Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
08 Червня 2015
8 Червня
Блог:
Думки09:00
Політика
Олександра Кужель
У сфері охорони здоров'я навіть натяку на реформи немає
У разі переформатування уряду у вересні 2015 року, попрощатися варто з міністрами-іноземцями. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловила народний депутат від фракції «Батьківщина» Олександра Кужель.
«Міністри-іноземці не справдили тієї високої довіри, яку їм виявили. Жодної критики не витримує робота голови МОЗ Олександра Квіташвілі. У сфері охорони здоров'я навіть натяку на реформи немає. А Айварас Абромавичус? Міністр, який навіть не розуміє мови офіційного діловодства!» — сказала Кужель.
За словами народного депутата, при формуванні майбутнього уряду, в команду потрібно набирати професіоналів, які добре знаються на менталітеті країни і готові боротися з корупцією.
Блог:
Думки11:11
Політика
Олесь Доній
В Україні триває посилення олігархічного режиму
Захід вже розібрався, що собою являє нинішня влада в Україні, й не має більше жодних надій на економічну реформу. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політик Олесь Доній.
За його словами, нині процес євроінтеграції України притримують. Західні країни намагаються відкупитися від України, надаючи кредитні кошти. Та водночас, на думку політика, Захід зацікавлений у тому, щоб Росія «застрягла» в Україні, «як в болоті».
«Нас може чекати доля сірої буферної зони з постійною турбулентністю і очікуванням, коли в українців з'являться внутрішні сили на демократизацію, а поки що в нас лише посилюється олігархічний режим», — сказав Доній.
Блог:
Думки11:58
За кордоном
Тарас Чорновіл
Саміт G-7 не матиме для України прямих наслідків
Військовий конфлікт на сході України — другорядне питання в порядку денному саміту G-7, який проходить у Німеччині. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив незалежний експерт-міжнародник Тарас Чорновіл.
«Саміт G-7 — це напрацювання спільної позиції могутніх демократичних країн світу з ключових питань світового порядку денного. Варто розуміти, що Україна не буде центральним пунктом на цьому саміті. На ньому вирішують глобальні проблеми світу: кліматичні зміни, права жінок на різних континентах тощо. А ситуація на сході України — на межі глобальної проблеми», — каже пан Чорновіл.
За словами експерта, прямих наслідків Саміт для України не передбачає.«Що ж до непрямих (наслідків, — ред.), то вони, безумовно, будуть. Перший, очевидно, країни G-7 напрацюють спільну позицію щодо заклику продовжити санкції проти Росії, як покарання за агресію Кремля на Донбасі. Найпевніше, буде сформульовано чіткі пояснення, чому не можна знімати санкції з Росії. І думаю, що будуть звучати заклики до посилення санкцій, — припускає міжнародник. Другий, лідери країн G-7 обговорять питання посилення нашої безпеки. Але, навряд чи, буде рішення щодо надання Україні летальної зброї. Найпевніше, напрацюють план: якщо Росія посилює агресію стосовно України, то впливові країни надають нам те-то і те-то».
Тарас Чорновіл не унеможливлює того, що в Німеччині обговорять і питання українських боргів.
«Не думаю, що нам спишуть борги, але на реструктуризацію ми таки можемо розраховувати», — наголосив він.
Публікації13:20
Політика
Донбас відпускають у вільне плавання?
Вже рік на сході країни точаться військові дії. І з кожним днем, на жаль, окупований Донбас й дедалі віддаляється від мирної України. Прірва нерозуміння поглиблюється і розширюється. Чи вдасться інтегрувати Донбас назад в Україну, коли і на яких умовах? Щодо цього думки політиків та експертів не збігаються.
«Ракова пухлина» на тілі України
За останні два-три місяці позиція керівництва країни стосовно Донбасу змінилася. Емоції і територіальний «ура-патріотизм» відійшли на другий план. Відтепер все частіше і голосніше говорять про те, що окуповані території Донецької та Луганської областей потрібно ізолювати. Донбас охрестили «раковою пухлиною» на тілі країни. «Президент України вважає, що ракову пухлину треба блокувати. Практику голови Луганської військово-цивільної адміністрації пана Москаля, який заборонив будь-яке пересування транспорту з окупованої території, визнано правильною, її потрібно поширити й на територію Донецької області, — заявив нещодавно з парламентської трибуни голова пропрезидентської фракції «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді Юрій Луценко. — Логіка проста: або Росія виводить терористичні групи і техніку, або ми тимчасово тримаємо блокаду на внутрішній лінії розмежування».
Це виступ справив фурор у залі головного законодавчого органу країни. Луценко озвучив те, про що багато говорили кулуарно, але не наважувалися сказати вголос. «Адже рішення вкрай непопулярне. Звичайно, це ще не здавання територій, але певний крок назад і відмова від мінських домовленостей. Нині цей варіант розвитку подій тестується серед української громадськості та світової спільноти», — розповів АСН народний депутат Ігор Попов.
На тестування громадськістю цього ізоляційного сценарію дали лише день. І вже 4 червня 2015 року Президент Петро Порошенко узверненні до Верховної Ради заявив, що готовий до залізної завіси із Донбасом. «Ми прагнемо і готові хоч сьогодні відновити всі економічні зв'язки з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, зняти всі внутрішні бар'єри і обмеження для людей і товарів, але за умови, що Україна відновить контроль над зовнішнім кордоном, — безапеляційно заявив Президент. — Утримувати і дотувати вбивць і бойовиків, допомагати триматися на плаву бандитам Київ не буде». Крапка.
Референдум без волевиявлення
Запитаєте, як тоді особливий статус Донбасу, який зафіксовано в Мінських угодах-2? Невже на нього вирішили заплющити очі? Ні, від особливого статусу ніхто не відмовляється. От тільки не можуть сформулювати його. Тому влада рішення про надання особливого статусу окремим регіонам Донецької та Луганської областей і відповідальність за нього вирішила перекласти на плечі пересічних українців. Активно зондується ідея в жовтні 2015 року провести референдум щодо статусу Донбасу. І її знову озвучує парламентський «рупор» Президента Юрій Луценко. «Одне з можливих питань референдуму — це ставлення людей до надання тимчасово окупованим територіям особливого статусу. Люди повинні ухвалити рішення — або заплатити десятки тисяч життів наших солдатів за звільнення, наприклад Донбасу, або заблокувати його і лікувати економічними методами», — уточнив Луценко.
