Як виглядає мертва усипальниця радянської космічної програми «Енергія-Буран»

Цього року виповнилося 66 роки найбільшій космічній гавані Радянського Союзу - космодрому Байконур. За ці роки на його території було випробувано багато різноманітних космічних апаратів, вершиною яких стала система «Енергія-Буран». Цей проект був невдовзі припинений.

Декілька років тому російський мандрівник і фотограф, ведучий ЖЖ під ніком Ralph Mirebs, побував у Казахстані на території покинутого МЗК - монтажно-заправного комплексу, в якому до цього часу замкнені два орбітальних космічних кораблі.

«Є легка іронія в тому, що місце народження тих, хто повинен був борознити космічні простори, стало їм усипальницею і склепом», - пише він. Ось його фотозвіт про цей приголомшливий візит:

Монтажно-заправний комплекс -  мало не найбільша споруда на території космодрому Байконур. Його спроектував іжевський інститут «Прикампромпроект». Довжина споруди - 132 м, висота - 62 м. З торців розташовані так звані відкоти споруди - величезні зсувні ворота.

Несучі конструкції МЗК виготовлені з особливої сталі і повинні витримати тиск ударної хвилі, що може виникнути в разі можливого вибуху важкої ракети-носія на найближчому стартовому майданчику.

Оскільки приміщення, в якому відбувалася робота з орбітальним кораблем, не повинно було містити пилу, в ньому штучно створювався підвищений атмосферний тиск. Усі двері, які вели з корпусу в коридори, були герметичними.

Зараз усередині МЗК містяться два кораблі - другий льотний екземпляр «Буря» і технологічний макет ОК-МТ для відпрацювання передстартових операцій. Але, не дивлячись на те, що це макет, всередині і зовні він виглядає як справжній корабель.

Час і люди не пощадили кораблі, і їхній нинішній стан вельми плачевний. Частина плиток теплозахисту відвалилася, скло кабіни розбите, крила і фюзеляжі покриває рясний шар пташиного посліду, що скупчився за двадцять з гаком років. На момент зупинки робіт готовність «Бурі» досягала 95%.

Фото:

Читайте АСН в Google News