцінює систему в цілому — Судді проходитимуть конкурсний відбір. Наскільки це відповідає європейським нормам? Якими мають бути критерії відбору? — Намір залучити у ВСУ нових суддів похвальний. Судовій системі дійсно потрібна «нова кров», але переважно в судах нижчого рівня. Водночас у судах вищого рівня важливо не забувати про необхідність досвіду. Одним із способів отримати «досвідчену нову кров» у системі може стати визнання кваліфікацій суміжних правових професій (адвокати, прокурори тощо), що дозволить їм отримати статус суддів ВСУ. Має бути детальне тестування, включно з перевіркою чесності і добропорядності за участю представників громадянського суспільства. До того ж набагато важливіше те, що трапиться, коли людина почне працювати суддею. На рівні Верховного Суду, рішення якого не підлягають перегляду вищою інстанцією, дуже складно оцінити якість роботи. Правове співтовариство повинно мати можливість контролювати цей показник, вказуючи ВСУ на можливі розбіжності в його власній судовій практиці під час розгляду судом наступних справ. Єдність практики є найкращим показником того, наскільки правильно працюють вищі судові органи влади. До того ж для постійного контролю і підвищення якості послуг, які ВСУ та інші суди надають суспільству, новій системі знадобляться заходи контролю якості, включно з можливістю рецензування якості судових рішень іншими суддями, а також впровадження опитувань про задоволеність якістю серед користувачів судової системи. — Як провести очищення суддівського корпусу від корупціонерів? — Впровадження низки внутрішніх антикорупційних заходів для судової влади шляхом посилення етичного і дисциплінарного контролю має супроводжуватися зовнішніми заходами, такими, як, наприклад, моніторинг способу життя, перевірка майнових декларацій і декларацій про доходи, розголос конфліктів інтересів, а також використання заходів кримінального переслідування, зокрема у випадках хабарництва. Ці заходи у своїй сукупності мають підвищити почуття відповідальності у суддів. Разом з тим для боротьби з корупційними ризиками заохочення повинні застосовуватися спільно з покараннями. Питання підвищення заробітної плати також буде важливим, якщо уникати крайнощів у цьому напрямі.
Довідас Віткаускас: Судові тяжби в Європі сприймаються швидше як «соціальне зло» або крайній захід Про недоступність правосуддя говорять усі. Роками. І громадяни, які, не домігшись правди в українських судах, подають позови до Європейського, і можновладці, які публічно заявляють, що система корумпована і треба терміново щось міняти. Парламент зробив перший крок на шляху до реформи, підтримавши запропоновані главою держави зміни до Конституції. Але чи достатнього цього, щоб громадяни дійсно отримали задеклароване право на справедливий суд? Чи вдасться очистити суддівський корпус від охочих торгувати рішеннями? І як захистити самих служителів Феміди, які тепер стануть більш вразливими? На ці та інші запитання в інтерв'ю «Аналітичній службі новин» (АСН) відповів Коордиантор Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довідас Віткаускас. — Довідасе, ухвалені зміни критикують і політики, і юристи, стверджуючи, що закон далекий від європейських цінностей і практик. Чи згодні ви з такою думкою? — Загальна спрямованість конституційних змін і нового законодавства на підвищення незалежності судової системи як окремої гілки влади заслуговує на похвалу. Водночас виникає низка запитань щодо того, чи є ця реформа повноцінно «європейською», чи швидше «унікально українською». Давайте, наприклад, подивимося на апеляційну систему. Відповідно до європейських стандартів і статті 2 Протоколу №7 Європейської конвенції з прав людини, повинні існувати принаймні дві судові інстанції для розгляду кримінальних справ, за винятком незначних правопорушень. До того ж для цивільних і адміністративних справ право на оскарження як таке відсутнє. Попри існування таких мінімальних стандартів у деяких європейських країнах було створено трирівневу судову систему. Проте це не означає, що будь-яка справа може бути розглянута на всіх трьох рівнях. Для того, щоб уникнути апеляцій з незначних справ, у Європі було впроваджено низку заходів, зокрема різні процедурні