Як провести цей референдум, глава пропрезидентської фракції не уточнив. Можливо, з тієї причини, що в країні мінімум бракує нормального закону «Про референдум». «Нам бракує якісного закону. Він хоча й жорсткий, але згідно з ним ініціативу громадян без держави реалізувати неможливо», — заявив експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько.
Ще одна дилема, як проводити референдум, не маючи контролю над 7% території країни. «Допоки не буде контролю над кордоном, будь-який референдум на Донбасі приречений. Росія хоче впхнути нам Донбас, щоб ми їм займалися, а сама хоче контролювати Донбас. Це навіть гірше, ніж ситуація в Придністров'ї», — упевнений історик, професор Станіслав Кульчицький.
Та й дані останнього соціологічного опитування свідчать про те, що українці остаточно не визначилися, яким повинен бути Донбас: тож є лише віддалене уявлення про його статус. «Згідно з даними опитування, проведеного в березні 2015 року: 50% опитаних обрало різні форми існування Донбасу в складі України. З них 12% за звичайні області, 20% — за області з децентралізацією, 18% за автономні території в складі України», — сказав АСН генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.
Дорога додому довжиною в роки
Опитані АСН політики та експерти стверджують, що Донбас можна повернути, але на це потрібні роки, можливо, й десятиліття. Простого сценарію щодо повернення окупованих регіонів немає, без багатоходівки не перебудеться. «У розв’язанні питання Донбасу потрібно зробити три кроки. Спочатку ми повинні забезпечити контроль на кордоні між Україною і Російською Федерацією, а також між Україною й так званими «ЛНР» і «ДНР». Оскільки через цей кордон РФ експортує смерть на нашу територію. Й очевидно, що Україна самотужки не зможе забезпечити контроль на цьому кордоні. Тому ми повинні ставити питання перед нашими світовими партнерами, щоб вони, використовуючи свої інструменти, допомогли нам забезпечити такий контроль: місія ЄС, НАТО», — висловився народний депутат Остап Семерак.
Другий крок, за словами політика, встановлення повного контролю на лінії розмежування. «Через цю лінію повинні бути неможливими переміщення будь-яких автомобілів і вантажів, крім гуманітарних. В інтересах національної безпеки локалізувати зону АТО, але водночас дати змогу громадянам, які проживають на території Донбасу, вільно виїхати звідти і легко соціалізуватися на мирній території України», — наголосив народний депутат.
І хоч би як це банально не звучало, Остап Семерак каже, що третім кроком мають стати зміни в Україні. «Найкращою відповіддю сепаратистам, яку українське суспільство може запропонувати, — успішний розвиток країни. Якщо «ватники» бачитимуть, що на сусідній території Харківської або Дніпропетровській області нормалізується життя, економіка розвивається, то рано чи пізно вони передумають і виїдуть з Донбасу, що своєю чергою, знекровить сепаратистські псевдо-державні утворення», — вважає парламентарій.
Паралельно для зняття соціальної напруги на Донбасі необхідно акумулювати невиплачені через тимчасову окупацію соцвиплати і пенсії. «Українській владі варто акумулювати всі пенсійні виплати жителям Донбасу та Криму. Україна не повинна відмовлятися і від Криму, а дати сигнал: те, що не виплачувалося, — накопичується. І за повернення цих територій під контроль України соцвиплати виплатять, і це буде хорошим соціальним сигналом кримчанам і жителям Донбасу», — говорить АСН глава Комітету економістів України Андрій Новак, пояснюючи, що такий крок заохотить українців залишити окупований Донбас і відверне їх від впливу представників терористичних угруповань на сході країни.
Крім цього, доцільно, за словами глави Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки, народного депутата Лілії Гриневич, ставку зробити і на освітній елемент інтеграції. «Для школярів потрібно зробити краєзнавчі програми обміну між регіонами країни, а для студентів ще й обов'язкові програми обміну з ЄС, — сказала вона. — Проблема Донбасу в тому, що більшість населення Луганської та Донецької областей не бачили, як живуть в європейських країнах, а також ніколи не були в Західній і навіть Центральній Україні.
«Єдиний вектор, куди вони їздили, була Росія. Потрібно розширювати їхній кругозір. Налагоджувати взаєморозуміння між дітьми та молоддю усіх регіонів України», — зазначила народний депутат. Та водночас вона додала, якщо на Донбасі триватиме агресія й окупація, то необхідно буде продукувати довгострокові рішення в освіті. Одним із таких, на її думку, може бути розвиток дистанційного навчання.
Якщо підсумувати всі поради політиків та експертів щодо повернення Донбасу, то в сухому залишку матимемо таке: допоки лапи російського ведмедя топтатимуть донбаський степ, миру в регіоні не буде. І щоб вірус війни не розповзся на інші регіони, окуповані території — хочеш не хочеш — доведеться ізолювати. Але встановлюючи високі паркани і вириваючи рови на кордоні з так званими псевдо-утвореннями «ДНР» і «ЛНР», важливо не кинути напризволяще «останніх патріотів Донбасу». Чесно зізнаємося, їх мало залишилося в Донецькій і Луганській областях, але вони є.
Колосальний тягар відповідальності при сценарії ізоляції лягає на плечі українських дипломатів. Адже їм у такому разі доведеться докласти неймовірних зусиль, щоб недбайливий Донбас не став каменем, що тягнутиме на дно євроінтеграційні та економічні ініціативи України.
Донбас відпускають у вільне плавання?
Вже рік на сході країни точаться військові дії. І з кожним днем, на жаль, окупований Донбас й дедалі віддаляється від мирної України. Прірва нерозуміння поглиблюється і розширюється. Чи вдасться інтегрувати Донбас назад в Україну, коли і на яких умовах? Щодо цього думки політиків та експертів не збігаються.
