Остап Cемерак: Видобуток копалин ніким не регулюється. Ніхто не знає, скільки чого потрібно

Про те, чому в Україні досі немає навіть стратегії поводження з небезпечними відходами, чому кількість сміттєзвалищ росте в геометричній прогресії, чому ми неправильно сортуємо сміття, про реформу роботи екологічної інспекції, а також – про зміни у надрокористуванні говоримо з міністром екології Остапом Семераком.

-         Які ключові реформаторські кроки можна чекати від міністерства найближчим часом?

Цей тиждень є невипадковий і непересічний для світу в контексті охорони навколишнього природного середовища, бо 4 листопада вступає в силу і в дію Паризька угода. Україна є серед учасників цієї угоди. Це є новий стандарт, нове бачення побудови світу, який буде будуватися на нових принципах здійснення не тільки природоохоронної діяльності, але й взагалі побудови економіки.

Тому ми повинні розуміти, що один з наших пріоритетів це є якраз виконання тих зобов’язань, які ми взяли як країна, ратифікувавши цю угоду. Там дуже амбітні плани, які Україна собі визначила. Але крім амбітності я в цьому бачу і шанс держави зробити великий стрибок в розвитку технологій.

Тому що весь цивілізований західний світ відходить від технологій добування енергії спалюванням вугілля чи спалюванням дров, чи спалювання газу. Світ переходить на нові технології.

Це є інструмент, коли Україна може імплементувати ці технології в партнерстві з іншими розвинутими країнами, які теж хочуть змінити світ. І успіх такої політики має шанси дуже високі, бо світ почав боротися з озоновою дірою декілька десятиліть тому, 2016 рік є роком, коли науковці підтвердили, що результатами цієї стратегії світової  є зменшення озонової діри. І так само світ буде мати успіх в боротьбі зі зміною клімату.  

В боротьбі зі зміною клімату економіка стає зеленою і циклічною.

Для багатьох українських політиків є, на жаль, поки невідомим термін циклічної економіки. Циклічна економіка це є в тому числі поводження з небезпечними чи просто відходами. І ті сміттєзвалища, які є по всій Україні, їх є там декілька десятків тисяч - легальних чи нелегальних, організованих чи неорганізованих. Це є той напрям, куди ми повинні рухатися – сміття повинно стати сировиною.

І це є основний принцип циклічної економіки. Тому серед наших пріоритетів є виконання і імплементація Паризької угоди. Частиною цієї роботи, звичайно, є гармонізація українського законодавства до стандартів Європейського союзу. Ми багато зробили за цих півроку, але ще більше нам потрібно зробити. В нас є чіткий план, ми по ньому рухаємось. Дуже важливо, щоб в українському суспільстві охорона навколишнього середовища чи боротьба зі зміною клімату стала пріоритетом нашої політики.

На жаль, поки що, це не є пріоритетом в державній політиці, це не є пріоритет в суспільному усвідомленні і в суспільній моралі.

До кінця року в наших завданнях є підготовка Національної стратегії поводження з відходами, яка повинна дати відповідь на багато серйозних запитань це і сміттєзвалища, це і небезпечні відходи, це і утилізація починаючи з ртутних ламп закінчуючи результатами фармацевтичної промисловості. Цієї стратегії немає, інструментів немає поки що, але ми повинні це імплементувати. Це наше завдання до кінця цього року.

-         Питання сміттєзвалищ одне з найболючіших напевне в екологічному контексті. Доки немає цієї концепції про яку ви говорите, яка не схвалена, як вирішується наразі це питання?

Ця концепція вже обговорюється, створена робоча група з написання Національної стратегії поводження з відходами. І відходи це є не тільки тверде побутове сміття. Зрештою тверде побутове сміття це є частина житлово-комунальної послуги, яке не регулюється міністерством екології, а є інші центральні органи, які регулюють цю діяльність і органи місцевого самоврядування, які беруть кошти. І в них є всі інструменти для того, щоб здійснювати роздільний збір, утилізацію, сортування і таке інше.

Ті катастрофи, які ми спостерігали в Україні, є в першу чергу через низьку екологічну свідомість органів місцевого самоврядування і напевне суспільства загалом.

Міністерство екології відреагувало миттєво на проблематику поводження з твердими побутовими відходами в частині нашої відповідальності. Ми створили реєстр і провели інвентаризацію сміттєзвалищ.

