Поняття ”злочин” у Росії більше немає

Ольга Романова витратила 15 років свого життя на те, щоб дослідити - поблизу, впритул, а частково і зсередини, - як влаштована російська система, яку все ще за інерцією називають правоохоронною. Ну, в сенсі, слідство, звинувачення, захист, суд, покарання, нагляд - і таке суміжне.

І ось тепер почалася війна, і цю систему, не дивлячись, розчавили. Просто розплющили одним рухом: фронт вимагає людського м'яса, і такі дрібниці, як ось це "право" та його "охорона", в цих обставинах нікого з російського начальства не зацікавили.

Ось що Ольга дуже точно і дуже вчасно пише:

Тисячі ув'язнених завербовані зараз на війну з Україною. Тисячі – це від 7 до 10 тисяч (за моїми підрахунками).

Крім того, що це аморально і дуже небезпечно, це ще й означає, що поняття "Злочин" на росії більше немає.

Про судову систему витерли ноги. А як вона вірно служила, як підмахувала. А все одно витерли та викинули. Вироків ніхто не скасовував.

Про прокуратуру витерли. Слідаками та ментами підтерлися – вони ж їх ловили, розслідували щось. Доводили. А фсинівців взагалі за людей не порахували, їх із кабінетів виганяють, коли вагнерівці прилітають вербувати. Цих теж ніхто не питає, як вони за контингент відповідатимуть. Адже доведеться. Навіть, може, і за цієї влади, якщо вітер зміниться. Хтось має бути крайнім.

Про потерпілих я взагалі мовчу. Ось покалічили людину чи вбили, а її вбивці дають орден. На крайняк – медаль.