Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
11 Грудня 2015
11 Грудня
Суспільство
Черговий інформатор бойовиків потрапив у тенета СБУ
У селі Новомихайлівка Донецької області СБУ затримала чергового інформатора терористичної організації «ДНР».
Як повідомляє прес-служба відомства, з липня минулого року зловмисник збирав і передав бойовикам «ДНР» інформацію про місця дислокації, маршрути пересування, чисельність та озброєння сил антитерористичної операції.
«Під час санкціонованого обшуку у інформатора вилучили засоби зв'язку з терористами», - йдеться в повідомленні.
Тривають невідкладні оперативно-слідчі дії.
Черговий інформатор бойовиків потрапив у тенета СБУ
У селі Новомихайлівка Донецької області СБУ затримала чергового інформатора терористичної організації «ДНР».
Як повідомляє прес-служба відомства, з липня минулого року зловмисник збирав і передав бойовикам «ДНР» інформацію про місця дислокації, маршрути пересування, чисельність та озброєння сил антитерористичної операції.
«Під час санкціонованого обшуку у інформатора вилучили засоби зв'язку з терористами», - йдеться в повідомленні.
Тривають невідкладні оперативно-слідчі дії.
Блог:
Думки11:59
Політика
Юрій Луценко
Барна дозволив прем'єр-міністру вийти зі складної ситуації з колосальним плюсом
Дії народного депутата від фракції Блоку Петра Порошенка Олега Барни були імпульсними і дістануть оцінку фракції. Таку думку «Аналітичній службі новин (АСН) висловив лідер фракції Юрій Луценко.
Зокрема, він запевняє, що підозри у запланованій диверсії для розвалу коаліції через конфлікт між БПП і «Народним фронтом» є безпідставними.
«Сьогодні змінювати уряд неприпустимо, спочатку треба ухвалити бюджет, Податковий кодекс і лише потім реорганізація уряду, а вчинок Барни - неприпустимий, він був імпульсивним і, звичайно ж, ні з ким не узгодженим. Вийшло, що Микола Томенко - іменинник - залишився без букета, а Барна, м'яко кажучи, нерозумною людиною», - зазначив він.
Водночас Луценко не думає, що Барну буде виключено з фракції.
«Але розмова буде дуже серйозною. До того ж Барна сьогодні дозволив прем'єр-міністру вийти зі складної ситуації з колосальним плюсом, хоча звіт був далеко не відмінним. І лише Барна врятував Яценюка, хоча жодних виправдань Барні немає», - зазначив Луценко.
Відео12:00
Події
З'явилося відео бійки в парламенті
Під час звіту уряду у Верховній Раді сталася бійка, передає кореспондент «Аналітичної служби новин» (АСН).
Коли Арсеній Яценюк відповідав на запитання, біля трибуни виникла бійка.
Після бійки голова фракції БПП Юрій Луценко вибачився на депутата Барну, який спровокував бійку.
З'явилося відео бійки в парламенті
Під час звіту уряду у Верховній Раді сталася бійка, передає кореспондент «Аналітичної служби новин» (АСН).
Коли Арсеній Яценюк відповідав на запитання, біля трибуни виникла бійка.
Після бійки голова фракції БПП Юрій Луценко вибачився на депутата Барну, який спровокував бійку.
Політика
«Це ідіотизм»: Геращенко показав повне відео бійки в парламенті
Народний депутат Антон Геращенко опублікував повне відео бійки в парламенті.
«Публікую повне відео ідіотського вчинку Олега Барни. Нехай кожен думаючий громадянин України відповість сам для себе, чи може так чинити член парламенту по відношенню до прем'єр-міністра своєї країни, хоч би як погано він до нього ставився. Для мене відповідь зрозуміла - це ідіотизм!» - написав Геращенко.
«Це ідіотизм»: Геращенко показав повне відео бійки в парламенті
Народний депутат Антон Геращенко опублікував повне відео бійки в парламенті.
«Публікую повне відео ідіотського вчинку Олега Барни. Нехай кожен думаючий громадянин України відповість сам для себе, чи може так чинити член парламенту по відношенню до прем'єр-міністра своєї країни, хоч би як погано він до нього ставився. Для мене відповідь зрозуміла - це ідіотизм!» - написав Геращенко.
Блог:
Думки12:51
Економіка
Віктор Чумак
Ми повинні зробити так, аби нам повірив бізнес
Податки для бізнесу необхідно знизити, інакше бізнес продовжуватиме йти в тінь. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив народний депутат Віктор Чумак.
За його словами, Кабінет Міністрів погодився шукати компроміс для змін до Податкового кодексу.
«Головне, що потрібно зробити, - це знизити податковий тиск. Інша справа - на який рівень. Можливо, вийде знизити не так ліберально, як пропонує Южаніна, але все-таки це дасть більш-менш зрозумілий сигнал бізнесу, що уряд має намір лібералізувати всі податки», - сказав Чумак.
За його словами, необхідно також прописати певну модель, наскільки податки можуть знижуватися протягом кількох років.
«Ми повинні зробити так, аби нам повірив бізнес. Якщо бізнес не повірить і піде в тінь, ми не наповнимо бюджет за допомогою ані високих, ані середніх, ані низьких податків. Просто ніхто не буде їх платити, і все на цьому закінчиться», - резюмував він.
Блог:
Думки13:00
Політика
Андрій Іллєнко
Верховна Рада неідеальна, але помилки уряду - це виключно його «заслуга»
Парламент провалив дуже багато завдань, але помилки уряду - це виключно його заслуга. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив народний депутат Андрій Іллєнко.
«Це уряд провалив усе, що тільки можна. Загруз у корупції. Жодну обіцянку не виконано і повністю втрачено довіру українського суспільства. Рейтинг нинішнього уряду - близько 1%. Кабмін дискредитував себе і має піти у відставку», - упевнений він.
За словами депутата, ВР повинна прийняти рішення про формування нового уряду, без партійних квот, прозоро на відкритих конкурсах.
«Якщо парламент не здатний сформувати такий уряд, то потрібно подумати тоді, чи потрібен нам такий парламент», - додав Іллєнко.
Разом з тим він зазначив, що звинувачення уряду стосовно того, що парламент не підтримав багато законопроектів Кабміну і таким чином ускладнював роботу, є безпідставними.
«Все, що лобіював Яценюк у ВР, під тиском, але ухвалювалося. Розповідати, що в усьому винен парламент, неправильно. Верховна Рада, звісно, теж неідеальна, депутати провалили дуже багато завдань, але помилки уряду - це виключно його «заслуга», - підсумував Андрій Іллєнко.
Публікації14:59
Політика
Служу державі: кому повернуть VIP-пенсії
Існування державних службовців уже скоро може регулюватися в Україні по-новому: Верховна Рада ухвалила Закон «Про державну службу». Заявлено, що тепер країна отримає прогресивні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави й суспільства, а ще – рівний доступ до державної служби для всіх. Це станеться з 1 травня 2016 року за умови, що закон набере чинності. Натомість реформа ризикує потонути у критиці.
Призначатимуть за конкурсом
Ухвалювали закон складно. До його тексту вносили дуже багато поправок. До останнього моменту не було зрозуміло, чи вистачить голосів, та все ж маємо 261 голос за.
То що ним запропоновано? Цікавих новацій чимало. Зокрема, що державних службовців призначатимуть за конкурсом, і вони, за словами співавтора законопроекту Альони Шкрум, мають бути фаховими, не лише добре знати державну мову, але й володіти іноземною – англійською.
Також обмежено змогу міністрів (які є політиками, а не держслужбовцями) впливати на кадрову політику міністерства. А керівник апарату парламенту призначається та звільняється Верховною Радою. Президент відповідатиме за призначення та звільнення керівника апарату своєї Адміністрації.
Окрім того, розділено політичні посади й посади державних службовців, окремі категорії посадовців загалом виводять поза межі державної служби. Таким чином обмежується політична діяльність державних службовців. Також запроваджується посада секретаря міністерства, який вирішуватиме кадрові питання, відповідатиме за реформи.
Окрема цікава річ – те, що представники громадянських об'єднань, наукових установ та інші фахівці й експерти, які входять до складу конкурсної комісії, повинні будуть оприлюднювати декларації про доходи. І на них поширюється дія закону про запобігання корупції.
Де менше, там і більше
Як пояснила АСН народний депутат Альона Шкрум, передбачено серйозне зменшення армії державних службовців і підвищення зарплат тим, хто залишиться. Ліміт у документі не прописано. Зарплатну сітку має розрахувати Кабмін. Та, як стверджує депутат, найменше платитимуть дві мінімалки, що нині становить близько 2 700 гривень на місяць, а з 1 січня буде майже 3 тисячі. На зарплату впливатиме стаж. До речі, верхня межа зарплатні державного службовця становитиме 27–30 тисяч гривень.
«У нас дуже роздутий штат держслужбовців. Наприклад, помічники міністрів, депутатів і суддів, радники, прес-секретарі, працівники з обслуговування, айтішники, бібліотекари – усі вони на державній службі. Ми розмежовуємо людей, які справді здійснюють державну політику, опікуються системними реформами, та інших. Прогнозуємо, що після реформи залишиться 150 тисяч держслужбовців замість 260, яких маємо нині. Але й це не остаточно, тому що Міністерство фінансів і Нацагенство державної служби навіть не можуть підрахувати кількість державних службовців через роздуті штати», – пояснила вона, додавши, що народні депутати не матимуть змоги залишати за собою ранг державного службовця по завершенні парламентської каденції.
