Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
08 Вересня 2015
8 Вересня
Суспільство
Лікарчук пройшов перевірку на детекторі брехні
Звільнений вчора заступник голови Державної фіскальної служби Костянтин Лікарчук пройшов перевірку на детекторі брехні. Про це Лікарчук написав на своїй сторінці у Facebook.
«Так співпало, що саме в цей день молодіжний сайт опублікував результати експерименту, від якого я не міг відмовлятися. Мені приховувати нічого, крім корупційних схем ДФС, саме тому я і пройшов поліграф (детектор брехні)», - написав Лікарчук.
При цьому він зазначив, що питань не знав, а знав тільки те, що перевіряти його будуть на предмет корупції.
«Підсумок: перевірку на поліграфі я пройшов», - йдеться в повідомленні.
Нагадаємо, вчора Кабінет Міністрів звільнив Лікарчука з посади заступника голови ГФС.
Лікарчук пройшов перевірку на детекторі брехні
Звільнений вчора заступник голови Державної фіскальної служби Костянтин Лікарчук пройшов перевірку на детекторі брехні. Про це Лікарчук написав на своїй сторінці у Facebook.
«Так співпало, що саме в цей день молодіжний сайт опублікував результати експерименту, від якого я не міг відмовлятися. Мені приховувати нічого, крім корупційних схем ДФС, саме тому я і пройшов поліграф (детектор брехні)», - написав Лікарчук.
При цьому він зазначив, що питань не знав, а знав тільки те, що перевіряти його будуть на предмет корупції.
«Підсумок: перевірку на поліграфі я пройшов», - йдеться в повідомленні.
Нагадаємо, вчора Кабінет Міністрів звільнив Лікарчука з посади заступника голови ГФС.
Суспільство
Священик прокоментував інцидент з поліцейськими
Настоятель Києво-Печерської Лаври владика Павло прокоментував інцидент з київською поліцією і пояснив. Відповідне відео розміщено на Youtube.
За слова священика, він не знає, кому це було потрібно. Він розповів, що в день конфлікту з поліцією він поспішав в Лавру, щоб прийняти гостей. "Ми потихеньку проїхали, щоб не створювати біди на дорозі. Як тільки ми проїхали ворота, як влетіли ці поліцейські. Я кажу: - Петро, ти щось порушив? - Він каже: ні», - розповів священнослужитель.
При цьому він зазначив, що поліцейські ставили водієві проїзд на заборонний знак, на що владика Павло заявив, що поліцейські не знають знаків.
Священик прокоментував інцидент з поліцейськими
Настоятель Києво-Печерської Лаври владика Павло прокоментував інцидент з київською поліцією і пояснив. Відповідне відео розміщено на Youtube.
За слова священика, він не знає, кому це було потрібно. Він розповів, що в день конфлікту з поліцією він поспішав в Лавру, щоб прийняти гостей. "Ми потихеньку проїхали, щоб не створювати біди на дорозі. Як тільки ми проїхали ворота, як влетіли ці поліцейські. Я кажу: - Петро, ти щось порушив? - Він каже: ні», - розповів священнослужитель.
При цьому він зазначив, що поліцейські ставили водієві проїзд на заборонний знак, на що владика Павло заявив, що поліцейські не знають знаків.
Суспільство
У Дзержинську у батька бойовика «ДНР» знайшли склад зі зброєю
У Дзержинську Донецької області правоохоронці виявили арсенал зброї та боєприпасів. Про це на своїй сторінці у Facebook написав голова обласного управління МВС В'ячеслав Аброськін.
За його словами, були вилучені протитанкова і 3 протипіхотні міни, чотири РПГ-22 «Муха», також 16 гранат Ф-1 і РГД-5, понад 6 тисяч патронів, близько 3 кг тротилу і майже півкіла пластиду, бікфордові шнури, детонатори, штик-ножі, каски, бронежилети.
«Все це було «виявлено» у місцевого злочинного авторитета, чий син полягає в НВФ «ДНР», - написав Аброськін.
У Дзержинську у батька бойовика «ДНР» знайшли склад зі зброєю
У Дзержинську Донецької області правоохоронці виявили арсенал зброї та боєприпасів. Про це на своїй сторінці у Facebook написав голова обласного управління МВС В'ячеслав Аброськін.
За його словами, були вилучені протитанкова і 3 протипіхотні міни, чотири РПГ-22 «Муха», також 16 гранат Ф-1 і РГД-5, понад 6 тисяч патронів, близько 3 кг тротилу і майже півкіла пластиду, бікфордові шнури, детонатори, штик-ножі, каски, бронежилети.
«Все це було «виявлено» у місцевого злочинного авторитета, чий син полягає в НВФ «ДНР», - написав Аброськін.
Блог:
Думки12:03
Політика
Ганна Гопко
Найперше завдання для країни – стати суб'єктом геополітики
Уся національна еліта повинна працювати на один результат, а не сваритися між собою, допомагаючи президенту Росії Володимиру Путіну. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила народний депутат, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко.
За її словами, в Україні є свої завдання й найперше з них – стати суб'єктом геополітики.
«Для цього нам потрібно не втратити, а посилити довіру світу. Зробити так, щоб санкції проти РФ було посилено. Для цього важливо показати, що ми як менеджери-парламентарії, чиновники, влада на місцях працюємо як національна збірна на користь своєї держави», – сказала Гопко.
Крім того, за її словами, необхідно, щоб прискорився запуск роботи Антикорупційного бюро.
«Тут парламент повинен якнайшвидше призначити конкурсну комісію й антикорупційного прокурора. Окреме питання – енергетична незалежність, відновлення економіки, створення нових робочих місць. Потрібно показувати реальні результати реформ, а не тільки про це говорити», – підкреслила депутат.
Блог:
Думки13:06
Економіка
Олександр Палій
Гроші країн НАТО дадуть змогу не лише придбати все необхідне для ЗСУ, а й організувати виробництво
Виділені НАТО кошти через п'ять трастових фондів на 5,4 мільйона євро для допомоги українській армії будуть використані ефективно. Таку думку «Аналітичній Службі Новин» (АСН) висловив експерт з питань євроатлантичної інтеграції Олександр Палій.
«Це дуже добре. У ці трастові фонди країни НАТО вкладатимуть кошти. А Україна отримає змогу не тільки купувати необхідне для ЗСУ, а й організовувати виробництво. Номенклатура виробництва країн НАТО величезна. Вже кажуть, що буде спільне підприємство з поляками», – пояснив він.
Палій підкреслив, що нецільове використання коштів НАТО виключено. «Там усе дуже надійно. Контроль буде серйозним. Вкрасти ці гроші практично неможливо», – запевнив експерт.
Блог:
Думки16:18
Суспільство
Олександр Палій
Американський принцип легалізації зброї Україні не підходить
Американський принцип легалізації зброї Україні не підходить. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив експерт з питань євроатлантичної інтеграції Олександр Палій.
«Легалізація зброї може бути різною. Може бути для всіх, як у США. Може – тільки для тих, хто служить у територіальній обороні», - сказав він.
Палій зазначив, що зброя в руках простих людей - це аж ніяк не посилення особистої безпеки, а навпаки. «Якщо всім підряд дозволити, у нас будуть кидати гранати і стріляти набагато частіше. Занадто багато в урбанізованому суспільстві неврівноважених людей. Дай їм зброю, вони зможуть дезорганізувати мирне життя», - попередив він.
У той же час експерт упевнений, що створювати територіальну збройну оборону в країні варто. Але в її ряди приймати не всіх підряд, а лише після серйозного конкурсу. Також ці люди зобов'язані вміти користуватися зброєю, а не просто мати право на його носіння та застосування.
«Це повинні бути люди, які відслужили в армії, свідомо погодилися служити в територіальній обороні. Таким людям можна дати зброю», - переконаний Палій.
Публікації16:21
Економіка
Хай буде світло!