Зрештою, ми її ще не закінчили, тому що ця робота проводиться в співпраці з органами місцевого самоврядування, а вони на жаль дуже в’яло працюють і нам доводиться їх заставляти.

Але в міністерстві на нашому сайті існує інтерактивна карта. За місяць роботи цієї карти близько тисячі звернень громадян про виявлення сміттєзвалищ маленьких, середніх, легальних, нелегальних. Ця система працює для того щоб виявити і ліквідувати. Результати роботи цієї системи ми будемо презентувати найближчим часом і в моєму баченні що ми раз в місяць будемо давати статистику по областях скільки було звернень, скільки було вжито заходів для того щоб це ліквідувати.

Коли говоримо про стратегію, то перші напрацювання цієї стратегії вже . Зараз ми проводимо експертне обговорення і до грудня ми запропонуємо проект цієї стратегії для обговорення широкого вже з політиками.

-         Що зміниться? У нас наразі один завод на країну, який займається утилізацією відходів…

В Україні за 25 років незалежності не було цієї стратегії. Кожне місто робило хто що хотів і не було стратегії підготовки і прийняття законодавства. Моя позиція, в цій критичній ситуації ми повинні разом зробити вибір.

-         Які основні моменти передбачені в цій стратегії?

Я не можу сказати…працюють експерти, вони обговорюють.

-         Але ж якісь напрацювання у вас як міністра уже є?

Це є не час говорити про те, що ми пропонуємо як міністерство. Як тільки ми завершимо роботу ми її покажемо. Роботу ми закінчимо до грудня і я закликаю всіх до дискусії. Більше того я закликаю український парламент не голосувати зараз за точкові закони, яких є 16 в українському парламенті. Тому що це не є вирішенням комплексно цієї проблеми.

Так Україна прогаяла 25 років часу – це правда. Але це не дає нам підстави робити неправильні рішення сьогодні для того, щоб потім міняти щось переробляти і таке інше. Над цією стратегією зараз працюють і західні експерти, ми враховуємо і їхній досвід.

Більше того, світові експерти сьогодні кажуть, що нові тенденції говорять про неправильний підхід роздільного збирання сміття, а про сортування сміття вже на пунктах видалення. І логіка дуже проста, якщо у вас буде 6 пакетів сміття стояти під вашим будинком, це означає, що до вашого будинку повинно приїхати 6 машин, зупинитися, газонути, спалити пального.

А сучасні технології, які є в світі вони дозволяють на пунктах сортування розсортувати це сміття і утилізувати зі 100% рівнем. І зробити сміття не сміттям, а відходи не відходами, а сировиною.

Сучасний світ, західні країни, країни Європейського союзу рівень переробки сміття мають 100%, Україна має тільки 5%. 5% сміття в Україні переробляється, 95% вивозиться на сміттєзвалища. Це є дорога в катастрофу. Ми є категорично проти цієї тенденції і напрям куди ми позначили рухатись це є напрям 100% переробки.

І тут виникає питання як організувати ц переробку, як її стимулювати, де здійснювати сортування, як здійснювати освіту людей, для того щоб вони бережно до цього ставилися, адже чисто не там де прибирають, а там де не смітять.

-         Щодо реформи екологічної інспекції, в чому вона полягає?

Хотів би зупинитися на реформі екологічного контролю і переведення контролю на моніторинг. І реформа екологічної інспекції якраз покликана це зробити. Звичайно, це в тому числі є реформа, яка своєю метою і завданням ставить боротьбу з корупцією, яка на жаль присутня в цих перевіряючих органах.

Ми запропонували політичну пропозицію для обговорення в суспільстві і до кінця року хочу щоб український уряд розглянув цю концепцію, схвалив і дав можливість міністерству продовжити реформу в системі контролю і моніторингу.

-         Ви говорили, що варто звільнити всіх і набрати нових працівників з екологічної інспекції…

Я прихильник стратегії коли ми повинні повністю очистити майданчки, так як це відбулося зрештою з українською поліцією. Ця робота показала правильний результат.

На жаль, останні декілька років намагалися міняти керівництво, сподівались, що керівництво змінить ситуацію, але це не спрацювало. Тут повинен бути комплексний підхід, ми повинні підібрати нових людей, які не є уражені бацилою корупції і екологічної індиферентності.