Хитросплетіння для своїх…
Проте, окрім цікавих новацій, вистачає і критики. Причому найбільше зауважень викликало не запровадження нового, а атавізми з минулого – передусім привілеї у пенсійному забезпеченні. Навіть спікер ВР Володимир Гройсман, який назвав ухвалення цього закону історичним без перебільшення, окремо зазначив, що робота над деякими дискусійними питаннями цього законодавчого акту триватиме, зокрема щодо питання пенсійного забезпечення державних службовців: «Можуть бути різні підходи й різні бачення. І якщо ми з вами вважаємо, що нам потрібно особливо врегулювати пенсійне забезпечення людей, давайте винесемо це питання в окрему дискусію».
Довелося Альоні Шкрум відповідати й на незручні запитання про збереження VIP-пенсій бувалим держслужбовцям. Та вона справедливо зазначає, що пенсійного забезпечення чиновників цей законопроект не регулює.
«За європейською концепцією пенсійне забезпечення однакове для всіх громадян і регулюється окремим законом. Але є люди, які по 20 років пропрацювали на держслужбі, а потім отримували іншу пенсію. Причому саме задля цього вони і йшли на держслужбу, сплачували внески. І ми не можемо поширювати цей закон на тих людей, які все своє життя працювали на держслужбі, а тепер отримують підвищену пенсію, тому що закон не має зворотної дії. Тому юридично правильним буде рішення, що з дня прийняття закону жоден державний службовець не отримуватиме спеціальну пенсію. Але для людей, які понад 10 років пропрацювали на держслужбі до ухвалення цього закону, залишаться старі правила, і вони отримуватимуть ті пенсії, які їм було гарантовано, коли вони влаштовувалися на роботу», – заявила вона.
Критика бувалих
Натомість Віктор Пинзеник (у минулому міністр фінансів і віце-прем'єр, а нині член Комітету ВР з питань бюджету, нардеп від БПП) пояснює все набагато простіше. Мовляв, прийнято черговий закон, яким відроджуються спецпенсії:
«Йдеться про поділ людей на сорти, про збереження спеціальних пенсійних систем. Престиж – це зарплатня, а не різні правила дорожнього руху. Це неправильно з точки зору управління країною. Закон про держслужбу не повинен регулювати пенсії. Пенсії мають регулюватися окремим законом. І я не знаю, як виправити бардак, який створив парламент разом з урядом. У нас є зарплата держслужбовця розміром 140 тисяч гривень на місяць – це у голови Агентства по боротьбі з корупцією. І кожен закон містить норми з оплати праці. І зверніть увагу: усі закони, які стосуються тієї чи іншої галузі, обов’язково містять зарплату і пенсію, там скоро й на поховання кошти закладатимуть», - обурюється він. Окрім того, Віктор Пинзеник пояснив, що для молоді в законі спецпенсій не передбачено, що теж проблема. Лише для тих, хто має 10–20 років стажу.
Розкритикував закон і голова парламентського Комітету з питань фінансової політики Сергій Рибалка (фракція РПЛ). Він переконаний, що повернення спецпенсій, ліквідованих з 1 червня цього року, – ганьба:
«Без усіляких бюджетних розрахунків влада хоче повернути преференції для «своїх». Простий працівник отримуватиме пенсію розміром 50% від заробітної плати, а той, хто працював на «бюрократичну машину», – 90%? Ось що значить «жити по-новому»? Це однозначно соціальна несправедливість. Коаліція пообіцяла, що до 1 червня 2016 року (коли має набути чинності цей закон) ці, м'яко кажучи, «спірні» норми про спецпенсії держслужбовцям будуть доопрацьовані. Ми не будемо чекати. Радикальна партія вимагатиме скасування ганебного розподілу українців на пенсійні «касти», – заявив він АСН.
Не почули ми похвали і з уст екс-міністра праці й соцполітики, голови Комітету ВР з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмили Денісової (фракція НФ).
«Я незадоволена цим законом, але це компроміс. Ви знаєте, там треба багато чого рахувати й перераховувати. До 1 травня ми вноситимемо до нього зміни», – коротко й категорично прокоментувала вона ситуацію АСН.
А Михайло Папієв (фракція «Опозиційного блоку»), який теж у минулому був міністром соцполітики, заявив АСН, що цей законопроект не просто антисоціальний, він порушує 1-шу й 22-гу статті Конституції України.
«Я ініціюватиму звернення до Конституційного суду України, щоб він визнав положення цього закону такими, що суперечать нашому Основному Закону», – зазначив він.
Відтерміновані розрахунки
Що ж до коштів, потрібних на впровадження цієї реформи, що рекомендував Мінфін, або чи є на це гроші у проекті бюджету на 2016 рік – то це справжня таїна. Виявляється, навіть автори законопроекту не отримали від Мінфіну бодай попередніх розрахунків необхідних сум на виплату компенсацій тим, хто потрапить під скорочення.
Шкрум, відповідаючи на запитання про наявність таких коштів, висловилася категорично. «Це не до мене, це до Міністерства фінансів», – спрямувала вона нас, відзначивши, що передбачається набуття законом чинності з 1 травня, а не з 1 січня саме для того, щоб Мінфін устиг усе добре порахувати.
Не зміг назвати бодай якихось цифр і заступник міністра економічного розвитку й торгівлі України Максим Нефьодов. Саме відсутністю такої інформації він аргументував відмову коментувати АСН цей закон.
У свою чергу не коментує нині можливих ризиків, які потягне за собою набуття цим законом чинності, й міністр соціальної політики і праці Павло Розенко. Він каже, що для цього мусить вивчити результати депутатського голосування: «Я не бачив останньої редакції після комітету. І не знаю, за які саме питання і як депутати проголосували», – написав він у повідомленні АСН.
Отож доведеться зачекати. І сподіватися, що реформа держслужби (яка реально вкрай потрібна країні) відбудеться, не перетворившись на традиційне політичне створення проблем опоненту.
Служу державі: кому повернуть VIP-пенсії
Існування державних службовців уже скоро може регулюватися в Україні по-новому: Верховна Рада ухвалила Закон «Про державну службу». Заявлено, що тепер країна отримає прогресивні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави й суспільства, а ще – рівний доступ до державної служби для всіх. Це станеться з 1 травня 2016 року за умови, що закон набере чинності. Натомість реформа ризикує потонути у критиці.
Призначатимуть за конкурсом
Ухвалювали закон складно. До його тексту вносили дуже багато поправок. До останнього моменту не було зрозуміло, чи вистачить голосів, та все ж маємо 261 голос за.
То що ним запропоновано? Цікавих новацій чимало. Зокрема, що державних службовців призначатимуть за конкурсом, і вони, за словами співавтора законопроекту Альони Шкрум, мають бути фаховими, не лише добре знати державну мову, але й володіти іноземною – англійською.
Також обмежено змогу міністрів (які є політиками, а не держслужбовцями) впливати на кадрову політику міністерства. А керівник апарату парламенту призначається та звільняється Верховною Радою. Президент відповідатиме за призначення та звільнення керівника апарату своєї Адміністрації.
Окрім того, розділено політичні посади й посади державних службовців, окремі категорії посадовців загалом виводять поза межі державної служби. Таким чином обмежується політична діяльність державних службовців. Також запроваджується посада секретаря міністерства, який вирішуватиме кадрові питання, відповідатиме за реформи.
Окрема цікава річ – те, що представники громадянських об'єднань, наукових установ та інші фахівці й експерти, які входять до складу конкурсної комісії, повинні будуть оприлюднювати декларації про доходи. І на них поширюється дія закону про запобігання корупції.
Де менше, там і більше
Як пояснила АСН народний депутат Альона Шкрум, передбачено серйозне зменшення армії державних службовців і підвищення зарплат тим, хто залишиться. Ліміт у документі не прописано. Зарплатну сітку має розрахувати Кабмін. Та, як стверджує депутат, найменше платитимуть дві мінімалки, що нині становить близько 2 700 гривень на місяць, а з 1 січня буде майже 3 тисячі. На зарплату впливатиме стаж. До речі, верхня межа зарплатні державного службовця становитиме 27–30 тисяч гривень.
«У нас дуже роздутий штат держслужбовців. Наприклад, помічники міністрів, депутатів і суддів, радники, прес-секретарі, працівники з обслуговування, айтішники, бібліотекари – усі вони на державній службі. Ми розмежовуємо людей, які справді здійснюють державну політику, опікуються системними реформами, та інших. Прогнозуємо, що після реформи залишиться 150 тисяч держслужбовців замість 260, яких маємо нині. Але й це не остаточно, тому що Міністерство фінансів і Нацагенство державної служби навіть не можуть підрахувати кількість державних службовців через роздуті штати», – пояснила вона, додавши, що народні депутати не матимуть змоги залишати за собою ранг державного службовця по завершенні парламентської каденції.
Хитросплетіння для своїх…
Проте, окрім цікавих новацій, вистачає і критики. Причому найбільше зауважень викликало не запровадження нового, а атавізми з минулого – передусім привілеї у пенсійному забезпеченні. Навіть спікер ВР Володимир Гройсман, який назвав ухвалення цього закону історичним без перебільшення, окремо зазначив, що робота над деякими дискусійними питаннями цього законодавчого акту триватиме, зокрема щодо питання пенсійного забезпечення державних службовців: «Можуть бути різні підходи й різні бачення. І якщо ми з вами вважаємо, що нам потрібно особливо врегулювати пенсійне забезпечення людей, давайте винесемо це питання в окрему дискусію».
Довелося Альоні Шкрум відповідати й на незручні запитання про збереження VIP-пенсій бувалим держслужбовцям. Та вона справедливо зазначає, що пенсійного забезпечення чиновників цей законопроект не регулює.