«Ракова пухлина» на тілі України
За останні два-три місяці позиція керівництва країни стосовно Донбасу змінилася. Емоції і територіальний «ура-патріотизм» відійшли на другий план. Відтепер все частіше і голосніше говорять про те, що окуповані території Донецької та Луганської областей потрібно ізолювати. Донбас охрестили «раковою пухлиною» на тілі країни. «Президент України вважає, що ракову пухлину треба блокувати. Практику голови Луганської військово-цивільної адміністрації пана Москаля, який заборонив будь-яке пересування транспорту з окупованої території, визнано правильною, її потрібно поширити й на територію Донецької області, — заявив нещодавно з парламентської трибуни голова пропрезидентської фракції «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді Юрій Луценко. — Логіка проста: або Росія виводить терористичні групи і техніку, або ми тимчасово тримаємо блокаду на внутрішній лінії розмежування».
Це виступ справив фурор у залі головного законодавчого органу країни. Луценко озвучив те, про що багато говорили кулуарно, але не наважувалися сказати вголос. «Адже рішення вкрай непопулярне. Звичайно, це ще не здавання територій, але певний крок назад і відмова від мінських домовленостей. Нині цей варіант розвитку подій тестується серед української громадськості та світової спільноти», — розповів АСН народний депутат Ігор Попов.
На тестування громадськістю цього ізоляційного сценарію дали лише день. І вже 4 червня 2015 року Президент Петро Порошенко узверненні до Верховної Ради заявив, що готовий до залізної завіси із Донбасом. «Ми прагнемо і готові хоч сьогодні відновити всі економічні зв'язки з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, зняти всі внутрішні бар'єри і обмеження для людей і товарів, але за умови, що Україна відновить контроль над зовнішнім кордоном, — безапеляційно заявив Президент. — Утримувати і дотувати вбивць і бойовиків, допомагати триматися на плаву бандитам Київ не буде». Крапка.
Референдум без волевиявлення
Запитаєте, як тоді особливий статус Донбасу, який зафіксовано в Мінських угодах-2? Невже на нього вирішили заплющити очі? Ні, від особливого статусу ніхто не відмовляється. От тільки не можуть сформулювати його. Тому влада рішення про надання особливого статусу окремим регіонам Донецької та Луганської областей і відповідальність за нього вирішила перекласти на плечі пересічних українців. Активно зондується ідея в жовтні 2015 року провести референдум щодо статусу Донбасу. І її знову озвучує парламентський «рупор» Президента Юрій Луценко. «Одне з можливих питань референдуму — це ставлення людей до надання тимчасово окупованим територіям особливого статусу. Люди повинні ухвалити рішення — або заплатити десятки тисяч життів наших солдатів за звільнення, наприклад Донбасу, або заблокувати його і лікувати економічними методами», — уточнив Луценко.
Як провести цей референдум, глава пропрезидентської фракції не уточнив. Можливо, з тієї причини, що в країні мінімум бракує нормального закону «Про референдум». «Нам бракує якісного закону. Він хоча й жорсткий, але згідно з ним ініціативу громадян без держави реалізувати неможливо», — заявив експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько.
Ще одна дилема, як проводити референдум, не маючи контролю над 7% території країни. «Допоки не буде контролю над кордоном, будь-який референдум на Донбасі приречений. Росія хоче впхнути нам Донбас, щоб ми їм займалися, а сама хоче контролювати Донбас. Це навіть гірше, ніж ситуація в Придністров'ї», — упевнений історик, професор Станіслав Кульчицький.
Та й дані останнього соціологічного опитування свідчать про те, що українці остаточно не визначилися, яким повинен бути Донбас: тож є лише віддалене уявлення про його статус. «Згідно з даними опитування, проведеного в березні 2015 року: 50% опитаних обрало різні форми існування Донбасу в складі України. З них 12% за звичайні області, 20% — за області з децентралізацією, 18% за автономні території в складі України», — сказав АСН генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.
Дорога додому довжиною в роки
Опитані АСН політики та експерти стверджують, що Донбас можна повернути, але на це потрібні роки, можливо, й десятиліття. Простого сценарію щодо повернення окупованих регіонів немає, без багатоходівки не перебудеться. «У розв’язанні питання Донбасу потрібно зробити три кроки. Спочатку ми повинні забезпечити контроль на кордоні між Україною і Російською Федерацією, а також між Україною й так званими «ЛНР» і «ДНР». Оскільки через цей кордон РФ експортує смерть на нашу територію. Й очевидно, що Україна самотужки не зможе забезпечити контроль на цьому кордоні. Тому ми повинні ставити питання перед нашими світовими партнерами, щоб вони, використовуючи свої інструменти, допомогли нам забезпечити такий контроль: місія ЄС, НАТО», — висловився народний депутат Остап Семерак.
Другий крок, за словами політика, встановлення повного контролю на лінії розмежування. «Через цю лінію повинні бути неможливими переміщення будь-яких автомобілів і вантажів, крім гуманітарних. В інтересах національної безпеки локалізувати зону АТО, але водночас дати змогу громадянам, які проживають на території Донбасу, вільно виїхати звідти і легко соціалізуватися на мирній території України», — наголосив народний депутат.
І хоч би як це банально не звучало, Остап Семерак каже, що третім кроком мають стати зміни в Україні. «Найкращою відповіддю сепаратистам, яку українське суспільство може запропонувати, — успішний розвиток країни. Якщо «ватники» бачитимуть, що на сусідній території Харківської або Дніпропетровській області нормалізується життя, економіка розвивається, то рано чи пізно вони передумають і виїдуть з Донбасу, що своєю чергою, знекровить сепаратистські псевдо-державні утворення», — вважає парламентарій.
Паралельно для зняття соціальної напруги на Донбасі необхідно акумулювати невиплачені через тимчасову окупацію соцвиплати і пенсії. «Українській владі варто акумулювати всі пенсійні виплати жителям Донбасу та Криму. Україна не повинна відмовлятися і від Криму, а дати сигнал: те, що не виплачувалося, — накопичується. І за повернення цих територій під контроль України соцвиплати виплатять, і це буде хорошим соціальним сигналом кримчанам і жителям Донбасу», — говорить АСН глава Комітету економістів України Андрій Новак, пояснюючи, що такий крок заохотить українців залишити окупований Донбас і відверне їх від впливу представників терористичних угруповань на сході країни.