Друге, ми повинні навчити цих людей, провести з ними правильний тренінг і для цього в нас є партнери, які працюють з Україною – це уряди Сполучених штатів в першу чергу і проект, який працював з українською поліцією, сьогодні почав працювати з екологічною інспекцією і ми напрацьовуємо план як ми це будемо робити. Третє на що треба звернути увагу  це мотивація людей.

Сьогодні заробітна плата є недостатньою для виживання – це 1900 грн для екологічного інспектора, який має спокусу порушувати норми і правила і збагачуватися в неправомірний спосіб. Ми повинні це змінити.

-         В чому ж зміниться підхід в роботі інспекторів?

Основна філософія реформи екологічної інспекції це її перехід від тотального контролю, який виявився неефективним, до моніторингу екологічної ситуації. Інспектор, яких є небагато і не завжди має мотивацію і інструменти ходити і перевіряти, не може забезпечити існування в Україні екологічно дружнього виробничого середовища.

Інспектор вночі спить, на вихідних він вихідний, замкнуті цикли чи безперервні цикли виробництва вони працюють і вдень і вночі, на вихідні і в святкові і в робочі дні, і регулювати викиди і скиди можна в ті дні, коли інспектор не працює.

Наша ідея зводиться до того, що повинна бути створена нова система моніторингу, яка буде використовувати сучасні технічні методи для того, щоб контролювати все в режимі 24/7. Тобто цілодобово, цілорічно ця система працювала, моніторила і в автоматичному режимі  реєструвала всі показники. А коли вони переходять гранично допустиму норму, система давала сигнал і включалися інші регламенти роботи щодо зупинки цього забруднення і ліквідації наслідків.

Коли ми говоримо про ліквідацію ми теж повинні запропонувати нову модель здійснення цих заходів по ліквідації. На жаль інструментів зупинити і ліквідувати ці катастрофічні наслідки, приміром забруднень річок, в української влади є доволі мало.

Підприємство, яке забруднює річку воно може бути банкротом, може не мати коштів, для того, щоб ліквідувати наслідки своєї діяльності, а ще потрібно довести що це вони зробили.

Тому ми будемо пропонувати нові сучасні інструменти, які до речі обговорюються сьогодні в Європейському союзі і якщо ми їх застосуємо, то ми будемо в авангарді. Це можуть бути різні інструменти починаючи від застави, закінчуючи фінансовими страховими інструментами. Саме сьогодні іде процес обговорення цієї політичної пропозиції.

Наступний наш крок це є теж наш пріоритет – це є реформа в надрокористуванні. І тут теж велике поле для змін правил і умов роботи і ми вважаємо, що надрокористування має зазнати такої реформи, яка буде стимулювати сталий розвиток української економіки.

Сьогодні те, що добувається з надр ніким не регулюється і ніким не запитується. Тобто економіка України не має планування скільки в цьому році, в наступному році, через 5 років, через 10 років потрібно яких корисних копалин. Починаючи від піску, залізної руди закінчуючи нафтою, газом чи глиною.

-         Тобто цей видобуток ніким зараз не контролюється?

Він ніким не регулюється. Тобто ніхто не розуміє скільки чого нам потрібно добувати. І хто яке родовище знайшов, хто оформив собі спецдозвіл і починає його там видобувати, держава не регулює в розумінні скільки в нас є потреба, яку економіку ми будуємо, чи потрібно стільки руд видобувати, можливо потрібно збільшити частину переплавки брухту.

Сьогодні в Україну починають везти брухт з інших країн і це є більш екологічно чисте виробництво. Тому що з руди тонну сталі отримати можна нанісши суттєво більшої шкоди, аніж тонну сталі, переплавивши брухт. Це є такі маленькі приклади, але з яких ми повинні побудувати систему.

 І ставлення до надрокористування повинно перерости в нову філософію бачення. Ця філософія бачення повинна складатися з сталого використання надр, замовлення української економіки на стале використання надр, розділення функцій дослідження видачі спецдозволів і контролю їхнього виконання, а як наслідок знищення тої корупції, яка, на жаль, тут існує.

-         Коли можна чекати затвердження цих положень?

Зараз ми текст цієї концепції обговорюємо з асоціаціями, з виробниками, з бізнесом, з громадськими організаціями. Але я, поки що, не до кінця відчуваю політичну волю українського істеблішменту для імплементації і затвердження цієї реформи.