«За європейською концепцією пенсійне забезпечення однакове для всіх громадян і регулюється окремим законом. Але є люди, які по 20 років пропрацювали на держслужбі, а потім отримували іншу пенсію. Причому саме задля цього вони і йшли на держслужбу, сплачували внески. І ми не можемо поширювати цей закон на тих людей, які все своє життя працювали на держслужбі, а тепер отримують підвищену пенсію, тому що закон не має зворотної дії. Тому юридично правильним буде рішення, що з дня прийняття закону жоден державний службовець не отримуватиме спеціальну пенсію. Але для людей, які понад 10 років пропрацювали на держслужбі до ухвалення цього закону, залишаться старі правила, і вони отримуватимуть ті пенсії, які їм було гарантовано, коли вони влаштовувалися на роботу», – заявила вона.
Критика бувалих
Натомість Віктор Пинзеник (у минулому міністр фінансів і віце-прем'єр, а нині член Комітету ВР з питань бюджету, нардеп від БПП) пояснює все набагато простіше. Мовляв, прийнято черговий закон, яким відроджуються спецпенсії:
«Йдеться про поділ людей на сорти, про збереження спеціальних пенсійних систем. Престиж – це зарплатня, а не різні правила дорожнього руху. Це неправильно з точки зору управління країною. Закон про держслужбу не повинен регулювати пенсії. Пенсії мають регулюватися окремим законом. І я не знаю, як виправити бардак, який створив парламент разом з урядом. У нас є зарплата держслужбовця розміром 140 тисяч гривень на місяць – це у голови Агентства по боротьбі з корупцією. І кожен закон містить норми з оплати праці. І зверніть увагу: усі закони, які стосуються тієї чи іншої галузі, обов’язково містять зарплату і пенсію, там скоро й на поховання кошти закладатимуть», - обурюється він. Окрім того, Віктор Пинзеник пояснив, що для молоді в законі спецпенсій не передбачено, що теж проблема. Лише для тих, хто має 10–20 років стажу.
Розкритикував закон і голова парламентського Комітету з питань фінансової політики Сергій Рибалка (фракція РПЛ). Він переконаний, що повернення спецпенсій, ліквідованих з 1 червня цього року, – ганьба:
«Без усіляких бюджетних розрахунків влада хоче повернути преференції для «своїх». Простий працівник отримуватиме пенсію розміром 50% від заробітної плати, а той, хто працював на «бюрократичну машину», – 90%? Ось що значить «жити по-новому»? Це однозначно соціальна несправедливість. Коаліція пообіцяла, що до 1 червня 2016 року (коли має набути чинності цей закон) ці, м'яко кажучи, «спірні» норми про спецпенсії держслужбовцям будуть доопрацьовані. Ми не будемо чекати. Радикальна партія вимагатиме скасування ганебного розподілу українців на пенсійні «касти», – заявив він АСН.
Не почули ми похвали і з уст екс-міністра праці й соцполітики, голови Комітету ВР з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмили Денісової (фракція НФ).
«Я незадоволена цим законом, але це компроміс. Ви знаєте, там треба багато чого рахувати й перераховувати. До 1 травня ми вноситимемо до нього зміни», – коротко й категорично прокоментувала вона ситуацію АСН.
А Михайло Папієв (фракція «Опозиційного блоку»), який теж у минулому був міністром соцполітики, заявив АСН, що цей законопроект не просто антисоціальний, він порушує 1-шу й 22-гу статті Конституції України.
«Я ініціюватиму звернення до Конституційного суду України, щоб він визнав положення цього закону такими, що суперечать нашому Основному Закону», – зазначив він.
Відтерміновані розрахунки
Що ж до коштів, потрібних на впровадження цієї реформи, що рекомендував Мінфін, або чи є на це гроші у проекті бюджету на 2016 рік – то це справжня таїна. Виявляється, навіть автори законопроекту не отримали від Мінфіну бодай попередніх розрахунків необхідних сум на виплату компенсацій тим, хто потрапить під скорочення.
Шкрум, відповідаючи на запитання про наявність таких коштів, висловилася категорично. «Це не до мене, це до Міністерства фінансів», – спрямувала вона нас, відзначивши, що передбачається набуття законом чинності з 1 травня, а не з 1 січня саме для того, щоб Мінфін устиг усе добре порахувати.
Не зміг назвати бодай якихось цифр і заступник міністра економічного розвитку й торгівлі України Максим Нефьодов. Саме відсутністю такої інформації він аргументував відмову коментувати АСН цей закон.
У свою чергу не коментує нині можливих ризиків, які потягне за собою набуття цим законом чинності, й міністр соціальної політики і праці Павло Розенко. Він каже, що для цього мусить вивчити результати депутатського голосування: «Я не бачив останньої редакції після комітету. І не знаю, за які саме питання і як депутати проголосували», – написав він у повідомленні АСН.
Отож доведеться зачекати. І сподіватися, що реформа держслужби (яка реально вкрай потрібна країні) відбудеться, не перетворившись на традиційне політичне створення проблем опоненту.
Інтерв'ю15:52
Політика
Давід Сакварелідзе
Интервью
Давід Сакварелідзе: Я не боюся називати імена, але тільки якщо є конкретні факти злочину Давід Сакварелідзе - фігура, яка з'явилася на політичній арені України нещодавно. Проте менш ніж за рік перебування на посаді заступника генерального прокурора він встиг запам'ятатися українцям розслідуванням гучних справ. Саме під його керівництвом відбувалося затримання «діамантових прокурорів», а також обшуки на Одеському припортовому заводі (ОПЗ). Думка ж громадськості на його рахунок є неоднозначною. Одні вважають усі дії заступника генпрокурора просто піаром. Інші ж бачать його майбутнім генеральним прокурором України. Сам же Сакварелідзе постійно відхрещується від цієї посади і стверджує, що ніколи не тримався за крісла. Головне в роботі - показати результат. В інтерв'ю «Аналітичній службі новин» (АСН) заступник генерального прокурора, прокурор Одеської області Давід Сакварелідзе розповів про перебіг розслідування корупційних схем на ОПЗ, про перші успіхи та поразки в реформуванні прокуратури, свої політичні амбіції, а також повідомив, чим закінчилася справа із хабарем. — На Одеському антикорупційному форумі Михайло Саакашвілі поіменно перерахував «головних корупціонерів» і показав схеми, через які держава щорічно втрачала колосальні суми. Чи передано ці матеріали до ГПУ? — Зараз справами такого рівня вже займається не Генпрокуратура, а НАБУ. Вже зареєстровано два кримінальних провадження. Що стосується Одеського припортового заводу, то кримінальне провадження і так уже було заведено раніше. Також буде зареєстровано факт за корупційною схемою, яку озвучила глава Одеської митниці Юлія Марушевська. — Чому одразу не можна було звернутися до правоохоронних органів, навіщо знадобилося влаштовувати шоу? — Я не думаю, що краще було б приховати корупційні схеми і з кимось домовлятися підкилимно. У публічності немає нічого страшного. Тим паче існує два способи, згідно з якими можна заявити про злочини. Можна напряму звернутися до прокуратури і озвучити факти. А можна спочатку озвучити, а прокуратура або інший правоохоронний орган зобов'язаний буде це зареєструвати. Обидва методи є законними і працюють. Михайло - політик, публічна людина. Тому він може публічно говорити про ті теми, які цікавлять громадськість. У цьому насправді й полягає сутність комунікації. Відомі схемщики та квазіполітикани зазвичай звинувачують Михайла у так званому піарі. Піар у перекладі означає «зв'язки з громадськістю», а політики для того й існують, щоб регулярно доносити до громадськості важливі для держави факти. — Якби ви були політиком, вчинили б так само? — Я був політиком і чинив так само. — Але чому звинувачення було висунуто, скажімо так, лише команді Яценюка? — Чому лише їм? Насправді це тільки початок. Михайло - та людина, яка говоритиме відкрито і голосно про все, що реально відбувається. — І все ж, що стосується ОПЗ. Чи причетний Арсеній Яценюк до корупційних схем? — Я ніколи не казав, що конкретно Яценюка чи когось іншого було задіяно в цій корупційній схемі. Але зрозуміло, що такі схеми та призначення не відбуваються без участі найвищих ешелонів влади. Для прокурора є непрофесійним називати імена, доки він не може висунути підозру. Я не боюся їх називати, але тільки в тому випадку, якщо є конкретні факти і результати. — Як просувається слідство? — Дуже швидко і ефективно. Незважаючи на те, що його веде прокуратура Одеської області, гадаю, що вже найближчими тижнями буде певний результат, який можна буде презентувати. Поки що активно відбуваються допити, здійснюється фінансовий аналіз та експертиза підприємства. У найкоротші терміни ми доведемо слідство до певної точки. — Кажуть, що обшуки пов'язані з можливою приватизацією заводу. Мовляв, вони відлякають західні хімічні концерни від конкурсу, і завод можна буде продати за низькою ціною. — Як обшук може завадити приватизації? Це говорять люди, які не хочуть її, або ж у них у самих є бажання приватизувати це підприємство. Обшук на такому великому підприємстві був, напевно, найшвидшим та найефективнішим за всю історію України. Зайшли хлопці - і за дві-три години у нас уже була вся документація, кілька контрактів і акти про призначення. Обшук було завершено у той самий вечір, щоб не перешкоджати роботі підприємства. — Зараз підприємство працює у штатному режимі? — Підприємство як працювало, так і продовжує