Крім цього, доцільно, за словами глави Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки, народного депутата Лілії Гриневич, ставку зробити і на освітній елемент інтеграції. «Для школярів потрібно зробити краєзнавчі програми обміну між регіонами країни, а для студентів ще й обов'язкові програми обміну з ЄС, — сказала вона. — Проблема Донбасу в тому, що більшість населення Луганської та Донецької областей не бачили, як живуть в європейських країнах, а також ніколи не були в Західній і навіть Центральній Україні.
«Єдиний вектор, куди вони їздили, була Росія. Потрібно розширювати їхній кругозір. Налагоджувати взаєморозуміння між дітьми та молоддю усіх регіонів України», — зазначила народний депутат. Та водночас вона додала, якщо на Донбасі триватиме агресія й окупація, то необхідно буде продукувати довгострокові рішення в освіті. Одним із таких, на її думку, може бути розвиток дистанційного навчання.
Якщо підсумувати всі поради політиків та експертів щодо повернення Донбасу, то в сухому залишку матимемо таке: допоки лапи російського ведмедя топтатимуть донбаський степ, миру в регіоні не буде. І щоб вірус війни не розповзся на інші регіони, окуповані території — хочеш не хочеш — доведеться ізолювати. Але встановлюючи високі паркани і вириваючи рови на кордоні з так званими псевдо-утвореннями «ДНР» і «ЛНР», важливо не кинути напризволяще «останніх патріотів Донбасу». Чесно зізнаємося, їх мало залишилося в Донецькій і Луганській областях, але вони є.
Колосальний тягар відповідальності при сценарії ізоляції лягає на плечі українських дипломатів. Адже їм у такому разі доведеться докласти неймовірних зусиль, щоб недбайливий Донбас не став каменем, що тягнутиме на дно євроінтеграційні та економічні ініціативи України.
Публікації13:21
Економіка
Про тарифи, пані Яресько і міжнародний аудит
Хто відслідковує тему тарифів на житлово-комунальні послуги (а вона зачіпає за живе усіх 43 мільйони українців, за винятком хіба що купки багатіїв, яким море по коліна за будь-якої політичної погоди, і так само будь-який розмір тарифів не має аніякісінького значення), останніми днями не міг не надихнутися новими подіями. Нагадаємо, перша з них датована 4 червня: саме у четвер Президент Петро Порошенко під час виступу зі щорічним зверненням до Верховної Ради «Про внутрішнє і зовнішнє становище України» пообіцяв внести на розгляд парламенту законопроект, яким передбачено «повне розкриття інформації щодо формування тарифів». Друга варта уваги подія сталася наступного дня, тобто у п’ятницю (5 червня), коли Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк теж учергове перейнявся цією проблемою, заявивши, що обґрунтованість тарифів на газ для населення перевірять міжнародні аудитори. І нарешті третя новина, датована неділею, 7 червня: міністр фінансів Наталія Яресько вважає, що «ціна на газ має бути ринковою як для підприємств, так і для населення». На її тверде переконання, «газ є газ, а одна з головних проблем українців – у тому, що вони помилково вважають, що український газ повинен менше коштувати». Головний фінансист України порівняла газ із зерном: мовляв, хіба українське зерно коштує дешевше, аніж заморське?
Де в Конституції про ринкову ціну?
Але таке порівняння з зерном, відразу похопилися експерти, якось не дуже доречне. А як на мене, якщо пані Яресько подобається зерно, то хай буде зерно. Звісно, якщо його везуть на експорт, то й ціна має бути відповідною. А якщо скосили збіжжя на своєму полі, змолотили своїм комбайном, то хіба можна дерти за нього з людей, які біля отого поля ходили, свою працю в нього вкладали, втридорога (уп’ятеро чи й удесятеро дорожче)? Те саме стосується, скажімо, наших яблук: чудові он вирощують на Вінниччині, роз’їжджаються не тільки Україною. Але хіба всередині країни ці яблука мають коштувати стільки ж, скільки й у разі експортного варіанту? Що мусить бути різниця в ціні, очевидно навіть для нефахівців: навіть якщо не зачіпати економічних розкладок, передусім зрозуміло, що абсолютно різні видатки на їхнє транспортування. То чому, скажіть на милість, український газ повинен для нас коштувати стільки ж, як і імпортований? Знову ж таки, видатки на транспортування різні (можна перерахувати ще чимало чинників, але суті це не змінює).
Чи тільки тому, що нинішній уряд вирішив за будь-яку ціну (а люди в соцмережах усе частіше називають цю ціну геноцидом власного народу) підняти тарифи на користь – ні, навіть не країни загалом! – окремих зацікавлених можновладців?! А що це йде врозріз із положеннями Конституції, схоже, у наших владних кабінетах нікого не хвилює. Так, Вадим Д. в обговоренні на «Фейсбуці» позиції міністра фінансів наводить статтю 13 Основного закону: «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству». І при цьому логічно запитує, а де тут йдеться про ринкову ціну?!
На висновки комісії ніхто не зважає
Коли з квітня шалено зросли тарифи (передусім золотим для людей став газ і все, де є «газова складова»), громадськість стала наполягати на створенні Тимчасової слідчої комісії ВР, яка б вивела непрозорі тарифи на чисту воду, про що «Аналітична служба новин» своїм читачам розповідала. Проте створили тоді не ТСК, а – на виконання протокольного доручення голови парламенту пана Гройсмана – робочої групи з тарифоутворення. До її складу увійшли народні депутати з двох парламентських комітетів: з питань будівництва, містобудування і ЖКГ та соціальної політики. Людям дуже хотілося сподіватися, що діяльність цієї робочої групи принесе бодай якусь користь. Проте експерти скептично зазначали: різноманітних тимчасових слідчих комісій і робочих груп у парламенті було створено десятки, якщо не сотні, проте великого позитиву від їхньої діяльності пригадати особливо не вдається, тож навряд чи варто сподіватися на позитив від роботи цієї групи.