У вересні, тобто вже найближчими днями ми отримаємо платіжки за комуналку ще зі «старими» тарифами, які підвищилися цієї весни. Чергове – вересневе – подорожчання електроенергії в платіжках відіб'ється вже в жовтні. Та експерти все голосніше заявляють про те, що якщо уряд не зменшить своїх апетитів, йдучи до мети по гаманцях простих громадян, криза неплатежів Україні просто гарантована.
Межа бідності – у кожного своя
Нещодавно в інтернеті з'явилася вкрай цікава цифра: виявляється, міжнародні кредитори, які ніби так ненав'язливо «підштовхують» наш уряд до подальшого затягування поясів простим людям, прекрасно обізнані, як насправді живеться українцям, тому повірити, що їм невідомі дані, оприлюднені ООН, украй складно. А за цими даними, за межею бідності нині опинилося понад 80% наших співгромадян.
Що таке «життя за межею бідності» в розумінні експертів Організації Об'єднаних Націй? Це якщо ви витрачаєте на життя (беруться до уваги передусім витрати на проживання й харчування) менше 5 доларів на день (за місяць це в середньому виходить 150 доларів). Враховуючи сьогоднішню вартість долара за курсом Нацбанку (22 гривні), нескладно підрахувати рівень мінімальної зарплати – вона повинна складати приблизно 3,5 тисячі гривень.
Водночас, відзначають експерти, у нас нині прожитковий мінімум, куди входить харчування, проїзд у транспорті, придбання одягу, а також побутові й комунальні послуги, становить близько півтора долара на день. Як можна на такі гроші одягатися, коли тільки пара взуття, причому не зимового, коштує не менше 500 гривень, мабуть, тільки високопосадовцям відомо. Хоч вони навряд чи замислюються над такими дрібницями, бо ж межа бідності – у кожного своя.
До речі, освіта й лікування в цю суму не потрапили: оскільки всі розуміють, що вони у нас далеко не безкоштовні, судячи з усього, в уряді вважають, що це – нікому не потрібна розкіш, без якої можна чудово обійтися. І якщо про освіту ще можна з натяжкою зауважити, що здібний учень прекрасно обійдеться без послуг репетитора і вступить до ВНЗ на бюджет, то як, наприклад, стареньким і людям, що мають серйозні хронічні захворювання, обійтися без ліків, втямити складно. Про мізерне харчування, яке можуть собі дозволити більшість українців, взагалі не йдеться – мабуть, людям таки доведеться прислухатися до поради «папєрєдніка» й не ухилятися від садово-городніх робіт. Дієтологи ж відзначають, що бідне харчування в підлітковому віці може відгукнутися великими проблемами зі здоров'ям, які потім не виправиш ні червоною рибою, ні чорною ікрою.
При такому підході держави до розв’язання проблеми, коли людей змушують лише тугіше затягувати пояси, одночасно підсаджуючи на субсидії, які насправді нічого не вирішують, у країні відбувається консервація бідності. Про це говорить доктор економічних наук Олексій Плотніков, підкреслюючи, що для реальної боротьби з бідністю держава повинна вживати реальних кроків. «Є найменш захищені верстви населення. І є поняття прожиткового мінімуму, мінімальних зарплат і пенсій, які вже давно не прожиткові, – роз'яснює «Аналітичній службі новин» (АСН) економіст Олексій Плотніков. – І тут, незважаючи на різні зовнішні зобов'язання, потрібно думати, яка в країні питома вага населення, котре перебуває за межею бідності. Вивчити, чи не стимулює політика держави ще більшу кількість таких громадян». За словами експерта, «держава повинна повернутися до народу, а не дистанціюватися, орієнтуючись виключно на поради МВФ та інших організацій». Тобто, урядові потрібно думати, як зробити так, щоб у людей були доходи, які дають змогу оплатити послуги, а не бездумно відбирати останнє, киваючи на складну економічну ситуацію і війну на сході.
Але поки що давати людям вудку, що дає змогу ловити хорошу рибу, а не поганеньку рибку з панського плеча, ніхто не поспішає. Навпаки – нам розповідають, що підвищення тарифів навчить економити: мовляв, прати будете ночами (це може бути дешевше лише у випадку, якщо у вас спеціальний лічильник), а їжу готувати тільки у свята. До речі, в квартирах, обладнаних електроплитами, мабуть, доведеться перейти на сироїдіння, адже в соціальну норму (100 кВт на місяць) вписатися ніяк не вийде, навіть якщо готувати тільки у вихідні, в будні дні перебиваючись хлібом з чаєм. І ось на тлі всього цього ми отримуємо чергове підвищення тарифів, поки що тільки на світло.
Світло в цифрах
Цифри майбутніх тарифів на світло (підвищення здійснюється в кілька етапів: останнє, п'яте, зростання тарифу на електроенергію заплановане на березень 2017 року, коли середня ціна складе 122,77 копійки за кВт\год) оприлюднили ще взимку, постановою Нацкомісії з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Перше підвищення припало на квітень-місяць – тоді ціни зросли в середньому на 45,2%. З 1 вересня – у порівнянні з чинним нині тарифом – воно подорожчало ще на 23%. Причому діяти цей тариф буде до 1 березня 2016 року.
Для сімей, які споживають до 100 кВт/год (в селах ця норма поки що більша – до 150 кВт/год), причому без різниці, газова у вас плита чи електрична, тариф зріс на чверть і тепер складає 45,6 копійки за кВт/год. Якщо ж ви витрачаєте від 100 до 600 кВт/год електроенергії на місяць, платити доведеться вже по 78,9 копійки за кВт/год (зростання тарифу – теж на чверть). На 5% збільшився і тариф для населення, яке щомісячно споживає понад 600 кВт/год: вони тепер платитимуть 1,479 гривні за кВт/год електроенергії.
На 25% збільшився і тариф – незалежно від обсягів споживання електроенергії – для багатодітних сімей, а також дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей: для них кВт/год відтепер коштує 45,6 копійки. А коли почнеться опалювальний сезон і країна отримає платіжки за теплову енергію, різко вигулькне, як припускають експерти, проблема неплатежів за комунальними рахунками, тому що людям доведеться вибирати: чи то дітей-стариків нагодувати, а чи заплатити за житло. А ситуацію, коли перед людьми стояв такий вибір, ми вже проходили, і чим вона закінчується, знаємо.
Платити припиняємо з жовтня?
Про те, що підвищення тарифів, зокрема й на світло, неминуче потягне за собою процес зростання неплатежів за комуналку, ще навесні попереджав директор громадської організації «Публічний аудит» Максим Гольдарб. Зокрема, в коментарі «АСН» він тоді сказав, що співробітники «Публічного аудиту» навіть готові надавати людям юридичні послуги, якщо громадяни матимуть бажання оскаржити власне тарифи в судовому порядку. І хоча директор Аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко зазначає, що населення – найбільш дисциплінований платник за комунальними рахунками, зростання заборгованості по квартплаті уже є.
Правда, цифри тут звучать різні. Так, Держстат стверджує, що в липні заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг збільшилася на 0,8% порівняно з червнем цього ж року і склала 12 мільярдів 324 мільйони 127 тисяч гривень. Причому ці дані наведено без урахування тимчасово окупованого Криму, а також частини зони АТО, де господарюють «батьки» так званих «народних республік». Експерти ж, відзначаючи, що платіжна дисципліна погіршилася в середньому на 6-8%, кажуть, що як тільки люди отримають нові платіжки (за світло – вже в жовтні), нова хвиля неплатежів, причому більш серйозна, країні просто гарантована. Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, приміром, що борг з 12-ти з половиною мільярда виросте до 25-40 мільярдів. А причину дохідливо пояснює директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник, який акцентує увагу на тому моменті, що через підвищення тарифів на комунальні послуги мешканці регіонів змушені будуть виділяти на їхню оплату до 80-90% своїх доходів. І швидше за все, за його словами, «рівень неоплати може скласти близько 50%. Програють усі: люди накопичать борги, які потім потрібно буде реструктуризувати, компанії не зможуть отримувати кошти за надані послуги».