працювати. Ми лише приберемо звідти людей, котрі якраз-таки заважають приватизації. П'явок потрібно вчасно видаляти, поки вони не виссуть увесь ресурс і самі не почнуть відпадати. Наша команда - люди з ультраправими поглядами, як казав покійний нині Каха Бендукідзе - приватизувати можна все, крім сумління. Подібну політику ми проводили в Грузії. Особисто я вважаю, що такого рівня підприємству краще бути приватним. За нього державний бюджет може отримати кілька мільярдів доларів. При цьому на заводі буде сучасний менеджмент, а не «незамінні» радянські директори, які по 25 років сидять на своїй посаді, не буде схем, на які зможе впливати уряд чи держава, призначивши керівником якогось кума, близького товариша або родича. Підприємство із сучасним менеджментом сплачуватиме податки до держбюджету, забезпечуватиме роботою українців, а держава буде і повинна контролювати сплату податків, а не фінансові потоки та різні схеми, які на сьогодні спливають в офшорні або фіктивні іноземні компанії. — Які є ще гучні кримінальні провадження, крім ОПЗ? — Є ще справа стосовно приватизації, кілька справ щодо контрабанди, щодо близького кола деяких одіозних депутатів, тероризму. — Якщо поглянути на повідомлення прес-служби ГПУ, то переважно затримують на хабарах у 2, 5, 15 тисяч гривень. Безумовно, це добре. Але складається враження, що у нас корупцією займаються лише люди на рядових посадах... — Я згоден, що ми не повинні бавитися статистикою. Треба йти на результати, на конкретні справи. Ми намагаємося братися за результативні справи. У нас були кримінальні провадження, пов'язані з сумами і 25 тисяч, і 200 тисяч доларів. Є цікава справа щодо Одеської митниці. Зараз активно вібувається слідство. До суду поки що ми не доходили, але все попереду. — Якщо згадувати гучні арешти, чи можна сказати, що затримання народних депутатів Геннадія Корбана та Ігоря Мосійчука були політичним замовленням? — Я вважаю, що перш за все завжди потрібно дивитися на те, чи є факти злочинів щодо цих людей. Якщо вони є, то ми, певна річ, маємо реагувати. — Але чому вони вже на волі? — Це питання до суддів, котрі їх відпускають. — А скільки потрібно часу, щоб розслідувати такі справи? — Складно сказати. Адже було відкрито кримінальні провадження за кількома епізодами. Тому все може завершитися за кілька місяців, а може, й за рік. Усе залежить від суду і темпів судових засідань. — Але чи правильно те, що корупціонери можуть вийти під заставу? — Проблема в Україні в тому, що люди не довіряють правоохоронній системі. Через це вони бояться озброїти її ефективним знаряддям для досягнення результатів. Як політики, так і народ побоюються, що це може обернутися проти них самих. Як у випадку Януковича. Він кого хотів, того й саджав до в'язниці. Щоб такого не було, потрібно просто вибудувати правильну державну вертикаль і очистити правоохоронний сектор. Тоді вже можна давати нам більше повноважень. Зараз законодавство вибудувано таким чином, що корупціонер може прикриватися так званими європейськими стандартами. Мені здається, в цьому конкретному випадку європейські стандарти не підходять Україні, вони не досить ефективні. У нас інша специфіка. Застава не повинна бути єдиним запобіжним заходом при корупційних злочинах. Це елементарно. Це всі розуміють і підтримують. Сподіваюся, що парламент це скоро скасує. — У нас ще жодного високопосадовця не покарано. Немає політичної волі чи немає корупції? — Головне - вибудувати систему, яка ефективно і швидко реагуватиме на всі подібні справи і доводитиме їх до кінця. — Зараз знову активно обговорюється відставка генпрокурора Віктора Шокіна. Про необхідність зміни керівництва ГПУ сказав навіть віце-президент США Джозеф Байден. Вам, напевно, набридло вже це запитання, та все ж: ви не змінили своє рішення, не хочете очолити ГПУ? — Це некоректне запитання. Я не вважаю прийнятним обговорювати свого керівника. — У вас немає політичних амбіцій? — Політичні амбіції є, коли йдеш у політику. А генеральний прокурор в Україні - це зовсім інше. Це великий тягар і велика відповідальність для будь-якої людини. Потрібно розуміти свій ресурс і своє місце. — А стати українським політиком не хотіли б? — Нічого не виключено. Але поки що я там себе не бачу. — Чому ви не брали участі у конкурсі на антикорупційного прокурора? — На мені і так дуже багато зобов'язань і час від часу вони то збільшуються, то зменшуються. Мені вистачає Одеси й Києва. Я ніколи не тримався за конкретну посаду. Будучи і на моїй посаді, також можна зробити багато позитивного. — Сам конкурс ви як оцінюєте? — Оцінювати буде народ. У антикорупційного прокурора є високий рівень довіри, старт дуже гарний. Тож вони повинні це просто добре використовувати. Не сумніваюся, що і Антикорупційна прокуратура, і НАБУ покажуть результат - і незабаром ми побачимо як нові скандальні справи, так і менш резонансні, але від того не менш важливі. — При ГПУ існує ще Генеральна інспекція, яка також займається розслідуваннями. Чи не дублюватимуться функції зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП)? — З новим законом та з появою НАБУ у Генеральної інспекції поки що немає функцій. Потрібно вдосконалити закон. Зараз нас фактично зупинено і ми можемо працювати лише по тих категоріях справ, які не потрапляють під НАБУ. Це справи, які не повинні стосуватися першої та другої категорії посадових осіб, а також сума не повинна перевищувати півмільйона гривень. — Скільки взагалі Генеральна інспекція змогла відкрити кримінальних справ за час свого існування? — Якщо не помиляюся, до 25, з них 5 справ у суді. За короткий строк часу нам вдалося довести, що ця служба потрібна. Ми показали, що система може йти і проти своїх же. У нас усього сім слідчих. Ви уявіть, що зможе при правильній роботі Антикорупційна прокуратура, де 200 детективів. — Практично завершено реформування місцевих прокуратур. Ви задоволені результатом? — Це перший прецедент, коли ми відкрили двері для всіх бажаючих: і внутрішніх кандидатів, і зовнішніх. Система вже переходить на новий етап розвитку. Звичайно, є проблеми, є питання до комісій, які чомусь рекомендували до призначення у тому числі й колишніх керівників прокуратур, є претензії з певних сфер. Я не всім задоволений, але надалі, на регіональному рівні, процес вдосконалюватиметься. — Неодноразово у ЗМІ з'являлася інформація, що в конкурсі беруть участь прокурори, яких підозрюють у корупції, або які потрапляють під люстрацію... — Люстрований прокурор фізично не може працювати в прокуратурі. Закон забороняє призначення такої людини. Люди, щодо яких є питання, в конкурсі брали участь. Але там, де громадянське суспільство було активним, було значно більше можливостей справедливо і відкрито довести цей конкурс до кінця. — І все ж чи буде відкрито якісь кримінальні провадження? — Якщо є інформація, то звертайтеся, на всі випадки буде відповідна реакція. Якщо був випадок корупційного правопорушення, який до нас доходив, ми максимально намагалися реагувати. — Але багато хто скаржиться, що пише вам і у «Фейсбук», і на пошту, призначену для таких звернень, але немає зворотного зв'язку. — Я вдячний, що надсилають таку інформацію, але особисто я всім відповісти навіть фізично не можу. А що стосується пошти, якщо там не відписуються, то це проблема, і ми її виправимо. Також важливо розуміти, що для того, аби та чи інша заява про корупційне порушення привела до конкретного результату, заявник має бути готовий співпрацювати зі слідством. — Чи торкнеться реформа обласних прокуратур і власне ГПУ? — Так. Тільки що стосується другого рівня, ми вже думаємо над тим, щоб з метою мінімізації всіх ризиків і претензій повністю відмовитися від комісій, де будуть прокурорські працівники і депутати. Ми пропонуватимемо повністю передати ці повноваження міжнародним та українським неурядовим організаціям. — Тести залишаться? — Так, але іншого рівня. Ми їх змінимо, вдосконалимо. Також залишиться так званий General Skills. — Ви як обласний прокурор також будете проходити тести і брати участь у конкурсі? — Якщо буде таке рішення, то так. — Від кого воно залежить? — Для цього потрібно, щоб змінився закон, в якому буде сказано, що призначення відбуватимуться саме таким чином. Особисто я не вважаю правильним, що обласні прокурори мають проходити конкурс. Обласний прокурор - це посада більш-менш політизована. Це досить ризиковано для України, оскільки через тести може пройти не зовсім проукраїнськи налаштована людина. Тому, якщо ми говоримо про процедуру призначення обласних прокурорів, я вважаю недоцільним робити це через конкурс. — Виходить, що конкурс буде вибірковим? — У регіональній прокуратурі достатньо як керівних, так і рядових посад, на які можна здійснювати конкурс. — Ви говорили, що в ГПУ плануєте зробити на першому поверсі громадську приймальню. Як із цим справи? — Роботу вже розпочато. Кілька неурядових донорських організацій планують виділити на це фінансування. Саме займатися цим питанням буде німецька міжнародна організація GIZ. Фінансування відбуватиметься повністю через них, вони самі все адмініструватимуть, щоб до нас не було жодних претензій. Ми лише контролюватимемо якість, допомагатимемо порадами, а також підключимо експертів, фахівців. — Скільки