Впевненість у тому, що підсумком діяльності цієї робочої групи буде зниження тарифів, висловлювала хіба що глава фракції партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко, яка водночас закликала ліквідувати НАК «Нафтогаз України» й повернути державі «вкрадені за часів Януковича газові родовища». Мовляв, це пришвидшить і полегшить розв’язання проблеми. Та поки що – попри те, що робоча група завершила свою діяльність і висновки її тільки підтвердили те, що люди й так знають, – тарифний «віз» з місця зрушувати не збирається. До речі, з узагальненими висновками робочої групи відразу можна було ознайомитись у ФБ на сторінці народного депутата Сергія Капліна. Перший – і найосновніший: норми використання тепла при розрахунках тарифів завищенні в окремих випадках у 3–5 разів. Окрім того, за словами Сергія Капліна, «група підкреслює існування корупційної складової при нарахуванні тарифів», а також «заявляє про серйозні корупційні зловживання (а тепер увага!) у питаннях використання газу українського видобування, що призначений для потреб населення». І щойно ця робоча група завершила аналіз тарифоутворення, як звіт про її діяльність ліг на робочий стіл двом людям: голові Верховної Ради Володимиру Гройсману і Прем’єр-міністру Арсенію Яценюку.
І що ми маємо у результаті? Депутати зазначили, що підвищення тарифів на газ і опалення для населення (а значить, і решта тарифів, бо всі вони «підросли» через газову складову) було необґрунтованим. Про що це свідчить? Що люди, які займаються у нашій країні тарифоутворенням, щонайменше мають проблеми із професійним рівнем. Логічно було б призначити тепер службове розслідування – і покарати тих, хто (несвідомо чи спеціально) допустив помилку, яка надто дорого коштуватиме для народу. Більше того, у звіті депутатської робочої групи є рекомендація для Національної комісії з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг «невідкладно переглянути ціни/тарифи на природний газ і комунальні послуги (теплопостачання, централізоване опалення), враховуючи уточнені показники балансу надходження і розподілу природного газу в Україні на 2015 рік». Думаєте, хтось прислухався?
Тобто, з одного боку, представники двох парламентських комісій, проаналізувавши всі складники тарифів, на всю країну заявили, що вони завищені щонайменше утричі, а то й уп’ятеро, а з іншого – міністр фінансів Наталія Яресько (теж на всю країну) заявляє, що українцям не варто навіть сподіватися на зниження тарифів. Мовляв, а не діждетеся! Таке враження, що парламентська робоча група була створена тільки для того, щоб відволікти увагу людей від їхніх тарифних проблем: мовляв, нехай навіть на рівні парламенту погаласують, пару спустять – а нам своє робить. Хтось може мені пояснити, якими адекватним словом таке називається?!
Заради чиїх красивих очей працюватимуть аудитори?
А тим часом на підвищення вартості електроенергії люди вже «зреагували»: в Києві почали фіксувати неплатежі. А це ж, за словами президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, «тільки перший етап підвищення тарифу на електрику, яких усього заплановано п'ять. У результаті тариф загалом підвищиться в чотири рази». І проблема з неплатежами, прогнозує аналітик, буде тільки наростати, оскільки середня зарплата в Києві, та й в Україні, на відміну від тарифів, не збільшується, а навпаки – впала. Експерти стверджують, що неплатежі торкнуться не тільки електроенергії, і не сплачуватимуть вчасно не лише кияни.
Що проблем тут – вагон і візок на доважок, у соцмережі пише Наталя Ушакова: «Хіба тільки світло подорожчало? Он газ – у 7 разів! Всім, у кого колонки, плита (у моєму випадку), нараховують великі заборгованості. У мене лічильник, тож показники повинні братися за лічильником. Їх може записувати у свою відомість перевіряючий, але його запис повинен завірити своїм підписом споживач. Але в газконторах проставляють ті розрахунки, які їм вигідні, беручи цифри зі стелі, а потім нараховують захмарні заборгованості…» І це ще не все. «За борги відключають світло, – додає Тетяна Однорог, – живий приклад: ходять кожні 2 місяці звіряють, а потім відключають на щитку у під’їзді. А коли оплатиш, мусиш їх впрошувати, щоб підключили знову. І здогадайтеся з першого разу, хто вигадав такі санкції…» (це камінь у город Ріната Ахметова, – авт.). Тож цілком зрозуміле хвилювання Людмили Горячевої (теж ФБ). «Ще не вечер – буде ще й не таке, – зазначає пані Людмила. – Та я не можу зрозуміти одного: чому всі страждають мовчки?»
Та поки люди «страждають мовчки» або, у кращому разі, випускають пару на «Фейсбуці», уряд всіма правдами й неправдами намагається відстояти підвищені тарифи, всіляко їх обгрунтовуючи. Чи не тому пан Яценюк, чи то пак, Національна комісія регулювання електроенергетики і комунальних послуг, не повіривши висновкам парламентської робочої групи, звернулася по допомогу до міжнародних аудиторів? А що, нехай ще й вони перевірять наші тарифи! Тож НКРЕКП, мабуть, образившись на депутатів, які розгледіли, що тарифи створені непрозоро, та ще й завищені, 2 червня теж створила робочу групу для перевірки тарифів на природний газ для населення. І ввійшли у цю робочу групу представники чотирьох великих міжнародних аудиторських компаній: Deloitte, Pricewaterhouse Coopers, Ernst & Young і KPMG. Враховуючи той факт, що фахівці такого рівня не можуть працювати за красиві очі, хотілося б отримати відповідь на одне-єдине запитання: за чиї кошти проводитимуть цей міжнародний аудит?
На тлі ігрищ, які відбуваються довкола тарифної проблеми, чомусь не віриться, що президентський законопроект – про оте повне розкриття інформації щодо формування тарифів, – навіть якщо в цьому документі будуть прописані прозорі правила гри у сфері тарифоутворення і його ухвалять, здатен змінити ситуацію з тарифами, перевівши їхнє формування у прозоре русло. Як не віриться і в те, що справжнє завдання міжнародних аудиторів (для яких, до речі, всю документацію щодо тарифів потрібно перекласти англійською, а це – теж додаткові витрати, і не маленькі) – проаналізувати їхню обґрунтованість і подбати про прозорість. Свої он уже проаналізували – і показали всі недоліки й прорахунки… Та кому вони потрібні?