обмеження (апеляційні та касаційні фільтри), судові збори, вимоги найняти адвоката і загальні інформаційні зусилля, спрямовані на те, щоб знизити кількість оскаржень та тривалих судових тяжб. І навіть у випадках, коли оскарження в другій і третій інстанціях все ж дозволяється, статистика показує, що лише незначна кількість позивачів домагається перегляду справ судом вищої інстанції. Таким чином, у кримінальному провадженні в середньому лише 9% рішень першої інстанції переглядається апеляційною інстанцією в Австрії, в Англії і Уельсі, 8% - у Франції, 7% - в Норвегії. У цивільному провадженні лише близько 15% рішень переглядається апеляційними судами Німеччини та Італії, 9% - у Нідерландах, 8% - у Литві. Переглядаються судом третьої інстанції (Верховним судом) менше 1% справ у всіх країнах Європи. В Україні ці показники значно вищі. Логіка переважаючого в Європі підходу дуже проста: правосуддя має здебільшого відправлятися в судах першої інстанції. Роль апеляційної інстанції полягає не в тому, щоб дати стороні можливість виграти раніше програну справу, а в пошуку можливих фактичних чи правових помилок. Що ще більш важливо: суди вищої інстанції передовсім відповідальні за єдність правозастосування та судової практики. Ще один важливий аргумент, який враховується при обмеженні доступу до перегляду справ: який сигнал судова влада дає суспільству щодо ясності, прогнозованості і стабільності правової системи, якщо сторони можуть отримати три або чотири різних рішення від різних судів з однієї і тієї ж справи? Аналізуючи питання «відповідності європейським підходам і практикам», треба також враховувати новий Верховний Суд України (ВСУ), у складі якого буде 200 суддів. Водночас у Верховному суді Великої Британії їх усього 12. Якщо основною роллю ВСУ є забезпечення єдності правозастосування та судової практики по всій країні, то цього важко буде досягти при потенційно двохстах різних думках і кількох касаційних судах у складі ВСУ. Питання доступу до перегляду справ особливо актуальне при розгляді ролі Верховного Суду. Вищі судові інстанції не в змозі належним чином виконувати свою функцію розвитку усталеної судової практики, якщо їх перезавантажувати рутинними завданнями. Для того, щоб справу було переглянуто вищою судовою інстанцією, вона має становити високий рівень правової складності, значення для судової практики або ж стосуватися питань суспільної важливості. Від сторін також можна вимагати звернення за юридичною допомогою перед клопотанням про перегляд справи третьою інстанцією; наявність адвоката може стати обов'язковою умовою на всіх етапах процедури. Відповідальне суспільство, яке віддає звіт у своїх діях, не повинно намагатися зловживати судами і необґрунтовано звертатися до їхніх послуг — Прийнято вважати, що в європейських країнах громадяни звертаються в суди з будь-якого приводу, вважаючи за краще таким чином вирішувати більшість проблем. В Україні їх намагаються обходити поки стороною... — В цілому судові тяжби в Європі сприймаються швидше як «соціальне зло» або крайній захід, а не як звичайний спосіб вирішення повсякденних соціально-економічних питань. Відповідальне суспільство, яке віддає звіт у своїх діях, не повинно намагатися зловживати судами і необґрунтовано звертатися до їхніх послуг. Суспільство має розуміти, скільки зусиль, часу і ресурсів потрібно для підготовки юристів, створення добре функціонуючої судової і правової системи. До того ж ті, хто хоче отримати якісні послуги (включно з судовими), повинні за це заплатити. Спираючись на ці принципи, більшість європейських країн шукає способи звільнення судів від надмірної завантаженості, закликаючи потенційні сторони використовувати інструменти альтернативного врегулювання спорів, наприклад медіацію і арбітраж. У кримінальних справах заохочується укладення угод з правосуддям. Майбутнє покаже, наскільки ухвалені конституційні зміни і нове законодавство сприяють розвитку судової системи відповідно до зазначених вище принципів. Ще один важливий аспект і напрям реформ, який зараз декларується як у ЄС, так і в Україні, - це так звана «дерегуляція». Але цей термін означає не тільки те, що держава повинна знизити регулювання: чинне регулювання