Економічні тренди Європи на найближчі роки
Нажаль, незважаючи на те, що Україна рухається в бік Європи, українці не дуже обізнані внутрішньою політикою ЄС, особливо у сфері економіки. А даремно, адже нам ще є багато чому вчитися у європейських партнерів. Окрім цього, якщо казати відверто, сьогоднішня економіка нашої країни достатньо залежна від Європейського Союзу, тож внутрішні плани та тренди західних сусідів безпосередньо відображатимуться на нас. Я підготував, виходячи зі своїх спостережень, головні тренди на найближчі роки в економіці ЄС.
За даними Eurostat
Рівень безробіття
В Україні звикли, що головним індикатором успіхів або невдач країни є рівень ВВП, а для ЕС більш важливим фактором є рівень зайнятості громадян. Адже саме від низького рівня безробіття залежить добробут індивідів та їх впевненість у майбутньому, а не тільки від сумарної кількості товарів та послуг. Безробіття у ЄС поступово знижується, але його рівень диференційований залежно від країни: якщо в Німеччині він дорівнює 4,1%, то в Греції він складає аж 23,6%. Загалом, у планах ЄС досягти рівня зайнятості 75% до 2020 року.
За даними Eurostat
Рівень ВВП
І хоча зростання ВВП не є пріоритетом в економічній політиці ЄС, він безпосередньо відображає рівень зростання економіки, яке, в свою чергу, дозволяє поліпшувати рівень та якість життя громадян. Особливо, це важливо після криз минулих років. З 2013 року загальний рівень країн ЕС поступово зростає і зараз, я не бачу якихось передумов для зміни цього тренду.
Зміна реального ВВП ЄС (%)
За даними Eurostat
На відміну від України, де сам факт зростання ВВП вважають позитивним, в ЄС зростання повинно супроводжуватися турботою про навколишнє середовище, покращуючи якість життя європейців. І це вдається – незважаючи на розвиток економіки, рівень викидів парникових газів і частка поновлюваних джерел в енергетиці близькі до планових показників.
За даними Eurostat
Для України це означатиме два важливих фактора: по-перше, скоріше за все об’єм взаємної торгівлі буде і надалі зростати; по-друге, строгі екологічні правила ЄС, стимулюватиме європейців виводи частину виробництва за кордони Союзу. Україна в цьому разі може стати інвестиційно привабливим варіантом.
За даними Eurostat
Зростання експорту
Не є секретом, що товари, які виробляються у ЄС є достатньо конкурентоспроможними на світових ринках, тож торгівельний баланс є позитивним вже 3 роки поспіль. До того ж, майже третина експортної торгівлі приходиться саме на ринок послуг. Але і рівень імпорту до країн ЄС залишається достатньо високим і складає, приблизно, 2,5 трильйона євро. Завдяки угоді про асоціації та сусідству, в України є всі шанси збільшувати об’єми експорту до ЄС, але щоб продавати товари з доданою вартістю, потрібно витримувати жорстку конкуренцію на цьому ринку та відповідати високим стандартам якості. Окрім цього, зниження рівня безробіття збільшує рівень заробітних плат. Враховуючи низькі кредитні ставки в країнах Європи, бізнесу вигідніше модернізувати виробництво та наймати меншу кількість, але висококваліфікованих працівників. Натомість в Україні ситуація повністю протилежна: банківські ставки дуже високі, а оплата праці – низька. Це призводить до створення на території України підприємств, де потрібна велика кількість працівників, направлених саме на поставку товарів та послуг в ЄС. Простіше кажучи, Україна поступово стає головним аутсорс майданчиком для країн Європи.
За даними Eurostat
Зростання бюджету та зменшення дефіциту
Не потрібно плутатись, бюджет Європейського Союзу - це не сумарний бюджет всіх країн-членів. Одною з головних функцій бюджету – перерозподіл фінансів між більш та менш розвиненими країнами-членами. Країн-донорів бюджету менше, ніж країн-отримувачів, і вихід з ЄС Великобританії, яка приносила близько 5 мільярдів євро в бюджет, потенційно може стати проблемою. Однак Німеччина, у якої профіцит бюджету становить 14 мільярдів євро, скоріше за все, зможе покрити втрати. Цікавим є те, що дотації з бюджету ЄС стає інструментом впливи на країни, які порушують європейські норми. Проте найбільший одержувач коштів, Польща, отримала всі потрібні їй кошти, незважаючи на претензії єврочиновників до реформи судів та міграційної політики.
Міграційна політика
Європа помітно старіє. Середній вік в Євросоюзі вже складає майже 43 роки. Щоб хоч якось виправити ситуацію, кожній жінці в таких країнах як Італія, Іспанія, Греція, Португалія та Польща, потрібно народити хоча б одну дитину. На фоні зростання економіки виникає дефіцит робочої сили. Тому достатньо велика кількість Європейських країн досить лояльно відноситься до трудових мігрантів. Традиційно, основний потік мігрантів йде з Близького Сходу та Африки. Але після отримання Україною безвіза та враховуючи нестабільність в середині країни, міграція з України до ЄС буде зростати. Наприклад, та ж сама Польща, охоче залучає культурно близьких українців і поступово, ця тенденція розширюється далі на захід. Загалом, станом на 2016 рік, кількість мігрантів до ЄС склала 1,54 млн осіб, з яких 1,26 млн отримали статус біженця. Для порівняння в 2012 році ці цифри складали 0,89 млн та 0,34 млн відповідно.
Загалом, зі всіх наведених цифр, я можу зробити наступні висновки. На відміну від України, економіка Європейського Союзу знаходиться в чудовому стані. І на сьогодні, немає дійсно суттєвих причин для зміни тренду зростання. Однак, потрібно враховувати зростання проблеми старіння населення і міграції. Тож для України, ЄС повинен і далі бути потужним та надійним економічним партнером, але щоб розширювати це партнерство і далі, нам потрібно ще багато працювати над реформами в середині країни, щоб стати більш інвестиційно привабливими. Якщо ми все ж таки виконаємо "домашнє завдання", в нас є всі шанси, щоб економічний добробут ЄС поширився і на нашу країну.
.
.