І наостанок. Вчора – перш ніж сісти до комп’ютера – цілий день надихалася темою тарифів. І ось чому. Неділя. В хаті багато роботи: щось прибрати, щось помити, випрати… З 1 травня набагато дорожче коштує прання – бо саме з травня (навздогін за газом і теплом) піднялася в ціні холодна вода й водовідведення. З 1 червня вливатиметься в копієчку прийняти душ і помити посуд – за компанію з рештою тарифів піднявся і тариф на гарячу воду. Подумки прокручую «аргументи» високопосадовців на користь таких дій – і тихо скаженію. Упродовж дня користувалася водою з гарячого крана разів з десять-п'ятнадцять – і жодного разу (!!!) не вмикала додатково холодний, бо з гарячого текла не гаряча вода, як мусить бути, а літепло. Тож через це у мене запитання до пана Яценюка, пані Яресько і всієї компанії, яка обстоює високі тарифи: чому за воду, температура якої не перевищує 36 градусів, ми повинні платити європейську ціну гарячої води?!
Блог:
Думки13:58
За кордоном
Павло Жовніренко
На Заході немає особливої довіри до України
Робочий візит прем'єра Арсенія Яценюка і міністра фінансів Наталії Яресько до США, де вони проведуть переговори з МВФ і зустрінуться з американськими конгресменами, не дасть жодного результату. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив політолог, голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко.
«Візит - це продовження фінансового сприяння США і МВФ, чим він закінчиться, я не знаю. В принципі, особливого задоволення з того боку немає, особливої довіри поки що теж немає. А все тому, що розмови про реформи були, є, але поки реального результату вони теж не бачать. Боротьби з корупцією теж поки немає. Я не очікую великих результатів», - розповів Жовніренко.
Політолог зазначив, що кошти недоцільно отримувати, тому що, як показує досвід, гроші йдуть не туди, куди потрібно. Отримувати їх можна тільки тоді, коли в Україні буде розпочато реальний процес реформ, коли буде контроль суспільства за витратами коштів, які країна отримує від міжнародних позичальників.
«Треба було б їх направляти - на розвиток економіки, її індустріалізацію, щоб люди отримували робочі місця. А гроші йдуть не на розвиток, а на проїдання. Кількість візитів не свідчить про розвиток відносин. Про розвиток відносин свідчать результати візитів. Я поки результатів не бачу», - розповів експерт.
Блог:
Думки14:53
Політика
Юрій Луценко
У найближчий місяць будуть звільнені кілька міністрів
Кадрові ротації в уряді Арсенія Яценюка можуть відбутися в найближчий місяць. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив лідер фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко.
«Президент говорив, що у вересні можливе переформатування Кабміну, але я не виключаю, що вже в найближчий місяць міністерських портфелів позбудуться кілька міністрів», - заявив Луценко, але відмовився назвати прізвища цих «щасливчиків».
Водночас народний депутат натякнув, що прем'єр-міністр Арсеній Яценюк може залишитися головою уряду.
«Ніхто ж не говорив про зміну прем'єра. Йшлося про кадрові ротації в Кабміні», - підкреслив Юрій Луценко.
Фото17:59
Суспільство
Порошенко нагородив міліціонерів
Сьогодні, 8 червня, Петро Порошенко нагородив співробітників міліції і нацгвардійців, які брали участь у антитерористичній операції на сході країни.
У присутності переповненого залу людей в погонах Президент подякував хлопцям за службу, уточнивши, що вони - «перший заслін нашої незалежної держави». «А іноді ціна такого захисту - ваше життя», - сказав Порошенко.
Саме такою ціною виконав свій обов'язок лейтенант Богдан Завада - командир роти спецпризначення, який загинув під час бою біля Маринівки в Донецькій області в липні минулого року.
«В історію Національної гвардії назавжди увійде його подвиг. Це справжній командир, який на блокпосту сам прикрив відхід і перегрупування підлеглих, стримавши натиск близько сотні бойовиків і чотирьох БТРів», - сказав Президент і передав «золоту зірку» батькам загиблого героя і його дружині.
Богдану Заваді присвоєно звання Героя України посмертно.
За словами Президента, з початку проведення АТО на Донбасі загинули 112 співробітників міністерства внутрішніх справ і 154 військовослужбовців Національної гвардії.
Порошенко нагородив міліціонерів
Сьогодні, 8 червня, Петро Порошенко нагородив співробітників міліції і нацгвардійців, які брали участь у антитерористичній операції на сході країни.
У присутності переповненого залу людей в погонах Президент подякував хлопцям за службу, уточнивши, що вони - «перший заслін нашої незалежної держави». «А іноді ціна такого захисту - ваше життя», - сказав Порошенко.
Саме такою ціною виконав свій обов'язок лейтенант Богдан Завада - командир роти спецпризначення, який загинув під час бою біля Маринівки в Донецькій області в липні минулого року.
«В історію Національної гвардії назавжди увійде його подвиг. Це справжній командир, який на блокпосту сам прикрив відхід і перегрупування підлеглих, стримавши натиск близько сотні бойовиків і чотирьох БТРів», - сказав Президент і передав «золоту зірку» батькам загиблого героя і його дружині.
Богдану Заваді присвоєно звання Героя України посмертно.
За словами Президента, з початку проведення АТО на Донбасі загинули 112 співробітників міністерства внутрішніх справ і 154 військовослужбовців Національної гвардії.
Публікації19:13
Політика
Новий вид піару: Кручу-кручу, педалі кручу
Як мода ходить по колу, так і в українському парламенті щороку порушується тема одного і того ж велосипеда. А саме - велосипеда народного депутата від фракції «Блок Петра Порошенка», «ударівця» Єгора Фірсова.
Велосипедна «фішка»
У багатьох народних депутатів є своя родзинка. Приміром, колишні комбати продовжують ходити в парламент у камуфляжі, дружина глави пропрезидентської фракції «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді Ірина Луценко хизується дизайнерськими сумочками (за підрахунками колег, парламентарій має колекцію модних аксесуарів вартістю в понад мільйон грн. - Авт.), «фронтовик» Антон Геращенко, хоч вже і не є радником глави МВС Арсена Авакова, продовжує активно інформувати представників ЗМІ про нововведення в правоохоронній системі, гучні кримінальні справи. «Фішкою» народного депутата від «Блоку Петра Порошенка», донеччанина Єгора Фірсова є велосипед. Парламентарій в середині травня «випадково» звернув увагу журналістів і колег на те, що їздить у Верховну Раду на велосипеді.