також має бути покращено. Конституція і закони, судова практика, урядові рішення, регламенти і етичні норми для державних службовців повинні функціонувати як система правил, які доповнюють один одного з урахуванням різної деталізації і глибини регулювання на кожному з рівнів і для кожної гілки влади. Небажано перетворювати Конституцію або закон на набір детальних інструкцій. Законодавство повинно встановлювати базові принципи щодо того, що повинно бути досягнуто суб'єктами, залишаючи відповідь на запитання, як цього досягти, за підзаконними актами і судовою практикою. Надмірне регулювання не тільки не залишає місця для більш гнучкого підходу до правозастосування, воно також створює ґрунт для конфлікту юрисдикцій і відмінностей підходів до трактування одних і тих самих норм права. Це негативно впливає на ясність і прогнозованість рішень, що є однією з ключових умов верховенства права. Небажано перетворювати Конституцію або закон на набір детальних інструкцій — Новий закон дещо обмежив недоторканність суддів. Чи не посилить це тиск на них? — Розвинені демократії поступово відходять від абсолютного імунітету для державних службовців, так званого «карт-бланш». Імунітет повинен бути пов'язаний тільки з виконанням прямих службових обов'язків. Суддя може бути захищений від позову, поданого за сказане ним у суді, але він має бути притягнутий до цивіотної відповідальності, якщо накричить на когось у барі. Існує також думка, що підвищення заробітної плати суддям може стати хорошим стимулом для протистояння зовнішньому тиску або корупції. Робота судді дійсно повинна добре оплачуватись, але в розумних межах. Середня зарплата судді нижчої інстанції в усіх країнах Європи приблизно в 2,3 разу вище, ніж середня зарплата по країні. Тоді як зарплата суддів вищої інстанції (Верховного суду) вище середньої десь у 4,2 разу. В Україні середня річна зарплата без вирахування податків складає приблизно 3 500 євро. Якщо з набранням чинності новим Законом український суддя нижчої інстанції буде отримувати близько 25 тисяч євро на рік без вирахування податків (ця сума - результат приблизних підрахунків), то така зарплата всемеро перевищить середню річну зарплату без вирахування податків. У випадку з суддею Верховного Суду України середня річна зарплата без вирахування податків за новим законодавством може скласти понад 80 тисяч євро, тобто майже в 23 рази вище, ніж середня зарплата в Україні. Ці цифри здадуться ще більш вражаючими, якщо згадати, що кількість суддів на одиницю населення в Україні набагато вища, ніж у більшості країн ЄС. Безперечно, необхідність заохочення суддів і боротьби з корупцією повинна бути врахована, але досягнення цієї мети не може відбуватися за рахунок довіри суспільства до судової влади, довіри, яка, згідно з низкою опитувань, зараз має досить низький рівень. Як будуть виправдані ці відмінності між рівнем довіри і зарплатами? Було б набагато розумніше прив'язати зарплату суддів до показників роботи судів. Середня зарплата судді нижчої інстанції в усіх країнах Європи приблизно в 2,3 разу вище, ніж середня зарплата по країні. Тоді як зарплата суддів вищої інстанції (Верховного суду) вище середньої десь у 4,2 разу. В Україні середня річна зарплата без вирахування податків складає приблизно 3 500 євро — Призначати суддів буде як і раніше Президент за поданням нового органу - Вищої ради правосуддя. Конституційними змінами зберігається вплив глави держави на судову систему чи, навпаки, цей процес стане менш залежним? — Створення по-справжньому незалежною інституції, що складається з людей із незалежним мисленням, вимагає тривалого часу, адже цьому може перешкоджати низка культурних обставин. Водночас «незалежність» судової влади не є кінцевою метою - це ще один крок на шляху до більшої підзвітності судів і суддів перед суспільством, а також до ефективного і справедливого правосуддя. В Європі це розуміють і досягають за рахунок сильного керівництва з боку верхівки органів управління судовою владою, без втручання з їхнього боку в оперативні аспекти розгляду окремих справ. Досить поширеним у Європі є підхід, за якого виконавча влада (Міністерство юстиції, Міністерство фінансів) або глава держави мають низку