було витрачено грошей на перший етап реформування? — Близько 400 тисяч євро. Основні витрати були на тести. Але ще кошти йшли на логістику. — Хто виділяє гроші? — Переважно - Євросоюз. — Скажіть, чи існує «список Шокіна», якого так бояться депутати? — Як Шиндлера? Немає такого списку. Це все дурниці. — Ваше призначення до Одеси - це «зрада» чи «перемога»? — Це «відповідальність». Потрібно довести, що обласний прокурор, його заступник теж можуть бути некорумпованими, що вони здатні ламати всі ієрархії під собою, зустрічатися з бізнесом та розв’язувати проблеми разом, не пропонувати хабар і не вестися на саботаж з боку прокурорів, не рейдерствувати, порушувати результативні справи в регіоні, як, наприклад, ОПЗ. Я додатково взяв на себе відповідальність, і це позначається на загальній енергії та рівні втоми. Але такий час і треба працювати. Я не скаржуся. — А де ви там все-таки живете і скільки у вас людей охорони? — Я живу в квартирі, не в готелі. Охорони в мене ніякої немає: ні в Одесі, ні в Києві. — У ЗМІ та соціальних мережах активно обговорюють, що вам зарплату платить США... — Так, 80 тисяч доларів як агенту США (сміється. - Авт.). Я б дуже хотів, аби мені платили таку зарплату, але, на жаль, такої зарплати мені не дають. — Скільки ви тоді отримуєте? — Десь до 6 тисяч гривень, із преміальними виходить близько 12-16 тисяч. Іноді буває й більше. — Чим закінчилася справа з хабарем, який вам пропонували за прикриття незаконної бізнес-схеми? — Вона у Головному слідчому управлінні ГПУ на розслідуванні, але результатів поки що немає. — Чому немає? — Я у своїх свідченнях описав усю картину, розповів, про яку схему йшлося. На жаль, ГСУ Генпрокуратури зробило абсолютно незрозумілу для мене заяву, що, мовляв, неможливо встановити особу, яка пропонувала мені хабар. Я вважаю, що якщо не було можливості встановити особу, то можна перевірити, чи існують подібні схеми на митниці в принципі. — Але ви ж бачили цю людину? — Ні, пропозиція надійшла через посередників. — Так, а що із посередниками? Їх затримали? — На жаль, немає в мене такої інформації. Вона є лише у ГСУ, яке веде цю справу. — Михайла Саакашвілі позбавили грузинського громадянства. Чому у вас воно досі збереглося? — Процедура залежить не від мене, а від грузинської сторони. На якому етапі зараз перебуває це питання, я не знаю. — Як ви підбираєте собі людей? — Через конкурс, співбесіду. Якщо бачимо порядних людей, то прямо пропонуємо їм перевестися до Генеральної прокуратури. Здебільшого ми набрали команду з областей, звичайних рядових працівників. — Скільки у вас помічників? — Один секретар і один особистий помічник. Вони всі - на держслужбі. І отримують зарплату, як і я, не з США. Було б у мене 80 тисяч доларів, як мені приписують, я б і з ними поділився. — Що ви вважаєте своїм головним досягненням на сьогодні на посаді заступника генерального прокурора? — Я допомагаю створити систему, де молоді люди можуть знайти себе і реалізувати. — Наскільки вам це вдається? — Я вважаю, що за короткий термін мені це вдалося. До системи зайшло дуже багато талановитих, розумних і мотивованих людей. — Назвіть три свої найгучніші справи в Україні. — Важко назвати. Ми ж не вихваляємося, а говоримо про конкретні результати. Кожна справа є важливою. Як прокурор ти зобов'язаний взятися за будь-яку справу, яка до тебе заходить. В одних просто був більший резонанс, в інших менший. Наприкінці кар'єри вже можна називати, а ми тільки її починаємо, розігріваємося. — Вже можна сказати, на скільки відсотків вдалося зламати систему? — Нам вдалося розгойдати стару «завислу» систему. Довести, що вона не вічна і гарантій того, що всі залишаться на своїх посадах і що вони передаються у спадок, не існує. — Ви дали собі рік. Якщо не вийде реформувати прокуратуру, обіцяли після закінчення цього терміну піти. Що для вас буде успіхом, а що поразкою? — До лютого ще є час. Оцінки має давати громадськість, наскільки ми змогли себе виправдати. Але успіх - це те, що чесні та порядні трудоголіки зайдуть до системи прокуратури. Провал - якщо наші хлопці й дівчата в мене перестануть вірити або розчаруються. Також поразкою буде не виправдати очікувань українців, якщо народ скаже, що нам не варто було сюди приїжджати, що ми нічого не змінили. Але я це прийму. Я це прийняв, коли ми програли вибори у Грузії в 2013 році.
Давід Сакварелідзе: Я не боюся називати імена, але тільки якщо є конкретні факти злочину Давід Сакварелідзе - фігура, яка з'явилася на політичній арені України нещодавно. Проте менш ніж за рік перебування на посаді заступника генерального прокурора він встиг запам'ятатися українцям розслідуванням гучних справ. Саме під його керівництвом відбувалося затримання «діамантових прокурорів», а також обшуки на Одеському припортовому заводі (ОПЗ). Думка ж громадськості на його рахунок є неоднозначною. Одні вважають усі дії заступника генпрокурора просто піаром. Інші ж бачать його майбутнім генеральним прокурором України. Сам же Сакварелідзе постійно відхрещується від цієї посади і стверджує, що ніколи не тримався за крісла. Головне в роботі - показати результат. В інтерв'ю «Аналітичній службі новин» (АСН) заступник генерального прокурора, прокурор Одеської області Давід Сакварелідзе розповів про перебіг розслідування корупційних схем на ОПЗ, про перші успіхи та поразки в реформуванні прокуратури, свої політичні амбіції, а також повідомив, чим закінчилася справа із хабарем. — На Одеському антикорупційному форумі Михайло Саакашвілі поіменно перерахував «головних корупціонерів» і показав схеми, через які держава щорічно втрачала колосальні суми. Чи передано ці матеріали до ГПУ? — Зараз справами такого рівня вже займається не Генпрокуратура, а НАБУ. Вже зареєстровано два кримінальних провадження. Що стосується Одеського припортового заводу, то кримінальне провадження і так уже було заведено раніше. Також буде зареєстровано факт за корупційною схемою, яку озвучила глава Одеської митниці Юлія Марушевська. — Чому одразу не можна було звернутися до правоохоронних органів, навіщо знадобилося влаштовувати шоу? — Я не думаю, що краще було б приховати корупційні схеми і з кимось домовлятися підкилимно. У публічності немає нічого страшного. Тим паче існує два способи, згідно з якими можна заявити про злочини. Можна напряму звернутися до прокуратури і озвучити факти. А можна спочатку озвучити, а прокуратура або інший правоохоронний орган зобов'язаний буде це зареєструвати. Обидва методи є законними і працюють. Михайло - політик, публічна людина. Тому він може публічно говорити про ті теми, які цікавлять громадськість. У цьому насправді й полягає сутність комунікації. Відомі схемщики та квазіполітикани зазвичай звинувачують Михайла у так званому піарі. Піар у перекладі означає «зв'язки з громадськістю», а політики для того й існують, щоб регулярно доносити до громадськості важливі для держави факти. — Якби ви були політиком, вчинили б так само? — Я був політиком і чинив так само. — Але чому звинувачення було висунуто, скажімо так, лише команді Яценюка? — Чому лише їм? Насправді це тільки початок. Михайло - та людина, яка говоритиме відкрито і голосно про все, що реально відбувається. — І все ж, що стосується ОПЗ. Чи причетний Арсеній Яценюк до корупційних схем? — Я ніколи не казав, що конкретно Яценюка чи когось іншого було задіяно в цій корупційній схемі. Але зрозуміло, що такі схеми та призначення не відбуваються без участі найвищих ешелонів влади. Для прокурора є непрофесійним називати імена, доки він не може висунути підозру. Я не боюся їх називати, але тільки в тому випадку, якщо є конкретні факти і результати. — Як просувається слідство? — Дуже швидко і ефективно. Незважаючи на те, що його веде прокуратура Одеської області, гадаю, що вже найближчими тижнями буде певний результат, який можна буде презентувати. Поки що активно відбуваються допити, здійснюється фінансовий аналіз та експертиза підприємства. У найкоротші терміни ми доведемо слідство до певної точки. — Кажуть, що обшуки пов'язані з можливою приватизацією заводу. Мовляв, вони відлякають західні хімічні концерни від конкурсу, і завод можна буде продати за низькою ціною. — Як обшук може завадити приватизації? Це говорять люди, які не хочуть її, або ж у них у самих є бажання приватизувати це підприємство. Обшук на такому великому підприємстві був, напевно, найшвидшим та найефективнішим за всю історію України. Зайшли хлопці - і за дві-три години у нас уже була вся документація, кілька контрактів і акти про призначення. Обшук було завершено у той самий вечір, щоб не перешкоджати роботі підприємства. — Зараз підприємство працює у штатному режимі? — Підприємство як працювало, так і продовжує працювати. Ми лише приберемо звідти людей, котрі якраз-таки заважають приватизації. П'явок потрібно вчасно видаляти, поки вони не виссуть увесь ресурс і самі не почнуть відпадати. Наша команда - люди з ультраправими поглядами, як казав покійний нині Каха Бендукідзе - приватизувати можна все, крім сумління. Подібну політику ми проводили в Грузії. Особисто я вважаю, що такого рівня підприємству краще бути приватним. За нього державний бюджет може отримати кілька мільярдів доларів. При цьому на заводі буде сучасний