«Хтось прикотив на велосипеді. Нехай цю Раду називають Радою популістів і маргіналів, але це перший парламент незалежної України, в якому легко дихати», - підлив масла у інформаційний вогонь, що розгорається, «ліва рука» екс-голови Дніпропетровської ОДА, народний депутат Борис Філатов. Після такого інтригуючого анонса з тіні вийшов велосипедист Єгор Фірсов. Молодий депутат заявив, що з приходом тепла пересідає на двоколісного друга. Мовляв, дуже зручно: «За 5 хвилин доїжджаєш від Ради до КМДА, в прокуратуру, в МВС - практично в будь-яку точку центру. На машині або пішки довелося б добиратися хвилин 30». Нарікав хіба що на відсутність велопарковки біля парламенту. «Приїхав до Ради, міліціонери дивляться квадратними очима, велопарковок як не було, так і немає. Ще й велик через перехід тягнути доводиться», - скаржився Фірсов.
За розпорядженням спікера Володимира Гройсмана помилку з відсутністю велопарковки виправили. 27 травня нашвидкуруч з підручних засобів (основа - металеві прути і ніжки від поламаних офісних стільців) робочі зварганили велопарковку. Розрахована вона всього лише на п'ять місць - маленький штришок до того, що ідею з велопарковкою перетворюють на піар. Адже у Верховній Раді, станом на 8 червня 2015 року, трудиться 422 народних обранці. Питається, де паркуватимуться інші 417 депутатів, якщо всі пересядуть на велосипеди?
Три причини, чому це піар
Пересічні громадяни велопрогулянки Фірсова до парламенту називають піар-акцією. Ось що пишуть про це виборці в соцмережах. «Хлопці, вже пора не піаритися, а працювати», - волає в соцмережах до совісті народних депутатів Тетяна Крістоферсен.
Більш іронічно прокоментував пост Фірсова з фотографією на велосипеді на тлі парламенту Максим Тиран. «На роликах це все епічніше б виглядало, - пише у соціальній мережі «Фейсбук» Максим Тиран. - Не збагну я, чи то роботу перетворюють на гру, чи то зовсім немає часу після роботи у парку розім'ятися? Або просто показати, що я не такий, як всі інші. Може, просто, щоб ті, хто не любить велосипеди, почувалися некомфортно. Навіть якщо щиро віддаєте перевагу велосипеду, то, швидше за все, так би не афішували це».
У свою чергу Олександр Коваленко каже, що велосипед Фірсова - «дешевий піар після того, як у нього знайшли подарований Ленд Крузер». Справді, соратники народного депутата по коаліції «офф рекордс» зізналися «АСН», що Єгор найчастіше приїжджає до готелю «Київ» на позашляховику, а потім вже демонстративно підкочує до парламенту на велосипеді.
Сам Єгор Фірсов відкидає звинувачення, що велопрогулянки до Верховної Ради - це піар-акція. Депутат каже, мовляв, нехай хто що хоче пліткує, а їздити в парламент на «двоколісному» - його демократичний вибір, а не жага прославитися. Але «Аналітична служба новин», вивчивши та проаналізувавши окремі коментарі Фірсова щодо їзди на велосипеді, запідозрила парламентарія в нещирості.
Судіть самі. Єгор Фірсов зізнався, що добирається на велосипеді до Верховної Ради з лівого берега - знімає квартиру. «Звичайно, в цьому році не дуже зручно, оскільки я переїхав на лівий берег. Тепер їду спочатку на метро, а велосипед залишаю в КМДА або партійному ударівському офісі», - повідомив в одному з інтерв'ю Фірсов. А тепер звернемо увагу на два моменти. Перший - в «Правилах користування метрополітеном» (ст.4.п.1.пп.6) заборонено перевозити «велосипеди для дорослих». Можливо, звичайно, народному депутату ці правила не писані. Другий - офіс «Удару» розташований на вул. Горького, 5А. Пішки звідти до парламенту - хвилин 30. Де логіка? Чи не простіше одразу на велосипеді в Раду?
Ще один показовий момент. Коли 5 червня 2015-го народні депутати заслуховували звіт прем'єр-міністра Арсенія Яценюка в рамках «Години запитань» у парламенті, Єгор Фірсов накидав кола по Площі Конституції, - журналісти знімали чергову програму про демократичного народного депутата, який пересів на велосипед. Не піар це? І це при тому, що «фішку» з велосипедом Фірсов вперше почав застосовувати в липні минулого року, коли в сесійній залі замінив Романа Ванзуряка, призначеного головою Чернівецької ОДА. Єдине, що змінилося з того часу, так це велосипед: у 2014 році їздив на «двоколісному» фірми KHS (вартість від 7000 грн), у 2015 - фірми Bergamont (вартість від 12 тисяч грн).
У світлі всього вище написаного: не вважайте за буркотуху, але невже, коли країну розривають на шматки, коли в Україні де-факто оголошений технічний дефолт, депутати повинні козиряти тим, що приїхали на роботу на велосипеді? Ну, приїхали, - поставте велосипед в кабінеті в Комітетах Ради і йдіть під купол голосувати. Навіщо влаштовувати шоу? Наприклад, прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон не хизується тим, що час від часу їздить на роботу на велосипеді. Без зайвого галасу і пафосу крутить педалі і прем'єр-міністр Австралії Тоні Еббот, прем'єр-міністр Голландії Марк Рютте.
І ще. Дуже кидається в очі убога велопарковка біля Верховної Ради на тлі повної відсутності пандусів біля центрального входу в головний законодавчий орган країни. Але ж комфортні умови потрібно створювати не тільки для «велосипедистів», а й для людей з обмеженими можливостями. Україна - демократична і соціально-орієнтована країна.
Новий вид піару: Кручу-кручу, педалі кручу
Як мода ходить по колу, так і в українському парламенті щороку порушується тема одного і того ж велосипеда. А саме - велосипеда народного депутата від фракції «Блок Петра Порошенка», «ударівця» Єгора Фірсова.