завдань, церемоніального або більш істотного характеру, при призначенні, звільненні суддів і ухваленні рішень щодо фінансування судів. Проте один підхід у країнах ЄС зараз стає все більш очевидним: дієва система управління судовою владою найчастіше впроваджується на чолі з єдиним органом. Створення по-справжньому незалежною інституції, що складається з людей із незалежним мисленням, вимагає тривалого часу, адже цьому може перешкоджати низка культурних обставин Водночас чинна в Україні система залишається фрагментованою. Кілька органів відповідають за суміжні, а іноді й ідентичні функції: відбір, оцінювання, дисциплінарні провадження, відставка суддів. Але немає єдиного органа, який би встановлював спільні цілі для всієї системи, відповів би на низку базових запитань: які довгострокові або короткострокові цілі стоять перед судами і судовою владою? Як сприяти верховенству права, захищати права людини, покращувати інвестиційну довіру до держави, покращувати гендерний баланс? Відповівши на ці базові запитання, буде легше розбити їх на окремі стандарти і показники для кожного суду або судді. Немає сенсу оцінювати окремих суддів, якщо ніхто не оцінює систему в цілому. Не окремі особистості в суддівському корпусі, а саме відсутність такого узагальнюючого, системного, стратегічного підходу до управління судовою владою найбільше ускладнює плавний перехід України до по-справжньому незалежної і підзвітної судової системи. Немає сенсу оцінювати окремих суддів, якщо ніхто не оцінює систему в цілому — Судді проходитимуть конкурсний відбір. Наскільки це відповідає європейським нормам? Якими мають бути критерії відбору? — Намір залучити у ВСУ нових суддів похвальний. Судовій системі дійсно потрібна «нова кров», але переважно в судах нижчого рівня. Водночас у судах вищого рівня важливо не забувати про необхідність досвіду. Одним із способів отримати «досвідчену нову кров» у системі може стати визнання кваліфікацій суміжних правових професій (адвокати, прокурори тощо), що дозволить їм отримати статус суддів ВСУ. Має бути детальне тестування, включно з перевіркою чесності і добропорядності за участю представників громадянського суспільства. До того ж набагато важливіше те, що трапиться, коли людина почне працювати суддею. На рівні Верховного Суду, рішення якого не підлягають перегляду вищою інстанцією, дуже складно оцінити якість роботи. Правове співтовариство повинно мати можливість контролювати цей показник, вказуючи ВСУ на можливі розбіжності в його власній судовій практиці під час розгляду судом наступних справ. Єдність практики є найкращим показником того, наскільки правильно працюють вищі судові органи влади. До того ж для постійного контролю і підвищення якості послуг, які ВСУ та інші суди надають суспільству, новій системі знадобляться заходи контролю якості, включно з можливістю рецензування якості судових рішень іншими суддями, а також впровадження опитувань про задоволеність якістю серед користувачів судової системи. — Як провести очищення суддівського корпусу від корупціонерів? — Впровадження низки внутрішніх антикорупційних заходів для судової влади шляхом посилення етичного і дисциплінарного контролю має супроводжуватися зовнішніми заходами, такими, як, наприклад, моніторинг способу життя, перевірка майнових декларацій і декларацій про доходи, розголос конфліктів інтересів, а також використання заходів кримінального переслідування, зокрема у випадках хабарництва. Ці заходи у своїй сукупності мають підвищити почуття відповідальності у суддів. Разом з тим для боротьби з корупційними ризиками заохочення повинні застосовуватися спільно з покараннями. Питання підвищення заробітної плати також буде важливим, якщо уникати крайнощів у цьому напрямі.
Блог:
Думки18:34
Політика
Ігор Луценко
Ніякої сенсації в заяві Савченко немає
Народний депутат Надія Савченко не пропонує якихось радикальних ідей щодо переговорів із бойовиками, адже, в принципі, Україна їх і так веде на офіційному рівні. Але головне - це вибрати правильний формат переговорів. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив член Комітету ВРУ з питань запобігання та протидії корупції, народний депутат України від фракції ВО «Батьківщина» Ігор Луценко.