менеджмент, а не «незамінні» радянські директори, які по 25 років сидять на своїй посаді, не буде схем, на які зможе впливати уряд чи держава, призначивши керівником якогось кума, близького товариша або родича. Підприємство із сучасним менеджментом сплачуватиме податки до держбюджету, забезпечуватиме роботою українців, а держава буде і повинна контролювати сплату податків, а не фінансові потоки та різні схеми, які на сьогодні спливають в офшорні або фіктивні іноземні компанії. — Які є ще гучні кримінальні провадження, крім ОПЗ? — Є ще справа стосовно приватизації, кілька справ щодо контрабанди, щодо близького кола деяких одіозних депутатів, тероризму. — Якщо поглянути на повідомлення прес-служби ГПУ, то переважно затримують на хабарах у 2, 5, 15 тисяч гривень. Безумовно, це добре. Але складається враження, що у нас корупцією займаються лише люди на рядових посадах... — Я згоден, що ми не повинні бавитися статистикою. Треба йти на результати, на конкретні справи. Ми намагаємося братися за результативні справи. У нас були кримінальні провадження, пов'язані з сумами і 25 тисяч, і 200 тисяч доларів. Є цікава справа щодо Одеської митниці. Зараз активно вібувається слідство. До суду поки що ми не доходили, але все попереду. — Якщо згадувати гучні арешти, чи можна сказати, що затримання народних депутатів Геннадія Корбана та Ігоря Мосійчука були політичним замовленням? — Я вважаю, що перш за все завжди потрібно дивитися на те, чи є факти злочинів щодо цих людей. Якщо вони є, то ми, певна річ, маємо реагувати. — Але чому вони вже на волі? — Це питання до суддів, котрі їх відпускають. — А скільки потрібно часу, щоб розслідувати такі справи? — Складно сказати. Адже було відкрито кримінальні провадження за кількома епізодами. Тому все може завершитися за кілька місяців, а може, й за рік. Усе залежить від суду і темпів судових засідань. — Але чи правильно те, що корупціонери можуть вийти під заставу? — Проблема в Україні в тому, що люди не довіряють правоохоронній системі. Через це вони бояться озброїти її ефективним знаряддям для досягнення результатів. Як політики, так і народ побоюються, що це може обернутися проти них самих. Як у випадку Януковича. Він кого хотів, того й саджав до в'язниці. Щоб такого не було, потрібно просто вибудувати правильну державну вертикаль і очистити правоохоронний сектор. Тоді вже можна давати нам більше повноважень. Зараз законодавство вибудувано таким чином, що корупціонер може прикриватися так званими європейськими стандартами. Мені здається, в цьому конкретному випадку європейські стандарти не підходять Україні, вони не досить ефективні. У нас інша специфіка. Застава не повинна бути єдиним запобіжним заходом при корупційних злочинах. Це елементарно. Це всі розуміють і підтримують. Сподіваюся, що парламент це скоро скасує. — У нас ще жодного високопосадовця не покарано. Немає політичної волі чи немає корупції? — Головне - вибудувати систему, яка ефективно і швидко реагуватиме на всі подібні справи і доводитиме їх до кінця. — Зараз знову активно обговорюється відставка генпрокурора Віктора Шокіна. Про необхідність зміни керівництва ГПУ сказав навіть віце-президент США Джозеф Байден. Вам, напевно, набридло вже це запитання, та все ж: ви не змінили своє рішення, не хочете очолити ГПУ? — Це некоректне запитання. Я не вважаю прийнятним обговорювати свого керівника. — У вас немає політичних амбіцій? — Політичні амбіції є, коли йдеш у політику. А генеральний прокурор в Україні - це зовсім інше. Це великий тягар і велика відповідальність для будь-якої людини. Потрібно розуміти свій ресурс і своє місце. — А стати українським політиком не хотіли б? — Нічого не виключено. Але поки що я там себе не бачу. — Чому ви не брали участі у конкурсі на антикорупційного прокурора? — На мені і так дуже багато зобов'язань і час від часу вони то збільшуються, то зменшуються. Мені вистачає Одеси й Києва. Я ніколи не тримався за конкретну посаду. Будучи і на моїй посаді, також можна зробити багато позитивного. — Сам конкурс ви як оцінюєте? — Оцінювати буде народ. У антикорупційного прокурора є високий рівень довіри, старт дуже гарний. Тож вони повинні це просто добре використовувати. Не сумніваюся, що і Антикорупційна прокуратура, і НАБУ покажуть результат - і незабаром ми побачимо як нові скандальні справи, так і менш резонансні, але від того не менш важливі. — При ГПУ існує ще Генеральна інспекція, яка також займається розслідуваннями. Чи не дублюватимуться функції зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП)? — З новим законом та з появою НАБУ у Генеральної інспекції поки що немає функцій. Потрібно вдосконалити закон. Зараз нас фактично зупинено і ми можемо працювати лише по тих категоріях справ, які не потрапляють під НАБУ. Це справи, які не повинні стосуватися першої та другої категорії посадових осіб, а також сума не повинна перевищувати півмільйона гривень. — Скільки взагалі Генеральна інспекція змогла відкрити кримінальних справ за час свого існування? — Якщо не помиляюся, до 25, з них 5 справ у суді. За короткий строк часу нам вдалося довести, що ця служба потрібна. Ми показали, що система може йти і проти своїх же. У нас усього сім слідчих. Ви уявіть, що зможе при правильній роботі Антикорупційна прокуратура, де 200 детективів. — Практично завершено реформування місцевих прокуратур. Ви задоволені результатом? — Це перший прецедент, коли ми відкрили двері для всіх бажаючих: і внутрішніх кандидатів, і зовнішніх. Система вже переходить на новий етап розвитку. Звичайно, є проблеми, є питання до комісій, які чомусь рекомендували до призначення у тому числі й колишніх керівників прокуратур, є претензії з певних сфер. Я не всім задоволений, але надалі, на регіональному рівні, процес вдосконалюватиметься. — Неодноразово у ЗМІ з'являлася інформація, що в конкурсі беруть участь прокурори, яких підозрюють у корупції, або які потрапляють під люстрацію... — Люстрований прокурор фізично не може працювати в прокуратурі. Закон забороняє призначення такої людини. Люди, щодо яких є питання, в конкурсі брали участь. Але там, де громадянське суспільство було активним, було значно більше можливостей справедливо і відкрито довести цей конкурс до кінця. — І все ж чи буде відкрито якісь кримінальні провадження? — Якщо є інформація, то звертайтеся, на всі випадки буде відповідна реакція. Якщо був випадок корупційного правопорушення, який до нас доходив, ми максимально намагалися реагувати. — Але багато хто скаржиться, що пише вам і у «Фейсбук», і на пошту, призначену для таких звернень, але немає зворотного зв'язку. — Я вдячний, що надсилають таку інформацію, але особисто я всім відповісти навіть фізично не можу. А що стосується пошти, якщо там не відписуються, то це проблема, і ми її виправимо. Також важливо розуміти, що для того, аби та чи інша заява про корупційне порушення привела до конкретного результату, заявник має бути готовий співпрацювати зі слідством. — Чи торкнеться реформа обласних прокуратур і власне ГПУ? — Так. Тільки що стосується другого рівня, ми вже думаємо над тим, щоб з метою мінімізації всіх ризиків і претензій повністю відмовитися від комісій, де будуть прокурорські працівники і депутати. Ми пропонуватимемо повністю передати ці повноваження міжнародним та українським неурядовим організаціям. — Тести залишаться? — Так, але іншого рівня. Ми їх змінимо, вдосконалимо. Також залишиться так званий General Skills. — Ви як обласний прокурор також будете проходити тести і брати участь у конкурсі? — Якщо буде таке рішення, то так. — Від кого воно залежить? — Для цього потрібно, щоб змінився закон, в якому буде сказано, що призначення відбуватимуться саме таким чином. Особисто я не вважаю правильним, що обласні прокурори мають проходити конкурс. Обласний прокурор - це посада більш-менш політизована. Це досить ризиковано для України, оскільки через тести може пройти не зовсім проукраїнськи налаштована людина. Тому, якщо ми говоримо про процедуру призначення обласних прокурорів, я вважаю недоцільним робити це через конкурс. — Виходить, що конкурс буде вибірковим? — У регіональній прокуратурі достатньо як керівних, так і рядових посад, на які можна здійснювати конкурс. — Ви говорили, що в ГПУ плануєте зробити на першому поверсі громадську приймальню. Як із цим справи? — Роботу вже розпочато. Кілька неурядових донорських організацій планують виділити на це фінансування. Саме займатися цим питанням буде німецька міжнародна організація GIZ. Фінансування відбуватиметься повністю через них, вони самі все адмініструватимуть, щоб до нас не було жодних претензій. Ми лише контролюватимемо якість, допомагатимемо порадами, а також підключимо експертів, фахівців. — Скільки було витрачено грошей на перший етап реформування? — Близько 400 тисяч євро. Основні витрати були на тести. Але ще кошти йшли на логістику. — Хто виділяє гроші? — Переважно - Євросоюз. — Скажіть, чи існує «список Шокіна», якого так бояться депутати? — Як Шиндлера? Немає такого списку. Це все дурниці. — Ваше призначення до Одеси - це «зрада» чи «перемога»? — Це «відповідальність». Потрібно довести, що обласний прокурор, його заступник теж можуть бути некорумпованими, що вони здатні ламати всі ієрархії під