Велосипедна «фішка»
У багатьох народних депутатів є своя родзинка. Приміром, колишні комбати продовжують ходити в парламент у камуфляжі, дружина глави пропрезидентської фракції «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді Ірина Луценко хизується дизайнерськими сумочками (за підрахунками колег, парламентарій має колекцію модних аксесуарів вартістю в понад мільйон грн. - Авт.), «фронтовик» Антон Геращенко, хоч вже і не є радником глави МВС Арсена Авакова, продовжує активно інформувати представників ЗМІ про нововведення в правоохоронній системі, гучні кримінальні справи. «Фішкою» народного депутата від «Блоку Петра Порошенка», донеччанина Єгора Фірсова є велосипед. Парламентарій в середині травня «випадково» звернув увагу журналістів і колег на те, що їздить у Верховну Раду на велосипеді.
«Хтось прикотив на велосипеді. Нехай цю Раду називають Радою популістів і маргіналів, але це перший парламент незалежної України, в якому легко дихати», - підлив масла у інформаційний вогонь, що розгорається, «ліва рука» екс-голови Дніпропетровської ОДА, народний депутат Борис Філатов. Після такого інтригуючого анонса з тіні вийшов велосипедист Єгор Фірсов. Молодий депутат заявив, що з приходом тепла пересідає на двоколісного друга. Мовляв, дуже зручно: «За 5 хвилин доїжджаєш від Ради до КМДА, в прокуратуру, в МВС - практично в будь-яку точку центру. На машині або пішки довелося б добиратися хвилин 30». Нарікав хіба що на відсутність велопарковки біля парламенту. «Приїхав до Ради, міліціонери дивляться квадратними очима, велопарковок як не було, так і немає. Ще й велик через перехід тягнути доводиться», - скаржився Фірсов.
За розпорядженням спікера Володимира Гройсмана помилку з відсутністю велопарковки виправили. 27 травня нашвидкуруч з підручних засобів (основа - металеві прути і ніжки від поламаних офісних стільців) робочі зварганили велопарковку. Розрахована вона всього лише на п'ять місць - маленький штришок до того, що ідею з велопарковкою перетворюють на піар. Адже у Верховній Раді, станом на 8 червня 2015 року, трудиться 422 народних обранці. Питається, де паркуватимуться інші 417 депутатів, якщо всі пересядуть на велосипеди?
Три причини, чому це піар
Пересічні громадяни велопрогулянки Фірсова до парламенту називають піар-акцією. Ось що пишуть про це виборці в соцмережах. «Хлопці, вже пора не піаритися, а працювати», - волає в соцмережах до совісті народних депутатів Тетяна Крістоферсен.
Більш іронічно прокоментував пост Фірсова з фотографією на велосипеді на тлі парламенту Максим Тиран. «На роликах це все епічніше б виглядало, - пише у соціальній мережі «Фейсбук» Максим Тиран. - Не збагну я, чи то роботу перетворюють на гру, чи то зовсім немає часу після роботи у парку розім'ятися? Або просто показати, що я не такий, як всі інші. Може, просто, щоб ті, хто не любить велосипеди, почувалися некомфортно. Навіть якщо щиро віддаєте перевагу велосипеду, то, швидше за все, так би не афішували це».
У свою чергу Олександр Коваленко каже, що велосипед Фірсова - «дешевий піар після того, як у нього знайшли подарований Ленд Крузер». Справді, соратники народного депутата по коаліції «офф рекордс» зізналися «АСН», що Єгор найчастіше приїжджає до готелю «Київ» на позашляховику, а потім вже демонстративно підкочує до парламенту на велосипеді.
Сам Єгор Фірсов відкидає звинувачення, що велопрогулянки до Верховної Ради - це піар-акція. Депутат каже, мовляв, нехай хто що хоче пліткує, а їздити в парламент на «двоколісному» - його демократичний вибір, а не жага прославитися. Але «Аналітична служба новин», вивчивши та проаналізувавши окремі коментарі Фірсова щодо їзди на велосипеді, запідозрила парламентарія в нещирості.
Судіть самі. Єгор Фірсов зізнався, що добирається на велосипеді до Верховної Ради з лівого берега - знімає квартиру. «Звичайно, в цьому році не дуже зручно, оскільки я переїхав на лівий берег. Тепер їду спочатку на метро, а велосипед залишаю в КМДА або партійному ударівському офісі», - повідомив в одному з інтерв'ю Фірсов. А тепер звернемо увагу на два моменти. Перший - в «Правилах користування метрополітеном» (ст.4.п.1.пп.6) заборонено перевозити «велосипеди для дорослих». Можливо, звичайно, народному депутату ці правила не писані. Другий - офіс «Удару» розташований на вул. Горького, 5А. Пішки звідти до парламенту - хвилин 30. Де логіка? Чи не простіше одразу на велосипеді в Раду?
Ще один показовий момент. Коли 5 червня 2015-го народні депутати заслуховували звіт прем'єр-міністра Арсенія Яценюка в рамках «Години запитань» у парламенті, Єгор Фірсов накидав кола по Площі Конституції, - журналісти знімали чергову програму про демократичного народного депутата, який пересів на велосипед. Не піар це? І це при тому, що «фішку» з велосипедом Фірсов вперше почав застосовувати в липні минулого року, коли в сесійній залі замінив Романа Ванзуряка, призначеного головою Чернівецької ОДА. Єдине, що змінилося з того часу, так це велосипед: у 2014 році їздив на «двоколісному» фірми KHS (вартість від 7000 грн), у 2015 - фірми Bergamont (вартість від 12 тисяч грн).
У світлі всього вище написаного: не вважайте за буркотуху, але невже, коли країну розривають на шматки, коли в Україні де-факто оголошений технічний дефолт, депутати повинні козиряти тим, що приїхали на роботу на велосипеді? Ну, приїхали, - поставте велосипед в кабінеті в Комітетах Ради і йдіть під купол голосувати. Навіщо влаштовувати шоу? Наприклад, прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон не хизується тим, що час від часу їздить на роботу на велосипеді. Без зайвого галасу і пафосу крутить педалі і прем'єр-міністр Австралії Тоні Еббот, прем'єр-міністр Голландії Марк Рютте.
І ще. Дуже кидається в очі убога велопарковка біля Верховної Ради на тлі повної відсутності пандусів біля центрального входу в головний законодавчий орган країни. Але ж комфортні умови потрібно створювати не тільки для «велосипедистів», а й для людей з обмеженими можливостями. Україна - демократична і соціально-орієнтована країна.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-0,96388292312622-/
/-pc-/
Top