Упевнений в реалізації найгіршого сценарію і експерт з питань енергетики Валентин Землянський, який запевняє, що безболісно українці могли б оплачувати комуналку за новими тарифами лише в тому випадку, якби їхні доходи були на рівні 18-20 тисяч гривень. «Проблема не у високих тарифах, – підкреслює експерт, – а в низьких зарплатах. Якщо ми говоримо про середні доходи в межах 3,5 тисячі гривень, «комуналка» повинна складати не більше 20% від цієї суми, а це десь 500-600 гривень». Причому, відзначає Валентин Землянський, навіть якщо уявити, що уряд перейметься проблемами громадян і поверне бодай ті соціальні норми, які діяли до цих підвищень (зокрема й на електроенергію), це стало б серйозним полегшенням для людей. Ось тільки, на жаль, навіть такий крок навряд чи здатний розв’язати проблему повністю: питання вирішиться тільки тоді, коли економіка працюватиме так, що люди будуть мати змогу отримувати за свою роботу нормальні гроші і без подачок з чийого б то не було боку платитимуть за всіма своїми рахунками.
На критичний стан речей звертають увагу і експерти тіньового уряду. «Сьогодні майже чверть українців схиляються до того, щоб не платити за комунальні послуги, - зазначає опозиційний міністр паливно-енергетичного комплексу Володимир Макуха, - а зростання неплатежів скорочує доходи енергетиків і погіршує і без того не блискучий стан галузі. Наслідком цього процесу може стати неможливість знизити залежність від імпортного газу і валютний тиск на бюджет».
Без віялових відключень ніяк
Поки, як кажуть, суд та діло, в «Укренерго» вже заговорили про віялові відключення світла, з якими українці насправді вже знайомі (хто забув, згадайте, скільки електроприладів, які небажано відключати від мережі, ті ж холодильники, приміром, накрилися під час цих відключень мідним тазом). Проте ця компанія вже підготувала план відключення електроенергії в регіонах на найближчий осінньо-зимовий період. Причому цього року нам обіцяють діяти «більш гуманно», оскільки, за словами керівництва енергокомпанії, «буде плануватися поступове розвантаження регіонів на півтори-дві години, щоб це не позначалося ні на промисловості, ні на населенні». Знову ж таки, а що буде, якщо в момент такого відключення в лікарні робитимуть серйозну операцію? Зрозуміло, планову можна перенести, з урахуванням графіка відключень. А як бути з позаплановими, коли люди опиняються в медустанові з гострими станами, які вимагають невідкладного оперативного втручання?!
Не випадково Руслан Бортник зазначив, що криза неплатежів, спровокована непомірно високими тарифами, може підштовхнути розвиток ситуації за найгіршим сценарієм – аж до комунального колапсу. «Вимальовується вкрай неприємна картина, - сказав експерт, - віялові відключення електроенергії, припинення надання послуг з водопостачання». І все це на тлі того, що понад половину українських обленерго, про що теж говорять незалежні експерти, контролюються двома російськими олігархами. Тому, цілком можливо, моє запитання прозвучить наївно, але чому – на тлі того, що Росія зробила з Кримом і тамтешніми підприємствами, які належать українцям, – ми досі не націоналізували все майно, котре належить росіянам, але перебуває в Україні? Не стає духу чи відверто підігруємо загарбникові?!
Батіг, і ще раз батіг
Але неплатежі, яких нам не уникнути, потягнуть за собою не тільки накопичення боргу, але й, якщо говорити про світло, ризик опинитися в темряві. Справа в тому, що в чинних Правилах використання населенням електроенергії, які затверджені урядом ще в 1999 році, передбачено право енергопостачальника відключати світло за борги. І, що цікаво, «поріг Ч», або суму боргу, коли вже треба повертати рубильник, може визначати самостійно саме компанія-енергопостачальник. Якщо врахувати, кому належать наші обленерго, стає зрозумілим, від кого цієї зими буде залежати світло (а то й змога приготувати їжу) в оселях українців.
Багато експертів відзначають, що енергетичний сектор України - найбільш монополізований, причому підприємства, які надають людям комунальні послуги, не надто обмежені будь-якими правилами. Питання навіть у тому, чи є сам ринок? Адже після підвищення тарифів до нібито економічно обґрунтованих якісних змін люди чомусь не відчули. При цьому українців не припиняють лякати, що через комунальні борги навіть можуть квартири відбирати. Тобто, мало того, що докерувалися так, що люди елементарно не можуть собі заробити на життя, так ще й з подачі олігархів країна збирається множити лави бомжів. Це що, теж європейська практика?
Невже так складно зрозуміти, що це - шлях в нікуди. «Побороти бідність, а тим більше забезпечити європейський рівень добробуту в Україні шляхом «затягування пасків» і імітації поліпшення інвестиційного клімату неможливо. Потрібне чітке бачення пріоритетів і радикальні кроки з їхньої реалізації», - пояснив «Аналітичній службі новин» (АСН) голова комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк. За його словами, перше, що насправді потрібно невідкладно зробити, це підвищити соціальні стандарти, збільшити доходи і, відповідно, купівельну спроможність громадян.
Ситий голодному не товариш
«Ми повинні включити зворотну логіку - низькі податки і просте адміністрування, менший тиск на малий бізнес дадуть збільшення, а не зменшення надходжень до бюджету, - каже народний депутат. - До того ж, європейське завтра в Україні не настане без радикального скорочення державного апарату й дозвільних процедур, без реальної боротьби з корупцією і тотальною люстрації й заміни суддівського корпусу, без встановлення сильних інвестиційних стимулів і диференційованої системи оподаткування, які б сприяли розвитку виробничого і наукоємного, а не примітивного сировинного бізнесу».
Крім цього, країні потрібна справедлива соціальна політика і наявність еліти. «Проблема бідності виникла ще 200 років тому в Англії, і вже тоді багата Англія ставила питання про те, як її перемогти, - пояснює АСН директор Соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко. - Є Швеція, яка показала, що при правильному економічному управлінні, правильній соціальній політиці проблема бідності знімається. Тому нічого винаходити не треба. Розумне державне управління без крадіжки і сильна соцполітика - ось те, що треба». Але не треба бути експертом, щоб зрозуміти, що у нас досі все, що пов'язано з соцполітикою, працює за залишковим принципом. Це означає, що спочатку корупція, інвестиції, управління, контроль, податки, бюджет, і тільки те, що залишається (якщо воно залишається!), спрямовується на потреби соцполітики.
«В Україні, на жаль, соціальний блок є одним із найслабших, - зазначив політолог. - Повинна бути еліта, а у нас олігархи вважають себе елітою. У такій ситуації і злодійство, і кумівство, і корупція, і жахливі злидні - це обов'язкові супутники такої держави. У нас немає еліти, яка виставляла б пріоритети для населення країни. А елітою вважаються люди, у яких є кілька мільйонів доларів або накрадені мільярди. У світі ніде немає такого. А олігархи навряд чи будуть ділитися самі. Еліта ж за своїм внутрішнім переконанням здатна жертвувати і розвивати якісь національні ідеї протягом кількох років».
Загалом, якщо підсумувати, картина виходить сумна: людей підштовхують до прірви кількома шляхами. З одного боку, навіть маючи вищу освіту, обтяжену досвідом, часто немає можливості заробити на забезпечення сім'ї. При цьому ростуть не тільки непомірні апетити монополістів, котрі «підштовхують» тарифи, а й ціни практично на все: їжу, одяг, ліки. З іншого, уряд пішов шляхом надання субсидій, які у підсумку опиняться в кишені тих самих монополістів, але жодним чином не допоможуть розв’язати проблему українців, які просто-на-просто потребують нормальної роботи, за яку нормально платять. А якщо врахувати, що навіть міжнародні експерти кажуть, що у нас майже вся країна, за винятком жменьки олігархів, за межею бідності, з'являються серйозні запитання до політики реформування, що проводиться чинним урядом. То чи буде світло?
Хай буде світло!
У вересні, тобто вже найближчими днями ми отримаємо платіжки за комуналку ще зі «старими» тарифами, які підвищилися цієї весни. Чергове – вересневе – подорожчання електроенергії в платіжках відіб'ється вже в жовтні. Та експерти все голосніше заявляють про те, що якщо уряд не зменшить своїх апетитів, йдучи до мети по гаманцях простих громадян, криза неплатежів Україні просто гарантована.