собою, зустрічатися з бізнесом та розв’язувати проблеми разом, не пропонувати хабар і не вестися на саботаж з боку прокурорів, не рейдерствувати, порушувати результативні справи в регіоні, як, наприклад, ОПЗ. Я додатково взяв на себе відповідальність, і це позначається на загальній енергії та рівні втоми. Але такий час і треба працювати. Я не скаржуся. — А де ви там все-таки живете і скільки у вас людей охорони? — Я живу в квартирі, не в готелі. Охорони в мене ніякої немає: ні в Одесі, ні в Києві. — У ЗМІ та соціальних мережах активно обговорюють, що вам зарплату платить США... — Так, 80 тисяч доларів як агенту США (сміється. - Авт.). Я б дуже хотів, аби мені платили таку зарплату, але, на жаль, такої зарплати мені не дають. — Скільки ви тоді отримуєте? — Десь до 6 тисяч гривень, із преміальними виходить близько 12-16 тисяч. Іноді буває й більше. — Чим закінчилася справа з хабарем, який вам пропонували за прикриття незаконної бізнес-схеми? — Вона у Головному слідчому управлінні ГПУ на розслідуванні, але результатів поки що немає. — Чому немає? — Я у своїх свідченнях описав усю картину, розповів, про яку схему йшлося. На жаль, ГСУ Генпрокуратури зробило абсолютно незрозумілу для мене заяву, що, мовляв, неможливо встановити особу, яка пропонувала мені хабар. Я вважаю, що якщо не було можливості встановити особу, то можна перевірити, чи існують подібні схеми на митниці в принципі. — Але ви ж бачили цю людину? — Ні, пропозиція надійшла через посередників. — Так, а що із посередниками? Їх затримали? — На жаль, немає в мене такої інформації. Вона є лише у ГСУ, яке веде цю справу. — Михайла Саакашвілі позбавили грузинського громадянства. Чому у вас воно досі збереглося? — Процедура залежить не від мене, а від грузинської сторони. На якому етапі зараз перебуває це питання, я не знаю. — Як ви підбираєте собі людей? — Через конкурс, співбесіду. Якщо бачимо порядних людей, то прямо пропонуємо їм перевестися до Генеральної прокуратури. Здебільшого ми набрали команду з областей, звичайних рядових працівників. — Скільки у вас помічників? — Один секретар і один особистий помічник. Вони всі - на держслужбі. І отримують зарплату, як і я, не з США. Було б у мене 80 тисяч доларів, як мені приписують, я б і з ними поділився. — Що ви вважаєте своїм головним досягненням на сьогодні на посаді заступника генерального прокурора? — Я допомагаю створити систему, де молоді люди можуть знайти себе і реалізувати. — Наскільки вам це вдається? — Я вважаю, що за короткий термін мені це вдалося. До системи зайшло дуже багато талановитих, розумних і мотивованих людей. — Назвіть три свої найгучніші справи в Україні. — Важко назвати. Ми ж не вихваляємося, а говоримо про конкретні результати. Кожна справа є важливою. Як прокурор ти зобов'язаний взятися за будь-яку справу, яка до тебе заходить. В одних просто був більший резонанс, в інших менший. Наприкінці кар'єри вже можна називати, а ми тільки її починаємо, розігріваємося. — Вже можна сказати, на скільки відсотків вдалося зламати систему? — Нам вдалося розгойдати стару «завислу» систему. Довести, що вона не вічна і гарантій того, що всі залишаться на своїх посадах і що вони передаються у спадок, не існує. — Ви дали собі рік. Якщо не вийде реформувати прокуратуру, обіцяли після закінчення цього терміну піти. Що для вас буде успіхом, а що поразкою? — До лютого ще є час. Оцінки має давати громадськість, наскільки ми змогли себе виправдати. Але успіх - це те, що чесні та порядні трудоголіки зайдуть до системи прокуратури. Провал - якщо наші хлопці й дівчата в мене перестануть вірити або розчаруються. Також поразкою буде не виправдати очікувань українців, якщо народ скаже, що нам не варто було сюди приїжджати, що ми нічого не змінили. Але я це прийму. Я це прийняв, коли ми програли вибори у Грузії в 2013 році.
Публікації18:25
Політика
«Трояндовий кінь» для Арсенія Яценюка
П’ятниця, 11 грудня 2015 року, обіцяла бути напруженою. Усі заздалегідь знали - новин буде чимало, як і провокацій. З самісінького ранку правоохоронці посилено охороняли весь урядовий квартал – не тільки периметр біля Верховної Ради, де чекали прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Пильнували також виходи з метро «Хрещатик», під’їзди з боку Паркової алеї тощо. Та мітинг під парламентом, креативні витівки, як і розкидана навколо морква (такий собі привіт Яценюку, якого йменують ще й Кроликом Сенею), так і загубилися за новинами з сесійної зали.
Те, що відбувалося в парламенті України, було б смішно, якби не було так сумно. Спершу Яценюк довго розповідав про зради та перемоги, зазначаючи: Кабмін міг би бути дієвішим. Натякав, що креатури від порошенківців псують йому погоду.
У якийсь момент частина депутатів від Блоку Петра Порошенка вирішила вийти з зали на знак протесту.
І тут почалося! Нардеп від БПП Олег Барна з букетом троянд пішов до Яценюка і… почав намагатися викинути його з-за трибуни. Представники «Народного фронту» кинулися на допомогу прем’єру.
Барні добряче надавали. Яценюк залишився неушкодженим. А букет (який насправді мав бути подарунком для Миколи Томенка, у якого нині день народження) Арсеній Петрович багатозначно «передарував» спікеру Володимиру Гройсману. Це символічно, оскільки останній – представник команди Порошенка. Яценюк дозволив собі й коментар: «Дебілів багато. Коментувати нічого»…
Прем’єр пішов. У парламенті ж ще довго говорили лише про бійку. Як зазначила АСН віце-спікер Оксана Сироїд, те насильство, що відбувалося, – не витримує жодної критики.
«Сумно спостерігати за цим всім. Сумно і соромно перед людьми», - поділилася Сироїд з АСН.
Натомість у «Народному фронті» розцінили витівку Барни як заплановану провокацію. Казали, що номінальні колеги за коаліцією (БПП та їхні ситуативні соратники) давно і вперто грають на знищення Яценюка, звільнення прем’єрського крісла під свого задля посилення позицій Петра Порошенка, ба навіть готові йти на дочасні парламентські вибори.
«Ми знали, що щось готується. І що кульмінація буде після того, як поїде Байден (віце-президент США). Невже ви думаєте, Барна сам собі придумав так діяти? Не смішіть. Краще зверніть увагу на його дії. Він давно проти Яценюка випадає, підписи збирає. А те, що він нібито імпульсивний, дуже зручна позиція, щоб нею прикриватися», – сказав АСН парламентар. До того ж стверджують, що Олег Барна «солдат» Юрія Луценка, голови фракції БПП у парламенті. «Ви бачили, як з тим букетом, який нібито для Томенка приготували, носилися по залу? Бачили, як Юрій Віталійович себе поводив? Він знав що буде, контролював ситуацію», - звернув увагу ще один депутат.
А ось нардеп від НФ Остап Семерак не став «завертати у папірці» - прокоментував ситуацію «на диктофон». «Це була спланована провокація фракції БПП, щоб дискредитувати. На жаль, у цьому дійстві брав участь не лише Барна, а й інші - лідери парламенту і фракцій», - заявив він АСН.
Йдемо питати Луценка, що це таке і чому сталося. Той Барну сварить, каже, що диверсії запланованої не було, а лише імпульсивні дії одного з депутатів, і що вони отримають оцінку фракції (згодом так і сталося - Барну викинули з БПП).
«Сьогодні змінювати уряд неприпустимо, спочатку треба ухвалити бюджет, Податковий кодекс і лише потім реорганізація уряду, а вчинок Барни - неприпустимий, він був імпульсивним і, звичайно ж, ні з ким не узгодженим. Вийшло, що Микола Томенко - іменинник - залишився без букета, а Барна, м'яко кажучи, нерозумною людиною», - зазначив Юрій Віталійович і додав що Барна сьогодні дозволив прем'єр-міністру вийти зі складної ситуації з колосальним плюсом, хоча звіт був далеко не відмінним, і врятував Яценюка.
Заяви про порятунок Яценюка від необхідності звітувати лунали не лише з вуст Луценка. Йому вторили багато парламентарів, які виступають за звільнення Арсенія Петровича. Та цей месседж геть невдалий. Адже що-що, а говорити Яценюк уміє. Робить це яскраво, із вплетенням жартів і порівнянь (доводив це і будучи головою ВР, і очолюючи фракцію в парламенті попереднього скликання, і на Майдані, і в Кабміні). До того ж сам напрошувався на тригодинний бенефіс під куполом, та згоди на це не отримав. У НФ стверджують, що скоро він подасть до парламенту свій звіт у письмовій формі і ще до Нового року розраховує поговорити з парламентарями.
До речі, у «бойову п’ятницю», за кілька хвилин до «трояндового» виходу Барни, Яценюк, відповідаючи на запитання депутата від Блоку Петра Порошенка Мустафи Найєма, заявив, що готовий піти у відставку: «Я взяв на себе всю повноту відповідальності за найнепопулярніші кроки в нашій країні, які ніхто не робив 20 років. І коли я йшов на цю посаду, я знав, що буде з моїм рейтингом. Я прийшов, щоб робити реформи і рейтинг був у нашої країни. Ви маєте всі конституційні повноваження порушити питання про відставку Кабінету Міністрів України. Порушуйте і голосуйте. Я прийму рішення українського парламенту. Я за це крісло не тримаюсь», – сказав Арсеній Петрович.
Натомість так виглядає, що його й залишати не хочуть, і відпустити мирно не вийде. Адже Яценюк має в союзниках Захід. Просто вигнавши його з Кабміну, є ризик залишити країну без грошової допомоги (зазначимо, після обіду до парламенту заходив посол США в Україні Джеффрі Пайет).