«Я думаю, що думку Надії Савченко потрібно, перш за все, розшифровувати, треба запитати її, що саме предметно вона мала на увазі, який формат переговорів. По-перше, ми повинні розуміти, що формат переговорів з терористами вже є - переговори у нас офіційно ведуться уповноваженими особами України. Тому я не розумію ажіотажу навколо її заяви. Те ж саме, що зараз і пропонується, просто вона каже, що хоче цим займатися. З іншого боку, я не прихильник того, що цими питаннями треба займатися в такому форматі, як це робить наша держава. Що саме мала на увазі Савченко, я точно не можу коментувати, бо це все-таки її слова. Тому я скажу, що сенсації в цьому не бачу. Є проблема в тому, що вже є факт багаторівневих переговорів з терористами і один на один, і в рамках, умовно кажучи, формату: Росія, ми і терористи. Є дуже різні вороги, і якщо ми могли б їх розділити саме своїм підходом до принципу переговорів - це було б чудово. Є люди, які замилені, вони воюють за щось там, віддають своє життя Бог знає за що, а є кремлівські куратори - це різні речі. Якби ми сказали: «Добре, з вами ми говоримо, а з вами - ні», то це б дуже сильно їх послабило», - розповів нардеп.
На думку Луценка, терористи працюють якраз за таким принципом, вони кажуть, з ким будуть розмовляти, а з ким - ні. Наприклад, з Медведчуком вони згодні вести переговори, а з Парубієм, наприклад, - ні.
«Полонені - абсолютно нормальне питання в Мінську. Можна міняти позиції на позиції, тоді немає втрат, але немає і поліпшення - просто так зручніше, в теорії це можливо для переговорів. Але ми не можемо вести переговори про якісь політичні речі, наприклад про Конституцію, закони України, державній устрій», - зазначив нардеп.
Блог:
Думки18:54
Політика
Ігор Луценко
Люстрація - це просто піар-операція
Люстрація - піар-операція, спрямована на те, щоб не карати винних. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив народний депутат Ігор Луценко.
За його словами, справжня люстрація відбувається тоді, коли трапляється зміна суспільно-політичного ладу в державі. Що стосується нових антикорупційних органів, Луценко зазначив, що за великим рахунком є тільки НАБУ, яке спеціалізується тільки на важливих справах.
«Це дуже вузька спеціалізація. І на Бюро не треба сподіватися. Суть у тому, що вони не бачать себе відповідальними за корупцію в минулому. Бюро створено, щоб нинішню розгрібати. А сподіватися, що вони розгребуть мегатонни колишньої корупції - це ілюзія», - сказав Луценко.
Відео19:00
Блог:
Думки19:31
Політика
Юрій Дерев'янко
Терористи на Донбасі - це не суб'єкт переговорів
Бойовики на Донбасі - це не суб'єкт і не сторона переговорів, необхідно пам'ятати, що суб'єкт і агресор - Росія. Змінювати формат офіційних переговорів поки не можна, але проводити додаткові переговори на рівні громадської дипломатії можна і потрібно. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив народний депутат Юрій Дерев'янко.
«Ми прекрасно розуміємо, що бойовики - це не сторона переговорів. Суб'єктом є агресор - це Росія. І вплив на агресора є з боку Євросоюзу, американців, тобто тільки з боку інших суб'єктів з відповідною вагою. Коли ми все це перенесемо, умовно кажучи, на рівень вирішення проблем між Україною і бандитами, які там є, то, вибачте, ми зробимо велику помилку. Можливо, Савченко мала на увазі, не змінюючи формат переговорів, тих, які сьогодні є, потрібно просто паралельно на рівні громадянської дипломатії або тих, хто воював, проводити локальні переговори зі звільнення заручників», - розповів нардеп.
Дерев'янко підкреслив, що це може спрацювати. Однак він зазначає, що в жодному разі таким чином не можна замінювати міжнародний формат переговорів, який є зараз.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-1,1719439029694-/
/-pc-/
Top