Межа бідності – у кожного своя
Нещодавно в інтернеті з'явилася вкрай цікава цифра: виявляється, міжнародні кредитори, які ніби так ненав'язливо «підштовхують» наш уряд до подальшого затягування поясів простим людям, прекрасно обізнані, як насправді живеться українцям, тому повірити, що їм невідомі дані, оприлюднені ООН, украй складно. А за цими даними, за межею бідності нині опинилося понад 80% наших співгромадян.
Що таке «життя за межею бідності» в розумінні експертів Організації Об'єднаних Націй? Це якщо ви витрачаєте на життя (беруться до уваги передусім витрати на проживання й харчування) менше 5 доларів на день (за місяць це в середньому виходить 150 доларів). Враховуючи сьогоднішню вартість долара за курсом Нацбанку (22 гривні), нескладно підрахувати рівень мінімальної зарплати – вона повинна складати приблизно 3,5 тисячі гривень.
Водночас, відзначають експерти, у нас нині прожитковий мінімум, куди входить харчування, проїзд у транспорті, придбання одягу, а також побутові й комунальні послуги, становить близько півтора долара на день. Як можна на такі гроші одягатися, коли тільки пара взуття, причому не зимового, коштує не менше 500 гривень, мабуть, тільки високопосадовцям відомо. Хоч вони навряд чи замислюються над такими дрібницями, бо ж межа бідності – у кожного своя.
До речі, освіта й лікування в цю суму не потрапили: оскільки всі розуміють, що вони у нас далеко не безкоштовні, судячи з усього, в уряді вважають, що це – нікому не потрібна розкіш, без якої можна чудово обійтися. І якщо про освіту ще можна з натяжкою зауважити, що здібний учень прекрасно обійдеться без послуг репетитора і вступить до ВНЗ на бюджет, то як, наприклад, стареньким і людям, що мають серйозні хронічні захворювання, обійтися без ліків, втямити складно. Про мізерне харчування, яке можуть собі дозволити більшість українців, взагалі не йдеться – мабуть, людям таки доведеться прислухатися до поради «папєрєдніка» й не ухилятися від садово-городніх робіт. Дієтологи ж відзначають, що бідне харчування в підлітковому віці може відгукнутися великими проблемами зі здоров'ям, які потім не виправиш ні червоною рибою, ні чорною ікрою.
При такому підході держави до розв’язання проблеми, коли людей змушують лише тугіше затягувати пояси, одночасно підсаджуючи на субсидії, які насправді нічого не вирішують, у країні відбувається консервація бідності. Про це говорить доктор економічних наук Олексій Плотніков, підкреслюючи, що для реальної боротьби з бідністю держава повинна вживати реальних кроків. «Є найменш захищені верстви населення. І є поняття прожиткового мінімуму, мінімальних зарплат і пенсій, які вже давно не прожиткові, – роз'яснює «Аналітичній службі новин» (АСН) економіст Олексій Плотніков. – І тут, незважаючи на різні зовнішні зобов'язання, потрібно думати, яка в країні питома вага населення, котре перебуває за межею бідності. Вивчити, чи не стимулює політика держави ще більшу кількість таких громадян». За словами експерта, «держава повинна повернутися до народу, а не дистанціюватися, орієнтуючись виключно на поради МВФ та інших організацій». Тобто, урядові потрібно думати, як зробити так, щоб у людей були доходи, які дають змогу оплатити послуги, а не бездумно відбирати останнє, киваючи на складну економічну ситуацію і війну на сході.
Але поки що давати людям вудку, що дає змогу ловити хорошу рибу, а не поганеньку рибку з панського плеча, ніхто не поспішає. Навпаки – нам розповідають, що підвищення тарифів навчить економити: мовляв, прати будете ночами (це може бути дешевше лише у випадку, якщо у вас спеціальний лічильник), а їжу готувати тільки у свята. До речі, в квартирах, обладнаних електроплитами, мабуть, доведеться перейти на сироїдіння, адже в соціальну норму (100 кВт на місяць) вписатися ніяк не вийде, навіть якщо готувати тільки у вихідні, в будні дні перебиваючись хлібом з чаєм. І ось на тлі всього цього ми отримуємо чергове підвищення тарифів, поки що тільки на світло.
Світло в цифрах
Цифри майбутніх тарифів на світло (підвищення здійснюється в кілька етапів: останнє, п'яте, зростання тарифу на електроенергію заплановане на березень 2017 року, коли середня ціна складе 122,77 копійки за кВт\год) оприлюднили ще взимку, постановою Нацкомісії з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Перше підвищення припало на квітень-місяць – тоді ціни зросли в середньому на 45,2%. З 1 вересня – у порівнянні з чинним нині тарифом – воно подорожчало ще на 23%. Причому діяти цей тариф буде до 1 березня 2016 року.
Для сімей, які споживають до 100 кВт/год (в селах ця норма поки що більша – до 150 кВт/год), причому без різниці, газова у вас плита чи електрична, тариф зріс на чверть і тепер складає 45,6 копійки за кВт/год. Якщо ж ви витрачаєте від 100 до 600 кВт/год електроенергії на місяць, платити доведеться вже по 78,9 копійки за кВт/год (зростання тарифу – теж на чверть). На 5% збільшився і тариф для населення, яке щомісячно споживає понад 600 кВт/год: вони тепер платитимуть 1,479 гривні за кВт/год електроенергії.
На 25% збільшився і тариф – незалежно від обсягів споживання електроенергії – для багатодітних сімей, а також дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей: для них кВт/год відтепер коштує 45,6 копійки. А коли почнеться опалювальний сезон і країна отримає платіжки за теплову енергію, різко вигулькне, як припускають експерти, проблема неплатежів за комунальними рахунками, тому що людям доведеться вибирати: чи то дітей-стариків нагодувати, а чи заплатити за житло. А ситуацію, коли перед людьми стояв такий вибір, ми вже проходили, і чим вона закінчується, знаємо.
Платити припиняємо з жовтня?
Про те, що підвищення тарифів, зокрема й на світло, неминуче потягне за собою процес зростання неплатежів за комуналку, ще навесні попереджав директор громадської організації «Публічний аудит» Максим Гольдарб. Зокрема, в коментарі «АСН» він тоді сказав, що співробітники «Публічного аудиту» навіть готові надавати людям юридичні послуги, якщо громадяни матимуть бажання оскаржити власне тарифи в судовому порядку. І хоча директор Аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко зазначає, що населення – найбільш дисциплінований платник за комунальними рахунками, зростання заборгованості по квартплаті уже є.
Правда, цифри тут звучать різні. Так, Держстат стверджує, що в липні заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг збільшилася на 0,8% порівняно з червнем цього ж року і склала 12 мільярдів 324 мільйони 127 тисяч гривень. Причому ці дані наведено без урахування тимчасово окупованого Криму, а також частини зони АТО, де господарюють «батьки» так званих «народних республік». Експерти ж, відзначаючи, що платіжна дисципліна погіршилася в середньому на 6-8%, кажуть, що як тільки люди отримають нові платіжки (за світло – вже в жовтні), нова хвиля неплатежів, причому більш серйозна, країні просто гарантована. Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, приміром, що борг з 12-ти з половиною мільярда виросте до 25-40 мільярдів. А причину дохідливо пояснює директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник, який акцентує увагу на тому моменті, що через підвищення тарифів на комунальні послуги мешканці регіонів змушені будуть виділяти на їхню оплату до 80-90% своїх доходів. І швидше за все, за його словами, «рівень неоплати може скласти близько 50%. Програють усі: люди накопичать борги, які потім потрібно буде реструктуризувати, компанії не зможуть отримувати кошти за надані послуги».