Тому виглядає, що нині робиться ставка на емоційність Арсенія Петровича, є намагання спровокувати його на якусь істерику, необережну фразу чи дію. Окрім того, потрібен шлейф негативу для майбутнього суперника - не тільки на парламентських виборах, а й на президентських. І шкода, що, керуючись бізнесовою логікою на політичних фронтах, сильні світу цього геть забувають про реальний фронт, справжню агресію й істинного ворога.
«Трояндовий кінь» для Арсенія Яценюка
П’ятниця, 11 грудня 2015 року, обіцяла бути напруженою. Усі заздалегідь знали - новин буде чимало, як і провокацій. З самісінького ранку правоохоронці посилено охороняли весь урядовий квартал – не тільки периметр біля Верховної Ради, де чекали прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Пильнували також виходи з метро «Хрещатик», під’їзди з боку Паркової алеї тощо. Та мітинг під парламентом, креативні витівки, як і розкидана навколо морква (такий собі привіт Яценюку, якого йменують ще й Кроликом Сенею), так і загубилися за новинами з сесійної зали.
Те, що відбувалося в парламенті України, було б смішно, якби не було так сумно. Спершу Яценюк довго розповідав про зради та перемоги, зазначаючи: Кабмін міг би бути дієвішим. Натякав, що креатури від порошенківців псують йому погоду.
У якийсь момент частина депутатів від Блоку Петра Порошенка вирішила вийти з зали на знак протесту.
І тут почалося! Нардеп від БПП Олег Барна з букетом троянд пішов до Яценюка і… почав намагатися викинути його з-за трибуни. Представники «Народного фронту» кинулися на допомогу прем’єру.
Барні добряче надавали. Яценюк залишився неушкодженим. А букет (який насправді мав бути подарунком для Миколи Томенка, у якого нині день народження) Арсеній Петрович багатозначно «передарував» спікеру Володимиру Гройсману. Це символічно, оскільки останній – представник команди Порошенка. Яценюк дозволив собі й коментар: «Дебілів багато. Коментувати нічого»…
Прем’єр пішов. У парламенті ж ще довго говорили лише про бійку. Як зазначила АСН віце-спікер Оксана Сироїд, те насильство, що відбувалося, – не витримує жодної критики.
«Сумно спостерігати за цим всім. Сумно і соромно перед людьми», - поділилася Сироїд з АСН.
Натомість у «Народному фронті» розцінили витівку Барни як заплановану провокацію. Казали, що номінальні колеги за коаліцією (БПП та їхні ситуативні соратники) давно і вперто грають на знищення Яценюка, звільнення прем’єрського крісла під свого задля посилення позицій Петра Порошенка, ба навіть готові йти на дочасні парламентські вибори.
«Ми знали, що щось готується. І що кульмінація буде після того, як поїде Байден (віце-президент США). Невже ви думаєте, Барна сам собі придумав так діяти? Не смішіть. Краще зверніть увагу на його дії. Він давно проти Яценюка випадає, підписи збирає. А те, що він нібито імпульсивний, дуже зручна позиція, щоб нею прикриватися», – сказав АСН парламентар. До того ж стверджують, що Олег Барна «солдат» Юрія Луценка, голови фракції БПП у парламенті. «Ви бачили, як з тим букетом, який нібито для Томенка приготували, носилися по залу? Бачили, як Юрій Віталійович себе поводив? Він знав що буде, контролював ситуацію», - звернув увагу ще один депутат.
А ось нардеп від НФ Остап Семерак не став «завертати у папірці» - прокоментував ситуацію «на диктофон». «Це була спланована провокація фракції БПП, щоб дискредитувати. На жаль, у цьому дійстві брав участь не лише Барна, а й інші - лідери парламенту і фракцій», - заявив він АСН.
Йдемо питати Луценка, що це таке і чому сталося. Той Барну сварить, каже, що диверсії запланованої не було, а лише імпульсивні дії одного з депутатів, і що вони отримають оцінку фракції (згодом так і сталося - Барну викинули з БПП).
«Сьогодні змінювати уряд неприпустимо, спочатку треба ухвалити бюджет, Податковий кодекс і лише потім реорганізація уряду, а вчинок Барни - неприпустимий, він був імпульсивним і, звичайно ж, ні з ким не узгодженим. Вийшло, що Микола Томенко - іменинник - залишився без букета, а Барна, м'яко кажучи, нерозумною людиною», - зазначив Юрій Віталійович і додав що Барна сьогодні дозволив прем'єр-міністру вийти зі складної ситуації з колосальним плюсом, хоча звіт був далеко не відмінним, і врятував Яценюка.
Заяви про порятунок Яценюка від необхідності звітувати лунали не лише з вуст Луценка. Йому вторили багато парламентарів, які виступають за звільнення Арсенія Петровича. Та цей месседж геть невдалий. Адже що-що, а говорити Яценюк уміє. Робить це яскраво, із вплетенням жартів і порівнянь (доводив це і будучи головою ВР, і очолюючи фракцію в парламенті попереднього скликання, і на Майдані, і в Кабміні). До того ж сам напрошувався на тригодинний бенефіс під куполом, та згоди на це не отримав. У НФ стверджують, що скоро він подасть до парламенту свій звіт у письмовій формі і ще до Нового року розраховує поговорити з парламентарями.
До речі, у «бойову п’ятницю», за кілька хвилин до «трояндового» виходу Барни, Яценюк, відповідаючи на запитання депутата від Блоку Петра Порошенка Мустафи Найєма, заявив, що готовий піти у відставку: «Я взяв на себе всю повноту відповідальності за найнепопулярніші кроки в нашій країні, які ніхто не робив 20 років. І коли я йшов на цю посаду, я знав, що буде з моїм рейтингом. Я прийшов, щоб робити реформи і рейтинг був у нашої країни. Ви маєте всі конституційні повноваження порушити питання про відставку Кабінету Міністрів України. Порушуйте і голосуйте. Я прийму рішення українського парламенту. Я за це крісло не тримаюсь», – сказав Арсеній Петрович.
Натомість так виглядає, що його й залишати не хочуть, і відпустити мирно не вийде. Адже Яценюк має в союзниках Захід. Просто вигнавши його з Кабміну, є ризик залишити країну без грошової допомоги (зазначимо, після обіду до парламенту заходив посол США в Україні Джеффрі Пайет).
Тому виглядає, що нині робиться ставка на емоційність Арсенія Петровича, є намагання спровокувати його на якусь істерику, необережну фразу чи дію. Окрім того, потрібен шлейф негативу для майбутнього суперника - не тільки на парламентських виборах, а й на президентських. І шкода, що, керуючись бізнесовою логікою на політичних фронтах, сильні світу цього геть забувають про реальний фронт, справжню агресію й істинного ворога.
Блог:
Думки19:39
Економіка
Віктор Чумак
Якщо ми скажемо, що грального бізнесу та проституції немає, то вони не зникнуть
Просто заплющити очі на проституцію та гральний бізнес не вдасться. Вони не зникнуть від того, що ми їх не помічатимемо. Тому необхідно легалізувати такі явища, щоб держава хоча б частково могла їх контролювати. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Віктор Чумак.
«Справа в тому, що коли ці бізнеси є нелегальними, коли вони не контролюються державою, тоді це дійсно кримінальний злочин. Давайте просто-напросто вивчимо досвід зарубіжних країн: там є легальними і проституція, і гральний бізнес. Але як це робиться: це робиться в окремих районах, в окремих зонах, на певних територіях держави», - розповів нардеп.
За словами Чумака, разом з тим це робиться під жорстким контролем держави.
«Ось, наприклад, в Радянському Союзі завжди говорили, що сексу немає, але це не так. Якщо ми заплющимо очі і скажемо, що у нас немає грального бізнесу та проституції, від цього вони не зникнуть. Але якщо ми зробимо жорсткі рамки, правила, то, по-перше, ми зможемо взяти під контроль це явище, принаймні його більшу частину. Крім того, що це даватиме якісь певні поповнення в бюджет, це буде і чіткий легальний контроль з боку держави», - резюмував нардеп.
Блог:
Думки20:04
Економіка
Юрій Дерев'янко
Має бути дуже жорсткий контроль з боку держави
Легалізація проституції - це категорично неприйнятно, а ось гральний бізнес треба легалізувати. Але тільки в тому разі, якщо законопроекти щодо легалізації не будуть лобістськими. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив народний депутат Юрій Дерев'янко.
«Щодо грального бізнесу, ми в комітеті запобігання та протидії корупції масу цих законопроектів розглядаємо. Які вони? Вони суто корупційні та лобістські. Очевидно відразу, що певні заінтересовані особи за лотереями чи ще за чимось їх проштовхують. Легалізація можлива, тільки якщо уряд запропонує та аргументує, що це безпечно і що це взагалі ефективно, що це може бути прозоро (у що я, чесно кажучи, не вірю). Тому якщо таке диво станеться, то можлива легалізація. Для цього необхідно навести статистку і досвід інших країн», - розповів нардеп.
На думку Дерев'янка, має бути дуже жорсткий контроль держави, і необхідно, щоб корупційні правоохоронці відмовилися від «співпраці» з таким бізнесом.
«Повинен бути настільки жорсткий контроль, щоб держава практично онлайн бачила, що відбувається. Але я навіть не уявляю, що у нас в країні має змінитися: прокурори, міліціонери, які сьогодні кришують все це. Не вірю, щоб вони відмовилися від цих кримінальних та корупційних доходів. Поки що все, що потрапляло до парламенту, повністю неприйнятно і не буде підтримано. Але, можливо, дійсно буде запропоновано якусь модель, яка всіх переконає», - зазначив Дерев'янко.
Відео21:08
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки....
/-1,4320321083069-/
/-pc-/
Top