«Ми хотіли б, щоб було як під Харковом». Репортаж кореспондента BILD Пауля Ронцхаймера із передової

«Приборкайтеся! Або нам скоро доведеться діставати ваші трупи», — кричить командир. Ми спостерігаємо за тим, як розгортається найбільший контрнаступ з часів Другої світової війни. Українські солдати називають цю територію – Донецької та Запорізької області – південним фронтом.

Серед дерев схована українська артилерія, вона веде вогонь за російськими позиціями. З розмов з українськими військовими стає зрозуміло, що поки що успіхи не такі великі, як багато хто сподівався: російська оборона сильніша, ніж очікувалося, проте бійці ЗСУ, як і раніше, переконані, що зможуть її зламати.

43-річний солдат ЗСУ Павло, який займається евакуацією поранених з фронту, нещодавно, 8 червня, втратив свого найкращого друга. За його словами, зараз найбільша небезпека для українців виходить із повітря.

«Якщо росіяни атакують нас гелікоптерами з відстані 8 кілометрів, нам нема чого протиставити їм. Для цього нам потрібно більше протиповітряної оборони, більше "Петріотів", ракет "Стінгер"», - розповідає Павло.

Українські солдати задоволені сучасною західною технікою, зокрема, поставленими із США та Канади бронемашинами Max Pro. Павло констатує, що без них у ЗСУ «було б набагато більше втрат».

Товариш Павла Ярослав каже, що контрнаступ йде повільніше, ніж хотілося б, але у російської армії, за його словами, втрати вищі.

«Під час настання восени під Харковом у нас був момент несподіванки, зараз цього немає. Звичайно, ми хотіли б, щоб було як під Харковом. Але я знав, що так не буде, тож нічого дивного», — ділиться Ярослав.

Джерело