Упевнений в реалізації найгіршого сценарію і експерт з питань енергетики Валентин Землянський, який запевняє, що безболісно українці могли б оплачувати комуналку за новими тарифами лише в тому випадку, якби їхні доходи були на рівні 18-20 тисяч гривень. «Проблема не у високих тарифах, – підкреслює експерт, – а в низьких зарплатах. Якщо ми говоримо про середні доходи в межах 3,5 тисячі гривень, «комуналка» повинна складати не більше 20% від цієї суми, а це десь 500-600 гривень». Причому, відзначає Валентин Землянський, навіть якщо уявити, що уряд перейметься проблемами громадян і поверне бодай ті соціальні норми, які діяли до цих підвищень (зокрема й на електроенергію), це стало б серйозним полегшенням для людей. Ось тільки, на жаль, навіть такий крок навряд чи здатний розв’язати проблему повністю: питання вирішиться тільки тоді, коли економіка працюватиме так, що люди будуть мати змогу отримувати за свою роботу нормальні гроші і без подачок з чийого б то не було боку платитимуть за всіма своїми рахунками.
На критичний стан речей звертають увагу і експерти тіньового уряду. «Сьогодні майже чверть українців схиляються до того, щоб не платити за комунальні послуги, - зазначає опозиційний міністр паливно-енергетичного комплексу Володимир Макуха, - а зростання неплатежів скорочує доходи енергетиків і погіршує і без того не блискучий стан галузі. Наслідком цього процесу може стати неможливість знизити залежність від імпортного газу і валютний тиск на бюджет».
Без віялових відключень ніяк
Поки, як кажуть, суд та діло, в «Укренерго» вже заговорили про віялові відключення світла, з якими українці насправді вже знайомі (хто забув, згадайте, скільки електроприладів, які небажано відключати від мережі, ті ж холодильники, приміром, накрилися під час цих відключень мідним тазом). Проте ця компанія вже підготувала план відключення електроенергії в регіонах на найближчий осінньо-зимовий період. Причому цього року нам обіцяють діяти «більш гуманно», оскільки, за словами керівництва енергокомпанії, «буде плануватися поступове розвантаження регіонів на півтори-дві години, щоб це не позначалося ні на промисловості, ні на населенні». Знову ж таки, а що буде, якщо в момент такого відключення в лікарні робитимуть серйозну операцію? Зрозуміло, планову можна перенести, з урахуванням графіка відключень. А як бути з позаплановими, коли люди опиняються в медустанові з гострими станами, які вимагають невідкладного оперативного втручання?!
Не випадково Руслан Бортник зазначив, що криза неплатежів, спровокована непомірно високими тарифами, може підштовхнути розвиток ситуації за найгіршим сценарієм – аж до комунального колапсу. «Вимальовується вкрай неприємна картина, - сказав експерт, - віялові відключення електроенергії, припинення надання послуг з водопостачання». І все це на тлі того, що понад половину українських обленерго, про що теж говорять незалежні експерти, контролюються двома російськими олігархами. Тому, цілком можливо, моє запитання прозвучить наївно, але чому – на тлі того, що Росія зробила з Кримом і тамтешніми підприємствами, які належать українцям, – ми досі не націоналізували все майно, котре належить росіянам, але перебуває в Україні? Не стає духу чи відверто підігруємо загарбникові?!
Батіг, і ще раз батіг
Але неплатежі, яких нам не уникнути, потягнуть за собою не тільки накопичення боргу, але й, якщо говорити про світло, ризик опинитися в темряві. Справа в тому, що в чинних Правилах використання населенням електроенергії, які затверджені урядом ще в 1999 році, передбачено право енергопостачальника відключати світло за борги. І, що цікаво, «поріг Ч», або суму боргу, коли вже треба повертати рубильник, може визначати самостійно саме компанія-енергопостачальник. Якщо врахувати, кому належать наші обленерго, стає зрозумілим, від кого цієї зими буде залежати світло (а то й змога приготувати їжу) в оселях українців.
Багато експертів відзначають, що енергетичний сектор України - найбільш монополізований, причому підприємства, які надають людям комунальні послуги, не надто обмежені будь-якими правилами. Питання навіть у тому, чи є сам ринок? Адже після підвищення тарифів до нібито економічно обґрунтованих якісних змін люди чомусь не відчули. При цьому українців не припиняють лякати, що через комунальні борги навіть можуть квартири відбирати. Тобто, мало того, що докерувалися так, що люди елементарно не можуть собі заробити на життя, так ще й з подачі олігархів країна збирається множити лави бомжів. Це що, теж європейська практика?
Невже так складно зрозуміти, що це - шлях в нікуди. «Побороти бідність, а тим більше забезпечити європейський рівень добробуту в Україні шляхом «затягування пасків» і імітації поліпшення інвестиційного клімату неможливо. Потрібне чітке бачення пріоритетів і радикальні кроки з їхньої реалізації», - пояснив «Аналітичній службі новин» (АСН) голова комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк. За його словами, перше, що насправді потрібно невідкладно зробити, це підвищити соціальні стандарти, збільшити доходи і, відповідно, купівельну спроможність громадян.
Ситий голодному не товариш
«Ми повинні включити зворотну логіку - низькі податки і просте адміністрування, менший тиск на малий бізнес дадуть збільшення, а не зменшення надходжень до бюджету, - каже народний депутат. - До того ж, європейське завтра в Україні не настане без радикального скорочення державного апарату й дозвільних процедур, без реальної боротьби з корупцією і тотальною люстрації й заміни суддівського корпусу, без встановлення сильних інвестиційних стимулів і диференційованої системи оподаткування, які б сприяли розвитку виробничого і наукоємного, а не примітивного сировинного бізнесу».
Крім цього, країні потрібна справедлива соціальна політика і наявність еліти. «Проблема бідності виникла ще 200 років тому в Англії, і вже тоді багата Англія ставила питання про те, як її перемогти, - пояснює АСН директор Соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко. - Є Швеція, яка показала, що при правильному економічному управлінні, правильній соціальній політиці проблема бідності знімається. Тому нічого винаходити не треба. Розумне державне управління без крадіжки і сильна соцполітика - ось те, що треба». Але не треба бути експертом, щоб зрозуміти, що у нас досі все, що пов'язано з соцполітикою, працює за залишковим принципом. Це означає, що спочатку корупція, інвестиції, управління, контроль, податки, бюджет, і тільки те, що залишається (якщо воно залишається!), спрямовується на потреби соцполітики.
«В Україні, на жаль, соціальний блок є одним із найслабших, - зазначив політолог. - Повинна бути еліта, а у нас олігархи вважають себе елітою. У такій ситуації і злодійство, і кумівство, і корупція, і жахливі злидні - це обов'язкові супутники такої держави. У нас немає еліти, яка виставляла б пріоритети для населення країни. А елітою вважаються люди, у яких є кілька мільйонів доларів або накрадені мільярди. У світі ніде немає такого. А олігархи навряд чи будуть ділитися самі. Еліта ж за своїм внутрішнім переконанням здатна жертвувати і розвивати якісь національні ідеї протягом кількох років».
Загалом, якщо підсумувати, картина виходить сумна: людей підштовхують до прірви кількома шляхами. З одного боку, навіть маючи вищу освіту, обтяжену досвідом, часто немає можливості заробити на забезпечення сім'ї. При цьому ростуть не тільки непомірні апетити монополістів, котрі «підштовхують» тарифи, а й ціни практично на все: їжу, одяг, ліки. З іншого, уряд пішов шляхом надання субсидій, які у підсумку опиняться в кишені тих самих монополістів, але жодним чином не допоможуть розв’язати проблему українців, які просто-на-просто потребують нормальної роботи, за яку нормально платять. А якщо врахувати, що навіть міжнародні експерти кажуть, що у нас майже вся країна, за винятком жменьки олігархів, за межею бідності, з'являються серйозні запитання до політики реформування, що проводиться чинним урядом. То чи буде світло?
Публікації17:15
Події
Десять днів із «Фантомом», або Невипадкові на війні люди-3
До вашої уваги — третя частина ексклюзивного репортажу кореспондента «Аналітичної служби новин», який, отримавши позивний Тезка, півтора тижні вживався в образ фантомівця, ділячи з хлопцями із загону, які служать у зоні АТО, хліб і дах.
Сектор М
...Ми з Варягом їдемо зі Слов'янська до Маріуполя. Коли проїжджаємо Добропілля, з колонок звучить «У наших очах» групи «Кіно». Наступне місто, Красноармійськ, зустрічає нас піснею «Спробуй заспівати разом зі мною». Дорогою заїжджаємо на базу мобільної групи в Курахове. Групу розквартировано на території, схожій на невелику автобазу: навколо просторого майданчика під відкритим небом — одноповерхові бетонні будівлі. Нам влаштовують міні-екскурсію. Спальне приміщення щільно заставлене двоярусними ліжками, потім — кухня і санвузол із душем. Тісно і злиденно, але мужики потихеньку облаштовуються: група тут недавно. Десантники сплять окремо у великому приміщенні. Я знайомлюся з одним із них. Немолодий, але міцний мужик у тільняшці розкладає спорядження на капоті «Хаммера». «Ярослав», — простягає він руку. З нашої машини лунає голос Цоя: «Доброго ранку, останній герой! Здрастуй, останній герой!».
На під'їзді до Маріуполя тих, хто приїжджають раніше за інших, зустрічають димливі труби металургійного комбінату імені Ілліча. Уже в місті до них приєднується Азовсталь. Ось і готель, де живуть місцеві співробітники «Фантома». Зі всього загону — у них мало не найкомфортніші умови проживання. Двомісні номери, невеликі, але затишні, цілодобово гаряча вода. Кав’ярня при готелі не працює, але персонал готує для силовиків гарячі страви.
Старший тут Іванович. Вночі затримали три мікроавтобуси, які перевозили 10 тонн цукру і 12 кілограмів курильних сумішей. Іванович пояснює: «Цукор у роздробі коштує близько 11 гривень, оптом — дешевше. Посередники в «сірій» зоні, не торгуючись, дають 22 гривні. Якщо є час і бажання, можна продати і за 30. Хоч як, дуже вигідно».
Далі їду дивитися, де і як зберігають понад мільйон гривень... монетами. Гроші тиждень тому виявили на КПВВ «Волноваха» — у вантажівці, що належить відомій донецькій мережі супермаркетів.
Вантаж затримали і вирішили передати на зберігання до Маріуполя, як найбільш підходящу з найближчих точок «Фантома». Виявилося, гроші зберігаються в будівельних мішках у приміщенні великого гаража на околиці міста. Чекають передачі на зберігання в місцеве відділення комерційного банку. Поки ж два співробітники «Фантома» охороняють дрібні гроші, сидячи на лавочці в тіні дерева на околиці Маріуполя.
На КПВВ в Гнутовому, що під Маріуполем, дивує невелика кількість транспорту: в обидві сторони з десяток машин. «Зазвичай значно більше, — невдоволено каже Іванович. — Мало їдуть, значить, з того боку можуть готувати щось погане». — «А ваші можуть не ночувати на КП?» — запитую я, знаючи, що цей пункт, по суті, передова. «Формально, так, але на ділі як ти собі це уявляєш? Їмо з прикордонниками з одного казана (на всіх КПВВ фантомівці домовилися з колегами, що перші допомагатимуть продуктами, а другі — готуватимуть на всіх), але із закриттям пункту о 18-00 ми махаємо рукою і їдемо? Це неправильно», — резюмує Іванович і пильно дивиться на мене.
Волноваха
Шляхом назад із Маріуполя в Слов'янськ я заїжджаю в це місто для знайомства з місцевими фантомівцями і їхньою роботою на КПВВ біля селища Бугас. Саме тут 13 січня цього року потрапив під обстріл із «Градів» рейсовий автобус з мирними жителями. Черга з боку окупованих територій сягає декількох кілометрів. Сонце пече нещадно. Чи правильніше сказати смажить. Фіскали, одягнені у бронежилети, з автоматами і БК від спеки потерпають більше за інших. Прикордонники здебільшого не обтяжують себе захистом і одягнені у футболки.
Фантомівець Окунь рекомендує наслідувати його приклад — випивати склянку води кожні 10—15 хвилин, і простягає мені пластиковий стаканчик. Я співчуваю йому і розумію, що за такої спеки з таким позивним йому без води ніяк. Холодильника в приміщенні «Фантома» немає, тому ми беремо воду з аналогічного контейнера ГПС, де є кондиціонер, — вона хоч трохи прохолодніша. Зі стаканчиками в руках сідаємо на лавочку в тіні. «Там, де ти сидиш, повинні бути бурі розводи, — каже Окунь. — Це кров, одна жінка з черги пішла в «зеленку» з потреби і потрапила на розтяжку. Тут їй надавали допомогу. Відбулася пораненнями руки і обох ніг». Я дивлюся на знебарвлені сонцем потоки крові, проводжу по лавочці долонею. Думаю, ще тиждень — і вони зникнуть назавжди.
Вантажі і долі
Час обіду. Мені дають кружку і ложку, і ми з Сержем йдемо в розташування прикордонників за колишнім постом ДАІ. Серж знайомить мене із наймайстернішим кухарем. Той усміхається і наливає з польової кухні в одноразові тарілки борщ. Їдальнею служить брезентовий намет, в якому стоїть телевізор. За першою стравою подають кашу з м'ясом і компот. Без вишуканих страв, але все смачно. Сержа викликають по рації, і він поспішає повернутися до роботи.
Під'їжджає «Газель». За кермом — жінка за 50, поруч чоловік. Серж просить відкрити фургон, бачить багажне відділення, під зав’язку набите різними пожитками, просить припаркуватися на узбіччі і витягти весь вміст на вулицю. Під час вивантаження речей я розмовляю з власницею «Газелі» Галиною. Вона з чоловіком із селища шахти «Жовтневий рудник», що поблизу Донецького аеропорту. Їдуть до Києва, там вже знайшла житло їхня старша дочка з чоловіком. Поки що житимуть з ними. Молодша дочка, яка працює в благодійному фонді Ріната Ахметова, залишилася в Донецьку. Перспектив, каже, жодних плюс регулярні вечірні обстріли ополченцями їх багатоквартирного будинку. У будинку залишилася одна сім'я зі ста, всі роз'їхалися. Тим, хто позбувся житла, місцева влада пропонує ліжко-місце в Донецьку. «Людина позбулася квартири, а їй пропонують койку?» — дивується Галина.
Біля контейнера «Фантома» відчуваємо неприємний запах. Мимоволі кривлюсь. «Це Ford Transit з бичками, — пояснює Яскравий. — Машина стоїть в «ямі» — місцевому відстійнику, за 40 метрів від нас. Коли п'ять днів тому затримали вантаж, риба була морожена, але вже давно... розморозилася». Коли вітер віє у бік контейнера «Фантома», доводиться закривати двері — бички смердять нестерпно. У «Форді» настіж відчинені вантажні двері, і вітер розносить сморід усією околицею.
Сірий, старший у Волновасі, привозить до місця проживання загону. Це триповерховий салон краси. Без персоналу, зрозуміло. Умови дуже хороші, і всім шкода, що скоро доведеться виїжджати: КПВВ переносять з-під Бугаса ближче до лінії розмежування, в Новотроїцьке, і фантомівцям новим місцем дислокації призначають порожню будівлю дитячого інтернату. Завтра Сірий зі своїм заступником Гуцулом туди поїде. Увечері всі вільні від служби співробітники збираються за спільним столом на першому поверсі. Обов'язок днювального — приготування вечерю для всіх. Ми один за одним підходимо до великого дека і набираємо, хто скільки хоче. Потім сідаємо за стіл, і трапеза починається. Така місцева традиція.
Вранці їдемо оглянути майбутнє місце проживання загону в Новотроїцькому. У триповерхову будівлю колишнього інтернату для сиріт і дітей з неблагополучних сімей поселять прикордонників (другий і третій поверхи) і «Фантом» із мобільною групою (на першому). Нині частину будівлі займають співробітники МВС. Усередині порожньо і незатишно. У деяких місцях стіни і стеля зяють обсипаною штукатуркою. Гарячої води немає, туалети типу нужник, вікна древні. «Тут взимку, особливо на першому поверсі, дуже холодно було», — доповнює картину директор закладу.
Логістичний центр на кшталт ринку
Наступна зупинка — на місці нового КПВВ, поряд з яким облаштують так званий логістичний центр (їх заплановано два: один тут, другий на «Зайцевому»). По суті, це великий ринок, де реалізовуватимуть продукти, побутову хімію, ліки, а також встановлять банкомати. Для здійснення покупок людям з окупованих територій достатньо буде подолати лише передовий блокпост. Далі шляхом проходження йде логістичний центр, а потім вже — КПВВ. Таким чином, на думку українських чиновників, завдяки роботі цих центрів зменшиться незаконна торгівля, оскільки товари стануть доступнішими, і будуть розвантажені пункти в'їзду-виїзду, що суттєво зменшить черги.
Крім того, пропускна здатність нових КПВВ буде вищою за рахунок збільшення смуг руху. Це все, звичайно, добре. Але є й ложка дьогтю — близькість лінії розмежування (2,5—3 км від центру), що додає скепсису цій ідеї. Чиновники обіцяють встановлення захисних споруд, але поки що їх немає.
Ми заїжджаємо на Бугас. Тут затримали громадянина Тунісу, який перевозив 56 блоків сигарет. Він виїжджав на майже порожній машині, що велика рідкість, і цей факт зацікавив фіскалів. Почали ретельно перевіряти. За спинкою заднього сидіння знайшли два тайника. Власник одразу ж запропонував вирішити проблему. Зі слів співробітників «Фантома», якщо людям слов'янської зовнішності, яких ловиш на незаконних перевезеннях, кажеш, що відкупитися не вдасться і все буде за законом, вони розуміють одразу. Східні люди взагалі до останнього не вірять, що не можна «вирішити питання».
Змога легкого заробітку робить заповзятливими людей різного віку. За розповідями фантомівців, надокучив один дідок на «Запорожці», став часто їздити. І начебто завжди у нього все в порядку, але професійне чуття спрацювало: від заднього сидіння власник залишив одну обшивку, а внутрішність витягнув і замінив десятком дволітрових пляшок із пивом. Що сказати, наша людина, мастак!
Далі буде…
Десять днів із «Фантомом», або Невипадкові на війні люди-3
До вашої уваги — третя частина ексклюзивного репортажу кореспондента «Аналітичної служби новин», який, отримавши позивний Тезка, півтора тижні вживався в образ фантомівця, ділячи з хлопцями із загону, які служать у зоні АТО, хліб і дах.
Сектор М
...Ми з Варягом їдемо зі Слов'янська до Маріуполя. Коли проїжджаємо Добропілля, з колонок звучить «У наших очах» групи «Кіно». Наступне місто, Красноармійськ, зустрічає нас піснею «Спробуй заспівати разом зі мною». Дорогою заїжджаємо на базу мобільної групи в Курахове. Групу розквартировано на території, схожій на невелику автобазу: навколо просторого майданчика під відкритим небом — одноповерхові бетонні будівлі. Нам влаштовують міні-екскурсію. Спальне приміщення щільно заставлене двоярусними ліжками, потім — кухня і санвузол із душем. Тісно і злиденно, але мужики потихеньку облаштовуються: група тут недавно. Десантники сплять окремо у великому приміщенні. Я знайомлюся з одним із них. Немолодий, але міцний мужик у тільняшці розкладає спорядження на капоті «Хаммера». «Ярослав», — простягає він руку. З нашої машини лунає голос Цоя: «Доброго ранку, останній герой! Здрастуй, останній герой!».
На під'їзді до Маріуполя тих, хто приїжджають раніше за інших, зустрічають димливі труби металургійного комбінату імені Ілліча. Уже в місті до них приєднується Азовсталь. Ось і готель, де живуть місцеві співробітники «Фантома». Зі всього загону — у них мало не найкомфортніші умови проживання. Двомісні номери, невеликі, але затишні, цілодобово гаряча вода. Кав’ярня при готелі не працює, але персонал готує для силовиків гарячі страви.
Старший тут Іванович. Вночі затримали три мікроавтобуси, які перевозили 10 тонн цукру і 12 кілограмів курильних сумішей. Іванович пояснює: «Цукор у роздробі коштує близько 11 гривень, оптом — дешевше. Посередники в «сірій» зоні, не торгуючись, дають 22 гривні. Якщо є час і бажання, можна продати і за 30. Хоч як, дуже вигідно».
Далі їду дивитися, де і як зберігають понад мільйон гривень... монетами. Гроші тиждень тому виявили на КПВВ «Волноваха» — у вантажівці, що належить відомій донецькій мережі супермаркетів.
Вантаж затримали і вирішили передати на зберігання до Маріуполя, як найбільш підходящу з найближчих точок «Фантома». Виявилося, гроші зберігаються в будівельних мішках у приміщенні великого гаража на околиці міста. Чекають передачі на зберігання в місцеве відділення комерційного банку. Поки ж два співробітники «Фантома» охороняють дрібні гроші, сидячи на лавочці в тіні дерева на околиці Маріуполя.
На КПВВ в Гнутовому, що під Маріуполем, дивує невелика кількість транспорту: в обидві сторони з десяток машин. «Зазвичай значно більше, — невдоволено каже Іванович. — Мало їдуть, значить, з того боку можуть готувати щось погане». — «А ваші можуть не ночувати на КП?» — запитую я, знаючи, що цей пункт, по суті, передова. «Формально, так, але на ділі як ти собі це уявляєш? Їмо з прикордонниками з одного казана (на всіх КПВВ фантомівці домовилися з колегами, що перші допомагатимуть продуктами, а другі — готуватимуть на всіх), але із закриттям пункту о 18-00 ми махаємо рукою і їдемо? Це неправильно», — резюмує Іванович і пильно дивиться на мене.
Волноваха
Шляхом назад із Маріуполя в Слов'янськ я заїжджаю в це місто для знайомства з місцевими фантомівцями і їхньою роботою на КПВВ біля селища Бугас. Саме тут 13 січня цього року потрапив під обстріл із «Градів» рейсовий автобус з мирними жителями. Черга з боку окупованих територій сягає декількох кілометрів. Сонце пече нещадно. Чи правильніше сказати смажить. Фіскали, одягнені у бронежилети, з автоматами і БК від спеки потерпають більше за інших. Прикордонники здебільшого не обтяжують себе захистом і одягнені у футболки.
Фантомівець Окунь рекомендує наслідувати його приклад — випивати склянку води кожні 10—15 хвилин, і простягає мені пластиковий стаканчик. Я співчуваю йому і розумію, що за такої спеки з таким позивним йому без води ніяк. Холодильника в приміщенні «Фантома» немає, тому ми беремо воду з аналогічного контейнера ГПС, де є кондиціонер, — вона хоч трохи прохолодніша. Зі стаканчиками в руках сідаємо на лавочку в тіні. «Там, де ти сидиш, повинні бути бурі розводи, — каже Окунь. — Це кров, одна жінка з черги пішла в «зеленку» з потреби і потрапила на розтяжку. Тут їй надавали допомогу. Відбулася пораненнями руки і обох ніг». Я дивлюся на знебарвлені сонцем потоки крові, проводжу по лавочці долонею. Думаю, ще тиждень — і вони зникнуть назавжди.
Вантажі і долі
Час обіду. Мені дають кружку і ложку, і ми з Сержем йдемо в розташування прикордонників за колишнім постом ДАІ. Серж знайомить мене із наймайстернішим кухарем. Той усміхається і наливає з польової кухні в одноразові тарілки борщ. Їдальнею служить брезентовий намет, в якому стоїть телевізор. За першою стравою подають кашу з м'ясом і компот. Без вишуканих страв, але все смачно. Сержа викликають по рації, і він поспішає повернутися до роботи.
Під'їжджає «Газель». За кермом — жінка за 50, поруч чоловік. Серж просить відкрити фургон, бачить багажне відділення, під зав’язку набите різними пожитками, просить припаркуватися на узбіччі і витягти весь вміст на вулицю. Під час вивантаження речей я розмовляю з власницею «Газелі» Галиною. Вона з чоловіком із селища шахти «Жовтневий рудник», що поблизу Донецького аеропорту. Їдуть до Києва, там вже знайшла житло їхня старша дочка з чоловіком. Поки що житимуть з ними. Молодша дочка, яка працює в благодійному фонді Ріната Ахметова, залишилася в Донецьку. Перспектив, каже, жодних плюс регулярні вечірні обстріли ополченцями їх багатоквартирного будинку. У будинку залишилася одна сім'я зі ста, всі роз'їхалися. Тим, хто позбувся житла, місцева влада пропонує ліжко-місце в Донецьку. «Людина позбулася квартири, а їй пропонують койку?» — дивується Галина.
Біля контейнера «Фантома» відчуваємо неприємний запах. Мимоволі кривлюсь. «Це Ford Transit з бичками, — пояснює Яскравий. — Машина стоїть в «ямі» — місцевому відстійнику, за 40 метрів від нас. Коли п'ять днів тому затримали вантаж, риба була морожена, але вже давно... розморозилася». Коли вітер віє у бік контейнера «Фантома», доводиться закривати двері — бички смердять нестерпно. У «Форді» настіж відчинені вантажні двері, і вітер розносить сморід усією околицею.
Сірий, старший у Волновасі, привозить до місця проживання загону. Це триповерховий салон краси. Без персоналу, зрозуміло. Умови дуже хороші, і всім шкода, що скоро доведеться виїжджати: КПВВ переносять з-під Бугаса ближче до лінії розмежування, в Новотроїцьке, і фантомівцям новим місцем дислокації призначають порожню будівлю дитячого інтернату. Завтра Сірий зі своїм заступником Гуцулом туди поїде. Увечері всі вільні від служби співробітники збираються за спільним столом на першому поверсі. Обов'язок днювального — приготування вечерю для всіх. Ми один за одним підходимо до великого дека і набираємо, хто скільки хоче. Потім сідаємо за стіл, і трапеза починається. Така місцева традиція.
Вранці їдемо оглянути майбутнє місце проживання загону в Новотроїцькому. У триповерхову будівлю колишнього інтернату для сиріт і дітей з неблагополучних сімей поселять прикордонників (другий і третій поверхи) і «Фантом» із мобільною групою (на першому). Нині частину будівлі займають співробітники МВС. Усередині порожньо і незатишно. У деяких місцях стіни і стеля зяють обсипаною штукатуркою. Гарячої води немає, туалети типу нужник, вікна древні. «Тут взимку, особливо на першому поверсі, дуже холодно було», — доповнює картину директор закладу.
Логістичний центр на кшталт ринку
Наступна зупинка — на місці нового КПВВ, поряд з яким облаштують так званий логістичний центр (їх заплановано два: один тут, другий на «Зайцевому»). По суті, це великий ринок, де реалізовуватимуть продукти, побутову хімію, ліки, а також встановлять банкомати. Для здійснення покупок людям з окупованих територій достатньо буде подолати лише передовий блокпост. Далі шляхом проходження йде логістичний центр, а потім вже — КПВВ. Таким чином, на думку українських чиновників, завдяки роботі цих центрів зменшиться незаконна торгівля, оскільки товари стануть доступнішими, і будуть розвантажені пункти в'їзду-виїзду, що суттєво зменшить черги.
Крім того, пропускна здатність нових КПВВ буде вищою за рахунок збільшення смуг руху. Це все, звичайно, добре. Але є й ложка дьогтю — близькість лінії розмежування (2,5—3 км від центру), що додає скепсису цій ідеї. Чиновники обіцяють встановлення захисних споруд, але поки що їх немає.
Ми заїжджаємо на Бугас. Тут затримали громадянина Тунісу, який перевозив 56 блоків сигарет. Він виїжджав на майже порожній машині, що велика рідкість, і цей факт зацікавив фіскалів. Почали ретельно перевіряти. За спинкою заднього сидіння знайшли два тайника. Власник одразу ж запропонував вирішити проблему. Зі слів співробітників «Фантома», якщо людям слов'янської зовнішності, яких ловиш на незаконних перевезеннях, кажеш, що відкупитися не вдасться і все буде за законом, вони розуміють одразу. Східні люди взагалі до останнього не вірять, що не можна «вирішити питання».
Змога легкого заробітку робить заповзятливими людей різного віку. За розповідями фантомівців, надокучив один дідок на «Запорожці», став часто їздити. І начебто завжди у нього все в порядку, але професійне чуття спрацювало: від заднього сидіння власник залишив одну обшивку, а внутрішність витягнув і замінив десятком дволітрових пляшок із пивом. Що сказати, наша людина, мастак!
Далі буде…
Суспільство
В Одесі затримання лідерів осередків «Правого сектора» і «Автомайдану» призвело до бійок
В Одесі біля будівлі Приморського суду, де знаходяться затримані лідери місцевих «Правого сектора» і «Автомайдану», відбуваються бійки.
Як повідомляють очевидці в соціальних мережах, сталася бійка між активістами, які протестують проти затримання Сергія Стерненка та Євгена Резвушкіна, і бійцями Національної гвардії та співробітниками МВС.
Раніше повідомлялося, що в Одесі затримано лідера місцевого «Правого сектора» Сергія Стерненка і голову місцевого «Автомайдану» Євгена Резвушкіна.
В Одесі затримання лідерів осередків «Правого сектора» і «Автомайдану» призвело до бійок
В Одесі біля будівлі Приморського суду, де знаходяться затримані лідери місцевих «Правого сектора» і «Автомайдану», відбуваються бійки.
Як повідомляють очевидці в соціальних мережах, сталася бійка між активістами, які протестують проти затримання Сергія Стерненка та Євгена Резвушкіна, і бійцями Національної гвардії та співробітниками МВС.
Раніше повідомлялося, що в Одесі затримано лідера місцевого «Правого сектора» Сергія Стерненка і голову місцевого «Автомайдану» Євгена Резвушкіна.
Події
В Одеській області майор міліції попався на хабарі
Служба безпеки України затримала дільничного інспектора одного з відділень Комінтернівського райвідділу міліції в Одеській області при отриманні хабара. Про це інформує прес-служба СБУ.
Як повідомляється, майор міліції вимагав п'ятсот доларів за непритягнення до кримінальної відповідальності осіб, які перебувають у розшуку за ухилення від мобілізації.
Наразі відкрито кримінальне провадження за ст. 368 (одержання неправомірної вигоди) Кримінального кодексу України.
В Одеській області майор міліції попався на хабарі
Служба безпеки України затримала дільничного інспектора одного з відділень Комінтернівського райвідділу міліції в Одеській області при отриманні хабара. Про це інформує прес-служба СБУ.
Як повідомляється, майор міліції вимагав п'ятсот доларів за непритягнення до кримінальної відповідальності осіб, які перебувають у розшуку за ухилення від мобілізації.
Наразі відкрито кримінальне провадження за ст. 368 (одержання неправомірної вигоди) Кримінального кодексу України.
Події
На вокзалі у Києві затримали військового з партією боєприпасів
Сьогодні у Києві співробітники СБУ спільно з міліцією на залізничному вокзалі затримали військовослужбовця, який незаконно перевозив зброю та боєприпаси із зони АТО. Про це інформує прес-служба СБУ.
Як повідомляється, в ході огляду речей затриманого було вилучено три гранати «Ф-1», три гранати «РГД-5», шість запалів до гранат, вісім великокаліберних патронів до кулемета, саморобну тротилову шашку.
Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України.
На вокзалі у Києві затримали військового з партією боєприпасів
Сьогодні у Києві співробітники СБУ спільно з міліцією на залізничному вокзалі затримали військовослужбовця, який незаконно перевозив зброю та боєприпаси із зони АТО. Про це інформує прес-служба СБУ.
Як повідомляється, в ході огляду речей затриманого було вилучено три гранати «Ф-1», три гранати «РГД-5», шість запалів до гранат, вісім великокаліберних патронів до кулемета, саморобну тротилову шашку.
Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-0,9508650302887-/
/-pc-/
Top